Нотатки креадира 🏴‍☠️

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Час від часу варто нагадувати собі про дві речі: 1. В будь-якій ситуації більшість завжди буде довбойобами. 2. В різних ситуаціях до цієї більшості будемо належати ми. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Час від часу на різних заходах спливає питання про те, як обирати сильні креативні ідеї. У відповідь на такі питання хочеться одразу або почати філософствувати про таємні знання старійшин креативного цеху (їх не існує), або давати посилання на 7+ HumanKind GPC Scale від Лео Бернета (яка насправді більше підходить для оцінки вже втілених ідей), або довго пояснювати якусь спрощену версію idea scoring matrix (взагалі не розумію, чому в систем оцінки креативних ідей такі нудні назви). Але насправді, якими б не були наворочені алгоритми вибору, зрештою останнім фільтром буде внутрішнє відчуття. Його неможливо перекласти в систему. Підозрюю, що йому неможливо навчити. І навряд вийде масштабувати. І про це чудово сказав Крістофер Нолан в інтерв’ю про свій культовий «Мементо».

«Десь у глибині свідомості я постійно думав: а ти взагалі зможеш це зробити? Трясця, ти ж збираєшся зняти фільм у зворотному порядку! Весь час було відчуття: ось-ось хтось увірветься і скаже: “По-моєму, це все маячня”. Коли знімаєш фільм, ти повністю заглиблюєшся в нього, зариваєшся всередину - і зрештою вже не можеш побачити його збоку, настільки в ньому розчиняєшся. І тоді говориш собі: окей, я написав сценарій півроку тому, і тоді це здавалося хорошою ідеєю. Тож єдине, що зараз варто зробити, - довіритися першому імпульсу. Просто сказати: ось що я знімаю. Ось що я роблю. Ось чому я написав цей сценарій. Це має спрацювати. Просто довірся процесу».

Складність вибору ідей постає в тому, що робиться він коли ідея ще не набула своєї фінальної форми, не наростила мʼязів і сенсів. Бо всі ідеї народжуються потворами. Тому набагато важливішою складовою вибору ідей мені здаються не всілякі алгоритми, шкали і матриці, а розвиток креативної інтуїції. Яка народжується з надивленості, різноманіття досвіду і постійної рефлексії над проєктами і своїми підходами. І є в мене гіпотеза, що найсильніші креативники світу відрізняються від інших не методиками генерації геніальних ідей, а інтуцією, яка дозволяє побачити їх зерна в океанах лайна. P.S. З «Мементо» таки спрацювало, хоч дистриб’ютори і не повірили в його успіх. Фільм вийшов у прокат лише в одинадцяти кінотеатрах. Зібрав $352 243 за перший тиждень. На другому тижні - п’ятнадцять кінотеатрів і $353 523. Серед дистриб’юторів, які спочатку відмовились від картини, був і Miramax - тепер він кинувся назад і відчайдушно намагався викупити фільм у Newmarket. Третій тиждень - сімдесят шість кінотеатрів і $965 519. Miramax міг лише спостерігати, як фільм злітає: чотири тижні в топ-10. Зрештою - 531 майданчик і понад $40 мільйонів зборів (майже в пʼять разів більше за бюджет фільму). Дві номінації на «Оскар». Рівно через два роки після провального показу для дистриб’юторів. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Часом YouTube підкидає неочікувану красу. І хоч сам візуальний прийом не новий, через загальне відчуття від відеоряду все одно передивився його тричі. Що доводить, що не обов’язково завжди шукати нові ідеї. Іноді достатньо яскраво переосмислити старі. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Ото таке. Логотип Yves Saint Laurent створив дизайнер з Харкова – Адольф Мурон, він же – Кассандр. І навіть попри те, що до міста він мав дуже опосередковане відношення, бо був скоріше французом, хочеться вірити, що за перші чотирнадцять років, які Адольф провів у Харкові, творчій дух міста все ж таки якось вплинув на одну з найвідоміших робіт Адольфа. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Офіційні рейтинги найбільш виснажливого і надихаючого року в житті агенції під’їхали 🤟🏼🚀🔥🤪🏴‍☠️ Перший раз за півтора роки шкодую, що не пʼю 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Майже все, про що ми мріяли багато років, сталося! Харків потрапив до списку переможців найвідоміших фестивалів світу – Cannes Lions, D&AD, Clio та інших! Політики в Європі та конгресмени в США хоча б на мить відчули на собі, що таке сирена, і не могли її вимкнути! Ми посіли друге місце в списку найкреативніших агенцій країни за результатами міжнародних фестивалів! Про що ми навіть мріяти не могли – так це про те, що досягти всього цього вдасться разом із величезною командою неймовірних людей із різних країн, які віддали місяці свого життя цьому проєкту та підтримці України. І в першу чергу – наших друзів і креативних близнюків з агенції Officer&Gentleman. Обіймаємо вас усіх міцно! Єдине, чого не сталося – наші північні сусіди ще не зникли. На жаль, фестивальні нагороди не закінчують війну. Тож якщо хочете привітати нас із цими нагородами – будь ласка, оформіть підписку на підтримку нашого фонду Волонтерська. Кожна підписка допомагає нам допомагати тим, завдяки кому ми взагалі маємо можливість створювати проєкти, жити, працювати й говорити про Україну зі світом. Підписка на Волонтерську. Дякуємо 💛💙 P.S. Повний кейс про AirAlarm Clock дивіться на нашому сайті. AAAAAAAARRRRIBAAAAA! 🏴‍☠️ Нотатки креадира

