ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

🌱Готуємо до відновлення ліси, знищені незаконним видобутком бурштину Вже восени цього року на Рівненщині запланували створити лісові культури, що означає - вручну висадити молодий ліс - на площі понад 50 гектарів. На ще 150 га лісівники проведуть заходи доповнення та догляду. Роботи активізували ще навесні цього року - в межах держлісфонду провели детальний моніторинг ділянок, пошкоджених у 2015-2017 рр. Постійно вивчається стан кожної окремої території, узгоджується інформація про межі площ, на які видано спецдозволи для законного видобутку бурштину, рішення про те, як далі діяти, приймають локально. Загалом незаконним видобутком бурштину на Рівненщині в межах держлісфонду пошкоджено більше 4,5 тисячі гектарів. Вони на території Сарненської, Рафалівської та Клесівської філій. Всі ділянки різних категорій ушкодження. Частково на них уже відбулося природне відновлення. Є площі, де є можливість провести мінералізацію ґрунту і заліснювати. А є ділянки, де ще десятки років лишатимуться так звані місячні пейзажі - ті, де ушкодження грунту найглибші і вчасно не проведено рекультивацію. З них близько 250 гектарів, де вже є можливості для проведення різних робіт, - введення головної породи, якої недостаньо, планування заходів зі сприяння природному відновленню чи посадки лісових культур. Для цього у філіях є всі необхідні ресурси, виростили достатню кількість посадматеріалу. Зокрема у Сарненській філії ділянок, на яких уже можливо провести лісовідновлення або доповнення, загалом близько 100 га. Цієї весни лісівники відновили 20 із них. На осінь запланували роботи на ще близько 20 га. Філія «Рафалівське лісове господарство» ставить в план відновлення більше 10 га, а у філії «Клесівське лісове господарство» - в межах 20 га. Зважаючи на випадки активізації бурштинокопачів цієї весни, у зонах найбільшого ризику лісівники посилили охорону. Де є можливість, встановили фотопастки на в’їзних дорогах.

🇺🇦З Днем Державного прапора України! Наш прапор — це символ свободи. Ідентичності. Незалежності. Жовто-блакитні кольори, завдяки цінностям країни, сьогодні відомі всьому світу! Нехай блакитне небо України буде мирним та ясним, а жовті поля пшениці дають щедрий урожай.

Стали свідком незаконної рубки❓ Зафіксуйте це і повідомте наш Департамент безпеки❗️ У ДП "Ліси України" працює спеціальна телефона лінія: 0-800-33-41-05 та електронна адреса pravda@e-forest.gov.ua. Обов’язково зробіть фото правопорушення та збережіть геолокацію місця події, щоб наші фахівці мали змогу оперативно перевірити вашу інформацію та відповідно відреагувати. Керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець: Цього року безпека ДП «Ліси України» відпрацювала десятки сигналів від громадян, ініціювала відкриття великої кількості кримінальних справ. У результаті значна кількість посадовців була відсторонена, звільнена із займаних посад та притягнута до відповідальності. Тож ваша допомога важлива. Ми вдячні всім, хто пильнує за тим, що відбувається у державному лісовому господарстві та навколо нього. Надає об’єктивну інформацію та реальні факти. Цього року ДП поетапно запроваджує нові цифрові засоби контролю за перевезенням деревини. Наша позиція: якщо незаконна деревина не зможе виїжджати з лісу, масштабні схеми будуть ліквідовані раз і назавжди. Це принцип наших європейських колег, які вже побудували таку систему контролю. Крім того, цього року ми змінюємо систему співпраці з підрядниками, робимо її більш прозорою, прибираючи простір для зловживань та корупції. Проте контроль з боку громадськості — це можливість бачити набагато більше, фіксувати правопорушення, які в іншому випадку може виявити лише комплексна перевірка господарства. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запускає спеціальний портал для викривачів корупції та буде сплачувати певний відсоток від вкрадених у держави сум, які вдалось повернути. Ми також за підсумками року обов’язково нагородимо найбільш активних та результативних викривачів корупції!

