Maya Khodyreva

Після практики пити чай і спостерігати рух простору і як танцює дощ...

6 способів як НЕ треба розповідати про йога-танець

Кароче що я ще хотіла сказати :) Я трохи застрягла в маркетингових стратегіях, змінах позиціонування й пошуках тієї чудової формули, як розповідати про йога-танці. Вивчала, аналізувала, структурувала. Накопичувала знання, інструменти й рекомендації. А віз і нині там 😂 У мене часто стандартні лекала не працюють, але ж від них гарно відштовхуватись. Бо лежала придушуючи щось живе, різнопланові що є в середині. А без живого потоку навіть найкращі лекала в мене не працюють. Тож вирішила поки відпустити повіддя. І дозволити собі експериментувати з контентом так, як хочеться. Звісно, спираючись на вивчений багаж, продовжуючи тестувати цікаві мені гіпотези. Бо, здається, я вкотре переконуюся: навіть найкращі технології потрібно вміти вибудовувати під себе. Шукати власні формати, пробувати різне, помічати, куди лине енергія, від чого загоряються очі, а від чого хочеться закрити ноутбук і піти танцювати самій без контенту 😁 Зрозуміла, що я хочу вигулювати і притрушену іпостась, і гумористичну, і magico-йогичну, і мисткиню, і дослідницю людської природи та ту саму мудру жінку, яка знає дещо про глибини буття, і часом просто не може нормально пояснити, що таке йога-танець 😂 Нехай усі вони потроху виходять у світ. Не обов'язково в ідеально упакованому вигляді. Бо врешті решт не так багато хто це дивиться ))) А я дам собі волю і подивлюся, що з цього вийде. Ну і, звісно, кармічити! Бо карма — це ж база. Базейша-база 😎 А тепер тримайте невеличку демонстрацію того, як НЕ треба розповідати про йога-танці 😂👇 Притрушена і гумориста попрацювали )))

Звичайна мить - це диво! Вчора ввечері прийшли різні новини від різних людей. Хтось несподівано помер, хтось втратив близького, хтось дізнався про тяжку хворобу. І знову гостро відчула: ми не знаємо, скільки часу маємо. А ще — як багато ми сприймаємо як належне. Те що є зараз може бути втрачене навіть через кілька годин, зненацька, неочікувано і можливо назавжди... Тож розумію, як важливо час від часу собі нагадувати і радіти за те що зараз вже є, а є насправді в кожного із нас дуже багато... Саме життя, близькі люди, які живі, які здатні робити щось хороше, бути поруч, любити вас, яким ви можете можете дарувати любов... Хапаю себе на думці і про маленькі аспекти. Світло. Вода. Смачний сніданок. Музика. Можливість вільно рухатися. Ясна голова. Поки нічого не болить, ми можемо навіть не помічати, яке це щастя. Але варто розболітися голові — і раптом розумієш, яка насолода просто почуватися добре. Заболів живіт — і вже не до сніданку. Зникла вода — і звичне життя стає значно складнішим. Звичайна мить насправді зовсім не звичайна. Вона складається з безлічі умов, які саме зараз збіглися. Можливо, усвідомлювати це — вже спосіб бути більш щасливим вже зараз, не чекаючі гучних досягнень та змін. Якомога більше відчутваючи просту тиху радість. Вчора на розборі уроку про пустоту, ми торкнулися таких простих речей, як заставками зумі, яку хтось раніше не міг собі поставити, бо не було компа із тоб функцією. А зараз є... і зараз ця заставка людину радує щоразу. А я поділилася тим, що мене і досі КОЖЕН ДЕНЬ радує мій новий комп'ютер. Який подарували люди вже півроку тому. А я і досі торкаючись його кнопок, вмикаюсі екран, ставлячи заставку на зум (да в мене теж була колись така мрія, ставити заставки які хочу) - я і досі відчуваю тиху радість від цього дарунка. Так дивно за півроку ми зазвичай звичаєм до нових робочих інструментів і сприцмаємо як рутину. А я от, і досі насолоджуюсь. І да, це покоащує життя вцілому, бо воно зіткнення із мільярдів моментів рутини, вони є тим чим вцілому забарвлене наше життя... якщо життя просочене тихою радістю то воно вцілому більш щасливе. Ніж рідкісні спалахи більш масштабних радісних подій.

