ЄСПЛ адвокат 🇪🇺 ⚖️

⚽️⚖️ Жозе Моурінью звернувся до ЄСПЛ через штраф і дискваліфікацію в Туреччині Відомий португальський тренер Жозе Моурінью подав заяву до Європейського суду з прав людини щодо дисциплінарних санкцій, накладених на нього під час роботи в турецькому футбольному клубі Фенербахче. Суд у Страсбурзі прийняв заяву до розгляду та запросив пояснення від уряду Туреччини. 📌 Що сталося? Після матчу чемпіонату Туреччини проти Трабзонспор у листопаді 2024 року Моурінью публічно розкритикував суддівство та систему відеоповторів VAR. Зокрема, тренер заявив, що турецький чемпіонат «погано тхне», а також поставив під сумнів якість суддівства після кількох спірних рішень під час гри. У відповідь Федерація футболу Туреччини наклала на нього: ▪️ штраф у розмірі 600 000 турецьких лір; ▪️ заборону на один матч перебувати на лаві запасних та в роздягальні. На думку федерації, висловлювання тренера завдали шкоди репутації турецького футболу та поставили під сумнів неупередженість офіційних осіб. ⚖️ Чому справа цікава для практики ЄСПЛ? Моурінью фактично ставить питання про баланс між: 🔸 свободою вираження поглядів (стаття 10 Конвенції); 🔸 правом спортивних організацій застосовувати дисциплінарні санкції для захисту репутації змагань та офіційних осіб. ЄСПЛ уже неодноразово розглядав справи, пов’язані зі свободою висловлювань спортсменів, тренерів та спортивних функціонерів, тому ця справа може стати ще одним важливим орієнтиром для спортивного права. 📌 Наразі Суд не оцінював скаргу по суті. Прийняття заяви означає лише початок комунікації справи та отримання позиції турецької влади. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Стаття 6 ЄКПЛ: на яких стадіях кримінального провадження діє право на справедливий суд? Багато хто вважає, що гарантії справедливого суду починають діяти лише під час розгляду справи в суді. Однак практика ЄСПЛ свідчить про інше. 📌 Стаття 6 Конвенції може поширюватися вже на стадію досудового розслідування. Європейський суд з прав людини наголошує: порушення права на захист, недотримання розумних строків або інші процесуальні недоліки під час слідства можуть вплинути на справедливість усього подальшого провадження. Водночас не всі процедури, пов’язані з кримінальним процесом, підпадають під кримінальний аспект статті 6. Наприклад, за загальним правилом до нього не належать: ❌ процедури амністії; ❌ умовно-дострокове звільнення; ❌ виконання вироку; ❌ передача засуджених осіб між державами; ❌ клопотання про поновлення провадження після набрання вироком законної сили. Натомість гарантії статті 6 поширюються на: ✅ досудове розслідування, якщо його результати впливають на справедливість судового розгляду; ✅ судовий розгляд справи по суті; ✅ окремі процедури, пов’язані з визначенням покарання або конфіскацією майна; ✅ касаційне та конституційне провадження, якщо вони є завершальними стадіями кримінального процесу. 📝 Позиція ЄСПЛ демонструє важливий принцип: справедливий суд - це весь процес від моменту виникнення кримінального обвинувачення до остаточного вирішення справи. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ ЄСПЛ визнав неприйнятними заяви українських держпідприємств щодо майна в Криму 4 червня 2026 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі Feodosiyska Sudnobudivna Kompaniya More, VAT and Others v. Russia, визнавши неприйнятними заяви трьох українських державних підприємств щодо майна, втраченого після окупації Криму. Заявниками були: ▪️ ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»; ▪️ ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» («Південмаш»); ▪️ ДП «Прогрес». Підприємства скаржилися на «націоналізацію» їхнього майна окупаційною владою РФ та посилалися на порушення права власності, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. 📌 Чому ЄСПЛ відхилив заяви? Суд не розглядав по суті питання законності націоналізації, не оцінював дії Росії та не вирішував питання компенсації. Натомість ключовим стало інше питання: чи можуть заявники взагалі звертатися до ЄСПЛ із індивідуальною заявою? ЄСПЛ нагадав, що за статтею 34 Конвенції індивідуальні заяви можуть подавати фізичні особи, групи осіб та неурядові організації. Після аналізу Суд дійшов висновку, що всі три підприємства перебували під вирішальним контролем держави Україна та не мали достатньої інституційної й операційної незалежності від державних органів. 