I’d rather read ✨

А давайте якось домовимось, шо хороші обкладинки робимо тіки на хороші книжки, добре?

Так, знавці веб-новел і манхви, підкажіть: цю варто читати? Бо я шось закохана в обкладинки (але тіки у новели) 🔥

Я тут зараз не дуже активна, але будемо відверті: я взагалі в читанні зараз не дуже активна, бо ВОНА нарешті зарелізилась (а до цього я півтора місяці чекала на НЕЇ), і це абсолютна довершеність усього: механік, сюжету, персонажів, впливу гравця на довжину проходження… хочу вірити, що зможу пройти її хоча б тричі, але і до книжок в якийсь месник повернусь. До речі, про ігри я традиційно пишу в телеграмі (дуже рідко!) і твітері (давайте дружить, мені потрібна хороша стрічка!) Розкажіть, якшо хочете, в шо граєте/шо читаєте. Спокусіть мене на книжку!

Книжка з красивою обкладинкою за два долари на Амазоні (можливо тіки американському) і 2.5 на Кобо. Ну Гугл букс 135 гривень 🩵

Винайшла чіткод: якщо почати читати шось довжелезне, то можна на кілька тижнів відкласти прийняття рішення, шо взяти на читання далі! 😆 Але в «Стовпах Землі» лишилось вісім сторінок: порадьте мені ше шось довжелезне, щоб я знов могла нічо не вирішувати. Крім Сандерсона

там Анка збирає гроші для брата та його побратимів, які втратили все майно після приліту в їх позицію! дуже треба ваших грошів сюди – https://send.monobank.ua/jar/3MUthTR2B7

«Стовпи землі» Очікування: це книжка про те, як будують собор😘 Реальність: сторінка 432 «Майстри ще не розпочали роботу» 😆😆😆

А ви пробували читати менше за мене? #прочитане_місяця ✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨ ✨ Darby Bozeman — Summer's Never Over Дівчина повертається в табір дитинства, а там — нерозкриті таємниці! Мій відгук. 🥰 Elizabeth Bowen — A World of Love Витончена проза про все і ніщо. Мій відгук. ✨ Alison Weir — Katharine Parr, the Sixth Wife  Історично-розважальний цикл про жінок, яким не пощастило — вони впали в око Генріху VIII. Мій відгук на всі книжки. 🎶 Beth Brower —The Unselected Journals of Emma M. Lion, Vol. 1 Щоденники вигаданої леді вигаданого світу, схожого на Бріджертонів (ну але без сексу). Поки нічо не зрозуміло, але я слухаю вже третю книжку!  ✨ Amity Gaige — Heartwood Поетичний драматичний трилер про жінку, яка загубилась в лісі — і в житті. Дуже красива історія про те, як знайти світло і надію в безвиході, і що іноді безвихідь — це просто страх зробити те, що треба.  🥰 Rachel Harrison — The Black Sheep  Дівчина виховувалась в культі, втекла і повернулась. Як ви розумієте, повертатись було не варто. Не дуже мені сподобалась ця книжка Рейчел Гаррісон, але інша її історія мені зайшла, тому дам авторці ще шанс чи кілька.

Більше місяця ходила навколо неї в книгарні, аж поки вона не скінчилась в Хмельницькому. А потім, уявіть собі, я вночі замовляю книжку на сайті «Основ», а зранку вона вже їде мені – і це після нападів і тривог, коли працівники видавництв я взагалі не розумію на яких моральних силах тримаються! Вольові ресурси наших людей – вражають. Лишається зрозуміти, чи легально читати її восени – чи тепер вже чекати наступного літа.

Неочікувано закінчився цикл про дружин Генріха VIII, і я, з одного боку, дуже розгублена, як і що читати далі. А з іншого боку, мені дуже складно читати цикли, я зазвичай їй просто кидаю, і ці шість книг я читала майже три роки — і щаслива, шо не закинула. Здається, я на цьому каналі десь нескінченно разів говорила про Елісон Вейр і її книжки: для мене це абсолютний топ, бо вона суховато і грунтовно описує життя історичних постатей, приправляючи це дрібкою побуту і релігії тих часів. Читати її як історичні підручники не треба, особливо цей цикл, бо задля художності оповіді авторка усюди шось додала — якшо для вас важлива історична детальність, то в кожній частині є пояснення авторки, що і на основі яких джерел вона взяла, а де додумала — і чому саме так. Але це якісь абсолютно неймовірні історіЇ, які захопили мене повністю, і я раджу своїх королев усім без вийнятку, особливо якщо ви взагалі цікавитесь історією. 🇺🇦 Українською авторку видавали, хоча і не цей цикл, точно виходили книжки про Єлизавету Йоркську і Генріха VIII, тож є чим насолодитись — вірю, що наше книговидання витримає і ми ше побачимо весь цикл про королев українською.

