Насправді

КОКАЇН ІЗ ФОТО ЗЕЛЕНСЬКОГО, «НАЦИЗМ В УКРАЇНІ» ТА ФЕЙКОВІ ДЕПУТАТИ: ЯК росія ШТАМПУЄ НОВУ ПРОПАГАНДУ 75 кілограмів кокаїну з фотографією президента України, «сенсаційні» обкладинки західних медіа та заяви українських посадовців, яких насправді ніколи не було. У новому випуску «Антипропаганди» розбираємо, як працює російська машина дезінформації — від клонування сайту румунської митниці до створення за допомогою ШІ фейкових депутатів, чиновників і генералів. 👉 Як Кремль підробив одразу три обкладинки іноземних видань? Навіщо росіянам знадобився клон сайту румунської митниці? І як ШІ використовують, щоб посилювати розкол в українському суспільстві? Дивіться новий випуск «Антипропаганди». https://youtu.be/0-MRNE7u7i4?si=R9NURtjsNO_-5HQz #пропаганда #фейки #інформація @naspravdi

росія ВЕРБУЄ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: ЯК КРЕМЛЬ СТВОРЮЄ «УКРАЇНСЬКІ» БАТАЛЬЙОНИ росія формує підрозділи з українських військовополонених і колаборантів та намагається змусити або схилити полонених воювати проти власної країни. Для кремлівської пропаганди такі формування мають особливе значення: росія намагається створити картинку нібито «українці воюють проти України» та використати її для інформаційного впливу. Серед підрозділів, які російська пропаганда подає як сформовані з українців, — так звані «батальйони» Кривоноса та Хмельницького. Як кремль вербує українських полонених, навіщо йому такі формування та яку роль вони відіграють у російській пропаганді — дивіться у відео. https://youtu.be/UFitfv20LVY?si=_-fbioY_cjTTuooV #війна #полонені #пропаганда @naspravdi

500 ОКУПАНТІВ НЕ ДОЇХАЛИ ДО ФРОНТУ: «ПЕРУН» РОЗПОВІВ, ЯК УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ДІСТАЮТЬ ВОРОГА ЗА 150 КМ ВІД ЛБЗ Українські військові можуть уражати російські цілі на значній відстані від лінії бойового зіткнення — техніку та особовий склад. Про це розповів командир Першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла Дмитро «Перун» Філатов. За його словами, завдяки роботі створеного ним позаштатного підрозділу кіберрозвідки українські військові дістають ворога на відстані до 150 км від ЛБЗ. 🔥 Лише за менш ніж тиждень, стверджує Філатов, вдалося знищити близько 300 одиниць російської техніки. А близько 500 окупантів не доїхали до фронту. Водночас «Перун» наголошує: про частину успіхів українських військових поки краще не говорити публічно. Також командир розповів про ситуацію на Запорізькому напрямку та зміни, яких, на його думку, потребує українська армія: які підходи вже не працюють і чому жінки також мають стояти на військовому обліку. 🎥 Детальніше — у повному інтерв’ю. https://youtu.be/2gCJ23zUiTo?si=KAscUlc1NwauC6ZQ #ЗСУ #фронт #війна #Запоріжжя @naspravdi

