ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

❌Не забирайте з лісу дитинчат диких тварин! Під час патрулювання лісових масивів лісівники філії «Свалявське лісове господарство» побачили маленьке оленятко. ❗️За словами наших фахівців, тварина не є покинутою, як дехто вважає. Тож, лісівники наголошують, не чіпайте цих малюків. Будь-яка дика тварина, косуля чи лосиха, яка привела дитинча, на деякий час залишає його на тому ж місці і воно нікуди не йде. Воно не має запаху, на нього не нападуть хижаки, воно сидить і чекає маму. Так передбачено природою. Мати десь є поруч, але вона боїться виходити до людей. У будь-якому випадку вона знайде його. 🙏🏻Неможна забирати новонароджену тваринку, козеня, лосеня чи зайченя з того місця, де ви його знайшли. Пам’ятайте, диким тваринам шкодить надмірна увага!

🤝🏻 Ще 119 га земель під заліснення передадуть філіям громади Полтавщини 📍Дозвіл на розробку проєктів землеустрою щодо виділення земельних ділянок із земель запасу нещодавно надала Великорублівська громада на Полтавщині. Це дві ділянки площею 15,5 і 28,8 га із земель запасу, виділені для ведення лісового господарства, а саме – створення нових лісів у межах діяльності філії “Полтавське лісове господарство”. Також у поточному році дозвіл на розробку проєктів землеустрою отримали лісівники Кременчуцької філії від Новогалещинської громади, площею 75 га. 🇺🇦Виділення земельних ділянок для створення лісових насаджень – важливий етап у реалізації президентської програми “Зелена країна”. За останніх два роки лісівники області отримали 485,8 га земель під заліснення від місцевих громад. Протягом 2021-2023 років в рамках екологічної програми на Полтавщині вже висаджено понад 13 мільйонів сіянців.

❗️Рівень води зменшується, мінної небезпеки – збільшується Внаслідок підриву Каховської ГЕС на Миколаївщині було підтоплено майже 654 гектари насаджень Снігурівського лісництва філії «Баштанське лісове господарство». Станом на сьогодні рівень води спадає, затопленими залишаються 400 гектарів. Нагадаємо, що Снігурівщина знаходилась майже дев’ять місяців в окупації, на її території проходили запеклі бої. Тому ця територія вкрай замічена вибухонебезпечними предметами. Небезпеку складають всі 2015 гектарів Снігурівського лісництва. ❌Повінь через підрив дамби ускладнює ситуацію із розмінуванням. Міни та вибухонебезпечні предмети можуть дрейфувати під впливом течії. Та знов робити небезпечними вже розміновані до повені території. До того ж течією нанесло шар мулу і сміття. Внаслідок цього вибухонебезпечні предмети можуть опинитися під більшою товщою грунту. Лісівники попереджають❗️Лісові масиви наразі планово не обстежувались, тому ходити до лісу в потенційно небезпечних районах ЗАБОРОНЕНО! Не наражайте на небезпеку себе та оточення.

