Насправді

У ПОЛЬЩІ ЗАГОВОРИЛИ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ ЧАСТИНИ УКРАЇНЦІВ: ЩО ВІДОМО І ЧИ МАЄ ЦЕ ШАНСИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ У Польщі знову загострюється політична дискусія навколо українських біженців. Представники опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) заявили про підготовку законопроєкту, який передбачає депортацію окремої категорії громадян України. За словами депутата Пйотра Тобіаша Бохенського, ініціатива стосується чоловіків призовного віку, які перебувають у Польщі, але не мають легального працевлаштування. Також пропонується створити спеціальні центри депортації для прискорення процедур вислання. Однак важливо розуміти кілька принципових моментів. По-перше, йдеться лише про ініціативу опозиційної партії, а не про рішення польського уряду чи ухвалений закон. Станом на сьогодні документ не набув чинності, а його зміст ще може змінюватися під час парламентського розгляду. По-друге, реалізація подібних заходів неминуче зіткнеться з нормами польського, європейського та міжнародного права. Після початку повномасштабної війни українці отримали у Польщі режим тимчасового захисту, який діє до березня 2027 року, а право на роботу для більшості осіб із статусом PESEL UKR зберігається без необхідності отримання окремого дозволу. ⁉️ Чому ця тема знову стала політичною Міграція залишається однією з головних тем польської внутрішньої політики. На тлі економічних викликів, зростання витрат на соціальні програми та посилення конкуренції між політичними силами питання українських біженців дедалі частіше використовується як інструмент передвиборчої боротьби. PiS традиційно виступає за жорсткіший контроль над міграційною політикою. Водночас чинний уряд поки що продовжує політику тимчасового захисту українців, хоча поступово посилює вимоги щодо працевлаштування, соціальної інтеграції та підтвердження легального статусу. ⁉️ Що це означає для українців Поява такого законопроєкту не означає автоматичної депортації українських громадян. Навіть у випадку його реєстрації документ має пройти повну парламентську процедуру, а окремі положення можуть бути оскаржені через їхню відповідність законодавству Польщі та праву Європейського Союзу. Проте сама поява подібної ініціативи свідчить про зміну політичних настроїв у Польщі. Якщо у 2022–2023 роках головним було питання гуманітарної підтримки українців, то сьогодні дедалі більше уваги приділяється контролю за міграцією, зайнятістю та дотриманням правил перебування в країні. Для українців, які проживають у Польщі, це ще один сигнал про необхідність своєчасно оформлювати документи, підтримувати легальний статус та офіційне працевлаштування. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть ставлення польської держави до іноземців у найближчі роки. #діаспора #Польща #українофобія @naspravdi

ВІТАЄМО ВОЇНІВ ЗВ’ЯЗКУ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ! Дякуємо за надійний зв’язок, захист інформаційного простору та щоденну кібероборону України. #мить_історії @nasprasdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 135 ВОРОЖИХ БПЛА ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ У ніч на 08 серпня (з 18:00 07 серпня) противник атакував шістьма балістичними ракетами Іскандер-М та зенітними керованими ракетами С-400 із Брянської обл., а також 151 ударним БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 135 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання ракет та 13 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Крім того, декілька ракет цілей не досягли, інформація уточнюється. #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