Друзі, як ви? :) В багатьох з нас нещодавно відбулась особлива і унікальна подіявеличезного маштабу Я була головним хостом філії в Хмельницькому і мені пощастило мати дуже крутих янголів-помічників😍😍😍 Ще й досі мене штормить від цього ))) Відчуття дивні, полярні, намагаюсь відпочивати і просто дати цьому місце бути, і увійти в русло життя. Нові реалізації вже починають проявлятись спалахами, щось спалахує і гасне, щось спалахує і дає відповіді, підказки... а щось - тисне, висить непроялене, щось - ніби за вуаллю... а щось... навіть ще не намалювалось, ще попереду пізнання, бачення як схована величезна частина айсбергу. 🌈 Поділіться, як ви?

Сьогодні танцювала йога-танець для себе... і це було чарівно, дати собі можливість м'якого руху, очистити вітри і... витанцювати дещо луже важливе. Що розкрилось через слова вчителя: згадай які в дитинстві ти читала книги, яка музика тебе оточувала... це послання тобі в цьому житті. Деякі послання я не могла втримати, вони хотіли бути висловлені через рух під пісні, які зараз сприймала зовсім інакше... Пізніше розповім. І да, в суботу 03.10.26 в Хмельницькому, та неділю 04.10.26 онлайн Буду проводити йога танець. Детальніше про цей МК на каналі йога-танцю 👇👇👇 https://t.me/YogaDanceV

Послухали з сином лекцію курсу йоги сновидінь 💫

А потім я побачила і ще одну історію, і розуміння важливих внутрішніх процесів пішли далі... Розповіла на каналі 👇 https://t.me/YogaDanceV/156

РОЗПАКОВКА СТАНУ ПІСЛЯ СЬОГОДНІШНЬОЇ ЙОГИ Робота з тонким тілом і тонкими вітрами дуже тонка. Ми навіть не пов’язуємо ці зміни з йогою. Бо не знаємо, що саме помічати. Але я хочу щоб ви знали і теж змогли це помічати. Сьогодні після йоги з дівчатами я пішла на кухню готувати сніданок. Раптом прямо відчула усією собою тишу і тепло моєї кухні. Гарячий промінчик сонця на плечі - як обіцянку що день буде сонячним... Готуючи їжу, відчувала особливу вдячність, що є чим годувати близьких. Заварила кави і раптом відчула як теплий аромат просочує всю кухню. Ммм... якесь особливе почуття: я в спокої, я в порядку, ми всі в порядку... А потім пила каву і згадувала наш йога-клас, який хотіла відмінити... Людей, які були поруч. Спільний рух в просторі. Я не була сама. Вони не були самі Ми були разом в колі. Відчула на контрасті: коли ти абсолютно сам ідеш цей шлях. Коли нікому не цікаво, коли немає з ким це розділити. Так ніби обдало зимовим холодом. І в цей момент я по особливому прожила глибоке тепле відчуття СПІЛЬНОЇ ПРИСУТНОСТІ Ми дихаємо і рухаємось у спільному ритмі, присвячуючи це щастю кожної істоти. А після практики хтось ставить сердечко, говорить/пише кілька теплих слів, щедрить донейшин. І раптом ти усе це відчуваєш, а не проходиш повз - типу ок. Це не схоже на гучне свято чи сильну емоцію. Це набагато тихіше. Наче в просторі запалили маленьке світло. Оце і є ОДИН з результатів практики. Наш сансаричрий розум каже: ну і що з того? Ну стало спокійніше, ну приємніше. Подумаєш результат. От якби б ти одразу найожила-накармічила мішок золота з неба. Ото - чудовий результат... Але насправді наше повсякдення складається із наших фонових станів, а не з суперакцентних. І часто фонові стани пригніченості, втоми, роздратування ведуть до сірої буденності, втрати сил, відсутності радості і смаку життя. І ми насправді все по життю робимо заради того, щоб сповнити життя на фоновому рівні: теплом, добром та радістю. - То йога це саме і дає. Коли ми фонового в хороших станах - росте наша здатність сіяти хороші зерна. А схильність злитися, зриватися, вчиняти недобре знижується. Буденність перестає бути автоматичною. У ній з’являється краса і смак. Стає більше живого контакту з життям. Стає менше напруги. Легше робляться справи. Іншим поруч із вами теж стає тепліше. затишніше і ресурсніше. Це ОДИН з пластів, як працює йога в тривалій перспективі. Тихо. М’яко. Майже непомітно. Але саме так йога дійсно змінює усе наше життя.