ГОТЕЛЬНИЙ WI-FI СТАВ НОВОЮ ЗБРОЄЮ ШПИГУНІВ: MICROSOFT ПОПЕРЕДЖАЄ ПРО МАСШТАБНУ КАМПАНІЮ КІБЕРАТАК Під час відрядження чи відпустки більшість людей без вагань підключаються до безкоштовного Wi-Fi у готелі. Саме на це сьогодні й роблять ставку сучасні кіберрозвідки. Microsoft оприлюднила результати власного розслідування масштабної кампанії CaptiveCrunch, у межах якої зловмисники компрометують мережі готелів, конференц-центрів та інших місць масового перебування мандрівників. За оцінкою компанії, операцію здійснює угруповання Storm-2945, яке Microsoft пов'язує з російською хакерською інфраструктурою Midnight Blizzard (APT29). ‼️ Війна виходить за межі фронту Сьогодні розвідка все рідше намагається зламати добре захищені державні сервери. Значно простіше дочекатися, коли чиновник, дипломат, військовий або керівник компанії заселиться до готелю та підключить ноутбук до місцевого Wi-Fi. Саме цей момент став новою точкою атаки. Замість звичайної сторінки авторизації користувач може побачити повідомлення про необхідність встановити "оновлення браузера", "оновлення Windows" або пройти додаткову перевірку Microsoft 365. Насправді ж таким чином на пристрій потрапляє шкідливе програмне забезпечення. Після зараження комп'ютер фактично переходить під контроль нападників. ⁉️ Що можуть отримати зловмисники За даними Microsoft, використане програмне забезпечення дозволяє: 🔻 перехоплювати паролі; 🔻 записувати натискання клавіш; 🔻 викрадати cookies та токени авторизації; 🔻 отримувати доступ до Microsoft 365; 🔻 робити скріншоти; 🔻 активувати вебкамеру та мікрофон; 🔻 копіювати документи та інші файли; 🔻 збирати мережеві дані користувача. Фактично один невдалий вхід до готельної мережі може коштувати людині доступу до корпоративної пошти, службових документів або навіть державних інформаційних систем. ‼️ Україна також у зоні ризику Для України ця інформація має особливе значення. Тисячі українських військових, дипломатів, представників оборонної промисловості, волонтерів, міжнародних партнерів та бізнесменів постійно перебувають у закордонних відрядженнях. Готелі стали одним із небагатьох місць, де вони регулярно використовують робочі ноутбуки поза захищеною інфраструктурою. Саме тому подібні кампанії можуть становити загрозу не лише окремим людям, а й державній безпеці. ‼️ Нова тенденція кібервійни Особливо показово, що Microsoft повідомляє про використання елементів штучного інтелекту для підтримки окремих етапів цієї кампанії. Це свідчить про перехід до більш автоматизованих та масштабних операцій, де людський фактор поєднується з можливостями сучасних ШІ-інструментів. ⁉️ Як захиститися Фахівці рекомендують прості, але ефективні правила: 🔻 не встановлювати жодних "оновлень", які пропонує сторінка підключення до Wi-Fi; 🔻 використовувати мобільний інтернет або VPN замість відкритих мереж; 🔻 оновлювати Windows, macOS та браузери виключно через офіційні механізми; 🔻 не вводити корпоративні паролі після підключення до незнайомої мережі без перевірки її справжності. Світова кібервійна дедалі частіше ведеться не через складні зломи дата-центрів, а через звичайні побутові ситуації. Готельний Wi-Fi, який ще недавно вважався лише зручністю для туристів, сьогодні може стати інструментом розвідки. У сучасній війні навіть звичайне підключення до безкоштовного інтернету може перетворитися на операцію зі збору розвідувальної інформації. #технології #Microsoft @naspravdi