🇺🇦🌲Хто буде доглядати за лісом, якщо не ми? 28-річний Роман Піскун майже одразу після школи потрапив на роботу до лісу. Вже понад 10 років працює в Лихівському лісництві філії «Петриківське лісове господарство». Сьогодні воїн-лісівник захищає державу, щоб завтра створювати нові ліси. Розповідає, мобілізувався 27 лютого 2022 року, на третій день повномасштабного вторгнення. Служить кулеметником на Південному напрямку. До того вже мав досвід — проходив службу в 16-17 роках. 💬«1,5 року строкової служби. Моя бригада вже тоді брала участь в бойових діях на Донеччині. Я був підготовлений, прийти на цю посаду, стати за кулемет. Я себе побачив в цьому, мені захотілося. Я був у захваті від того, що мене поставили на посаду кулеметника. Це така велика відповідальність і на цій посаді висока смертність. Бо кулеметник – найбільше завдає втрат ворогу», пояснює Роман. Цього разу хлопець теж подався до служби, не через повістку. Зізнається, він воює добровільно. Весь час з початку вторгнення – на Південному напрямку. Працював зі штурмовими бригадами, заходили одразу після них, а ставалося, що й перші виступали на противника. 💬«Щоб захистити свою державу, свою родину, свою дружину, близьких. Щоб ці паразити, що прийшли на нашу землю, не пройшли далі. Тут місцеві, де ми звільняли населені пункти, просто падали перед військовими на коліна, кланялися, дякували, що ми їх звільнили». До служби Роман був на посаді робітника в лісництві. А загалом встиг попрацювати й лісником, й водієм. 💬«Природа сама по собі. Сам ліс. Ти звикаєш до цього. Флора та фауна лісу, гарні місця. Спочатку так, хотів кинути, бо важко працювати, а потім звик до всього цього. Знаєте, коли ви приїздите до лісу, і бачите, що поміж дерев ходять звірі і йдеш за тими тваринами по лісу, спостерігаєш. Вимітки робиш, ставиш мітки де можна рубку вести, де не можна». Каже, після перемоги обов’язково повернеться до рідного лісництва. Дякуємо за захист та чекаємо на повернення в родину лісівників!

🌲Це — Світлана Омельченко. Вона інженер лісових культур у філії «Гадяцьке лісове господарство» на Полтавщині. Вона дбає, аби з маленького сіянцю виріс великий продуктивний ліс. 💬«Лісові культури – це, так би мовити, фундамент майбутнього лісу. Від того, як його закладеш, залежить «здоров’я» та якість деревостанів, котрі виростуть з цих малюків», – каже про свою роботу Світлана. У її щоденних обов’язках – контроль за висівом у лісорозсаднику, догляд за вирощенням сіянців лісотвірних порід та декоративних для озеленення. А ще планування створення лісових культур, контроль за агротехнікою їх вирощування, пошук нових земель під лісовідновлення. Навесні – це не тільки відповідальність за вчасним садінням лісу, а й технічне приймання створених культур. Восени – їх інвентаризація, за яким перевіряє, що збереглося, в якому воно стані та чи потребує доповнення. За 12 років роботи під пильним наглядом лісівнички у господарстві було створено 5023 га лісу. І це мотивує жінку, адже щодня вона бачить результати своєї праці. 💬«Пишаюся красою, яку ми створюємо для майбутніх поколінь і нашою лісівничою родиною, в якій працюю. На роботі проходить більша частина нашого життя. Рада, що не помилилася у виборі професії».

🇺🇦Воїн-лісівник з Вінниччини обороняє Бахмут і мріє водити доню Кіру до дитсадочка 40-річний Олександр Ткач з першого дня повномасштабного вторгнення уже понад рік захищає Україну на передовій. Спочатку служив у Військово-повітряних силах, обороняючи нас від ракетних атак росіян. За рік перепрофілювався і тепер він гранатометник 57-ї бригади. Найдовше своїть на захисті саме міста-фортеці Бахмут. Виконуючи бойове завдання, отримав поранення. Після госпіталю та реабілітації знову повернувся на позиції у місто. До повномасштабної війни воїн працював трактористом філії "Тульчинське лісомисливське господарство". Уже 11 років працює у лісі. 💬"Я сам родом з Молдови, там мої батьки. Навчався на Вінниччині, одружився, так і залишився тут жити. Мене часто запитують, чому я не виїхав до Молдови, так і воювати не довелося б. Відповідь проста: Україна - це моя рідна земля, тут моя родина, все, що серцю найдорожче. За неї я стоятиму до кінця, і обовʼязково повернусь з Перемогою!", - розповідає воїн-лісівник. Олександр - трудолюбивий і активний. Хоч від роботи завжди залишалось мало вільного часу, проте він має чимало захоплень. Одне з них повʼязане з професією - ремонт автівок, зварювальні роботи. Мріє реконструювати якусь стару, раритетну модель авто. Також наш герой захоплюється бджолярством. Вдома має 10 вуликів, якими зараз опікується дружина Ірина. 💬"Іра виконує лише найпростіший догляд за бджолами - підкласти рамки, поставити підкормку. У складніших справах допомагає кум. Взагалі дружині тяжко самій і з донькою справлятись, і з господарством", - розповідає захисник. Олександр дуже любить свою сімʼю, не може натішитись довгоочікуваній доньці Кірі, якій виповнилось 3 роки. Його навіть відпустили з передової на кілька днів на день народження донечки. 💬"З нами правда і сила, нам допомагає пів світу! Ми боремось за життя наших дітей, тож я ні на хвильку не сумніваюсь, що витуримо окупантів з нашої землі, питання лише в часі", - каже Олександр.

