Elevatorist.com

⛔️«Український аграрний холдинг» відхрестився від зв'язків із Миколою Сольським та позивається до «Волиці-Агро». У групі компаній «Український аграрний холдинг» (УАХ) офіційно заявили, що колишній міністр агрополітики Микола Сольський вийшов зі складу співвласників ще у квітні 2024 року. За словами гендиректора Михайла Рябка, наразі Сольський не має жодного впливу на діяльність холдингу, а всі фінансові розрахунки з ним завершені. Також в УАХ заперечили наявність спільних боргів із компаніями Сольського та Олексія Олійниченка. Холдинг пояснив, що співпраця з «Волицею-Агро» була суто ринковою, проте наразі переросла у судовий конфлікт: 🔸 «Волиця-Агро» заборгувала холдингу понад 20 млн грн за логістичні послуги. 🔸23 березня 2026 року ТОВ «ПВТ» (власники УАХ) подало позов до Господарського суду Києва про стягнення з «Волиці-Агро» 15,5 млн грн.

Якими можуть бути наслідки технічних вибухів на елеваторах із зерном: пройшло більше місяця, а на комбікормовому заводі у Північній Кароліні (США) періодично виникають осередки вогню під завалами. Завод належить компанії Perdue Farms у місті Кофілд. Вибух стався 21 лютого 2026 року. Причини встановлюються.

«Ці пожежі виникають під уламками на території підприємства, що ускладнює їх повне гасіння. Ми залучили спеціалізованих фахівців із пожежогасіння та інших експертів, які контролюють ситуацію, щоб утримувати пожежу під контролем до початку демонтажу. Очікується, що це відбудеться найближчим часом і усуне джерело займання», — йдеться в повідомленні Perdue Farms.

У ніч на 26 березня Росія атакувала об’єкти залізничної та портової інфраструктури України, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. У Кіровоградській пошкоджено кілька локомотивів. В Адміністрації морських портів уточнили, що ворог атакував один із портів на Дунаї. Зафіксовано пошкодження складських приміщень, причалів та адмінбудівель. Також є пошкодження на території окремих портових операторів. Порт продовжує роботу з урахуванням безпекових обмежень та поточної ситуації.

💰Експортні мита на сою та ріпак обійшлися українському агросектору у $200 млн збитків, повідомляє Американська торговельна палата (ACC). Основний удар припав на малих і середніх фермерів: через падіння внутрішніх цін на 7% вони недоотримали близько $130 млн. Ще $50 млн аграрії сплатили безпосередньо до бюджету як митні збори. Окрім прямих втрат виробників, держава зіткнулася зі значним скороченням валютної виручки — за пів року вона впала на $1 млрд. Найбільше постраждав експорт ріпаку (-$400 млн) та соняшнику (-$345 млн). В ACC наголошують, що через податковий тиск українська продукція втрачає конкурентність на стратегічному ринку ЄС.

З початку 2025/26 МР Україна експортувала 24,82 млн т зернових та зернобобових культур, що на 22,9% менше, ніж минулого року. Про це свідчать дані Держмитслужби. Зокрема станом на 23 березня з України на експорт відвантажено: 🔸Кукурудзи — 13,48 млн т — (–3,14 млн т або –18,9% р/р); 🔸Пшениці — 9,56 млн т — (–3,35 млн т або –25,9% р/р); 🔸Ячменю — 1,93 млн т — (–264 тис. т або –12% р/р).

🇨🇳Китай дозволив імпорт українського гороху після перевірки умов виробництва та контролю якості, повідомили в Держпродспоживслужбі. Перевірку здійснював департамент карантину тварин і рослин Генеральної митної адміністрації Китаю. Наразі китайська сторона вже зареєструвала два українські підприємства зі зберігання та переробки гороху — саме з них можна експортувати продукцію відповідно до вимог протоколу. Крім того: 🔸3 українські компанії внесені до переліку експортерів гороху до Китаю; 🔸4 компанії — до переліку виробників, які вирощують горох для цього ринку. Усі списки оприлюднені на сайті китайської митної адміністрації.

