859
订阅者
+224 小时
+27 天
+730 天
数据加载中...
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+19
在2个频道中
六月 '26
+19
在2个频道中
Get PRO
五月 '26
+9
在3个频道中
Get PRO
四月 '26
+21
在1个频道中
Get PRO
三月 '26
+32
在7个频道中
Get PRO
二月 '26
+33
在4个频道中
Get PRO
一月 '26
+25
在1个频道中
Get PRO
十二月 '25
+39
在4个频道中
Get PRO
十一月 '25
+11
在3个频道中
Get PRO
十月 '25
+14
在0个频道中
Get PRO
九月 '25
+32
在4个频道中
Get PRO
八月 '25
+12
在2个频道中
Get PRO
七月 '25
+46
在8个频道中
Get PRO
六月 '25
+14
在2个频道中
Get PRO
五月 '25
+22
在2个频道中
Get PRO
四月 '25
+29
在8个频道中
Get PRO
三月 '25
+32
在2个频道中
Get PRO
二月 '25
+43
在5个频道中
Get PRO
一月 '25
+64
在6个频道中
Get PRO
十二月 '24
+59
在6个频道中
Get PRO
十一月 '24
+36
在4个频道中
Get PRO
十月 '24
+67
在1个频道中
Get PRO
九月 '24
+26
在3个频道中
Get PRO
八月 '24
+38
在0个频道中
Get PRO
七月 '24
+19
在3个频道中
Get PRO
六月 '24
+9
在1个频道中
Get PRO
五月 '24
+13
在0个频道中
Get PRO
四月 '24
+5
在2个频道中
Get PRO
三月 '24
+26
在3个频道中
Get PRO
二月 '24
+67
在3个频道中
Get PRO
一月 '24
+21
在4个频道中
Get PRO
十二月 '23
+336
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 28 七月 | 0 | |||
| 27 七月 | +2 | |||
| 26 七月 | +1 | |||
| 25 七月 | 0 | |||
| 24 七月 | +1 | |||
| 23 七月 | 0 | |||
| 22 七月 | +1 | |||
| 21 七月 | +1 | |||
| 20 七月 | 0 | |||
| 19 七月 | 0 | |||
| 18 七月 | 0 | |||
| 17 七月 | +1 | |||
| 16 七月 | 0 | |||
| 15 七月 | 0 | |||
| 14 七月 | 0 | |||
| 13 七月 | +1 | |||
| 12 七月 | 0 | |||
| 11 七月 | +1 | |||
| 10 七月 | 0 | |||
| 09 七月 | +1 | |||
| 08 七月 | 0 | |||
| 07 七月 | 0 | |||
| 06 七月 | 0 | |||
| 05 七月 | +1 | |||
| 04 七月 | +2 | |||
| 03 七月 | 0 | |||
| 02 七月 | +6 | |||
| 01 七月 | 0 |
频道帖子
| 2 |  +1🎞️кіном вчорашньосьогоднішньої вихідної ночі стало "повернення"/"the return" 2024 року: вільна інтерпретація "одіссеї" як історії про птср до того, як це стало мейнстримом
🎞️сюжет фокусується (очевидно) на частині епосу про повернення одіссея до ітаки та возз'єднання з дружиною пенелопою.
🎞️і цим фільмом я була дуже приємно вражена. так, це не епічне видовище, і бюджет скромненький: це психологічна драма, що за вайбом радше нагадує костюмовані екранізації від бібісі чи добротну театральну постановку. і до костюмів у мене є питання також
🎞️але емоційно... от як треба робити історію про повернення травмованого вояки, який радий бути вдома, але безмежно згорьований тим, як все змінилося. файнс-одіссей - це якийсь космічний рівень гри самими очима. ти віриш, що він прожив спустошення трої і те щось у ньому зламало, хоч бачиш лиш його обличчя і чуєш голос - жодних фрагментів війни чи пригод нам не показують.
🎞️та й пенелопа-бінош не відстає (попри поганеньку перуку), вона блискуча у сцені конфронтації з одісеєм, де ти гадаєш - вона впізнала? чи ні? чи все ж впізнала? а чи пробачила?...