Діяти щоб відновити сферу потрібно вже зараз. Підтримуйте тих хто постраждав (список буде доповнюватись) Уроборос Урбіно (також запустили акцію на -30 на всі ел. книги додатково) Віват Основи Readeat Book.ua Старий лев АртБукс Віхола Стилет і стилос Верба Бімба Книголав IPIO Уважно! В видавництва "Хто це" згоріло 80% книг на складі Їхній сайт ТУТ Абабагаламага Видавництво Видавництво Крапки УВАГА У НИХ ТЕЖ ВСЕ ДУЖЕ НЕДОБРЕ Муркіт Букшеф Ранок Пломінь

Цього літа мій стан дуже яскраво підкреслюється кількістю тут дописів, але шо є, то і є. Тим часом я почала читати Bokura no Kiseki, і це прям неочікувано добре!

Японський школяр є реінкарнацією принцеси Вероніки з магічного королівства. Він про це знає з дитинства, в нього багато спогадів про минуле життя, але хлопець вчиться це приховувати. Втім, приховувати доведеться не тільки через насмішки однокласників — в якийсь момент виявляється, шо в його новій школі багацько таких реінкарнацій з того самого королівства. І тепер школярі намагаються з'ясувати, як так сталось, шо їх королівство було знищено, хто кого зрадив — і чи варто реінкарнації Вероніки боятись, що її знову захочуть вбити (варто!)

Коротше, хороший мікс політичних і шкільних інтриг, але манга досить повільно розганяється і персонажів в ній — х2, бо майже у всіх персонажів є ше уособлення попередніх життів. Але дуже цікаво!

З Днем Незалежності, люба 💛💙

Читати Елізабет Боуен – це як споглядати світло крізь тінь мерехтливого листя. Суцільна непевність. Постійна ілюзія руху. Якшо в Барбари Пім персонажі мовчать, нічого не говорячи, відчуваючи всі свої почуття на позір читачеві, то у Боуен вони мовчать, не замовкаючи, будуючи гірки і гори пустих фраз, за якими прихована самотність. Її проза ховається між сказаним і вигукнутим, в проміжках між словами, які не мають жодного значення, крім «ти мене розумієш?» All beauty no plot, хотіла б я сказати, хоча якись «плот» тут все-таки є: дівча знаходить любовні листи мертвого чоловіка, який колись був заручений з її матірʼю, і ми не знаємо точно, до кого ці листи, але вони, як то листам і гідно, є каталізаторами руйнування спокою. Після читання Елізабет Боуен в мене завжди є думка, що я погано знаю англійську – настільки часто ламаюсь на якомусь новому для себе слові чи застрягаю в описі. Але ще в мене є думка, що доки існують її романи – існує справжня краса.

Подружка (я не заслуговую на своїх подруг, чесно, але буду старатися!) зробила мені шикарний подарунок у вигляді екслібріса, тож можу тепер проштампувати всі свої нонфіки про Джейн Остін 🤭🤭🤭 Єдиноріжку, до речі, я малювала, коли мала фіксацію на "маю айпад, то треба і навчитись на ньому малювати", тож я тепер серйозно задумалась: чи не змінити з такої нагоди ше і аватарку каналу...

Давненько не читала книжку за день, але стан такий, шо доводиться витягувати найміцнішу зброю проти душевного занепаду – і я витягнула драму, яка вміло прикидається трилером.

Пʼять років назад в літньому таборі сталась пожежа і загинула дівчина. Донька власниці табору Грір не може пережити втрату подруги і не приїздила до табору весь цей час – але смерть матері змушує її повернутись і знову зустрітись з минулим і своїми страхами. Чи була пожежа справою природи, чи все ж людських рук? І чи не станеться нова трагедія, якщо Грір буде занадто глибоко копатися в минулому?

Книжка, перш за все, дуже літня: вона сповнена оцього відчуття довгих ночей з розмовами подружок, крижаної води, шо поступово прогрівається сонцем, і запаху лісу. Дружба, молодість і вибір власного шляху – основні теми оповіді, і, хоча майже кожна глава чесно підкидає нові зачіпки і нагнітає загадку, все одно це скоріше читається драматично, ніж напружено. Якшо довго думати, то Summer’s Never Over – це така простіша, тонша і менш зубата версія «Лісового Бога» Ліз Мур. Втім, вона набагато легше читається, краще зображає трилер і в цілому виконує свою функцію: чудово розважити. Особливо поки спека ще не до кінця спала: уявляти себе серед високих дерев дуже затишно. Раджу 💚

