Лабораторна миша

Колись був такий анекдот. До онука у місто приїхав дід з села. Онук вирішив діда вразити і придбав йому квиток у театр. Після вистави питає: - Діду, то що, сподобалось вам в театрі? - Так, онучку. Сподобалося. Особливо після вистави. Там у підвалі пальта видавали, то я взяв собі два. То я про що. Незважаючи на те, що це відео ми записували близько місяця тому рано вранці у вихіднй день, це - моє улюблене інтерв'ю, бо сподобалося його завершення - мене нагодували. До речі, це було моє перше інтерв'ю, на якому я натурально плакав (бо нарізав цибулю). І це було наше перше з дружиною сімейне інтерв'ю. Дякую Кароліні Ашіон та Зазі Кассашвілі за розмову про науку. Ви круті. P.S. До речі, у Зази своя кондитерська і там дуже смачні цукерки. https://www.youtube.com/watch?v=Btj1FgojGRw&fbclid=IwAR0xtLDkeLU07iAxkTLz093qnnO4wDVAZ_tHZskbAlwNQsSDOtEJpr3I5Z4

Alexei Kolezhuk у своєму виступі сформулював ризики і виклики, що виникають у процесі запуску НФД. Треба забезпечити НФД статус головного розпорядника бюджетних коштів. Із цим ніби всі погоджуються. Думаю, що це буде непросто, але треба буде форсувати. Обговорювали, що треба закласти поступове зростання обсягів фінансування НФД на наступні роки. Ніби домовились про +10% від загального фонду на науку у 2020 (біля 700 млн грн), +15% - у 2021. Але з врахуванням того, наскільки у нас порушуються закони в бюджетному процесі, цілком спокійно ставлюсь до будь-яких цільових показників. Треба працювати над тим, щоб ті, хто формуватимуть і ухвалюватимуть наступний бюджет, були освіченими людьми, готовими будувати правову державу і такими, що розуміють роль науки для її розвитку. Вирішили створити першу постійну робочу групу Нацради із напрацювання змін в законодавство, зокрема, щодо забезпечення особливого статусу НФД, підготовки змін до Митного і Податкового кодексів тощо. Я зовсім не розумію, чому створюється лише одна робоча група, якщо є купа функцій і напрямків роботи Нацради. Піднімалося питання щодо створення груп, дзеркальних групам Європейського досілдницького простору, але ні НК. ні АК не були готові до обговорення цього питання. Відклали. Згадували Фонд Президента з підтримки освітніх і наукових програм для молоді. МОН вже зробив проект положення і почав розсилати для обговорення. Але про це якось окремо. Ідея, яку активно підтримує НК: щоб "наукову" частину коштів цього фонду адміністрував (проводив експертизу, зокрема) саме НФД. Від себе додам, що це був би найкращий варіант + хотілося б бачити десь так 50% коштів фонду Президента саме на наукові проекти. 3. Було декілька моментів, за які соромно (крім відсутності Прем'єра - електричка!). Президент Національної академії мистецтв, обурений тим фактом, що нікого з їх академії не обрали до наукової ради фонду, пропонував орієнтуватись не лише на процедури, прописані в законі, і включити все-таки когось. Далі, додаткових грошей на науку можна очікувати лише якщо буде економічне зростання, але ж всі нещодавно були очевидцями, як раптом нізвідки і без всякого зростання може впасти 1 мільярд грн. Пан Кириленко у відповідь на цитату його слів щодо того, що НФД буде запущено через 2 місяці після того, як НК підготує Положення про фонд, дуже обурився, назвав пані Svetlana Arbuzova прокурором і висловився, що у законі все заскладно і треба спрощувати. (А я думала, що правду в очі казати нормально. І, на мою думку, саме те, що КМУ нездатний впроваджувати свої реформи і закони, вимагає змін). 4. Тепер дуже важливо, щоб проекти документів були оперативно фіналізовані МОН, Мінсоцом, Мінфіном - із погодженням з Науковим комітетом. А потім - щоб ці документи були ухвалені Урядом. Бажано, щоб це сталось не коли-небудь, а ще цього року. Оце буде не словом, а ділом. (Під ялинку науковцям. Напишемо листа святому Миколаю, чи куди там звертатись?) І тут, зокрема, вкрай важлива активна позиція наукової спільноти, тих, хто нас підтримує, закордонних колег тощо. Я вже якось пробувала запустити хештеш #дай_науці_шанс, щоб вчені розповідали навіщо їм потрібен НФД, але якось не пішло. Так от: якщо нема суспільного запиту на зміну (а його не дуже помітно, хоч він і є), якщо нема політичного лідера зміни (бо просто нема, а тим, хто міг би бути - нецікаво), якщо ми як спільнота вміємо тільки махати кулаками після бійки, то буде все дуууже повільно. Замість висновку. Сьогодні ми ще трохи просунулись вперед у напрямку створення НФД. Науковий комітет показав готовність битись за діло. Адміністративний комітет був досить конструктивним. Прем'єр показав свої передвиборчі пріоритети та зневагу до Наукового комітету. Попереду багато роботи. Долучайтесь. Десь завдяки, десь всупереч, але ми це зробимо. (Дякую за фото Maksym Korodenko)"

