Ейдос

Товариство, вітаю вас! Вже наступного тижня розпочнеться мій останній цьогорічний марафон воркшопів у Projector. 🎬 З 4 по 9 грудня — Animation in Figma На вас чекає оновлена програма з розширеною теорією анімації та куди більшою кількістю цікавих завдань. 📱 11 та 14 грудня — Mobile UI Воркшоп для тих, хто хоче потренуватися створювати застосунки, швидко відшліфувати UI навички та дістати чудовий кейс для власного портфоліо. Буду радий бачити вас серед учнів і до зустрічі! 🤗

#хвилинкадизайнера Створення нових шрифтів для мов на основі латиниці або навіть кирилиці, може бути приємним завданням для спеціалістів із типографіки. Бо розробити шрифт із нуля англійською мовою, доведеться створити приблизно 230 гліфів. 840 гліфів, якщо є бажання охопити всі мови, що базуються на латинській абетці. Для кирилиці це будуть ще більші цифри. Створення шрифтів для азійських мов — це геть інший вимір. Унаслідок як мінімум трьох різних систем письма та незліченної кількості кандзі (японські ієрогліфи), японські цифрові шрифти містять від 7000 до 16000 гліфів. Часто буває, що й більше. Спрощена версія китайської мови налічує також майже 7000 гліфів. Для традиційної китайської, якою користуються на Тайвані та в Гонконзі, кількість гліфів становить 13053. Не дивно, що створення нового шрифту японською чи китайською мовою вимагає організованої командної роботи протягом років. Цей чинник впливає на те, що японські та китайські веб сайти, навіть дуже мінімалістичні (а це велика рідкість), важать куди більше, ніж їхні західні аналоги. Навіть із супер якісним інтернетом, підвантаження лише тільки шрифту, може зайняти кілька секунд. Якщо вам цікаво дізнатися більше про процес створення китайського шрифту, пірнути в подорож, де переплітається історія, мистецтво, технології та дизайн, то раджу до читання ось цю цікавезну статтю — The long, incredibly tortuous, and fascinating process of creating a Chinese font.

#хвилинкадизайнера Коротка добірка моїх найулюбленіших і найкорисніших плагінів для Figma, якими я користуюся доволі часто та які можуть значно пришвидшити вашу роботу. 1. Autoflow — аби не йти в Miro та швидко й охайно створити user flows у Figma. 2. Remove BG — аби не заходити у фотошоп і просто та швидко позбутися фону на фото. 3. Relume Ipsum — AI-плагін для швидкого створення контенту для вашого дизайну, аби не позоритися з усілякими лорем іпсумами. 4. Contrast — швидко перевірити контрастність кольорів та відповідність WCAG. 5. Jitter — для створення анімації безпосередньо у Figma. Сподіваюся і вам вони стануть у нагоді 😉

​​#хвилинкадизайнера Pi — найлюдяніший з ШІ ботів. Цей застосунок потрапив на мій смартфончик абсолютно випадково після чергової годинки прокрастинації творчого пошуку (він також доступний і як вебзастосунок). Отже, це черговий персональний ШІ-асистент. Але притримайте коней! Він заслуговує на увагу. Особливо дизайнерську. Нумо одразу розставимо всі крапки над «і»! Що відрізняє Pi від ChatGPT? Звісно, це найперше питання, які всі ставлять боту й на яке вже написано багато статей. Коротке резюме: 🔹ChatGPT генерує текст на основі величезної бази даних і не знає, що відбулося у світі за останні пару років. Pi орієнтований на емпатичні розмови і працює з відкритими джерелами в реальному часі. Pi — ШІ-актор, який прагне сподобатися та запам’ятатися своїм образом і репліками. 🔸 ChatGPT формальний і доволі душний чувак (але ефективний), а Pi веселий, дружній та емпатичний. Він має свій власний характер і з ним цікаво розмовляти, генерувати ідеї чи писати художні тексти. А ще Pi безплатний! А ще Pi — мінімалістичний, охайний, красивий. Одразу постає перед очима ця стереотипна картинка дизайнера-хіпстера та бородато-брутального розробника 😄 Десь такий самий вигляд має і ця парочка: Pi та ChatGPT. Як виявилося, уже неабияка конкуренція розгортається між цими двома застосунками! Pi ставить на креативність, на приємний оку та простий дизайн, на «людяність» бесіди. Водночас ChatGPT домінує, як помічник для виконання конкретних задач: написати чи перевірити певний код, створити персону на базі наданих даних, проаналізувати їх тощо. Pi надзвичайно добре вміє ставити запитання. Здається, що в команді розробників був психоаналітик. Зі ставкою на навчання та цікаве дозвілля, головна сторінка Pi зустрічає користувача набором стильних прев’ю різних тем для спілкування. І коли я обрав категорію — «Цікавий факт», то я дійсно дізнався купу цікавезних речей! Однією з унікальних особливостей Pi є те, що він може розмовляти голосом. Pi має на вибір чотири реалістичні та заспокійливі голоси. Він також може ініціювати розмови та діяти як психотерапевт, надаючи підтримку та проявляючи цікавість. Точно психологи робили! Зрештою, хто крутіший? Залежить від ваших уподобань і запитів. Якщо вам цікаві боти-компаньйони, то Pi — найкращий з усього того, що я бачив. Цей застосунок також чи не перший приклад цікавого, естетично привабливого ШІ-бота. Проте, якщо ми кажемо про ШІ, який можна використовувати для ширшого кола завдань, то ChatGPT залишається топовим інструментом.