«40 ДНІВ ПРИМУСУ ДО МИРУ»: ЧИ МОЖНА ОЦІНЮВАТИ КАМПАНІЮ ЛИШЕ ЗА КІЛЬКІСТЮ УДАРІВ? Минуло трохи більше сорока днів від початку кампанії, яку Президент України Володимир Зеленський назвав «40 днями примусу росії до миру». За цей час українські безпілотники здійснили серію ударів по території рф. Повідомлялося про ураження нафтопереробних підприємств, логістичних об'єктів, елементів військової інфраструктури та інших цілей, які, за оцінками української сторони, мають стратегічне значення для російської економіки та військового потенціалу. Водночас росія різко збільшила інтенсивність комбінованих атак по українських містах. Під удари дедалі частіше потрапляють не лише енергетика чи військові об'єкти, а й логістична інфраструктура, склади, виробництва та цивільні підприємства. За оцінками, оприлюдненими Forbes Україна, лише за останній місяць було знищено або серйозно пошкоджено сотні тисяч квадратних метрів складських приміщень. Серед постраждалих — логістичні комплекси великих українських торговельних мереж, виробничі підприємства, склади міжнародних компаній та об'єкти транспортної інфраструктури. Це означає не лише прямі мільярдні збитки, а й перебої з поставками, втрату робочих місць, додаткові витрати бізнесу та скорочення податкових надходжень. Саме тому дедалі частіше звучить питання: як оцінювати ефективність такої стратегії? У сучасній війні відповідь не може бути простою. Якщо удари по території противника змушують його перекидати ресурси, послаблюють військову промисловість або зменшують можливості фінансування війни, вони мають військовий сенс. Однак якщо відповіддю стають масовані атаки, наслідком яких є значні втрати української економіки та цивільної інфраструктури, суспільство закономірно ставить питання про співвідношення досягнутого результату та ціни, яку доводиться платити. Варто враховувати й інший фактор. Росія завдає ударів по українських містах незалежно від того, чи проводить Україна далекобійні операції. Такі атаки відбувалися і до початку цієї кампанії. Тому стверджувати, що саме українські удари є єдиною причиною нинішньої ескалації, без достатніх доказів було б некоректно. Водночас масштаби останніх атак дійсно посилюють дискусію про необхідність максимально ефективного використання обмежених ресурсів. Особливо гостро проблема виглядає на тлі дефіциту засобів протиповітряної оборони. Якщо країна вимушена одночасно вести наступальні операції та захищати критичну інфраструктуру в умовах обмежених можливостей ППО, питання стратегічних пріоритетів стає одним із ключових. Українське військово-політичне керівництво заявляє, що розраховує на суттєве посилення власного виробництва далекобійних засобів ураження, балістичних ракет і систем протиповітряної оборони у 2026–2027 роках. Якщо ці плани будуть реалізовані, баланс сил може змінитися на користь України. Але до цього моменту головним викликом залишається пошук балансу між необхідністю завдавати ударів по військовому потенціалу противника та збереженням власної економіки. Адже у війні вирішальне значення має не лише здатність завдати противнику шкоди, а й можливість довгостроково підтримувати стійкість власної держави, бізнесу та суспільства. #війна #мир #ППО #БПЛА @naspravdi

#Сьогодні 8 серпня 2026 року, 1627-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

