Лабораторна миша

Маю для Вас шикарнючу новину і одну рефлексію. Може кому згодиться. Спершу новина: Може Ви бачили, я запостив перелік науково-популярних ресурсів України. За добу до нього додався десяток цікавих сайтів та груп у фейсбуці, про які я або не чув, або забув. Ще по кільком ресурсам опитую знайомих, чи вони не ватні і чи не зашкварні. Так от. Все новеньке, що трапляється - цікаве і захоплююче. Сам в транспорті тепер сиджу і посміхаюсь. Але від одного сайту в мене просто відпала щелепа - неймовірний каталог музеїв України та музеїв світу, які мають стосунок до України. Там і короткий опис, і віртуальні екскурсії. Тепер Вам і мені буде дуже легко спланувати маршрут відвідин нових міст. Просто гляньте. Я не знаю, хто це конкретно робить, але дякую Малій академії наук та Олексію Смірнову за те, що показав. Користуйтеся. Анбілівібл. https://museum-portal.com/ua/index Тепер по рефлексії. Коли я складав перелік науково-популярних ресурсів, я відразу собі сказав, що "добрими справами викладена дорога до пекла". Я був абсолютно готовий до того, що окрім безмежної вдячності від читачів, отримаю "на горіхи" від популяризаторів, про яких забув чи про яких не знав і ніколи не чув. (Можна було, звісно, цілу вічність цей список перевіряти-доповнювати і запостити у 2073 році, але мені зручніше тепер його просто редагувати). Враження ось яке: чим більший масштаб наукпоп-медіа чи блогу - тим менше до мене претензій і більше конструктиву. Ну от не подумав я про найбільше медіа в Україні, що пише про технології - вони просто ввічливо про себе нагадали. А не знав про науково-популярний сайт одного з науковців - то отримав звинувачення у тому, що ніби спеціально не додав, бо не заслужили. Шановні вчені і популяризатори. Вмійте в комунікації, будь ласка. Навчайтесь цьому. Ні, я сам не той-во, але ж припускайте спочатку бритву Генлона, а не теорію змови. Ви ж про критичне мислення пишете, чи як? Ні, я не ображаюсь, на мені все біле і з золотими гудзиками, але як уявлю, що так само Ви спілкуєтесь з пересічними громадянами, то Ви ж людей відлякуєте. Не треба так. Всьо. Рефлексію завершив. Лупаймо скелю далі. Посилання на перелік наукпоп ресурсів тут https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/ Переможемо.

Агов, сідайте довкола, дещо покажу. Сьогодні ще не Новий рік, але маю для Вас лептонну подарунку і кладу під ялинку зараз, аби не відволікатися потім від родинних свят. Я люблю дізнаватися щось нове. Однак мені дужче завертаються вуха від задоволення, коли люди біля мене дивуються, розумнішають і дискутують на теми, відмінні від гороскопів чи забобон. Тому зібрав Вам практично повний перелік того, на що підписаний і що читаю. Можливо, комусь ця інформація стане в нагоді. Чомусь хочеться вірити, що ми збудуємо суспільство доброго життя, і наука нам в цьому допоможе. Дякую, що цікавитесь. Розсувайте обрії непізнаного. Лупайте скелю невігластва в собі та в інших. Переможемо. https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/