«24 лютого я виглянув у вікно, подивився в бік кордону і зрозумів, що життя вже не буде таким, як раніше» – говорить 25-річний лісівник Руслан Буряк, який зараз захищає повітряний простір центральної та північної України. 🌲До початку повномасштабної Руслан працював помічником лісничого Рубізького лісництва філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України». Після закінчення НУБіП у 2019 році прийшов працювати майстром лісу, а у 2020 році був переведений на посаду помічника лісничого. «Робота в лісовій галузі мені до душі, – говорить Руслан. – Коли обирав куди вступати, то головним аргументом було, щоб майбутня професія була пов’язана з природою. Так і обрав спеціальність «лісове господарство». Я люблю працювати в лісі й мені подобається, що колектив у лісництві невеликий. Через це ми добре знаємо один одного, а це дуже позитивно позначається на робочій атмосфері». Війна змінила життя молодого лісівника. Місто Городня окупували в перші ж дні війни, лісництво на цей час довелось зачинити, адже Рубізьке є одним з найвіддаленіших лісництв Чернігівщини та має найбільшу протяжність лінії з кордоном – близько 30 км. Окупація тривала до квітня. Одразу після того, як місто звільнили, Руслан вирішив добровільно стати на захист країни. 💬«Тоді, у квітні, в нашому районі були проблеми з тим, щоб потрапити в армію, бо військкомат на момент деокупації вивезли з міста. Спочатку мене направили до навчального центру, але я відмовився від навчань. Я офіцер запасу й одразу був готовий виконувати первинні завдання. Мене направили у 96 зенітно-ракетну бригаду, завданням якої є робота з ППО. Зараз я командир роти. На рахунку нашої бригади вже понад 800 збитих цілей. Наше завдання – захищати від атак повітряний простір країни" – говорить захисник. За словами Руслана, робота, яку він зараз виконує, це велика відповідальність. У лісництві помічнику лісничого підпорядковувались близько 20 лісівників, а зараз вже 70 військових. Зросло навантаження, збільшились масштаби. І це не мирне життя, а війна, де іноді треба приймати дуже непрості рішення. Захисник продовжує спілкуватись з колегами з лісництва, а також спілкується по телефону з лісівниками, які, як і він, зараз стоять на захисті країни. Рідний брат і батько Руслана також служать у ЗСУ. Батько, до речі, теж лісівник. До початку війни працював інженером-енергетиком філії "Городнянське лісове господарство" ДП "Ліси України". Коли Руслана відпускають додому, він відвідує не тільки родину, але й рідну філію. До війни лісівник любив спорт, займався волейболом. Дуже цікавився зброєю, багато читав про це та мріяв одного дня отримати дозвіл на купівлю власної гвинтівки. Любов до зброї зіграла свою роль у рішенні піти до армії. 💙Вдома у м. Городня на Руслана чекає дружина Анжеліка та маленький син Макар, якому всього 1 рік 8 місяців. Він народився незадовго до початку війни й поки що надто маленький, щоб зрозуміти в якій важливій боротьбі бере участь його батько. Але одного дня Макар дізнається, що його тато один з тих людей, кому будуть дякувати за мирне небо. 🇺🇦Дякуємо лісівнику за захист нашої країни!

