Elevatorist.com

Україна щороку наближається до втрати статусу найбільшого експортера соняшникової олії у світі. Партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький заявив, що наша країна вже не диктує ціни ніде, крім Європи.

«Ми вже не номер один ні в Китаї, ні в Туреччині, ні в Індії», – підкреслив Репецький.

Найбільшою проблемою є зниження попиту на соняшник у Чорноморському регіоні загалом. Це створює ризики для українських переробних заводів, які потребують стабільного завантаження насінням.

Попит на мобільні зерносховища зростає, оскільки вони дозволяють швидко реагувати на зміни логістики та ринку, повідомила пресслужба компанії «Зерновий Дім». З початку повномасштабної війни компанія поставила обладнання для тимчасового зберігання зерна загальною місткістю 1,5 млн т. Найбільше таких сховищ працює на півдні та сході України — у регіонах, що найбільше постраждали від війни, але продовжують працювати.

За період 1–20 листопада найбільшим напрямком експорту кукурудзи стала Європа з обсягом 552,3 тис. тонн (48%). Ключові покупці: Італія, Іспанія та Нідерланди. 💰 Динаміка цін та логістика • Ціни в напрямку морських портів залишаються завищеними у споті, компенсуючи дефіцит вантажу в логістичних ланцюгах. • Спотовий індекс ціни кукурудзи (з поставкою протягом 30 днів) знову підвищився на $1 — до $210/т! • Грудневі ціни поступово наздоганяють листопадову премію, тоді як січень–лютий поки менш активний.

Від початку вересня Україна експортувала 2,2 млн т кукурудзи, проти 4,1 млн т торік.

«За поточної динаміки Україна навряд чи проекспортує до кінця 2025 року більше ніж 5 млн тонн, тоді як минулого сезону було 7,6 млн тонн», — пишуть Spike Brokers.

🔥 Ячмінь — нове «золото» Європи: Ціни зрівнялися з пшеницею. Цей феномен, за словами трейдерів, зумовлений високим експортним попитом та обмеженою пропозицією. ✅Чому виник дефіцит? • Франція вже відвантажила половину свого прогнозованого експорту ячменю на 2025/26 МР, включно з майже 900 тис. т до Китаю та поставками до Саудівської Аравії. • Повільні продажі в інших країнах ЄС. • Через поганий урожай Туреччина перейшла від експортера до активного імпортера. • Скорочення поставок з Чорномор'я.

❌На правобережжі Херсонщини складна безпекова ситуація та постійні російські обстріли цього року завадили зібрати врожай повністю. 💡 Як розповів Андрій Повод, директор одного з агропідприємств, абсолютно усі склади та зерносховища на їхній території зруйновані. Єдиний спосіб врятувати зібране зерно — це використання полімерних рукавів. Попри зусилля, незібраними залишилося близько 600 га полів господарства. Аграрії сіяли озиму пшеницю, ячмінь, ріпак, горох, олійний льон та соняшник.

ВАР та інші асоціації Всеукраїнського аграрного форуму звернулися до Прем’єр-міністра Юлії Свириденко, щоб зупинити намір АТ «Укрзалізниця» підвищити тарифи на вантажні перевезення. З 1 січня 2026 року УЗ планує проіндексувати тарифи на 27%, а ще на 11% — через пів року. Аграрії вважають, що таке рішення посилить логістичну кризу.

Невизначеність щодо запуску європейського Регламенту проти вирубування лісів (EUDR) змушує українських експортерів сої уникати укладання контрактів із постачанням після 1 січня 2026 року. З 30 грудня 2025 року стартує початок зобов'язання дотримуватися норм EUDR для великих та середніх компаній. Початок повноцінного контролю та накладання штрафів — 30 червня 2026 року. Керівниця аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко наголошує, що хибне трактування «до 30 червня нічого не буде» є небезпечним. Будь-який продукт, який потрапить на ринок ЄС після 30 грудня 2025 року, повинен відповідати всім нормам EUDR і може бути перевірений та оштрафований після початку контролю.

У Рівненській області АК «Полісся» ввело в експлуатацію новий зерносушильний комплекс від українського виробника «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР». У складі комплексу — дві високопродуктивні сушарки. Під час обмолоту сої максимальне навантаження на сушарки становило 500 т/добу. Наразі триває сушіння кукурудзи — через дощі показник складає близько 300 т/добу.

Проблема вологості зерна найближчим часом може посилитися, адже синоптики прогнозують нову порцію опадів в Україні. За словами керівниці відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторії Блажко, сушіння кукурудзи у цьому сезоні ускладнюють масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі України. Витрати на сушіння зросли.