Так цікаво. Сьогодні в мене було безсоння. Прямо от всю ніч. Заснула тільки десь о 8 ранку, о 9.15 мене розбудили бігти в коридор...а на 10.00 була запланована мирна йога з вітрами. Я думала відмінити, і взагалі може ніхто не прийде... але вирішила, ні робитиму навіть сама, бо я ставила собі в план вересня робити мирні практики, і вже зробила ВСІ, крім оцієї йоги ))) І.... ми таки з дівчатами зробили ніжну м'яку йогу. Хоча ми рухались повільно, наче пливли в просторі. Тяжість безсонної ночі, пригнічений стан пройшли. Ніби всередині тіла провітрилось, стало свіжо і ресурсно. Отже мій день врятований, я не буду ходити сонною букою. Маю сили і натхнення на заплановані справи.

Брехня "І жили вони довго, щасливо"... Ілюзія про "все буде добре" з дитячих казок... Наступний шар інсайтів від йога-танцю про скло - читайте на каналі https://t.me/YogaDanceV

А тим не менш... практики Мирний вересень Мікро-гомпа на 7 днів була проведена🤩⭐️ Аскеза на 10 щоденних медитацій (40-60 хв) 1. 9.09.26 ✅ 2. 10.09.26✅ 3.11.09.26 ✅ 4. 12.09.26 ✅ 5.13.09.26✅ 6. 14.09.26 ✅ 7. 15.09.26✅ 8. 16.09.26✅ 9. 17.09.26✅ 10.18.09.26 ✅ Йога Нігуми і Йога-танець 💃🏻Йога-танець | Щонеділі, 14:00 – 15:00 ✅13.09 ✅20.09 ✅27.09 🧘‍♂️Йога Нігуми з вітрами | Щовівторка, 10:00 – 11:00 ✅15.09 ✅22.09 ⭐️29.09 Завтра 29.09.26 (вівторок) 10.00 за київським часом йога Нігуми з вітрами Створення карми миру через глибинну м'яку роботу з вітрами, і божественну шавасану

Наступні пости про ці інсайти, я думала взагалі ділитись із вами чи ні, бо то доволі болючі речі... але вирішила, що гірше якщо деякі речі так і залишаються не озвученими і не усвідомленими, тому буду ділитись. Вже завтра.