⚖️ ДИСКУСІЯ НАВКОЛО СУДОВОЇ РЕФОРМИ: ЧИ ПОТРЕБУЄ СИСТЕМА ПЕРЕГЛЯДУ БАЛАНСУ ПОВНОВАЖЕНЬ? В Україні набирає обертів чергова дискусія щодо ролі громадських організацій у функціонуванні судової системи та антикорупційної інфраструктури. Поштовхом стали заяви народного депутата Сергія Власенка, який висловив занепокоєння щодо рівня впливу окремих представників громадянського суспільства на процеси формування суддівського корпусу. На думку депутата, механізми, створені в межах судової реформи, зокрема участь Громадської ради доброчесності та окремих представників Вищої ради правосуддя, з часом сформували систему, яка має значний вплив на кадрові рішення у сфері правосуддя. Власенко також висловив думку, що представники громадського сектору відіграють помітну роль у діяльності антикорупційних інституцій, роботі наглядових рад державних підприємств та формуванні суспільного порядку денного. Саме тому він охарактеризував цю модель як своєрідну «паралельну систему впливу». Водночас прихильники судової реформи наголошують, що залучення громадських експертів стало одним із ключових елементів очищення судової влади після 2014 року. На їхню думку, саме незалежний громадський контроль дозволив зробити процедури добору суддів більш прозорими та мінімізувати політичний вплив на судову систему. Таким чином, сьогодні фактично триває дискусія про оптимальний баланс між державними інституціями та громадянським суспільством. З одного боку, існує запит на незалежний контроль за діяльністю органів влади, з іншого — дедалі частіше порушується питання про межі впливу громадських організацій на ухвалення державних рішень. Очевидно, що ця тема залишатиметься однією з ключових у контексті подальшої судової реформи, євроінтеграції та розвитку демократичних інститутів України. Важливо: наведені оцінки є позицією народного депутата Сергія Власенка. Представники громадських організацій та учасники судової реформи неодноразово заявляли, що їхня діяльність здійснюється відповідно до законодавства України та спрямована на забезпечення незалежності судової влади. #суд #реформи #закон @naspravdi

МИ ТАКЕ НЕ ПУБЛІКУЄМО, АЛЕ ТУТ НЕ ВТРИМАЛИСЬ На Закарпатті 16-річний підліток за кермом Audi врізався в мотоцикл, яким керував 10 річний хлопчик із 8-річною пасажиркою. Ніхто серйозно не постраждав. #аварія #підлітки @naspravdi

У ПОЛЬЩІ ЗАГОВОРИЛИ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ ЧАСТИНИ УКРАЇНЦІВ: ЩО ВІДОМО І ЧИ МАЄ ЦЕ ШАНСИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ У Польщі знову загострюється політична дискусія навколо українських біженців. Представники опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) заявили про підготовку законопроєкту, який передбачає депортацію окремої категорії громадян України. За словами депутата Пйотра Тобіаша Бохенського, ініціатива стосується чоловіків призовного віку, які перебувають у Польщі, але не мають легального працевлаштування. Також пропонується створити спеціальні центри депортації для прискорення процедур вислання. Однак важливо розуміти кілька принципових моментів. По-перше, йдеться лише про ініціативу опозиційної партії, а не про рішення польського уряду чи ухвалений закон. Станом на сьогодні документ не набув чинності, а його зміст ще може змінюватися під час парламентського розгляду. По-друге, реалізація подібних заходів неминуче зіткнеться з нормами польського, європейського та міжнародного права. Після початку повномасштабної війни українці отримали у Польщі режим тимчасового захисту, який діє до березня 2027 року, а право на роботу для більшості осіб із статусом PESEL UKR зберігається без необхідності отримання окремого дозволу. ⁉️ Чому ця тема знову стала політичною Міграція залишається однією з головних тем польської внутрішньої політики. На тлі економічних викликів, зростання витрат на соціальні програми та посилення конкуренції між політичними силами питання українських біженців дедалі частіше використовується як інструмент передвиборчої боротьби. PiS традиційно виступає за жорсткіший контроль над міграційною політикою. Водночас чинний уряд поки що продовжує політику тимчасового захисту українців, хоча поступово посилює вимоги щодо працевлаштування, соціальної інтеграції та підтвердження легального статусу. ⁉️ Що це означає для українців Поява такого законопроєкту не означає автоматичної депортації українських громадян. Навіть у випадку його реєстрації документ має пройти повну парламентську процедуру, а окремі положення можуть бути оскаржені через їхню відповідність законодавству Польщі та праву Європейського Союзу. Проте сама поява подібної ініціативи свідчить про зміну політичних настроїв у Польщі. Якщо у 2022–2023 роках головним було питання гуманітарної підтримки українців, то сьогодні дедалі більше уваги приділяється контролю за міграцією, зайнятістю та дотриманням правил перебування в країні. Для українців, які проживають у Польщі, це ще один сигнал про необхідність своєчасно оформлювати документи, підтримувати легальний статус та офіційне працевлаштування. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть ставлення польської держави до іноземців у найближчі роки. #діаспора #Польща #українофобія @naspravdi