Трошки про те, як Україну «зливають» наші закордонні партнери з точки зору історичної науки Сьогодні хороший день. Ні, справа не тільки у тому, що Уряд затвердив склад Наукової ради Національного фонду досліджень (новина - бомба https://goo.gl/UBCBbd) Кілька годин тому Ірина Гладченко (якщо Ви чули про спільноту Чорний гумор. Українською™, то Ви знаєте, хто вона) захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Так от. Я завітав на захист, оскільки, по-перше, як людина, яка колись загітувала Ірину йти в науку, відчував особисту відповідальність ̶з̶а̶ ̶з̶л̶а̶м̶а̶н̶у̶ ̶д̶о̶л̶ю̶ , а, по-друге, тема дослідження - дуже цікава. Роботу було присвячено україно-молдовським відносинам у 1991-2014 роках. Там було багато всього - про освіту, культуру, економіку (до речі, от Ви знали, що Молдова інвестує в українську економіку значно більше, ніж ми у їхню?). Однак більш за все мене інтригувала частина про Придністровський конфлікт, поведінку свнсбак у ньому та якісь паралелі/відмінності із російсько-українською війною на Донбасі. Перекажу коротко своїми словами. Спільними рисами є те, що місцеві сепаратисти в обох випадках відігравали маскувальну роль для проведення політики РФ на територіях наших держав. Але загалом застосовувалися "іхтамнєти", "відпускники", регулярні частини здичавілої армії. Схожими були процес формування «незалежних» фейкових республік, фінансування окупованих територій ерефією, підтримка їх російськими ЗМІ, гасла про захист «русского мира», «дєдиваєвалє», використання термінів «фашисти» та «націоналісти», проведення фейкових референдумів для імітації волевиявлення. Місцеве населення і там, і там виступає лише «живим прикриттям». Мета теж одна - не допустити інтеграції України та Молдови в євроатлантичні структури. При цьому, є істотні відмінності. Придністровська «гаряча» фаза протистояння тривала кілька місяців, тоді як наш збройний опір триває досі. Досі - це 5-й рік! У нас є сухопутний кордон з болотами, у Молдови - немає. В Придністров’ї є типу миротворчий корпус російських солдат, а наявність своїх біороботів у нас вона не визнає. Є ще певні відмінності. Але ось що головне. Україну підтримують багаторівневими санкціями проти Росії. І ці санкції відчуваються та діють. Хто та що б не казав. Молдові таке і не снилося. Більше того, в переговорному процесі щодо врегулювання придністровського конфлікту в форматі "5+2" невизнана ПМР є стороною переговорів. В мінському форматі клоунами з динирилинири і не пахне. Тому можна багато спекулювати на тему, що нас "зливають", але таки ні. Нехай спекуляції лишаються спекуляціями, одначе я краще послухаю вчену. Ірино, дякую за науку. До речі, дослідження Ірини в цих аспектах є не тільки надзвичайно складним, на чому наголошували декілька членів спеціалізованої вченої ради, а й чи не першопрохідним (взагалі вони так і казали, що до неї цю тему ніхто з українських дослідників так не досліджував, але може я що не те дочув). Тепер моя особиста думка. Ми так довго стоїмо, бо б‘ємося за свою країну. І підтримують нас тільки тому, що ми довели, що можемо, мусимо і прагнемо за себе стояти. Ірина Гладченко, вітаю із захистом. Дякую, що лупаєш сю скелю. Переможемо.

Брейкінг ньюз Поки я тут слухаю захист дисертації про те, як росіяни дестабілізували Молдову, Уряд затвердив Наукову раду Національного фонду досліджень - того самого фонду, що має стати «науковим прозорро» для вітчизняних вчених. Інколи дива стаються і я маю сказати Уряду - дякую! Гройсману дякую теж. (Лептонний бог був на нашому боці, я це знав. Дякую тобі, сьогодні запалю двійко лептонів на твою честь). Це перемога, бо у Науковій раді купа притомних вчених. Тепер їм треба лупати бюрократичну скелю, але це великий крок вперед. Визначний крок. Посилання на новину: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-sklad-naukovoyi-radi-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-yakij-z-2019-roku-nadavatime-granti-ukrayinskim-vchenim-rishennya-kmu

Невигадане Вигук із зали на передзахисті дисертації. - Так покажіть на рисунку, що ламель* існує! - Так на цьому рисунку її вже немає! - Так Ви і покажіть, що її немає! * смужка, в яку пакуються певні молекули при «налипанні» на певні дуже-дуже гладенькі поверхні.

Звісно, стаття зазнала критики адептів і авторів cKit+ клітин, але ось тут пан Джефрі Молкентін (Я, до речі, з ним знайома, хоча не певна що він мене пам'ятає 🤣) гарнесенько пройшовся по критиці - https://www.ahajournals.org/doi/full/10.1161/CIRCRESAHA.114.305011?url_ver=Z39.88-2003&rfr_id=ori%3Arid%3Acrossref.org&rfr_dat=cr_pub%3Dpubmed&fbclid=IwAR3mQXsHzNm7vTeDHHIZkxvqR2iJLR5BWe4u5va6Y1-qKDK53I9AUj1LKRw після чого, купа статей із лаби пана Piero Anversa почали відхилятися із топових у галузі журналів пачками - retractionwatch.com/2018/12/13/anversa-cardiac-stem-cell-lab-earns-13-retractions/?fbclid=IwAR0e7y7VbQnLsXjG2m_7DXNGEOFiffSCENfPu-8zGgLqtIvmVZ9OlMRMbdU і https://www.statnews.com/2018/10/14/harvard-brigham-retractions-stem-cell/?fbclid=IwAR2mXAgJlVK2QNV7hpI9CFsK4xSyQY1x6ZNuMl98e8fD-CcWhX6-HVekk4c більш ніж 31 стаття.... Тепер лаба закрита у 2017 році, клінічні дослідження зупинені і 10 млн доларів США були повернуті уряду США Brigham and Women’s Hospital!!! така от історія, подумати тут є про що, і думаю, навіть фільм зняти можна 😂🤣😎 а якщо " беземоційно" , то висновок простий - не має у серці стовбурових прогеніторних клітин...."