🎞️найслабшою ланкою з головного тріо для мене виявився телемах - по-перше, він схожий на хіпстера з рейтарської, по-друге, переграти файнса та бінош тяжкувато, і по-третє, місцева інтерпретація персонажа значно більш сіра, ніж нолано-голландівська; він радше невдячна, трохи зіпсована зараза, аніж гідний трону принц.
🎞️тут є і антивоєнний сентимент, і конфлікт батьків та дітей, і розмова про те, як переживання страхіть непоправно змінює людину - і все це відчувається повністю органічним для створеного режисером світу.
🎞️якщо ноланівська версія теж вам щось емоційно недодала - раджу звернути увагу. я кілька разів розплакалася, а це трапляється ну дуже рідко 🫶
#кіно | 186 |
| 3 |  +3📚"Minor Detail", Adania Shibli
#прочитане #fiction
There are some people who navigate borders masterfully, who never trespass, but these people are few and I’m not one of them.
🎞️Один військовий злочин з безлічі та його відголоски: 1949 рік. У пустелі на кордоні з Єгиптом солдати новоствореного Ізраїлю, зачищаючи територію від арабського населення, ґвалтують та вбивають дівчину. Десь на початку 21 сторіччя, палестинська жінка бачить у статті згадку про цей випадок - і не може його відпустити.
🎞️Тут не йдеться про "чому це трапилося", ні, з цим все максимально однозначно.
Навіщо згадувати? Навіщо фіксуватися на такій маленькій, незначній деталі, єдиній піщинці людського горя з безлічі? Як жити з безпросвітним мороком навколо?
🎞️Ця новела - пронизлива медитація про насильство та пам'ять, сповнена туги і безнадії, таких, певною мірою, знайомих і зрозумілих.
🎞️Фокальний персонаж першої частини новели - "він", безіменний ізраїльський командир, чиї думки і внутрішній світ повністю закриті від читача. Жодних рефлексій, жодних оціночних суджень, лиш педантичне перераховування кожної найпобутовішої, найменшої дії, яке створює відчуття тиску та зловісної напруги: і його рішення умити обличчя від поту, і віддати дівчину на поталу солдатам має однаково нульове емоційне забарвлення. І від цього лиш страшніше - відсутність емоцій я усвідомила не одразу, але це так блискуче створює відчуття неправильності і неспокою, навіть зловісності.
🎞️Друга частина вже написана від першої особи і має більш конвенційний тон - ми стежимо за (більш-менш) сучасною палестинською жінкою, що живе в умовах окупації. І це написано втомлено-звичним голосом людини, якій банально треба потрапити на роботу попри військову операцію поруч, чи яку в останньому обстрілі найбільше дратує, що у розбите вікно занесло пил і затрусило папери. Вона збивається і повторюється, лякається і губиться, і ця інтимна сповідь так контрастує з механічно-неживою першою половиною книги.
🎞️Мені дуже сподобалося, як авторка працює з мовою та мотивами, переплітаючи частини між собою, ніби з минулого у теперішнє просочується гавкіт собак, запах бензину та повсюдний пісок - в якийсь момент, здається, ці таймлайни накладаються одне на одного. А ще місцями цей текст нагадує радше нонфік чи документалку, а не художню літературу - бо і описаний нею випадок у пустелі реально трапився, і її герої подекуди починають перераховувати історичні факти, що нагадало мені використання статистики для підсилення основної тези у "Кім Джійон, 1982 року народження".
🎞️Історія про війну та окупацію, написала людиною, яка відчуває, розуміє і знає - що ще можна просити? Як моє перше знайомство з палестинською літературою, це було дуже добре.
