Щуриний клуб "Текіла"

Небо відкрило передзамовлення на книгу Лицар і Нічниця, а я згадала, що так і не розповіла вам, чому мені сподобалася ця історія! Іноді я думаю, що роментезі померло, а тоді спекотного серпневого дня відкриваю книгу про віщунку, що більше не хоче вмирати та лицаря, який чомусь вирішив допомогти їй врятуватися, — і пропадаю на день із соцмереж не в змозі відірватися. Щось було для мене особливе в атмосфері цієї книги. Чи то мене так полонини описи готичних соборів із вікнами трояндами, чи то прокинулася моя любов до гаргулій чи то просто я засумувала за нахабною юністю та класичним квестом із корумпованими богами, але мені навіть не хотілося прискіпуватися до деталей, як я люблю. Однак, важливо починати читати цю книгу з правильними очікуваннями. Це не вікторіанстка готика й не артуаріанське лицарство. Тут Віщунки курять травку, а лицарі таскають дівок на сіновал. Тут серпневий зній, радше ніж холодний жовтень. Тут нетерпоячі тіскання, а не жовга й ніжна спокута. Не захоплива інтрига, а скоріше вайбова подорож. (Бо ну то тіки герлї не допетрили те, що всі зрозуміли ще далебі на половині книги). Але якщо ви шукаєте нахабне, легке, атмосферне й романтичне — я б щиро радила цю книгу. Більше ніж раз, я задумувалася, що "це цікаво, а це смачно описано". Ну, а Бартолом'ю — це любов за нього єдиного хвилювалася від початку до кінця! P.S. єдине, що я б з радістю викинула всі 18+ сцени з книги... але то вде особисті смаки #відгук

У мене сьогодні дуже літературна п'ятниця👀 Ребекка Кван для мене цікава письменниця, яка ще жодного разу не отримала від мене беззаперечні 5 зірочок, але водночас я продовжую хотіти її читати й читала майже все, що вона написала. Тайпейська історія теж у моїх планах, тож з нетерпінням чекаю цієї презентації. P.S. у Британії івенти так часто проводяться в церквах, що я тут всі вже на районі вивчила, здається. 😅 Найсмішніше було в церкві обговорювати Чортів😁

Мій стан після того, як дочитала Джерело Вознесіння, адже книга увігнала мене в нечитун — не хочеться читати нічого, окрім Героя Віків🙈

Одного дня видавництва вигадають телепорт і всі передзамовлення відправлятимуться одночасно кожному, ще гарячі з друку — і тоді світ схлопнеться. Бо нікому буде ходити випитувати в коментарях під розпаковками: "А ви коли робили передзамовлення?"— щоб потім написати допис обурення, як посміли відправити книгу комусь раніше й зіпсувати свято. Чесно, я розумію бажання бути першим: помацати книжечку, записати розпаковку, а то й одразу кинутися читати — але виливати лайно на видавництво, бо ви отримаєте пізніше на тиждень чи два... Сорі, але це таке не розуміння контексту стану книговидання. Та й не повага навіть. Хіба тиждень-два різниці настільки важливі? Схоже, варто просто собі зробити соцмережевий детокс, поки я зовсім не розчарувалася в читацькій спільноті.

Маю вільні вуха доя аудіокниги, поки руки розгрібають роботу, а обрати не можу... В Абук зацікавила дві, тож прийшла до вас за порадою. Що краще взяти? ❤️ - книгарня 🔥 - пацієнтка

Дуже атмосферно читати З-імли-народженних восени. Відчуття, що з неба от-от теж посипеться попіл, а вслід ледь яскравому сонцю вже за годину прийде імла... Прочитала десь більще половини й лежу кричу в подушку. Знаєте, оці моменти, коли улюблений герой, як не старається не може перемогти вправніших за нього, і на деякий час зло (або те, що йому подібне) знову бере віжжя. І просто вити хочеться від безсилля, бо ти ніяк не можеш допомогти героям🥲 Так, ну нічо... у них є ще третина книга, щоь виправити ситуацію, я буду вірити й вболівати✊️

Страшенно люблю колекціонувати рандомні штуки, тому ці картки від ТВВ за книгою місяця просто 100% потраплання в серденько. Але я не знаю, як їх краще зберігати. Може, хтось колись колекціонував картки й має поради?