Епічна показова історія про складність оцінювання доробку науковців. Волав. У сучасних вчених є одне сумне прислів'я - "Публікуйся, або помри". Оці всі індекси цитування, індекси Гірша, імпакт-фактори - то все дуже добре, бо вони дають розуміння, наскільки дослідження є актуальними та якісними (як з точки зору науковців на науковців, так і з точки зору чиновників, що розподіляють фінанси на вчених). Але від цих формальних показників залежить, чи дадуть тобі наступний грант на мільйони доларів (мова не про Україну :) ), або ж ти змушений будеш закрити лабу. Конкуренція шалена. Система працює, проте має один глобальний недолік: вона повністю виключає право науковця зробити помилку чи отримати негативний результат. І те, і інше - не цікаве світові, не цитується, індекси не зростають. Тому нормальні вчені змушені працювати багато і швидко, аби і помилок наробити, і негативні результати отримати, і щось цікаве віднайти. (До речі, негативний результат, насправді, мав би цінуватися і публікуватися, бо він би зекономив купу коштів іншим науковцям, які раптом вирішили рухатися у такому ж помилковому напрямку). Але не дуже чесні вчені у негативних або нерепрезентабельних результатах відшуковують якісь закономірності, відкриття, щось дописують, домальовують, публікуються, цитуються і отримують наступний грант. Спіймати їх за руку дуже важко, бо... перевірка вже отриманих результатів - нікому не цікава, не цитується і т.п. Кому треба стаття з висновком "Ми перевірили методику Іваненка - вона працює"? Тому останнім часом, особливо в медичних дослідженнях, виникає купа повідомлень про те, що багацько досліджень - є невідтворюваними. Тобто, або автори щось не так переказали у статті, або ж відверто перебільшили/збрехали про свій результат. Загалом, оце одна з таких історій. Не перша і не остання. Але зверніть увагу на кількість грошей, які довелося повернути. Скільки вони вже типу використали - історія замовчує. P.S. Зауважу, що з цією системою все так само, як з демократією: вона є найгіршою, якщо не рахувати всі інші. Допис Оксани Півень (https://www.facebook.com/opiven/posts/1988037161234043): "Справжній детектив із вченими, важко-хворими, величезними грошима і амбіціями 😎..... кому стало цікаво- прошу!!! Усі хто в темі, знають, серцева недостатність -то є страшна біда і кількість смертей від ССЗ перевищує усі інші. Окрім діагностики та стандартних медикаментозних протоколів лікування, людство давно вже шукало ще щось, щоб хоч якось покращити ситуацію і підкинути нашому хворому серцю нових робочих кардоіміоцитів. у діло йшло геть усе - і стовбурові клітини із кісткового мозку і жирової тканини і навіть просто скелетні мязи, але усі ці способи не були ідеальними - клітини погано приживались, не були електирчноінтегрованими (тобто, не завжди скрочувались так як треба і це спричиняло аритмії), не відомо чи взагалі стовбурові клітини диференціювались у кардіоміоцити і багато інших проблем.... І тут з'явились кардіальні прогеніторні клітини (СРС) або їх ще називають cKit+ клітини. Чим вони класні? Вони, як стверджували, автори - є головним джерелом нових кардіоміоцитів і є супер важливими для регенерації ( відновлення) серця після інфаркут і таке інше. І відкривачем нової надії медицини був Piero Anversa і ціла його лаба, яка почала отримувати купу грантів на вивчення цього діла. Пішла купа статей, усі ( і я також), говорячи про відновлення серця, виділяли їх як окремий клас цінних клітин і механізм відновлення серця. Аж ось раптом, інша група вчених вирішила створити нокаутних/репортерних мишей для з'ясування деяких "туманностей" із цими cKit+ клітинами. Зробили і здивувались, бо як виявилось, ці круті клітини диференціюються у кардіоміоцити не так уже і інтенсивно, і розглядати їх як потенційний потужній метод терапії серця - не має підстав. Кому цікаво, читайте тут - дизайн експерименту, модель нокауту, імуногістохімія - усе прекрасно https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4127035/?fbclid=IwAR1zlVOnaGBgk3nm84s7Vt2Cl_Fec8QGxP37X0SWrZcmWVfqIMOwwucjJKc#!po=0.675676

P.S. 2. До речі, ще жодного разу не був в Експериментаніумі.