Осьо тримайте детальний звіт про вчорашнє друге засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Про прокурора для Кириленка, про затягування процесу створення Нацфонду досліджень, про Фонд Президента, який з'явився нізвідки і який жоден притомний науковець не сприймає, про очільника академії мистецтв, що пропонує порушити процедури задля якихось "хотєлок". Так, дійсно, ситуація з Кириленком та Світланою Арбузовою була б смішною та веселою, якби вкотре не підкреслювала спробу імітації реформи науки. Пану поставили конкретне запитання щодо затягування термінів створення Національного фонду, а пан вдався до демагогії та скиглення. Мабуть, так прийнято в українському політикумі. Спрацювали рефлекси. Розумію. Буває. (взагалі ж, є щось трошки цинічне навіть у самій його присутності на цьому засіданні, еге ж?) Але, загалом, це засідання дарує надію, бо процес повільно, але рухається вперед. І все, що можуть робити супротивники реформування наукової сфери в Україні, це гальмувати цей процес. Але вони не зможуть його зупинити. Видно, що Науковий комітет реально б'ється за реформу. Я бачив в Адміністративному комітеті притомних людей і, сподіваюсь, "притомність" буде поширюватись. Лупаймо далі. Будемо стежити. І, звісно, переможемо. Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2321036728175893: "Друге засідання Національної ради з питань розвитку науки та технологій. 0. Голова Нацради, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, був відсутнім з важливої причини: перерізав разом з Президентом Петром Порошенко стрічку на електричці у аеропорт Бориспіль. Як це смішно і гірко виглядає. Але це ж діагноз і всім нам. Принагідно зазначу, що можна було б подати на Кабмін в суд за порушення закону: Нацрада має засідати щонайменше раз в квартал, наразі ж пройшло 10,5 місяців з дати попереднього засідання. Плюс можемо остаточно зафіксувати відсутність політичного лідера у реформи науки всередині Кабміну. Вакантне місце. 1. Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій радує. В мене сьогодні склалось враження, що він став міцнішим і жорсткішим. Видно, що члени НК готові боротись за свою позицію. І це чудовий сигнал щодо посилення спроможності НК і зростання його ролі для реформи науки в майбутньому. Для того ж, щоб Нацрада стала ефективною, треба більше дисципліни від Адміністративного комітету, включеності у процес голови Нацради та забезпечення аналітичної підтримки НК (на що грошей наразі не знайшлось). 2. Порядок денний сьогодні цілком стосувався Національного фонду досліджень. Нагадаю, що НК вчасно обрав склад Наукової ради НФД - ще 14 вересня! Але дуже зайнятим членам Адміністративного комітету нацради знадобилось 2,5 місяці, щоб зібратись на 3 години і затвердити його. Та й то, не всі змогли доїхати. Велика дискусія була щодо того, як краще призначити людину, яка б могла зареєструвати НФД як юрособу поки йдуть усі процеси по його формуванню. Наче визначились із форматом. Треба постанову про зарплати для працівників Фонду - ми ж хочемо, щоб ті, хто там працюватиме, були висококласними фахівцями, знали англійську та не хотіли красти. Для цього треба запропонувати їм більш-менш адекватні умови. Треба також приміщення - в гарному місці і в гарному стані. Що з цим - неясно. Поки (як запасний варіант, на перший час), буде чудове місце в посередньому стані на краю Києва - мій дорогий ІТФ, на межі між Феофанією та селом Хотів. Із плюсів - ліс і білочки в ньому, концентрація розумних людей та тиша.