🥰14 малят сімейства диких кабанів підростають у філії «Словечанське лісове господарство» на Житомирщині Народжені цього року, поросята вже зміцніли та стрімко набирають вагу. За словами лісівників, тварини почуваються добре та активно досліджують світ. Малята надзвичайно грайливі та весь час змагаються одне з одним. Як зауважують лісівники, такі ігри сприяють фізичному розвитку тварин та готують їх до дорослого життя у дикій природі.

☝️Не секрет, що зима для лісових мешканців – голодний період. Саме тому влітку лісівники дбають про заготівлю кормів, щоб взимку було чим порадувати звіра. Достатня кількість кормів в угіддях мисливського господарства завжди буде приваблювати диких тварин та тримати їх на одній території. 🌱🌲Зараз лісівники заготовляють кормові віники. Для цього використовують молоді пагони деревних, чагарникових та травʼянистих рослин. Це взимку для дичини - вітамінна пропозиція та дуже корисний додаток до раціону. 🌿Готові віники зберігаються на відкритому просторі, обробляються соляним розчином. Цього року у філіях Поліського лісового офісу планують заготовити понад 70 тис. штук кормових віників. Полюбляють такі ласощі найбільше олені, козулі, лосі.

🌳 Посадивши ліс, розпочинаємо догляд за ним. ✔️ Догляди за лісовими культурами - це комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту дерев, збагачення ґрунту елементами живлення, видалення трав’яної та небажаної рослинності. Вони проводяться протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від травня до початку осені. Протягом року філії Подільського офісу проведуть догляди на площі понад 11 тис. га. Наразі уже доглянуто 2362 га насаджень, які створені шляхом лісовідновлення, а також 132 га нових лісів. Зокрема на Буковині проведено понад 530 га доглядів за молодими деревцями, на Хмельниччині - понад 1020 га, на Тернопільщині - понад 940 га. 🚜 Просапування, прокошування, мульчування… Ці та інші методи догляду лісівники проводять з першого року вирощування насаджень і аж до того часу, поки культури зімкнуть крони. Доглядають за культурами як вручну - мотокосами, інколи сапами, так і механізовано – за допомогою подрібнювачів. Завдяки проведенню лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. В результаті – ми отримуємо високопродуктивні та якісні дерева.

🕯️Захищаючи Україну від ворожих окупантів, помер наш лісівник філії «Сколівське лісове господарство» Гоїнець Володимир Богданович. 34 річний захисник був відповідальною людиною та старанним вантажником на цеху переробки. Роботі в лісовому господарстві віддав 4 роки. Мобілізували Богдана 5-ть місяців тому. Весь цей час лісівник боровся на Донецькому напрямку за наш мир та спокій. Вдома з перемогою його чекали дружина та троє дітей, наймолодшій донечці післязавтра буде 4 роки. 🇺🇦Світла пам‘ять нашим героям!

