Elevatorist.com

Activitis та Piraeus Bank запускають WEAGROBANK — цифровий фінансовий сервіс для мікро-, малого та середнього агробізнесу.   WEAGROBANK створили для того, щоб аграрії могли керувати фінансами бізнесу повністю онлайн — без відвідування відділень, зайвих документів і тривалих погоджень.   У межах платформи користувачі можуть: 🔸 відкривати рахунки та керувати ними онлайн; 🔸здійснювати платежі та контролювати рух коштів; 🔸отримувати дохід на залишки коштів на рахунках; 🔸користуватися вбудованим фінансуванням та сервісами розстрочки; 🔸працювати з маркетплейсом WEAGROMARKET; 🔸користуватися персональним ШІ-асистентом для підтримки поточних бізнес-рішень; 🔸отримувати експертні матеріали та доступ до бізнес-інструментів екосистеми WEAGRO.   Більше про можливості із  WEAGROMARKET читайте за посиланням.

📈 Криза в агросекторі Румунії: кількість неплатоспроможних компаній зросла на 80%   За даними дослідження компанії CITR та Нацреєстру ONRC, у першому півріччі 2026 року ситуація в румунському сільському господарстві різко погіршилася.   ▪️226 компаній розпочали процедуру неплатоспроможності (проти 127 за аналогічний період торік). ▪️Удар по великому бізнесу: кількість банкрутств серед компаній з активами понад €4 млн зросла з 1 до 19. Їхні сукупні активи перевищують €235 млн. ▪️Складна ситуація загалом: 40% проаналізованих компаній перебувають у зоні високого фінансового ризику, а 631 підприємство — на межі неплатоспроможності.   Чому це відбувається?   ▪️ Високі витрати на енергоносії, добрива та кредити. ▪️Волатильність цін на зерно та регулярні посухи. ▪️Тиск від імпорту українського зерна. ▪️Низька ліквідність через те, що фермери притримують врожай у очікуванні кращих цін.   Через кризу румунські аграрії масово переорінтовуються з кукурудзи та соняшнику на менш ризиковані озимі культури.

Біля західних прикордонних переходів наприкінці липня зросло накопичення вагонів-зерновозів — з 58 до 201 вагона, повідомляють Spike Brokers.   Загалом за 28 діб липня УЗ перевезла 1,89 млн т зернових вантажів, що на 30,2% менше, ніж у червні, але на 82,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.    На експорт за цей період залізницею перевезли 1,564 млн т зерна та продуктів помелу, 90,5 тис. т рослинної олії та 165,4 тис. т макухи і шротів.

❗️Більшість спеціалістів, що проєктують елеватори, розраховують потужність обладнання, виходячи з базової «чистої» кондиції зерна. І це є помилка, що потім виливається у збитки для  зерносховищаhttps://elevatorist.com/spetsproekt/243-pastki-dempingu-ta-braku-dosvidu-yak-na-etapi-proyektuvannya-elevatora-zahistitisya-vid-perevitrat-na-budivnitstvi-y-ekspluatatsiyi . На цьому наголошує комерційний директор групи компаній «Зернова Столиця» Віталій Галич.   ⬇️На прийомці, коли йде вологе та засмічене зерно з поля, продуктивність буде падати на 30–40%, тому що характеристики сировини суттєво відрізняються від сухого зерна на вивантаженні. Якщо рахувати все обладнання за однаковою стандартною продуктивністю, замовник платитиме великі гроші за техніку, яку не зможе використовувати ефективно, отримуючи лише підвищене навантаження на електромережу та додаткові витрати.   ⬆️Недосвідчені проєктувальники часто впадають у протилежну крайність — так званий овердизайн. У такому разі обладнання закладається з колосальним надмірним запасом за принципом «хай буде більше, це не гірше». Це призводить до суттєвого збільшення капітальних інвестицій (CAPEX) та операційних витрат (OPEX).   Експерт наголошує, що потужність ліній до і після вузлів сушіння чи очищення має бути чітко збалансованою:  

«Якщо продуктивність сушарки — 100 тонн на годину при знятті 2–3% вологості за один прохід, а після даного обладнання встановлене транспортне обладнання продуктивністю 250 тонн на годину, то це не має ніякого сенсу», — підкреслює Віталій Галич.