🦌 П'ятеро благородних оленят народилися у вольєрі Мальованського лісництва філії «Шепетівське лісове господарство» ДП "Ліси України". 🌿 Вольєр відкрили у 2021 році. Початково там було 5 самиць та 1 самець, і вже минулого року ми мали змогу спостерігати за дорослими оленями, які стали батьками трьох дітей. Сьогодні бачимо, як популяція зростає - загалом там живе вже 14 благородних оленів. Стать малюків поки невідома. Буде зрозуміло, коли у молодих самців почнуть рости роги. 💬 Лісничий Мальованського лісництва Сергій Туракевич розповідає: «За тиждень до народження дитинчат олениці заходять у хащі і там відбувається весь процес. Тут є молодий сосновий ліс, площею приблизно 1,5 гектара. Після того минає день-два і оленятко вже виходить з оленицею на прогулянку. Видно, як воно бігає за мамою, хоче пити молоко. Через певний проміжок часу вони вже їдять траву, овес і так ростуть. А ще полюбляють купатися у водоймі та приймати грязьові ванни». Надалі в лісництві збільшуватимуть популяцію цих благородних тварин і випускатимуть в дику природу. 🎬 Більше про наших оленят та їхні особливості дивіться у відео.

Десятки протоколів - за засмічення лісу Працівники лісової охорони та груп оперативного реагування під час щоденних патрулювань виявляють любителів залишити сміття в лісі. Або й вивезти у масиви значні обʼєми побутових відходів чи будівельних матеріалів. Парадокс, але найчастіше люди залишають сміття у лісах, що недалеко від їхніх домівок. Або на узліссях, придорожніх галявинах. Таким чином засмічуючи територію, де живуть. Найбільше таких випадків цього року виявляли працівники Рафалівської, Ратнівської, Ківерцівської та Городоцької філій ДП «Ліси України». Фіксували цього року порушників і з допомогою фотопасток. Загалом за цей рік уже зафіксовано 54 випадки. Щодо кожного факту працівники лісової охорони оформили протоколи про адміністративні порушення. Окрема проблема - промислові відходи. Нерідко правилами про їх зберігання чи утилізацію нехтують і підприємства. Через це також нерідко страждають ліси. Над вирішенням цього питання постійно працюють на рівні держави. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив зміни до Порядку подання декларації про відходи. Як повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, в результаті реформування життєвий цикл кожної тонни відходів можна буде відслідкувати: ким вона утворена, куди передана та що з нею відбувається далі. Саме для цього змінено і деталізовано форму декларації. І тепер їх передаватиме переважна більшість компаній у країні. Адже звітуватимуть всі утворювачі небезпечних відходів та ті, кому їх передано для обробки. А також всі власники інших відходів із загальним щорічним обсягом понад 50 тонн (такий обсяг - це приблизно від двох до шести вантажівок “сміття”). Декларації подаватимуться, як і раніше, у цифровому форматі через ЕкоСистему. На цій платформі Уряд впроваджує електронну систему управління відходами.

