Храм поезії (🖤)

В храмі твоєму морок. Там вчитель дає урок, говорить уривками, ропче на кислість вин і наївність тіл, сплетених попід стелею в невинній містерії вальсу судомоподібного. А судитиме хто? Ті, що злетілись до вівтаря, пилом впали додолу, обпікши пилючні крильця. Бо те, що яскраво світиться, не всякого гріє, а тільки тих, що з миром і помислом чистим словом, не з горя, а з радості. Ділити надвóє ціле — злочинно і безпорадно. Вчитель тихо зітхає у відповідь на людські слабкості, підливаючи в келих багряні струмочки милості. @snigpoetry

Фотографії нашого POETRY CLASH від чарівної і дуже-дуже-ДУЖЕ класної МЕРІ!!!! Частина 1 Частина 2 (сюди ще увечорі докинуться фоточки) Неймовірні світлини неймовірних людей!

Весняний теплий сніг 😉

печворк я рандомна я вдома бездомна не зачиняю дверей вночі Мюррей сказав би: дурна! бо в кожному домі живуть привиди і можуть втекти а їх треба тут і ловити де мешкають мої мене вдочерили вже в дорослому віці з дитячою ковдрочкою тому їм зі мною нелегко я розхристана тиха в хаті зшитком укладеним в зошит що списаний у якому закінчились чисті листки Палагнюк би сказав: то пиши! не гайнуй своє тіло і молодість на печворкові ковдри клаптикові життя привидів їх зашивання й розпорювання я голодна безсоння і на втому притомну від руху від бігу від втечі Фройд сказав би: дитино, їж свої страхи, а ніяк не навпаки! засинаю на цифрі тринадцять що її вимовляє невпольований привид чия рука на моєму чолі і стискаю міцніше ковдру між ногами там де голод найдужчий @snih_n_g

⏳ Вічний Вудсток ⌛ Спочатку відбудеться дім – один між чужинної тисячі, По-справжньому рідний, де воля і спокій такі, Що хочеться жити впевнено і вагомо. Де друзі чекають у лісі навколо вогню, а рисячі Долоні туманів гортають часів сторінки, Де можна сказати – ось я нарешті вдома. А потім спитають, звісно, у нашому вічному Вудстоку, Між дюн фестивалю в Лост-Вегасі – що там було Крім воєн, печалей, зрад та іще любові? А я відповім, що кожен з нас, хто чув ті ноти та вистояв, Узяв собі небо безкрає, дорогу, крило Та вітрило, до вітру нового готові. 26 жовтня 2023 р. #збірка_Апокатастасіс ***

рідні квартали закарбуються в пам'ять у мить, коли холод ще не зняв облогу, але сніг уже відступив, залишивши по собі знекровлені вулиці посеред міста, що досі дихало. так ніби хтось намагався врятувати його, але не дотримався протоколу MARCH і тепер приречений подих виринав з асфальтових кратерів і вибитих вікон моя перша школа не впала, вона прийняла стабільне бокове положення, щоб дитячий галас і далі жив в її кабінетрях. вона просто зробила перерву. а я не можу і згадую далі згадую березневу зупинку – синонім гіпотермії, маршрутку, що вічно запізнюється себе, що вічно запізнюється здається, тоді я теж запізнився, коли шість людей та зупинка перетворилися на тіні. принаймні, я евакуював їхні спогади окей, зізнаюся — це я не даю спокою цьому місту, роблю йому масаж центросерця, натискаючи на те саме місце на мапі, роблю йому штучне дихання, вимовляючи його ім'я, називаючи вголос його вулички, проспекти і площі переіменовані та старі, блукаю приреченим подихом маршрутами юності, ховаю життя у проміжках ненаселеної пунктирної лінії та у закутках пам'яті, а там, де вона обривається — накладаю турнікет. всі люди говорять про вічний лютий, але для мене це безкінечний березень, точніше, безнадійно пройобаний протокол MARCH @virshok