ВІТАЄМО ВОЇНІВ ЗВ’ЯЗКУ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ! Дякуємо за надійний зв’язок, захист інформаційного простору та щоденну кібероборону України. #мить_історії @nasprasdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 135 ВОРОЖИХ БПЛА ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ У ніч на 08 серпня (з 18:00 07 серпня) противник атакував шістьма балістичними ракетами Іскандер-М та зенітними керованими ракетами С-400 із Брянської обл., а також 151 ударним БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 135 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання ракет та 13 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Крім того, декілька ракет цілей не досягли, інформація уточнюється. #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

«40 ДНІВ ПРИМУСУ ДО МИРУ»: ЧИ МОЖНА ОЦІНЮВАТИ КАМПАНІЮ ЛИШЕ ЗА КІЛЬКІСТЮ УДАРІВ? Минуло трохи більше сорока днів від початку кампанії, яку Президент України Володимир Зеленський назвав «40 днями примусу росії до миру». За цей час українські безпілотники здійснили серію ударів по території рф. Повідомлялося про ураження нафтопереробних підприємств, логістичних об'єктів, елементів військової інфраструктури та інших цілей, які, за оцінками української сторони, мають стратегічне значення для російської економіки та військового потенціалу. Водночас росія різко збільшила інтенсивність комбінованих атак по українських містах. Під удари дедалі частіше потрапляють не лише енергетика чи військові об'єкти, а й логістична інфраструктура, склади, виробництва та цивільні підприємства. За оцінками, оприлюдненими Forbes Україна, лише за останній місяць було знищено або серйозно пошкоджено сотні тисяч квадратних метрів складських приміщень. Серед постраждалих — логістичні комплекси великих українських торговельних мереж, виробничі підприємства, склади міжнародних компаній та об'єкти транспортної інфраструктури. Це означає не лише прямі мільярдні збитки, а й перебої з поставками, втрату робочих місць, додаткові витрати бізнесу та скорочення податкових надходжень. Саме тому дедалі частіше звучить питання: як оцінювати ефективність такої стратегії? У сучасній війні відповідь не може бути простою. Якщо удари по території противника змушують його перекидати ресурси, послаблюють військову промисловість або зменшують можливості фінансування війни, вони мають військовий сенс. Однак якщо відповіддю стають масовані атаки, наслідком яких є значні втрати української економіки та цивільної інфраструктури, суспільство закономірно ставить питання про співвідношення досягнутого результату та ціни, яку доводиться платити. Варто враховувати й інший фактор. Росія завдає ударів по українських містах незалежно від того, чи проводить Україна далекобійні операції. Такі атаки відбувалися і до початку цієї кампанії. Тому стверджувати, що саме українські удари є єдиною причиною нинішньої ескалації, без достатніх доказів було б некоректно. Водночас масштаби останніх атак дійсно посилюють дискусію про необхідність максимально ефективного використання обмежених ресурсів. Особливо гостро проблема виглядає на тлі дефіциту засобів протиповітряної оборони. Якщо країна вимушена одночасно вести наступальні операції та захищати критичну інфраструктуру в умовах обмежених можливостей ППО, питання стратегічних пріоритетів стає одним із ключових. Українське військово-політичне керівництво заявляє, що розраховує на суттєве посилення власного виробництва далекобійних засобів ураження, балістичних ракет і систем протиповітряної оборони у 2026–2027 роках. Якщо ці плани будуть реалізовані, баланс сил може змінитися на користь України. Але до цього моменту головним викликом залишається пошук балансу між необхідністю завдавати ударів по військовому потенціалу противника та збереженням власної економіки. Адже у війні вирішальне значення має не лише здатність завдати противнику шкоди, а й можливість довгостроково підтримувати стійкість власної держави, бізнесу та суспільства. #війна #мир #ППО #БПЛА @naspravdi