Думки із засідання Нацради з питань розвитку науки і технологій На всю науку в країні передбачено 9,3 млрд. грн (0,24% ВВП). Це мізер. 23 головних розпорядники. (Якщо Ви не були в курсі, то наукою у нас займаються в держуправлінні справами (104 млн на 2019 рік - це плюс 41 млн до 2018 року), МВС (28 млн), МЕРТ (58 млн), держкомітет телебачення (19 млн) і т.д. Навіть Мінюст та Антимонопольний комітет роблять науку. І мінорегіонбуд. Це просто для довідки). На Нацфонд досліджень є 262 мільйони. І ні копійкою більше. (Ну, якісь копійки після коми там є). Так от. Фонд Президента з мільярдом гривень на науку та освіту, що впав з неба - не враховано в тих 9 мільярдах. І відповіді на питання члена Наукового комітету Климчука Олександра Борисовича до Міністра освіти/замміністрів щодо того, чому є така диспропорція у фінансуванні Нацфонду та Фонду Президента - я не почув. Ні, було сказано, що офіційно Фонд Президента проходить рядком «освіта», а не «наука». Але чому на науку грошей бракне, а на науку від Президента кошти є - я не зрозумів. Можу помилятися, але в мене склалося враження, що очільники Міністерства теж не очікували на таку самодіяльність Президента і тепер змушені шукати дипломатичних формулювань. Може помиляюсь, бо не маю якихось інсайдів. Мінфін теж ніц не коментує.

Залізничні інновації Перебували на другому за всю історію України засіданні Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Тієї ради, що має скеровувати всю науку в країні у потрібному напрямку, плекати Національний фонд досліджень та на яку всі вчені, в т.ч. наші іноземні колеги, покладають надзвичайні надії. Так от. Головою Нацради є Прем‘єр. Його не було. Не зміг. Знаєте чому? Бо він відкривав залізничне сполучення між Києвом та Борисполем. Рейковий автобус. Ну, це теж важливо. Країна чекала на цю реформу всі 25 років. Але. П - пріоритети. Передаємо Володимиру Борисовичу палкий привіт.

Чи Ви знали, що рисунок на хвостовому плавці кита - унікальний? І що завдяки їхнім фотографіям усіх китів вдається каталогізувати? Я добре пам'ятаю момент, коли випадково наштовхнувся на неймовірні міні-звіти вченої Оксани Савенко з подорожі на станцію Академік Вернадський. Розповіді та неймовірні фотографії про важкий перехід через протоку Дрейка, дослідження, айсберги... З того часу в моїй стрічці постійно проскакує її величність Антарктида з її пігвінами, крилем, тюленями-крабоїдами. Зовсім раптово Інтернет зробив те, для чого був призначений - зробив далекий куточок світу дуже рідним та близьким. А дуже цікава тема, про яку чули лише спеціалісти - доступна в цікавому форматі широкому загалу. Я навіть вивчив прізвища наших дослідників і тепер пильно стежу, що ж коїться в Національному антарктичному центрі, бо і він, і станція Академік Вернадський, для нашої країни важать не менше, ніж чорноземи, літак Мрія чи ракетоносій Антарес. Сподіваюсь, що Оксана успішно пройде конкурс і весь наступний рік ми матимемо цікавезні дописи і купу класних фотографій звідти. Ну, а поки - читайте, роздивляйтеся. Практично всі фото - клікабельні. Інджой. P.S. Так, і всіх вітаю з Томосом. Тепер вихідний на станції на Великдень буде канонічним :) http://project.weekend.today/antarktida

Зазвичай до кожного свого посту я роблю якусь підводку, щось коментую, поглиблюю, розширюю... Але зараз у мене бракне слів. Тут вже нікуди ні поглиблювати, ні розширювати :) Тому я просто замовкаю, а слово передаю неймовірним вченим-лікарям Віктору Досенку та Надії Жилці, котрі фахово розказують про... вагіну. Так, пан Віктор на Днях науки цілу лекцію про неї торочив. До речі, чоловікам весь цей матеріал теж є корисним. Інджой. Піс. Лав. І будьте здорові. https://life.pravda.com.ua/health/2018/11/28/234247/