Шановні РМ, перестаньте, будь ласка, красти мої гроші. Я бідна. Дата. Підпис Імперію та Марка Лоуренса я тільки хочу підписати, а от Жахливого Різдва мені дуже сподобалося. Детальний відгук отут. А, якщо коротко, то в цьому світі різноманітні свята — це королівські родини, яким хоч-не-хоч доводиться взаємодіяти між собою, а також дбати про свій імідж перед публікою. А що робити, якщо принц Різдва, намагаючись зробити добру справу, утнув катастрафу неймовірних масштабів і тепер втопає у невпевненості, почутті провини та інших таких мені знайомих негативних почуттях? Правильно — влаштувати весілля й в процесі підготовки замутити з принцом Гелловіну (він же незнайомий хлопець з бару, який, на диво, класно цілується й ще коамніше розтавляє думки по полицям). Ну й що, що принц Геловіну — буркотун? Можливо, він просто заважку ношу взвалив на свої плечі й просто потребує дрібку щирості й тепоа від когось іншого? Це чарівний роман. Усім рекомендую читати.

Рік почався не дуже, тому я вирішила стрибнути в кролину нору любовних романів. Так-так, адже встромити собі викрутку в серце й повільно її прокручувати — це ідеальне лікування тієї туги, що засіла в мені. (Ні) Але вибір лр я зробила відмінний! Nightmare before Kissmas Sara Paarsch Колись я вже розповідала про цю серію книг, де свята насправді королівські сім'ї, що існують в нашому світі, але відмежовано від звичайних людей. Перша книга розказує про спадкоємного принца Різдва та Гелловіну. Так от, Коал (він же Ніколас Ноєль Клаус) повне розчарування в своїх очах, адже він ніколи не був ні до чого путній, а один раз, коли намагався зробити щось хороше, утнув катастрофу глобальних масштабів. Принц Різдва має величезне серце й неймовірну енергію золотистого ретривера, що зносить тебе з ніг при спілкуванні з ним. Однак, його світло розбивають темні тріщини тривожності, невпевненості в собі, вічного почуття провини. І я просто... так розумію. І коли в його житті з'являється невідомий хлопець з бару, що миттю відповідає на його складні внутрішні питання і розтавляє по поличкам заплутані думки, Коал ловить краш. Сильний. Правда, хлопець зникає і здається, що то була лише п'яна фантазія... Та посеред влаштованого батьком Коала фарса з весіллям з'являється той самий хлопкць з бару в чорному корсеті поверх бордової сорочки й серце Коала пропускає удар... і не один. Його незнайома гаряча мрія виявляється принцем Гелловіну. Хоча в книзі є сюжет пов'язаний зі складною політикою свят та пошуку того, чим Коал хоче, щоб Різдво та інші свята були для людей, значна частина книга присвяченна почуттям до інших та до себе. Неймовірно, що в цій книзі герої постійно говорять. Чи ти тривожність Коала, чи просто його щирість, але він не задумуючись зізнається у своїх емоціях та переживаннях. І його думки про себе... здебільшого нав'язані через батька... змушували все в мені стискатися. Було боляче за те, як він живе, щодня роблячи собі боляче своїми ж думками. І саме завжяки тому, що він поділився цим з Гексом, він почув те, що мав почути давно й знайшов сили повірити в себе. Гекс не такий відкритий від початку, адже поклав на себе забагато обов'язків, зависокий тиск, однак щирість Коала пробивається крізь його щити і він відкривається, борючи власних демонів. Книга по-своєму робить боляче, якщо вам відгукуються темні думки персонажів, але тут же вона комфортить теплою підтримкою. Окремо я дуже хочу сказати про те, як красиво тут описана активна згода та процес дослідження один одного, розмова про ліміти. Така турбота й відданість задоволенню своєму партнеру завжди трохи зворушує мене. І мені сподобалося, що трішечки про надмірне бажання догодити тут було й було про "думати про себе". І родинні стосунки й дружба тут прекрасна. Кріс чудовий брат. А Айріс — подруга. Мені б хотілося, щоб вони трохи більше довіряли Коалу свої хмарні думки (особливо Кріс), але, сподіваюся, саме це станеться у другій книзі серію про молодшого принца Різдва. Єдине, чого мені не вистачило, це процесу закоханності. Якось одразу й моментально Коалу знесло дах від Гекса (що я в принципі розумію: хлопець з середками, корсетом, темною підводкою та кільцями на пальцях і мій світ перевернув би догори дриґом). Я дуже люблю саме процес усвідомлення своїх почуттів та ніжних поглядів... але тут ми одразу пірнули в омут. Принц Різдва запав на принца Гелловіну з першого поцілунку. #відгук

Звісно, ніщо не переплюне для мене українські видання Пратчетта, але дуже цікаво подивитися, що створять Іллюмікрейт. Сьогодні Ілюмі анонсувало спешл вмдання серії про смерть Террі Пратчетта. Кажуть, що оформлення покажуть на старті продажів (01 жовтня), але до того дражнитимуться тізерами.

