Ейдос

​​#хвилинкадизайнера Все більше відомих компаній оновлюють свої логотипи, що залишалися недоторканими десятиріччя. Ось невелика добірка нещодавніх гучних оновлень: Burger King KIA General Motors Pringles Простежується такий тренд на спрощення за формою й кольором. Виняток хіба що General Motors, які вирішили повернутися до web 2.0 стилю. Що ви думаєте про нові логотипи?

​​#кухняOLX Повернемося на дизайн кухню найбільшого маркетплейса України та Східної Європи. Нагадую, що було в минулих постах: Коротко про OLX Співбесіда в OLX А сьогодні про проблеми. Весною минулого року OLX провів масштабний ребрендинг. Дизайну, що застряг ще десь у 2000-их і надійшов у спадщину від Slando, більше немає. Натомість тепер OLX має сучасний та цікавий стиль. А заразом купу нових багів і зламаних функцій. 🔨 Як проходив ребрендинг? Спочатку OLX замовив у дизайн-агенції «Design Studio» нову айдентику, що була покладена в основу нового бренду. Вони запропонували логотип, графічні концепти, стиль ілюстрацій та все інше, що можна покласти на dribbble, як зразок сміливих та сучасних дизайнерських рішень. Далі за роботу взялася команда дизайнерів продукту OLX. Ми розробили дизайн-систему та переробили кожен екран, для кожної платформи, для кожної країни. Зробили це дуже якісно й буквально за 3–4 місяці зусиллями 7 дизайнерів. Розробники й собі вже підготували бекенд і зрештою почали втілювати дизайн на фронті. 🗣 Чому ребрендинг в Україні дістав здебільшого негативний відгук? В OLX немає Quality Assurance. Тобто немає тих, хто проводить тестування. Вас це може здивувати, але для багатьох європейських компаній це нормальне явище. Самі ж розробники мають усе тестувати. Перевірка верстки дизайну велася здебільшого за скріншотами, що надсилали девелопери, а перевірка роботи функцій була відсутня. Тому українські користувачі, які звикли до високої якості цифрових продуктів, відреагували на оновлення негативно. Й основна проблема не стільки в оновлені самого дизайну (бо все нове нас завжди спочатку лякає), скільки в тому, що багато чого банально не працювало належним чином. На теперішній час основні проблеми вже виправлені, однак криза, що нагрянула разом із ковідом, зупинила більшість процесів і актуалізувала геть інші. Тож поки невідомо, коли і за яких умов в OLX з’явиться команда тестерів.

​​#хвилинкадизайнера Сьогодні поговоримо про красу! А то скільки ж можна вже! 😁 Читаючи книгу Стефана Заґмайстера та Джессіки Волш «Краса», наштовхнувся на цікавенний факт: «ми несвідомо розпізнаємо красу й позитивно реагуємо на неї, навіть якщо свідомість не встигає включитися». Дивина та й годі! Бо немає ж нічого більш суб’єктивного, аніж явище «краси». Проте вчені провели експеримент. Його учасникам показували різні зображення зі швидкістю 1/25 секунди у випадковій послідовності та просили оцінити їх як «красиві» та «некрасиві». Згодом деякі з них, роздивляючись картинки в спокійному середовищі й маючи на це вдосталь часу, не могли навіть упевнено сказати, чи було те чи інше зображення представлене серед раніше побачених. Але! Під час експерименту кожен з учасників мав на собі вимірювальний пристрій, що реагував на найменший рух мімічних м’язів. Й от що дивно: м’язи, які контролюють усмішку у всіх учасників скорочувалися під час споглядання зображень, які були оцінені ними ж як «красиві». Ще давньогрецький філософ Платон стверджував, що краса не є природною властивістю елемента й щоби зрозуміти красу та наблизитися до неї, треба мати «спогад безсмертної душі про ті часи, коли вона ще не вселилася в смертне тіло». Краса та прекрасне за Платоном виступають як «вічна ідея» (ейдос), яка є чужою для світу речей. І якщо прийняти такий підхід, тоді не дивно, що ми реагуємо на красу навіть несвідомо. Бо сама ідея краси живе в нас набагато глибше за рівень свідомості.

