ЄСПЛ адвокат 🇪🇺 ⚖️

Заборона партнеру відвідувати вагітну в СІЗО та бути присутнім на пологах порушила Конвенцію 23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі A.G. v. Switzerland 📌 Обставини справи Заявниця — громадянка Іспанії, яку у грудні 2019 року затримали у Швейцарії за підозрою у злочині, пов’язаному з незаконним обігом наркотиків. На той момент жінка перебувала на пізньому терміні вагітності, а пологи очікувалися наприкінці березня 2020 року. Її взяли під варту через ризики втечі, змови з іншими особами та повторного вчинення злочину. Заявниця стверджувала, що до затримання проживала зі своїм новим партнером, який був біологічним батьком майбутньої дитини. Протягом січня та лютого 2020 року жінка неодноразово просила дозволити їй телефонувати партнеру, приймати його в установі виконання покарань, а також допустити його до пологів. Прокуратура відхилила всі прохання, посилаючись на ризик того, що під час спілкування вони можуть узгоджувати позиції у кримінальному провадженні. 20 березня 2020 року Федеральний суд Швейцарії визнав повну заборону будь-якого контакту надмірною і дозволив заявниці один контрольований та записаний телефонний дзвінок. Водночас суд залишив чинною заборону на особисті побачення та присутність партнера під час пологів. 1 квітня 2020 року жінка народила дитину без присутності партнера. 📍 Позиція ЄСПЛ Насамперед ЄСПЛ підтвердив, що між заявницею та її партнером існувало реальне сімейне життя. Вони проживали разом до її затримання та очікували на народження спільної дитини. Тому відмова в особистих зустрічах становила втручання у право заявниці на повагу до сімейного життя. Водночас обставини пологів та можливість присутності батька дитини стосувалися як її приватного, так і сімейного життя. Суд погодився, що обмеження мало правову основу та переслідувало законну мету — запобігання змові й забезпечення ефективності кримінального розслідування. Проблема полягала у пропорційності такого втручання. Суди не врахували вразливе становище заявниці Національні органи зосередилися майже виключно на ризику змови. Водночас вони не надали достатньої ваги особливим обставинам заявниці: її вагітності на пізньому терміні, перебуванню під вартою та психологічним стражданням. Заборона тривала близько трьох із половиною місяців. З огляду на наближення пологів і вразливий стан жінки ЄСПЛ визнав цей строк значним. Відмову допустити партнера до пологів належно не обґрунтували ЄСПЛ нагадав, що народження дитини є унікальним і надзвичайно чутливим моментом у житті жінки. Проте швейцарські суди фактично не пояснили, чому ризик змови унеможливлював присутність партнера саме під час пологів. Вони не довели, що таке обмеження відповідало нагальній суспільній потребі. Держава не розглянула м’якші заходи Швейцарське законодавство прямо дозволяло проводити побачення під наглядом та припиняти їх у разі неналежної поведінки. Органи влади не довели, що така зустріч була б складною, небезпечною або надто витратною. ⚖️ Рішення ЄСПЛ ЄСПЛ одноголосно постановив, що швейцарські органи: ▪️ не провели належного балансу між інтересами слідства та правами заявниці; ▪️ не врахували її особливого становища як вагітної жінки під вартою; ▪️ не обґрунтували заборону партнеру бути присутнім під час пологів; ▪️ не дослідили можливість застосування менш обмежувальних заходів. Отже, втручання не було необхідним у демократичному суспільстві, а тому мало місце порушення статті 8 Конвенції. Швейцарія має виплатити заявниці: 1 730 євро компенсації моральної шкоди; 4 000 євро на відшкодування судових витрат. Перебування під вартою неминуче обмежує сімейне життя, але не позбавляє людину його захисту. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Що ЄСПЛ вважає «кримінальним правопорушенням»? Чи достатньо того, що національне законодавство називає певне діяння адміністративним або дисциплінарним, щоб на нього не поширювалися гарантії статті 7 Європейської конвенції з прав людини? Ні. ЄСПЛ використовує автономне поняття «кримінальне правопорушення». Це означає, що Суд не обмежується тим, як діяння класифікує національне законодавство. Щоб визначити, чи є правопорушення «кримінальним» у розумінні Конвенції, ЄСПЛ застосовує три критерії: 🔸 Кваліфікація у національному законодавстві. Як саме правопорушення визначене у внутрішньому праві. 