Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
Відкрити в Telegram
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Показати більше1 806
Підписники
+124 години
-47 днів
-330 днів
Архів дописів
✍️«У 1950-1953 роках на Корейському півострові йшла справжня битва народів. У боротьбу двох Корей втрутились півтора десятка країн під прапором ООН, деякі нейтрали та значна частина комуністичного блоку. Брали в ній участь і українці: так, радянською 324-ю винищувальною авіадивізією командував полковник Іван Кожедуб, чимало льотчиків мали українське походження. Але це була чергова війна, у якій українці воювали з обох боків».
📌Стаття про українців у Корейській війні:
#Україна #Корея #стаття
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/06/13/162771/
🖼️ «Казарми» (1933), від Бальтуса, або ж Бальтазара Клоссовського де Рола (1908-2001), ексцентричного французький художника сюрреаліста польського походження. Картина намальована під час служби Бальтуса у Марокко, в складі французької армії.
#мистецтво #орієнталізм #Марокко #Франція
📝"Не кохай двічі чужинця, бо розлука стане тобі криком ворона". "З японського дому", від С.Левинського. "Діло", 12 липня 1932. #151.
✍️Степан Левинський (1897-1946) - письменник, сходознавець, мандрівник. Народився у Львові, в родині відомого архітектора Івана Левинського. Навчався у Львівській Політехніці. Вивчав японську мову і культуру у Колоніальному інституті (Брюсель) та Школі державних мов (Париж). У 1935-1940 рр. працював референтом і перекладачем у польському консульстві в Харбіні. Пізніше - у французько-японському комітеті при губернаторі Індокитаю в Сайґоні (нині Хошимін).
Весь час Левинський багато писав, перекладав та приймав активну участь в житті української громади Маньчжурії. Долучався до видання мапи Зеленої України (1937), «українського бюлетня» (японською мовою) та «Українсько-японського словника» (1944). Протягом 1920-30 років написав багато подорожніх нарисів і коментарів про Близький та Далекий Схід. Його тексти активно друкував відомий галицький часопис «Діло».
#Японія #Україна #текст
🎏Роздуми про японську культуру, яку не оцінила вибаглива львівська публіка 1930-х років, від Степана Левинського (1897-1946), українського письменника, перекладача й мандрівника "Сходом" і "Заходом":
✍️"З критики на львівські вистави японського театру, поміщеної у ч. 41, читачі "Діла" довідалися деяких цікавих подробиць про країну самураїв. Ті, що відвідали театр особисто, вийшли з його мурів переважно невдоволені. Не вдоволила їх уся кольорова екзотика костюмів і світла, ані гра міміки й жестів. Вони не зрозуміли не тільки мови акторів, але всі естетичні нюанси, включно до танку і співу, лишилися для них нерозгаданою тайною. Справді, японський світ уважати можна за діаметрально відмінний від нашого, европейського, а склались на це різні причини. Передовсім географічне положення. Це ж найдалі від Европи положена закутина величезного азійського континенту... Потім: раса, що є результатом стопу аж п'яти різних расових елементів. Далі: довга, цілковита ізоляція Японії. Протягом майже трьох століть Японія жила тільки власним життям, а весь контакт зі зовнішнім світом відбувався за посередництвом голландських кораблів... Але це, очевидчки, не вияснює нам ще всього. Боби хоч у частині збагнути цю дивну відмінність японського світу від нашого, мусимо передовсім зважити, що належить він до азійського культурного середовища...".
"З Японському дому", 1932.
#текст #орієнталізм #Україна #Японія #Львів
Кава, бедуїни, модернізм:
🖼️ "Кавовий куточок", від впливового іракського художника та скульптора Фаїка Хасана (1914-1992).
#мистецтво #кава #Ірак
🖼️Ранкове море та узбережжя, від Кітаока Фуміо (1918-2007), японського художника й майстра деревориту.
#мистецтво #Японія
📷Людські долі у вирі змін та моменті спокою, через об’єктив Марка Рібу (1923-2016), впливового французького фотографа та одного з перших учасників знаменитого фотокооперативу «Magnum photo».