3. Яка в тебе є найдивніша звичка? Вагаюся між двома. Перша — погоджуватись на тексти про себе. Це дається мені страшенно складно, але все ж таки я погоджуюсь — і це вже, мабуть, звичка. Друга — перш ніж відповідати, я б, мабуть, спробував домовитись про те, що ми маємо на увазі під словом «найдивніша» — і це якраз і є моя звичка. Я намагаюсь визначити значення ключових слів перш ніж відповідати на будь-яке запитання. Мене ця звичка не бісить — але, підозрюю, що моїх співрозмовників вона може підбішувати. 4. Яке рішення суттєво змінило твоє життя? Думаю, те життя, яке в мене є, — це прямий наслідок моїх рішень. Навіть тих, які були несвідомими або непомітними — і з огляду назад навіть не здаються нам рішеннями. Можливо, якби я, умовно, вийшов зі свого улюбленого кафе минулої суботи на десять хвилин пізніше, я б зустрів людину, яка б сказала «а давай...» — а я такий «а давай!» — і все пішло б зовсім інакше. Але якщо говорити про те, що найбільше змінило мою професійну траєкторію, то це рішення відкрити власну агенцію. Залишити місце з гарною зарплатою, де тобі подобалось, де було комфортно, де поруч були чудові люди, які любили свою роботу і по-справжньому вміли її робити — і піти в невідомість, щоб спробувати робити все так, як хочеш ти. Це страшне рішення. Але я радий, що прийняв його і прийняв його разом зі своєю партнеркою і дружиною Інною. 5. Які інструменти або практики допомагають тобі тримати фокус на головному? Не знаю, чи можна назвати це практиками в класичному розумінні, але я постійно намагаюсь обдумувати все, що роблю або не роблю. Не поверхово, а максимально глибоко: навіщо це? що я від цього хочу? чи справді це те, що мені треба? Це такий внутрішній діалог, який не завжди приємний, але він допомагає не плутати зайнятість із рухом уперед. Виходить не завжди і не на сто відсотків — але якось та й вдається. 6. Як ти відновлюєшся? Що дає тобі відчуття наповнення й повертає енергію? Я медитував — і це прекрасне відчуття. Ось зараз пишу про це і знову ловлю себе на думці: треба повернутись, тому що це насправді працює. А нещодавно я ще й почав бігати. Пробіжка зранку, коли ще всі сплять або тільки прокидаються, — це теж окремий вид медитації. Ти один, тихо, і є лише ти і рух. Мені здається, що і медитація, і біг роблять одне і те саме: повертають тебе до себе. 7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у складні моменти? «Чому?», «Нащо?» і «Що?».  8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає? Я вигадую ідеї. Різні: для інсталяцій, картин, реклами, кіно, книжок, пакування, комунікаційних кампаній — та для будь-чого, власне. Це, мабуть, єдине, що я справді вмію. І в цьому і є сенс — я люблю цей процес. Мене надихає сам момент, коли ідеї ще немає, а потім вона з'являється. І ще більше надихає, коли вона потім реалізується і живе в реальному світі. 9. По якому питанню ти суттєво змінив свою точку зору за останній рік? Стосовно того, якою має бути реклама — сьогодні, завтра, післязавтра. І стосовно того, як має трансформуватись креативна агенція як структура, як бізнес, як середовище. Це два пов'язаних питання, і мої відповіді на них суттєво змінились. 10. У чому зараз твій головний виклик — особистий чи професійний? Трансформувати агенцію відповідно до того нового розуміння, про яке я щойно говорив. Це і є головний професійний виклик. Не придумати відповідь — відповідь вже є. Втілити її — ось де складно. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Недільна #надиханка від Сергія Малика, співзасновника і креативного директора агенції Angry, проєкти якої мене вражали задовго до знайомства з Сергієм у нас в Багажі. Потім я був дуже енгрі на Angry, бо до них пішла наша чудова арт-директорка Інна. А потім зрозумів, що це, напевно, найкраще місце, куди б я хотів, щоб вона потрапила. Сьогодні Angry стоїть в ряду з дуже небагатьма командами з України, які надихають нас своїми проєктами і підкріплюють любов до незалежних креативних агенцій як таких. 1. Які 1–3 книги найбільше вплинули на тебе — особисто чи професійно? Не впевнений, що можу назвати ці книжки «найвпливовішими» в абсолютному сенсі, але є ті, що свого часу щось у мені та й змінили. Коли я прийшов у рекламу, світ був значно закритішим, ніж сьогодні. Агенцій на українському ринку було значно менше й у них не було такого потоку контенту в соцмережах. Майже не було відеокурсів, не було рекламних шкіл у теперішньому розумінні. Тому я читав усе, що міг знайти. І, звісно, починав з класики — Девіда Оґілві «Ogilvy on Advertising». Це дуже особлива книжка. Так, там є речі, які сьогодні сприймаєш із певним дискомфортом — расизм, сексизм, дух іншої епохи. Але якщо дивитись крізь це і бачити лише те, як людина думала про ідеї й про комунікацію — це актуально досі. Друга — трилогія «Макова Війна» Р.Ф. Куанг. Вона змінила мій погляд на фентезі як жанр. Я зрозумів, що воно може бути дорослим і не по-фентезійному драматичним — що за магією та умовним світом може стояти серйозна, справжня розмова про владу, травму і людську природу. І третя — насправді три книжки одночасно, які я ставлю поряд з однієї причини: Стівен Кінг «On Writing: A Memoir of the Craft», Девід Болл «Backwards and Forwards: A Technical Manual for Reading Plays» і Джон Стюарт Мілль «A System of Logic». Що між ними спільного? Дуже розумні люди пишуть дуже просто. Вони беруть складне — ремесло письменника, драматургічну структуру, логіку мислення — і пояснюють це так, ніби говорять з тобою за кавою. Але ще важливіше інше: вони показують, наскільки глибоко можна вдивлятися в речі, які на перший погляд здаються звичайними. Що таке слово? Як читати п'єсу? Що насправді означає логічний аргумент? Це, мабуть, і є найвища майстерність — не приховувати складність за складними словами, а навпаки. 2. Назви 1–3 людей, у яких ти чомусь навчився за останній рік. Чому саме вони тебе навчили? Мені взагалі щастить на цікавих людей. Минулого року, наприклад, пощастило пройти курс кандидата політичних наук Івана Гомзи. Ми говорили про теорії державотворення, теорії демократизації, про співвідношення політичних режимів і якості врядування — десятки кейсів з різних куточків світу і постійна спроба знайти причинно-наслідкові зв'язки там, де на перший погляд бачиш лише хаос. Це страшенно тренує мислення. Ще один приклад — Ієн Шапіро, професор Єльського університету. Його я слухав вже не наживо, а у записі — але від цього не менш захоплено. Курс «Moral Foundations of Politics» — це спроба розібратися, коли і чому політична влада є легітимною, і як різні традиції політичної думки відповідають на це питання: від Просвітництва і соціального контракту до марксизму та утилітаризму. Після таких курсів починаєш інакше дивитись на звичні речі. Але найбільше мене вчать люди, які поруч зі мною щодня, — моя сім'я. Я це кажу не для гарного слівця. Є речі, які можна просто знати як факт — прочитав, запам'ятав, і ніби все зрозумів. А є такі, до яких ти змінюєш ставлення повільно, роками, і раптом розумієш, що ти вже не той, яким був. Дисципліна, віра, любов — це саме такі речі. І те, як я розумів їх колись, відрізняється від того, як я розумію їх зараз.  🏴‍☠️ Нотатки креадира