​​#хвилинкадизайнера Що відбувається з дизайнерами далі після здобуття звання старшого, або провідного дизайнера? Які взагалі можливі варіанти розвитку кар’єри? 1. Традиційне кар’єрне зростання дизайнерів продукту / UX дизайнерів виглядає так: 🎗 Молодший дизайнер (Junior designer) 🏅 Дизайнер (Designer) 🎖 Старший дизайнер (Senior designer) 🏆 Ведучий дизайнер (Lead designer) Далі струнка кар’єрна драбина закінчується й виводить нас на велику рівнину з двома можливими шляхами подальшого розвитку. Але є ще купка маленьких, ледве помітних стежинок. Тож можна піти далі шляхом менеджера й тоді наступні віхи кар’єрного розвитку будуть такі: 🗡 Дизайн менеджер (Design manager) ⚔️ Старший дизайн менеджер (Senior design manager) 💣 Дизайн директор / Голова дизайн відділу (Design Director / Head of Design) Менеджер зосереджується на керуванні командою дизайнерів. Пікселі вже не мають такого значення й навіть проблеми користувачів тепер не так важливі, як проблеми самих дизайнерів. Інший шлях — залишитись у ремеслі, стати ментором для молодих та зелених, концентруватися на доведені своїх hard skills до рівня «Бог», оволодіти всіма відомими інструментами й підкорювати нові одним лише поглядом на них. Такі дизайнери можуть здобути підвищення до Principle designer. За свої понад 10 років у дизайні я зустрів буквально кількох таких спеціалістів. 😁 Це стабільні й відомі шляхи розвитку. Які є ще варіанти? 2. Горизонтальне перемикання Одна з найпоширеніших історій із продовження кар’єри — зміна спеціальності. Водночас спеціаліст залишається в цифровій індустрії. Менеджер продукту є найпопулярнішою опцією. 3. Власний стартап Багаторічний досвід створення продуктів на посаді UX дизайнера надає можливість познайомитися та доторкнутися до всіх процесів створення продукту. Рано чи пізно такий досвід і широка експертність ведуть до можливості почати власну справу. І дизайнерам це дуже добре вдається: Airbnb, Spotify, Square, Etsy, Kickstarter — компанії, що були засновані дизайнерами. Є чим надихнутися! 4. SME (Subject Matter Expert) і фріланс Якщо підприємницький дух ніяк не з’являється, тоді можна обрати шлях «спеціаліста в галузі». Широка експертність та великий досвід роботи також дають змогу працювати з різними компаніями за контрактом вирішуючи найрізноманітніші завдання. Але такий шлях щільно пов’язаний із режимом життя фрілансера. 5. Design OPS (Design Operations) Замість того, щоби проєктувати досвід користувачів, спеціалісти з дизайн операцій роблять це опосередковано, формуючи дизайн команди. Вони поступово відмовляються від дизайнерського ремесла, щоби підвищити ефективність роботи компанії. Цікаво, чи знаєте ви про інші варіанти кар’єрного зростання? Можемо обговорити в коментарях 😉

#хвилинкадизайнера У продовження попереднього посту про пошук першої роботи для дизайнера. ⬆️ Тож ми розібралися з очікуваннями роботодавців і зрозуміли, що треба підтягнути ще деякі навички й відшліфувати портфоліо. Але далі наступна велика проблема — досвід роботи. Хай яким би ти не був крутим, скільки б курсів у «Projector» та «Skillshare» не закінчив би, а пару років роботи в резюме візьми да покажи. І що тоді робити? Щоби знайти роботу потрібен досвід, щоби дістати досвід потрібна робота. А вакансій саме джуніор дизайнерів вкрай мало й конкуренція величезна. Так само як і на посади середнього та старшого рівня, але за омріяну першу роботу точиться найзапекліша боротьба. Можливо, моя порада вас здивує, але на початку своєї кар’єри я брехав про свій досвід, а все моє портфоліо було розроблено для вигаданих мною ж клієнтів. Зараз я говорю словами Тобіаса ван Шнайдера, засновника Spotify та відомого дизайнера, бо насправді мій досвід у цьому плані повністю збігається з його. Він описав початок своєї кар’єри в статті «Secrets about freelancing — I lied about my career», яку я дуже раджу почитати, якщо ви шукаєте, де б знайти той досвід роботи. Зазначу, що ані ван Шнайдер, ані я не агітуємо брехати, що ви працювали на Apple чи Google та щойно повернулися з Долини. Але принцип «Fake it til you make it» однозначно стає в пригоді на початку кар’єри.