Довго обирала, яку аудіокнигу брати після Ексапнсії, як побачила знижки на Шляхи Еврідіки в Абук👀 Поки тільки почала слухати, але мені подобається динамічність оповіді. А ще я зовсім не очікувала, що розповідь буде про дівчину - мою сучасницю - з інстаграмом, твітером і любов'ю до модних приколів. (Бо анотації для дурниз, напевно, створені). Головне, щоб по прочитанню книги мені не захотілося, як і Віро, махнути в Афіни першим ліпшим рейсом😅

Важкий люкс моєї бібліотеки, або офіційно перша серія з підписки TBB🔥 Давно заглядалася на Джона Гвіна й тепер хочу прочитати тетралогію ще більше! Ну, неможливо втриматися з такими-то красивезними виданнями. Хтось вже знайомий з автором? Розкажіть, як вам? P.S. у коментарях додам фототфорзаців

Я встигла забути, як сильно мені полюбилася манґа Світанок Йони. В дитинстві я разів 7 передивлялася аніме (і мріяла про другий сезон, яким тоді й не пахло). А зараз із щирим задоволенням перечитую манґу, яку випросила на арку🥺 Хак/Гак (не впевнена, як правильно) — був є і буде крашем🫠 І Йона теж одна з улюбленим персонажок через дуже красиву особисту арку, яку вона проходить. Від наївної принцеси до тієї, що бореться за трон. До речі, можливо, раніше не помічала, але авторка робить невелички розповіді про себе й команду на сторінках манґи. Зараз мені це неймовірно цікаво! Вона навіть почала вести блог, щоб ближче спілкуватися з читачами й багато разів вказувала свою адресу для листів читачів🥺 У меге в голові навіть промайнула думка, що якщо надіслати? Хоча, манґа вийшла в далекому 2009 і авторка могла тричі переїхати чи зовсім забути про ті листи... Взагалі дуже цікаве таке вікно в минуле, коли тайтл ще не був всесвітньо відомим, соцмережі не були буденністю, люди надсилали листи, а автори не боялися розкривати особистість та фрікив під дверима. Ця аока дарує мені море тепла прямо зараз і я вдячна, що знову знайшла її у цей нелегкий для мене життєвий час.🥰 P.S. я пробувала знайти блог авторки за посиланням, але платформа припинила існування в 2020 році... стало трішки сумно... час плине й багато речей зникають у забуття, залишаються лише їхні сліди то там, то тут...

Зловісний & Мстивий В.Е.Шваб По-перше, вони всі тут в книзі психічно хворі. По-друге, я теж, напевно, психічно хвора, бо з такою насолодою читала про цю темну одержимість Вейла І Кардейла один одним. Елі й Віктор разом стають ЕкстраОрдинарнами після успішних спроб контрольованого суіциду. Та після того, їхні шляхи розходяться: один втрапляє до в'язниці, як особливо небезпечний злочинець; інший — стає грьобаним месією, що рятує світ від "неправильного". Та ці двоє ще зустрінуться, обов'язково. Адже ні на мить не перестають думати один про одного. Не перестають Жадати... знищити... один одного. Мені подобається, як Шваб вивертає світи, додаючи одну ЕкстраОрдинарну деталь — страшну силу персонажам — і це витягає все темне в них на поверхню. Хто лиходій, а хто герой? Хто турбується лише про себе? А хто служить вищій меті? Хах, невже й справді між цими поняттями є така сильна різниця, чи можливо все залежить лише від кута зору? Слоган цієї книги має бути "вмер ще не значить, що програв" Багато екшену, смертей, крові та наелектризованих почуттів. Останнє — моя слабкість, тому книга просто смаколик. P.S. особливо люблю, як Шваб змальовує жінок. Вони ніколи не є просто додатком. Вони повноправну займають сцену, навіть коли головні герої чоловіки P.S.2 тепер мені вдвічі обідніше, що мені арку третьої книги не дали #відгук