Іноді так хочеться, щоб в світі існував універсальний алгоритм розвитку бізнесу. Один набір правильних кроків, який куди не приклади - він завжди працює. На щастя досі ніхто такого алгоритму не вигадав. Бо тоді в цю гру всі грали б однаково. Бізнес і життя – це складні живі системи що залежать від тисяч факторів: контексту, ринку, команди, ресурсів, часу, культури. Скоріше вони схожі на конструктор – сотні деталей, з яких кожна людина збирає якісь власні фігури. Деякі суперечать інструкції. Деякі можна зібрати лише один раз. І жодну неможливо відтворити в інших умовах. Але деталі цього конструктора можна знати. Розуміти як вони виглядають, як працюють і за якими принципами поєднуються. Щоб далі збирати з них свою фігуру – саме для своєї ситуації, своїх обмежень і своїх цілей. Свій конструктор я збираю понад 10 років професійного життя. Який тепер перетворюю на Strategy OS (тобто - operating system) - курс для тих, кому потрібен не готовий чужий конструктор, а будівельні матеріали для створення свого. Цей конструктор буде розкладений по трьом коробкам - Мислення, Структура, Дія. В кожній коробці - різні деталі – улюблені інструменти, які я по-різному поєдную в різних проєктах. Цілепокладання, деконструкція, проблематизація, рефлексія, дослідження, створення цінності, стратегія та інші кубики, з яких складається кінцевий результат. На перший набір планую зібрати не більше 10 людей - тільки тих, кому цей конструктор буде практично корисним. Якщо це ви – залиште заявку за посиланням і поговоримо про ваші цілі особисто. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