ПРОВОДИМІСТЬ СВІТЛА ✨💫 В йога-танці взяла для творчої роботи скло, та його якість — проводимість світла. Як це — відчувати себе склом, що проводить світло? Не затримувати його, не змінювати, не вирішувати, чи варто пропускати? Спочатку ожили теплі спогади дитинства: ясний день на канікулах, сонячні зайчики на стіні, відчуття, що коли є сонце — перед тобою день сповнений усіх можливостей: купатись в річці, гуляти, грати під деревом в ляльок, дивитись вдома мультики чи читати книгу. А потім відкрився глибший шар проводимості світла. ...За 10 років я кілька разів будувала щось важливе: навчалася, розвивалася, вкладала сили й серце. І щоразу приходив удар — війна, переїзд, втрата. Знову збирати себе по шматочках і шукати, чим жити далі. Виявляється я непомітно втратила довіру до самого процесу вкладення. Всередині оселився отруйний голос: «А навіщо витрачати стільки сил? А раптом все зруйнується? А де гарантії?» І саме тут цей образ скла стає для мене відповіддю. Скло не питає, чи гарантовано йому, що світло залишиться і що його цінуватимуть... Воно не каже: «А раптом мене розіб'ють?» Воно просто проводить. Безумовно. Я ясно відчула свій глибинний блок: вимогу гарантій, щоб відкриватися тому, що люблю. Ніби мораторій на повну присутність. Але ж гарантій НАСПРАВДІ не було НІКОЛИ. Це ілюзія. Нам навіть завтрашній день не гарантований. І тоді питання змінилось: Що я хочу проводити через себе, поки я тут? Для мене це про йога-танець, про роботу з тонким тілом, виходом за межі буденності (сансари), про бажання створювати навчальні програми й передавати досвід іншим. Виявляється я зупиняюсь і відкладаю, бо: «А ти впевнена, що це надовго?» Тепер знаю: Ні. Не впевнена. І саме тому — буду робити. Можна опинитися в обставинах, де тобі майже нічого не належить. Але завжди залишається те, що ти можеш провести крізь себе: добре слово, турботу, красу, любов, танець. Не вимагати від життя гарантій. Просто бути тим, хто проводить світло. Тому що хочеш бути його частиною, тому що хочеш щоб світло БУЛО🕯 📍 Хмельницький & Онлайн 💬 Якщо вам відгукується цей стан — чекаю вас на практиках йога-танцю Для йога-танцю в мене окремий канал https://t.me/YogaDanceV А для живих занять в Хмельницькому - окрема група https://t.me/+aEdtLb1nxP42MmVi

І все-таки цікаво ))) в якийсь момент я роозумію, що зараз в мене все іде через тему йоги, танцю, театру... ну і ще деякі процеси повязані із вченнями, але про них неможна писати. Тож на цьому каналі ділитимусь тоді тим про що зараз живеться, практикується. Дуже глибинні речі піднімаються через йога-танець, важливі історії і інсайти. Можливо для вас щось з того також буде важливим. Так от: останні йога-танці продовжувала протанцьовувати тему скла, і однієї з його якостей. На разі мені відгукнулась - ПРОВОДИМІСТЬ СВІТЛА - купа інсайтів, але не одразу як мішок на голову, а поступово, розкриваючи шар за шаром важливі внутрішні процеси про які я і не здогадувалась, тому розповідатиму поступово, щоб не завалити лонгридом )))

Йога нудна? Ви просто не були на йога-танці. 😉 Жива енергія в тілі має різні темпи та ритми. Це не тільки плані медитативний рух, це і розмах, стрибки, засвоєння простору... можливість бути як є, ходити, стрибати, викаблучуватись і проявлятись без сорому. Так йога може бути і як чистий імпульс, вибух драйву, скидання накопиченого затиску, пустощі, дослідження нових граней себе. На моєму йога-класі є місце різноманіттю проявів: ✨ Для глибокої роботи з тонкими вітрами Нігуми ✨ Для заземлення та пошуку балансу, внутрішньої опори ✨ ...і для того, щоб просто побути живими, драйвовими, дуркуючи із 15-річним сином під Maneskin! Трансформація відбувається не тільки через асани. а й через дозвіл собі зняти контроль голови й витанцювати свій внутрішній вогонь. Практика — це не рамки. Практика — це СВОБОДА проявлятись, змінюватись, рости. 📍 Хмельницький (Оффлайн) & Онлайн (з будь-якого куточку світу) Хочете відчути легкість, драйв і свободу у власному тілі? Пишіть «Йога-танець» в коменталяз, і я надішлю вам дати занять з йога-танцю! ✨

Студент спить - навчання йде? Ділюся своїми спостереженнями і лайфгаками в навчанні. Якщо ви щось вивчаєте зараз, навчаєтесь, або допомагаєте навчатись дитині - беріть лайфгак, яким поділилась в цьому відосику.