Релігійно-інформаційна служба України

5 вересня Католицька Церква відзначає пам’ять св. Терези Калькутської, відомої як Мати Тереза, засновниці Ордену Милосердя, благодійні доми якого діють більш, ніж у ста країнах світу, та мають на меті допомагати бідним і стражденним. Агнеса Гонджа Бояджу, албанка за походженням, народилася 1910 р. у Скоп’є (тому Албанія і Македонія сперечаються про місце її народження). Згодом переїхала до Ірландії і у 18 років вступила до монастиря сестер Лорето у Дубліні. Монаше ім’я Тереза вибрала на честь св. Терези з Лізьє. 1929 р. її відправили на місію до Індії. Тереза прибула до монастиря Лорето в Дарджілінгу. Протягом 30-40-х рр. викладає в жіночій школі св. Марії в Калькутті. Згодом очолює її. Від 1946 р. починає систематично допомагати нужденним на вулицях Калькутти, завдяки чому її майбутні місії стануть знаними по всьому світу. 1948 р. вона створила Орден Милосердя, який опікувався притулками, школами, лікарнями для бідних. Читати повністю: Свята Тереза Калькутська: незважаючи на критиканів служила людям

Папа є найбільш бажаним гостем для українців, — посол Андрій Юраш Папа Лев XIV з неймовірною любов’ю і розумінням ставиться до нашої держави і всіх українців, відповідає взаємністю на дуже теплі почуття до нього з боку української громади. Тому є щира переконаність, що його візит в Україну буде реалізовано. Це сказав в інтерв’ю РІСУ Андрій Юраш, надзвичайний і повноважний посол України при Святому Престолі і при Суверенному Мальтійському ордені. Щодо часу, коли цей візит може відбутися, то, за його словами, це питання, яке «ще буде усвідомлене та обговорене обома сторонами». «Новий Папа Лев з перших днів свого понтифікату почав демонструвати виняткові жести близькості і розуміння України. У першому своєму посланні Regina Cieli, яке він виголосив на третій день після конклаву, найбільше уваги уваги і предметних закликів до підтримки прозвучало саме для України», — розповідає посол. Загалом, для Папи Лева триває період предметного осмислення всіх реалій і перспектив. «Він зараз є дуже уважний до всіх рекомендацій і пропозицій. Тому з формальної точки зору він на сьогодні особливий акцент робить на збереженні стабільності і тяглості у традиції урядування, яка дісталася йому у спадщину від Папи Франциска, ؅— каже Андрій Юраш. — Хоча, думаю, що з часом, ми будемо свідками наступних кроків Папи Лева, які засвідчать його готовність і здатність до формування власних пріоритетів і методів керування. Упевнений, Україна — залишиться одним із таких базових пріоритетів. Тому варто бути готовими до нових важливих кроків, які Папа може зробити на підтримку нашої держави. А його візит до України — це одна з таких найбільш і очікуваних, і бажаних речей. Україна очікує на Папу. Упевнений, що Папа про це знає. і він спробує зробити все, аби зупинити війну і принести мир, включно зі своїм візитом до змученої, але непереможної України». Пригадуючи знаковість візиту Папи Івана Павла ІІ в Україну, 25-літній ювілей якого виповнюється наступного року, посол вважає, що і майбутній візит Папи Лева стане важливим для нашої країни. «Як візит Папи Івана Павла ІІ був знаком єдності з демократичним світом, який додав енергії і впевненості більш чітко рухатися українському суспільству саме у цьому напрямі, так і майбутній візит Папи Лева XIV стане ще одним знаком, який остаточно засвідчить, що Україна — органічна частина християнської, вільної і демократичної ойкумени. Та частина, яка й сама вже не може себе усвідомлювати поза цим світом демократії і свободи, а також та частина, без якої й цей світ не зможе почуватися органічним і цілісним», — наголошує Андрій Юраш.