Здається, що гірший в мене місяць, то більше прочитаних книг. Відгуків, правда, меншає. За серпень я написала аж цілих 0. Тому короткий огляд Fangs With Benefits — дуже кумедний любовний, про вамріра, який влаштувався в ІТ, але дупля не відбиває в сучасних технологіях і його менторку — у якої він, власне, вкрав з-під носа посаду. Головна пара вайбами нагадала мені Том Голланда і Зендею, тому 5/5 Зловісний і Мстивий — я перепрошу, чому мені ніхто не сказав, що книга сповнена темної обсесії, ненависті на межі з пристрастю й страждань? Я це скло захавала за обидві щоки. Аж за вухами тріскало. Little mushroom v.2 — бо страждань до цього мені було недостатньо. Я люблю цю історію. Якось я знала кінцівку, але все одно встигла наревітися від роздумів про смерть і ціль, і людство... Fundamentals of Being A Good Girl — я так і не зрозуміла, чому в мене не склалося з цією книгою. Тут і вони обидвоє викладачі в університеті, як я люблю, і троп самотнього батька, який мені під настрій заходить, і Д з бдсм😏, і класні другорядні персонажі, але-але... не пішло🥲 Хоча головний герой все одно масивний грін флег і сподобався. Може, проблема в героїні. Summer War — літня казка, інакше й не скажеш. Якщо хочеться короткого оповідання про війну фейрі й людей — вам сподобається. Експансія — найдовша моя аудіокнига і "ого". Тут так багато всього сталося, що важко зібрати думки в купу. Але мені сподобалося. Тепер питатиму людей восени не Едварт чи Джейкоб, а Міллер чи Ґолден. Блакить — цікава ідея світу з таємничим магічним кристалом, що дає сили (у тому часі управління часом) але й перетворює істот на бронзу. У книги є потенціал, але я б рекомендувала її на аудиторію 12-16 років. Мене реально перенесло в дитинство, коли я обожнювала такі пригодницькі історії. 100% я б закохалася в Лео. А зараз стара тітонька в мене зацікавилачя лище Луї😅 Якщо цікавлять детальніші відгуки на щось, будь ласка, штовхніть мене... деякі навіть написані, я просто все ніяк фото не зроблю🙈 #статистика

Вау-вау-вау-вау Жорж запустили пепедзамовлення на Похороні справи Гарта і Мерсі, яка мені неймовірно сподобалося! Це любовний роман у фантастичному сетінгу. І він одночасно простий і чарівний, поєднує майже всі мої улюблені тропи: буркотун та сонечко, анонімне листування, він закохується першим. Спілкування Гарта і Мерсі почалося не з тієї ноги. І чомусь завжди усміхнена і неможливо приємна Мерсі вкривається колючками в присутності маршала Гарта, який відомий усім як хоч і буркотливий, але щирий чолов'яга. Однак, неспроможні терпіти одне одного при зустрічі, вони знаходять багато розуміння в листах. Шкода, вони не підозрюють, з ким насправді спілкуються. Детальніше казала у відгуку, але просто повірте на словоч що якщо вам треба приємний роман на вечір — це воно! (Мені ще сподобався незвичний світ. Хоча тут фокус на любовній лінії, приємно, що авторка постаралася над віруваннями і богами) До речі, Меґан Баннен має три книги в цій серії — я вже прочитала всі — і найбільше мене вразила друга. Адже там розповідатиметься про пару друзів, яким вже давно не 20, і не 30, і навіть не 40. Кожен з них був у подружжі, має жітей, а може й онуків, але що там з особистим щастям? Усе ж не тільки двадцятирічним мріється про кохання і іноді дещо більше😍 Закликаю всіх підтримати Жорж передзамовленням, бо мені необхідно, щоб вони пережили всі росіянські атаки й видали усі три книги!!! Усе, я пішла покричу в подушку від радощів, що книга буде українською! Від Жоржиків!

Діяти щоб відновити сферу потрібно вже зараз. Підтримуйте тих хто постраждав (список буде доповнюватись) Урбіно (також запустили акцію на -30 на всі ел. книги додатково) Паперові -10% Уроборос Віват Основи Readeat Book.ua Старий лев АртБукс Віхола Стилет і стилос Верба Бімба Книголав IPIO Уважно! В видавництва "Хто це" згоріло 80% книг на складі Їхній сайт ТУТ Абабагаламага Видавництво Видавництво Крапки УВАГА У НИХ ТЕЖ ВСЕ ДУЖЕ НЕДОБРЕ Муркіт Букшеф Ранок Пломінь creative women publishing Стретович Лабораторія Жорж Риби на даху Небо Наш Формат

Була на презентації першої едалтової книги Елізабет Лім — Fishbone Cinderella — і дізналася кілька цікавих фактів про саму авторку. Я не раз помічала, що її стилю властива певна мелодійність і легкість, але навіть не здогадувалася, що це не просто талант, а роки навчання на композиторку! Виявляється, Елізабет Лім ще з дитинства мріяла створювати музику! Вона закінчила музичну школу, а потім вступила до університету навчатися на композиторку. Десь у процесі навчання Елізабет несподівано усвідомила, що написання лібрето захоплює її не менше за створення мелодії, а іноді навіть більше. Вона ще років із 13 бувало пописувала фанфіки (по «Зоряних війнах» і «Сейлор Мун»), тому не забарилася з наступною письменницькою стадією. Лім написала свою першу книгу й почала шукати зацікавлених агентів. Однак видавництва одне за одним відмовляли їй.

