until august

🖼 Просто уявіть, що ви купуєте роман — і навіть не знаєте, яку саме історію прочитаєте першою. Це не маркетингова вигадка, а структурна особливість роману «How to Be Both» («Як бути двома») Алі Сміт. У половині видань новела епохи Ренесансу передує сучасній; в іншій половині — порядок зворотній :) Це як кіндер-сюрприз: ви не дізнаєтеся, яку версію придбали, доки не почнете читати. Обидві частини роману посилаються одна на одну, але те, як інтерпретувати ці здогадки, залежить від того, голосом якого персонажа ви читаєте, дивитеся ви "вперед, в майбутнє", чи "назад, в минуле". Бо, насправді, хто вирішив, що історії розгортаються лінійно і мають записуватись у хронологічному порядку? Цю книжку можна читати двома способами, і обидва — чудові. until august | #книгоогляди

Отже, я прочитала одну (1) книгу сучасної шотландської письменниці і вже готова давати їй будь-які нагороди 🙂‍↕️ Більше нічого в неї не читала, але якщо її таки номінують на отримання Нобелівської премії з літератури — я не буду здивована. Це прям ✨дуже✨ гарний текст, і я хочу розповісти про нього більше! until august | #книги

Артур Дронь на своїй сторінці поділився, що вже стартував передпродаж його книги «Гемінґвей нічого не знає» англійською! Це чудова новина, сподіваюсь, що книга стане популярною серед англомовної авдиторії теж. Дуже приємно, що світ відкриває для себе все більше українських авторів ❤️‍🩹 until august | #книги

Діоніс увійшов в історію як бог вина, свят, танців і веселощів. Але якщо уважніше проаналізувати його біографію, то вона найбільше нагадує суміш масштабного музичного фестивалю, епічного роуд-тріпу та дуже голосної вечірки, на якій ніхто не пам'ятає, з чого все почалося. Тому, якщо вам потрібен надійний гайд «Як провести відпустку весело», це пост — для вас. Основна порада на літо від Діоніса: плануйте відпочинок, але не надто детально. Одного разу Діоніс вирушив у подорож світом із максимально шляхетною метою — навчити людей вирощувати виноград. Звучить як цілком пристойний план для спокійної поїздки. Але в процесі трапилися пірати, які вирішили його викрасти. Замість того, щоб писати скаргу туроператору, Діоніс зімпровізував: перетворив щогли корабля на виноградні лози, наповнив палубу дикими звірами і трохи скоригував маршрут. Пірати перфоманс не оцінили, стрибнули за борт і перетворились на дельфінів. Іншого разу бог вина приплив до безлюдного острову і випадково натрапив на дівчину, яку там залишив герой Тесей. Ця дівчина, до речі, в майбутньому стала дружиною Діоніса, тому в цієї історії гарний кінець. Тож філософія подорожей від бога веселощів зводиться до простої істини: не засмучуйтесь, якщо відпустка йде не за планом. Іноді необхідно залишити місце для випадковостей, нових знайомств і пригод, які неможливо забронювати заздалегідь. Мораль така: якщо раптом щось піде зовсім не так — будь ласка, не перетворюйте нікого на дельфіна. Ну, хіба що за крайньої потреби. until august | #міфи

Якщо у вас найближчим часом планується відпустка, то тримайте пораду від божества, яке перетворило піратів на дельфінів. (Ні, я це не придумала. Так, це справді офіційно задокументований міф). until august | #міфи

Не повторюйте моїх помилок і не читайте цю книгу там, де перебувають інші люди, бо давитися сльозами у громадському просторі — така собі розвага. Це «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, і вона з високою вірогідністю зробить вам дуже боляче ❤️‍🩹 Розумію, чому ця збірка така популярна. Нам дуже, дуже, дуже потрібна така література: щоб пережити, щоб не забувати, і, мабуть, щоб розказати світові з чим саме борються українці. Великого відгуку не буде. until august | #книги

Якщо говорити про літературу, то я певна, що ви читали хоча б одну книгу, в якій жінка з високим інтелектом зображена ледь не злодійкою. Для прикладу: 〰️ «Диявол носить Прада» Лорен Вайсбергер

Книга конструює навколо Міранди Прістлі образ бездушного тирана, проте чоловік-керівник з її методами управління сприймався б як «суворий, але ефективний лідер».