Ранок почався не з кави, а з витрат. Підтримав проект створення коротких двохвилинних анімаційних відео з математики. Ніколи не чув про NEED / animation studio, але був приємно вражений якістю зображення та україномовною озвучкою. Дійсно, вони здатні зацікавити не тільки дітей, але й дорослих. Сподіваюсь, ці розумники зберуть потрібну суму і ми отримаємо купу математичних мультфільмів окрім вже існуючих про рівняння прямої, гіпотезу Коллатца та степінь числа. Їхні відео можна подивитися на ютуб-каналі https://goo.gl/K4wKET чи у групі на фейсбуці https://www.facebook.com/necessary.education/ Круто-круто-круто. Молодці. Допис Ярини Вишенської https://www.facebook.com/yaryna.vyshenska/posts/2319550844939842: "Претендую на твою добру справу. І дуже хочу знати твоє ім‘я. Добігають останні дні збору коштів на створення роликів з математики для школярів. І зараз розповім, чому для мене цей проект важливий. Ми не будуємо дитячі садочки, не вирішуємо геополітичні конфлікти і не створюємо ліки від раку. Ми просто маленька анімаційна студія, яка створює відео. Ми хочемо, щоб воно було корисним і безкоштовним. Щоб змінювало сприйняття предмета і робило його користь більш очевидною. Щоб школяр відчував себе рівноправним співрозмовником і отримуючи базові знання, не боявся фантазувати, мріяти і створювати. Ефективна візуальна комунікація – для мене не порожній звук. Незалежно від сфери: чи то маркетинг, чи освіта. Вона творить чудеса. Нашою першою перемогою в NEED / animation studio було те, що шестилітня донька нашого автора після перегляду ролика – взяла папір і ручку, та сіла вирішувати Гіпотезу Коллатца. Нашими наступними, сподіваюсь, всі ті, хто в школі й удома вчитиметься так, щоб потім будувати дитячі будинки, вирішувати геополітичні конфлікти та знаходити ліки від жахливих хвороб. У #ЩедрийВівторок давайте разом дозбираєм грошенят на створення анімаційних відео з математики: mg.od.ua/projects/anmacyn-roliki-z-matematiki-dlya-shkolyarv"

Брейкінг ньюз Годину тому на Марс висадили новий апарат Mars: InSight, що, де-факто, представляє собою "бурову установку". Якщо усі попередні роботи переважно робили фотографії околиць та трошки длубалися у поверхні, наче ті туристи, цей пан вже є серйозним візитером, що вивчатиме "нутрощі" планети. Впевнений, що на сайті АльфаЦентаври скоро з'явиться і відео посадки, і коментарі спеціалістів, а поки перегляньте цей прекрасний матеріал про суть місії та місце посадки. https://thealphacentauri.net/insight-landing-site/

Що ж, поки наші військові та дипломати здійснюють усі необхідні кроки для якомога болючішого за даних обставин покарання росії за її вчорашні агресивні дії, ми маємо зберігати спокій і лупати свої скелі далі. Тому перебування на парижанщині не є приводом для невипуску анонсу науково-популярних подій на найближчі дні. Відвідуйте, розумнішайте, дивуйтеся, майте гарні вечори. Тримайте зброю чистою, а голови холодними. Переможемо. https://site.ua/anton.senenko/16622-anons-naukovo-populyarnih-podiy-milyon-griven-na-nauku/