#Сьогодні 8 серпня 2026 року, 1627-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

ОПЕРАЦІЯ «санкт-петербург — ТЕХАС». ЧОМУ ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА РОСІЇ ДАВНО ПЕРЕСТАЛА БУТИ «російською» Однією з найбільших помилок Заходу було переконання, що російська пропаганда — це телеканал RT, агентство Sputnik або десятки телеграм-каналів, які відкрито транслюють кремлівські наративи. Насправді сучасні інформаційні операції кремля працюють зовсім інакше. Їхня головна мета — зробити так, щоб суспільство саме поширювало потрібні москві меседжі, навіть не підозрюючи про їхнє походження. Саме цьому присвячене дослідження Made in St. Petersburg, Posted from Texas. Росія більше не переконує. Вона підсилює. Сучасна російська інформаційна війна майже ніколи не створює конфлікти з нуля. Вона знаходить уже існуючі суперечності — міграцію, расові питання, релігійні конфлікти, права меншин, вибори, економічні труднощі — і починає одночасно підтримувати обидві сторони конфлікту. Мета не в тому, щоб люди погодилися з росією. Мета — зробити так, щоб вони перестали довіряти одне одному. Саме так діяло сумнозвісне російське «Агентство інтернет-досліджень» із санкт-петербурга, яке створювало тисячі акаунтів, що видавали себе за звичайних американців. Одним із найвідоміших прикладів стала кампанія навколо Техасу: російські акаунти просували ідеї сецесії штату, антимігрантські гасла та навіть організовували реальні акції протесту через соціальні мережі. Головна зброя — автентичність Класична пропаганда працювала за принципом «ми говоримо — ви слухаєте». Сьогодні все інакше. Повідомлення має виглядати так, ніби його написав ваш сусід, місцевий журналіст або популярний блогер. Чим менше в тексті «російського сліду», тим ефективнішою стає інформаційна операція. Саме тому дедалі частіше повідомлення, вигідні кремлю, з'являються не на російських ресурсах, а в місцевому інформаційному просторі. Україна побачила це першою Для українців ця схема давно не є новиною. Ще з 2014 року Україна стала полігоном для відпрацювання інформаційних технологій, які сьогодні застосовуються по всьому світу. Фейкові документи. Підроблені накази. Deepfake. Масові бот-мережі. Фальшиві витоки інформації. Координовані кампанії через Telegram, Facebook, X та TikTok. Те, що Захід почав усвідомлювати лише останніми роками, Україна переживає вже понад десятиліття. Наступна мета — не Україна Парадокс сучасної інформаційної війни полягає в тому, що кінцевою ціллю часто є навіть не конкретна держава. Мета — послабити демократії зсередини. Змусити громадян втратити довіру до державних інститутів. Посилити політичну поляризацію. Створити атмосферу постійної внутрішньої кризи. І якщо для цього потрібно підтримати одночасно дві протилежні політичні сили — саме так і буде зроблено. Головний урок для України Україна сьогодні має унікальний досвід, якого ще кілька років тому не мав майже ніхто у світі. Саме українські фахівці першими зіткнулися з масштабними інформаційно-психологічними операціями нового покоління. Тому український досвід уже сьогодні стає важливим не лише для захисту власної держави, а й для безпеки Європи та Північної Америки. Інформаційна війна більше не має кордонів. Вона може створюватися у санкт-петербурзі, маскуватися під американський Техас, поширюватися через європейські соціальні мережі й впливати на рішення мільйонів людей. Саме тому боротьба з дезінформацією сьогодні є не менш важливою, ніж захист повітряного простору чи кібербезпека. У сучасному світі інформація стала таким самим полем бою, як земля, море, повітря та космос. #війна #Техас #США #інформаційний_фронт #ІПСО @naspravdi