Як подумала тоді авторка: «Я просто подумала, що письменництво — така ж навичка, як і музика. Я роками навчалася грати на інструментах і писати мелодії, щоб досягти успіху. То чому я ставлюся до написання книжок інакше? Я просто тренуватимусь і вчитимусь й поступово вдосконалю свою навичку».

І вірте чи ні, але на долю секунди ці її слова мене неабияк надихнули. Шкода, що лише на долю секунди... бо далі Лім сказала, що такої мотивації вистачило десь на рік, після чого вона здалася. Вона закинула письменництво і не збиралася вертатися, аж поки не засумувала до болю за цією творчістю. Вона знову дала собі шанс. Невдовзі одна редакторка побачила потенціал в Елізабет Лім, і вони підписали контракт на книгу з видавництвом. Що цікаво, та книга, про яку йшлося в тій угоді, ніколи не побачила й, напевно, не побачить світ. Бо начебто вона занадто сира й узагалі не найкраща. Але сам факт, що в Елізабет повірили, дав їй чималий поштовх продовжувати творити, і вже незабаром вийшла «Зіткати світанок», що, здається, одразу ввійшла у бестселери NYT. «Зіткати світанок», до речі, — історія, що народилася з любові авторки сидіти вдома😅 Вона завжди була тихою дитиною і не дуже любила кудись бігати, лазити надворі чи взагалі виходити гуляти. Вона любила спокійно в затишку займатися своїми хобі, читати, писати музику, допомагати по дому. Навіть у казках вона завжди шукала схожих на себе персонажів. Тож, пишучи книгу, їй захотілося створити саме таку героїню. І вона шукала, яку б казку/легенду переосмислити та реформувати, коли вибір пав на Сплячу красуню. Багато книжок Лім натхненні казками чи легендами. Навіть її едалтова книга не виняток. Адже перегукується трохи з китайською версією Попелюшки. Хоча магія в новій історії лише один із засобів передачі життєвої драми та конфлікту, або, як каже авторка, — напруги між поколіннями. Fishbone Cinderella — перша історія авторки, що не має яскраво вираженого фокусу на романтиці. У центрі опиняються сімейні цінності, життєві перепитії та внутрішні конфлікти. Я розповідала про книгу тут і тут. А в коментарях додам, як книгу представляє сама Елізабет Лім. Мені дуже щемко в серці від розуміння, що нова історія Лім заснована на житті її бабусі. Звісно, твір художній і реальні події слугували лише натхненням, але життя бабусі Лім проглядає зі сторінок. Можливо, саме тому Елізабет називає книгу щасливою, адже їхня сім'я створила свій затишний куточок в Америці й тепер це лише приправлені світлою димкою спогади. На жаль, бабуся Лім погано знає англійську, тому не прочитає роман аж поки його не перекладуть кантонською, але авторка каже, що багато розповідала бабусі про написане, й та щаслива, що її історія житиме на сторінках книги онучки. А я сподіваюся, що РМ чи ще хтось звернуть увагу на цю новинку й, коли матимуть можливість (бо з цими обстрілами всім видавництвам важко), викуплять на неї права. Мені було б цікаво з кимось обговорити книгу🥺 #зустрічі_і_пригоди

Чомусь не всі зображення прикріпилися, тому доповнення! От як тут втриматися, якщо обкладинки малюватиме одна з моїх улюблених артерок? І взагалі поки мені дуже подобається все, окрім ціни й довгого очікування. Коштуватиме сет £125 І відправка очікується аж в квітні 2027

Хо-хо-хо Ще одне спешл видання Персі Джексона. На цей раз від litpinsandco, від яких я маю серії Лиходіїв Шваб. Цікаво, чи зможе їхня версія задовільнити мій дуже вибагливий смак? Бо поки що, хоча я гордо величаю себе фанаткою серії, я досі не маю фізичних примірників🥲