🔸 Характер правопорушення. Це найважливіший критерій. Суд оцінює мету відповідальності, коло осіб, на яких вона поширюється, та її зміст. 🔸 Суворість можливого покарання. Враховується не лише фактично призначене покарання, а й те, яке може бути застосоване відповідно до закону. Саме сукупність цих критеріїв дозволяє визначити, чи поширюються на особу гарантії статті 7 Конвенції. 📌 Водночас ЄСПЛ неодноразово зазначав, що не всі дисциплінарні чи спеціальні процедури є «кримінальними» у розумінні Конвенції. Наприклад, Суд не відносив до кримінальної сфери: • окремі порушення військової дисципліни; • дисциплінарні проступки студентів; • процедуру імпічменту Президента; • окремі обмеження щодо працевлаштування колишніх працівників спецслужб. Тому для ЄСПЛ вирішальним є не назва процедури, а її реальний зміст, характер і можливі наслідки для людини. Саме такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту прав людини в усіх державах-учасницях Конвенції. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚔️ Тримання під вартою у справах про нацбезпеку: два різні рішення ЄСПЛ щодо України 23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив два рішення щодо тримання під вартою осіб, підозрюваних у злочинах проти національної безпеки в умовах повномасштабної війни. Попри схожий контекст, висновки Суду були різними. 🔸 Derevyanko and Tarasova v. Ukraine Анатолія Дерев’янка та Юлію Тарасову затримали у 2023 році за підозрою у пособництві державі-агресору через господарську діяльність. Дерев’янко працював керівником заводу, а Тарасова - торговельною представницею виробника лікарських засобів. Обоє скаржилися, що їхнє тримання під вартою було надмірно тривалим і недостатньо обґрунтованим. Тарасова також стверджувала, що на момент затримання проти неї взагалі не існувало обґрунтованої підозри. ЄСПЛ встановив: ▪️ порушення статті 5 § 3 Конвенції щодо обох заявників через тривале тримання під вартою; ▪️відсутність порушення статті 5 § 1 щодо Тарасової — тобто Суд визнав, що для її первинного затримання існувала достатня підозра. ▪️Україна має виплатити Дерев’янку 1 000 євро, а Тарасовій — 600 євро компенсації моральної шкоди. 🔸 Kolesnyk and Smelnytskyy v. Ukraine Павла Колесника та Сергія Смельницького затримали у липні 2022 року. Їх підозрювали у зйомці українських військових укріплень і техніки в Харкові та поширенні відео через Telegram-канали, які використовували російські спецслужби. Заявники також скаржилися на необґрунтованість і надмірну тривалість тримання під вартою. ❌ Однак у цій справі ЄСПЛ дійшов протилежного висновку: порушення статті 5 § 3 Конвенції не було. ❓ У чому різниця? Ці два рішення демонструють: воєнний стан і тяжкість підозри не звільняють національні суди від обов’язку щоразу належно обґрунтовувати тримання людини під вартою. Для початкового арешту може бути достатньо обґрунтованої підозри. Проте зі спливом часу цього вже замало. Суд має перевіряти, чи залишаються реальними ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або продовження злочинної діяльності та чому їх неможливо усунути м’якшим запобіжним заходом. Водночас справа Колесника та Смельницького показує, що ЄСПЛ не визнає порушення автоматично лише через тривалість арешту. Коли національні органи наводять конкретні й достатні підстави, а обставини справи підтверджують необхідність запобіжного заходу, тримання під вартою може відповідати Конвенції. У справах про національну безпеку вирішальне значення має не лише тяжкість обвинувачення, а якість та індивідуальність судового обґрунтування. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ ЄСПЛ розпочав розгляд справи Ніколя Саркозі Європейський суд з прав людини повідомив Уряд Франції про заяву Nicolas Sarkozy v. France. Це означає, що Суд офіційно розпочав її розгляд та поставив французькому уряду запитання щодо обставин справи. Водночас це не означає, що заява вже визнана прийнятною або що ЄСПЛ встановив порушення Конвенції. 📌 Обставини справи Заява Ніколя Саркозі пов'язана з так званою «справою про прослуховування» («affaire des écoutes»). Предметом спору стало використання органами влади розшифровок телефонних розмов між Ніколя Саркозі та його адвокатом, які були отримані під час проведення телефонного прослуховування. Саме законність використання цих розмов у кримінальному провадженні стала предметом звернення до ЄСПЛ. ⚖️ Що наразі вирішив ЄСПЛ На цьому етапі Суд не оцінював, чи було порушено права заявника. ЄСПЛ лише повідомив французький уряд про подану заяву та запропонував надати свої письмові пояснення щодо порушених у ній питань. Після отримання позиції уряду заявник матиме можливість надати свої зауваження. Лише після цього Суд вирішуватиме питання щодо прийнятності заяви та, за необхідності, її розгляду по суті. Справа може стати важливою для практики ЄСПЛ щодо: 📞 використання матеріалів телефонного прослуховування; ⚖️ гарантій конфіденційності спілкування між адвокатом і клієнтом; 🛡 меж допустимого втручання держави у право на приватне життя та право на захист у кримінальному провадженні. Наразі Суд лише розпочав процедуру розгляду, тому робити висновки щодо можливого порушення Конвенції ще зарано. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Коли починає діяти стаття 7 ЄКПЛ? Стаття 7 Європейської конвенції з прав людини закріплює один із фундаментальних принципів кримінального права: «Немає покарання без закону» (nulla poena sine lege). Проте ця гарантія застосовується не до будь-яких кримінальних процедур. 📌 Стаття 7 починає діяти тоді, коли особу визнають винною у вчиненні кримінального правопорушення. ЄСПЛ наголошує: не йдеться про стадію розслідування, повідомлення про підозру чи триваюче кримінальне провадження. Так само стаття 7 не регулює питання екстрадиції. Водночас Суд підкреслює ще один важливий принцип: особу не можна вважати винною без належного встановлення факту вчинення нею правопорушення у законному порядку. ⚖️ Це означає, що будь-яке кримінальне покарання має ґрунтуватися на попередньому встановленні особистої кримінальної відповідальності. ЄСПЛ також звертає увагу, що не обов'язково, аби висновок про кримінальну відповідальність містився саме у вироку, яким особу формально визнають винною. Важливим є інше — покарання не може бути застосоване без попереднього встановлення особистої вини. Таким чином, стаття 7 Конвенції захищає не лише від покарання за діяння, яке не було злочином на момент його вчинення, а й від ситуацій, коли особу намагаються покарати без належного встановлення її особистої кримінальної відповідальності. Саме тому принцип «немає покарання без закону» нерозривно пов'язаний із принципом особистої вини. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні всього 3 справи у четвер, 23 липня 2026 року. Будуть винесені рішення проти України в 2 справах: 🔸 Derevyanko and Tarasova v. Ukraine (nos. 39465/23 and 43066/23) 🔸 Kolesnyk and Smelnytskyy v. Ukraine (nos. 24465/23 and 25217/23) Обидві справи стосуються скарг заявників на їхнє досудове утримання під вартою за злочини проти національної безпеки, згідно із законодавством, прийнятим у контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. 🔸 Заявники у першій справі є двома громадянами України. Вони проживають у Вербівці (Харківська область, Україна) та Києві. Їх було заарештовано у 2023 році за підозрою у «сприянні державі-агресору» через їхню економічну діяльність, пан Дерев'янко як керівник заводу, а пані Тарасова як торговий представник виробника ліків. 🔸 Заявники у другій справі є двома громадянами України, які проживають у Харкові. Їх було заарештовано в липні 2022 року за підозрою у зйомці на відео українських військових укріплень та техніки в Харкові та поширенні цих відео в Telegram-каналах, що використовуються російськими розвідувальними службами. Посилаючись, зокрема, на статтю 5 § 3 (право на свободу та особисту недоторканність) Європейської конвенції, всі четверо заявників скаржаться на те, що їхнє досудове утримання під вартою було необґрунтовано тривалим та невиправданим. Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