#хвилинкадизайнера Вітаю вас, товариство! За останні кілька днів мені на очі потрапило декілька цікавезних статей на різні дизайнерські теми. Настільки цікавих і корисних, що я подумав, що цими текстами треба обов’язково поділитися з вами. Отже, ось невелика добірка: 1. Один із батьків UX дизайну, Якоб Нільсен, опублікував на своєму Substack есей на тему необхідності опанування дизайнерами інструментів ШІ просто зараз. Тут багато паралелей із минулим і ґрунтовне пояснення, чому оволодіння ШІ сьогодні важливе задля вашої кар’єри завтра. 2. Гарний допис про консистентний (послідовний) дизайн, як корисний інструмент, аж допоки послідовність не втрачає сенс. 3. Стаття з відповіддю на питання: «чи треба й, чи взагалі можна робити кнопки в інтерфейсах неактивними?». 4. Стаття про подолання труднощів із операційною роботою з дизайн-системою. Буде корисно для читання тим, хто займається розвитком дизайн-систем. 5. Прості поради, як робити візуальний дизайн краще, коли маємо справу з інформаційно високонавантаженими інтерфейсами. P.S. І користуючись нагодою також додам посилання і на свій Substack 😊

Building an Accessible App: FlixBus Journey and Key Takeaways Вітаю вас, товариство! Сьогодні я хочу поділитися з вами дуже крутою можливістю. За тиждень, Марія Кацан, дизайнерка мобільних застосунків відомої європейської компанії FlixBus, виступатиме з доповіддю на тему розробки застосунку, що відповідає вимогам цифрової доступності (accessibility). Марія розповідатиме про свій досвід, розглядатиме не лише етичні аспекти теми доступності, але й відповідність дизайну до вимог європейського законодавства. Вона розповість про підготовку, процес дизайну та подолання всіх тих викликів, з якими довелося зіткнутися, включно з критичними моментами, коли три місяці зусиль не дали очікуваних результатів. Буде навіть про ChatGPT і про те, як він допомагав досягнути потрібних результатів. Має бути неймовірно цікаво, адже Марія одна з найкращих дизайнерок, з якими мені пощастило товаришувати. Захід віртуальний. Мова доповіді: англійська. 10 листопада, 19:00 за київським часом. Участь безкоштовна. Необхідна попередня реєстрація.