💬«Доведеться дуже багато працювати, щоб відновити ті ліси, де були бої» Юрій Петруша до повномасштабного вторгнення був лісничим у Лихівському лісництві філії «Петриківське лісове господарство». Нині воїн-лісівник несе службу у славетній 93-й бригаді «Холодний Яр». Побував на Харківському напрямку, де звільняв Ізюмщину. А в лютому цьогоріч – Бахмут. Влітку справив півстолітній ювілей. Прийшов працювати в лісову галузь у 2013 році, одразу після закінчення Харківського національного аграрного університету. Загалом має три вищі освіти. Каже, краса лісу манила завжди, тож вирішив піти, навчатися та працювати. 💬«Працював агрономом. Потім колгоспи розвалилися, але лишився займатися землею, бо дуже люблю природу. Тому й вступив на кафедру лісового господарства. Ну так і потрапив до лісництва – пішов працювати за спеціальністю. Що спонукало піти – завжди подобалася природа. В принципі і агрономія, і лісове господарство не дуже одне від одного далеко. Звісно, відрізняється, але все одно воно пов’язане. І природою, і посадкою». Зізнається, найбільше з обов’язків завжди подобалося саме створювати нові ліси. 💬«Що для мене ліс? Перш за все – краса. А так і важливість, яку він виконує, свіже повітря, екологія. Подобається садити ліс, бо це наше майбутнє, майбутнє наших дітей. І просто краса. Все, що пов’язане з посадкою – мене завжди приваблювало». Займаючи керівну посаду пан Юрій користується неабиякою повагою як серед колег, так і серед односельців. Зазвичай в підпорядкуванні мав 17 людей, іноді – до 30. Пояснює, кількість працівників залежить від обсягу роботи. 💬«Як працювалося? Добре працювалося, завжди було взаєморозуміння в нас. Зажди знаходили в усьому спільну мову, ніяких психологічних трюків ніколи не доводилося застосовувати». Про службу говорить, що все це не задля нагород. Військової підготовки не мав, проте мав фізичну, адже одна з вищих освіт – фізрук-тренер. А в юності проходив строкову службу. 💬«По різному навіть до цього ставишся: що зараз в 50 років, що тоді у 20. Що тоді були автомати, що зараз автомати. Як тоді були БТРи оці старенькі, так і зараз на них ганяємо. За новітню техніку дуже розповідати не будемо, але дещо вже з’являється». Після перемоги та демобілізації планує обов’язково повернутися до рідного лісу. 💬«Звісно планую повернутися в лісництво. Я навіть й зараз, коли виходить вирватися, їду до лісництва. Разом з помічником плануємо осінню висадку. Краса лісу не відпускає». За ліси, в яких йдуть бойові дії, говорити боляче. Каже, майже нічого не лишилося. Доведеться дуже багато працювати, аби їх відновлювати. 💬«Ліси дуже пошкодженні. Взагалі на Харківському напрямку ми стояли так, що ворог у лісі був. То від лісу там майже нічого не лишилося. Побитий увесь, це було навесні, що навіть листя не було, ліс не розпускався. Одні стовбури лишилися. Це треба дивитися, яке буде самопоновлення. Там, де я бачив, там була акація, тобто вона може пустити поросляк. А так, зрозуміло що доведеться дуже багато вирубувати, щоб все відновити. Це саме ті ліси, де безпосередньо були бої». Вдома на воїна з нетерпінням чекає дружина, троє дітей, батьки. А також його лісова родина – робочий колектив та мешканці Лихівки. Бажаємо воїну якнайшвидшої перемоги! Дякуємо за службу та за захист!🇺🇦

🇺🇦Миколі Сідьку – 59 років, останні 17 з них працює водієм у Рублівському лісництві Полтавського лісового господарства. Має трьох дітей та сімох онуків.  Коли розпочалася війна, 25 лютого 2022 року записався у місцеве ТРО, ставши до оборони рідного краю: за 50 кілометрів від Великої Рублівки знаходиться Охтирка на Сумщині, до якої підступав ворог. Тож роздумів не було – Микола Іванович разом з іншими односельцями та колегами пішли захищати країну.  Спочатку чоловік стояв на блок-постах, та коли атаку на Сумському напрямку було відбито, воїн-лісівник став до оборони Харківщини. Воював під Ізюмом, у Барвінковому.  Саме там, у самому пеклі, під постійними обстрілами із важкої артилерії, він був бойовим медиком – вивозив та рятував поранених бійців. Одного разу, пригадує захисник, вдалося витягли з під танка хлопця, який пролежав понад сорок хвилин, надали допомогу і врятували його, хоча вже ніхто не сподівався, що він виживе. Після звільнення Ізюму, Микола Сідько був під Бахмутом. Боронив Курдюмівку. Пробувши рік на фронті, військовий почав відчувати проблеми зі здоров'ям, тож довелося йти на лікування та реабілітацію, а згодом – демобілізуватися.  Після повернення додому, чоловік продовжив працювати у Рублівському лісництві. Там на нього чекали колеги та інші воїни-лісівники, які повернулися з війни. У перші дні повномасштабного вторгнення з цього лісництва пішло воювати 9 працівників на чолі з лісничим Павлом Корсуном. Нині 6 з них – демобілізовані, усі вони повернулися на робочі місця в лісництво. 🙏Ми безмежно вдячні нашим колегам, які без роздумів стали на захист країни та продовжують обороняти державу, відвойовуючи кожен клаптик української землі.