ЄСПЛ: російські «суди» не мали законних підстав відбирати земельні ділянки в Севастополі Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Баженов та інші проти Росії та України» (Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine), яка стосувалася скасування російськими органами права власності заявників на земельні ділянки в окупованому Севастополі. Суд одноголосно встановив порушення Російською Федерацією права на мирне володіння майном та права на розгляд справи судом, встановленим законом. 📍 Обставини справи У 2009–2010 роках Севастопольська міська держадміністрація та міська рада передали низку земельних ділянок у приватну власність для будівництва дачних будинків. Усі заявники зареєстрували право власності та отримали відповідні документи. Законність виділення землі перевіряли українські органи. Двоє заявників навіть повторно зареєстрували свої права за російськими правилами вже після окупації Криму. У 2015–2017 роках російські органи звернулися до так званого «Балаклавського районного суду Севастополя». Вони стверджували, що ділянки належали до земель лісового фонду, а тому не могли бути передані у приватну власність за українським законодавством. У результаті права власності чотирьох заявників скасували, а землю повернули державі без компенсації. Заявники звернулися до ЄСПЛ, посилаючись на порушення права власності та права на справедливий суд. Позиція ЄСПЛ ❗️ Росія відповідала за події в окупованому Криму ЄСПЛ нагадав, що Російська Федерація здійснює ефективний контроль над Кримом із 27 лютого 2014 року. Тому скарги заявників належали до юрисдикції Росії. ❗️ Російське законодавство в Криму не могло бути законною підставою для конфіскації ЄСПЛ спирався на свою попередню позицію у міждержавній справі «Україна проти Росії щодо Криму»: поширення російського законодавства на окупований півострів суперечило Конвенції, витлумаченій у світлі міжнародного гуманітарного права. Тому російське законодавство не могло вважатися «законом» у розумінні Конвенції, а практика, заснована на ньому, — законною. На думку ЄСПЛ, аргументи про можливі порушення українських правил приватизації були використані лише як привід, щоб анулювати права власності за російським законодавством. При цьому «суди» проігнорували навіть акти окупаційної влади, які передбачали збереження майнових прав, раніше зареєстрованих за українським законодавством. ❗️ Конфіскація порушувала міжнародне гуманітарне право ЄСПЛ окремо послався на статтю 46 Гаазького положення, яка забороняє конфіскацію приватної власності на окупованій території. Ця заборона не допускає винятків ані з військових, ані з будь-яких інших міркувань. ❗️ Російські «суди» в Криму не є судами, встановленими законом ЄСПЛ встановив, що органи, які діяли в Криму як російські суди, були створені та функціонували всупереч Конвенції й міжнародному гуманітарному праву. Тому заявники не отримали розгляду своїх справ судом, встановленим законом, що становило порушення статті 6 § 1 Конвенції. ⚖️ Рішення ЄСПЛ Європейський суд з прав людини одноголосно встановив: ✅ порушення статті 1 Першого протоколу щодо Володимира Баженова, Олександра Борнякова та Анатолія Агафонова через незаконне позбавлення земельних ділянок; ✅ порушення статті 1 Першого протоколу щодо Світлани Скляренко через незаконне позбавлення її коштів, отриманих від продажу ділянки; ✅ порушення статті 6 § 1 Конвенції; ✅ відсутність потреби окремо розглядати скарги щодо неефективності засобів юридичного захисту. 💰 Росія має виплатити заявникам від 30 000 євро до 3 000 євро як компенсацію матеріальної та моральної шкоди. Окремо Суд присудив заявникам відшкодування судових витрат у розмірі від 1 150 до 2 000 євро. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ Усні слухання в ЄСПЛ: чому вони важливі? Розгляд справ у Європейському суді з прав людини переважно відбувається у письмовій формі. Сторони подають свої позиції, заперечення та докази письмово. Водночас в окремих справах Суд може ухвалити рішення про проведення усних публічних слухань. Зазвичай це відбувається у складних або суспільно важливих справах, у яких суддям необхідно безпосередньо почути позиції сторін, поставити додаткові запитання та уточнити обставини, що можуть мати вирішальне значення. 🔸 Де проходять слухання? Усні слухання проводяться у Палаці прав людини у Страсбурзі. За загальним правилом вони є відкритими для громадськості. Водночас Президент палати, яка розглядає справу, або Велика Палата можуть ухвалити рішення про проведення слухання в закритому режимі. Як правило, представники преси та громадськість можуть бути присутніми в залі судових засідань. Для входу необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, а журналістам — також прескарту. 🔸 Як проходять слухання? Слухання тривають приблизно дві години та проводяться англійською і французькою мовами з перекладом. Під час засідання представники заявника та держави-відповідача викладають свої позиції, після чого судді можуть поставити їм запитання. Саме можливість безпосередньо відповісти на запитання Суду відрізняє усні слухання від звичайного письмового обміну позиціями. 🔸 Чи можна переглянути слухання онлайн? Усі публічні слухання знімаються на відео. Їхній запис розміщується на офіційному сайті Суду того самого дня: ранкові слухання стають доступними у другій половині дня, а слухання, проведені після обіду, — ввечері. Прямої трансляції із зали суду немає. У день слухання ЄСПЛ також публікує пресреліз із коротким викладом обставин справи, скарг заявника, складом Суду та інформацією про представників сторін. 🔸 Коли Суд ухвалює рішення? Рішення не оголошується одразу після завершення слухань. Після усних виступів судді переходять до закритих нарад. Остаточне рішення ухвалюється пізніше, а дату його оголошення Суд зазвичай повідомляє окремим пресрелізом приблизно за тиждень. 📌 Усні слухання в ЄСПЛ дають сторонам можливість акцентувати увагу на найважливіших аргументах, пояснити складні аспекти справи та безпосередньо відповісти на запитання суддів. Саме тому проведення публічного слухання часто свідчить про особливу складність, значення або принциповість питань, які постали перед Судом. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ ЄСПЛ розглядатиме важливі кримські справи: майно в Севастополі та викрадені українські діти В Європейському суді з прав людини очікуються важливі процесуальні події у справах, пов’язаних з тимчасово окупованим Кримом. 📌 16 липня 2026 року ЄСПЛ має оприлюднити рішення/ухвалу у справі Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine. Ця справа стосується земельних ділянок у Севастополі, які заявники отримали у приватну власність ще за українським законодавством. Після окупації Криму російська влада скасувала їхні права власності, заявивши, що йдеться про землі лісового фонду, які нібито не могли бути приватизовані. Заявники скаржаться на порушення права власності, а також на відсутність справедливого судового розгляду та ефективного засобу захисту. ЄСПЛ продовжує давати юридичну оцінку наслідкам окупації Криму для звичайних людей: їхнього майна, документів, доступу до суду та правового захисту. 📌 Окремо ЄСПЛ призначив слухання на 22 вересня 2026 року у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia щодо 10 українських дітей з Криму. Йдеться про дітей, які перебували в дитячих закладах на півострові на момент окупації у 2014 році. За даними заявників, після захоплення Криму росія примусово надала їм російське громадянство та передала на всиновлення російським громадянам. Їхнє місцеперебування досі залишається невідомим. Скарга стосується, зокрема, права на свободу, права на повагу до приватного і сімейного життя, а також обов’язку держави співпрацювати з ЄСПЛ. Окреме питання — відмова росії надати інформацію про місцеперебування дітей. Призначення усних слухань у палатній справі є рідкісною процесуальною подією. Зазвичай ЄСПЛ розглядає такі справи письмово, тому рішення Суду заслухати сторони свідчить про особливу складність і значення цієї справи. 