🌲5 місяців роботи ДП "Ліси України": висадка 111,1 млн дерев, рекордне зменшення площі пожеж, позитивна економічна динаміка — Юрій Болоховець Підбиваємо підсумки 5 місяців роботи ДП «Ліси України» в 2023 році. Спершу про ключові, як для мене, показники – ефективність охорони лісів від пожеж, темпи відновлення насаджень, якість догляду за лісами. Порівняно з січнем-травнем минулого року площа пожеж у державних лісгоспах зменшилась в 74(!) рази до 103,7 га. У певній мірі рекордно знизити кількість та площу загорянь допомогли тривалі дощі на початку весни. Проте значно зросла і ефективність організації пожежної охорони. Показово, що лісівниками ДП не допущено жодного випадку переростання пожежі у верхову. За п’ять перших місяців 2022 року було зафіксовано 45 великих пожеж площею понад 5 га - цього року лише 4. Заради збереження лісу, наші пожежники активно працюють у природних екосистемах (поля, луки, торфовища, смітники, сільськогосподарські угіддя тощо), що межують із лісовими масивами. Цього року пожежна охорона «Лісів України» ліквідувала 734 пожеж у природних екосистемах на загальній площі понад 380 га. Збільшилось фінансування протипожежних заходів: у лісництвах влаштовано понад 20 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за смугами протяжністю 70 тис. км. Перекрито 9,4 тис. км позапланових доріг! Щодо висадки нових лісів маємо перевиконанням плану. Цього року висаджено понад 111,1 млн саджанців. У 2025 році виконаємо програму Президента «Зелена країна». Так само з перевиконанням триває програма по догляду – освітленню, прочищенню, прорідженню насаджень та інші заходи (роботи виконані на площі майже 30 тис. га). В економічній площині у січні-травні маємо три основних тренди. ✔️Перше. Стабільно зростає обсяг реалізації необробленої деревини: за 5 місяців на 33%, у травні на 40%. Загалом цього року ДП реалізовано майже 4,3 млн м3 деревини проти 3,2 млн м3 за аналогічний період 2022 року. ✔️Друге. Ціни на деревину поступово відновлюються. Якщо загалом за 5 місяців дохід ДП від продажу необробленої деревини зріс на 13%, то у травні темпи зростання пришвидшились до 30% (2,1 млрд грн у травні 2023 року проти 1,6 млрд грн у травні 2022 року). Результати свідчать, що збалансована економічна стратегія, обрана ДП на початку року, є абсолютно виправданою. Галузь насичено достатнім обсягом деревини за конкурентними цінами. У всіх переробників (малих, середніх, великих) є доступ до ресурсу та можливість відновлювати та нарощувати виробництво, створювати робочі місця. Водночас зростають і доходи ДП, а це означає ще більше інвестицій у охорону та відновлення лісів, більше відрахувань до держбюджету. ✔️Нарешті третя важлива тенденція – зменшення частки державної переробки. Цього року ми системно скорочуємо нерентабельні виробництва. У травні реалізовано лише 43 тис. м3 власних пиломатеріалів проти 80 тис. м3 у травні 2022 року. Проте за рахунок скорочення саме нерентабельних виробництв, динаміка зменшення доходів від реалізації є повільною і не спричиняє суттєвого впливу на загальні економічні показники ДП «Ліси України». Місце переробки почнуть поступово займати інші види діяльності – реалізація продукції насіннєвих центрів, рекреаційні центри та інше.

❗️Окупований Кімбурн продовжує горіти Фахівці Південного лісового офісу ДП «Ліси України», аналізуючи дані АС «Пожежа», повідомляють, що лісові пожежі на окупованому Кінбурні вчора знову розгорілися. Місцеві мешканці намагаються самотужки боротися зі стихійним лихом, пожежа іноді доходить до населених пунктів. Нагадуємо, що ситуація на півострові ускладнюється через підтоплення після підриву окупантами Каховської ГЕС. Перешийок, який зв’язував косу з материком потонув під великою водою. Відео з відкритих джерел.

Завдяки фотопасткам лісівники Житомирщини спостерігають за споживанням солі мешканцями лісу 🌳 Працівники філії «Словечанське лісове господарство» продовжують дбати про раціональне харчування лісових мешканців, створюючи штучні солонці. Нещодавно встановленою фотопасткою вдалося зафіксувати момент, як лосі у Можарівському лісництві смакують такими солонцями. ✅ Загалом щороку у мисливських угіддях філії, наші єгері викладають понад 1500 кілограмів солі. ◻️ Наголосимо, що необхідною складовою в раціоні диких тварин є сіль. Натрій, що входить до її складу є одним з основних мінералів, що повинен вживатися регулярно для нормального розвитку організму тварин. Певна кількість солей наявна в організмі тварин, проте як і всі інші мінеральні речовини, цей запас зменшується і потребує регулярного поповнення. Сіль для тварин лісу покращує роботу травної системи та сприяє підтримці міцності кісток.

