I’d rather read ✨

Це останній нонфік про богиню, який в мене є, і шо далі? 🫣

В It Could Have Been Her жінка знаходить на вулиці собачку, а от хазяйку собачки — ні, і тому треба ціла книжка, шоб її розшукати. Читати цю книжку було водночас дуже легко (я буквально прослухала її за два дні?) і надскладно, бо в кінці в мене вже не вистачало моральних сил і якоїсь витримки, шоб дослухати останні кілька процентів. Це дуже сумна історія. Не стільки про загадку чи якусь інтригу, і взагалі не про твісти чи неочікувані події, — а про жахливі відбитки, які жорстокість лишає на всіх, а особливо — на дітях, які цю жорстокість бачать. Навіть коли вони самі не в небезпеці, навіть коли їх життю безпосередньо не загрожують — діти відчувають чужі страх, жах і біль, — і це неможливо стерти. Водночас це історія про вибори і доріжки — які ми самі обираємо до яких штовхають нас інші, — і ці доріжки можуть вести як далі в прірву, так і до зцілення. Героїня Лізи Джуелл в цій книзі — жінка за 50, з кількома шлюбами за плечима і десятком дітей від перших шлюбів її чоловіків — одна з найкращих героїнь трилерів, що я зустрічала останнім часом. Немолода жінка з особистим багажем травм і собаками, не ідеальна, але якась по-справжньому добра. Героїня, якій довіряєш аматорське розслідування, бо вона чесно зізнається: так, їй хочеться допомогти, але ще їй хочеться відчути потрібність і азарт. Мрію, шо авторка напише про цю жінку ще кілька книжок, бо мені було замало її в одній історії. В якості недоліку можу зазначити, що, якби я книжку читала, то поріг входження в неї був би вище: вона довго розганяється і не впевнена, шо може причарувати без озвучки так швидко, як зробила це в аудіо. А от каст аудіокниги: неймовірний! А ще це зовсім не те, за що мені сподобалась, наприклад "Ніщо з цього не правда": майже нуль шаленства, мінімум поворотів сюжету і твісти такі, шо хочеться не здивовано охати, а скоріше сісти і сумно зітхати. Сімейна драма про зло: так. Динамічний трилер: ні.

якщо ви зараз не в армії – я вас БЛАГАЮ виходити на вулиці ваших міст не тільки у Києві чи у Львові – зустрічі плануються майже в усіх великих і не дуже містах чому виходити? послухайте розумних людей, словам яких я сама довіряю: Стерненко про відставку Федорова Стерненко про Сирського Оксана Мороз про те, чому люди виходять Оксана Мороз про прес-конференцію Федорова виходьте за будь-що, у що вірите: за Федорова, проти Сирського, за реформи в армії, проти Скелі і м'ясних штурмів але благаю, виходьте бо є у мене таке відчуття, що якщо ми не відстоїмо зараз, то більше шансу може не бути. вони думають, що можна відсидіти і люди заб'ють і дозволять політичні ігри на крові наших військових. ні, ми маємо виходити доти, поки нас не почують, бо це наша країна, і ми не можемо перетворюватись на росію (так, у мене маленький книжковий канальчик, але якщо я можу ним надихнути хоч 2-5-10 людей, то я маю спробувати)

Ок, моє вперше: я настільки захлинулась емоціями під час читання звичайного трилера, шо відклала аудіокнижку вчора на позначці 94% і боюсь повертатись. Серйозно, я не знаю, ШО вони там ше нароблять, але в мене серденько одненьке, дякую, і можна якось полегше з ним? 😞😞😞

Я, коли замовляю кишенькове видання ВП: все ок, я розумію розмір кишенькових видань, я все знаю! Я, коли кишенькове видання прийшло: 😂😂😂 а чо ти таке крихітне? а ну поясни свою крихітність! ⏬серйозно, вони знущаються?

В Stillhouse Lake ніби дуже трилерний закид: у жінки був чоловік серійний вбивця, його заарештували, але... вбивства продовжились. От тільки книжка взагалі якось не про вбивства, і не про загадку, і не про те, чому когось знову вбивають. Це історія про жінку, яка намагається врятувати дітей і якось перетравити минулий абьюз, який вона не вважала абьюзом (а там такі деталі випливають, шо хоч за голову хапайся). Героїня тікає від світу, який звинувачує її, що вона знала про вбивства і навіть допомагала чоловікові (хоча її і виправдали в суді), світу, де незнайомці пишуть огидні листи дітям, які нікого не скривдили і де будь-яка людина, дізнавшись справжні імена родини, починає ставитись до них з жорстокістю. Ну але бігти можна довго, а втекти — неможливо, і тому, коли починаються нові убивства, книжка перетворюється на боротьбу з власними страхами. Це хороша історія. Хоча убивства тут не в центрі оповіді, книжка помітно жорстока — і безжальна в тому, як описує людей. Читати її не надто весело, а мені й взагалі хотілось постійно відкласти і струсити трошки пил реалістичності. Але вразити книга змогла. Уявлення не маю, з чого тут робити цикл — тобто маю, бо прочитала анотації, — але історія першої частини настільки завершена, шо нічого їй більше не треба.