Єленський: Росіяни в Україні вбили 14 священиків УПЦ МП. Кирил не висловив співчуття щодо жодного з них Від початку повномасштабного вторгнення 14 священиків Української Православної Церкви Московського Патріархату були вбиті російськими солдатами. Також більшість з 648 зруйнованих росіянами церков та молитовних будинків належали до УПЦ МП. Про це розповів голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час брифінгу, пише УНН. "14 священиків, які підносили його ім’я на Літургії, говорили про нього, як про свого отця і господіна, були вбиті російськими солдатами. І щодо жодного з них Патріарх Кирил не висловив співчуття. Більшість із 648 храмів і молитовних будинків, які були зруйновані під час широкомасштабного вторгнення, належали до цієї церкви, людям, які туди ходять він теж співчуття не висловив", - наголосив Єленський. Також він звернув увагу, що Українська держава націлена на те, щоб демонтаж структур УПЦ МП не призвів до замаху на права людей сповідувати свою віру.

У судах десятки справ про співпрацю священиків УПЦ МП з окупантами - Єленський Декілька десятків справ про співпрацю священиків УПЦ МП з окупантами розглядаються в суді. Деяких з них вже обміняли на українських військовополонених. Сьогодні кілька десятків випадків співпраці священиків Української Православної Церкви Московського Патріархату з російськими загарбниками розглядаються у судовому порядку. Деякі з цих священиків були обміняні на українських військовополонених, пояснив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час брифінгу. "Йдеться не про зв’язок Української Православної Церкви зі спецслужбами російської федерації. Якщо є зв’язок окремих православних священиків з російськими спецслужбами, або з окупантами, або факти колаборації з окупантами, то тоді ці випадки розглядаються окремо. І ви знаєте, що в нас є кілька десятків таких судових процесів, коли звинувачували священнослужителів цієї церкви не просто у зв’язках, але й у співробітництві з окупантами. Деяких з цих священиків було обміняно на українських військовополонених", - зазначив Єленський. Він також підкреслив, що Російська Православна Церква поставила перед собою мету знищити Українську державу, культуру та ідентичність. "Ми говоримо про те, що Українська держава не дозволяє діяльність структур Російської Православної Церкви на території України. рпц поставила своєю метою руйнування Української держави, руйнування української культури, руйнування української ідентичності і прямо оголосила це своєю метою. Також важко сказати, хто ще зробив так багато для розлюднення українців", - підкреслив Єленський. За словами Єленського, Українській Православній Церкві Московського Патріархату пропонується вийти з підпорядкування Російської Православної Церкви. Це ніяк не тисне на совість віруючих, оскільки підпорядкування московському патріархату не є частиною православного церковного вчення.

3 вересня Римо-Католицька Церква святкує пам’ять Папи Григорія І Великого (на християнському Сході більш відомого як Двоєслова), оскільки в цей день він був обраний Римським архиєреєм. Церкви візантійської традиції, англікани та лютерани різних деномінацій відзначають натомість день його переставлення — 12 березня. Народився майбутній понтифік 540 року у Римі в родині сенатора. Здобув класичну освіту. Був певний час префектом Риму. Вів активну просвітницьку й благодійну діяльність. Заснував в Італії багато монастирів (в одному з них — св. Андрія у Римі — сам прийняв монаший постриг). Від 579 року служив при Папі Пелагію ІІ спершу секретарем, а згодом амбасадором до Константинополя. Перебуваючи при імператорському дворі та спонукаючи його до вирішення справи з нашестям лангобардів на Італію, Григорій разом із шістьма братами монастиря св. Андрія провадив монаше життя. 585 р. повернувся до свого монастиря, де був обраний ігуменом. На той час Італію охопила пошесть чуми, від якої помер Папа Пелагій ІІ, а на його місце обрали Григорія. Перше, що він зробив, посівши Апостольський престіл, — провів у Римі молитовну ходу, просячи, щоб Бог за заступництвом Діви Марії відвернув пошесть. Передання розповідає, що коли процесія досягла Мавзолею імператора Адріана (тепер — Замок св. Ангела), святитель у видінні побачив над ним архистратига Михаїла, що вкладав меч у піхви. Пошесть в результаті припинилася. Читати далі

