PROФАЗА

Як наука, підтримка й спільнота змінили життя! 🤩Таїсія Солодка — випускниця Science Mentoring 2021–2022 — поєднала хімію, біологію, екологію та медицину у власному дослідницькому проєкті з очищення води від антибіотиків і барвників. Попри труднощі та відсутність шкільної підтримки, вона не здалась: її менторка допомогла довести роботу до фіналу, підтримувала на кожному кроці та зміцнила віру у власні сили. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Завдяки програмі Таїсія стала переможницею міжнародних конкурсів, знайшла наукову спільноту та сьогодні вивчає біотехнології. А ще — вона повернулася в Science Mentoring уже як волонтерка, щоб надихати інших! Слідкуй за оновленнями — новий набір зовсім скоро! ✨

🧬 Антитіла —це білки, які кодуються генами імуноглобулінів. Але у незрілих B-лімфоцитів ці гени ще неактивні. Щоб імунна система могла ефективно боротися з інфекціями, має відбутися VDJ-рекомбінація — процес, під час якого частини генів (сегменти V, D, J) поєднуються для формування функціонального генаімуноглобуліну. Гени імуноглобулінів кодують антитіла — ключову зброю адаптивного імунітету. У незрілих B-лімфоцитах ці гени ще не активні, доки не відбудеться V(D)J-рекомбінація — процес, коли генетичні сегменти V, D і J (для важких ланцюгів) або V і J (для легких) з’єднуються, створюючи унікальні антитіла. Ця рекомбінація відбувається через контрольовані розриви в ДНК, які має зшити ферментативна система клітини. Проте в умовах персистуючої (сплячої) вірусної інфекції (наприклад, при інфікуванні вірусами герпесу або ВІЛ), ці механізми можуть порушуватися, призводячи до неправильної рекомбінації, і як наслідок — до онкогенезу. 🦠 Віруси як імунні маніпулятори Деякі віруси здатні пригнічувати або підкорювати імунну систему: – ВІЛ знищує CD4⁺-лімфоцити, спричиняючи імунодефіцит; – HHV-8 (герпесвірус 8 типу) — латентний вірус, який "прокидається" при імунодефіциті та запускає розвиток саркоми Капоші — злоякісного ураження судин шкіри та слизових. 🔬 Якщо цей процес не встигає запуститися або відбувається з помилками (через розриви ДНК і неправильне "зшивання"), B-клітини не виробляють ефективні антитіла. В деяких випадках — особливо за умов постійного імунного виснаження, якце часто трапляється в ендемічних зонах Західної Африки — імунна система стає вразливою до вірусів, які можуть «підпорядкувати» собі клітини. 🦠 Приклад —вірус герпесу людини 8 типу (HHV-8), який здатен викликати саркому Капоші — онкологічне захворювання, що вражає судини та шкіру. У людей з хорошим імунітетом HHV-8 зазвичай не активний. Але якщо розвивається імунодефіцит (наприклад, при ВІЛ/СНІДі або після трансплантації органів із застосуванням імуносупресорів), вірус може "прокинутися" та спричинити пухлинний процес. 🧪 Саркома Капоші часто проявляється у вигляді темних плям на шкірі, уражень слизових оболонок або лімфовузлів. Вона може ефективно лікуватися при ранньому виявленні, але важливо контролювати первинний тригер — стан імунітету. 🦠 Віруси гепатиту B та C також є онковірусами. При хронічному перебігу вони можуть спричинити гепатоцелюлярну карциному — рак печінки. Тому важливо своєчасно виявляти інфекції та проходити лікування. 💉 Профілактика та лікування: — Проти гепатиту B існує ефективна вакцина, рекомендована для всіх, включно з новонародженими. — Проти гепатиту C вакцини немає, але є сучасні противірусні засоби. — Лікування інтерферонами може бути ефективним, але має ризики: серед них — депресія та суїцидальні думки, що вимагає уважного медичного супроводу. Корисні посилання: Вакцинація відгепатиту B — CDC Що варто знати про гепатит — ВООЗ Інформаціяпро саркому Капоші — Cancer Research UK Механізм VDJ-рекомбінації — Nature Education 🧠 Імунітет —це не лише захист від застуди. Це складна й чутлива система, збій якої може стати пусковим механізмом для інфекцій і пухлин. Вчасна вакцинація, скринінг і підтримка здоров’я — наші найкращі союзники. Авторка @Anastasia_Gold1 Дизайнерка @ukaralius