... this minor detail, which others might not give a second thought, will stay with me forever; in spite of myself and how hard I try to forget it, the truth of it will never stop chasing me, given how fragile I am, as weak as the trees out there past the windowpane. | 215 |
| 4 |  оксана стефанівна, по-перше, в ударі, по-друге, дуже добре артикулювала ті неясні відчуття щодо американськості ноланівської "одіссеї", які крутилися у голові останні пару днів (бо одіссеїв птср і мені видавався дуже характерно їхнього в'єтнамсько-корейського зразка) | 289 |
| 5 |  вацлав теж почитує на ніч баєтт разом зі мною (схоже не зайшло, бо заснув) | 360 |
| 6 |  🎩сьогодні дуже й дуже спонтанно потрапила на ноланівську "одіссею" після того як лишила до біса грошів у лікарів і в ближній перспективі лишу ще більше, і що я маю сказати - це краще, аніж я очікувала (а налаштована я була доволі упереджено-негативно до захопленого допису ріти), але все одно от чогось не вистачило для вау-ефекту.
🎩нолан витлумачує давньогрецький міф як бруталістсько-розчакловану байку про наслідки порушення суспільного договору (ну і птср, так). якщо ви боялися не зчитати підтекстів - не бійтеся, головну тезу вам промовлятимуть кожні п'ять хвилин, аби не дай боже не забули.
🎩так, тут немає історичної достовірності (а ще багатьох іконічних моментів з оригінальної історії, але я в цьому плані не пуристка), а є власна естетика, яка нагадує суміш скайриму і дюни у довільних пропорціях. це очевидно свідомий вибір, і він має право на існування, але чи мені до смаку? не дуже. усі фломастери різні, etc, але для мене картина трішки втрачає єдність ідеї від поєднання дуже очевидного прагнення зробити усе максимально приземленим та реалістичним і агамемнона-бетмена, звиняйте. хоча аурафармить він так добряче, не заперечуватиму 🤭
⚔ все ж, це видовищне кіно, і
вартує бути побаченим на великому екрані, розмах та епічність явно задумані саме для цього (хоча всидіти три години може бути важкувато).
#кіно | 348 |
| 7 |  я, коли у книжці про вікторіанських поетів реально доводиться читати (псевдо)вікторіанску поезію 💀
пробачте, пані баєтт, але вірші йдуть шось тяжкувато (що для мене типово з будь-якими віршами, але все одно трохи обідно, що "одержимість" не клацнула для мене так одразу ж, як і "книга для дітей") 😞 | 332 |
| 8 | зважаючи на кількість постраждалих друкарень, книжкових складів та офісів видавництв і довколокнижкових установ, я нагадую і закликаю вас підтримувати наших видавців замовленнями та придбаннями книг🫶
(про донати на військо - я мовчу, це само розуміюче по можливості)
1) ось тут на сайті #книголав - можете зробити замовлення (вночі проти 19 числа згорів їх склад, тому відправки будуть із затримками)
2) ось тут на сторінці MISON можете почитати про анонси і про те, як замовити їхні книги (проти 19 числа постраждав їхній офіс)
3) ось тут можете прочитати оповідки на сайті Arc.ua, чий офіс також постраждав
4) ось тут є перелік видавництв, чиї книги постраждали від обстрілу друкарні "Конві" також вночі 19 липня
підтримуємо один одного💔 | 249 |
| 9 |  я сьогодні (скоріш за все) пропускаю, тому дуже прошу — сходіть хтось за мене!!! | 242 |
| 10 |  +3📚 "The Jaguar's Roar", Micheliny Verunschk
#прочитане #fiction
⏺Історичний факт: на початку 19 сторіччя німецькі дослідники Марціус та Спікс привозять до Європи з території сучасної Бразилії колекцію експонатів - безліч рослин і тварин, а серед них - двійко дітей з місцевих корінних племен. Їх було більше, але дорогу пережили тільки ці двоє - та й вони за кілька місяців помруть, підкошені хворобами на чужині. Все, що по них лишилося - портрети-літографії. Їхні справжні імена забуті, їхня історія стерта.
⏺В цій книзі авторка намагається відновити історичну справедливість та бере на себе задачу дати голос цим дітям: вона сама не походить з корінних племен, але одного дня натрапила на літографії у музеї і не могла перестати про них думати. Те ж саме трапляється із героїнею сучасної часової лінії у книзі, Джозефою з Сан-Пауло, яка намагається втекти від власного минулого.
Wickedness never ends, no, it stretches, spreads, jauá, jauá. That’s why I wanted to make you see all this. So you never forget. And I’ll show you more.