Чому у нас з Олександром Марченко такі задоволені обличчя? Бо в залі експозицій Музею мистецтв і ремесел Парижу ми знайшли українське масло, як приклад пакування продуктів харчування. Так, Париж - це в першу чергу не про Собор Паризької Богоматері і не про Ейфелеву вежу. Для нас головною принадою є саме Musée des arts et métiers. Окрім неймовірної постійної експозиції - прямо зараз відкрилася тимчасова, присвячена еталонам. Так-так, пов'язана із заміною еталону кілограма у травні наступного року. Нині тут можна побачити факсімілє еталону метра та кілограма з платино-іридієвого сплаву, еталон кількості речовини (моль, сфера монокристалічного кремнію), а також приладдя для вимірювання температури (кельвін), сили електричного струму (ампер), часу (секунда) і сили світла (кандела). Плюс купа інтерактиву, як завдяки основним одиницям з СІ ми можемо отримати інші, типу швидкості, потужності, провідності, радіоактивності тощо, а також приладів для вимірювання різних величин від давніх часів до наших днів. Експозиція абсолютно неймовірна і зачаровує. Тому, якщо раптом Ви мільйон разів були в Музеї ремесел - цю виставку дуже раджу. Працюватиме з 16 жовтня по 5 травня. Якщо ж Ви раптом збираєтеся в Париж і не планували сюди завітати - варто змінити плани і обов'язково включити його в перелік цікавинок. Я не буду багато розписувати, що там. Просто скажу: а) це детальна розповідь про розвиток цивілізації від початку часів до усіх сучасних винаходів - верстати, шестерні, хімічні лабораторії, електродвигуни, автомобілі, літаки, проекти мостів, посуд, телефони-телеграфи-кіно і т.і. (Залишу кілька фото). б) особисто я тут вже вп'яте чи вшосте. І прийду ще. Бон вояж. Сайт музею осьо https://www.arts-et-metiers.net/ P.S. Ні, протестів не бачили. Та й, думаю, французи без нас розберуться

Так, я далеко від України, у парижанщині. Але це, все ж, Сонячна система, тому я маю змогу запостити для Вас два цікаві лонгріди. 1. Оце дивина. Хтось колись (зокрема, Ханенко) їздив у Єгипет, купляв там сувеніри, а через десятки років ці милі речі стали національним надбанням нашої держави. Чи Ви були в курсі, що в Україні є єгиптологи, фрагменти Книги Мертвих, мумії людей та крокодилів і взагалі ця сфера дуже-дуже розвинена, а наші вчені постійно співпрацюють з колегами з того самого Лувру? Що коїться у вітчизняній та світовій єгиптології, де побачити тисячолітні артефакти - в інтерв'ю Миколи Тарасенка https://nv.ua/ukr/radio/science-academy/akademija-nauk-avtorska-prohrama-dmitra-simonova-ta-jurija-pustovita-29032018--2461080.html 2. Чи є у Всесвіті розумне життя чи просто життя окрім планети Земля? Парадокс Фермі говорить про те, що якби розумне життя існувало - воно б із нами давно сконтактувало. Тому його немає. Але наше існування свідчить про те, що таки за наявності певних умов життя на інших планетах абсолютно можливе. Власне, про ці умови читайте в класному перекладі на АльфаЦентаврі. (до речі, Ви були в курсі, що в нашій Сонячній системі є небесні тіла, на яких води більше, ніж на Землі?) https://thealphacentauri.net/jizn-pered-fermi/ Інджой.

Таки це сталося. Хто не зрозумів, що саме - поясню на пальцях. На фоні хронічної нестачі коштів на науку в країні, в т.ч. на її реформу, на створення Національного фонду досліджень, котрий має стати класним та прозорим за найкращими західними практиками, на фоні неопалюваних приміщень інститутів та загрози неповних робочих тижнів на наступний рік, на фоні розповідей про більш нагальні потреби держави, Президент країни дуже легко знаходить 1 млрд гривень на президентський Фонд. Типу для підтримки науки і освіти. І депутати за це голосують. Ті самі депутати, які теж полюбляють розповідати, що грошей нема, а більше грошей на науку - це точно про розпил. Підкреслю, на ВЕСЬ Нацфонд досліджень з його експертами та процедурами - передбачено 260 мільйонів гривень. А на Фонд Президента, для якого немає нічого - ні положення, ні експертів - мільярд. І це не про розпил і буде якась "прозора процедура". Так от. Я, звісно, сподіваюсь, що МОН та небайдужа громадськість знайдуть механізми та способи прописати процедури розподілу цих коштів чесно, а не перетворити це все на передвиборчий розпил, але маю сказати наступне. Весь цей фарс є нічим іншим, як зневагою до роботи експертів, вчених, притомних чиновників. Мовляв, Ви, канєшна, прописуєте реформи, закони, положення, але ми тут нарішали і вигадали щось більш розумне, ніж усі Ви разом взяті. Дякую. Меседж почуто. Циніки. Всі Ви. Ті, хто не віднаходять 90 мільйонів на Нацфонд, ті, хто розповідають, що відміна поборів за розмитнення наукового обладнання чи реактивів - це корупційні ризики, ті, хто прописує непритомні процедури контролю відряджень, ті, хто знаходить мільйон причин, аби вкотре по-дурному наголосити, що в світі немає країн, де науку фінансує держава (ага, одна пані сказала таке вчора), але радісно типу під приводом піклування про розумну молодь легко віднаходить мільярд. В принципі, я все сказав, залишилися лише епітети, однак на своїй сторінці я не лаюся. Але переможемо. І будемо пильно стежити за цим "фондом". P.S. Про те, де Порошенко те все говорив - отут https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/23/7199100/