​​#хвилинкадизайнера Нещодавно мені написав один дизайнер початківець із запитом на консультацію. У нього було одне питання, просте за формулюванням, але складне по суті: «як мені знайти першу роботу?». І на тлі нашої розмови, хочу поділитися кількома важливими інсайтами для тих, хто зараз стоїть на початку своєї дизайнерської кар’єри. Отже, я оцінив його професійну підготовку та за допомогою декількох питань, ми швидко з’ясували, що він дуже добре орієнтується в дизайн процесах, має якісні знання щодо проведення досліджень та розробки не тільки інтерфейсів, а цифрових продуктів взагалі. Портфоліо демонструвало чудові навички аналітичного мислення. Я в котрий раз переконався, що київська школа «Projector» — то є міць! Але бракувало в тому портфоліо одного — якісних результатів роботи, тобто демонстрації вміння створювати інтерфейси. Але ще частіше я бачу портфоліо, що наповнені яскравими та цікавими інтерфейсами, проте залишається невідомим чи стоїть за ними хоч якась дослідницька та аналітична робота. У реаліях сучасного ринку, розмежування UX та UI дедалі більше відходить у минуле. Бо ж насправді, UI є частиною UX і більшості роботодавців непотрібні чисті UI дизайнери, які працюють виключно над естетикою інтерфейсів. Так само вони не зацікавлені в дизайнерах, які можуть лише зібрати дані, зробити аналіз і на цьому все. Звісно не без виключень. Українські аутсорс компанії, що працюють на експорт, зацікавлені в продажі якомога більшої кількості послуг і тому готові продавати окремо розробку, інформаційну архітектуру, інтерфейси, а потім ще й «оптимізацію», щоби хтось таки це все зібрав докупи. Тож я поспішаю зруйнувати кайдани ілюзії, що сучасним цифровим дизайнерам можна працювати виключно над естетикою інтерфейсів, або суто їхньою логікою. Сьогоденний ринок вимагає широкої експертності від дизайнерів. І саме тому ваше портфоліо має демонструвати весь спектр навичок, щоби до таких дрібниць як UI навіть не залишилося жодних питань.

​​#хвилинкадизайнера Коли йдеться про презентацію дизайн-макетів, особливо якщо маємо справу із зовнішньою рекламою, то ми одразу ж рушаймо в довгу подорож із метою відшукати ті самі красиві та цікаві, а головне актуальні для наших міст, мокапи. Але ж Київ, Львів, Харків, або ж будь-яке інше українське місто геть не схоже на Нью-Йорк чи Дюссельдорф, фотками яких здебільшого й заповнені ресурси з потрібними нам мокапами. І такі пошуки зрештою перетворюються на справжній головний біль, бо ж макет сітілайту з рекламою морозива «Сладко» буде мати кепський вигляд у контексті Мангеттену. Але тепер українські дизайнери зможуть зекономити свій час. Рекламна агенція Saatchi & Saatchi спільно із медійною агенцією BigMedia створили пак із фото та відео (на секундочку!) мокапів зовнішньої реклами в українських містах. Цінність колекції в тому, що це фото справжніх вулиць українських міст із реально існуючими рекламними конструкціями. І все це безкоштовно. Фото та відео доступні для завантаження за цим посиланням.

​​#хвилинкадизайнера З Новим роком, любі читачі! 🥳 Бажаю всім нам не мати жодних претензій до власного здоров’я чи здоров’я близьких, натомість якомога частіше планувати, куди й із ким їхати на вихідні чи у відпустку. Дуже сподіваюся, що свобода в усіх її проявах повернеться до нас у 2021-му! А «Ейдос» повертається вже просто зараз! 🎊 Ми вже неодноразово чули від експертів і лідерів різноманітних галузей, що «світ ніколи не буде таким, як колись». Але тепер ми почали це й відчувати на собі. Якщо ще декілька місяців тому, топменеджери OLX, як і багатьох інших компаній, були впевнені, що офіс — це «мастхев» і всі ми маємо незабаром повернутися до роботи в пропахлих кавою оупен спейсах, то тепер OLX повністю перейшов на віддалений режим роботи. Офіс, однак, зберігається з можливістю роботи з нього за потреби чи бажанням співробітників. Основна причина такого рішення, звісно, не в тому, що роботодавці такі класні й піклуються про власних співробітників. Не без того, але все куди більш раціонально. Дуже швидко з'ясувалося, що більшість працівників стали більш продуктивні й тепер вони дають набагато кращі результати. Водночас рівень їхньої задоволеності зріс, бо можна не марнувати час на транспорт, на зайві мітинги, що мали бути імейлами. Натомість вони можуть проводити більше часу із родинами та працювати над власними проєктами. А як щодо вас? Ви вже працюєте віддалено чи все ще ходите в офіс?