〰️ «Царівна» Ольги Кобилянської

Головна героїня — інтелектуалка, що прагне незалежності, та оточення сприймає її розум і бажання автономії як аномалію.

〰️ «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра

Комедія про "виправлення злодійки". Катаріна — гостра на язик дівчина. За це її "карають" голодом і позбавленням сну, поки вона не ламається і не виголошує у фіналі принизливу промову про те, що жінка має бути пасивною і підкорятися чоловікові.

〰️ «Одіссея» Гомера

Цирцея має гострий розум і схильність до вивчення наук та магії. Проте у класичній літературі її інтелект та вміння описувалися виключно через підступність і злостивість.

until august | #книги

Дослідження чітко диференціює результати за гендерною ознакою. Чоловіки з високим рівнем інтелекту не зазнають жодних міжособистісних втрат. Натомість для жінок високі когнітивні здібності обертаються двома основними проблемами: 1. Зростання віктимізації:

Розумні жінки значно частіше стають об'єктами прихованої або прямої ворожості, критики та соціального виключення з боку колег.

2. Ізоляція та брак підтримки:

Команди надають таким жінкам суттєво менше допомоги у проєктах. При чому це стосується як суто професійної підтримки (task-focused help), так і міжособистісної, психологічної допомоги (person-focused help).

Результати дослідження демонструють, що навіть у професійному середовищі люди все ще схильні оцінювати компетенції та поведінку колег крізь призму гендерних стереотипів. Ось такі справи. until august | #статті

На каналі давненько не було цікавих статей, правда? Ось що прочитала сьогодні: 🗞 У престижному науковому виданні «Journal of Applied Psychology» опубліковано свіже дослідження вчених із провідних університетів США та Китаю. Темою дослідження було спостереження за гендерною поведінкою у робочих группах. Виявилось (хтось здивований?), що високий інтелект у жінок сприймається негативно і призводить до посилення ворожості з боку оточення та меншої підтримки в команді. В основі дослідження лежить теорія соціальних ролей та концепція уявного дефіциту спільності (implied communality deficit. Ось цей «прихований дефіцит спільності» — це концепція соціальної психології, що пояснює, чому жінок часто карають за успіхи у ролях чи завданнях, де домінують чоловіки. Воно передбачає, що коли жінка демонструє високу компетентність, це спонукає людей вважати, що їй бракує теплоти, турботи та міжособистісної чуйності. Автори пояснюють негативну реакцію колег на "розумних" жінок через ланцюжок соціальних очікувань: 1. Агентність проти спільності:

У суспільстві високі когнітивні здібності традиційно маркуються як «агентна» (домінуюча, орієнтована на результат) риса, яка частіше асоціюється з чоловічою гендерною роллю. Від жінок натомість підсвідомо очікують «спільності» (communality) — турботи, підтримки зв'язків та емпатії. Щось таке, схоже на доброзвичайність, скажіть?

2. Порушення норми:

Коли жінка демонструє видатний інтелект, оточення часто свідомо чи не свідомо сприймає це як порушення традиційної гендерної норми.

3. Викривлення сприйняття:

Через вкорінені стереотипи колеги починають приписувати розумній жінці дві характеристики: підвищену міжособистісну ворожість та брак схильності до співпраці й компромісів (той самий дефіцит спільності).

Вчені використали комплексний підхід, щоб мінімізувати суб'єктивні викривлення: — було проаналізовано дані двох досліджень, що охопили 826 працівників у складі 140 робочих груп (команд). — інтелект учасників оцінювався за допомогою стандартизованих тестів на когнітивні здібності. — оцінка міжособистісних відносин відбувалася за круговою системою, де кожен член команди оцінював кожного колегу, що дозволило зафіксувати реальну динаміку всередині колективів. until august | #статті

