Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Продовжуємо звертатись до творчості Джона Фредеріка Льюїса у обідній час: 🖼️ "Кебаб-духан", у Єгипті (1858). Митець більшу частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах, започаткувавши у своїх роботах чимало художніх трендів для європейських орієнталістів. Сучасників особливо вражала деталізація та реалізм у картинах Льюїса, адже він намагався уникати заїжджених типажів, на зразок оголених "одалісок" в гаремах, чи "загадкових інших". #мистецтво #орієнталізм #Єгипет #їжа #кебаб

🖼️До дня захисту дітей: «Іскандер-бей та його слуга» (1841), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), британського художника орієнталіста. ✍️Юний білявий хлопець на картині (Іскандер-бей), який вбраний у албанський парадний військовий костюм – це син Сулеймана-паші аль-Фарансаві, або ж Октава Жозефа Севе (1788-1860), французького полковника в армії Наполеона Бонапарта. Після поразки імператора, він, разом з іншими французькими ветеранами пішов на службу до османського намісника Єгипту Мухаммеда Алі-паші. Допомагаючи модернізувати єгипетську армію, він прийняв іслам та досяг високого рангу на службі, що знайшло відображення в численних деталях портрету його сина (вбранні, клейнодах, зброї). #мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Османська_імперія #Франція

✍️”Серед українських президентів Африку відвідували тільки двоє: Леонід Кравчук та Віктор Ющенко. Перший президент мав візити до Єгипту та Тунісу, третій — до Єгипту та Лівії. У різні роки Африку відвідували також урядові делегації, однак, як зазначив по завершенні свого турне міністр, «у попередні три десятиліття африканська політика України розвивалася за інерцією з радянських часів», і з часом сила цієї інерції ставала дедалі слабшою”. 📌Про друге африканське турне Дмитра Кулеби та перспективи України у взаєминах з країнами Африки. #Африка #стаття #Україна https://tyzhden.ua/u-napriamku-na-pivden/?utm_source=fb&utm_medium=cpc&utm_campaign=u-napriamku-na-pivden&fbclid=IwAR2Ns-qdaQCutFfUPJkljG-lvHl_vzli-XXcVLIMiq183qVLXcX8Ueu68Tk_aem_th_AXQrGpEHJ8WdQmchHG5eX6IFH0z3Ajg4dmQM9wrtg8tDaOEYrh2hVrClFUWLC2xuGZE

🖼️«Шлях бедуїна», від Абдула Кадіра Аль Рассам (1882-1952), іркаського офіцера й художника реаліста (малював в «європейському стилі»), одного з фундаторів сучасного іракського живопису. Надихав багатьох молодих іракських і турецьких художників, які малювали в «європейському стилі». #мистецтво #Ірак

І знову до теми вигляду мечетей литовських татар: 🖼️Одне з найбільш ранніх зображень інтер'єру мечеті у м. Вільнюс (район Лукішкес), від Францішека Смуглевича (1745-1807), відомого польського та литовського художнка. #мистецтво #татари_липки #Литва #мечеть #іслам

📷Бальтус (Балтуш), або ж Бальтазар Клоссовський де Рола (1908-2001), ексцентричний французький художник сюрреаліст, що походив з родини польської шляхти гербу «Рола». Молодший брат філософа П’єра Клоссовського. Близький друг режисера Федеріко Фелліні та фотографа Анрі Карть’є-Брессона. На фото біля Бальтуса його друга дружина – Сецуко Ідета де Рола, японська художниця, з якою він познайомився під час поїздки до Токіо в 1962 р. #фото #орієнталізм #мистецтво