У складних проектах половина шляху - це ніколи не половина шляху. Час - штука відносна. Перша половина роботи відчувається зовсім не так, як остання. Коли ми починаємо щось велике, складне і цікаве, час минає швидко завдяки нашому запалу, з яким ми приступаємо до роботи, допаміну і ще купи дозволених хімікатів, якими наповнюється наша кров. Друга половина - повна протилежність. Ми вже набили шишки, половина наших гіпотез не спрацювала, зʼявилась втома, зневіра і знову ж таки, хімікати в крові. Кожен раз, коли при плануванні складних проєктів я розглядав іх як просто послідовність етапів, я або пролітав повз дедлайн, або дотягував проєкт на морально-вольових, з розмазаними сльозами, кровʼю і потом по обличчю. Бо складний довгий шлях - це не тільки послідовність кроків, це ще й послідовність станів, які розподіляються по часу нерівномірно. «Якщо тобі потрібно пройти 100 кілометрів, вважай 80 з них серединою» (с) щось на японському. Допомагає при плануванні складних проектів і бігу на довгі дистанції. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Через клятих північних спотвор традиційна недільна надиханка відкладається на тиждень. Краще буду останнім, хто згадає про цю красу, яка сьогодні дуже резонує з внутрішнім настроєм. P.S. Якщо ви бачите це вперше, краса починається з 4:17 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Product lead в Airbnb Ленні Рачітскі написав чудовий додаток до фреймворку позиціонування від Епріл Данфорд. Чудовим його робить те, що він добре пояснює, чому в більшості компаній навіть такі чудові фреймворки не працюють. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

«Ми це вже пробували». Ще одна з фраз, після якої в мене перестають працювати всі відомі дихальні техніки. Бо занадто часто вона використовується як аргумент нічого не робити, хоча сама по собі не містить жодної корисної інформації. Коли саме пробували? За яких умов? З якою командою? На якому ринку? З якими технологіями? З якою реалізацією? І головне - що саме тоді не спрацювало? Так, ми пробували. Але те, що ідея провалилася в минулому, не означає, що вона не спрацює сьогодні. Ринки змінюються. Поведінка людей змінюється. Технології змінюються. Наше розуміння і навички змінюються. До того ж тепер в нас вже є досвід минулого разу. А ще ми знаємо, що багато ідей зазнають невдачі не тому, що вони погані, а через слабку реалізацію, нестачу ресурсів або невдалий момент. То може іноді повернення до старих ідей із новим поглядом, сучасними інструментами та кращим розумінням не так вже і погана ідея? Той самий QR-код. Колись вважався повним провалом, невдалим експериментом, нікому не потрібною іграшкою. Але ж диви, пережив відродження, використав вдалий момент і вуаля - ми вже дратуємося, коли не можемо оплатити обід через QR. Занадто часте використання таких фраз поступово стає звичкою, звичка - культурою, а культура починає консервувати компанію, вбиваючи кожен новий експеримент знищується словами «це вже було». Ми це вже пробували. Так, але чи змінилось щось з того часу? Чи маючи попередній досвід ми можемо зробити щось по-іншому? Чи є в нас нові знання, ресурси та технології, які дозволять отримати інший результат? 🏴‍☠️ Нотатки креадира