​​#хвилинкадизайнера У цьому останньому дописі цьогоріч я хочу розповісти вам про дещо дуже знайоме, затишне та різдвяне, про найвідоміший зимовий паттерн — візерунок з оленями. Він став незмінним символом новорічних та різдвяних прикрас, але особливо часто використовується на светрах. Візерунок уперше з’явився в Норвегії багато сторіч тому. Формула була проста: «сніжинки, ялинки та олені». Жодних спеціальних схем до в’язання цих орнаментів не було, кожна майстриня щоразу робила щось своє, унікальне. Свій перший крок до слави візерунок розпочав у американській стрічці 1941-го року «Серенада сонячної долини», головний герой якої носив светра з оленями. Протягом наступних років норвезький орнамент час від часу з’являвся на різних кіногероях, щоразу зазнаючи певних трансформацій, аж допоки не досягнув свого піку на светрі містера Дарсі, героя комедії про пригоди Бріджит Джонс. Тоді американці створили нову формулу — «потворний різдвяний светр», яка стала темою для багатьох різдвяних вечірок на наступні роки. Далі на оригінальні светри звернули свою увагу хіпстери та відомі дизайнери. І сьогодні візерунок з оленями вже є невіддільною візуальною частиною новорічних свят. Дорогі друзі, я вітаю вас із прийдешніми святами й бажаю всього найкращого в новому році! Дуже сподіваюся, що цей рік поверне нам із вами радості зустрічей, подорожей, відчинить музеї та бари, а маска перестане бути обов’язковим аксесуаром нашого вбрання. «Ейдос» йде у відпустку та повернеться до вас одразу після новорічних свят.

#хвилинкадизайнера Пару разів на тиждень мені пише рекрутер на LinkedIn з пропозицією поспілкуватися щодо неперевершеної позиції, що він має в одній блискавичній, ну просто чудовій компанії — стартапі, що встиг за останній рік підняти 100500 грошей інвестицій та стати найуспішнішим чи не за всю історію IT. А також, звісно, цей стартап уже зайняв перші позиції в рейтингах стартапів, що розвиваються найшвидше в Європі. Кожна презентація нового стартапу починається зі слів, що цей продукт є насправді приголомшливим і змінить світ. Кожен онбордінг нового співробітника в більшості компаній починається з ознайомлення з великою місією, що всі ми тут поділяємо й бесід навколо прагнення зробити наш світ кращим місцем. А потім, попри велич компанії та висоту позиції, починається одна й та сама історія: дедлайни на позавчора, стрес, мультитаскінг, рух плашки ліворуч-праворуч. Рутина. Вигорання стає вже нормою і всім в IT знайоме це явище, а дехто вже встиг навіть пізнати його на собі. Як от я, наприклад. Вже двічі. Жаліється на тяжку дизайнерську долю у своєму виступі і Джонатан Колман — дизайн-менеджер в Intercom, колишній контент-дизайнер у Facebook. Емоційне вигорання Колман вказує як одну з 8-ми фундаментальних проблем у культурі, що усталилася в усіх цифрових компаніях. Він розповідає про те «як ми зруйнували дизайн» як процес і зрештою пропонує шляхи виходу з цієї пастки. Колман заходить із боку контент-дизайну, проте всі ці проблеми та рішення так само валідні й для інших дизайнерів. А чи довелося вам пройти через емоційне вигорання? 💔

​​#навчання Нещодавно завершився останній мій курс із продукт дизайну на платформі SKVOT. За 2020-ий рік я прочитав 4 великі курси: 2 з них для досвідчених дизайнерів продукту, які шукали подальші шляхи розвитку в професії та ще два курси для початківців, що мали лише бажання стати дизайнерами. Ми вчилися розуміти бізнес та користувачів, навчалися дизайн мисленню, розбирали всі процеси та етапи в створенні цифрового продукту, проводили справжні користувацькі дослідження та тести, знайомилися з основними законами психології, що допомагають дизайнерам у роботі. Зрештою працювали над створенням власних застосунків. Щоб продемонструвати, що саме ми робили на цих курсах на практиці та які були результати, я пропоную вам переглянути case study однієї з моїх студенток, що був опублікований на UX Planet. Новий рік — нові звершення! Я продовжую свою менторську ти викладацьку діяльність, але в новому форматі. Починаючи з лютого я буду давати нові, доволі короткі курси на певні теми, але з глибинним зануренням. Уже можу анонсувати перший такий мінікурс, що буде складатися з 3-ох лекцій та 1-го воркшопу: «Гештальт та когнітивна психологія для дизайнерів». Якщо маєте бажання прослухати, або ж не прогавити наступні такі заходи — підпишіться на сторінку UXPaths у Facebook. Для мене немає нічого приємнішого за дизайнера, який завдяки нашим спільним зусиллям, знайшов нову бажану роботу, або ж дістав підвищення, розширив горизонти своєї професійної діяльності. Тож я пропоную свої послуги у якості вашого індивідуального дизайн-ментора. Якщо це те, що ви шукали — обов’язково напишіть мені у фейсбуці. І останнє — це мій інстаграм, у якому я два рази на тиждень ділюся зі спільнотою короткими порадами та правилами розробки інтерфейсів для дизайнерів. Чекаю вас на майбутніх лекціях та воркшопах!

​​Друзі! Конкус завершено і обіцяна книга відправляється до переможця у місто Кропивницький! Дуже сподіваюся, що наступний великий крок у розвитку каналу не змусить нас довго на себе очікувати, і я зможу влаштувати новий розіграш вже зовсім скоро 😊

​​#хвилинкадизайнера У сьогоднішній хвилинці дизайнера я розповім вам про Адольфа Жана-Марі Мурона, більш відомого під псевдо А. М. Кассандр. Видатний художник, графічний дизайнер та, як це не дивно, уродженець міста Харкова. Чому він крутий (дуже!) і ми маємо про нього знати? Кассандр народився в сім’ї французьких емігрантів у Харкові, де провів перші 14 років свого життя. У деяких джерелах його характеризують саме як «українсько-французького митця». Але із початком Першої Світової війни разом із батьками переїздить у Париж. Там він навчається образотворчому мистецтву (авжеж, хіба не всі в Парижі навчаються живопису?!) і вже у 20-х стає відомим і присвячує себе дизайну плакатів, вбачаючи саме в цьому виді творчості чи не єдиний засіб комунікації митця та суспільства. В 30-х він деякий час працював у США і створив серію плакатів для «Форд», а у 60-их розробив логотип для відомої французької марки одягу Yves Saint Laurent. Він також заснував спілку графіків Франції. На фото — моя улюблена робота Кассандра, де автор із примітивів будує неперевершену атмосферу епічності та дарує відчуття стрімкого прогресу. Якщо цей плакат вам резонує обов’язково запитайте в гугла: «Кассандр плакати» й обіцяю, що ви отримаєте безліч задоволення від його шедеврів графічного дизайну.

​​Друзі, ми дісталися позначки в одну тисячу підписників на каналі! Я дякую всім, хто доєднався до нас нещодавно й тим, хто читає цей канал давно. Для мене найвища нагорода — це бачити, як аудиторія поступово зростає і, що мій контент вам резонує. Кожну велику віху в розвитку каналу «Ейдос» я планую відзначати приємним сюрпризом для моїх читачів. І сьогодні я підготував розіграш корисної, цікавої та красивої книги для дизайнерів. The Wall Street Journal Guide to Information Graphics, by Dona M. Wong — книга, що навчить організовувати складні масиви даних у зрозумілі, охайні та прості графіки. І я хочу, щоби ця книга потрапила до рук тих, хто дійсно того бажає, тож для участі в розіграші треба буде зробити один додатковий рух — заповнити гугл форму. Звісно, треба бути підписником каналу й мати краплинку вдачі, бо книга одна і відправиться до того, хто буде обраний випадковим чином.