Тут така справа, що мені тре трошки напружено попрацювати і карябати сюди у мене часу найближчі дні буде обмаль. Але, перебуваючи на висоті 11000 метрів, я прочитав прекрасний матеріал, який Вам 100% сподобається - про ракетні двигуни. По-перше, звідси Ви втямите різницю між, власне, ракетними та реактивними двигунами. По-друге, достеменно зрозумієте, які характеристики на яких етапах запуску ракетоносія є важливі. По-третє, автор прекрасно розписує види ракетного палива, моно-, двох-, багато-компонентні склади, окисники тощо. Дуже раджу. Нехай прибуде з Вами сила. Тримайте ноги в теплі. http://ua.thealphacentauri.net/ridynni-raketni-dvyguny-part-1/?fbclid=IwAR1_y8A19e9Z2bjOUxOUJ86_UKJcE_avy5XzYDMIoyxhLwGiducPCLCVq-M

Я всілякої клоунади чекав у передвиборчій гонці, але не такого. Волаю. От є люди, які кажуть: "На науку у країни нема грошей. У нас низький ВВП, війна, криза, ̶к̶о̶с̶ю̶к̶ , пенсіонери, ̶в̶к̶л̶а̶д̶н̶и̶к̶и̶ ̶б̶а̶н̶к̶у̶ ̶М̶и̶х̶а̶й̶л̶і̶в̶с̶ь̶к̶и̶й̶ , борги МВФ і т.д.". Так от. Люди, гроші на науку є. Виявляється, зайвим валявся цілий мільярд. Мільярд!!! І підтвердити цю мою думку мені допоміг сам Петро Олексійович (що, притихли? Вас ніхто не попередив? Ну, звиняйте. Влаштуйте там систему з смс-повідомленнями чи заведіть канал у Телеграмі). Дивіться. Вчені, експерти, небайдужі громадяни та чиновники реформують науку, залучають міжнародний аудит, експертизи, створюють незалежні прозорі органи, переймають найкращі практики, ретельно все опрацьовують. Потім вони кажуть: "Дивіться, от у нас класна реформа, але на неї потрібні кошти, щоб все запрацювало. Нам треба додатково 90 мільйонів на крутий Національний фонд досліджень, бо це конкурси, гранти, все як на Заході. І ще на діяльність Національної ради з питань розвитку науки і технологій тре додати, бо 500 тисяч гривень на діяльність органу, що визначає напрямки науково політики цілої держави - це мало (насправді, це знущання)". Їм у відповідь: "Грошей нема". Численні посіпаки: "Війна, косюк, пенсіонери!!!...". І тут раптом виявляється, що: а) у державі існує якийсь Фонд розвитку інновацій, на який було закладено 50 мільйонів гривень. І на наступний рік вони теж знайшлися. Ні, фонд не працював і не працює, гроші пропали і я впевнений, що пропадуть знов (до речі, через це когось звільнили чи вліпили догану? просто цікаво). Але в своїх звітах Уряд, мабуть, пише, що на папері він гроші виділяє. Тобто, на фіктивний (фейковий, уявний, імітаційний) фонд, про діяльність якого ніхто не чув, гроші є, а на Нацфонддосліджень - нема. б) "Верховна рада запропонувала Мінфіну вирішити питання щодо фінансового забезпечення видатків на створення та забезпечення функціонування Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді. Вирішили! Знайшовся 1 мільярд гривень." Один довбаний мільярд гривень на фонд, діяльність якого має підтримувати освітні та наукові прагнення молоді (https://www.president.gov.ua/documents/3572018-25414). Без експертиз, ідентифікаційних комітетів, оцінок, ретельного опрацювання, залучення стейкхолдерів, консультацій, гори обґрунтувань кожної копійчини і т.і. Отак - бац! - і є додатковий мільярд. Не 997 мільйонів, не 1 млрд.4 гривні 57 копійок, а кругла красіва цифра. Я соромлюсь спитати - це частина передвиборчої програми? З кого питати? З Президента, з Уряду, з МОНу? Може ми краще доведемо вже почату реформу до кінця? Аби не було спекуляцій - я ЗА виділення окремих грантів на освіту і науку для молодих, підготовку докторів філософії, стажування і т.п. І я б пристрасно вітав появу нового фонду. Але лише за тими ж конкурсними процедурами, з оцінками та обґрунтуваннями, а не отак. Це ж схоже на передвиборчий популізм. Тому, власне, шановні громадяни, коли Ви мені розповідаєте про відсутність грошей на науку: Ви там позиції спочатку узгоджуйте, аби не виглядати по-дурному. Шановні депутати, урядовці, шановний Петро Олексійович (якщо раптом на вогник завітає). Припиніть імітувати підтримку науки. Припиніть імітувати інноваційну спрямованість (ні, Володимире Борисовичу, селфі на фоні конструкторів Лєго не роблять з Вас прибічника сучасних технологій). Просто дослухайтеся до експертів і виконуйте вимоги закону та рекомендації євроаудиторів (поки Ви все ігноруєте). Хочете допомогти молоді - не жахайте її. Бо її лякає не стільки нестача коштів, скільки популісти при владі. Хай допоможе нам усім Лептонний Бог. Переможемо. Юля Безвершенко, дяка, що висвітлюєш цей маразм.