ОПЕРАЦІЯ «санкт-петербург — ТЕХАС». ЧОМУ ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА РОСІЇ ДАВНО ПЕРЕСТАЛА БУТИ «російською» Однією з найбільших помилок Заходу було переконання, що російська пропаганда — це телеканал RT, агентство Sputnik або десятки телеграм-каналів, які відкрито транслюють кремлівські наративи. Насправді сучасні інформаційні операції кремля працюють зовсім інакше. Їхня головна мета — зробити так, щоб суспільство саме поширювало потрібні москві меседжі, навіть не підозрюючи про їхнє походження. Саме цьому присвячене дослідження Made in St. Petersburg, Posted from Texas. Росія більше не переконує. Вона підсилює. Сучасна російська інформаційна війна майже ніколи не створює конфлікти з нуля. Вона знаходить уже існуючі суперечності — міграцію, расові питання, релігійні конфлікти, права меншин, вибори, економічні труднощі — і починає одночасно підтримувати обидві сторони конфлікту. Мета не в тому, щоб люди погодилися з росією. Мета — зробити так, щоб вони перестали довіряти одне одному. Саме так діяло сумнозвісне російське «Агентство інтернет-досліджень» із санкт-петербурга, яке створювало тисячі акаунтів, що видавали себе за звичайних американців. Одним із найвідоміших прикладів стала кампанія навколо Техасу: російські акаунти просували ідеї сецесії штату, антимігрантські гасла та навіть організовували реальні акції протесту через соціальні мережі. Головна зброя — автентичність Класична пропаганда працювала за принципом «ми говоримо — ви слухаєте». Сьогодні все інакше. Повідомлення має виглядати так, ніби його написав ваш сусід, місцевий журналіст або популярний блогер. Чим менше в тексті «російського сліду», тим ефективнішою стає інформаційна операція. Саме тому дедалі частіше повідомлення, вигідні кремлю, з'являються не на російських ресурсах, а в місцевому інформаційному просторі. Україна побачила це першою Для українців ця схема давно не є новиною. Ще з 2014 року Україна стала полігоном для відпрацювання інформаційних технологій, які сьогодні застосовуються по всьому світу. Фейкові документи. Підроблені накази. Deepfake. Масові бот-мережі. Фальшиві витоки інформації. Координовані кампанії через Telegram, Facebook, X та TikTok. Те, що Захід почав усвідомлювати лише останніми роками, Україна переживає вже понад десятиліття. Наступна мета — не Україна Парадокс сучасної інформаційної війни полягає в тому, що кінцевою ціллю часто є навіть не конкретна держава. Мета — послабити демократії зсередини. Змусити громадян втратити довіру до державних інститутів. Посилити політичну поляризацію. Створити атмосферу постійної внутрішньої кризи. І якщо для цього потрібно підтримати одночасно дві протилежні політичні сили — саме так і буде зроблено. Головний урок для України Україна сьогодні має унікальний досвід, якого ще кілька років тому не мав майже ніхто у світі. Саме українські фахівці першими зіткнулися з масштабними інформаційно-психологічними операціями нового покоління. Тому український досвід уже сьогодні стає важливим не лише для захисту власної держави, а й для безпеки Європи та Північної Америки. Інформаційна війна більше не має кордонів. Вона може створюватися у санкт-петербурзі, маскуватися під американський Техас, поширюватися через європейські соціальні мережі й впливати на рішення мільйонів людей. Саме тому боротьба з дезінформацією сьогодні є не менш важливою, ніж захист повітряного простору чи кібербезпека. У сучасному світі інформація стала таким самим полем бою, як земля, море, повітря та космос. #війна #Техас #США #інформаційний_фронт #ІПСО @naspravdi