Контент трошки не книжковий, але чи буде у пана Марципана фотографія, краща за цю? 🤌

"Ти ніколи не можеш повністю усвідомити біль, який відчуває інша людина" — каже манга Tokyo Babylon, і на фоні цього продовжує викручувати читача історіями настільки жорстокими, наскільки вони взагалі можливі в рамках рейтингу.

Субару Сумерагі — не звичайний школяр, а онмьоджі (читай, екзорцист?), який працює на японську владу і розплутує дивні справи з паранормальним в Токіо. Живе він з сестрою-близнючкою Хокуто, але дуже багато взаємодіє з дорослішим паном, ветеринаром Сейшіро. Поки добросердний Субару відчуває чужий біль, як свій, Хокуто підтримує його мрії колись стати доглядачем зоопарку = почати жити власне життя з власними інтересами, а не запитами на його магічні здібності. Сейшіро ж весь цей час — загадково палить і розказує, шо він закохався в Субару з першого погляду (фу).

Серйозно, ця історія вміє нагнітати. Якби я не була вже дуже досвідченою читачкою авторок манги, а вони не любили б так сильно мультивсесвіт всіх своїх робіт, я б НЕ ЗНАЛА кінцівку — і ох би вона мене б вибила набагато сильніше! Ну але я і так зронила сльозу і повторювала як мантру "ми не можемо відчувати біль інших", який дуже сильно відчувала. Це жахливо трагічна історія. Власне, слово Babylon в назві трошки натякає на неможливість позитивного фіналу, але авторки манги постійно розкачують настрій, підкидаючи позитиву — але не так шоб багато. Посміхатись в цій історії хочеться не з самих мікро-сюжетів розслідувань Субару, а лише від його взаємодії з сестрою. Нам ніби кажуть: боляче усюди, постійно і завжди, але доки є люди, які підтримують і викликають посмішку – тримаємось. Що, звісно, таке собі втішання, бо треба вміти спиратись на себе. Обʼєктивний недолік: манга старенька, а в новому виданні обкладинки намалювали заново – і вони аж якісь занадто милі. Втім, всередині там все як треба для манги, яка виходила в девʼяності: густі вії, великі очі, шалені і стильні костюми.

Долучила пана Марципана до вибору, що читати. Він думає, треба брати «Озеро спокою», а ви як вважаєте?

Київ, Вишневе, вся Україна 💔 Задонатьте на збір, якому довіряєте

Задонатьте на збір, якому довіряєте

Хотіла сказати, що не збираюсь виправдовуватись за маленьку кількість книг в #прочитане_місяця, а потім згадала, що я, взагалі-то, читаю заради розваги, тож про виправдання і мови йти не може. 🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ ❤️Kaeru Mizuho — Magical Girl Dandelion, Vol. 2 Дівчата-чарівниці повинні знищувати монстрів і захищати людей, але новенька чарівниця Кульбаба вирішила: вона захистить усіх. Хороші динамічні битви, чудово добра героїня і багато інтриг на майбутнє. ❤️Ami Uozumi — Pink Candy Kiss Vol.5 Абсолютно. Найкраща.Сапфічна. Манга. Мій відгук. ❤️Lucy Andrew — A Very vexing Murder (аудіо) Фанфік на "Емму" Джейн Остін, який непогано працює як фанфік, але не дає надію на самостійність історії. Мій відгук. ❤️Janice Hallet — The Appeal В театральній групі невеликого містечка інтриг вистачить на цілий серіал — і він тут розгортається в імейлах і переписках. Люблю цю авторку неймовірно, ця саме книжка виходила українською під назвою "Апеляція" — читайте, будь ласка, це детектив, який зміг. ❤️Zia Rayyan — The Dead Girls Book Club (аудіо) Памʼятаю, що це неймовірно динамічна і по-хорошому карикатурна історія про те, як жіноча дружба все переможе, а особливо – чоловіків. Але от думала-думала зараз хвилин десять — і ніби і читала цю книжку не так давно, а кінцівку взагалі не можу згадати… ❤️J.R.R.Tolkien — The Fellowship of the Ring (аудіо) Група малознайомих представників різних рас йдуть скидати перстень в вогонь дуже далекої гори. Ікона. Класика. Божественість. Буквально при кожному перечиті знаходжу в цій книзі шось нове, цього разу це те, що ми не можемо повпливати на обставини навколо нас, але можемо обрати, що робити в цих обставинах. Гобіти раз за разом обирають: по-перше, другий сніданок (ака комфорт і свої приємні ритуали), а, по-друге, залишатись добрими і активно робити хороші речі. ❤️CLAMP — Tokyo Babylon Vol.1-2 Кламп, звісно, в своєму стилі: з одного боку тут класні історії про Токіо, де двоє підлітків допомагають людям і намагаються не надто уважно вдивлятись у трагедії майбутнього. З іншого: головному герою 16, чуваку, який постійно навколо нього крутиться і розказує про своє кохання — 25. Ми, звісно, знаємо, нашо він оце розказує, але можна не треба? Окремо хочу написати відгук на цей цикл, тому шо це для мангак дивна історія: водночас і коротке, і закінчене! ❤️Riku Onda — The Aosawa Murders Вбивство в цій книзі — причина подумати про природу людини і зла, а не знайти розгадку, тож не читайте як детектив, але як книжку-роздум — читайте! Мій відгук. ❤️Яся Білак — Сонцекрес Не сподобалось.