  В новому матеріалі сайту Elevatorist.com підготували детальний розбір ключових помилок на етапі проєктування, які призводять до колосальних збитків.   📌Клацайте на посилання та читайте подробиці.

АТ «Ощадбанк» виставив на аукціон у системі Prozorro.Продажі елеваторний комплекс в Болградському районі Одеської області.   Стартова ціна лота становить 53,9 млн грн без ПДВ, торги заплановані на 7 серпня, йдеться в повідомленні на сайті банку.   Елеватор має 23 зернові склади загальною місткістю 66,7 тис. т, із яких 18 — механізовані.

Щоб аграрії не продавали збіжжя за безцінь, Кабмін розробляє спеціальну програму доступного фінансування. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.   Головне про нову ініціативу:   🔸Суть програми: аграрії зможуть отримувати кредити під заставу вже зібраного врожаю для проведення осінньої посівної кампанії та проходження кризового періоду. 🔸Мета: уникнути вимушеного продажу агропродукції за заниженими цінами через неможливість експорту.

Український малий та середній бізнес може залучити грантове фінансування в межах програми European Fund for Southeast Europe (EFSE) через «ПроКредит Банк». Програма дозволяє компенсувати чверть витрат на розвиток і модернізацію.   ▪️Сума гранту: до €100 000 (компенсація до 25% інвестиційних витрат). ▪️Хто може взяти участь: аграрний сектор, виробничі та переробні підприємства, а також інші представники МСБ. ▪️На що спрямувати кошти: придбання основних засобів або поповнення оборотного капіталу. ▪️Як це працює: грант надається після залучення кредитного фінансування та успішного виконання умов програми, що суттєво знижує фінансове навантаження.   💡 Програма підходить для оновлення техніки, підготовки до сезонних польових робіт чи модернізації потужностей. Вона передбачає довгострокове кредитування, сезонний графік погашення та можливість поєднання з держпрограмою «Доступні кредити 5–7–9%».

🙎‍♂️🙍‍♀️💰Українські агрокомпанії у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівників на 10–20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з головних проблем галузі.   Про це свідчить дослідження Agrohub, проведене серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному напрямі, повідомляє Latifundist.com.   Найбільший дефіцит персоналу компанії фіксують серед працівників елеваторів, водіїв, трактористів та інженерів. Для цих категорій найчастіше відзначають значний, суттєвий або критичний рівень нестачі кадрів.   Через нестачу працівників агрохолдинги активніше залучають людей з інших регіонів, працівників віком понад 50 років і жінок на посади, які раніше переважно займали чоловіки.    Кожен із цих підходів використовують 66% опитаних компаній. Також компанії інвестують у внутрішнє навчання та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій. Практика залучення іноземних працівників наразі залишається поодинокою й майже не використовується.

За 4,5 роки повномасштабної війни Росія знищила 1054 об'єкти української портової інфраструктури та завдала ударів по 232 суднах. Лише влітку 2026 року було атаковано понад 30 суден.   Про це заявила українська делегація під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, повідомляє Укрінформ.   Внаслідок атак на портову інфраструктуру та цивільний флот загинули або були поранені 307 громадян України та інших держав.  

«Кремль намагається заблокувати роботу українських портів у розпал сезону збирання врожаю та зупинити морський експорт українського зерна», — заявили в українській делегації.

🔴Українські безпілотники 30 липня атакували зерновий термінал та термінал з експорту соняшникової олії в російському глибоководному порту Тамань. Про це повідомляє Reuters.   Атака завдала «значної шкоди» великому зерновому терміналу, який контролює компанія Demetra («Деметра-Холдинг») — одна із найбільших аграрних компаній Росії. Потужність термінала становить 5 млн т на рік. У компанії від коментарів відмовилися.   Крім того, українські дрони атакували термінал з експорту соняшникової олії, що належить компанії Efko («ЕФКО»), одній із провідних агропродовольчих компаній Росії. За інформацією одного з джерел Reuters, пошкодження цього об'єкта не є значними. У Efko також відмовилися від коментарів.   Reuters зазначає, що судноплавство в Азовському морі та Керченській протоці, через які раніше проходило до чверті російського експорту зерна, призупинене з 10 липня через атаки безпілотників.