Була вчасною і доцільною, - у ПЦУ підбили підсумки двох років календарної реформи 1 вересня минає друга річниця, як УГКЦ та ПЦУ перейшли на новоюліанський календар. Священнослужителі вважають реформу такою, що була вчасною і доцільною. Про це у коментарі для Еспресо розповіли митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко та голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ протоєрей Віктор Пушко. Питання переходу на новий календар кожна релігійна громада ухвалювала самостійно. Попри це, перехід був масовим та одностайним, а, скажімо, на Волині не залишилось жодної парафії, що відзначає свята за старим стилем. "Робили реформу виключно для віруючих, для їхньої зручності. Свідчення того – в нашій Волинській єпархії не залишилось жодної парафії на старому календарі. Це не була директива зверху. У нашій єпархії взагалі це питання визрівало ще задовго до рішення на всеукраїнському рівні. Наш архиєрей Михаїл ще отримував догану, що звершував Різдвяне богослужіння 25 грудня. Але вже через рік чи два ми всією Церквою перейшли на новий календар", – пояснив священник Віктор Пушко. Владика Олександр Драбинко наголосив, що календарну реформу треба було робити, хоч навіть він сам ще не звик до нових дат свят.

Сьогодні доля Європи вирішується у Києві Про це Глава УГКЦ Блаженніший Святослав сказав у серпневому випуску програми «Відкрита Церква» з о. Ігорем Яцівим. «Думаю, жоден із європейських лідерів не трудився б так у переговорах щодо України, якби український Київ для них уже сьогодні не відігравав ту велику, а, може, і вирішальну роль. Вони розуміють, що сьогодні доля Європи вирішується у Києві. Безпека, якщо говорити навіть про ці питання Європи, залежить від того, чи Україна справді зможе стримати агресора, який загрожує всьому світу, — Росію. Тому Україна сьогодні дійсно є епіцентром глобальних світових змін. Ми всі хочемо миру, але справжній мир завжди є справедливим миром. Очевидно, що ми ніколи не задовольнимося, якщо йдеться про те, що якась частина нашого народу знову потрапить у російське рабство. Це не буде справедливістю. І коли ми говоримо про те, що ми — люди, а не території, ми говоримо про права людини. Дуже важливо — і це теж місія українського Києва — сказати сьогодні світові, що справжній мир настає не від якоїсь економічної угоди чи якихось калькуляцій власної вигоди від так званого «миру» чи перемир’я. Ні! Якщо у всіх цих переговорних процесах гроші будуть важливішими за людське життя, то демократії і миру у світі прийшов кінець. ad Очевидно, що всі події, пов’язані з мирними переговорами, можна оцінювати по-різному. Можливо, ми до кінця всього не знаємо і не розуміємо: такого типу події, дипломатичні й переговорні, можна оцінювати лише з перспективи. Але ми вже сьогодні знаємо: ми встояли у тій борні і вибороли свою суб’єктність. Тому ми вже перемагаємо", - сказав Глава УГКЦ.

1 вересня християни візантійської, латинської та лютеранської традицій відзначають пам’ять Ісуса Навина — наступника Мойсея, котрий увів вибраний народ в Обіцяну землю та розподілив її між дванадцятьма колінами Ізраїля. Вірменські Церкви вшановують його 26 липня. Як наступник пророка Муси (Мойсея), Юша ібн Нун почитається і в ісламі. Іменем Ісуса Навина названа одна із книг Старого Завіту. Християнський канон відносить її до корпусу історичних книг, а юдейський — до пророків (Небіім). Події, описані в цій книзі, сягають ХІІ ст. до РХ. Ізраїль після сорока років поневірянь пустелею стоїть на порозі Обіцяної землі. Йому належить ще цю землю здобути, піддавши цілковитій знищенню шість язичницьких народів, серед яких панував повний моральний розклад. Читати далі

Першого вересня у Церквах візантійської традиції починається новий літургійний рік — Індикт. Що означає це свято, чому саме 1 вересня і як його відзначають у Церкві, — говоримо з доцентом кафедри літургійного богослов’я Українського католицького університету д-р о. Василем Рудейком. І оскільки о. Василь часто говорить на різних медіаканалах про осмислену молитву і необхідність впорядкування текстів богослужінь задля їх логічності і якіснішого розуміння — ми не могли оминути цю тему. Нам потрібна не реформа, а впорядкування богослужінь, — о. Василь Рудейко про Індикт, Літургію та осмислену молитву