НА росії МОБІЛІЗУЮТЬ БЕЗХАТЬКІВ #війна #відео @naspravdi

УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ НОВУ СТОРІНКУ ВІЙНИ: ДРОНИ ПОЧАЛИ ДОСТАВЛЯТИ НАЗЕМНИХ РОБОТІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ПОЛЕ БОЮ Війна в Україні продовжує формувати технології, які ще кілька років тому здавалися елементами наукової фантастики. Українські військові вперше продемонстрували застосування нової тактики, коли повітряний безпілотник доставляє наземну роботизовану платформу безпосередньо до району виконання бойового завдання. Фактично йдеться про створення багаторівневої безпілотної системи, де один робот транспортує іншого. Схема виглядає просто, але має серйозне військове значення. Важкий мультироторний дрон переносить наземного робота через небезпечну ділянку фронту, скидає його поблизу позицій противника, після чого робот самостійно починає виконувати поставлену місію — розвідку, мінування, доставку боєкомплекту, евакуацію поранених або вогневе ураження. Саме таким способом вирішується одна з головних проблем наземних роботизованих платформ. На відміну від повітряних дронів, наземні роботи мають обмежену швидкість, складно долають вирви, окопи, мінні поля та інші перешкоди. Через це вони часто не досягають цілі або стають легкою мішенню ще на підході до позицій противника. Повітряна доставка фактично усуває цей недолік. Робот опиняється одразу в районі виконання завдання, минаючи найбільш небезпечну частину маршруту. Важливо й інше. Така схема дозволяє повністю виключити участь українського військовослужбовця на етапі доставки. Якщо раніше наземні комплекси нерідко доводилося висувати майже до лінії зіткнення, то тепер це робить безпілотна авіаційна система. Таким чином зменшується ризик втрат особового складу — саме це сьогодні є одним із головних пріоритетів розвитку українських оборонних технологій. Якщо інформація підтвердиться, це може бути перший у світі задокументований випадок бойового застосування концепції «робот доставляє робота» безпосередньо на полі бою. Фактично Україна переходить до нового етапу розвитку безпілотної війни, де окремі роботизовані системи вже працюють не ізольовано, а як єдиний комплекс. Повітряні дрони, наземні платформи, системи зв'язку та елементи штучного інтелекту поступово інтегруються в єдину мережу. Світові армії вже багато років говорять про концепцію Manned-Unmanned Teaming (MUM-T) та побудову роботизованих бойових екосистем. Україна ж, під тиском реальної війни, починає реалізовувати ці рішення не на полігонах, а безпосередньо на фронті. Сьогодні головна мета таких технологій залишається незмінною — зберегти життя українських військових. Але стратегічне значення значно ширше. Україна фактично формує нову модель ведення бойових дій, у якій противнику дедалі частіше доведеться воювати не лише проти людей, а й проти взаємодіючих між собою роботизованих систем. Саме такі рішення можуть визначити вигляд воєн наступного десятиліття. #війна #технології #БПЛА #НРК @naspravdi

ЖІНКИ ТЕЖ МАЮТЬ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ. ЦЕ ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ НАШОГО НАРОДУ Прямо із Запорізького напрямку говоримо з Дмитром «Перуном» Філатовим — командиром Першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла. ⚡️ За словами командира, створений ним позаштатний підрозділ кіберрозвідки дає змогу українським військовим уражати російські цілі на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Лише менш ніж за тиждень, стверджує Філатов, вдалося знищити близько 300 одиниць російської техніки. Також говоримо про те, як має змінюватися українська армія, які підходи вже не працюють і чому, на думку «Перуна», жінки також мають стояти на військовому обліку. 🎥 Дивіться повне інтерв’ю, підписуйтеся та пишіть у коментарях, чи погоджуєтеся з позицією командира. https://youtu.be/2gCJ23zUiTo?si=MsyjgYk8JeGwGlGn #війна #відео #мобілізація @naspravdi

КОЛИ ОХОРОНА ПОТРІБНА ВЖЕ ПРАВОЗАХИСНИКАМ. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У ПОЛЬЩІ І ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ Польський адвокат і правозахисник Давід Денерт, який багато років безоплатно захищає жертв ксенофобії, дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, зокрема українців, заявив, що через погрози змушений шукати особисту охорону для себе та своєї родини. Про це він повідомив у соціальних мережах, звернувшись також до прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска із закликом звернути увагу на зростання агресії та мови ненависті у польському суспільстві. Після початку повномасштабної війни Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європі. Саме польське суспільство продемонструвало приклад безпрецедентної солідарності з Україною. Однак із часом політична поляризація, економічні виклики та міграційна тематика дедалі частіше почали використовуватися у внутрішній політичній боротьбі. Як наслідок, у публічному просторі посилилася ксенофобська риторика. Її мішенню стають не лише іноземці, а й самі поляки, які відкрито захищають права мігрантів або протидіють дискримінації. Саме тому слова Денерта заслуговують на особливу увагу:

«Що робити тим, хто не може дозволити собі охорону? Замкнутися вдома і жити у страху?»