Відновлення лісів: що заважає❓ Україні потрібно відновлювати сотні тисяч гектарів лісів, втрачених внаслідок бойових дій та змін клімату.  Це колосальна робота. Маємо проводити її вже сьогодні, але роботі лісівників перешкоджає наше забюрократизоване законодавство, написав у своєму блозі народний депутат, голова міжфракційного депутатського об'єднання "Відновлення та розвиток лісів України" Олександр Матусевич. Лише вдумайтеся, лісівники не мають права (!) прибрати мертву деревину зі згарищ. Очистити ділянки, на яких дерева масово всохли, повалені буревіями, знищені артобстрілами, щоб висадити молодий та здоровий ліс. В 2017 році в Україні був прийнятий закон про Оцінку впливу на довкілля (далі – ОВД). З того часу будь-які санітарні заходи площею більше 1 га мають проходити відповідну процедуру. ОВД дуже дорога процедура. За висновок державні підприємства сплачують приватній компанії сотні тисяч, а іноді мільйони гривень.  Висновок не лише дуже дорогий, але й тривалий. Він робиться місяцями. За цей час деревина на горільниках псується та перетворюється з ділової деревини на дрова.  З урахуванням вартості висновку ОВД займатися прибиранням знищеного лісу та висадкою нового стає нерентабельним.  Тому на Київщині, Житомирщині та й по всій зоні Полісся продовжуємо спостерігати всихання сосни, враженої короїдами, типографами, іншими шкідниками. Осередки всихання перевищували площі більші, ніж 300 тисяч гектарів. У Карпатах масово всихають похідні смерічники, висаджені на бучинах. Площа усихань сягає 200 тисяч га.  За таких умов лісівники не зможуть відновлювати вщент знищені лісництва на Сході країни. Державні кошти під це не надаються, а для господарств цей напрям збитковий!  Саме тому міжфракційне об’єднання "ЛІСВІДНОВЛЕННЯ" зареєструвало проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами. Продовження статті читайте за посиланням https://www.pravda.com.ua/columns/2023/08/21/7416394/index.amp

«Пасіка для мене – сенс життя», – розповідає Іван Петрик, бджоляр філії «Бердичівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Сьогодні хочемо поділитися історією людини, яка понад 30 років віддано працює у справі бджільництва, а нині проходить службу у лавах Збройних Сил України. У свої 55 років пан Іван має неабиякий досвід у бджолярстві. А починалося все з самого дитинства, коли він мало не щодня смакував лісовим медом, яким його пригощав рідний дядько – пасічник з багаторічним стажем. Саме він і прищепив любов до цієї справи та подарував перший вулик. Після служби в армії Іван придбав ще два вулики, відтоді й почав професійно займатися улюбленою справою. Спочатку працював помічником пасічника у колгоспі, а з 1989 року працює бджолярем у Чуднівському лісництві на Житомирщині. Весь цей час він дбайливо доглядав за вуликами, створював нові бджолині сім’ї та збирав лісовий мед. Наразі у лісництві 60 бджолиних будиночків. Останнім часом Іван мріяв зайнятися апітерапією – так званий «сон на бджолах». Однак 24 лютого минулого року повномасштабна війна зруйнувала всі плани. З перших днів Іван не вагаючись вступив до лав територіальної оборони та став на захист рідного краю. «Спав з автоматом у руках», - згадує Іван перший рік служби. Нині у складі Збройних Cил України він є наставником та підтримкою для молодих бійців, котрі проходять підготовку перед відправленням на передову. Як зазначає Іван, важливо пам'ятати, що війна - це важке випробування для кожного, хто в ній бере участь. Молоді воїни особливо потребують підтримки, адже на фронті, де обставини можуть змінюватися дуже швидко, важливо не лише володіти необхідними навичками та вміннями, але й зберігати внутрішню силу та мотивацію. Вдома на нашого бджоляра чекають дружина Людмила та двоє синів – Роман та Євген. Щойно з’являється нагода побачитися з рідними – Іван насамперед мчить до своїх бджілок-трудівниць. Тут для нього місце справжньої відради та спокою. Іван жартує, що дружина ревнує його до бджіл, але одразу додає: рідні розділяють його любов до пасіки, адже знають, що бджоли ще з дитинства запали йому в душу. За словами Івана Петрика, спостерігати за поведінкою цих комах – окреме задоволення: "Хотілося б, щоб у нашому суспільстві завжди все було влаштовано так само чітко, як у них: всі об’єднуються, організовано працюють та взаємодіють заради спільної мети. Як і сьогодні нас усіх об'єднує єдина мета – подолати ворога. І разом ми обов’язково переможемо!".

🐝Продовжив справу діда та батька: пасічник Михайло Крижовець з Житомирщини вже 20 років займається бджільництвом У День пасічника розповімо про цікаву та корисну професію, яка вимагає знань, досвіду і любові до бджіл. У лісовій галузі бджоляр – це не лише фахівець, що досліджує та доглядає за бджолами, отримуючи при цьому цінні натуральні продукти, але і природоохоронець, який допомагає підтримувати біорізноманіття лісу. Серед представників цієї професії – Михайло Крижовець, бджоляр філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України». Його дід та батько теж були бджолярами, тож Михайло буквально виріс біля пасіки. Згодом вирішив продовжити родинну справу і вже 20 років займається бджільництвом. Михайло переконаний, що бджолярство – це не просто робота, а спосіб життя. «Бджіл потрібно любити та вкладати душу у цю справу», - каже він. Наразі Михайло доглядає за 35 вуликами у Радомишльському лісництві. Цього року пасічник вже зібрав цілющий нектар з акації, липи та гречки, на черзі – заготівля соняшникового та вересового меду. Робочий день бджоляра розпочинається рано вранці, коли бджоли найбільш активні. Роботи на пасіці вистачає: потрібно перевірити усі вулики, очистити їх від сміття, перетопити віск, підгодувати бджіл за потреби та зрештою зібрати цілющі натуральні продукти. Лісовий мед – дуже корисний, запевняє Михайло. Фахівці відносять такий мед до елітного сорту продуктів бджільництва. А все тому, що його виготовляють з нектару квітів, які ростуть у чистому природному середовищі, подалі від доріг. Він містить більше вітамінів, мінералів і антиоксидантів, ніж звичайний мед, а також має більш насичений смак і аромат.

🐝Продовжив справу діда та батька: пасічник Михайло Крижовець з Житомирщини вже 20 років займається бджільництвом У День пасічника розповімо про цікаву та корисну професію, яка вимагає знань, досвіду і любові до бджіл. У лісовій галузі бджоляр – це не лише фахівець, що досліджує та доглядає за бджолами, отримуючи при цьому цінні натуральні продукти, але і природоохоронець, який допомагає підтримувати біорізноманіття лісу. Серед представників цієї професії – Михайло Крижовець, бджоляр філії «Радомишльське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України». Його дід та батько теж були бджолярами, тож Михайло буквально виріс біля пасіки. Згодом вирішив продовжити родинну справу і вже 20 років займається бджільництвом. Михайло переконаний, що бджолярство – це не просто робота, а спосіб життя. «Бджіл потрібно любити та вкладати душу у цю справу», - каже він. Наразі Михайло доглядає за 35 вуликами у Радомишльському лісництві. Цього року пасічник вже зібрав цілющий нектар з акації, липи та гречки, на черзі – заготівля соняшникового та вересового меду. Робочий день бджоляра розпочинається рано вранці, коли бджоли найбільш активні. Роботи на пасіці вистачає: потрібно перевірити усі вулики, очистити їх від сміття, перетопити віск, підгодувати бджіл за потреби та зрештою зібрати цілющі натуральні продукти. Лісовий мед – дуже корисний, запевняє Михайло. Фахівці відносять такий мед до елітного сорту продуктів бджільництва. А все тому, що його виготовляють з нектару квітів, які ростуть у чистому природному середовищі, подалі від доріг. Він містить більше вітамінів, мінералів і антиоксидантів, ніж звичайний мед, а також має більш насичений смак і аромат.