31 серпня християни візантійської традиції відзначають Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці — одне з тих богородичних свят, які через певну реліквію, приналежну Матері Христа, образно показують її опіку, захист людства та скерування його до Бога. Схожими за своєю суттю є також свята Покрову Пресвятої Богородиці та Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Вони не належать до свят найвищого рангу — дванадесятих, а мають службу або полієлейного, або бдінного святого (Покров). У назвах цих свят вказана не якась подія з життя Богородиці, а її певний атрибут, через який однак літургійні тексти вказують на особу Божої Матері, і відтак на самого Христа. Свій пояс, як стверджує Передання, Богородиця залишила апостолу Томі, що часто зображають на іконах, присвячених празнику. На початку V ст. він був перенесений з Єрусалиму до Константинополя імператором Аркадієм та протягом тривалого часу зберігався у храмі Пресвятої Богородиці у Влахерні. Далі

Предстоятель ПЦУ Епіфаній закликав пом'янути сьогодні всіх полеглих захисників нашої держави "29 серпня в Україні – День пам'яті захисників, полеглих в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Це особливий день поминання наших полеглих новітніх героїв. Ми їх пам’ятаємо, віддаємо шану і підносимо сердечні молитви за полеглих захисників і захисниць щодня, в кожному храмі нашої Церкви. Для нас вони не зникли з буття, вони живі у Бога. Живе і славна пам’ять про них, про їхню жертовність, подвиг, бо «немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15: 13). Їх немає з нами поруч фізично, але й надалі живе з нами їхня справа, їхня мета, їхня мрія. Пом’яніть сьогодні добрим словом і сердечною молитвою всіх полеглих захисників нашої держави. Всі вони – діти України, наші співвітчизники, брати і сестри у Христі. Ми не знаємо всіх їхніх імен, але кожен з них відомий Богові. Наша молитва за них і наша подальша боротьба з ворогом, окупантом та агресором – це наша щира подяка за їхній подвиг, їхні муки, їхню найбільшу жертву і передчасну смерть. Нехай Господь упокоїть душі всіх наших полеглих захисників у Царстві Небесному та подасть їм вінці нетлінні. Нехай живе вічна пам’ять про наших полеглих героїв. Нехай вічною буде їхня слава", — написав очільник ПЦУ у соцмережі.

Патріарх Варфоломій І: "Маємо свідчити, що без справедливості немає миру" В інтерв’ю для ватиканських медіа Константинопольський Патріарх поділився думками про завдання, які стоять перед християнами в контексті воєн, які ранять людство. «Як християни, ми маємо необхідність доносити свій голос, об'єднуючись», щоб «засвідчити тверде бажання справедливості, бо без справедливості немає миру». На цьому в інтерв’ю для ватиканських медіа наголосив Вселенський Патріарх Варфоломій. Відповідаючи на запитання про те, як християни можуть сприяти утвердженню культури братерства та миру, Вселенський Патріарх зазначив, що, на жаль, у світі багато воєн. Тож як християни, за його словами, ми повинні єднати наші голоси, як це нещодавно зробили латинський і православний Єрусалимські Патріархи. «Але як християни ми також маємо непереможну зброю – молитву. І про це ми ніколи не повинні забувати», – наголосив Патріарх Варфоломій.

Чоловік, який розстріляв Мессу в католицькій школі Міннеаполіса, вів щоденник ламаною російською і слухав російських виконавців На деяких сторінках щоденника є написи "убэй сэбя", "кто я?", "когда это закончится?", "помошь мне!", "я не хочу". На цій же сторінці зображений, імовірно, сам автор допису з гвинтівкою на плечі перед дзеркалом, у відображенні якого - щось із рогами, схоже на демона. В основному стрілок використовує кирилицю для написання англійських слів, наприклад, "крыстмас консерт", "парэнтс", "паркинг спот". Також чоловік на відео відкриває сторінку блокнота, де перераховується перелік його улюблених музичних груп і виконавців. Там є мінімум три російських співака: репери GONE.Fludd, Mosquit, а також електронний дует IC3PEAK. Судячи з усього, в цьому ж щоденнику стрілець залишив передсмертну записку своїм родичам. У післямові на сторінці, де, ймовірно, він вказав свої роки життя (2002-2025), він написав: "Я б не рекомендував комусь із вас читати мої записи, якщо ви дуже не хочете цього, але я попереджав". Поліція перевіряє зв'язок стрілка і опублікованих роликів.

Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 29 серпня Церкви візантійської традиції Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Натомість "Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий", — говорить Святе Письмо. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила принести їй голову Івана Хрестителя. "Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці, приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй". Далі

Рішуче засуджуємо чергові терористичні атаки РФ на українські міста і села, — заява ВРЦіРО Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій виступила із заявою щодо чергових терористичних російських атак проти українських міст. "Диктаторський російський режим вчергове продемонстрував свою людиноненависницьку природу і злочинну геноцидну політику, - йдеться у заяві. - Рішуче засуджуємо чергові терористичні атаки РФ на українські міста і села, які підтверджують, що це є держава-терорист. Будь-яка підтримка, нині виявлена Російській Федерації, є тим самим, що підтримка для вбивців і злодіїв, що тягне очевидну моральну відповідальність. Гроші, зароблені на бізнесі з РФ зараз, заплямовані кровʼю невинно вбитих людей і ця кров волає до Неба про справедливу помсту. Висловлюємо своє співчуття родинам загиблих та молимось за тих, хто постраждав від російських терористів. Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність всім релігійним діячам, вірним різних конфесій та людям доброї волі за підтримку українського народу, молитви за припинення російської воєнної агресії і настання справедливого й сталого миру для України та Європи".

Митрополит Епіфаній закликав кари небесні на Путіна і його поплічників Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Епіфаній порівняв російського правителя Володимира Путіна з царем Іродом, слугою сатани, коментуючи сьогоднішній обстріл Києва російським агресором. Про це митрополит Епіфаній написав у мережі Х. Він нагадав, що сьогодні за старим календарем, якого дотримуються в Московському Патріархаті, є свято Успіння Богородиці. «Але російське святкування — як бачимо і чуємо, є святкуванням іродовим», — написав владика з огляду на масований обстріл Києва цієї ночі. «На словах російська імперія зла вдає з себе «захисницю православʼя», але ділами доводить свою сатанинську сутність. В той день, коли росіяни мали би вшановувати Божу Матір, вони знову примножують смерті та руйнування, проливають кров невинних, — написав очільник ПЦУ. — А Успенська Печерська лавра, велика святиня всього християнського світу, разом з цілим Києвом здригається цієї ночі від вибухів. Писання свідчить: «Сам сатана набирає вигляду ангела свiтла, а тому не велика рiч, коли й слуги його набирають вигляду служителiв правди; але кiнець їх буде по дiлах їхніх» (2 Кор. 11:14-15). Російський кривавий тиран на Алясці нещодавно дарував американському православному єпископу ікону, вдаючи з себе християнина і миротворця. Але водночас знову і знову віддає накази, посилаючи серед ночі та вдень, у будні та на свята смерть на голови мирних українців. Воістину цей слуга сатани, що вдає з себе «служителя правди», заслуговує на немилосердний суд і кару Божу, бо сам є безбожним і немилосердним, лицемірним і неправдомовним!» Також митрополит Епіфаній нагадав, що 29 серпня за новим стилем ПЦУ згадує Усікновення глави Іоана Хрестителя. «Тоді ганебний тиран Ірод на догоду своїм друзям і коханці, святкуючи, віддав наказ стратити пророка Божого, який викривав його злочини. Але, як ми знаємо з історії, недовгим по тому було Іродове правління, якого він був позбавлений, і смерть його була ганебною та у вигнанні. Нехай і на цього нового Ірода, служителя сатани, і на поплічників його прийде кара Божа за всі злочини, які він вчинив та продовжує чинити, за всю невинно пролиту кров і за всі завдані ним страждання! «Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший» (Псалом 108:6-8). І нехай за волею Божою буде так!», — висловив сподівання Предстоятель Православної Церкви України.

