Elevatorist.com

ГК НОВААГРО запустила Telegram-бот, що дозволяє клієнтам онлайн контролювати партії зерна на елеваторах групи. Функціонал «особистого помічника» дозволяє погоджувати розвантаження онлайн та миттєво отримувати інформацію щодо показників якості, ваги та дати.

🌾 Максимальна адаптивність, егоцентризм та енергозбереження — це основні драйвери розвитку елеваторного ринку України на сьогодні. Такі висновки можна зробити, аналізуючи зустрічі в #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025, яку ми провели з партнерами з Crédit Agricole Bank, Sojam та KMZ Industries. Зараз кожен учасник ринку, від холдингу до фермера, інвестує у розвиток, орієнтуючись виключно на власну бізнес-модель та потреби. Це призводить до різновекторного, але активного розвитку. Ера безземельного елеватора як основного надавача послуг відходить у минуле, а рентабельність стає глибоко індивідуальною та залежить від ефективності побудови процесів. Ця індивідуалізація відображається і на технічних рішеннях. Подробиці читайте в нашому матеріалі за посиланням.

У ніч на 26 листопада територію агропідприємства в Чернігівській області атакували російські БпЛА. Внаслідок двох вибухів пошкоджено елеватор і рукави для зберігання зерна, повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Також в області було кілька ударів дронами по підприємствах у різних районах, а також по житлових будинках.

На кордоні з Румунією митники викрили спробу незаконного експорту понад 180 т сої на суму близько 2,4 млн грн, повідомляє Держмитслужба. Українське агропідприємство експортувало сою залізницею через ПП «Вадул-Сірет — Вікшани». Під час перевірки у митників виникли сумніви щодо достовірності даних у документах. Провели додаткове зважування вагонів з соєю. Вага нетто виявилась на 181,7 т більше, ніж зазначено у митній декларації.

Мінекономіки спільно з Федерацією роботодавців України створили Каталог українського обладнання для агропереробки. Каталог містить 187 одиниць продукції від 17 українських виробників. Мета — проінформувати агропідприємства та виробників продуктів харчування про можливості вітчизняного машинобудування.

На аукціон з продажу АТ «Одеський припортовий завод», який проводився 25 листопада у системі «Прозорро.Продажі», не зареєструвався жоден учасник. Стартова ціна була 4,49 млрд грн. Об’єкт потребує значних інвестицій, зокрема у модернізацію не менше 500 млн гривень, на погашення боргів із зарплати понад 366,8 млн грн, і це ще не все.

У листопаді спостерігається позитивна динаміка в експорті українського зерна залізницею через західні прикордонні переходи. У напрямку Угорщини прямує найбільша кількість вагонів з українським зерном, середньодобовий показник становить 43,5 вагона (+3,3 одиниці за тиждень). 📊 Ключові показники • Середньодобова передача зернових вантажів у листопаді зросла до 156 вагонів на добу. • Це на 21 вагон більше, ніж було зафіксовано у жовтні. Ці дані були озвучені 20 листопада під час онлайн-наради представників АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку.

Держпродспоживслужба склала та оприлюднила переліки компаній-експортерів та скаладів, з яких дозволено експорт ячменю, кукурудзи та сої в Китай. Ці переліки вже доступні для ознайомлення на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділах: «Діяльність» → «Фітосанітарія, контроль у сфері насінництва та розсадництва» → «Фітосанітарні вимоги країн» → «Фітосанітарні вимоги Китайської Народної Республіки».

Україна щороку наближається до втрати статусу найбільшого експортера соняшникової олії у світі. Партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький заявив, що наша країна вже не диктує ціни ніде, крім Європи.

«Ми вже не номер один ні в Китаї, ні в Туреччині, ні в Індії», – підкреслив Репецький.

Найбільшою проблемою є зниження попиту на соняшник у Чорноморському регіоні загалом. Це створює ризики для українських переробних заводів, які потребують стабільного завантаження насінням.

Попит на мобільні зерносховища зростає, оскільки вони дозволяють швидко реагувати на зміни логістики та ринку, повідомила пресслужба компанії «Зерновий Дім». З початку повномасштабної війни компанія поставила обладнання для тимчасового зберігання зерна загальною місткістю 1,5 млн т. Найбільше таких сховищ працює на півдні та сході України — у регіонах, що найбільше постраждали від війни, але продовжують працювати.