​​#хвилинкадизайнера Темні патерни манять дизайнерів, маркетологів і менеджерів, як Палпатін молодого Анакіна. Вони обіцяють владу над користувачем, ефективний та миттєвий результат. Водночас ці підступні тактики, можуть перетворити користувацький досвід на справжнє жахіття. Наприклад, ось це модальне віконце сповіщення в застосунку Substack. Наче все чудово: приємний дизайн, переконливе та гарне відео, що змушує думати: «Гей, а сповіщення можуть бути крутими»! Але куди поділася кнопка закрити? Немає. Щоб відхилити сповіщення, потрібно свайпнути модальне вікно. Так, це не страшний блокер і більшість користувачів впорається (напевно), але цей нюанс все-таки змусить певну частину людей увімкнути сповіщення. Моє улюблене — «примусова безперервність», або ж «примус до підписки». Ви знаєте, як це працює: «Насолоджуйтеся 30-денною безплатною пробною версією! Тепер введіть дані вашої кредитної картки…». Користувач вводить й потім забуває про це. Пробний період закінчується й БАЙ! Гаманець звітує про раптові витрати. Або візьмемо гру Two Dots. Користувач проклацав купу екранів, пробився крізь різноманітні інструкції та реклами й звик до того, що основна кнопка завжди чекає на нього в центрі. Нарешті — перший рівень! З'єднує точки… Ось так, і так! І раптом в нього закінчуються ходи. Він би хотів просто почати заново, але основна дія в модальному вікні тепер каже про купівлю бонусів. Інтерфейс усіляко намагається підштовхнути користувачів до купівлі додаткових ходів, а не простого початку заново. І якщо користувач не буде уважними, то може натиснути на кнопку просто автоматично й пропустити крихітний хрестик зліва. Легко, завдяки м'язовій пам'яті. Темні патерни — це шахраї. Вони хитрі, оманливі й прагнуть обдурити, аби лише перетворити користувачів на грошовий потік. Якщо цікаво дізнатися більше про темні патерни в цифровому світі, то дуже раджу цю книгу Deceptive patterns – exposing the tricks that tech companies use to control you, Harry Brignul.

​​Вітаю вас, товариство! Сьогодні говоримо не про цифрові продукти чи справи айтішні. Натомість я хочу розповісти вам про дизайн вулиці 🙂 Окрім професійно-дизайнерського аккаунту в інсті, я ще маю «особистий», куди пощу фотки з усіляких подорожей. Є в мене таке хобі — полювати за красивим кадром. Зазвичай, це пейзажі, вулиці міст, інколи люди. Так от, візьмемо це фото вулиці, що я колись зробив у Нюрнберзі. Що саме робить це місце таким чарівним? Нам часто здається, що естетика місць, як от, наприклад, цієї вулиці, полягає суто в старовині й саме від цього створюється своєрідна магія. У цьому випадку — баварської. Але ні, ця магія завдячує виключно прекрасному дизайну. 1. Бруківка Вона завжди додає ефекту старовини, середньовічної романтики. Бруківка створює текстуру й деталі, бо кожен камінчик завжди трохи відрізняється. Вологою, вона красиво грає зі світлом і тінню на землі. Так, бруківку не можна поставити будь-де, адже це не дуже зручно, але для вузьких вулиць у центрі міст — це топ. 2. Відсутність реклами Коли я дивлюся на фотографії вулиць Токіо, я ловлю себе на тому, що кайфую від різнобарв’я та еклектики їхньої реклами. Я не знаю, як до того ставляться самі японці, але це швидше виняток із правила. Вулиці європейських міст стали б куди красивішими, якби позбулися зовнішньої реклами, що завжди відвертає та напружує очі. 3. Рослинність У центрі Нюрнберга її не так уже й багато, але вона є і вона додає ще одну цеглинку до магії цієї вулиці. Квіти, що звисають із вікон і ростуть перед будинками, надають м’якості та різноманітності вулиці. 4. Трафік Зазвичай центри міст загачені автівками. Тут мені пригадується любий серцю Київ, який водночас лякав жахливістю трафіку… Авто роблять більшість місць потворнішими. Уявіть, якби ця вулиця була заставлена фургонами, мотоциклами, вантажівками. Трафік буквально вбиває центри багатьох міст, зводить нанівець усю їхню магію. 5. Ліхтарі Незначна, але дуже симпатична деталь. Вуличне освітлення естетично поєднується з навколишнім середовищем. Ця вулиця є такою привабливою, зокрема, гармонії між архітектурою та вуличною інфраструктурою. 6. Матеріали Цегла, камінь, дерево, черепиця. Зверніть увагу, що майже все, що ми бачимо на цій вулиці, зроблено з одного із цих матеріалів. Вони більш деталізовані, яскраво забарвлені та відчуваються більш природними, ніж скло, нержавіюча сталь, асфальт і пластик. 7. Колір Ця вулиця наповнена кольором. У порівнянні із сірим міським середовищем, до якого більшість із нас звикла, ця вулиця вбирає очі своєю барвистістю. Будинки мають облицювання білого або кремового кольору в поєднанні з теплими тонами старого дерева. Деякі з них яскраво пофарбовані в помаранчевий або червоний колір. Цегляне мурування також різноманітне за кольором: від суворого сірого до іржавого золота. Квіти та зелень й червона черепиця дахів. І над усім цим — біло-блакитне небо. Кольори цієї вулиці задають позитивний настрій навіть під час сірої баварської зими. 8. Нелінійність Форма вулиці не є прямою. Ні, прямі вулиці це теж чудово, але те, як бруківка й будинки звужуються від нас, зникаючи з поля зору, явно додає вулиці естетичного характеру. Тут не створюється враження шаблонного, жорстко нав’язаного дизайн-проекту. Це повна протилежність прісному міському середовищу, де все однакове. На доказ того, що все це не просто здогадки, уявіть собі вулицю, зображену вище, без жодної з описаних якостей: з асфальтом замість бруківки, бетоно-скляними будинками сіро-чорного кольору, заповненими автомобілями, рекламними щитами та сітілайтами. Можливо, що ви взагалі не вважаєте цю вулицю привабливою. Звісно, немає єдиного способу спроектувати вулицю, і не можна сказати, що ці характеристики повинні, або навіть можуть бути застосовані до кожного міста чи містечка. Але у світі, де так багатьом місцям катастрофічно бракує естетичної привабливості, безсумнівно, є принаймні кілька речей, яких ми могли б навчитися на прикладі цієї чарівної вулиці Нюрнберга.