✍️«Найбільше село зазнало втрат у 1942 році. Дідусь розповідав, що коли до них прийшли німці, вони виселили всіх людей із Ювківець і привезли туди людей німецького походження, що жили в Україні. А коли німці відступали – село спалили, вціліло лише дві хати», - пригадує Людмила. 📌Ще трохи про долю найвідомішої осади волинських татар в с. Ювківці (раніше Білгородський, тепер Шепетівський район), яка розташовується на межі регіонів Волині та Поділля. Тут скоріше виклад того, як собі уявляє своє татарське коріння й звичаї сама респондентка, що походить з цього села. Але є кілька слів про народну медицину татар (чим здавна славились Ювківці), молитовні книги «кітаби» (писані українською та польською мовами в арабській графіці), а також долю самої общини, яка проживала тут вірогідно з 17 ст. #татари_липки #Україна https://suspilne.media/240816-mizar-perkal-ta-dzejmi-poselenna-tatar-ta-tatarski-zvicai-u-seli-na-hmelniccini/

📷Нажаль, зображення згаданих мечетей на українських землях Речі Посполитої не збереглось. Але уявити який вони мали вигляд можна по відомим пам'яткам на території Литви та Білорусі. Фото мечетей: Вільнюс (район Лукішкес), Сорок Татар (Литва), Нямежіс (8 км. від Вільнюса) та Новогрудок (Білорусь). Усі татарські общини в цих населених пунктах заснував князь Вітовт у кін. XIV ст. #Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки

Обіцяв написати кілька слів про мечеті литовських татар в українських воєводствах Речі Посполитої (Волинь, Поділля, Галичина). Почнемо з правового становища цієї спільноти: ✍️Литовські татари, подібно до караїмів, євреїв, вірмен та інших «ранньомодерних націй», були спільнотою з професійною спеціалізацією (с): вони надавали військові послуги державі (служили в татарських підрозділах у князів, королів, магнатів), за що отримували землю на військовому праві, а також привілеї та релігійну свободу. Приналежність до ісламу стала важливим фактором збереження їх ідентичності протягом століть, чому сприяли володарі Речі Посполитої, зацікавлені у професійних кадрах для свого війська й дипломатичного корпусу. Особисто вільні татари-мусульмани в містах проживали компактно, на окремих вулицях – найчастіше (хоча не завжди) Татарських. Цікаво, що в джерелах їх згадують окремо від, приміром, «сарацинів» - мусульманських купців або дипломатів з Золотої Орди, Кримського ханату, Османської імперії, Персії, які були частими гостями у крупних осередках торгівлі (таких як Львів). Мечеті в містах будували з дозволу короля чи місцевого «дідича» (князя, магната), а також за погодженням єпископа. На XVII ст. таких мечетей у Речі Посполитій було щонайменше 16. Підрахунок досить умовний, адже молитовні будинки були і в маєтках заможних татарських родів, які в принципі важко порахувати. 📌На українських землях мечеті були у Львові, Полонному, Корці, Острозі, Ювківцях, Старокостянтинові, Ковалівці. Приміщення цих споруд були подібні до сучасних мечетей польських, литовських, білоруських татар: невеликі, переважно дерев’яні, збудовані місцевими майстрами. Іноді ззовні вони майже нічим не вирізнялась від інших осель в цьому регіоні. #татари_липки #Україна #Річ_Посполита #мечеть #іслам

Трохи мистецтва. Як гармонійно поєднати тюрську й античну спадщину в українській культурі? 🖼️Козак Мамай і кентавр в одній особі, на афіші до вистави "Енеїда. Бурлескк-опера", Національного академічного драматичного театру. 1986 р. З нової виставки в #НМІУ. #Козак_Мамай #Україна #Енеїда #музей

🗺️Дніпро, з притоками та фортецями. Фрагмент османської карти з праці Олександра Середи «Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст.». #карта #Україна #Османська_імперія #Дніпро

✍️«Я радий звернутися до вас з нагоди Дня Африки, перебуваючи на Африканському континенті вже вдруге менш ніж за рік. Це свідчить про нашу щиру прихильність до нової ери українсько-африканських відносин. Ми тут для того, щоб розмовляти на рівних і працювати як партнери». 📌Звернення міністра закордонних справ України з нагоди Дня Африки: #Африка #Україна #дипломатія https://mfa.gov.ua/news/address-minister-foreign-affairs-ukraine-dmytro-kuleba-africa-day-2023