В книжному світі успішні бізнеси починаються з грамотно прописаної стратегії, повноцінних досліджень, космічних принципів управління командою і прописаних процесів, які працюють як годинник. Але в реальному житті я не зустрічав жодного підприємця, який би починав свій бізнес саме так. У всіх, з ким я спілкувався один на один про історії створення компаній, все починалось радше з бажання, мрії або болі, яку хотілося вирішити для самого себе. «Ну хрін знає, давай спробуємо» і «а що якщо…?» - ось головні драйвери створення компаній. І тільки потім, коли підприємці проходили певний шлях, набували живого досвіду, набивали реальні шишки, впиралися в перші стелі, вони починали поступово замислюватися про ось це все правильне і системне, про що пишуть в книжках. І щось мені здається, що книжки про бізнес часто створюють викривлену реальність, в якій у підприємців спочатку з’являється ясність, а потім дія. Хоча в реальності, з мого досвіду (звісно, не найнадійніше джерело) все відбувається навпаки. Спочатку йдуть хаотичні рухи у всіх напрямках, сумніви, випадкові рішення, сотні помилок, а вже потім - поступове розуміння того, що ти взагалі будуєш. Це виглядає як більш природній процес, бо багато речей неможливо зрозуміти теоретично. Неможливо навчитися делегувати без ситуацій, коли захлинаєшся від задач. Неможливо по-справжньому зрозуміти цінність процесів, поки хаос не починає ламати хребет тобі і компанії. Неможливо осягнути важливість стратегії, поки не біг зі всіх ніг у всіх напрямках одночасно, але так і залишився на місці, спітнілий і виснажений. Значна частина підприємництва - це не правильне будівництво компанії. Скоріше це постійна адаптація. Нескінчена серія експериментів. Спроба намацати щось цінне серед невизначеності. І, можливо, одна з найважливіших навичок підприємця - не знати як правильно, а мати достатньо енергії, допитливості й впертості, щоб продовжувати рух. Під час якого неминуче будуть зʼявлятися дослідження, стратегії і всі ті книжкові мудрощі, які зроблять подорож більш контрольованою, приємною і ефективною. Ну, або не будуть, і тоді бізнес, скоріш за все помре і почнеться якась інша подорож. Нещодавно зустрів епілог до книги Ріда Гофмана, яка чудово описує моє уявлення про підприємництво:

Присвячується кожному підприємцю, який коли-небудь стрибав зі скелі й на льоту починав будувати літак.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Такий тиждень. Всім гарних вихідних. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Fame - один із головних драйверів зростання бренду - термін, який запропонував Пітер Фільд для опису такої присутності бренду, коли він стає масово помітним, обговорюваним і, як результат, суттєво збільшує свою ментальну доступність. Але як саме працює fame? Тетеруків нам в поміч. Два шведських науковця з Uppsala University - Якоб Хьоглунд і Арне Лундберг - проводили експерименти, під час яких зводили самця і самицю тетерука, між якими, на жаль, не спалахнуло кохання (дівчинка не зацікавилася хлопчиком), а потім за допомогою оточення перетворювали самця на дуже привабливого юнака: оточували його начебто зачарованими панночками - зграйкою опудал самиць. Щойно навколо самця з’являлася зграя зацікавлених леді, перша самичка вирішувала, що не такий він уже й поганий парубок. Середовище впливає не лише на нашу поведінку, а й на наше ставлення, думки та переконання.

Коли всі самиці з вашої соціальної групи вирішили, що самці з крапчастим пірʼям - круті мачо, то навіть якщо вам особисто крапочки раніше здавалися сміховинними, ви заради кращої пристосованості теж захочете спаруватися з їхнім носієм. Адже якщо всі навколо шаленіють від крапок, то вашим синам не завадить їх мати - так вони зможуть передати більше своїх генів наступним поколінням. За цією круговою логікою якась риса стає привабливою, бо вона приваблива через свою привабливість. (С) Роберт Сапольскі