#фото
✍️Цікава та ґрунтовна робота, яка дає змогу поглянути на взаємини між Османською імперією та країнами Європи з іншого, менш очевидного ракурсу, висвітлюючи шпигунські мережі, таємну дипломатію, розвідку чи навіть піратство, як одну з форм соціальних, політичних, культурних взаємин ранньомодерної доби. Середземномор’я тут – обширна контактна зона, де зустрічаються люди, світи, світогляди, цивілізації. І в цьому просторі існують люди, які розумють, та коли треба, вміють перетинати межу цих світів.
Емраг Сафа Ґюркан закінчив ун-т Білкент (Анкара), де захистив дипломну під керівництвом Гагіля Іналджика, відомого турецького історика кримськотатарського походження. Книга про шпигунів султана постала на основі його дисертації, захищеної у 2012 р. в університеті Джоржтауна. Містить дуже солідну бібліографію, а також додатки, на випадок якщо буде бажання зануритись у тему глибше. Сьогодні дослідник часто дає інтерв’ю, записує популярний подкаст про повсякдення в Османській імперії. Також він працював консультантом на зйомках відомих турецьких серіалів «Фатіх» та «Розквіт імперії».
📌Профіль автора на academia.edu
#книга #чтиво #Османська_імперія #Туреччина
📕«Шпигуни султана. Агентурні, саботажні та корупційні мережі XVI ст.», український переклад книги турецького історика Емрага Сафа Ґюркана. Зі вступним словом від перекладача книги - українського дослідника Олеся Кульчинського👇
Repost from Гриби, гроби і дисертації
А пам'ятаєте, як ми в школі ще читали ті пафосні згадки Гончара з "Людини і зброї" і Довженка з "України в огні" про Дніпрогес і жертовність радянських військових і простих людей, які життя поклали, її будуючи, але мали знищити. Заради чого? Маленької тактичної паузи і сотень загиблих і десятків тисяч вимушено переміщених мирних мешканців.
Цікаво, коли вийде російська дешева рефлексія у вигляді якихось пропагандистських романчиків чи навіть фільмів? Ну точно же, що буде.
✍️ «Я покинула Україну у серпні 2022 року, коли вже не було боїв поблизу Чернігова. Вирішила їхати у Японію, бо мені написав знайомий японець. Він цікавився, як у мене справи увесь час і от запропонував допомогу, і пообіцяв виступити моїм гарантом у програмі для біженців. Я пристала на цю пропозицію, бо давно цікавилася японською культурою. Це був шанс побачити країну, познайомитися з її менталітетом та людьми».
📌Інтервʼю про життя українських біженців в Японії. За минулий рік ця країна прийняла безпрецедентну кількість українців, у порівнянні з минулими роками.
#Україна #Японія #інтервю
https://glavcom.ua/country/society/tut-kult-vvichlivosti-ale-divchata-chasom-majut-neprijemnosti-ukrajinska-bizhenka-pro-zhittja-u-japoniji--929391.html
Ще раз до теми мечетей литовських татар:
🗺️ ☪️Карта татарських мечетей Великого князівства Литовського у XVI-XVIII ст. (вже після Люблінської унії 1569 р.). Автор Артур Конопацький, польський дослідник з Білостоку.
#карта #татари_липки #Литва #Білорусь #мечеть #іслам
Продовжуємо звертатись до творчості Джона Фредеріка Льюїса у обідній час:
🖼️ "Кебаб-духан", у Єгипті (1858). Митець більшу частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах, започаткувавши у своїх роботах чимало художніх трендів для європейських орієнталістів. Сучасників особливо вражала деталізація та реалізм у картинах Льюїса, адже він намагався уникати заїжджених типажів, на зразок оголених "одалісок" в гаремах, чи "загадкових інших".
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #їжа #кебаб
🖼️До дня захисту дітей:
«Іскандер-бей та його слуга» (1841), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), британського художника орієнталіста.