Цього тижня на Україну чекає подія космічного масштабу - в Київ завітає Лоуренс Краусс - пан з оцього інтерв'ю, яке просто можна розбирати на цитати. Майже впевнений, що воно провокує на заголовки "Американський фізик довів, що подорожі у часі можливі" або "Космолог назвав усіх віруючих людей дітьми". Байдуже. Вчений прекрасно розтлумачує, чому без фундаментальної науки весь сучасний світ був би казна-чим, а наука - це в першу чергу про звичайну цікавість; що нам варто очікувати від квантових комп'ютерів та чи така проста справа створити штучний інтелект; про ядерні загрози та совання стрілок Судного дня туди-сюди; про автоматизацію та засилля роботів; про важливість критичного мислення і математики та багато іншого. А решту можна просто викарбовувати на граніті: "В основном мои самые большие ошибки были в том, что я не развивал идеи, которые у меня были. Потому что думал, что они никуда не приведут." Оцю треба Гройсману показати: "Нам нужно иметь базовое понимание научных навыков, математическое обоснование. Но не нужно становиться экспертом в науке. Конечно, для обществ, которые пытаются развиваться, стран третьего мира, наука и технологии - существенная часть роста благосостояния. Поэтому в таких странах, как Индия, и других, вы видите людей, которые хотят стать инженерами. Потому что это дорога по выходу из бедности. Это также и справедливый маршрут: он базируется не на классовой иерархии, а только на знаниях и способностях. Знания и способности могут вытащить из нищеты. "У меня есть друг, кинорежиссер Вуди Аллен, который никогда не ходит на награждения, когда выигрывает приз. Потому что говорит: “Как вы можете классифицировать искусство?”" А по релігії він добре пробігся. Що ще раз викликає сумну посмішку на моєму обличчі - поки розумні люди "просвітлюються" і усвідомлюють, що їхня доля лише у їхніх руках, поки вони шукають місце для посадки чергового марсохода та з'ясовують, який саме метеорит викликав якесь там похолодання - ми вимушено граємося у здобуття сертифікатів якості та відповідності для релігії. В дивні часи живемо. Але дяка Devoxx Ukraine, що збільшуєте кількість інтелекту в країні. Павлу Наказному дяка за посилання на статтю. P.S. Ось інформація про приїзд Лоуренса і виступ в КПІ https://www.facebook.com/events/368692383699259/ (зверніть увагу, що там потрібна реєстрація). https://tech.liga.net/technology/interview/fizik-lourens-krauss-ne-pozvolyayte-merzavtsam-podavlyat-vas