​​#хвилинкадизайнера Друзі, закінчився мій черговий воркшоп з Mobile UI і я хочу похизуватися роботами студентів. Дві зустрічі по 2 години + необмежена за часом індивідуальна робота з ментором протягом трьох днів і маємо дивовожні результати та неабиякий буст навичок. Ось кілька результатів. У середу стартує наступний з анімації у Figma! Ще є час записатися, буде круто! 🤗

#хвилинкадизайнера Нашестя алгоритмів генерації контенту продовжує свою переможну ходу та захоплення індустрії! Дехто все ще лякає нас жахливими прогнозами найближчого майбутнього, у якому в дизайнерів, розробників і копірайтерів більше нема роботи… Що ж, тим краще — раніше вийду на пенсію! 😁 Але ми-то з вами знаємо, що цього боятися аж ніяк не треба, навпаки треба озброюватися цими новими інструментами, які так чудово можуть автоматизувати рутині речі. З кожним днем я додаю дедалі більше різноманітних ШІ-інструментів до своєї скарбнички помічників. Сьогодні хочу поділитися з вами двома, не такими популярними, як ChatGPT чи Midjourney, але такими, що стали для мене приємними несподіванками. 🟢 Uizard Інструмент для швидкого створення інтерфейсів, що дає змогу робити макети за кілька хвилин через текстові вказівки. Він перетворює скетчі від руки на структуровані ваєрфрейми, а скріншоти на дизайн-макети готові до редагування. 🔵 Khroma Це інструмент для роботи з кольорами. Він допомагає підбирати кольори на базі ваших персональних вподобань, чи вимог бренду. Якщо вам важко дається кольористика та підбір потрібних кольорів і відтінків, тоді Khroma стане дуже дієвим помічником.

​​#навчання Товариство, вітаю вас! У мене невеличке затишшя, а воно, як відомо, завжди перед бурею! Вже наступної середи 04.10 розпочинається мій черговий марафон воркшопів у Projector. Тож я прискіпливо готуюся до старту, адаптуючи програми, аналізуючи фідбек студентів і працюю над тим, аби воркшопи ставали ще краще! 🌟 У середу, 04.10 — розпочинається воркшоп Mobile UI Design Workshop. Якщо хочете попрактикуватися створювати мобільний інтерфейс (або навіть відкрити для себе цей чудовий світ), у режимі індивідуальної роботи з ментором — приходьте! 🌟 А в понеділок, 11.04 стартує другий воркшоп — Анімація у Figma. Навчимося працювати зі smart animate, створювати паралакс ефект у прототипах і навіть motion анімацію графіки за допомогою плагіну Jitter. Чекатиму на вас і до зустрічі! 🤗