Сьогодні день донатів. Сподіваюсь, що ви цілі після цієї ночі 💔

〰️ Після друку роман «Хатина дядька Тома» став справжнім бестселером. Рабовласники звинувачували письменницю в перекрученні фактів, але в книзі «Ключ до хатини дядька Тома» Гаррієт довела, що все описане в романі відповідало дійсності. 〰️ Прототипом головного героя найвідомішої книги Гаррієт став Джозайя Хенсон — людина, яка народилася в родині рабів у 1789 році. Його господар обіцяв звільнити його, але не дотримав слова. 〰️ Існує популярна легенда, що під час зустрічі з президентом Лінкольном у 1862 році він нібито сказав їй: «Отже, ви та жінка, що написала книгу, яка розпочала цю велику війну». Цей вислів — з біографії 1911 року, написаної її сином Чарльзом, і він ставиться під сумнів, оскільки інші присутні ніколи його не згадували. 〰️ Гаррієт дуже любила малювати. Вона також взяла участь у заснуванні Гартфордської школи мистецтв, яка згодом стала частиною Університету Гартфорда. 〰️ Деякий час вона жила на одній вулиці з Марком Твеном. 〰️ За своє життя Гаррієт написала понад 30 книг, серед яких не лише романи, але й збірки есеїв, дорожні нотатки та статті. Проте найбільш відомою її роботою досі лишається «Хатина дядька Тома». 〰️ Після Громадянської війни Гаррієт почала захищати права заміжніх жінок. Вона порівняла становище заміжньої жінки зі становищем жінки-рабині — жодна з них не могла мати власність або будь-які законні права. Зрештою їй вдалося домогтися прийняття законопроєкту, що надав майнові права заміжнім жінкам. until august | #цікаве

Декілька днів тому стикнулася з тим, що не пам'ятаю, хто написав «Хатину дядька Тома» (стало трохи соромно). Так я й вийшла на Гаррієт Бічер-Стоу. А сьогодні в неї якраз день народження 👀 Тому — в честь свята — декілька цікавих фактів з її життя: 〰️ Гаррієт народилася в сім'ї пастора й була шостою дитиною з одинадцяти. Усі семеро її братів теж стали проповідниками або пасторами. З самого дитинства в ній виховували християнські цінності, а її батько навіть ховав у себе вдома рабів-утікачів. 〰️ Була дуже освіченою: вже у 14 років викладала латинь, а у 16 — теологію. 〰️ Писати Гаррієт почала, щоб допомогти утримувати сім'ю. У них з чоловіком було семеро дітей. Часто вона записувала свої думки просто під час занять домашніми справами або поки діти спали. 〰️ Ідея роману «Хатина дядька Тома» прийшла до Гаррієт у церкві після поїздки південними штатами. За роман вона отримала гонорар 300 доларів. Він видавався мільйонними тиражами і був перекладений 20 мовами. until august | #цікаве

Women's Prize for Fiction цього року отримала книга Вірджинії Еванс — «Кореспондентка» ✍️ Це епістолярний роман про сімдесятитрирічну Сибіл, яка спілкується зі світом через листи. Сибіл, колись успішна юристка, з моменту виходу на пенсію невтомно пише листи: братові, найкращій подрузі, працівнику служби підтримки клієнтів, президенту університету, який не дозволяє їй відвідувати заняття, Джоан Дідіон та Ларрі Макмертрі, щоб розповісти їм, що вона думає про їхні останні книги... і одній людині, якій вона завжди пише, але ніколи не надсилає листа. Одного дня Сибіл аналізує один з найболючіших періодів свого життя й розуміє, що лист, який вона ніколи не надсилає, потребує прочитання 💌 until august | #книги

Так, а тепер зізнавайтесь, чому ви не розповіли мені раніше про те, що в «Кімнаті Джованні» такий гарний стиль і такий поетичний переклад? 🥺

...власники паризьких готелів мали особливий нюх на бідність і, вчувши її, вчиняли так само, як і кожен, хто вчуває неприємний запах: викидали джерело смороду на вулицю.

Вона стверджувала, що жінкою бути дуже важко. — Не розумію, що може бути важкого в тому, щоб бути жінкою. Принаймні допоки в неї є чоловік. — Ось саме про це я й кажу, — відповіла вона. — Тобі ніколи не спадало на думку, що це доволі принизлива необхідність?