🚨 Last Call for Applications: East European Bioinformatics and Computational Genomics Workshop 2025! We invite graduate students, PhD candidates, postdocs, and early-career researchers from Ukraine and across Central & Eastern Europe to apply for EEBG 2025 — an intensive, hands-on summer workshop focused on bioinformatics, computational genomics, and data-driven biomedical research. 📅 Dates: July 7–12, 2025 📍 Location: Jagiellonian University, Kraków, Poland 🔗 Apply now: https://eebg2025.edu.pl/register/ ⏳ Scholarship & early admission deadline: May 12, 2025. Only a few days left to register! EEBG 2025 offers intensive, hands-on training in state-of-the-art genomic data analysis, including: ▪️ Variant calling and modern pipeline development ▪️ Population structure analysis and ancestry inference ▪️ Machine learning and AI methods in biomedical research ▪️ Practical exercises using real-world genomic datasets ▪️ Evening keynotes and research case studies by internationally recognized experts Get ready to gain practical experience in exciting areas like variant calling, ancestry inference, and AI-driven biomedical approaches — all under the guidance of an international team of experts from world-leading universities and companies, including Oxford Nanopore Technologies, NVIDIA, and beyond. The program emphasizes reproducibility, technical skill-building, and cross-disciplinary collaboration. 🧭 Venue: All in-person sessions will take place at the Małopolska Centre of Biotechnology (MCB), Jagiellonian University — one of Central Europe’s top centers for computational biology. 👥 Participation Options: - On-site in Kraków (40 places): €450 / €550 fee after acceptance - Online: free but for places are limited 🇺🇦 Ukrainian participants are eligible for a limited number of fellowships that cover participation fees and/or accommodation. To be considered, please apply by May 12 and indicate your interest in the application form. 🖇 What You Need to Apply: 1. Fill out the application form 2. Upload your CV 3. Add a brief motivation statement 5. Mark if you are applying for a scholarship 📩 For further inquiries, contact the organizing committee at: support@eebg2025.edu.pl You can also reach out through Bioinformatics For Ukraine, our Telegram Chat & LinkedIn for questions and community support!

Перший науковий проєкт, тема, що зацікавлює та ментор зі США, який провів пробний захист. Так почалась наукова пригода Софії Гончарової в Science Mentoring — менторській програмі, що допомагає талановитим учням 8–10 класів створити власний дослідницький проєкт у галузі хімії або біології під керівництвом досвідченого науковця! Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Тепер твоя черга! Science Mentoring — твоя формула наукового прориву!

Майбутнє не чекає — воно твориться тут і зараз!⚡️ 31 травня відбудеться OL Science & Tech Fest – масштабний всеукраїнський фестиваль науки й технологій! 🔥 Львів – Молодіжна столиця Європи 2025, збирає всіх, хто хоче більше: знати, розуміти, створювати. Ти цікавишся наукою, технологіями чи стартапами? Тоді тобі точно сюди! На тебе чекають: - виставка наукових розробок і технологій з України та світу; - студентські змагання з прикладної інженерії; - виступи топ-спікерів світового рівня! Локація: Головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка та площа перед університетом. На головній сцені — лауреат Нобелівської премії Кіп Торн, науковий консультант фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» та «Контакт» та інші. OL Science & Tech Fest — це зустріч тих, хто створює майбутнє вже сьогодні: науковців, інженерів, стартаперів, викладачів і молоді, яка мислить масштабно. 👉 Реєстрацію та програму фестивалю шукай на сайті – https://www.olfestival.com/ Майбутнє — це про сьогодні! Реєструйся!