​​#хвилинкадизайнера Duolingo 🦉 У цьому дописі-огляді поговоримо про Duolingo, уже згаданий раніше в коментарях до попереднього огляду. Дуо — застосунок для вивчення мов, а заразом ще і справжній дофаміновий автомат. Це більше ніж просто спосіб вчити мову. Це величезний ігровий майданчик у вашому смартфоні, а також приклад максимально ефективного використання різномасних принципів із психології в дизайні. Як же Duolingo чіпляє нас усіх попри вік і вподобання? У цьому застосунку повно гейміфікації, що робить процес навчання схожим на веселу гру, а не на виснажливу роботу з підручником. Заняття розбиті на апетитні шматочки — лексика, граматика, читання тощо й кожен із них подається в зручних для сприйняття обсягах. І вже після кількох перших вправ ви плескаєте в долоні, думаючи: «Так, чорт забирай, у мене вийшло! Зеєнзвюрдігкайтен!!!». Багатошарова гейміфікація виводить застосунок зі звичайного процесу збирання значків на новий рівень, вплітаючи елементи сторітелінгу. До прикладу черговий щомісячний марафон, який я завершив нещодавно — треба було допомогти Люсі зібрати її котів-втікачів. З виконанням 50 різних завдань, Люсі повернула всіх своїх котиків — безпрограшний варіант! Щомісяця на нас чекає нова родзинка, яка змусить нас повертатися: нова місія, новий набір викликів, нові завдання та нові нагороди. Так Дуо максимально ефективно використовує психологічний принцип позитивного підкріплення та мотивації через різноманітні нагороди (які є динамічними, а отже не набридають). Duolingo також має соціальну складову. Ви можете надсилати подарунки та бонуси своїм друзям, які віддячать вам віртуальним верхнім п’ять. Це як нескінченний цикл «Ти чудовий, продовжуй у тому ж дусі» й будьмо відвертими, хто не любить такий кайф? Він чіпляє нашу жагу до досягнень і визнання, що змушує нас повертатися в цей застосунок знову і знову. Цей механізм спирається на теорію соціального навчання, яка передбачає, що процес пізнання може бути покращений через соціальну взаємодію та співпрацю з іншими. Однією з особливостей цього продукту, яка приковує нас до нього, є миттєвий зворотний зв’язок. Зробили все правильно? Бум, ви — зірка! Наробили помилок? Не хвилюйтеся, ось як можна їх виправити та зовсім не треба відчувати себе невдахою. Це однаково, що мати власну групу підтримки, яка також знає, коли дати вам конструктивну пораду. Дуолінго часто вводить нові слова або конструкції у вже знайомому контексті. Це є прийомом використання когнітивного упередження, відомим як якорування, або прив’язка — пов’язуючи нову інформацію з наявними знаннями, нам здається, що процес навчання стає приємнішим і легшим. А ще Дуо — це маскот. Сова, яка постійно кличе до вас. Вона підштовхує, коли настає час взятися за навчання. Проігноруєте її, і ця пташка починає плакати та благати взятися за розум! Це емоційний удар на раз-два, який змушує вас знову відкрити застосунок не лише для того, аби покращити свої мовні навички, але і для того, щоби врятувати Дуо від відвідин совиного психоаналітика. Duolingo блискуче поєднує психологію з приголомшливими, образними візуальними ефектами. Цей продукт — майстер-клас того, як побудувати комунікацію з користувачем і зробити такий дизайн, що викличе справжню бурю емоцій.

#хвилинкадизайнера Завершуючи тему «резюме-портфоліо». Трохи даних: з 10 останніх портфоліо, що я переглядав у межах скринінгу кандидатів, 3 були оформлені статтями (case studies) на Medium, 5 — власні сайти (до речі, 3 з яких зроблені в Notion), 1 — Behance, 1 — посилання на Figma. З одного боку, 3 — це не так уже й багато, а втім, наявність певного тренду простежується. І маю сказати, що кейси на Medium дійсно мають геть інакший смак! Свої думки щодо того, чому портфоліо на Medium — це круто, а заразом і деякі поради, зібрав у цій статті 8 Reasons Why You Should Create a UX/UI Portfolio on Medium.