Нехай він дурень і боягуз, однак майже кожен з нас є тим або іншим, а більшість людей і тим, і іншим водночас. В якомусь сенсі він мені навіть подобався. Він був дещо дурненький, але такий самотній. Хай там як, але тепер я розумію, що зневага, яку я відчував до нього, була пов'язана з моєю зневагою до самого себе.

until august | #книги

Привіт-привіт! 📖 Розповідайте (і показуйте!), що ви читаєте зараз? Можливо комусь на каналі потрібен відгук саме на ту книгу, яку ви радите (або не радите)) until august | #поговорити

Виданий у 1937-му році, роман змальовує Британію до того, як була створена NHS (Національна служба охорони здоров'я; вона виникла з ідеї, що охорона здоров'я має бути доступною для всіх, незалежно від рівня достатку). У ті часи медицина була бізнесом, а не покликанням. Кронін писав із власного досвіду лікаря і, судячи з усього, писав зі злістю й обуренням. Він хотів змін — і отримав їх: через декілька років після друку «Цитаделі» NHS нарешті була заснована. Проте для того, щоб насолодитися книгою, контекст знати не обов'язково. Конфлікт між совістю та збагаченням (на жаль) не старіє. Попри медичний фон, насамперед це роман про людей. Про наші сильні сторони (відвагу, бажання допомогти, чесність) і про недоліки теж. Про те, як важко зберігати гідність під фінансовим тиском і як легко втрапити в пастку матеріального. Врешті, це також книга про кохання, втрату, надію, й про те, що лікарі поза кабінетом — такі ж люди. Ендрю Менсон не ідеальний герой, але саме тому він і відчувається живим. Стилістично книга досить спокійна. Автор наче просто веде читача за персонажем без додаткових прикрашань. Але це працює. Персонажам віриш, і, хоч від написання книги минуло майже століття, їхні переживання не виглядають застарілими. «Цитадель» — гарний роман. Місцями він кумедний, місцями дуже сумний; він надихає і приносить відчай, ранить і лікує. Це перше моє знайомство з автором, і я певна, що буду читати в нього якщо не все, то майже все :) Приємно, що світова медицина так далеко просунулась за минулий час. І кумедно, що люди, в суті своїй, не змінились — ми усі шукаємо свого шляху, прагнемо близькості і будуємо свою цитадель. until august | #книгоогляди

🩺 «Цитадель» Арчибальда Кроніна — це така собі притча про спокусу, совість та пошук свого місця у житті. Головний герой, молодий шотландський лікар Ендрю Менсон починає кар'єру в гірничих містечках Уельсу, без грошей і особливих перспектив, зате з ідеалами та жагою до знань. Але не шахтарями єдиними: завдяки наполегливій праці він опиняється у лондонському «вищому світі» медицини — де лікують здебільшого тих, у кого є гроші на лікування. І не завжди чесно. В одному з інтерв’ю Кронін сказав:

У романі «Цитадель» я виклав усе, що думаю про медичну професію, її несправедливість, її консервативну й ненаукову впертість, її обман… Жахи та несправедливість, описані в цій історії, я бачив на власні очі. Це не напад на окремих людей, а на саму систему.

until august | #книгоогляди

А ще виявилось, що у виданні «Кімнати з видом» будуть використані ті ж ілюстрації, що і у виданні 1996 року від The Folio Society! Це малюнки британського художника й ілюстратора Ґлина Бойда Гарта, відомого співпрацею з Faber & Faber та The Folio Society. Його роботи прекрасно відтворюють атмосферу Італії, контраст свободи й суворого англійського виховання, подих змін у житті Люсі. Ну класно ж! until august | #книги

Основи хочуть забрати мої гроші, а я наче й не проти... Це аж дві книги Едварда Морґана Форстера, британського письменника з Групи Блумсбері. 🪶 «Кімната з видом» Один з найвідоміших романів письменника, вперше видається українською. Весняна мандрівка до Флоренції, плутанина з кімнатою, несподіване знайомство з ексцентричним батьком і сином, один необережний поцілунок — і життя Люсі Ганічерч, вихованої в традиціях стриманості й пристойності, більше не вписується в усталені рамки поведінки англійського вищого класу. 🪶 «Моріс» В основі роману — історія молодого англійця з респектабельного класу Моріса Голла, який поступово усвідомлює свою гомосексуальність у суворі едвардіанські часи. Сюжет слідує життям головного героя і розкриває не лише його приватну трагедію, а й ширший гуманістичний посил автора — право кожної людини на щастя і кохання. until august | #книги