📌 Важливий висновок Суду ЄСПЛ підтвердив свою усталену практику: якщо організація є фактично державною структурою, вона не вважається "неурядовою організацією" у розумінні статті 34 Конвенції. При цьому не має значення, проти якої держави подається скарга — власної чи іншої. Саме тому заяви були визнані неприйнятними ratione personae (несумісними за колом осіб). ❗️ Що важливо розуміти Рішення не означає, що ЄСПЛ визнав законною «націоналізацію» майна в Криму. Суд взагалі не дійшов до аналізу цього питання. Фактично ЄСПЛ констатував лише те, що державні підприємства не можуть використовувати механізм індивідуальної заяви до Суду, оскільки Конвенція спрямована на захист приватних осіб та неурядових організацій від держави. 📌 Це рішення є ще одним нагадуванням про те, що навіть у справах, пов'язаних з агресією РФ, ЄСПЛ насамперед перевіряє дотримання процесуальних вимог Конвенції. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

🗞 Журналіста не можна усувати від висвітлення протесту: ЄСПЛ у справі Tožičková v. Czech Republic Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Tožičková v. Czech Republic 🔎 Обставини справи У вересні 2020 року чеська журналістка взяла участь у висвітленні екологічної акції протесту біля вугільної шахти. Під час демонстрації частина протестувальників відійшла від погодженого маршруту та зайшла на територію шахти, доступ до якої був заборонений. Журналістка пішла за ними, виконуючи свої професійні обов’язки. Поліція наказала залишити територію. Коли протестувальники відмовилися, правоохоронці почали затримання. Журналістка пояснила, що перебуває на місці подій виключно для збору інформації та виконання ролі представника преси, однак це не вплинуло на рішення поліції. Її вивели з території шахти, затримали приблизно на дві години та заборонили здійснювати будь-яку відеозйомку протягом усього часу затримання. Згодом журналістка оскаржила дії поліції в національних судах. Судові органи визнали незаконними наказ залишити територію та заборону здійснювати відеозйомку, проте вважали саме затримання законним, посилаючись на її відмову виконати вимогу поліції. Конституційний суд Чехії підтримав такий підхід. 📝 Позиція ЄСПЛ ЄСПЛ підкреслив, що збір інформації є невід’ємною частиною журналістської діяльності та перебуває під захистом статті 10 Конвенції. Без можливості бути присутнім на місці події та документувати її перебіг журналіст не може ефективно виконувати свою суспільну функцію. Суд окремо наголосив на особливій ролі медіа під час масових заходів і протестів. Саме журналісти забезпечують громадський контроль за діями влади та правоохоронних органів, виступаючи своєрідними «суспільними сторожовими псами» (public watchdogs). Тому будь-які спроби усунути журналістів із місця проведення протестів повинні підлягати особливо суворій перевірці. ЄСПЛ звернув увагу, що перед затриманням поліція не провела індивідуальної оцінки ситуації. Правоохоронці не врахували статус заявниці як журналістки, характер її поведінки та вплив затримання на можливість виконувати професійні обов’язки. Суд також зауважив, що журналістка не брала участі в акції як протестувальниця та не мала наміру залишатися на місці після завершення подій. ⚖️ Рішення ЄСПЛ Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що чеські суди не навели достатніх і переконливих підстав для виправдання затримання журналістки. На думку Суду, цей захід не відповідав нагальній суспільній потребі та не був необхідним у демократичному суспільстві. Таким чином, було порушено право на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10 Конвенції. 💰 Як компенсацію Суд присудив заявниці 3 000 євро судових витрат. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

Чи застосовується стаття 6 ЄКПЛ до вислання та екстрадиції? У практиці ЄСПЛ процедури вислання іноземців, екстрадиції та виконання європейського ордера на арешт зазвичай не підпадають під кримінальний аспект статті 6 Конвенції. Навіть якщо такі процедури пов’язані з кримінальним провадженням або мають серйозні наслідки для особи, самі по собі вони не вважаються «визначенням кримінального обвинувачення». ЄСПЛ виходить із того, що: ▪️ вислання іноземця не є кримінальним покаранням у розумінні статті 6; ▪️ екстрадиція не вирішує питання винуватості особи; ▪️ провадження за європейським ордером на арешт також не прирівнюється до кримінального розгляду по суті. Водночас є важливий нюанс. Якщо вислання або депортація фактично замінює покарання, призначене вироком суду, така ситуація може розглядатися інакше. Наприклад, у справі Gurguchiani v. Spain ЄСПЛ звернув увагу на ситуацію, коли тюремне ув’язнення було замінено висланням із забороною в’їзду на 10 років. У такому випадку депортація фактично набула характеру покарання. 