✍️Юний білявий хлопець на картині (Іскандер-бей), який вбраний у албанський парадний військовий костюм – це син Сулеймана-паші аль-Фарансаві, або ж Октава Жозефа Севе (1788-1860), французького полковника в армії Наполеона Бонапарта. Після поразки імператора, він, разом з іншими французькими ветеранами пішов на службу до османського намісника Єгипту Мухаммеда Алі-паші. Допомагаючи модернізувати єгипетську армію, він прийняв іслам та досяг високого рангу на службі, що знайшло відображення в численних деталях портрету його сина (вбранні, клейнодах, зброї).
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Османська_імперія #Франція
✍️”Серед українських президентів Африку відвідували тільки двоє: Леонід Кравчук та Віктор Ющенко. Перший президент мав візити до Єгипту та Тунісу, третій — до Єгипту та Лівії. У різні роки Африку відвідували також урядові делегації, однак, як зазначив по завершенні свого турне міністр, «у попередні три десятиліття африканська політика України розвивалася за інерцією з радянських часів», і з часом сила цієї інерції ставала дедалі слабшою”.
📌Про друге африканське турне Дмитра Кулеби та перспективи України у взаєминах з країнами Африки.
#Африка #стаття #Україна
https://tyzhden.ua/u-napriamku-na-pivden/?utm_source=fb&utm_medium=cpc&utm_campaign=u-napriamku-na-pivden&fbclid=IwAR2Ns-qdaQCutFfUPJkljG-lvHl_vzli-XXcVLIMiq183qVLXcX8Ueu68Tk_aem_th_AXQrGpEHJ8WdQmchHG5eX6IFH0z3Ajg4dmQM9wrtg8tDaOEYrh2hVrClFUWLC2xuGZE
🖼️«Шлях бедуїна», від Абдула Кадіра Аль Рассам (1882-1952), іркаського офіцера й художника реаліста (малював в «європейському стилі»), одного з фундаторів сучасного іракського живопису. Надихав багатьох молодих іракських і турецьких художників, які малювали в «європейському стилі».
#мистецтво #Ірак
І знову до теми вигляду мечетей литовських татар:
🖼️Одне з найбільш ранніх зображень інтер'єру мечеті у м. Вільнюс (район Лукішкес), від Францішека Смуглевича (1745-1807), відомого польського та литовського художнка.
#мистецтво #татари_липки #Литва #мечеть #іслам
📷Бальтус (Балтуш), або ж Бальтазар Клоссовський де Рола (1908-2001), ексцентричний французький художник сюрреаліст, що походив з родини польської шляхти гербу «Рола». Молодший брат філософа П’єра Клоссовського. Близький друг режисера Федеріко Фелліні та фотографа Анрі Карть’є-Брессона. На фото біля Бальтуса його друга дружина – Сецуко Ідета де Рола, японська художниця, з якою він познайомився під час поїздки до Токіо в 1962 р.
#фото #орієнталізм #мистецтво
✍️«Найбільше село зазнало втрат у 1942 році. Дідусь розповідав, що коли до них прийшли німці, вони виселили всіх людей із Ювківець і привезли туди людей німецького походження, що жили в Україні. А коли німці відступали – село спалили, вціліло лише дві хати», - пригадує Людмила.
📌Ще трохи про долю найвідомішої осади волинських татар в с. Ювківці (раніше Білгородський, тепер Шепетівський район), яка розташовується на межі регіонів Волині та Поділля. Тут скоріше виклад того, як собі уявляє своє татарське коріння й звичаї сама респондентка, що походить з цього села. Але є кілька слів про народну медицину татар (чим здавна славились Ювківці), молитовні книги «кітаби» (писані українською та польською мовами в арабській графіці), а також долю самої общини, яка проживала тут вірогідно з 17 ст.
#татари_липки #Україна
https://suspilne.media/240816-mizar-perkal-ta-dzejmi-poselenna-tatar-ta-tatarski-zvicai-u-seli-na-hmelniccini/
📷Нажаль, зображення згаданих мечетей на українських землях Речі Посполитої не збереглось. Але уявити який вони мали вигляд можна по відомим пам'яткам на території Литви та Білорусі. Фото мечетей: Вільнюс (район Лукішкес), Сорок Татар (Литва), Нямежіс (8 км. від Вільнюса) та Новогрудок (Білорусь). Усі татарські общини в цих населених пунктах заснував князь Вітовт у кін. XIV ст.
#Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки
