JustTalk

#авторська_позиція ⚖️ Чи повинен статус військовослужбовця впливати на суворість покарання за загальнокримінальні злочини? У новій статті для JustTalk Аліна Рудяк аналізує судову практику, в якій статус військовослужбовця або учасника бойових дій враховується під час призначення покарання. У матеріалі: про межі судової дискреції, застосування статті 75 КК України, принцип рівності перед законом та те, чи може соціальний статус бути підставою для пом'якшення покарання. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

🔴 Ми розпочали! Саме зараз триває презентація нового Стандарту розслідування воєнного злочину «Мобілізація захищених осіб». Співавтори документа розповідають про його ключові положення, практичні аспекти застосування та відповідають на запитання учасників. 📲 Доєднуйтеся до прямої трансляції у Facebook

📢 Уже завтра презентуємо новий Стандарт розслідування воєнного злочину «Мобілізація захищених осіб» Це вже четвертий Стандарт у серії рекомендацій, затверджених Методичною радою Офісу Генерального прокурора, що допомагають уніфікувати підходи до розслідування воєнних злочинів в Україні. Під час онлайн-презентації співавтори розкажуть про ключові положення документа, практичні аспекти його застосування та дадуть відповіді на запитання учасників. 📅 30 червня, 16:00 💻 Zoom + трансляція у Facebook 👉 Реєстрація

#відео 👩‍🏫У новому випуску #CEOforCriminalJustice — про роль навчання в організаційних змінах. Що допомагає їм проростати, а що залишається лише хорошими намірами, окремими подіями або красивими програмами? Про це керівниця JustGroup Василина Яворська спілкувалася з: 🔹Юрієм Бєлоусовим, заступником директора БЕБ 🔹Вікторією Козаченко, виконавчою директоркою Інституту фронтиру 🔹Іриною Моржовою, засновницею sPIN consulting, дослідницею корпоративної культури 🔗 Запрошуємо до перегляду

📣 Опитування щодо теми community-supported JustTalk-дискусії триває. Яку з тем ви вважаєте важливою для професійної спільноти та готові підтримати своєю участю? Поділіться думкою тут

#JustРозмова 👨‍🎓⚖️ 4 заняття на тиждень, 400–500 сторінок читання щотижня та викладачі, які сприймають студентів як партнерів. У новій #JustРозмова говоримо з Анастасією Клюгою про досвід навчання на магістерській програмі з права в Ноттінгемському університеті. У розмові — про британську модель правничої освіти, розвиток критичного мислення, академічну доброчесність, культуру дискусії та те, які підходи можуть бути корисними для України. 👉Читайте за посиланням

🗣️ А що, як професійна спільнота сама визначатиме теми для JustTalk-дискусій — і підтримуватиме їх гривнею? У 2026 році ми хочемо протестувати новий для JustTalk формат — часткове фінансування події через внески спільноти правників. 📌 Ми плануємо: ▪️ провести одну community-supported подію у 2026 році як пілот; ▪️ у разі успіху — масштабувати формат наступного року. Як це працюватиме? 🔹 ми обираємо тему, яка найбільше відгукується спільноті; 🔹 відкриваємо збір коштів на проведення події (орієнтовна потреба — 90 тис. грн); 🔹 внесок від 2000 грн гарантуватиме офлайн участь; внесок від 500 грн — онлайн участь, чи офлайн за наявності місць; 🔹 збір триватиме до досягнення необхідної суми або до вересня 2026 року. Якщо нам не вдасться зібрати повну суму 🤷‍♀️, ми або адаптуємо формат події до наявного бюджету, або повернемо внески учасникам. 📩 Поділіться своєю думкою тут Так ми зможемо зрозуміти не лише, яка тема найбільше відгукується, а й чи готова спільнота підтримати такий формат.

#авторська_позиція ⚖️ Чи може кримінальна юстиція бути юридично бездоганною, але водночас не відповідати суспільним очікуванням? У новій статті для JustTalk Микола Карчевський розмірковує про те, чому для ефективності кримінального права недостатньо лише якісного законодавства та його правильного застосування. Автор пропонує говорити про третій вимір кримінально-правового регулювання — публічну комунікацію. У матеріалі: про довіру до правоохоронних органів і судів, роль науки в суспільному дискурсі, ризики псевдоекспертизи і те, як цифровізація змінює взаємодію між правом та суспільством. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#міжнародний_кейс ⚖️ Чому справа Жизель Пеліко стала переломним моментом для всієї Європи? Редакторка JustTalk Юлія Лісова аналізує резонансний французький кейс, який спричинив широку дискусію про згоду, сексуальне насильство та межі кримінально-правового захисту потерпілих. У матеріалі: про реформу французького законодавства, відмінності між підходами європейських країн до визначення зґвалтування, особливості судового розгляду справи та порівняння французького й українського досвіду. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#відео ⚖️Кількість проваджень щодо міжнародних злочинів уже зараз значно перевищує можливості системи кримінальної юстиції. Тож виникає складне питання: як поєднати ефективність, справедливість і очікування суспільства? У новому #JustTalk_Context, створеному за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», говоримо: чому пріоритизація стає необхідністю; як можуть виглядати критерії відбору справ; як до пріоритизації підходять міжнародні інституції. Модераторка — Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка AZONES. Учасники розмови: ▪️ Денис Лисенко, заступник начальника Департаменту війни ОГП ▪️ Надія Волкова, директорка ULAG ▪️ Іван Дулкай, старший слідчий ГСУ Нацполіції 🔗 Дивіться розмову повністю

#відео 🎬 Маємо для вас рекомендацію на вихідні! Злата Буша, юристка та помічниця судді ВАКС, підготувала для JustTalk відгук на стрічку «Заперечення» (Denial), засновану на реальній судовій справі про заперечення Голокосту. У центрі сюжету — судовий процес, в якому історикиня має доводити очевидне: що історичні факти не можуть бути предметом маніпуляцій і викривлення. Це не легке кіно на вечір, а історія, що змушує замислитися про право, пам’ять і межі маніпуляцій. А якщо вже дивилися — діліться враженнями. І, звісно, рекомендуйте хороше кіно! 👉Відгук на фільм — на сайті JustTalk!

#авторська_позиція 👨‍💻 Чи може штучний інтелект стати повноцінним помічником слідчого під час допиту? У новій статті для JustTalk Володимир Васильчук аналізує, як ШІ вже сьогодні може допомагати правоохоронцям аналізувати свідчення, виявляти суперечності, формувати тактику допиту та працювати з великими масивами даних. У матеріалі: про моделі міркування, технологію RAG, ризики галюцинацій ШІ, захист конфіденційної інформації та принцип «людина в контурі», який має залишатися основою використання алгоритмів у кримінальних розслідуваннях. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#StudLab ⚖️Чи може медіація стати альтернативою каральній логіці кримінальної юстиції? Цю тему дослідили Анастасія Меньшикова та Дмитро Митчик у межах StudLab for Justice під менторством судді Дарницького районного суду м. Києва Марини Бондаренко. Автори аналізують, як працює медіація в країнах ЄС, чому українська модель досі залишається «квазімедіацією» та які зміни потрібні для того, щоб процедура справді допомагала сторонам вирішувати конфлікт. У матеріалі йдеться про зміну самої філософії кримінального провадження: від примусу й покарання до діалогу, відповідальності та відновлення порушених прав. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#авторська_позиція ⚖️ Чи завжди принцип безпосередності працює на користь правосуддя? І що робити, якщо через зміну одного судді багаторічний процес фактично доводиться починати заново? У новій статті для JustTalk Павло Демчук аналізує конфлікт між безпосередністю дослідження доказів і розумними строками розгляду справ. У матеріалі — про проблему «обнулення» процесів, практику ВАКС, роль відеофіксації та ширше питання: чи не настав час переосмислити принцип безпосередності в умовах цифровізації судового процесу? 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

💬 Рефлексії після дискусій? Ми таке любимо. Бо професійна розмова для нас не завершується разом із подією. Саме так після JustTalk-дискусії «Покарання, його призначення та звільнення: нова логіка проєкту КК» з’явився цей текст. Його автор Володимир Сущенко не лише ділиться власними роздумами, а й ставить запитання авторам проєкту нового КК: чи є відповідальність і покарання тотожними поняттями? Чи має покарання бути лише відплатою, чи також шляхом до ресоціалізації? І чи існує методологія визначення видів і меж покарання? 👉 Повний текст на сайті JustTalk 🎧Подкаст згаданої вище дискусії 📄Discussion Paper

#авторська_позиція ⚖️ Чи можна вважати насильством сексуалізований вплив на дитину без фізичного контакту? У новій статті для JustTalk прокурорка Франківської окружної прокуратури міста Львова Юлія Серьогінова аналізує, як українська судова практика підходить до оцінки розпусних дій щодо дітей та чому традиційне розуміння насильства лише як фізичного впливу більше не відповідає сучасним міжнародним стандартам. У статті також ідеться про психологічні наслідки такої поведінки, поняття «травматичної сексуалізації» та значення судово-психологічних експертиз для доведення психотравмувального впливу на дитину. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#StudLab 📲Чи існує в Україні реальний баланс між правом на приватне життя та інтересами досудового розслідування під час арешту мобільних телефонів? Цю тему досліджували студенти-правники Кирило Єлсуков та Микола Симончук у межах StudLab for Justice під менторством судді АП ВАКС Дмитра Михайленка. Автори проаналізували практику українських судів, підходи ЄСПЛ і навіть досвід США. Вони пояснюють, як сьогодні відбувається вилучення та огляд телефонів, де виникають прогалини та чому відсутність єдиного підходу створює ризики порушення прав людини. 👉 Детальніше — у статті на JustTalk.

#авторська_позиція ⚖️ Де в Україні проходить межа між правом на самозахист і ризиком самому опинитися на лаві підсудних? Попри те, що КК України гарантує право на необхідну оборону, на практиці люди, які захищали себе чи інших, нерідко змушені роками доводити власну невинуватість. У новій статті для JustTalk адвокатка, партнерка АО «ЛІ ПАРТНЕРС» Світлана Ільницька аналізує, чому між законом і правозастосуванням досі існує настільки глибокий розрив. У матеріалі — про право на захист житла, межі необхідної оборони, суперечливу судову практику та реальні кейси людей, які після нападу самі стали фігурантами кримінальних проваджень. 👉 Читайте статтю на сайті JustTalk

#Just_Читанка 📚 Завершуємо робочий тиждень ще однією публікацією про розслідування воєнних злочинів. Цього разу Ірина Гловюк, адвокатка та професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики ОДУВС, ділиться своїми рефлексіями на книгу Костянтина Задої «Зброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України». Авторка відзначає не лише продуману структуру роботи, а й глибину її змісту — зокрема, у частині аналізу найскладніших питань кваліфікації та каталогів воєнних злочинів. 👉 Детальніше — на JustTalk