​​Література та дизайн для мене йдуть пліч-о-пліч. Я бачу щільність їхнього поєднання, бо мені пощастило бути дизайнером і в робочі години рухати пікселі, але й водночас письменником, який кожну вільну хвилинку приділяє тексту чергового оповідання, статті, або ж наступного розділу роману. Але я переконаний, що цей спільний рух дизайну та літератури мають бачити також і видавці. Далеко не всі з них розуміють, наскільки дизайн є важливим складником для успіху книги. Особливо, якщо ми хочемо популяризувати читання та зробити український видавничий бізнес успішним, а український літературний простір багатшим. Дизайн пронизує весь матеріальний світ навколо нас. Кожна річ проєктується дизайнером, щоби забезпечити максимально комфортний та зручний досвід її використання. Кожна річ оформлюється дизайнером, щоби привернути до себе увагу, виграти конкуренту боротьбу. І книга не є винятком. Її макет та верстка забезпечують зручність читання, а обкладинка та графічне оформлення — це не просто щось, що має бути, але те, що має книгу продавати. Її дизайн може ласкаво й солодко прошепотіти до потенційного читача: «Погортай мене», або ж авпаки прокричати: «Дивись, яка я гарна та цікава!», й просто не залишити іншого варіанту, як узяти ту книгу до рук, погортати її, почути та відчути її дух. За посиланням мій аналіз ситуації з дизайном українських книг та перспективи її розвитку у дописі для блогу Книгарні «Є». А на фото одна з моїх найулюбленіших книжкових обкладинок для роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє», від української студії Art Studio Agrafka для українського «Видавництва Старого Лева».

​​#кухняOLX Як проходить співбесіда на посаду дизайнера продукту в OLX? В OLX процес найму на роботу ідентичний стандартному в усіх великих IT-компаніях. Тобто наразі процес доволі пекельний. Перша співбесіда завжди з HR. Це — перевірка на адекватність. Тобі телефонують, дають розуміння щодо компанії та посади, ви спілкуєтесь про погоду, про те, яке чудове місто Берлін і дуже коротко про попередній досвід роботи. Наступний етап — дзвінок на 30 хвилин, під час якого відбувається спілкування з майбутнім керівником. Це так само перевірка на загальну адекватність, на співпадіння вайбів та, звісно, на базову професійну профпридатність. Якщо обом сторонам усе подобається, ви рухаєтесь далі. Ці два етапи доволі короткі та можуть відбутися протягом одного тижня. Головне завдання — просто бути собою й показати, що ти цікава й різностороння людина, з якою приємно працювати, а також звісно й те, що твого досвіду достатньо для занурення у детальне тестування навичок роботодавцем. Наступна частина: велика онсайд-співбесіда, розділена на кілька етапів протягом дня. І якщо кандидат паралельно працює, краще взяти вихідний день, адже в офісі потенційно нового роботодавця потрібно бути з ранку до вечора. Продакт-дизайнери проходять інтерв’ю з представниками кількох департаментів. Спочатку продакт-дизайнер старшого рівня дає на вирішення UX-задачу. Іноді навіть не одну, а декілька. Це — whiteboard challenge. Далі декілька інтерв’ю з представниками різних спеціальностей. Наприклад, фронтенд девелопери оцінюють, як ти працюєш з розробниками, як передаєш мокапи, чи вмієш користуватися необхідними інструментами. Потім інтерв’ю з іншими продакт-дизайнерами щодо робочого процесу. Якщо на першому етапі дивилися, як ти вирішуєш конкретні користувацькі проблеми, то тут звертають увагу на побудову робочого процесу, підхід до дизайну продукту загалом, вміння проводити дослідження та розуміння їх типів. Це більш розлога перевірка, яка стосується дизайн-процесів. Також варто бути готовим до співбесід з керівниками певних департаментів. Зі мною говорив Head of Product, тому що сініор дизайнери мають велику зону відповідальності в OLX. Розмова стосувалася софт-скілів на кшталт вміння вирішувати конфлікти. І це ще не все. Останній етап – критик-сесія. Кандидат та ведучий сесії дістають свої смартфони. Обидва дивляться, які додатки мають на першому екрані телефонів. Обирають перший цікавий, що є у обох. Зазвичай, це Spotify, Uber чи ще щось доволі популярне. Потім людина, що проходить співбесіду, ділиться думками про те, наскільки добре працює застосунок. Важливий момент – показати, що ти думаєш не суб’єктивними категоріями естетики і не просто поняттями «зручно – незручно». Варто мислити бізнес-кейсами та висувати гіпотези, чому зроблено саме так, а не інакше, і як можна поліпшити досвід користувача. Людина, яка проводить сесію, перевіряє, наскільки конструктивно ти підходиш до оцінки продукту та дизайну. Секрет проходження whiteboard challenge Ніхто не очікує від кандидата ідеально намальованого інтерфейсу на дошці, але роботодавця цікавить методологія мислення: чи збираєш ти попередньо інформацію про користувачів, чи питаєш, які дослідження були зроблені та які дані вже є у розпорядженні. Коли починаєш виконувати задачу, найголовніше – озвучити, чому робиш саме так і за допомогою дошки показати систематичне, засноване на аналізі даних, мислення. Наразі такий тест — найдієвіший спосіб протестувати досвід роботи з цифровим продуктом та наявність дизайн-мислення.