Коли мене запитують, яким чином я вперше вляпався у науку, ймовірно, очікують неймовірної розповіді про таємну лабораторію з купою приладдя, диму, бульканням в пробірках і мене, що із захопленням тягнеться руцями до найближчого вентиля, потім все підривається, і я таким контуженим залишаюся на все життя. Ні. Все гірше. Був холодний зимовий вечір, мені - років 6-7, я сильно перехворів, сидів цілими днями вдома сам, бо батьки були весь час на роботі, і періодично контролював собі температуру ртутним термометром (тим, що до 42 градусів Цельсія), дивлячись у вікно. Чому мені спало на думку виміряти температуру води в чайнику, який щойно закипів, я вже погано пригадую, але чітко пам'ятаю тріскотіння скла і те, як ртутні кульки швидко перетікають всередину посудини, на стіл, на підлогу і всюди, де тільки можна, бо мої руки від жаху почали сіпатися на всі боки (з тих пір я, до речі, чітко запам'ятав, що у випадку катастрофи - її треба спершу локалізувати, бггг) Звідки я знав, що ртуть - це дуже лячно, я теж погано пам'ятаю, але, можливо, батьки вже настрахали. Власне, через усвідомлення небезпеки від цього металу, зі мною спочатку сталася справжня істерика. Коли ж соплі трохи вщухли, я вигадав спосіб знерухомлення та герметизації кульок ртуті - позаливав їх згори клеєм ПВА, який утворив щільну тверду плівку. Це дозволило трохи спокійніше очікувати на прихід батьків, уявляючи у всіх деталях прочуханку за зіпсований чайник, термометр і смертельно небезпечне повітря в хаті. Так от це все, що вище, ще не було наукою. Першою прийшла мама. Я, як зміг, зробив доповідь по ситуації на поточний момент часу, причини її виникнення і вжиті заходи щодо ліквідації наслідків (насправді, я рюмсав і намагався булькотінням пояснити хоч щось). Вираз обличчя мами впродовж розповіді повільно змінювався зі спокійного на такий, від якого клякнеш на місці. Взагалі, цей процес був обернено пропорційним до гучності мого голосу. Я замовк в очікуванні неминучого - нотацій (ні, мене ніколи не били) за зіпсовані матеріальні цінності (чайник в 90-ті був неабиякою матеріальною цінністю) чи за те, що тепер ми всі точно помремо у невимовних стражданнях від випарів. Або ж що хату тепер доведеться спалити військам РХБЗ. Однак все виявилося ще більш жахливим, ніж я очікував. Мама абсолютно холодним залізним голосом, від якого кришталь у серванті здатен тріснути, спитала: "Яка температура кипіння води?" Так, в моїй сім'ї зіпсований посуд був набагато меншим горем, аніж нерозуміння базових речей. Бо гірше за все - бути невігласом (особливо - якщо цього навіть не уявляти). Подальше бліц-опитування щодо термометрів, цельсіїв, температур замерзання і кипіння було схожим на особливий різновид катування і, думаю, таке нині вже заборонено як максимум в ООН, а як мінімум - в сучасній українській школі. До чого я це пишу? Я впевнений, що у багатьох людей ніколи не було навіть першого "побачення" з наукою. Ртутних термометрів на всіх, очевидно, не вистачить. Клею ПВА також. Тому я дуже рекомендую відвідати захід Новорічний Science After Dark в музеї Експериментаніум. Так, це новорічна наукова вечірка. Понад 250 наукових експонатів, наукові фокуси, вчені, живе спілкування, музика, свято, купа конкурсів і оце усе. Впевнений, що такий дотик до науки залишиться в пам'яті на все життя. І є приємні новини щодо квитків. Я не організатор і не маю стосунку до події, але, тим не менш, орги люб'язно надають знижку 35% першим 20-ти відвідувачам, які встигнуть застосувати спеціальний код при купівлі квитка - anton_shares_science. Гадки не маю, чому мені випала така честь, але, очевидно, що та аудиторія, яка дочитує мої пости до кінця, є цільовою для цього заходу. Загалом, я дуже вдячний організаторам - Куншт та INSCIENCE - за таку задумку. Користуйтеся і приходьте. #firstdatewithscience P.S. Посилання на подію https://www.facebook.com/events/590890354663546/, п'ятниця, 28 грудня, 20.00-02.00, Музей популярної науки і техніки «Експериментаніум» проспект Степана Бандери 6 (метро "Почайна"), Київ

Дуже цінний допис. Осьо за посиланням на Alpha Centauri Ви маєте змогу обрати головні космічні події року. Це само по собі круто, але для мене тут важливіше те, що в одному дописі зібрано практично всі цікаві космічні події 2018 року. Майже всюди є посилання, описи місій, відео тощо. Тому, якщо Ви раптом щойно вийшли з робочого анабіозу і матимете кілька вихідних, понишпорьте, дуже цікаво. До 10 ранку 28 грудня триватиме волевиявлення у таких номінаціях: 1. Подія року у міжпланетних дослідженнях - Запуск зонду Паркер в атмосферу Сонця - Запуск китайської місії на зворотній бік Місяця - Старт і посадка NASA Insight на Марс - Японська місія Хаябуса у астероїда Рюгу - Американська місія OSIRIS-REx до астероїда Бенну - Запуск BepiColombo, європейсько-японської місії до Меркурія 2. Ровер року - Марсоход Opportunity - Марсоход Curiosity - MASCOT та MINERVA на астероїді 3. Поламка року - Телескоп ім. Хаббла - Телескоп Чандра - Марсоход Opportunity - Марсоход Curiosity - Дірка в "Союзі" 4. Темна конячка року - Blue Origin - Astra Space - Китайська космічна програма 5. Розчарування року - Заголовки у ЗМІ - Аварія "Союзу" МС-10 (насправді, це радісна новина, але трабли з Союзом загрожували усій програмі МКС) - Зсуви пілотованої програми США - Перенесення запуску телескопу ім. Джеймса Вебба 6. Ракетний стартап року - Rocketlab - Firefly Aerospace - Astra Space 7. Кращий керівник року - Стефан Ізраель, Arianegroup, Франція - Дмитро Рогозін, Роскосмос, РФ (бггг, дарма він набирає так мало голосів. Він чудово виконує свої обов'язки :) ) - Ілон Маск, SpaceX, США - Торі Бруно, United Launch Alliance, США 8. Найвидовищніший запуск року - Falcon Heavy (Tesla Roadster) (не розумію, нащо було вигадувати інші варіанти) - Parker Solar Probe (Delta IV Heavy) - Atlas V (NASA InSight) - Electron (It’s business time) 9. Наукове відкриття року - Підтвердження Теорії відносності - Хмари Кордилевського - Найбільш віддалений об'єкт Сонячної системи - Вперше визначено джерело нейтрино Обирайте, читайте, розумнішайте. https://thealphacentauri.net/golosovanie-glavnye-kosmicheskie-sobytiya-2018/

Нарешті, історична перемога для України. Та й не одна. Ледь не пропустив. 1) 15 грудня підписано двосторонній Договір: між «Українською радикальною академією наук» та «Истинной Всемирной Академией наук» – про співпрацю, взаємне визнання освіти, кваліфікацій та вчених степенів (https://bit.ly/2RjW4Na) 2) 13 листопада відбулося підписання першого договору ”Про співпрацю, взаємне визнання освіти, кваліфікацій та вчених степенів” між Українською радикальною академією наук та Українською академією іноваційних технологій (https://bit.ly/2LyOpoX) Тіхо. Не шкіртеся. Все серйозно. Щоб Ви розуміли, що таке Істінна всємірна акадємія наук - її президент Борис Васильович Болотов є академіком "Академії оригінальних ідей", академіком "Руской академії наук", а отут він продає рідину невідомого походження по 500 гривень за трилітрову банку та енергоінформаційно очищений цукор ціною 1200 грн за мішок - http://www.bolotov.com.ua/. Нагуглити його дуже просто. Тихенько. Це ще не все. Що ж це за академія? "Основною метою «Української радикальної академії наук» є об’єднання і захист інтересів науковців для отримання нових, в тому числі нетрадиційних, та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство; підготовка висококваліфікованих наукових кадрів; захисту прав та інтересів своїх членів." Там є Президент - цілий доцент Вінницького національного технічного університету (його наукових робіт у скопусі я не знайшов, на жаль, але він вже "Дав пояснення струкрури фотона, як циклоїдного руху електрон-позитронної пари" https://bit.ly/2AhHCM1). Є 1-й віце-президент - член спілки журналістів України, спеціаліст по захисту від психотронної зброї, автор методики розвитку внутрішнього зору сліпими, що повністю втратили зір. Першим у світі розробив практичний спосіб розвитку екстрасенсорних можливостей у біодіагностів, по виявленю фактів патології внутрішніх органів людини. В даний час відповідає за дослідження в напрямку психології, парапсихологіі та аномальних явищ (https://bit.ly/2Tcfkd1). Простого віце-президента поки немає. Вони чекають на Вас. Як долучитися до академії? Легко. "Вступний внесок для академіків та членів-кореспондентів становить 2000 грн. Вступний внесок для асистентів-дослідників становить 1000 грн. Членські внески для академіків, членів-кореспондентів та асистентів дослідників сплачуються щомісячно 100 грн., або один раз на рік 1200 грн." (http://uran-official.com/candidates/) Мені здається це недорого. І це чудова можливість стати віце-президентом академії. Ба більше, це прекрасний спосіб реалізувати мрію багатьох депутатів - розігнати усіх існуючих науковців та створити щось нове та живе. Думаю, їм варто зробити віце-президентом непсевдонауковця Теслю (який є непсевдонауковцем відповідно до рішення Печерського суду). Загалом, нотуйте сайт http://uran-official.com/. Вивчайте, дивуйтесь, відкривайте щось нове. P.S. Пост сповнений сарказму та непозбувної бентеги. Довбані почвари навколо. Я як почав гуглити ті академії, знайшов ще міжнародну академію інноваційних технологій, слов'яно-арійську академію наук і т.п. Господі, це якесь випробування? За що? Добре, піду помию посуд.