📌 Важливо: хоча росія вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ у вересні 2022 року, Суд продовжує розглядати справи щодо подій, які відбулися до цієї дати. Тому кримські справи в ЄСПЛ залишаються важливим юридичним інструментом фіксації порушень, захисту постраждалих та формування міжнародної оцінки дій Росії на окупованих територіях. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

⚖️ ЄСПЛ: відмова визнавати свідоцтво про народження дитини, видане за кордоном, може порушувати права дитини Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі A.P. and R.P. v. Poland 📌 Обставини справи Обидві справи стосувалися одностатевих пар, які проживали у Великій Британії та виховували дітей, народжених там. У британських свідоцтвах про народження були зазначені дві матері: біологічна мати та її партнерка. Після цього сім'ї звернулися до польських органів із проханням зареєструвати іноземні свідоцтва про народження. Проте польські органи влади відмовили, посилаючись на основоположні принципи національного права, відповідно до яких матір'ю дитини є жінка, яка її народила, а батьком — чоловік. Через це реєстрація документів, де як батьки зазначені дві жінки, була неможливою. Водночас між двома справами існувала важлива відмінність. У справі A.P. and R.P. обидві матері були громадянками Польщі. Дитина автоматично набула польського громадянства. Через відмову в реєстрації дитина не могла отримати польські документи, паспорт та ідентифікаційний номер. Натомість у справі A.D.-K. and Others біологічна мати була громадянкою Великої Британії, сім'я постійно проживала у Великій Британії, а дитина фактично не зазнала жодних практичних труднощів через відсутність польської реєстрації. ⚖️ Позиція ЄСПЛ Щодо справи A.D.-K. and Others Суд зазначив, що сім'я продовжувала повноцінно користуватися своїми правами у Великій Британії, їхній правовий статус не був поставлений під сумнів, а можливі негативні наслідки у Польщі залишалися лише гіпотетичними. Тому Суд дійшов висновку, що заявники не продемонстрували достатньо серйозного втручання у свої права, аби справа підпадала під захист статті 8 Конвенції. У справі A.P. and R.P. ЄСПЛ звернув увагу, що дитина є громадянином Польщі від народження, відчуває себе пов'язаною з Польщею та регулярно перебуває на території держави. Саме тому відсутність можливості зареєструвати свідоцтво про народження фактично позбавила її можливості отримати польські документи та поставила у стан правової невизначеності. Суд підкреслив, що польські органи фактично не провели належної оцінки найкращих інтересів дитини. Вони обмежилися формальним посиланням на неможливість внесення жіночого імені до графи «батько». Окремо Суд наголосив, що різне ставлення було зумовлене саме тим, що дитина народилася в одностатевій сім'ї. Така відмінність у поводженні потребує особливо вагомого обґрунтування, якого держава у цій справі не надала. ✅ Рішення ЄСПЛ У справі A.P. and R.P. v. Poland Суд постановив: ▪️ не було порушення статті 8 Конвенції щодо права матері та дитини на повагу до сімейного життя; ▪️не було порушення права матері на повагу до приватного життя; ▪️ було порушено статтю 8 Конвенції щодо права дитини на повагу до приватного життя; ▪️ було порушено статтю 14 у поєднанні зі статтею 8 Конвенції щодо права дитини на повагу до приватного життя через дискримінаційний характер відмови; ▪️Польща має виплатити дитині 5 000 євро компенсації моральної шкоди. У справі A.D.-K. and Others v. Poland ЄСПЛ визнав заяву неприйнятною, оскільки заявники не довели, що відмова у реєстрації іноземного свідоцтва про народження спричинила реальне та істотне втручання у їхні права, гарантовані Конвенцією ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