Сьогодні працівники філії «Ківерцівське лісове господарство» ДП «Ліси України» розповіли і показали діткам, як працює лісова охорона, яке обладнання допомагає виявляти порушників, що таке тепловізор, фотопастка та інші засоби. Презентація професій разом із практичними навчаннями заходів безпеки відбулася у Воротнівському лісництві, де триває дитячий табір. Лісівники спільно з рятувальниками та поліцією протягом кількох годин спілкувалися із дуже зацікавленою аудиторією. «Такі заходи у Лісівничому молодіжному центрі знову стали частішими. Правда, дещо змінилися акценти. Зараз більше розповідаємо дітям та молоді про оборонну цінність лісу, його цілющу силу та допомогу при потребі психологічної реабілітації. Спільно з рятувальниками та правоохоронцями навчаємо основам надання першої медичної допомоги, правилам безпеки. Приємно, що дітям таке цікаво. Сьогодні це було дуже помітно», - розповідає керівниця воротнівського Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук.

🎨🌿 Такими бачать наших лісівників діти Хмельниччини Поки школярі відпочивають від навчання, лісівники Старокостянтинівської філії ДП "Ліси України" провели з учнями молодших класів конкурс малюнів "Лісівник - краща професія". Близько 20 дітей забразили на папері свої уявлення про роботу прцівників лісового господарства. На малюнках лісівники садять ліс, працюють під коронами великих дерев, збирають ягоди та гриби, допомагають лісовим мешканцям та доглядають за дикою природою, бережуть ліс від пожеж і захищають країну від ворога. На зображеннях можна побачити різноманітні надписи, як от : "Лісівник - захисник лісу і України", "Війна спалює та знищує ліси". А ще фактично на кожному малюнку зустрічаються прапор України та синьо-жовті кольори. Як знак віри в свою країну і прагнення до Перемоги! Так хочеться, щоб наші діти жили під мирним небом. Конкурс не лише підкреслив креативний потенціал наших дітей, але й підвищив рівень усвідомленості щодо важливості лісу в житті людини. Адже ліс - це свіже повітря та чисте довкілля. Завдяки деревам зберігається біорізноманіття. Це ціла екосистема, яка потребує дбайливого ставлення та уваги. Дякуємо усім учасникам за творчість та фантазію. Працівники філії обрали трьох переможців і нагородили їх подарунками!

🇺🇦 З теплом до армії: чергову партію допомоги військовим відправили лісівники Полтавщини та Харківщини Для захисників, які захищають країну на гарячих напрямках Донеччини, передали речі, які завжди потрібні на фронті - прилади нічного бачення, тактичні навушники, акумуляторні пили, футболки, шкарпетки, їжу швидкого приготування.  Наші посилочки підкріпили дитячими малюнками, які надсилають школярі для захисників. 📌Також лісогосподарські філії Слобожанського лісового офісу продовжують забезпечувати фронт деревиною. З початку повномасштабного вторгнення для потреб ЗСУ відправлено 15 тис. куб лісоматеріалів круглих, 2752 куб пиломатеріалів та 1852 кубм дров. 🙏Дякуємо захисникам!