https://www.youtube.com/watch?v=g_vK9ADPp3k Лептонний Боже, як я несамовито волав! Іісус Христос - українець, перші контакти людини з Богом відбулися на території прадавньої України, Чингісхана звали Богдан, Будда походить з Сумщини. Тааак, Майкл Щур цього разу випустив шикарний сюжет про псевдонауковця (оціночне судження) Бебика, якого висунули на Шевченківську премію якісь пітекантропи з Національної спілки журналістів України. Показано найяскравіші перли від людини, яка називає себе науковцем, та лайном з рота якої журналісти із задоволенням годують пересічного українського телеглядача. Шалений випуск, дуже рекомендую. Нічим не гірший за розповідь Майкла про непсевдонауковця Теслю (нагадаю, що називати його непсевдонауковцем мене змушує рішення Печерського суду. Випуск тут https://goo.gl/FN4Y9Q). Плюс прекрасно розтлумачено, як пан Тодуров, що покривав вбивцю Крисіна, інструктував персонал лікарні щодо протидії активістам та ганебно жартував про ненадання їм допомоги в реанімації. Ну, і президентський мільярдик зачепили. Інджой.

І знову здрастє. Поволайте з цього допису. Але мене зацікавило інше: чи розуміє дитина у 3-му класі, що таке енергія? Мене завжди дивувало, як дорослі типу пишуть книги для дітей, типу спрощують, типу їм здається, що все ясно. Але в тому і парадокс: щоб дійсно спростити, треба уявити, чого читач не знає/не розуміє. І це складно. Щоб таке робить, тре вчитися, а не відразу сідати за книжки. Навіть, якщо є формальний диплом. Енергія... третій клас. Віктор Громовий (https://www.facebook.com/673732165/posts/10158076073312166/) «А шо!? Правильно. Бо, якщо не обертати воду, річка ж не буде текти... А вітер дме тому, що гілки дерев хилитаються. :) А от астрономію треба вивчати за словами пісні: "Там высоко, высоко. Кто-то пролил молоко, И получилась млечная дорога...". Це я почав готуватись складати ЗНО для вчителя. Студіюючи підручник "Природознавство" 3 клас, знаходжу для себе багато нового. https://pidruchnyk.com.ua/87-prirodoznavstvo-glberg-sak-3-klas.html "О сколько нам открытий чудных готовят просвещенья дух...". P.S. Щітаю шо автори здєлали отакоє вот спіціально, шоб у нас була возможность формувати критичне мислення: ДІТКИ, НЕ ВІРТЕ ТОМУ, ЩО НАПИСАНО У ПІДРУЧНИКУ!»

У новорічну ніч я побажаю собі одного: щоб усі ці події, які я анонсую, я мав час і змогу відвідувати. Пишу, розповідаю, пускаю слюні, а якщо на трійко заходів упродовж року дійшов - вже добре. Та й то, на одній дискусії сидів на сцені і балакав. Ну, а Ви не проґавте. Десь до 10 січня нових анонсів не буде, але якщо щось аж надто цікаве трапиться - повідомлю. Інджой. https://site.ua/anton.senenko/17108-anons-naukovo-populyarnih-podiy-novorichna-science-vechirka-dityachiy-naukpop-i-transgumanizm/