НА росії МОБІЛІЗУЮТЬ БЕЗХАТЬКІВ #війна #відео @naspravdi

УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ НОВУ СТОРІНКУ ВІЙНИ: ДРОНИ ПОЧАЛИ ДОСТАВЛЯТИ НАЗЕМНИХ РОБОТІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ПОЛЕ БОЮ Війна в Україні продовжує формувати технології, які ще кілька років тому здавалися елементами наукової фантастики. Українські військові вперше продемонстрували застосування нової тактики, коли повітряний безпілотник доставляє наземну роботизовану платформу безпосередньо до району виконання бойового завдання. Фактично йдеться про створення багаторівневої безпілотної системи, де один робот транспортує іншого. Схема виглядає просто, але має серйозне військове значення. Важкий мультироторний дрон переносить наземного робота через небезпечну ділянку фронту, скидає його поблизу позицій противника, після чого робот самостійно починає виконувати поставлену місію — розвідку, мінування, доставку боєкомплекту, евакуацію поранених або вогневе ураження. Саме таким способом вирішується одна з головних проблем наземних роботизованих платформ. На відміну від повітряних дронів, наземні роботи мають обмежену швидкість, складно долають вирви, окопи, мінні поля та інші перешкоди. Через це вони часто не досягають цілі або стають легкою мішенню ще на підході до позицій противника. Повітряна доставка фактично усуває цей недолік. Робот опиняється одразу в районі виконання завдання, минаючи найбільш небезпечну частину маршруту. Важливо й інше. Така схема дозволяє повністю виключити участь українського військовослужбовця на етапі доставки. Якщо раніше наземні комплекси нерідко доводилося висувати майже до лінії зіткнення, то тепер це робить безпілотна авіаційна система. Таким чином зменшується ризик втрат особового складу — саме це сьогодні є одним із головних пріоритетів розвитку українських оборонних технологій. Якщо інформація підтвердиться, це може бути перший у світі задокументований випадок бойового застосування концепції «робот доставляє робота» безпосередньо на полі бою. Фактично Україна переходить до нового етапу розвитку безпілотної війни, де окремі роботизовані системи вже працюють не ізольовано, а як єдиний комплекс. Повітряні дрони, наземні платформи, системи зв'язку та елементи штучного інтелекту поступово інтегруються в єдину мережу. Світові армії вже багато років говорять про концепцію Manned-Unmanned Teaming (MUM-T) та побудову роботизованих бойових екосистем. Україна ж, під тиском реальної війни, починає реалізовувати ці рішення не на полігонах, а безпосередньо на фронті. Сьогодні головна мета таких технологій залишається незмінною — зберегти життя українських військових. Але стратегічне значення значно ширше. Україна фактично формує нову модель ведення бойових дій, у якій противнику дедалі частіше доведеться воювати не лише проти людей, а й проти взаємодіючих між собою роботизованих систем. Саме такі рішення можуть визначити вигляд воєн наступного десятиліття. #війна #технології #БПЛА #НРК @naspravdi

ЖІНКИ ТЕЖ МАЮТЬ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ. ЦЕ ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ НАШОГО НАРОДУ Прямо із Запорізького напрямку говоримо з Дмитром «Перуном» Філатовим — командиром Першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла. ⚡️ За словами командира, створений ним позаштатний підрозділ кіберрозвідки дає змогу українським військовим уражати російські цілі на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Лише менш ніж за тиждень, стверджує Філатов, вдалося знищити близько 300 одиниць російської техніки. Також говоримо про те, як має змінюватися українська армія, які підходи вже не працюють і чому, на думку «Перуна», жінки також мають стояти на військовому обліку. 🎥 Дивіться повне інтерв’ю, підписуйтеся та пишіть у коментарях, чи погоджуєтеся з позицією командира. https://youtu.be/2gCJ23zUiTo?si=MsyjgYk8JeGwGlGn #війна #відео #мобілізація @naspravdi