🦌На Любешівщині єгері спостерігають, як підростає у вольєрі малеча оленя благородного. ☝️Зараз там суттєве поповнення - точно є семеро бембі. Можливо, й більше, але поки ще ховаються у гущавині. Тварини дуже обережні. Тільки останніми днями у світлу пору доби вийшли на відкритий простір. Досі лісівники спостерігали за ними лише вночі з допомогою тепловізора. Особливого догляду не потребують. Просто за підгодівлею єгері стали стежити ще ретельніше. Самкам потрібно достатня кількість корму, щоб повноцінно прогодувати малечу. 🥰Оленята підростуть - і орієнтовно пізньої осені вже житимуть на волі.

🌲Зараз там буяє сосновий ліс, а колись ці території лісівники рятували від піщаної навали 🌪️У минулому в Чигринських степах на Черкащині вирували піщані бурі, змінюючи пейзаж до невпізнаваності. Вітер та ґрунтова активність переміщували сотні тонн піску вздовж річки Тясмин. Якщо тут і чіплялося за життя якесь деревце, то вік його був недовгим, адже деревину використовували на паливо для гуралень чи поташу для цукрових заводів. Також польські конфедерати методично випалювали ліси на Чигиринщині, борючись з гайдамаками. Як наслідок - тотальний наступ пісків, що призвів до зникнення річки Тясмин протяжністю майже 60 кілометрів. Серед пісків опинились 6 сіл, мешканці ще двох були змушені переселитись. Та й хто б жив у таких умовах, коли ґрунтові води залягають на глибині до 30 м, а піском заноситься до 50 га поля! Ситуація була складна і вирішити її швидко не вдалося б. Тож на долю лісівників випала непроста задача: заліснити рухому Тясминську гряду, зупинити піщані дюни, виростити в цих надзвичайно складних умовах ліс і врятувати поля, річки, домівки людей. Завдання було настільки складне, що здавалося приреченим на невдачу, але лісівники Чигиринщини з ним успішно впорались. 📍Зараз на місцях піщаної навали зростає 65-річний густий сосновий ліс. Ці насадження називають Притясминська гряда або ж "зелений щит". Лісові насадження гряди завширшки 2-3 кілометри простягаються майже на 50 кілометрів - від Чигирина до самих Черкас. Уявіть масштаб - 10,9 тис. га культур сосни звичайної лісівники створили на незадернілих пісках. 💚Це лише одна з історій, коли лісівники стали рятівниками від стихії і створили для громадян умови для життя, зберегли природу і відновили її. Ми і надалі розповідатимемо вам про те, як завдяки праці лісівників ліс зʼявлявся там, де його ніколи не було.

🇺🇦 Продовжуємо знайомити вас із нашими воїнами-лісівниками. Степан Воробець – 29-річний лісівник із Тернопільщини. 💬 «Ліс для мене був завжди чимось більшим, ніж просто робота. Професія лісівника - це мій вибір ще зі шкільних років. Подобався сам ліс: тварини, природа, мисливські стежки, полювання та риболовля. Просто захотів свої захоплення поєднати з професією», - розповідає Степан. Поєднав. Працює він у лісові галузі з 2013 року. Спершу був майстром на лісозаготівельних роботах, далі старшим майстром лісу та лісничим. Незадовго до великої війни став помічником лісничого Теребовлянського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство». 9 березня 2022 року лісівник отримав повістку і одразу ж поїхав у військкомат. Уже більше року Степан — військовослужбовець ЗСУ. Боронив кордони держави на Київщині, зараз захищає землю на Донеччині у складі штурмової групи. 💬 Про війну Степан розповідає не багато. Лише каже: «Найгірше – це коли гинуть твої побратими. Багато знайомих людей загинули. Багато поранених». Незважаючи на всі труднощі, бійці продовжують боротися, бо знають, що захищають своє. Попри те, що сферу лісівнику довелося змінити кардинально, корисні на війні і професійні лісові знання. "Найбільше допомагають в окопній справі: заготівля деревини, будівництво бліндажів. А ще орієнтування на місцевості, геодезія, лісозаготівельні роботи". Вдома на воїна-лісівника чекають батьки, дружина, син. Саме вони його найбільша підтримка і сила. 💬«Після Перемоги над ворогом з нетерпінням хочу повернутись до улюбленої справи», - каже Степан. Віримо, що це буде якнайшвидше. 🙏🏻Найбільше наше бажання — щоб наші воїни-лісівники та усі захисники України скоріш повернулися додому з Перемогою. Бережіть себе! Ми чекаємо на вас!

📹Пожежі у лісах Полтавщини та Харківщини фіксують за допомогою сучасних систем спостереження Вчасно виявити та ліквідувати пожежу в лісі - одне із головних завдань лісівників. Якщо раніше їх фіксували спеціальні вартові на високих вежах у лісових масивах, то нині одна людина може контролювати не один десяток гектарів лісових насаджень за допомогою камер відеоспостереження. Вони встановлені у лісових масивах та допомагають оперативно виявити навіть найменші загоряння у лісах. 🔸У Полтавському лісовому господарстві є 8 камер відеоспостереження.  Зображення із них одразу виводиться на монітор у кабінеті відеонагляду. Таким чином визначають точні координати та відстань до місця загоряння.  Лісівники зазначають, що завдяки сучасним системам раннього виявлення лісових пожеж, протягом останніх років вдалося значно зменшити площу та масштаби пошкоджень від вогню. 📍Загалом у філіях Слобожанського лісового офісу моніторинг за лісами здійснює 33 системи відеонагляду. Нині у лісах зберігається високий клас пожежної небезпеки, тож усі служби працюють у посиленому режимі.  Ми сподіваємося на відповідальність людей та їх знання правил пожежної поведінки, адже майже всі випадки загорянь у лісах виникають через людську недбалість.   ‼Нагадаємо, відвідування лісів на території Полтавської та Харківської областей цивільному населенню до завершення воєнного стану – заборонено! Закликаємо дотримуватися заборони – це може врятувати життя!

🌲 Як у гірських лісах Буковини покращують товарність деревини і забезпечують природне поновлення лісу? Роблять це завдяки системі рівномірно-поступових рубок. Це заходи, під час яких передбачається заготівля деревостану за кілька прийомів. 🪵 Проводять їх шляхом поступового рівномірного зріджування і вирубування протягом не більш як 20 років. І що важливо, поєднуюючи зі сприянням природному поновленню. Такі рубки здійснюють у деревостанах з повнотою 0,6 і більше. Переважно на пологих, спадистих схилах зі стійкими і середньостійкими ґрунтами. 💬 У філії «Берегометське лісомисливське господарство» розповідають про технологію: «Ми проводимо заготівлю стиглого деревостану в два прийоми. Перший включає підготовчий, засівний, освітлювальний. Другий - остаточний або очисний прийом, але лише за наявності достатньої кількості природного поновлення». Важливий нюанс: у горах проведення кінцевого прийому поступових рубок в букових лісах з 1 травня по 30 вересня забороняється. Для успішного виконання рівномірно-поступових рубок особливу увагу приділяють системі трелювальних доріг. Як правило їх нарізують впоперек схилу, щоб не допустити ерозію ґрунту. ⛰У гірській місцевості площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних лісах — 5 гектарів. У процесі рубок забезпечується не тільки поступова вибірка цінних дерев, які залишають і в кінцевому результаті отримують з них високоякісну деревину, але й надійне поновлення лісу.

🇺🇦Лісівники Закарпаття передали гуманітарну допомогу на Херсонщину. Мотопомпи, генаратори, спальні мішки, бутлі, бензопили і інші необхідні речі вже їдуть у Херсон. Також практично в усіх регіонах України лісівники підготували тимчасове житло для постраждалих внаслідок підриву Каховської ГЕС.