https://day.kyiv.ua/uk/news/221218-zhurnal-science-oprylyudnyv-spysok-golovnyh-dosyagnen-i-provaliv-nauky-za-rik Що ж, журнал Science оприлюднив перелік головних наукових досягнень та провалів 2018 року. Відшукав більш-менш притомний україномовний матеріал, але, як і усі інші, він не повний. Тому окрім вказаних перемог, а саме: - вчені навчилися відстежувати ранній розвиток ембріонів. Тобто примудрилися буквально стежити, коли які гени вмикаються-вимикаються, аби починали розвиватися ті чи інші органи-частини тіла; - вчені виявили гігантський 31-кілометровий кратер в Гренландії; - вчені знайшли кістку дівчинки, що є результатом побачень неандертальця та денісівської людини (ось пикольний матеріал https://scienceukraine.com/allnews/habitat/archescience/neanderthal-and-denisovan-first-discovery-of-an-ancient-human-hybrid/); - завдяки ДНК-базі вчені розкрили серію вбивств 40-річної давнини слід додати сюди: - вчені виявили сліди живих створінь, що мешкали на планеті понад півмільярда років тому! - вперше погоджено лікарський препарат, що пригнічує певні гени, тобто можна буде "вимикати" генетичні хвороби. - розроблено новий спосіб визначення молекулярних структур. - вперше знайдено надпотужне джерело нейтрино за межами нашої Галактики. Для цього, до речі, довелося задіяти купу детекторів, що розміщені в 1 кілометрі кубічному льоду на Південному полюсі - IceCube. (ось класне відео в цю тему https://www.youtube.com/watch?v=Yisqf3NXYJg) - стали помітними ознаки покращень від боротьби проти сексизму, дискримінації і т.п. жінок в науці. Оригінал статті тут: http://science.sciencemag.org/content/362/6421/1346 Інджой. P.S. Просто здіймаю руки до неба і питаю: ну, чому? чому я не можу просто віднайти журналістський матеріал, який можна буде просто репостнути і ніц не коментувати, додаючи посилань та пояснюючи? Чому всі новинні статті про науку - вихолощені та скорочені? Все, попустило. Лупаємо далі. Інджой.

Той випадок, коли хтів покепкувати над українськими журналістами, які відкрили нову планету, але зрозумів, що цей ляп - радше їхня перевага. Інколи медійники припускаються помилок в стилі «астрологи НАСА» щось там побачили. Цього разу журналісти одного з видань виявили в Сонячній системі нову планету - Венус. Сам по собі цей факт свідчить лише про бездумний механічний переклад оригінального повідомлення від Європейського космічного агентства, де вони розповідають про нашого земляка - Сергія Корольова, який брав участь у запусках міжпланетних місій, в т.ч. до Венери (англійською - Венус). Ти шкіришся і щиро посміхаєшся, але потім починаєш гуглити інші україномовні ресурси і розумієш, що купа з них посилаються на російські ресурси. І тут настає розуміння, що навчити правильно перекладати одне слово легше, аніж сподіватися, що на 5-му році війни наші писаки припинять озиратися на болота. Щодо новини. 15 років тому європейці почали вгепувати 345 мільйонів доларів в місію апарату Марс-Експрес. І він нафотографував кратер, повний льоду, діаметром понад 80 кілометрів із товщиною шару в центрі 1.8 кілометри. Це бімба. Загалом, Ілон Маск зі своїми теревенями про еміграцію на Марс не такий вже мрійник 🙂 https://espreso.tv/news/2018/12/20/zond_sfotografuvav_quotkryzhane_ozeroquot_na_marsi Оригінал новини тут http://m.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Mars_Express/Mars_Express_gets_festive_A_winter_wonderland_on_Mars

Отже, Міністерство освіти і науки України як головний розпорядник коштів має забезпечити їх цільове використання на доплати науковців. Дякую Артема Бойка за фільмування засідання, хоча тут є лише його частина, зокрема на 28 хвилині згадування Чжан СІнь. P.S.: окремо поздоровляю Елеонору Шестакову! Карфаген, тобто проплагіатна спецрада Різуна зруйнована за заявою Губерського. Невже і у КНУ розпочалися зміни?" P.S. Оригінал допису пані Світлани тут https://www.facebook.com/svitlana.vovk.7/posts/10217893985804098 . Там ще відео із засідання є.