Коротше, надихнувшись тетеруками і опудалами, зібрав в голові свій ланцюжок того, як повʼязати між собою social proof, ментальну доступність і fame. Чим вища ментальна доступність бренду, тим більше людей згадують його в ситуаціях вибору. Чим більше людей згадують бренд, тим частіше його обирають. Чим частіше бренд обирають, тим більше людей взаємодіють із ним і говорять про нього. Чим більше людей говорять про бренд, тим сильнішим стає його соціальне підтвердження. Чим сильніше соціальне підтвердження, тим більше бренд сприймається як нормальний і безпечний вибір. Чим більше бренд сприймається як нормальний і безпечний вибір, тим менше зусиль потрібно на його оцінку. Чим менше зусиль потрібно на оцінку, тим частіше бренд обирають. Чим частіше бренд обирають, тим частіше про нього говорять. Чим частіше про нього говорять, тим вищою стає ментальна доступність бренду. Поки так. Але треба ще буде покрутити. 🏴‍☠️ Нотатки креадира

Недільна #надиханка від Максима Борітко, до нещодавно - креативного, а сьогодні - стратегічного директора та керуючого партнера в Банді. А також автора Водоканалу - каналу, яким надихався багато років ще до знайомства з Максимом. І який я раджу креативникам почитати з першого посту, бо там можна знайти багато скарбів. 1. Які 1–3 книги найбільше вплинули на тебе - особисто чи професійно? «Стратегічне сафарі» Генрі Мінцберга позбавило останніх залишків бажання шукати якийсь універсальний фреймворк чи метод для стратегії та навчило завжди відштовхуватися від обставин. «Піраміда Мінто» Барбари Мінто з McKinsey навчила продавати все, від стратегії до найдрібнішої деталі рекламної кампанії. «On Bullshit» Гаррі Франкфурта навчила не злитися на професійних пустословів, пояснивши їхню мотивацію. Це таке філософське есе про те, чим брехун відрізняється від пустослова. І чому останній небезпечніший. 2. Назви 1–3 людей, у яких ти чомусь навчився за останній рік. Чому саме вони тебе навчили? Мо Гавдат (Mo Gawdat, ex- Chief Business Officer Google X). Він керував до певного моменту напівтаємним R&D-підрозділом Google. В одному з інтерв’ю він дав настільки несподіване і до геніальності просте визначення креативності, і за змістом, і в контексті, в якому він його назвав, що це сильно вплинуло на моє розуміння багатьох робочих функцій стратегічного та креативного директора. 3. Яка в тебе є найдивніша звичка? — 4. Яке рішення суттєво змінило твоє життя? Тут або всі, або жодне з них. Не знаю. Можливо, рішення кинути продюсування ТВ-шоу, щоб зосередитися лише на рекламі. У перші роки дорослого життя я мав дві роботи паралельно: з 9:00 до 18:00 працював у креативному агентстві, а з 19:00 до 24:00 займався продюсуванням і сценарною редактурою гумористичних ТВ-шоу. 5. Які інструменти або практики допомагають тобі тримати фокус на головному? Страх стати пустословом без помітних ідей за останній рік. 6. Як ти відновлюєшся? Що тобі дає відчуття наповнення й повертає енергію? Нічого не роблю, дивлюся навколо і мовчу. Буквально не розмовляю з людьми. Хоча б день. Коли зовсім важко, то три дні. Чув, що це називається «віпассана». 7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у складні моменти? На що це впливає і як? 8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає? Я думаю, як вирішити завдання іншої людини, і те, що я там придумав, ця людина купує за ціною хорошого автомобіля. 9. По якому питанню ти суттєво змінив свою точку зору за останній рік? Креативність у рекламному бізнесі — це не цінність, а додана вартість. 10. У чому зараз твій головний виклик - особистий чи професійний? Нам із моїм партнером у частині бізнесу Банди Дімою Адабіром подобається придумувати та запускати нові продукти у нашій сфері. Ми якось подумали, що креативний бізнес не такий вже й креативний, як бізнес. Усі продають більш-менш однакові речі, з однаковими процесами та підходами. Хочемо придумувати нові процеси і, відповідно, нові продукти. Наш юніт Branded Content запускався з ідеєю робити те, чого Банда раніше робити не вміла. Для нас це було питанням виживання, тому що наприкінці 2022 року стало очевидно, що запитів на бренд-стратегії, айдентику та іміджеві кампанії не вистачить, щоб утримати Банду на плаву. Запустили SMM, контент для медійних каналів, пов’язаних із перформансом, реактивні кампанії для швидких тестів або реакції на актуальні новини. Півроку тому запустили Рій. Це наш новий продукт з побудови та управління спільнотами нано-блогерів навколо бренду. Пілотний проект із першим клієнтом тривав півроку і пройшов добре. Зараз почали потроху розповідати про нього іншим клієнтам. 🏴‍☠️ Нотатки креадира