Лонгрід про «POETRY CLASH». Сиділи ми якось з Муркою, і він каже: — Коли ми з разом будемо щось робити? Питання мене надихнуло, і було внутрішнє відчуття, що ми зможемо створити щось крутезне. Ідея дозрівала довго, бо не хотілося робити черговий івент між людьми, які слухають одне одного кожні вихідні на поетичних вечорах. Вирішено — кличемо сильних поетів з творчих спільнот всієї України батлитися. Так і сформувався наш лайн-ап. Вчорашній захід був не тільки про поезію, але і про повагу. Про повагу до нас з Муркою як людей, про повагу до ZHOR та PLAID, про повагу поетів один до одного. Багато учасників робить свою творчу двіжуху в різних містах України і той факт, що організатори не перебувають у конфронтації, а єднаються — супер і супер класно! Офігезний і склад суддів. Приємно було особисто познайомитися з людиною, яка багато років проводить LitSlam та як ніхто інший знається у подібних форматах, — Артемом Ельфом. Людина, яка розкачує авдиторію своїм вайбом. Анґа Зелена, Елвіс, Denys N.E.D Kashchei дякую за відповідальне суддівство та влучні коментарі. Дякуємо гурту Антагоніст за те, що розбавили наш вечір музикою (підпишіться, бумласка, на хлопців в інсті, бо в них незаконно мало підписників). Вітаємо неймовірну Марʼю Терцію з перемогою. Людина, чиї виступи я готова передивлятися та слухати 24/7. А ще ми зібрали 7700 грн нашим друзям-волонтерам з громадської організації Соломʼянська Платформа на актуальний збір на пікап, до якого закликаю доєднатися по можливості кожного. Дякую моєму найкращому соорганізатору Мурці, який розуміє, як важко впоратися зі всім заходом двом людям, і який взяв на себе відповідальність за ведення вечора, коли я ледь трималася на ногах від безсилля після підготовки до нього. Марто і Федір, ви мої нові краші. Дуже приємно було познайомитися і провести час разом. Мої цілунки летять до вас. Дякую всім, хто був на афтепаті, з ким вдалося поспілкуватися, хто відкрився для мене з нової сторони під розмови зі стаканчиком джину та видом на центр нічного Києва. Як я люблю це місто і людей в ньому. Дякую кожному, хто своєю присутністю, своїми порадами, зауваженнями та іншою поміччю став частинкою того, що відбулося вчора вперше, але точно не востаннє…❤️

конкурс віршів на тему Великодню - «Великодні дзвони» instagram.com/poetry_in_community

Щоб трішки змотивувати вас, ми вводимо бонуси, які ви можете отримати за донат на певну суму. Пропонуємо вам наступні бонуси за донат: 🎯від 150 грн — арт до обраного вірша, власного чи автора/ки, чия творчість Вам подобається; 🎯від 200 грн — сторіс з розміщенням Вашої поезії чи поезії автора/ки, чия творчість Вам до смаку, в Інстаграмі нашої спілки; 🎯від 250 грн — аудіодекламація Вашої поезії чи поезії автора/ки, чия творчість Вам до смаку, 🎯від 350 — тематичний допис із розміщенням Вашої поезії чи поезії автора/ки, чия творчість Вам до смаку, в Інстаграмі нашої спілки; 🎯від 500 грн — відеодекламація Вашої поезії чи поезії автора/ки, чия творчість Вам до смаку, розміщення в Інстаграмі нашої спілки; 🎯від 1000 грн — аналіз Вашої творчості чи творчості автора/ки, що Вам подобається, і її презентація на Телеграм-каналі нашої спілки. Донати приймаємо тут, це збір Олі Ритик на потреби бригади, де служить її брат. Для того, щоб отримати бонус за здійснену транзакцію, відправте нам скриншот донату та обрані вірші із зазначенням авторства за адресою @owl_cup. Після узгодження влаштовуйтесь зручніше та очікуйте подарунків, проте, зверніть увагу, що для їхнього створення нам потребується певний час. Увага! Бонуси можна отримати сьогодні до 23:59, це пробний термін, тому не зволікайте!

кожна депресивна фаза, згідно з законами квантової фізики, повинна описуватись координатами початкової точки, амплітудою коливань та частотою . боюсь, стаціонарне рівняння Шредінгера не зможе вмістити усі мої шавлієво-скрабові, корично-пінні, огірково-масочні, апельсиново-гелеві, лимонно-ефірно-мильні ванни раз на три дні. не зможе вмістити усі спроби доторкнутись до вивернутого назовні, натщесерце тіла, та і не повинно вміщати . . більше, ніж я могла б розповісти - задовольнятись вітром у ролі батьківської фігури. він так ніжно торкає ланіти кінчиками вологих пальців і кувойдить волосся. місяць сходить . вибігаєш останнім у дощ, як останній із виживших чи останній із могікан у пальто, без парасолі - сам на сам з вогняною кулею, чи не вперше від розп'яття і до одужання, до відпущення всіх гріхів, крім останнього, вірніш крайнього, вірніше - криваве тільце, закатане у асфальт, покинуте на поталу Борею берегом всіх морів . цикл безсонь для тих, хто хотів залишитись при пам'яті . у масштабах вічності . твій недоношений гнів, твій спазматичний рев, спорадичний клич на допомогу залишився непочутим . тож-бо на краще, не вартує уваги спільноти учених мужів, публікацій у скопусі і тез кандидатської дисертації, на відміну від розподілу зарядів у низці мезоіонних сполук і пошуку лікарських препаратів від гепатиту . . ти ніколи не обирав цю війну, але мусиш досидіти до афтепаті, страждання обернуться на благо - якщо ти досі в це віриш, прийми найщиріші співчуття і нескінченне, покрите цвіллю переживання минулого . . за зачиненими дверима . ти пошкодуєш