Це питання стану демократії. Якщо правозахисник, який діє виключно в межах закону, змушений думати про фізичний захист своєї родини, це означає, що атмосфера суспільної нетерпимості досягла небезпечного рівня. Для України ця історія має особливе значення. У Польщі сьогодні проживають сотні тисяч українців. Їхня інтеграція залежить не лише від державної політики, а й від суспільного клімату. Коли під тиском опиняються люди, які роками захищали українців у судах, допомагали жертвам нападів і боролися з проявами ненависті, це є тривожним сигналом для всієї української громади. Водночас проблема не є суто польською. Схожі процеси останніми роками спостерігаються в багатьох країнах Європи. Спочатку радикалізується політична риторика, потім збільшується кількість злочинів на ґрунті ненависті, а згодом під тиском опиняються журналісти, правозахисники, волонтери та всі, хто виступає проти дискримінації. Варто пам'ятати, що ще на початку 2026 року у Польщі було оголошено про створення спеціалізованих прокуратур для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Це стало реакцією на збільшення кількості таких інцидентів, зокрема щодо громадян України. Давід Денерт тоді наголошував, що проблема є системною і потребує окремої уваги правоохоронних органів. Історія Денерта — це своєрідний тест для польської демократії. Адже верховенство права вимірюється не лише здатністю держави карати злочинців. А й готовністю захищати тих, хто захищає інших. Для України Польща залишається одним із ключових партнерів. Саме тому будь-які прояви радикалізації, зростання ксенофобії чи тиску на правозахисників заслуговують на уважний аналіз. Від того, чи зможе польське суспільство зберегти атмосферу взаємної поваги та верховенства права, залежить не лише безпека української громади, а й стійкість демократичних інститутів у всьому регіоні. #Польща #українофобія #діаспора #правозахист #правозахисники #пряма_мова #ксенофобія @naspravdi

ТРАМП ЗАБОРОНИВ У США «ПОЛОГОВИЙ ТУРИЗМ» #США #громадянство #політика #відео @naspravdi

ДРОН ІЗ ВИБУХІВКОЮ БІЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТАКА. ЩО СТАЛОСЯ В НІМЕЧЧИНІ І ЧОМУ ЦЕ МОЖЕ ЗМІНИТИ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ЄВРОПІ Вчорашньої ночі один із найбільших аеропортів Німеччини — Лейпциг/Галле — фактично опинився в центрі спецоперації. Близько опівночі служби безпеки виявили безпілотник із вибуховим пристроєм, який знаходився неподалік українського транспортного літака Antonov Airlines, що перебував на території аеропорту. Влада негайно зупинила роботу летовища, були закриті злітно-посадкові смуги, а частину рейсів перенаправили в інші аеропорти. За даними німецьких ЗМІ, приблизно в той самий час вантажний літак DHL, який заходив на посадку до Лейпцига, повідомив про зіткнення з невідомим літаючим об'єктом. Екіпаж був змушений змінити маршрут і здійснив безпечну посадку в іншому аеропорту. ⁉️ Чому саме Лейпциг? Для пересічного європейця це просто аеропорт. Але для військових та логістів Лейпциг має зовсім інше значення. Саме тут розташований один із найбільших логістичних центрів DHL у світі, через який проходять сотні вантажних рейсів щодоби. Крім того, аеропорт використовується Antonov Airlines для перевезення великогабаритних вантажів, а також є важливим транспортним вузлом для забезпечення європейської логістики та окремих програм підтримки України. Фактично це один із найважливіших транспортних хабів Центральної Європи. 📌 Першою про росію заявила Україна Посол України в Німеччині Олексій Макеєв після інциденту заявив, що найбільш ймовірним організатором атаки є росія. Втім, німецька влада поки що не робить остаточних висновків. Розслідування ведуть федеральна поліція, кримінальна поліція та служби, що спеціалізуються на боротьбі з тероризмом і диверсіями. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт уже назвав інцидент

«новим рівнем загрози»