#хвилинкадизайнера Товариство, вітаю вас! Напевно, ви не раз зустрічали статті з описами того, які взагалі бувають дизайнери, спробами пояснити, чим відрізняється UX/UI дизайнер від дизайнера взаємодії та переліком необхідних характеристик для успішної роботи на тій чи іншій посаді. Своєю добіркою я роблю подальше занурення і роздивляюся безпосередньо UX/UI/продукт дизайнерів більш прицільно. Як з’ясувалося нас усіх можна розділити буквально на 4 категорії. Буде цікаво почути ваші думки, чи варто додати когось ще, а також, звісно, до якого типу належите ви? 😉

​​#дизмат Колись я розповідав про Джилета, який винайшов одноразовий станок для гоління ще на перетині XIX та XX століть. Проте лише Друга світова принесла йому мільйонні замовлення для армії США й популяризувала одноразові станки. Так само я докладно писав про історію та дизайн каністри, яку розробили німецькі інженери перед Другою світовою та наручний годинник, якому знадобилися століття та Перша світова, аби стати товаром масового споживання. Які інші речі зобов’язані своєю появою війнам? Мікрохвильова піч Це доволі відома історія і за межами дизайнерських та інженерних кіл. Персі Спенсер — американський інженер, працював над виготовленням радарів. Він проводив експерименти з магнетроном і випадково помітив, що його бутерброд на столі (є різні легенди-версії щодо того, що саме це була за їжа) розплавився. Він дістав патент на мікрохвильову піч у 1946-му. Перша мікрохвильовка важила кілька сотень кіло й коштувала тисячі доларів. Це могла собі дозволити лише армія США. Але з подальшим удосконаленням також і звичайні американці дістали змогу насолоджуватися швидкою розморозкою та підігрівом їжі. Суперклей Він з’явився в 1942 році завдяки експерименту американського хіміка Гаррі Кувера. Експеримент спрямовувався на виготовлення оптичного прицілу з прозорого пластику. На початку 50-х Кувер повторив експеримент, працюючи над термостійкими полімерами для козирків реактивних двигунів. Суміш, яку винайшов учений, була настільки липкою, що не підходила для досягнення оригінальної мети, але була запатентована як унікальний клей. І в 1958-му він надійшов у швирокий продаж. Жіночі прокладки Американська компанія Kimberly-Clark займалася виробництвом фільтрів для протигазів у Першу світову. Керівництво компанії мало турне целюлозно-паперовими заводами Європи в пошуках нових ідей. Там вони натрапили на новий продукт — целюлозну вату, що вбирала вологу куди швидше аніж бавовна й була дешевим матеріалом. Так Kimberly-Clark зробила вату перев’язаним матеріалом. Після завершення війни попит на цей товар від армії впав, але завдяки інформації про те, що французькі медсестри Червоного Хреста використовували вату для особистої гігієни під час менструацій, компанія спробувала піти на експеримент і в 1920 році запустила в продаж гігієнічну жіночу прокладку з вати загорнутих у марлю. Новий продукт назвали Kotex (від англійського cotton texture — бавовняна текстура). На зображенні рекламний постер прокладок 20-х років. У контексті цієї оповіді цікавим є напис внизу: «Дедалі більше жінок обирають Kotex, аніж усі військові серветки».

​​Прекрасний український контент множиться теренами мережі. Все більше дизайнерів виходить у публічний простір і починають ділитися своїм досвідом і порадами, створюють окремі ком‘юніті. До цієї плеяди авторів чудового українського контенту про дизайн долучилася також і одна з читачок «Ейдосу» й моя учениця Юлія, яка почала вести новий телеграм-канал для цифрових дизайнерів. На своєму каналі вона ділиться думками про дизайн, досвідом і порадами, що робить контент дуже практичним. А що цікаво, Юля також організовує офлайн зустрічі! Тож залюбки раджу підписатися 🔔

#хвилинкадизайнера Товариство, вітаю вас! Нещодавно я публікував невеличкий матеріал із порадами з оформлення резюме й обіцяв вам другу серію з найкращими практиками оформлення портфоліо. Я все ще планую це зробити, адже є що сказати, проте тепер мій допис буде скоріше доповненням. Адже мій знайомий, колега по цеху та один з найкращих українських менторів та викладачів, Слава Шестопалов, виклав у себе на Medium пречудовий матеріал на цю саму тему. І мені нічого не залишається, як лише порадити вам його статтю до ознайомлення. Все те, про що написав Слава, дійсно дуже важливо для виокремлення вашого портфоліо серед інших і застосувавши зазначені поради на практиці, ви отримаєте справжню перлину.