Так-так, ви не помилилися: мені попалась бажана фігурка з першого разу 💅 Ви в присутності обраниці Фортуни, не менше 🍀

На питання подруг, яку книжку я хочу на день народження 🐈‍⬛ До 2026: та ніяку, та я читаю електронки, та в мене все є, та може на твій смак шось… В 2026: «Сонцекрес», хочу «Сонцекрес», оцю, бачиш, дивись, ОЦЮ, хочу «Сонцекрес»!!! Ти все зрозуміла?! СОНЦЕКРЕС!

В The Aosawa Murders є оця нескінченність моменту, яка може бути лише влітку: коли повітря прозоре і сонячне, але усе ніби застигло у спеці, як в бурштині. Влітку родина Аосава святкує одразу кілька іменин, на яких помирає від навмисного отруєння 17 людей, і влітку через 20+ років до злочину повертаються якісь ніби навіть випадкові люди: брат жінки, яка написала про убивство книжку, працівник магазину, донька найманої домогосподарки, яка вбивства пережила. І хоча всі вони на перший погляд хаотично вкидають в сюжет слова і сумніви, кожен, попри розмитість спогадів, повертається до образу сліпої Хінако Аосави, яка сиділа в кімнаті, оточена помираючими людьми, і нічого не бачила. Це не стільки детектив, скільки роман дослідження, роман роздуму про природу злочину і необхідність його, злочин, зрозуміти. Це одержимість Хінако, яка загортає в себе читача до того сильно, що неможливо зрозуміти: це Хінако знає більше, ніж каже, чи ми всі хочемо вірити в існування розгадки і покладаємо на дівчину ще і цю відповідальність? Мені сподобалося 🩵

Чотири нагадування на телефоні спрацювали: #добірка_книг на літню тематику нарешті тут! Спекотні дні, золотаві розмиті тіні на розпеченому асфальті і відчуття, що попереду ще ціле життя — мої особисті топи на слайдах. ❓‼️Діліться своїми літніми книжками, якщо хочете — нам всім потрібно трошки хороших слів в очікуванні осені.

Ну шо, жодних відмазок і майже жодних виправдань: мої 6 книжок, які вам все пояснять. Я вирішила бути настільки відвертою, шо навіть зробила сама встарий колажик в ФШ. Тепер ви знаєте: якшо шось красиво і охайно, то це Саша робив. А якшо тіки красиво — то це я 🌸🌸🌸 Puella Magi Madoka Magica тут в ролі чітера, того шо її, звісно, краще сприямати в аніме, але, по-перше, манга слово в слово повторює аніме, тіки трошки менш гарно візуально. А по-друге, з усіх шести вона найбільше відображає саме оцю МЕНЕ, про яку ніби має бути підбірка. Якби я була чимось, я була б історією Мадоки, де дівчатка-чарівниці на верхівці візуалу борються з відьмами, а в глибинах сюжету — з тим, що буде спойлерно тут роказувати. ❓❓❓розказуйте: читали шось з мого списку, як вам? Чи, може, хочете поділитись своїм?

Всі оце пишуть про шість книг to know me, а у Джейн Остін як раз шість основних романів…

Ситуація наступна: я вийшла сьогодні зустрічати курʼєра з цією крихіткою і, здається, це доля 🩷

На святкуванні у великій родині усі гості помирають від отруєння, після чого головний підозрюваний дуже «зручно» теж помирає. Справа ніби і закрита, але і слідчий, і жителі містечка впевнені: до вбивств якось причетна донька родини, яка лишилась в живих.

Тут прям все зійшлось: 🌸чистий голос авторки, а через неї і персонажей, які говорять про мінливість моменту, відтінки повітря і плин часу – і про згущену спеку, що зараз дуже в тему 💚 слідчий любитель орігамі – я трошки втомилась від розлученого детектива-алкоголіка, який сумно випускає дим в залите дощем вікно, тож різноманіття 💚 🌹я вчора отаку троянду бачила, от і скажіть мені, ЯК це не доля? 🌟 ну це трилер

Я не шарю в музиці мені подобається 95% пісень на Євробаченні, але навіть я чую, шо Енді Серкіс не вміє співати 😢😢😢 Ну але в усьому іншому LotR — це, звісно, якесь неймовірне диво: можливо, бо я читала його міліон разів з дитячого віку, але буквально кожна сцена змушує мене витирати сльози від того, яке воно все рідне і хороше.