для країни. ‼️ Це не перший сигнал Багато хто вже забув, що саме через Лейпциг проходило розслідування серії диверсій із поштовими відправленнями у 2024 році. Тоді в Європі знаходили посилки із запалювальними пристроями, які могли вибухнути під час авіаперевезення. Європейські спецслужби тоді припускали можливий зв'язок із російськими спецслужбами. За останні два роки Німеччина також неодноразово повідомляла про невідомі БПЛА поблизу військових баз, портів, енергетичних об'єктів та підприємств оборонної промисловості. Інцидент у Лейпцигу став черговою ланкою цього ланцюга. ⁉️ Чому це важливо саме для України? Українці живуть в умовах гібридної війни вже 12 років. Дрони над військовими об'єктами, диверсії на залізниці, підриви складів, інформаційні операції — усе це давно стало частиною війни проти України. Тепер подібні сценарії дедалі частіше виникають уже в країнах Європейського Союзу. І якщо раніше європейці говорили про загрозу теоретично, то тепер безпілотник із вибухівкою знаходять уже біля українського літака на території одного з головних аеропортів Німеччини. ⁉️ Що буде далі? Поки що офіційно нікого не звинувачено. Однак незалежно від результатів розслідування очевидно інше: Європа вступає в етап, коли війна перестає бути «десь далеко». Критична інфраструктура, аеропорти, логістичні центри, транспортні вузли та цивільна авіація дедалі частіше стають потенційними цілями гібридних операцій. І якщо раніше Україна була полігоном для випробування таких методів, то сьогодні вони дедалі активніше виходять за її межі. Лейпциг може стати тією подією, після якої Європа остаточно перегляне своє ставлення до безпеки стратегічної інфраструктури. Це вже не лише питання захисту України — це питання безпеки всього європейського простору. #війна #БПЛА #тероризм #Німеччина #ЄС #Європа #пряма_мова @naspravdi

⚡️ 61% УКРАЇНЦІВ ГОТОВІ ТЕРПІТИ ВІЙНУ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ БУДЕ ПОТРІБНО — КМІС За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, 61% українців заявили, що готові витримувати війну стільки, скільки буде необхідно. А як би ви відповіли на це запитання? Свої думки пишіть у коментарях👇🏻 #війна #опитування #суспільство @naspravdi

російський СЛІД У ФІНАНСОВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ: ЧОМУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО MILOAN І «БЛАГО» ВИХОДИТЬ ДАЛЕКО ЗА МЕЖІ ОДНОГО БІЗНЕСУ Розслідування проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) щодо можливих зв'язків мікрофінансової компанії Miloan та мережі ломбардів «Благо» з Росією може стати одним із найрезонансніших економічних матеріалів останнього часу. За даними журналістів, родина кінцевого бенефіціара Родіона Бутка до повномасштабного вторгнення розвивала аналогічний бізнес у Росії. Після 2022 року російські активи були формально переоформлені на пов'язаних осіб, однак мережа ломбардів під брендом «Лига» продовжує працювати в РФ, у тому числі на тимчасово окупованій території Криму. Окрему увагу журналісти звернули й на корпоративну структуру власності: до ради директорів швейцарської компанії, через яку контролюються українські активи, входить громадянка росії. Якщо наведені факти підтвердяться під час офіційної перевірки, справа матиме значення не лише для конкретних компаній. Після 2022 року Україна суттєво посилила політику економічної безпеки. Санкції, перевірки кінцевих бенефіціарів, націоналізація окремих активів і боротьба з прихованою російською присутністю стали частиною державної політики. Однак великі міжнародні корпоративні структури часто побудовані через офшорні юрисдикції, холдингові компанії та номінальних власників, що значно ускладнює встановлення реального контролю над бізнесом. Особливо чутливою ця тема є для фінансового сектору. Мікрокредитні організації та ломбарди працюють із персональними даними мільйонів українців, здійснюють фінансові операції та мають доступ до інформації про клієнтів. Саме тому питання кінцевих власників таких компаній давно перестало бути виключно корпоративною справою і стало елементом національної безпеки. Водночас саме журналістське розслідування ще не є доказом порушення закону. Остаточні висновки мають зробити компетентні державні органи — насамперед правоохоронні структури, Національний банк України (у межах своїх повноважень щодо небанківського фінансового ринку) та інші регулятори. Саме вони повинні встановити, чи існують підстави для санкцій, обмежень або інших юридичних рішень. Ця історія також демонструє більш широку проблему. За понад чотири роки повномасштабної війни українська економіка все ще стикається з випадками, коли бізнес, пов'язаний із державою-агресором або її громадянами, продовжує працювати через складні міжнародні корпоративні схеми. Саме тому прозорість структури власності, перевірка бенефіціарів та ефективний державний контроль залишаються одними з ключових елементів економічної безпеки країни. Розслідування «Схем» ставить важливе питання: наскільки ефективно Україна сьогодні здатна виявляти прихований російський вплив у стратегічно важливих секторах економіки? Від відповіді на нього залежить не лише довіра до окремих компаній, а й довіра до всієї системи фінансової безпеки держави. #війна #російський_слід #розслідування @naspravdi