«Це створило нестачу сухого зерна, яке фермери могли б оперативно доставити до портів», — додає вона.

У ніч на 22 листопада Росія обстріляла БПЛА інфраструктуру поромного комплексу «Орлівка» на українсько-румунському кордоні. Зараз ПП «Орлівка» тимчасово призупинив роботу.

«Наразі здійснюються всі необхідні заходи щодо ліквідації наслідків», — йдеться в повідомленн Держмит служби.

Україна та Гана підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення Центру переробки й розподілу української агропродукції в Західній Африці. Країни обмінюватимуться знаннями, даними, технологіями та кращими практиками у сфері сільського господарства. Україна бере на себе зобов’язання забезпечити технологічну експертизу, обладнання та технічну підтримку, а Гана — надати земельні ділянки, необхідні дозволи, доступ до інфраструктури та правові гарантії для реалізації проєкту. Очікується, що реалізація домовленостей забезпечить збільшення експорту української агропродукції до країн Африки та розвиток місцевої інфраструктури. Також угода сприятиме залученню іноземних інвестицій у переробку, логістику та агротехнології.

Українська бобово-соєва асоціація та Індійська асоціація бобових та зернових підписали Меморандум про взаєморозуміння в рамках міжнародного AgroFoodSummit 2025.

«Підписання меморандуму з українською асоціацією сприятиме просуванню торгівлі та налагодженню ширших бізнес-звʼязків між Індією та Україною. У нас є великі можливості для плідної співпраці. Ми очікуємо масштабування постачань жовтого гороху та інших бобових з України», — зазначив голова IPGA Бімал Котарі.

Єгипет став найбільшим для України імпортером пшениці у 2025/26 МР. В жовтні країна імпортувала майже 2 млн т української пшениці, пише ASAP Agri.

«Росія все ще залишається основним постачальником, але її частка впала з 74% у 2024 році до 56% цього року. Проте справжня історія — це Україна. Її частка подвоїлася до 30%, а у вересні 2025 року вона практично зрівнялася з Росією — 48% — чого ми не бачили раніше», — каже Ахмед Елсебаї, генеральний менеджер Egyptian Swiss Group.

Протягом тижня експортні ціни попиту на фуражний ячмінь в Україні виросли до 10,8-10,9 тис. грн/т або 222-225 $/т з доставкою до чорноморських портів. За деякими угодами ціни досягали 11,0 тис. грн/т за швидку поставку, повідомляє GrainTrade. Разом з цим попит на пивоварний ячмінь в Україні практично відсутній, а виробники солоду обіцяють повернутись на ринок не раніше весни 2026 року.

У Черкасах презентували новий млин потужністю 120 т борошна на добу. В будівництво та повне технічне оснащення млина інвестували понад 83 млн грн. Підприємство працює практично в автоматичному режимі — оператори лише контролюють процес.

В Україні потужності зберігання зерна настільки зросли, що дозволяють одночасно розмістити два врожаї. Таку думку висловив засновник Tradex Agri Володимир Меткий на форумі «Зерно і переробка 2025: борошно, бакалія, комбікорми». За його словами, великі потужності змінюють поведінку ринку та впливають на рішення виробників утримувати чи продавати зерно. Нагадаємо, що за даними Карти елеваторів сайту Elevatorist.com загальні потужності одночасного зберігання зерна в елеваторах України становлять 52 мільйони 543 тисячі тонн. На Карту елеваторів можна оформити підписку. Умови за посиланням.

Якщо у вас дощ, сніг, незатишно, вдягайтесь тепло, як ці елеватори). Впізнаєте? Хто слідкував за нашою #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025, той може пригадати, що це за підприємства. #Sojam #Crédit Agricole Bank #KMZ Industries

На початку поточного тижня в портах Великої Одеси продовжилося зростання закупівельних цін на фуражну пшеницю, повідомляє ІА «АПК-Інформ». Закупівельні ціни в портах зросли на 1–3 $/т, і на 19 листопада становили 208–216 $/т CPT-порт. Пропозиція з боку аграріїв залишається стриманою, що також сприяє підвищенню цін.

В індустріальному парку на Житомирщині стартував проєкт з переробки гороху на біоклей. Загальний обсяг інвестицій у проєкт складає €40 млн, повідомив народний депутат України Дмитро Кисилевський. За його словами, потреба нового виробництва — 1 млн т гороху на рік, а це більш ніж удвічі перевищує обсяги валового збору цієї культури у 2024 році.