КОЛИ ОХОРОНА ПОТРІБНА ВЖЕ ПРАВОЗАХИСНИКАМ. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У ПОЛЬЩІ І ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ Польський адвокат і правозахисник Давід Денерт, який багато років безоплатно захищає жертв ксенофобії, дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, зокрема українців, заявив, що через погрози змушений шукати особисту охорону для себе та своєї родини. Про це він повідомив у соціальних мережах, звернувшись також до прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска із закликом звернути увагу на зростання агресії та мови ненависті у польському суспільстві. Після початку повномасштабної війни Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європі. Саме польське суспільство продемонструвало приклад безпрецедентної солідарності з Україною. Однак із часом політична поляризація, економічні виклики та міграційна тематика дедалі частіше почали використовуватися у внутрішній політичній боротьбі. Як наслідок, у публічному просторі посилилася ксенофобська риторика. Її мішенню стають не лише іноземці, а й самі поляки, які відкрито захищають права мігрантів або протидіють дискримінації. Саме тому слова Денерта заслуговують на особливу увагу:

«Що робити тим, хто не може дозволити собі охорону? Замкнутися вдома і жити у страху?»

Це питання стану демократії. Якщо правозахисник, який діє виключно в межах закону, змушений думати про фізичний захист своєї родини, це означає, що атмосфера суспільної нетерпимості досягла небезпечного рівня. Для України ця історія має особливе значення. У Польщі сьогодні проживають сотні тисяч українців. Їхня інтеграція залежить не лише від державної політики, а й від суспільного клімату. Коли під тиском опиняються люди, які роками захищали українців у судах, допомагали жертвам нападів і боролися з проявами ненависті, це є тривожним сигналом для всієї української громади. Водночас проблема не є суто польською. Схожі процеси останніми роками спостерігаються в багатьох країнах Європи. Спочатку радикалізується політична риторика, потім збільшується кількість злочинів на ґрунті ненависті, а згодом під тиском опиняються журналісти, правозахисники, волонтери та всі, хто виступає проти дискримінації. Варто пам'ятати, що ще на початку 2026 року у Польщі було оголошено про створення спеціалізованих прокуратур для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Це стало реакцією на збільшення кількості таких інцидентів, зокрема щодо громадян України. Давід Денерт тоді наголошував, що проблема є системною і потребує окремої уваги правоохоронних органів. Історія Денерта — це своєрідний тест для польської демократії. Адже верховенство права вимірюється не лише здатністю держави карати злочинців. А й готовністю захищати тих, хто захищає інших. Для України Польща залишається одним із ключових партнерів. Саме тому будь-які прояви радикалізації, зростання ксенофобії чи тиску на правозахисників заслуговують на уважний аналіз. Від того, чи зможе польське суспільство зберегти атмосферу взаємної поваги та верховенства права, залежить не лише безпека української громади, а й стійкість демократичних інститутів у всьому регіоні. #Польща #українофобія #діаспора #правозахист #правозахисники #пряма_мова #ксенофобія @naspravdi

ТРАМП ЗАБОРОНИВ У США «ПОЛОГОВИЙ ТУРИЗМ» #США #громадянство #політика #відео @naspravdi