📷Мечеть у місті Миколаїв. Закладена у 1860-х роках, розібрана у 1920-х. Вежа мінарету ще залишалась після Другої світової війни, але потім була перебудована під господарське приміщення. #Україна #Миколаїв #фото #мечеть

🖼️Арабські жінки з кавою, від французького орієнталіста Гастона Казимира Сен-П’єра (1833-1916). Кавовий посуд на картині: «зарф» - мідна підставочка для керамічних кавових піал; «ібрик» - кавник з ручкою та носиком, у якому найчастіше каву подавали, але іноді й варили. #кава #мистецтво

📝Про культурну дипломатію, українських студентів в Японії та переклади аніме. #Японія #Україна #стаття https://www3.nhk.or.jp/nhkworld/uk/news/backstories/2357/?fbclid=IwAR1OVR5Go-BSYcw7pAio60vvsy3NPbs2Q1y7oq50eU06wtlmx22zdp6IFpc

📷Типажі, одяг та прикраси Марокко, від Жана Безансено (1902-1992), французького художника та фотографа. ✍️З 1930-х рр. Безансено їздив у Марокко за розпорядженням адміністрації протекторату. Вояжі переросли в експедиції з вивчення звичаїв, побуту та повсякдення місцевих жителів, яких художник ділив на «сільських берберів», «мешканців міста» та «євреїв». Книга «Костюми Марокко» (1942) стала першим комплексним дослідженням концепції марокканського традиційного вбрання. Ілюстраціями для неї стали десятки портретів, намальованих автором. Безансено довго вважав фотографію інструментом фіксації вражень і деталей, потрібних для майбутніх картин. Його погляди еволюціонували разом зі зміною концепції сприйняття культури «іношого» (читайте - деколонізації), що дало можливість розкрити локальні, соціальні та релігійні контексти традиційного вбрання у книзі «Арабські та берберські прикраси Марокка» (1953). Їх проілюстрували вже авторськими фотографіями Безансено. #Марокко #фото #мистецтво #Африка

Останні кілька днів не було можливості щось писати, тож буду виправлятись🙂 📷Колеги музейники організували співпрацю з "Google Arts & Culture", де музеї та галереї світу можуть розміщувати цікаву інформацію про свої колекції й не лише... Мав можливість долучитись та представити кілька блоків про історію та культуру кримських татар на наших матеріалах, які скоро будуть доступні також англійською мовою. 📌А поки можете переглянути, що із цього вийшло. Далі будемо продовжувати наповнювати цю сторінку цікавими текстами й фото: #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ #НМІУ #Google_Arts https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk

🎥Про ногайців, а також їх місце в українській історії. Інтерв'ю з Владиславом Грибовським. #відео #текст #ногайці #Україна

⚡18 травня, у роковини геноциду кримськотатарського народу, запрошую на безкоштовну кураторську екскурсію виставкою «MIRAS. Спадщина», яка відбудеться в Скарбниці #НМІУ. Матимете можливість познайомитись з яскравою колекцією оригінальних артефактів ХІХ - початку ХХ ст., а також дізнатись більше про те, яким був Крим до депортації його корінних мешканців – кримських татар. 📌Початок об 11.00. Деталі за посиланням. #музей #анонс #МІСТ #кримські_татари #Крим

Сьогодні важливе свято - день матері. На виставці "MIRAS.Спадщина" можна побачити особливий експонат, який передає глибоку повагу до материнства в традиційній культурі кримських татар. Його передали на виставку наші партнери: 📷"Казанок матері Марії" (Мер’єм ана к’азан) - невеличкий мідний казанок, оздоблений рослинними мотивами. За традицією, у перші 40 днів після народження дитини, в ньому приносили їжу породіллі, щоб звільнити її від хатніх клопотів, дати можливість відновити здоров’я й подбати про немовля. А також підтримати… ✍️Маріам, мати пророка Іси, шанується у мусульманській культурі як покровителька материнства. Цей маленький предмет ілюструє глибоку традицію взаємної підтримки й піклування, характерну для культури кримських татар. #MIRAS #музей #кримські_татари #Україна #НМІУ