⏺Ой, химерна-прехимерна річ. Оповідь скаче у часі, існуючи водночас у минулому та теперішньому, перескакує між головами героїв, голосами річок та монологами нараторки. Міфологія тут переплітається із вставками з архівних документів та газетними заголовками із сучасної Бразилії.
⏺Це магічно-реалістичний політичний памфлет, що здригається від праведного гніву його авторки - на колоніалізм та стирання корінних народів, на знищення екосистем, на ставлення до жінок. Це історія про історію - про тяглість, про спадок, походження. А ще про силу мови. І для менш як сорока тисяч слів, тут навантажено багацько всього монументального, тож книга видається занадто поспішною.
⏺І біда в тому, що всі теми зі мною резонують, але у тексту немає часу і простору повноцінно розкрити і показати ці проблеми, встигаємо лише їх назвати. А ще, щось трохи мені муляє у тому, що авторка взялася ріклеймити втрачені історії, не будучи представницею корінних племен. Звісно, кожен має право писати про що заманеться, підходячи до тем з належною повагою (яка тут однозначно є), але я, все ж, до "власних голосів" маю більше довіри. А з іншого боку, чи так погано, що професіна історикиня говорить від імені племен що знищені - або на межі зникнення? Ситуація неоднозначна.
⏺Сильна ідея, є чудові моменти, але реалізація трохи не дотягла до рівня моїх очікувань. За вайбом (і дидактичністю у звертанні до читача) мені трохи нагадало "Я, Тітуба..." Маріз Конде. Як цікавинка для розширення читацьких горизонтів на women in translation month - може бути.
This is the voice of the dead, the language of the dead, in the writing of the dead. All of it is riven with faults, true, but what can I do except tell this story through the cracks? | 402 |
| 11 |  якщо ви зараз не в армії – я вас БЛАГАЮ виходити на вулиці ваших міст
не тільки у Києві чи у Львові – зустрічі плануються майже в усіх великих і не дуже містах
чому виходити? послухайте розумних людей, словам яких я сама довіряю:
Стерненко про відставку Федорова
Стерненко про Сирського
Оксана Мороз про те, чому люди виходять
Оксана Мороз про прес-конференцію Федорова
виходьте за будь-що, у що вірите: за Федорова, проти Сирського, за реформи в армії, проти Скелі і м'ясних штурмів
але благаю, виходьте
бо є у мене таке відчуття, що якщо ми не відстоїмо зараз, то більше шансу може не бути. вони думають, що можна відсидіти і люди заб'ють і дозволять політичні ігри на крові наших військових. ні, ми маємо виходити доти, поки нас не почують, бо це наша країна, і ми не можемо перетворюватись на росію
(так, у мене маленький книжковий канальчик, але якщо я можу ним надихнути хоч 2-5-10 людей, то я маю спробувати) | 211 |
| 12 | раптом не бачили:
📍Київ, завтра 16.07 о 9:01 біля театру Франка (бо о 10:00 голосування в ВР) мітинг проти відставки Федорова
📍Львів, завтра 16.07 о 9:01 біля памʼятника Шевченку
📍Черкаси, завтра 16.07 о 9:01 на Соборній площі
📍Харків, завтра 16.07 о 9:01 біля памʼятника Шевченку
📍 Івано-Франківськ, завтра 16.07 о 9:01: площа біля Білого Дому, та, що переходить у вулицю Грушевського
📍Полтава, завтра 16.07 о 9:01 театр Гоголя
📍Дніпро, завтра 16.07 о 9:01 ОДА
п.с. якщо знаєте в яких містах о котрій та де — пишіть в коментарі, я додам в допис | 230 |
| 13 |  +1новий фільм про полювання на голума це таке втілення "хто взагалі про це просив" і чергове підтвердження того, що з кожним днем ми все далі і далі від бога того унікального поєднання факторів, яке дозволило створити першу трилогію джексона такою, яка вона є 😭
#володарперснів | 439 |
| 14 |  тримаю в курсі: саша продовжує продовжує дарувати мені книжки (і цяцьки для дорослих дівчат, які люблять машинки врум-врум) швидше, аніж я встигаю їх читати 😭 | 397 |
| 15 |  +3сьогодні не читаю, бо мене тримає у почесушкових заручниках рітин кажан 🤭 | 442 |
| 16 |  +3📚"Drive Your Plow Over the Bones of the Dead", Olga Tokarczuk
#прочитане #fiction
It is highly possible that the Deer he persecuted inflicted summary justice.