🪵ДП “Ліси України” забезпечує соціальну сферу дровами на зиму Понад 200 тис. м3 дров відвантажили філії підприємства у соціальні заклади по всій країні. Дитячі садочки, школи, лікарні, реабілітаційні центри, гуртожитки для переселенців, спортивні установи та інші заклади взимку будуть з теплом, адже лісівники ще влітку про це подбали. Загалом лідери поставок дров для соціальної сфери —Житомирщина, Сумщина, Вінниччина, Рівненщина та Чернівеччина. Особливо гостро стоїть питання забезпечення дровами у районах, де немає газу. Наприклад, Великобичківська територіальна громада не газифікована. Населення опалює будинки твердим паливом. Тому надзвичайно завчасно підготуватися до опалювального сезону, бо вже незабаром почнеться ажіотажний попит на дрова. 💬“Термін поставки дров закінчується 31 серпня, а дрова вже на 94% поставлені у всі заклади освіти і культури”, – поділилася начальниця відділу культури, освіти, молоді та спорту Великобичківської селищної ради Лілія Ільчук. ❗️Звертаємося до всіх територіальних громад, які планують опалювати установи дровами: будь ласка, не зволікайте та звертайтеся до філій ДП “Ліси України”. Лісівники оперативно обробляють заявки та відвантажують дрова у необхідній кількості. https://youtu.be/v3CnGqoecI0

Як працюють лісівники в зоні активних бойових дій? 🌲 Серед усіх регіонів Сумщина має найбільшу протяжність кордону з росією – 563, 8 км. За півтора року з початку повномасштабної війни не було дня, щоб кордони області не обстрілювались ворожими військами. В таких умовах лісівникам Сумщини неабияк складно доглядати за лісовими масивами філій. Одним з підприємств, що межує з кордоном країни-агресора, є філія «Шосткинське лісове господарство» ДП «Ліси України». Найбільше зараз страждають лісництва, що знаходяться на території Шалигинської та Есманської громад. З початку війни серед усіх найбільше постраждало Шалигінське. На лінії вогню опинилось 2057 га угідь лісництва, загальна площа якого становить 3722 га. Серед них – урочища «Кубове», розташоване впритул до кордону, «Монастирське» на відстані 2 км від росії, «Бір» – близько 5 км. До того ж періодично обстрілюється територія заказника загальнодержавного значення «Шалигинський». Неодноразово під ворожими обстрілами опинялася й сама територія лісництва. В липні 2022 року життя багатьох працівників було врятовано тільки завдяки бомбосховищу, куди лісівники вчасно заховались. Було вражено дерев'яне приміщення для зберігання інвентарю та сам інвентар для проведення лісогосподарських робіт, асфальтне покриття у дворі підприємства та особистий транспорт співробітників. У червні 2023 року 4 снаряди розірвалися на території, внаслідок чого вибуховою хвилею вибило вікна в офісі лісництва, пошкоджено його дах і паркан. Від ворожих нападів також потерпають 1938 га лісових угідь Червонянського лісництва, загальна площа якого 4320 га. Протяжність кордону з рф становить 64 км, що не дозволяє працівникам вести повноцінний догляд за цими територіями. Тричі ворожі снаряди розривалися недалеко від підприємства, але, на щастя, без руйнувань. Роботу лісівників ускладнюють й обстріли сіл Шалигінської громади (Шалигине, Старикове, Соснівка та Сваркове) та Есманської громади (Есмань, Фотовиж, Сопич, Уланове, Кучерівка, Студенок). 14 працівників Шалигінського лісництва на чолі з лісничою Оленою Ховренко та 16 працівників Червонянського разом із лісничим Віктором Гапчаком, попри те, що лісництва знаходяться у зоні активних бойових дій, працюють та вірять у Перемогу. «Працювати зараз не легко, але в цих умовах ліс вимагає ще більшого догляду, – говорить Олена Ховренко. – Ми будемо й далі докладати зусиль, щоб створювати нові насадження, доглядати за культурами, зберігати самосів. Зараз заготовляємо деревину, щоб взимку забезпечити населення дровами, які будуть так необхідні цієї зими. Як мешканцям міст та сіл,так й організаціям, закладам освіти та культури, медичним закладам. На жаль, з такими сусідами треба готуватись до всього заздалегідь».