Черкаські журналісти відсудили у митрополита Запорізького УПЦ МП Луки 10 тисяч гривень Придніпровський районний суд Черкас стягнув з митрополита Запорізького і Мелітопольського УПЦ МП Луки Коваленка 10 тисяч гривень на користь телеканалу “ВІККА”. Ці кошти редакція витратила на отримання правничої допомоги під час захисту в судовому процесі, який ініціював митрополит. Згідно з рішенням, 30 червня до суду надійшла заява представника телеканалу, адвоката Валерія Макєєва. У ній він просив стягнути з Андрія Коваленка 47 500 гривень, що були витрачені телеканалом на професійну правничу допомогу. Представник Луки надіслав заперечення на такий позов. У ньому йшлося про те, що всі докази зазнаних судових витрат мали бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Зрештою суд задовольнив заяву Макєєва частково та ухвалив рішення стягнути з позивача на користь відповідача зазнані витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 10 тисяч грн.

У Свято-Михайлівському храмі села Біличі команда дослідників виявила під іконою Олександра Невського, канонізованого Російською Православною Церквою, замальований образ Богородиці. Про це розповів провідний науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець. З його слів, 26 серпня він разом із родиною художників-реставраторів Артемом, Валентиною та Мирославою Погрібними приїхали до храму ознайомитися з пам’ятками. "Прозвучала мова від священика, що в них є одна ікона, на якій намальований Невський, і її віднесли на горище, оскільки у Православній Церкві України цього образу вже не існує. Ми попросили, щоб дозволили подивитися, в якому вона стані, щоб у разі чого вирішити подальшу долю цієї ікони", — сказав Юрій Велінець. У кутку дошки написана дата створення образу — 1876 рік. Як розповів історик, ікону намалювали на честь скасування кріпосного права 1861 року. Після обстеження у дослідників виникли підозри, що ікона була нанесена поверх іншої.

Джордж Вайґель. Україна і мир, гідний своєї назви Духовним дороговказом Папи Лева XIV є святий Августин. У перші місяці свого понтифікату Святіший Отець закликав Церкву молитися, постити й трудитися заради припинення воєн ХХІ століття. Така духовна орієнтація і цей заклик спонукають нас замислитися над тим, який «мир» можливий у цьому світі. У своєму шедеврі «Про Град Божий» великий Августин визначив «мир» як tranquillitas ordinis — «спокій порядку». Це не той мир, про який говорить Ісая (Іс 11:6), коли хижак і жертва співіснують (згадаймо 62 картини Едварда Гікса «Мирне Царство»). Єпископ Гіппонський знав: це «мир» Царства Божого, у часі після часу, коли відкуплення, звершене Христом, буде завершене і Бог стане «все у всьому» (1 Кор 15:28). Це також не той «мир», яким християни діляться перед Причастям: той є миром єдності з Христом Господом і, через Нього, один з одним. ad Мир «порядку» — скромніший. Він постає з справедливих політичних і правових структур, у яких народи можуть жити в безпеці та свободі. Конфлікти тривають, але вони вирішуються через право і політику, а не масове насильство. Це той «мир», який існує у функціонуючих містах, державах і країнах. Побудувати подібний мир у міжнародних відносинах значно складніше. Але це не неможливо, принаймні частково: прикладом є мир ХХІ століття між Францією та Німеччиною після двох катастрофічних воєн ХХ століття (і століть кровопролиття перед тим). Що ж такий августиніанський підхід до війни і миру підказує про мир в Україні? (читайте повністю)

28 серпня Церкви візантійської, латинської та різних протестантських традицій відзначають день пам’яті св. Августина, єпископа Гіппону, котрий заклав підвалини систематичного богослов’я. Життя св. Августина (354-430) коротко можна охарактеризувати як болючий пошук, сповнений сумнівів, блукань, падінь. А від вічної загибелі, на яку він наражався своєю гріховною поведінкою протягом першої половини свого життя, рятували Августина Божа благодать, роздуми над якою пізніше у його богословській спадщині займуть одне з чільних місць, та молитва матері Моніки. Крізь різні перипетії проходив Августин, поки врешті не відбулася його особиста зустріч з Христом та навернення в автентичному його розумінні — як цілковита переміна способу життя. Недаремне стала крилатою його фраза “Неспокійне моє серце, Господи, поки не спочине у Тобі”, з якої починається його автобіографічний трактат “Сповідь”. Її достатньо, щоб, звісно, у загальних рисах зрозуміти, через що довелося пройти Августину до зустрічі з Христом. Далі