ДРОН ІЗ ВИБУХІВКОЮ БІЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТАКА. ЩО СТАЛОСЯ В НІМЕЧЧИНІ І ЧОМУ ЦЕ МОЖЕ ЗМІНИТИ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ЄВРОПІ Вчорашньої ночі один із найбільших аеропортів Німеччини — Лейпциг/Галле — фактично опинився в центрі спецоперації. Близько опівночі служби безпеки виявили безпілотник із вибуховим пристроєм, який знаходився неподалік українського транспортного літака Antonov Airlines, що перебував на території аеропорту. Влада негайно зупинила роботу летовища, були закриті злітно-посадкові смуги, а частину рейсів перенаправили в інші аеропорти. За даними німецьких ЗМІ, приблизно в той самий час вантажний літак DHL, який заходив на посадку до Лейпцига, повідомив про зіткнення з невідомим літаючим об'єктом. Екіпаж був змушений змінити маршрут і здійснив безпечну посадку в іншому аеропорту. ⁉️ Чому саме Лейпциг? Для пересічного європейця це просто аеропорт. Але для військових та логістів Лейпциг має зовсім інше значення. Саме тут розташований один із найбільших логістичних центрів DHL у світі, через який проходять сотні вантажних рейсів щодоби. Крім того, аеропорт використовується Antonov Airlines для перевезення великогабаритних вантажів, а також є важливим транспортним вузлом для забезпечення європейської логістики та окремих програм підтримки України. Фактично це один із найважливіших транспортних хабів Центральної Європи. 📌 Першою про росію заявила Україна Посол України в Німеччині Олексій Макеєв після інциденту заявив, що найбільш ймовірним організатором атаки є росія. Втім, німецька влада поки що не робить остаточних висновків. Розслідування ведуть федеральна поліція, кримінальна поліція та служби, що спеціалізуються на боротьбі з тероризмом і диверсіями. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт уже назвав інцидент

«новим рівнем загрози»

для країни. ‼️ Це не перший сигнал Багато хто вже забув, що саме через Лейпциг проходило розслідування серії диверсій із поштовими відправленнями у 2024 році. Тоді в Європі знаходили посилки із запалювальними пристроями, які могли вибухнути під час авіаперевезення. Європейські спецслужби тоді припускали можливий зв'язок із російськими спецслужбами. За останні два роки Німеччина також неодноразово повідомляла про невідомі БПЛА поблизу військових баз, портів, енергетичних об'єктів та підприємств оборонної промисловості. Інцидент у Лейпцигу став черговою ланкою цього ланцюга. ⁉️ Чому це важливо саме для України? Українці живуть в умовах гібридної війни вже 12 років. Дрони над військовими об'єктами, диверсії на залізниці, підриви складів, інформаційні операції — усе це давно стало частиною війни проти України. Тепер подібні сценарії дедалі частіше виникають уже в країнах Європейського Союзу. І якщо раніше європейці говорили про загрозу теоретично, то тепер безпілотник із вибухівкою знаходять уже біля українського літака на території одного з головних аеропортів Німеччини. ⁉️ Що буде далі? Поки що офіційно нікого не звинувачено. Однак незалежно від результатів розслідування очевидно інше: Європа вступає в етап, коли війна перестає бути «десь далеко». Критична інфраструктура, аеропорти, логістичні центри, транспортні вузли та цивільна авіація дедалі частіше стають потенційними цілями гібридних операцій. І якщо раніше Україна була полігоном для випробування таких методів, то сьогодні вони дедалі активніше виходять за її межі. Лейпциг може стати тією подією, після якої Європа остаточно перегляне своє ставлення до безпеки стратегічної інфраструктури. Це вже не лише питання захисту України — це питання безпеки всього європейського простору. #війна #БПЛА #тероризм #Німеччина #ЄС #Європа #пряма_мова @naspravdi

⚡️ 61% УКРАЇНЦІВ ГОТОВІ ТЕРПІТИ ВІЙНУ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ БУДЕ ПОТРІБНО — КМІС За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, 61% українців заявили, що готові витримувати війну стільки, скільки буде необхідно. А як би ви відповіли на це запитання? Свої думки пишіть у коментарях👇🏻 #війна #опитування #суспільство @naspravdi