БОТОКС КОРИСНИЙ І ЛІКУЄ МІГРЕНЬ Дивіться новий випуск «Насправді MAX», у якому Анна Максимчук спілкується із судинними хірургами клініки ENDOVEIN Василем Шапринським та Наталією Семененко. Разом із фахівцями розбираємо найпоширеніші медичні твердження, які роками сприймали як беззаперечну правду, та з’ясовуємо, що про них говорить сучасна медицина. #здоровʼя #медицина #відео @naspravdi

🤖 НАСТУПНА ВІЙНА — БЕЗ ЛЮДЕЙ? КИТАЙ ГОТУЄ АРМІЮ МАЙБУТНЬОГО, А СВІТ ВХОДИТЬ У НОВУ ГОНКУ ОЗБРОЄНЬ Ще десять років тому бойові роботи здавалися сюжетом голлівудських фільмів. Сьогодні вони стають одним із головних напрямків розвитку провідних армій світу. Повідомлення про те, що Китай нібито розпочав створення армії з тисяч бойових гуманоїдів, поки що не підтверджені офіційно. Але це не змінює головного: Пекін уже виграє іншу битву — технологічну. Саме Китай сьогодні є світовим центром виробництва гуманоїдних роботів. Держава вкладає мільярди доларів у штучний інтелект, сенсорні системи, акумулятори, електроприводи та масове виробництво роботів. Якщо ще кілька років тому гуманоїди були дорогими експериментами, то тепер вони поступово перетворюються на серійний продукт. І тут виникає головне питання: скільки часу потрібно, щоб промисловий робот став солдатом? Насправді небагато. Робот, який сьогодні переносить коробки на заводі, завтра може доставляти боєприпаси на передову. Післязавтра — евакуйовувати поранених. А згодом — діяти у штурмових групах, керуючись алгоритмами штучного інтелекту та взаємодіючи з десятками безпілотників. Саме тому військові дедалі частіше говорять не про «роботів», а про новий тип армії, де людина перестає бути головною бойовою одиницею. Нова гонка озброєнь уже почалася. У XX столітті держави змагалися за кількість танків. Потім — за літаки-невидимки та ядерні ракети. Сьогодні головною зброєю стають дані, алгоритми, автономні системи та штучний інтелект. І Китай тут має серйозну перевагу. Величезна промислова база, державне фінансування, доступ до компонентів і можливість швидко масштабувати виробництво дозволяють Пекіну рухатися швидше за конкурентів. США це прекрасно розуміють і вже розглядають китайську робототехніку як один із ключових викликів своїй технологічній перевазі. Європа ж ризикує повторити історію, яку вже пережила з мікрочипами, акумуляторами та сонячними панелями: винаходити технології, але програвати їх масове виробництво. ⁉️ А що Україна? Саме українська війна стала полігоном, який показав усьому світу: майбутнє поля бою визначають не мільйонні армії, а технології. Ще кілька років тому FPV-дрони здавалися екзотикою. Сьогодні вони змінюють тактику війни. Наступним етапом стануть автономні наземні платформи, роботизовані комплекси забезпечення, системи евакуації та бойові машини зі штучним інтелектом. І коли це станеться, головною цінністю стане вже не кількість особового складу. А кількість інженерів, програмістів і виробничих потужностей. Світ входить у нову епоху, де перемагатиме не той, хто має більше солдатів. А той, хто швидше навчить воювати машини. І якщо XX століття називали епохою танків, а 2020-ті — епохою БПЛА, то наступне десятиліття цілком може стати епохою бойових роботів. #технології #війна #НРК #роботи #роботизація #Китай #БПЛА @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 114 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 07 серпня (з 18:00 06 серпня) противник атакував 147 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 114 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 29 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння уламків на 4 локаціях. #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

