Горовий

Тимчасовий пост. Друзі! А чи не їде хтось з вас в четвер 18 липня після пʼятнадцятої години, або в пʼятницю, 19 липня зранку з Варшави до будь-якого міста в Україні? Візьміть мене на борт, будь-ласка. Мені треба до Києва, однак куди б не довезли був би дякував.

О шо, зустрінемося в вересні? https://kontramarka.ua/uk/cuvaki-ne-svatkuut-abo-ukrainian-70448.html

Ну шо, зустрінемося в вересні? https://widget.kontramarka.ua/widget511site19/widget/event/112476?utm_referrer=kontramarka.ua/uk/cuvaki-ne-svatkuut-abo-ukrainian-70448.html&siteShowId=70448&siteEventId=210062&_gl=1*1tvstp2*_ga*MTU1NzUzNjU1OC4xNzIxMTAwNDE2*_ga_XW31VBQDS7*MTcyMTEwMDQxNS4xLjAuMTcyMTEwMDQyMC42MC4wLjA.*_ga_SRRFQ3WM8R*MTcyMTEwMDQxNS4xLjAuMTcyMTEwMDQyMC42MC4wLjA.*_gcl_au*MTk4MjI0OTM3OS4xNzIxMTAwNDIw

Знайшов фото. Двадцять другий рік. Травень. Харків. Розвиваюча література саме набирає популярності. Розвиваючі літератори стрімко вриваються в дике літературне поле де багато років правила чужа мова. Через велику війну мій «Поіменник» міг ніколи й не статися. Однак не лише стався, а й дав кола добра по воді людських душ. Но то окрема історія яку я розповідаю лише на літературних зустрічах Якщо хочете мати книжку - вам сюди https://tatysho-publisher.com.ua/

А наша освітня рубрика «пєрєпісь з насєлєнієм» не втомлюється пояснювати прописні істини усім охочим.

Купили дитині мухоловку. Ну для загального розвитку, шоб розуміла, шо надокучливі мухи це й їжа для рослини. А наша мама вона, якщо ви не знали, дуже гарно ловить мух. Як Джекі Чан, на льоту. Ну і ми цим користуємося, думаємо виростимо ніхуйову мухоловку. Закидаємо їй туди все, що Люда впіймала. А потім читаємо, шо рослина задоволена якщо «їсть» три рази на рік по три мухи… Вопщім ми перегодуввли. Хоч би не здохла від щастя.

Колись мені дід казав, що коли дівчина показує на загал цицьки, то ще не факт, що готова єбатися прямо з вами. Та він не казав, що це про фб.

В Сполучених Штатах майже нікому не можеш додзвонитися, якщо твого номера немає в телефонній книжці абонента. От у мене тимчасовий номер, і ніяк. Неначе в рейку. Бо тільки-но номер десь засвітиться, на нього, з різними пропозиціями, намагається додзвонитися чи не весь Індостан. Звісно, можна написати смс. Але вони часом не доходять. І коли питаєш людину, мовляв ну як так? Відповідь банальна: та я хуйзна. Є й інша тема. Риба тут хижа і завзята. Якщо клюнула, і зірвалася, сміливо кидайте туди ж. 99,9% що вона нікуди не втекла і там сидить. Є підозра, що між рибаками і телефоними спамерами є якійсь звʼязок… от тіко зрозуміти б який?

Звєбався банити цю сторінку, но блядь її все одно хтось тягне…. Як пороблено

росія завжи рано чи пізно йде нахуй. Це генетично зашито в цим народі. Вміння не відчувати владний хуй у власній сраці, а часом і отримувати від цього задоволення, завжи призводить до піздєца, виправдовувань і заходу на нове коло.