Бузок і перше сонце Буває часом, в перші теплі дні Усих навколо спогад накриває, З країн дитинства, ще маленькі ми Очами поруч тут блукають. Колись вони реальними були І бігали в дворі тут вечорами, Проте їх замінили сумні ми, й Емпатію залишили лиш снами. Рішуче можемо закрити очі, Шептати темний вирок чийсь, та Епос збереже ті дні і ночі, Свідомі думки коли діялись. О, та зірви ти знову той бузок, Надумай мрій, коли він буде з‘їдений, Цей безтурботності стрибок, ще Еволюцією досі не заїжджений.

Подих неба *** Світання на хвилю зведеться золою... Посіяно вгору намисто, зі стелі, Омріяно тишу далеко-світів. Ранками котяться змінні морелі У сонні серця перелито-полів. Ховається дотик за спину печалі,.. Омріяно кличуть весну журавлі. Минуле вдягає смугасті вуалі, Комічно залежні, мов ті кораблі. Вишіптує сонце живі мемуари. Інеєм сиплються жовті віки... Тануть слова, що про шум не сказали У зареві неба і думі весни... 16.04.2024

#Мари_Африки продовжуються! Про характер савани написала неймовірна Оля Новак. Підтримуємо лайком, коментом та репостом! #вірші

добігає завершення мій улюблений поетичний конкурс - «XXI століття» початок був 18 жовтня - завершення 12 квітня на цьому тижні планується етер з однієї мудрою Лисицею та автором пентатихів

🦅☀️🦅 Цей бог Вітро Борець Цей птах Небо Любець Коло Птаха Кола Неба Коло Дязі *** Вірш-жук написаний для Котолисів https://t.me/ccaatt_ffooxx #котолисожук

Пропоную на сьогодні такий інтерактив: закиньте донат від 50 грн. на мій збір і поставте "+" у коментарях, коли це зробите. А я у відповідь на цей "+" напишу невеличкий віршик про вас.

Вирізай кожен спогад про мене так само, як ріжеш гнійні абсцеси в крихітних тілах своїх пацієнтів. Сміливо проводь рукою, в тебе достатньо хисту: не тремти і не зволікай, ріж. Нехай цей гній ллється по твоїх руках гарячими спогадами, а холодний розум шепоче, що так і потрібно, ти все робиш вірно, продовжуй. Чого зупинилась? Фатальна помилка давно отруїла живі тканини нашого, колись міцного, зв'язку. Від нього залишився тільки болючий набряк. Вирізай мене геть зі свого життя і не думай про наслідки. Я обіцяю залишити шрам не більше того, який на твоєму горлі малювала хвороба у мить, коли емоції руйнували збудоване спорідненими матеріями. Ріж і в майбутньому бережи себе від рецидивів абсцесів. Пам'ятай: гнійник легше видалити на початку, бо коли він потрапляє в кров — ти назавжди лишаєшся отруєною.

місто стишене моститься на крилі, несе у собі слова: дай пережити цю ніч мені та моїм далеким не дай і дня без цієї нестерпно солодкої гравітації наше стишене серце настільки ж велике, наскільки й чудовне наше стишене серце б'ється настільки граційно рівно під небом, керованим авіабомбами, що створюваних вібрацій точно стане з лишком ще на один вечір а ти вже оформив підписку на незламність? будьте ласкаві, мені без решти — на весь кеш, на всі вірші, що кружляють тут поряд з рукою смерті, стиснені у обіймах, та вислизають у повний ахуй, в липкий делірій, в мою слабку голову, де без ладу, без виходу, без турбот відбувається найцікавіше