Коли мене тагнули у цьому пості, я з важким серцем очікував там знову побачити черговий випадок ганьби української системи присудження наукових ступенів. Але... це виявився той випадок, коли лупання скелі громадськими активістами дає результати і економить державі на доплатах плагіаторам понад 100 тисяч гривень на рік. Так, когорта небайдужих - Дисергейт та ГО ТРОН - домоглися свого. З 12 сьогодні скасованих наукових ступенів, 9 було скасовано саме за заявою відповідальних громадян та після перевірки всіх фактів. Проблема в іншому. Скасовано 12 ступенів з 1087 присуджених. Це так, щоб Ви розуміли рівень катастрофи. (1087, лептонний боже, дисертацій!!! В кожній є новизна!!! Та ми маємо стати новим Сінгапуром і Південною Кореєю! Фух... всьо, попустило). Звісно, це той випадок, коли поки не доведено злочин - звинувачувати не можна, але необхідність запуску роботи НАЗЯВО і системної перевірки - просто перезрів. Маю надію, що скоро воно все зашкварчить. І, так, приємно, що Міністр освіти відзначила роботу Svitlana Vovk та Ко. "#Дисергейт Результати Атестаційної колегії 18 грудня стали найнесподіванішими за весь час змагань за академічну доброчесність, оскільки було скасовано 12 рішень спеціалізованих вчених рад, з яких 9 - за заявами ГО ТРОН та антиплагіатної ініціативи "Дисергейт". За нашими заявами скасували рішення спецрад щодо присудження наукових ступенів доктора наук Одайник Світлані Федорівні та Осовій Ользі Олексіїіні, а також кандидатів наук: - Ведмедєву Володимиру Михайловичу; - Черниш Тетяні Миколаївні; - Білоус Анні Олександрівні; - Прокопів Михайлу Івановичу; - Ван Сяоченю; - Хуан Чанхао; - Юхно Наталії Володимирівні. Дякую викривачам за плідну роботу щодо убезпечення науки і освіти України від шахраїв, а бюджет - від збитків на величину доплат за наукові ступені (це десь 120 тисяч грн. річних) Проте, за нашими заявами не позбавили наукових ступенів докторів економічних наук Лещук Галину Василівну та Мартинюк Олену Анатоліївну, а також кандидата економічних наук Яковенка Олексія Володимировича. Сподіваюся, як тільки запрацює НАЗЯВО і створе нову нормативну базу щодо присудження/скасування наукових ступенів всі наші справи, які будь коли подавалися до МОН надійдуть до НАЗЯВО з метою позбавлення наукових ступенів академічно недоброчесних науковців. Але несподіванкою у несподіванці стала репліка міністра Лілія Гриневич, у якій вона дослівно сказала: "Думаю, що окремо треба подякувати пані Світлані Благодєтєлєвій-Вовк, яка привертає увагу до тих дисертацій, які потім наші експертні ради підтверджують, що там плагіат... Громадська організація виконує роботу, яку має виконувати спеціалізована рада перед тим як приймати рішення..." Це визнання) Але воно стосується не тільки мене, а всіх наших викривачів і членів антиплагітної ініціативи. Взагалі то я не планувала бути на АК, проте, совість не дозволила не прийти, бо хотілося дізнатися яке рішення прийняли щодо роботи Чжан Сінь. Як сказав Yuriy Rashkevych надійшла нова інформація, яка потребує перевірки. Отже, ця історія ще не закінчена. Будемо контролювати її просування. Враховуючи, що ця АК стала певним чином екстраординарною ми вирішили з'ясувати імовірні причини. На сьогоднішній день їх декілька: 1) експертні ради почали користуватися рекомендаціями щодо виявлення академічного плагіату; 2) розпочалася передвиборча кампанія міністра; 3) у міністерстві ознайомилися з моєю публікацією щодо ефективності державного контролю атестації кадрів, в якій нинішній його склад суттєво пасе задніх відносно попередників - Квіта і Табачника, і вирішено покращити кількісні результати. Але давайте будемо відвертими, скасовані 12 рішень з 1087, тобто 1,1% від 100% винесених на АК. Імовірно, що серед цих 1087 робіт третина мали ПФФ - плагіат, фальсифікації та фабрикації. Проте, проконтролювати це ми - громадська структура, яка діє на волонтерських засадах щодо перевірки захищених дисертацій, не можемо. Треба було б перевірити ще як мінімум 350 робіт,у першу чергу соціо-гуманітарного профіля.

Я майже впевнений, що наша країна рухалася б вперед трохи швидше, якби політики звертали увагу не лише на передвиборчий рейтинг, який, по суті, є лише підсумком їхньої діяльності чи бездіяльності, а й на опитування, що дозволяють оцінити настрої людей, поточну успішність реформ, очікування громадян на майбутнє. Науковці такі дослідження постійно проводять. Щороку Інститут соціології НАН України представляє результати свого соціологічного моніторингу настроїв українського суспільства, який здійснюється з першого року незалежності України. Дуже цікаво читати їхні звіти про те, кому люди більше довіряють, чого зараз більше - зради чи перемоги, чи зростає громадянська активність. Тому, якщо Вас те все цікавить - можете завтра потрапити на презентацію Моніторингу 2018 - 21 грудня, 11.00, Шовковична 12, Київ. https://www.facebook.com/events/2167632910221640/