В Україні скорочується експорт пшениці до ЄС і накопичуються запаси. Перехідні залишки можуть сягнути щонайменше 5 млн т, повідомляє УкрАгроКонсалт. Експорт впав через квоти ЄС на рівні 1,3 млн т та слабкий попит. Раніше Україна постачала на європейський ринок 3–6 млн т пшениці за сезон. Темпи відвантажень також суттєво знизилися: у зимові місяці експорт становив 500–600 тис. т на місяць, а на початку березня — близько 350 тис. т. Водночас географія експорту зміщується у бік країн MENA, де конкуренція є значно жорсткішою, а цінова динаміка відображає різницю між сегментами пшениці.

В Україні на внутрішньому ринку продовжують зростати ціни на кукурудзу, попри її значні запаси. Минулого тижня котирування перебували в діапазоні 214–216 $/т CPT порт, повідомляють в ПУСК (ВАР). Водночас великі партії по 3–7 тис. т торгувалися на рівні 217 $/т, а окремі угоди досягали 218 $/т. За оцінками аналітиків, ринок зберігатиме висхідну динаміку щонайменше до середини квітня. Підтримку ринку забезпечує стабільний експорт на рівні близько 2,3 млн т на місяць.

Зникнення зерна після передачі на елеватор — проблема для України не нова, проте кейс «Волиця-Агро» вражає масштабами. Втрата понад 100 тис. тонн продукції завдала збитків на суму мінімум $30 млн, зачепивши навіть світових лідерів трейдингу. Чи застраховані від подібних махінацій аграрії у США, ЄС чи Канаді? Elevatorist.com дослідив західні механізми контролю та з’ясував, які інструменти захисту варто впровадити в Україні, щоб елеватор перестав бути зоною ризику. Читайте за посиланням подробиці у нашому новому матеріалі.

🚛«Астарта» разом з Kyivstar запустила пілотний проєкт із підключення частини вантажної техніки до супутників Starlink. Йдеться про транспорт, що перевозить агропродукцію та під час руху може опинятися в зонах із нестабільним або відсутнім зв’язком. Вантажівки обладнали GPS-трекерами з SIM-картами, які передають сигнал через супутники, коли немає мобільного покриття. Завдяки цьому компанія отримала безперервний зв’язок із технікою в полі — навіть у зонах без мобільного покриття. Також ця система дозволяє якісніше планувати завантаження елеваторів і бурякопунктів.

✅У Вінницькій області виставили на продаж агропідприємство із земельним банком 2100 га, елеватором, комбікормовим заводом, соєвим цехом і парком сільскогосподарської техніки. Про це повідомляє InVenture. До складу підприємства входить силосний елеватор загальною місткістю 11 тис. т, двомодульна зерносушарка SUKUP, а також зерносклади підлогового зберігання площею 5624 кв. м, які можуть вміщувати від 10 до 15 тис. т зерна залежно від культури. Крім того, актив включає сучасний комбікормовий завод Bühler потужністю 12 т/год та новий соєвий цех продуктивністю 2 т/год, оснащений обладнанням BRONTO (ЧеркасиЕлеваторМаш).

В Україні презентували запуск третьої фази проєктів ЄС, спрямованих на підтримку євроінтеграції агросектору. Йдеться про ініціативи EU4SmallFarms та EU4SaferFood, які передбачають понад 12 млн євро допомоги, повідомляє Мінекономіки. Мета нового етапу — швидше наблизити українське законодавство, держсервіси та роботу агросектору до стандартів ЄС. Серед ключових завдань — трансформація Держпродспоживслужби, оновлення законодавства і практик у сферах здоров’я тварин і фітосанітарії, розвиток систем E-food і PHIS, удосконалення ідентифікації та реєстрації тварин, а також навчання фахівців. Обидва проєкти триватимуть 40 місяців і впроваджуватимуться у співпраці з Мінекономіки, Верховною Радою України, Держпродспоживслужбою, Держлісагентством і Держрибагентством.

