Паблішер

Сподіваюсь координаторці фестивалю доплачують молоком за важку працю, бо наступні 24 години їй телефонуватимуть сотні, іноді занадто агресивних, людей видавців😁🚬🚬🚬

Все, "Атена" забронювала місце, де хотіла – до зустрічі на фестивалі "Книжкова країна"⚡️

Бронювання місць на Книжкову країну стартує за 15 хв. Видавці, які оновлюють сторінку щосекунди:

🫢…в Тредс, чи до Укрзалізниці?

Понеділок. Хочу будинок в селі, сусідів, які гонять самогон і дротовий телефон🫩

От читаю відповіді від брендів до покупців у тредсі і видно, що дописи, що зворотню відповідь деякі компанії генерують через чат гпт. І якось так сумно стало, неначе секс з надувною лялькою, немає живої відповіді, все по скрипту. Немає рідного: –Клієнт завжди правий! –Та пішов ти нах*й ехх, йде епоха🚬🚬🚬

Дочитав рукопис. Це було дуже круто, я в захваті і під приємним враженням. В голові тільки думка, що хочеться ще і ще, але напевно і добре, що це невелика повість з нормально прописаною історію, персонажами та завершеним фіналом. Уявляв, що можна було б хорошу графічну новелу, як компʼютерну гру зробити, пʼєсу, чи короткометражку. Беремо до видання.

Про книжку: Головна героїня «Коробки» ніколи не виходить зі своєї квартири і будує зв’язки з сусідами через запаси заборонених знеболювальних пігулок. Одного ранку вона прокидається з чужою коробкою на собі і не поспішає її повертати. Так починається історія про самотність, монополію на чужий біль і ціну належати племені, розказана через абсурдних, але, насправді, впізнаваних сусідів: завжди готову допомогти жінку з чотирнадцятьма руками, ловеласа-джазиста з вовчою головою, 143-річного полярного дослідника, ворожку з бюрократичною зовнішністю та інших.

Мені надіслали рукопис у жанрі магічного реалізму. І це так заходить🤩, мені подобається як ідея, так і персонажі з історією. Переслав до чатику редакційного штату, будемо обговорювати потенційне видання.

З робочого: зовсім скоро наші книги будуть ще й у мережі книгарень «Старого Лева», мережі «Акварель» та «Ашан». Ми розширюємо постачання книг і поступово перейдемо до більш активної співпраці з локальними книгарнями, паралельно шукаємо варіанти для власних точок. Для продуктових мереж потрібно робити документи та аналіз санепідемстанції на вміст токсичних речовин у книжках. Цим і займатимемось наступні тижні.

Ну давайте попросимо у понеділок нашого юриста надати правову оцінку, а поки вихідні, піду на відпочинок і допроходити the las of us II. А от вам спосіб на скріні отримувати більше переглядів.

Чую дзвін і не знаю де він. Шо, як радив Шарлай, будемо судитись через пости в Тредс? 😁

Спойлер: ніяк 😄

⚡️Готові до продовження мандрівки?

Скоро в друк. Доволі успішна серія цікавого нон-фіку, яка вже полюбилась нашій аудиторії.

Просто залишу це тут, бо чорний гумор, все, як люблю. Подруга пішла не в ту сторону, поспішала додому, зустріла бабулічку, чешку, розговорились, та розказала подрузі що їй вже за 90, розказувала про палкі амурні пригоди свої, а потім запитує: – А це в тебе татуювання? – Та, красиві? – Ну не знаю, в мої часи тільки в концтаборах тату робили. Подруга: 😰😰😰

Увага, шукаю фасадне приміщення для оренди у Львові, чи Києві. Дуже хочу, щоб «Вуса Шевченка» і книги видавництва «Атена» були ще ближчими до наших читачів/ок. Від 55-60 кв.м. Не глухі вулиці. Приміщення, які потребують косметичного, а не капітального ремонту. Оренда від 2х років, офіційний договір. Якщо ви здаєте таке, чи продаєте готову книгарню, напишіть мені🤝

Чули вислів «бальзаківський вік?» Наступні ескізи до обкладинки. Авторка: Софія Мокляк. Вже обрали варіант.

Ну, було б гірше, якби вони переплутали чат і надіслали всім повідомлення: "Колеги, ну я хз коли це все читати, їбать понаписували тут, складіть якусь стандартну відповідь, що ми ознайомились і нам дуже цікаво, але наразі не готові видати ці шедеври"))

🌝🌝🌝