Повертаюсь до вас без виправдань і з #прочитане_місяця, а також з розумінням, що кидати АД мені рано, а от намагатись зберігати людяність і підтримувати один одного — варто завжди 🌼 😌😊😗😂🥰🤓 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ 🎧 Darcy Coates — Voices in the Snow Переслухала затишний горор (і такі бувають). Мій відгук на перше читання. 💚 Mary Kubica — The Good Girl Це моє вперше, шо аудіокнижку було неможливо слухать, бо так сильно бів КОЖЕН персонаж — довелось дочитувати на клуб очима. Не сподобалось 💚 CLAMP — Tokyo Babylon Vol.3-7 Хлопчик рятує Токіо від паранормальних створінь (але насправді — від болю і самотності), а хто врятує його самого? Мій відгук. 💚 Rachel Caine — Stillhouse Lake Жінка думала, шо втекла від жаху, але жах — це все наше життя. Мій відгук. 💚 Агата Крісті — Наприкінці приходить смерть Чудовий детектив, який би нічогісінько не втратив, якби там трошки менше повторювали, які жінки тупі і примітивні. 💚 Со Міе — На добраніч, мамо Якби мені давали гривню за кожен раз, коли дивна і підозріла дитина в трилері буде вбивцею… то я мала б гривень двадцять. Але якби мені давали гривню за те, скіки разів можна звинуватити у всьому жінку (навіть ту, яка до цієї дитина ВЗАГАЛІ стосунку) не має…💰💰💰 💚 C.S.Pacat — Prince's Gambit Один принц став рабом іншого, і навіть викручені політичні інтриги не зупинили їх від гарячого поцілунку. Чесно, ДАВНО я так не чекала хоча б поцілунку. Кажуть, шо і як фентезі книжка хороша, але я шось розлюбила фентезі (крім Вченої-ворона, звісно!), так шо тут не підкажу. 🎧 Lisa Jewell — It Could Have Been Her Хороший, хоч і повільний, драматичний трилер з головною героїнею, якій потрібен свій цикл. Мій відгук. 💚 CLAMP — Tsubasa Reservoir Chronicle (Omnibus) Vol.2-4 Дівчина втратила памʼять, тому ми будемо двадцять томів збирати її по різних світах. Чудова манга. 🎧 J.R.R. Tolkien — The Two Towers Перстень ше не донесли. 🎧 Charlie Donlea — Don't Believe It Жінка знімає документалку про давнішнє убивство — і зʼясовує, чи дійсно винна та, кого за вбивство посадили. На диво притомний трилер, хоча кінцівка специфічна — але я виявилась любителем) 💚 Megan Lally — That's Not My Name Це не її імʼя, і те яке ви думаєте її — теж не її. 💚 Barbara Pym — Jane and Prudence У Барбари Пім є оце чисто остіновське вміння описувати абсолютно звичайні розмови чи події як щось цікаве, значне і цінне. І це, мабуть, в ній для мене найкраще, бо буденність — наше щастя, і нам дуже потрібна Барбара Пім українською. А ще вона якось дуже тихенько і про себе сміється над тим, як усі навколо самотньої жінки намагаються видати її заміж — і як це не те шоб і дуже потрібно.

Це останній нонфік про богиню, який в мене є, і шо далі? 🫣

В It Could Have Been Her жінка знаходить на вулиці собачку, а от хазяйку собачки — ні, і тому треба ціла книжка, шоб її розшукати. Читати цю книжку було водночас дуже легко (я буквально прослухала її за два дні?) і надскладно, бо в кінці в мене вже не вистачало моральних сил і якоїсь витримки, шоб дослухати останні кілька процентів. Це дуже сумна історія. Не стільки про загадку чи якусь інтригу, і взагалі не про твісти чи неочікувані події, — а про жахливі відбитки, які жорстокість лишає на всіх, а особливо — на дітях, які цю жорстокість бачать. Навіть коли вони самі не в небезпеці, навіть коли їх життю безпосередньо не загрожують — діти відчувають чужі страх, жах і біль, — і це неможливо стерти. Водночас це історія про вибори і доріжки — які ми самі обираємо до яких штовхають нас інші, — і ці доріжки можуть вести як далі в прірву, так і до зцілення. Героїня Лізи Джуелл в цій книзі — жінка за 50, з кількома шлюбами за плечима і десятком дітей від перших шлюбів її чоловіків — одна з найкращих героїнь трилерів, що я зустрічала останнім часом. Немолода жінка з особистим багажем травм і собаками, не ідеальна, але якась по-справжньому добра. Героїня, якій довіряєш аматорське розслідування, бо вона чесно зізнається: так, їй хочеться допомогти, але ще їй хочеться відчути потрібність і азарт. Мрію, шо авторка напише про цю жінку ще кілька книжок, бо мені було замало її в одній історії. В якості недоліку можу зазначити, що, якби я книжку читала, то поріг входження в неї був би вище: вона довго розганяється і не впевнена, шо може причарувати без озвучки так швидко, як зробила це в аудіо. А от каст аудіокниги: неймовірний! А ще це зовсім не те, за що мені сподобалась, наприклад "Ніщо з цього не правда": майже нуль шаленства, мінімум поворотів сюжету і твісти такі, шо хочеться не здивовано охати, а скоріше сісти і сумно зітхати. Сімейна драма про зло: так. Динамічний трилер: ні.