📌 Отже, для ЄСПЛ важлива не лише назва процедури, а її реальна правова природа та наслідки для особи. Вислання чи екстрадиція за загальним правилом не є «кримінальним обвинуваченням» за статтею 6, але якщо такий захід фактично виконує каральну функцію — його оцінка може змінитися. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 17 справ: 4 - у вівторок, 2 червня 2026 року, та 13 - у четвер, 4 червня 2026 року. Рішення по скаргам проти України цього тижня винесені не будуть. Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

📱⚖️ ЄСПЛ про межі свободи слова в TikTok: образи посадовців не завжди захищаються Конвенцією Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Miladze v. Georgia, у якій розглянув питання меж свободи вираження поглядів у соціальних мережах. 🔑 Обставини справи Заявник, Іраклі Міладзе, працював кур’єром та позиціонував себе як громадський активіст. У 2022 році він опублікував у TikTok коротке відео, у якому різко критикував нову транспортну політику Тбілісі. Відео швидко стало вірусним — його переглянули понад 100 тисяч разів, а користувачі поширили його щонайменше 600 разів. У своєму ролику заявник використовував агресивну та нецензурну лексику щодо мера Тбілісі, його команди та поліції. Суд звернув увагу, що він неодноразово вживав грузинський сленговий вислів, а також інші грубі сексуалізовані образи. Відео було опубліковане у відкритому доступі. Після цього поліція Тбілісі відкрила адміністративне провадження щодо заявника за порушення громадського порядку. У травні 2023 року його оштрафували приблизно на 180 євро. Грузинські суди дійшли висновку, що соціальні мережі є частиною публічного простору, а тому поведінка користувачів у них може впливати на громадський порядок. 📝 Позиція ЄСПЛ Заявник скаржився до ЄСПЛ, стверджуючи, що його покарання порушило право на свободу вираження поглядів. Він наголошував, що TikTok є цифровим простором, а не громадським місцем у традиційному розумінні, а також зазначав, що його відео містило попередження про ненормативну лексику. Суд погодився, що штраф становив втручання у свободу вираження поглядів, однак визнав таке втручання законним та необхідним у демократичному суспільстві. Держави мають певну свободу розсуду щодо обмеження висловлювань, особливо коли йдеться про форму та характер мови. Суд окремо наголосив, що справа не стосувалася критики влади як такої. Навпаки, ЄСПЛ визнав право заявника висловлювати невдоволення міською політикою. Однак проблема полягала саме у способі подання цієї критики — через агресивні, принизливі та сексуалізовані персональні образи. Суд також врахував потенційний вплив такого контенту на молодь, адже TikTok є платформою з широкою молодіжною аудиторією. Крім того, ЄСПЛ зазначив, що санкція була мінімальною: заявника не притягували до кримінальної відповідальності, його акаунт не блокували, а відео не видаляли. Після цього він продовжив активно критикувати владу у своїх соцмережах. ⚖️ Рішення ЄСПЛ Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що порушення статті 10 Конвенції не було. Суд визнав, що грузинські органи влади навели «релевантні та достатні підстави» для втручання у свободу вираження поглядів заявника. Свобода слова охоплює навіть різку критику влади, однак не гарантує абсолютного захисту агресивним особистим образам, особливо у цифровому просторі з масовою аудиторією. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

Чи завжди дисциплінарне провадження є «кримінальним» для ЄСПЛ? ЄСПЛ не обмежується лише назвою провадження у національному законодавстві. Навіть якщо справа формально вважається дисциплінарною, Суд аналізує її зміст, наслідки та суворість санкцій. Для цього застосовуються так звані «критерії Енгеля»: ▪️ класифікація правопорушення у національному праві; ▪️ природа самого правопорушення; ▪️ суворість можливого покарання. Наприклад, ЄСПЛ визнав кримінальний характер: ▪️ військових дисциплінарних санкцій, якщо вони передбачали кілька місяців ув’язнення; ▪️ окремих випадків неповаги до суду, коли санкцією було позбавлення волі; ▪️ дисциплінарних стягнень у пенітенціарній системі, якщо вони фактично подовжували строк ізоляції. Водночас Суд НЕ визнавав «кримінальними»: ▪️ дисциплінарні провадження щодо адвокатів; ▪️ звільнення суддів чи державних службовців; ▪️ більшість професійних дисциплінарних санкцій; ▪️ спортивні дисциплінарні арбітражі. ЄСПЛ звертає увагу не лише на назву санкції, а й на її реальні наслідки для особи. Якщо покарання має каральний характер або є достатньо суворим — можуть застосовуватись гарантії кримінального аспекту статті 6 ЄКПЛ. Тому дисциплінарне провадження не завжди є «лише дисциплінарним» у розумінні Конвенції. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 46 справ: 8 - у вівторок, 26 травня 2026 року, та 38 - у четвер, 28 травня 2026 року. Будуть винесені рішення проти України у наступних справах: ▪️ Avramych v. Ukraine 51682/17 ▪️ Buzyna v. Ukraine 59562/17 ▪️ Fomichov and Aland Group, TOV v. Ukraine 57804/17 ▪️ Kryuk and Others v. Ukraine 23549/20 ▪️ Kukovynets v. Ukraine 8283/20 ▪️ Letucha v. Ukraine 8973/25 ▪️ Mikheyev v. Ukraine 12744/23 📌 Kovalenko v. Ukraine (no. 21425/18) Заявник, Віктор Сергійович Коваленко, є громадянином України, який народився в 1985 році та проживає в Бучі (Україна). Справа стосується заяв пана Коваленка про те, що в лютому 2008 року на нього напали двоє поліцейських, які не перебували на службі, та в результаті чого він отримав серйозні травми. Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження/відсутність ефективного розслідування), пан Коваленко стверджує, що на нього напали поліцейські, які не перебували на службі, і що органи влади не провели ефективного розслідування його скарг. Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Видворення без кримінального вироку: ЄСПЛ про баланс між сімейним життям і нацбезпекою Обставини справи У справі Fal v. Spain Європейський суд з прав людини розглядав питання, чи може держава видворити іноземця з міркувань національної безпеки навіть без кримінального вироку. Заявник — громадянин Марокко Наджиб Фал — законно проживав в Іспанії з 2006 року. У 2010 році він одружився з громадянкою Марокко, а їхні дві доньки народилися вже в Іспанії. У 2019 році іспанські правоохоронні органи ідентифікували його як одного з ключових учасників мережі, яка вербувала людей у Мадриді для участі в діяльності терористичних угруповань у Сирії та Іраку. Щодо нього було розпочато адміністративну процедуру видворення. 📍 Водночас, кримінальних обвинувачень йому не пред’являли, обвинувального вироку не існувало. 3 травня 2019 року влада Іспанії ухвалила рішення про: видворення заявника до Марокко, заборону в’їзду строком на 10 років. У червні 2019 року його фактично депортували. Заявник оскаржив це рішення в судах Іспанії, однак національні суди залишили рішення чинним. Після цього справа потрапила до ЄСПЛ. Позиція ЄСПЛ ЄСПЛ наголосив, що втручання у сімейне життя через видворення іноземця може бути допустимим, якщо воно: 📍 передбачене законом, 📍 переслідує легітимну мету, 📍 є пропорційним. 1. Процедура була справедливою Суд звернув увагу, що заявник мав доступ до суду, був представлений адвокатом, міг оскаржувати як самі докази, так і баланс між сімейним життям та питаннями безпеки. ЄСПЛ визнав важливим той факт, що кримінального вироку не було. Однак відсутність обвинувального вироку сама по собі не означає, що держава не може застосовувати адміністративні заходи безпеки. Національні суди дійшли висновку, що поліцейських та розвідувальних матеріалів було достатньо для адміністративного видворення. 2. Оцінка сімейного життя ЄСПЛ врахував, що заявник прибув до Іспанії вже дорослою людиною, його дружина також є громадянкою Марокко, діти були ще малими та могли адаптуватися до життя в Марокко. ЄСПЛ не побачив доказів того, що сім’я зазнала б особливих труднощів після переїзду. 3. Рівень інтеграції у суспільство Суд також проаналізував ступінь інтеграції заявника в Іспанії. ЄСПЛ зазначив, що здатність особи інтегруватися у суспільство та забезпечувати себе є важливим критерієм при оцінці пропорційності видворення. 4. Національна безпека має особливу вагу Суд окремо підкреслив серйозність загрози, яку встановили іспанські органи. ЄСПЛ нагадав про принцип субсидіарності: саме національні органи мають кращі можливості оцінювати ризики для безпеки держави. ⚖️ Рішення ЄСПЛ ЄСПЛ одноголосно встановив, що порушення статті 8 Конвенції не було. Суд дійшов висновку, що: ▪️ процедура видворення була справедливою, ▪️сімейні обставини були належно оцінені, ▪️втручання у право на сімейне життя було пропорційним, ▪️міркування національної безпеки в цій справі переважали приватний інтерес заявника. Отже, видворення та 10-річна заборона на в’їзд були визнані такими, що відповідають Конвенції ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