​​#хвилинкадизайнера За останні 10 років я встиг попрацювати в декількох продуктових компаніях та парі агенцій. На двох континентах у трьох країнах. Запустити власний стартап в Україні. І мені дуже пощастило, що з цієї доволі великої низки компаній, першою в моїй кар’єрі була київська компанія MacPaw, відома своїми цифровими продуктами для macOS. Це була чудова професійна школа, яка задала дуже високу планку якості. Водночас тепер я трохи страждаю, бо тримати цю планку в інших компаніях майже неможливо 😄 Крім того, MacPaw чи не єдина компанія, керівництво якої не лише каже про прагнення змінити світ на краще, як це заведено серед усіх IT підприємців, але й робить це. Компанія вкладає гроші, час власних співробітників і сили в різні соціальні активності: від простого прибирання території і промоції сортування сміття до інвестування робіт із благоустрою території та створення венчурного фонду, що допомагає IT-стартапам. Вчора MacPaw запустила новий продукт — ClearVPN. І це чергова «цукерка» з точки зору візуального дизайну та зручності використання продукту. До того ж він ще й на часі, бо проблема захисту даних у мережі вже встигла стати однією з найбільш нагальних проблем сучасності. А ви користуєтесь VPN для захисту даних?

​​#хвилинкадизайнера #дизпсих Нещодавно ми з вами з’ясували основні принципи гештальтпсихології, що дизайнери використовують у своїй роботі. Базуючись на цьому фундаменті сприйняття людиною візуальної інформації, були виокремлені також різноманітні закони, що на практиці допомагають нам у проєктуванні якісних інтерфейсів та у створенні графіки. Їх доволі багато, але ось один із найцікавіших: Закон спільної долі (або загальної історії): люди сприймають візуальні елементи, які рухаються з однаковою швидкістю і / або напрямком, як частини одного цілого. Тобто незалежно від того, наскільки далекими є одні елементи від інших, або наскільки несхожими вони є, але якщо вони рухаються або змінюються разом, вони сприймаються групою, як пов’язані між собою. Цей закон використовується в дизайні при розробці складних меню, що розширюються (акордеонів), підказках, повзунках, паралакс ефектів та різноманітних індикаторів.

​​Правильна відповідь Часто на це питання відповідають, що першою мобільного грою був Тетрис. І хоча він був розроблений ще на початку 80-их і був доступний на консолях, популярним саме на мобільних пристроях гра стала завдяки першому GSM-телефону від компанії Siemens лише в 1994 році. Тетрис можна було запустити, якщо ввести спеціальний код. Змійка (Snake) стала популярною ще пізніше в 1997 на телефонах Nokia і була встановлена на кожну модель завчасно. Але найпершою мобільною грою була Scramble. Вона працювала на найпершому мобільному телефоні Simon Personal Communicator, розробленому компаніями IBM і BellSouth. Водночас це був перший в історії тачфон (зі стилусом). Подивитися на цю гру можна в цьому відео. А на фото — модель Simon. Той ще гігант — він навіть міг прийняти факс!