ALVIVA GROUP інвестувала понад 360 млн грн у модернізацію виробничих потужностей у 2025 році, що дало можливість збільшити виробництво борошна на 8%. Ключове підприємство групи — KYIV MILL (ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МЛИН») — за рік переробило понад 105 тис. т пшениці та 14 тис. т жита.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» розпочав впровадження WMS (Warehouse Management System) — системи управління складськими процесами. WMS інтегрують у загальну цифрову екосистему «НІБУЛОНу», яка об’єднує елеваторну інфраструктуру, логістику, трейдинг і агровиробництво в єдину data-driven модель управління. Серед основних функцій системи: 🔸повний контроль руху товарно-матеріальних цінностей у режимі реального часу; 🔸маркування товарів QR-кодами та контроль строків зберігання; 🔸автоматичне формування оптимальних маршрутів переміщення; 🔸скорочення часу інвентаризації з кількох тижнів до одного дня; 🔸зменшення впливу людського фактора та кількості помилок. Наступним етапом стане масштабування WMS в мережу елеваторів, терміналів та агровиробничих філій компанії.

Росія значно наростила інтенсивність ударів по портовій інфраструктурі півдня України. Від початку 2026 року кількість атак уже перевищила показник за весь 2025-й. Про це повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, пише Новини.LIVE. За його словами, якщо торік було зафіксовано близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Під основним ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. У ніч на 23 березня Росія завдала чергового масованого удару по Одеській області ударними дронами. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова інфраструктура.

Петр Томан пішов з посади керуючого директора компанії Agromino, повідомляє Latifundist.com. Новим директором призначили Анастасію Ванькову, яка раніше обіймала посаду менеджерки з трейдингу та логістики зернових і олійних культур компанії. Петр Томан був на посаді керуючого директора Agromino з 2018 року.

Протягом минулого тижня ціни на соняшник в Україні продовжували зростати, бо був активний попит з боку переробників, повідомляє «АПК-Інформ». Водночас ціни на соняшникову олію знижувалися і були на початку тижня в межах 29,3–30,3 тис. грн/т СРТ. А вже наприкінці тижня вони зросли до 30–30,7 тис. грн/т СРТ (48%), при цьому за вищу олійність компанії були готові доплачувати. Ціни пропозиції на соняшникову олію на внутрішньому ринку становили 68–68,5 тис. грн/т FCA. У валютному еквіваленті вони залишалися стабільними — 1290–1300 $/т FCA.

💻В УЗА пропонують запровадити прозору електронну систему обліку зерна на елеваторах, яка дозволить відстежувати реальні обсяги зберігання та руху продукції, заявив президент асоціації Микола Горбачьов За його словами, навіть за наявності сюрвейєрських перевірок поклажодавець має доступ лише до інформації про власне зерно, але не бачить загальних обсягів на елеваторі. В УЗА пропонують створити робочу групу разом із Мінекономіки та обговорити шляхи виходу з цієї ситуації. Зокрема як варіант, щоденне відображення обсягів приймання, відвантаження та фактичних залишків без розкриття комерційно чутливої інформації про власників зерна.

«Технічно це реально: елеватор може щодня подавати дані про обсяги приймання та відвантаження. Написати ввечері, що за день відвантажили, наприклад, 1800 т, — не проблема», — пояснює Горбачьов.

За словами президента УЗА, така система буде корисною і для держави, оскільки дозволить оцінювати залишки зерна і формувати повнішу картину. ❓Як думаєте, реально зробити таку систему?

Ставки фрахту з України стабілізуються, повідомляє ASAP Agri. У сегменті хендісайзів ситуація дещо пожвавилася. У компаній, які продали товар раніше, прийшов час виконувати контракти. Тому вони почали масово наймати судна. Водночас у сегменті костерів активність невелика. За оцінками Atria Brokers, фрахт для перевезення 30 тис. т кукурудзи з глибоководних портів України до східного узбережжя Італії становить 28–29 $/т. У сегменті костерів перевезення 6 тис. т кукурудзи з дунайських портів до східного узбережжя Італії коштує близько 45 $/т.

🟢Іран дозволив обмежений рух суден із зерном через Ормузьку протоку, повідомляє Financial Times. Щонайменше шість суден після розвантаження в порту Імам Хомейні — одному з ключових торговельних хабів на півночі Перської затоки — пройшли через протоку в територіальних водах Ірану 15–16 березня.