​​#навчання Товариство, вітаю вас! Цим повідомленням хочу вкотре подякувати всім, хто завітав на мої воркшопи в Проджі. Ми провели вже четвертий практикум із дизайну UI для нативних застосунків, а також перший із просунутої анімації в Figma! Наступні воркшопи відбудуться в листопаді. Я буду безмежно радий бачити вас, любі читачі, серед своїх учнів. Користуючись нагодою також зазначу, що я надаю персональні консультації, навчаю дизайнерів індивідуально, допомагаю шліфувати бажані навички (якщо вони, звісно, у зоні моєї компетенції викладача). Пишіть мені в особисті і я радо допоможу вам стати кращим, складнішим дизайнером! На картинці кілька робіт учнів з воркшопу по Mobile UI.

​​#хвилинкадизайнера (Not Boring) Habits Нещодавно я був у пошуку застосунку, який би допоміг мені дотримуватися режиму в закріпленні нових звичок. Наприклад, робити щодня зарядку 😊 Так я встановив застосунок (Not Boring) Habits. Звісно, я звертаю увагу на UI, тож скріншоти та купа зазначених в описі нагород, швидко «продали» мені цей продукт. Я залип у нього на 40 хвилин і повертався ще пару разів, аби «пограти» із застосунком. Водночас я швидко зрозумів, що він робить абсолютно нічого. Гаразд, гаразд, він надає змогу написати назву цілі та дозволяє натиснути кнопку, щоби відзначити сьогоднішній успіх. Доволі тривіально. Я не можу порахувати, скільки схожих застосунків я зустрічав. І все ж… Саме в цьому є те, чого немає в десятків інших трекерів — мистецтво. «Не нудні звички» — один із тих продуктів, що досі стоїть на моєму смартфоні суто заради дизайну. Із самого початку подорожі застосунок встановлює тісний контакт із користувачем на рівні слів. Здається, що застосунок знає про ваш біль усе. Нові звички — це складно, а іноді й боляче. І лише одна коротка фраза на екрані: «Це не обов’язково має бути жалюгідно», і ти вже хочеш у це повірити, хочеш залишитися в цьому застосунку й дізнатися, як це зробити «не жалюгідно». А коли користувач поставить галочку, інтерфейс підбадьорить його і знову підбере дуже правильні слова. Це один із тих продуктів, що виводить UX тексти на максимальний рівень ефективності. Але дизайнери зробили «Не нудні звички» досить складним у навігації. Мені було важко зрозуміти, як створювати нові цілі, наприклад. І попри це він однаково став доволі популярним. Річ лише в правильно дібраних словах? Ні, не тільки. Цей продукт пропонує також неймовірної краси естетику та мікро-взаємодії, які створюють унікальну атмосферу для користувача. Цим застосунком хочеться користуватися лише аби милуватися його красою. Приголомшливий і відшліфований мінімалізм у поєднанні з вишуканою палітрою кольорів створюють розкішний образ і відчуття. Можливість для користувачів грати з графікою і навіть почути специфічні звуки при взаємодії з нею — приклад перфектної уваги до деталей. Застосунок працює на рівні емоцій. І це саме той секрет, який дозволяє творцям завойовувати любов користувачів і нагороди від Apple, хоча функціонал обмежується простим виставлянням чек боксів. P.S. Товариство, дайте знати вашими лайками та коментарями, чи цікаві вам такі продуктові огляди в подальшому 🤗

​​Знахідка для тих, хто хоче краще розбиратися у графічному дизайні ✔️ Базові правила дизайну. ✔️ Референси та натхнення. ✔️ Розбір різних стилів. ✔️ Корисні поради та лайфхаки. Все це ви знайдете на каналі Мова Дизайну. Розповідають про дизайн простими словами, так щоб навіть початківець або любитель зрозумів 🙌 Рекомендую підписатися!