🤍Ексцентрична літня пані переконана, що серія раптових смертей місцевих можновладців - помста тварин за нанесену їм шкоду.
🤍Яніна Душейко (хоч як вона не любить своє ім'я) колись будувала мости, а тепер живе на малолюдному хуторі в горах, доглядаючи взимку за будинками приїжджих. Вона захоплюється астрологією, перекладає з колишнім учнем поезію Блейка, а також пристрасно захищає тварин: тож, коли її сусід-браконьєр помирає, вдавившись власною здобиччю, думки Яніни скеровуються саме до того, що це природа має постати супроти своїх гнобителів - мисливців, олігархів містечкового розливу та поліцейських, які все це покривають.
But to him I was just an old woman, gone off her rocker living in this wilderness.
🤍Чи може життя тварини важити більше за людське? Чи Яніна - лиш навіжена стара, чи в її думках є якесь зерно істини? Книга Токарчук звучала мені як такий собі доведений до крайнощів еко-маніфест. Яніна глибоко переживає за тварин - більше, ніж за людей, так наївно і щемко, але я навіть у чомусь заздрю можливості пронести крізь життя цей ідеалізм і не поламатися об жорстокість та байдужість світу.
🤍"Плуг..." - це філософський роман, що лиш прикидається загадкою про вбивство. І розв'язкою я була захоплена раптово - хоча в процесі цілком допускала такий хід подій. Але остання третина роману, попри величезну насолоду від книги та голосу оповідачки, далася мені важкувато по причині йобанаблятьрусня через мою власну емоційну розібраність та нездатність нормально зосередитися на вимогливому тексті, тож враження трохи змазані. Хотіла б за кілька років перечитати, вже з більшим фокусом та знанням фіналу, цікаво, що б вистрибнуло мені з тексту тоді.
🤍А ще, якщо немає змоги читати в оригіналі, варто брати цю книгу українською, бо я взяла англійський переклад - і не маю жодних нарікань щодо якості, але Токарчук описує настільки близькі і зрозумілі реалії життя та контексти, що англійська мова наче створювала зайвий та непотрібний шар відчуження. | 374 |
| 17 |  +1🐱 взялася за "Одержимість" Баєтт, і куди ж тут без мистецтва, за перші 20 сторінок маємо:
He rolled over, and spread his loosened limbs in the bed, he opened windows, he went to the Tate Gallery alone and looked at the dissolving blue and gold air of Turner's Norham Castle.
The Manet had been painted when the painter was in England in 1867, and had some things in common with his portrait of Zola.
#баєтт | 354 |
| 18 |  #володарперснів 😄 | 356 |
| 19 |  +6📖 summertime sadness: літні книжки з меланхолійною, похмурою та сумною атмосферою бо яке літо, таке й чтиво
дібрала для вас 16 книжок про пекучу спеку, складнощі дорослішання, зради, вбивства та нещасливе кохання - а мої чудові коліжанки Ріта і Саша доповнили цей список своїми рекомендаціями, тож дякую їм (знову) і вас запрошую до того ж 🫶
а ви щось з цього читали чи маєте в планах? або ж, може, пригадуєте ще книжки, які б добре пасували до теми?
мої відгуки: Повість про санаторійну зону ✨Книга для дітей ✨The Hole ✨Breasts and Eggs ✨The Bell ✨Грай, як випаде
#підбірка | 642 |
| 20 | Якщо ви теж офігіваєте від новин, підтримайте збір моєї бесті: https://send.monobank.ua/jar/1Uc1sjhJ6
А тут Женя збирає на такмед і розігрує подарунки: https://t.me/tse_nihto_ne_bude_chytaty/919 | 259 |