🚆 ВАР та  УКАБ звернулися до прем'єр-міністра із закликом відтермінувати заплановане на 1 серпня 2026 року підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% та переглянути підходи до тарифоутворення.   ⚠️ Чому аграрії б'ють на сполох?   ▪️Рішення приймається на тлі систематичних атак на портову інфраструктуру, блокування морських шляхів, падіння цін на агропродукцію та зростання вартості ресурсів на 60%. ▪️Пропускна спроможність залізничних переходів із ЄС забезпечує перевезення лише близько 1 млн т агропродукції на місяць за потреби у 5,6 млн т Логістичні витрати на західному напрямку вже зросли на 40–60 $/т. ▪️За розрахунками асоціацій, із додатковим підвищенням тарифу доставка тонни зерна до порту Констанци коштуватиме 60–70 $. При ціні пшениці в порту 210 $/т аграрію залишатиметься лише 140–150 $/т, що зробить вирощування зернових збитковим.

🌻🇪🇬Індія, яка є найбільшим імпортером соняшникової олії у світі, змушена шукати альтернативні джерела постачання. Причиною стали серйозні логістичні проблеми та затримки поставок із Чорноморського регіону (України та Росії) до 60 днів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.   Поставки соняшникової олії від основних експортерів — України та Росії — затримуються до 60 днів, що змушує індійських імпортерів збільшувати закупівлі пальмової, соєвої та ріпакової олії, а також шукати нових постачальників у Південній Америці.   За словами директора індійської компанії MK Agrotech Маннана Хана, десятки партій рослинної олії, особливо з Росії, були затримані на тлі загострення безпекової ситуації в Чорному морі. Через це компанія вже перевела близько половини закупівель соняшникової олії на Аргентину. Також почала імпортувати австралійську ріпакову олію, яка наразі займає 3–4% загального імпорту компанії, і планує збільшити цю частку.   Очікується, що імпорт пальмової олії до Індії в липні зросте приблизно на 40% порівняно з попереднім місяцем — до 700 тис. т, тоді як щомісячний імпорт соєвої олії становитиме близько 500 тис. т.

🚂 Міністерство юстиції зареєструвало наказ про індексацію тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% з 1 серпня 2026 року. Офіційна публікація документа запланована на 31 липня.   Це перше подібне підвищення з 2022 року.   Спочатку планувалося підвищення на 45%, але після консультацій із бізнесом та асоціаціями домовилися про два етапи — 30% з 1 серпня 2026 року та ще 15% з 1 січня 2027 року.   Скасовуються різні ставки на перевезення порожніх вагонів залежно від попереднього вантажу (адже це не впливає на собівартість).  

«Подальше субсидіювання економіки за рахунок фінансового виснаження «Укрзалізниці» та збиткових вантажних тарифів більше неможливе», — наголошують у компанії.

⬆️ У Румунії закупівельні ціни на ріпак досягли багаторічного максимуму, піднявшись до 544 €/т CPT (що на 17 €/т перевищує показник минулого тижня).   За даними аналітика «УкрАгроКонсалт» Олени Гесової, стрімке подорожчання зумовлене кількома ключовими чинниками:   🔹Проблеми з експортом з України та Росії: Очікування перебоїв у постачанні з Чорноморського регіону через триваючі військові ризики. 🔹Активність європейських переробників: Через логістичні складнощі в українських портах заводи в ЄС змушені переорієнтовуватися на румунську сировину та уважно моніторити її врожай. 🔹Дорога логістика з альтернативних ринків: Додатковий тиск створюють високі витрати на доставку ріпаку з Австралії. 🔹Попит з боку Польщі: Польські переробники готові купувати румунський ріпак через втрату власної частини врожаю та стрімке зростання внутрішніх потужностей переробки, які вже досягли 4 млн т.   В «УкрАгроКонсалт» прогнозують подальше подорожчання ріпаку в найближчій перспективі. Цьому сприятиме високий інтерес з боку європейських переробників на тлі дорогих енергоносіїв (зокрема сирої нафти) і непередбачуваності ситуації в Чорноморському басейні.