УКРАЇНА ЦИФРОВІЗУЄ ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ЗА КОРДОНОМ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ 18–60 РОКІВ Минулого тижня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №981 від 29 липня 2026 року, яка суттєво змінює порядок надання консульських послуг українським чоловікам віком від 18 до 60 років за кордоном. Головна новація — автоматична перевірка військово-облікових документів через систему «е-Консул», інтегровану з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. ⁉️ Що це означає на практиці? Під час звернення до консульства чоловік має пред'явити електронний військово-обліковий документ — у застосунку або в роздрукованому вигляді. Консул у режимі реального часу перевірить: 🔻 чи існує запис про особу в державному реєстрі; 🔻чи є військово-обліковий документ чинним; 🔻чи актуальні персональні дані. Якщо документ недійсний, дані не оновлені або військово-обліковий документ відсутній, у більшості випадків консульську послугу не нададуть до усунення цих недоліків. 💥 Автоматична постановка на військовий облік Одне з найважливіших нововведень — якщо громадянина взагалі немає в державному реєстрі, після постановки на консульський облік його можуть автоматично внести до військового реєстру без особистого відвідування територіального центру комплектування та без проходження військово-лікарської комісії. Військовий облік здійснюватиметься за зареєстрованим місцем проживання в Україні, а якщо його немає — за ТЦК, визначеним Генеральним штабом ЗСУ. ⁉️ Коли запрацюють нові правила? Не всі положення почнуть діяти одразу. Постановою передбачено шестимісячний перехідний період, протягом якого Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ мають забезпечити повноцінний обмін даними між системою «е-Консул» та військовим реєстром. Крім того, протягом 90 днів Державна податкова служба повинна передати Міністерству оборони інформацію про громадян України віком від 18 до 60 років для актуалізації реєстру. ‼️ Винятки залишаються Новий порядок не поширюється на: 🔻 оформлення посвідчення особи для повернення в Україну; 🔻 консульські дії щодо дітей, якщо другий із батьків є іноземцем або особою без громадянства; 🔻 громадян України, які перебувають під арештом, затримані або відбувають покарання за кордоном. Для військовозобов'язаних, які перебувають на обліку в СБУ або розвідувальних органах, передбачено окрему процедуру перевірки через відповідні відомства. ⁉️ Що означає це рішення? Фактично уряд завершує створення єдиної цифрової системи військового обліку, яка об'єднує консульства, Міністерство оборони, податкові органи та державний реєстр військовозобов'язаних. Головна мета — мінімізувати паперовий документообіг, автоматизувати перевірку даних та унеможливити отримання більшості консульських послуг без належного військового обліку. Це є черговим етапом цифровізації мобілізаційної системи України та посилення контролю за виконанням військового обов'язку громадянами, які перебувають за межами країни. #війна #мобілізація #діаспора #Кабмін #політика #ТЦК #ЗСУ #СБУ @naspravdi