За період 1–20 листопада найбільшим напрямком експорту кукурудзи стала Європа з обсягом 552,3 тис. тонн (48%). Ключові покупці: Італія, Іспанія та Нідерланди. 💰 Динаміка цін та логістика • Ціни в напрямку морських портів залишаються завищеними у споті, компенсуючи дефіцит вантажу в логістичних ланцюгах. • Спотовий індекс ціни кукурудзи (з поставкою протягом 30 днів) знову підвищився на $1 — до $210/т! • Грудневі ціни поступово наздоганяють листопадову премію, тоді як січень–лютий поки менш активний.

Від початку вересня Україна експортувала 2,2 млн т кукурудзи, проти 4,1 млн т торік.

«За поточної динаміки Україна навряд чи проекспортує до кінця 2025 року більше ніж 5 млн тонн, тоді як минулого сезону було 7,6 млн тонн», — пишуть Spike Brokers.

🔥 Ячмінь — нове «золото» Європи: Ціни зрівнялися з пшеницею. Цей феномен, за словами трейдерів, зумовлений високим експортним попитом та обмеженою пропозицією. ✅Чому виник дефіцит? • Франція вже відвантажила половину свого прогнозованого експорту ячменю на 2025/26 МР, включно з майже 900 тис. т до Китаю та поставками до Саудівської Аравії. • Повільні продажі в інших країнах ЄС. • Через поганий урожай Туреччина перейшла від експортера до активного імпортера. • Скорочення поставок з Чорномор'я.

❌На правобережжі Херсонщини складна безпекова ситуація та постійні російські обстріли цього року завадили зібрати врожай повністю. 💡 Як розповів Андрій Повод, директор одного з агропідприємств, абсолютно усі склади та зерносховища на їхній території зруйновані. Єдиний спосіб врятувати зібране зерно — це використання полімерних рукавів. Попри зусилля, незібраними залишилося близько 600 га полів господарства. Аграрії сіяли озиму пшеницю, ячмінь, ріпак, горох, олійний льон та соняшник.

ВАР та інші асоціації Всеукраїнського аграрного форуму звернулися до Прем’єр-міністра Юлії Свириденко, щоб зупинити намір АТ «Укрзалізниця» підвищити тарифи на вантажні перевезення. З 1 січня 2026 року УЗ планує проіндексувати тарифи на 27%, а ще на 11% — через пів року. Аграрії вважають, що таке рішення посилить логістичну кризу.

Невизначеність щодо запуску європейського Регламенту проти вирубування лісів (EUDR) змушує українських експортерів сої уникати укладання контрактів із постачанням після 1 січня 2026 року. З 30 грудня 2025 року стартує початок зобов'язання дотримуватися норм EUDR для великих та середніх компаній. Початок повноцінного контролю та накладання штрафів — 30 червня 2026 року. Керівниця аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко наголошує, що хибне трактування «до 30 червня нічого не буде» є небезпечним. Будь-який продукт, який потрапить на ринок ЄС після 30 грудня 2025 року, повинен відповідати всім нормам EUDR і може бути перевірений та оштрафований після початку контролю.

У Рівненській області АК «Полісся» ввело в експлуатацію новий зерносушильний комплекс від українського виробника «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР». У складі комплексу — дві високопродуктивні сушарки. Під час обмолоту сої максимальне навантаження на сушарки становило 500 т/добу. Наразі триває сушіння кукурудзи — через дощі показник складає близько 300 т/добу.

Проблема вологості зерна найближчим часом може посилитися, адже синоптики прогнозують нову порцію опадів в Україні. За словами керівниці відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторії Блажко, сушіння кукурудзи у цьому сезоні ускладнюють масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі України. Витрати на сушіння зросли.

«Це створило нестачу сухого зерна, яке фермери могли б оперативно доставити до портів», — додає вона.

У ніч на 22 листопада Росія обстріляла БПЛА інфраструктуру поромного комплексу «Орлівка» на українсько-румунському кордоні. Зараз ПП «Орлівка» тимчасово призупинив роботу.

«Наразі здійснюються всі необхідні заходи щодо ліквідації наслідків», — йдеться в повідомленн Держмит служби.

Україна та Гана підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення Центру переробки й розподілу української агропродукції в Західній Африці. Країни обмінюватимуться знаннями, даними, технологіями та кращими практиками у сфері сільського господарства. Україна бере на себе зобов’язання забезпечити технологічну експертизу, обладнання та технічну підтримку, а Гана — надати земельні ділянки, необхідні дозволи, доступ до інфраструктури та правові гарантії для реалізації проєкту. Очікується, що реалізація домовленостей забезпечить збільшення експорту української агропродукції до країн Африки та розвиток місцевої інфраструктури. Також угода сприятиме залученню іноземних інвестицій у переробку, логістику та агротехнології.