УЗА підвищила прогноз врожаю зернових та олійних культур у 2026 році до 84,6 млн т, що на 1 млн т більше за попередню оцінку.   Для порівняння, за оцінкою УЗА, у 2025 році врожай зернових та олійних становив 80 млн т.   За такого врожаю потенційний експорт у 2026/27 маркетинговому році може сягнути майже 52 млн т. У минулому сезоні Україна експортувала 41,1 млн т зернових та олійних.

🚉 Клієнти логістичного оператора ZAHAROV GROUP за останні 6 днів скасували заявки майже на 600 вагонів через ускладнення роботи морської логістики. Про це повідомив засновник компанії Костянтин Загайкевич.   Він зазначив, коли морський експорт зупиняється, вагони не просто припиняють рух, а накопичуються на станціях і під'їзних коліях, формують відстій і продовжують генерувати витрати.  

«Власники рухомого складу очікують орендну плату. Оператори несуть витрати на утримання вагонів. Експедитори втрачають замовлення. Виробник не отримує коштів за товар. Елеватори заповнюються, а можливості приймати новий урожай скорочуються. Це накопичувальний ефект логістичної кризи: проблема, яка почалася в морі, за декілька днів доходить до кожної ланки всередині країни», — каже Загайкевич.

Єгипет найближчими місяцями може збільшити імпорт кукурудзи з Бразилії, Аргентини та США, щоб забезпечити зростаючий попит з боку птахівництва та компенсувати перебої з поставками з України. Про це повідомляє Argus Media.   За оцінками Argus, скорочення українського експорту може тривати ще кілька місяців навіть якщо відвантаження через чорноморські порти відновляться.   Аналітики зазначають, що нестача експортної пропозиції з України може закріпити за Бразилією статус найбільшого постачальника кукурудзи до Єгипту, але також відкрити можливості для збільшення поставок з Аргентини та США.

⬆️ У румунському порті Констанца завершили розширення зернового термінала Canopus. Потужності одночасного зберігання термінала збільшили зі 110 тис. т до 180 тис. т. Про це повідомляє World Grain з посиланням на транспортно-логістичну компанію TTS.   Збудовано 6 силосів по 11 тис. т кожен та 5 буферних силосів по 825 т.   Новий комплекс прийматиме зерно як із барж, так і з автомобілів через два пункти розвантаження продуктивністю 400 т/год кожен.   Для відвантаження продукції на морські судна використовуватимуть два наявні суднозавантажувачі, кожен із продуктивністю 800 т/год.

В Україні з цінами на кукурудзу можуть бути великі проблеми. За прогнозованого врожаю 34–35 млн т загальна пропозиція сягне 38–39 млн т (разом із перехідними залишками), що стане рекордним показником від початку повномасштабного вторгнення.  

«Навіть якщо дунайські порти працюватимуть виключно на перевалку кукурудзи, для експорту такого обсягу знадобиться близько 11 місяців. І це за умови, що інші культури взагалі не відвантажуватимуться. Якщо глибоководні порти не відновлять роботу, розрахунки показують, що ціна на кукурудзу може знизитися до 140–150 $/т на базисі CPT, а за несприятливого розвитку подій — навіть нижче», — пояснюють аналітики ПУСК.

  Вони нагадали, що подібну ситуацію ринок уже переживав у 2023 році: після зупинки зернового коридору ціна на кукурудзу впала приблизно зі 180 до 90 $/т.   Водночас на світовому ринку ціни на кукурудзу можуть бути вищими, ніж торік. Однак Україні буде складно скористатися сприятливою кон'юнктурою через обмеження експорту.

Загальні запаси зернових та зернобобових культур в Україні станом на 1 липня склали 7,7 млн тонн. Це на 3 млн тонн (або майже на 65%) більше, ніж роком раніше.   📍 Де зберігається врожай?   🏢 В аграрних підприємствах: 4,7 млн т (+34,2% до показників минулого року). 🏭 На підприємствах зберігання і переробки: 3 млн т (у 2,6 раза більше, ніж на аналогічну дату торік).