Понад 160 років тому Грегор Мендель на основі своїх дослідів з горохом заклав основу генетики. Сьогодні в новому широкомасштабному генетичному дослідженні гороху пояснюються закономірності законів Менделя 🫛🧬 Завдяки новим методам геноміки та біоінформатики міжнародна команда дослідників створила геномну карту гороху. Для цього було використано 700 зразків цієї культури з усього світу від нових сортів до предкових форм. Це дало можливість точно описати гени й встановити мутації, які несвідомо відстежував Мендель. Тепер всі сім менделівські ознаки мають генетичне пояснення. Також дослідження асоціацій усього геному встановило ділянки в геномі, які пов'язані з понад 70 агрономічними ознаками. Використання молекулярних маркерів на ці ознаки може пришвидшити створення нових сортів гороху. Найважливішим результатом дослідження є створення асоціацій генотип-фенотип, що є початковим етапом для подальших фундаментальних досліджень, а також для селекції гороху. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1,2,

Що, як створити життя з чистого аркуша? Саме цим займаються вчені проєкту «MiniLife», розробляючи організми, здатні до метаболізму, росту та еволюції. Джерела: 1, 2, 3, Копірайтер: @yuliia_rk Дизайнер : @cerulean_sun

Science Mentoring — це менторська програма, що допомагає талановитим учням 8–10 класів створити власний дослідницький проєкт у хімії та біології. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Онлайн-курс, ментори-науковці, академічна англійська, підготовка до пітчингу, участь в олімпіадах — усе, що потрібно для впевненого старту в науці. Маєш ідею, але не маєш підтримки? Ми тут саме для цього. Science Mentoring — твоя формула наукового прориву.

Що буде, якщо поєднати технологію CRISPR-Cas9 з машинним навчанням? В новій статті журналу Nature висвітлюється новий алгоритм, який може передбачити властивості близько 64 мільйонів ферментів для редагування геному 🧬💻 Попри те, що система CRISPR є універсальною для використання в дослідженнях, цей метод також має обмеження. Фермент Cas9 має зв'язуватися зі специфічною послідовністю ДНК поруч із протоспейсером. Якщо неправильно підібрати фермент, то стає можливим внесення модифікацій в не тій ділянці ДНК. Для запобігання цієї проблеми дослідники використали машинне навчання. Спершу вченні навчали нейронну мережу на основі 1000 ферментів. Потім була перевірка моделі на клітинах людей та мишей, яка виявила, що ферменти є більш специфічними ніж очікувалося отримати. Так, з'явився новий алгоритм PAMmla, який може зменшити нецільові модифікації й прискорити дослідження нових терапевтичних білків й нових підходів до лікування генетичних захворювань. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела:1,2,

Жінки живуть довше. А ще їхній мозок старіє повільніше, а нейродегенеративні захворювання, якщо з'являються, прогресують повільніше, ніж у чоловіків. Науковців з Університету Каліфорнії зацікавили ці відмінності, тому вони вирішили дослідити, як це пов'язано зі статевими хромосомами. У каріотипі жінок двіхромосоми Х, в той час як у чоловіків лише одна. Щоб «зрівняти» кількість активних генів у осіб обох статей, у кожній клітині організму жінки випадковим чином інактивується одна Х хромосома. Близько 30% генів неактивної хромосоми Х не експресується взагалі, тобто клітина не застосовує інформацію, записану в них, для створення білка чи РНК. В нещодавно опублікованому дослідженні, вчені модифікували Х-хромосоми самок мишей так, щоб одна із них завжди була неактивна. Потім вони виміряли рівні експресії генів цих хромосом у дев’ятьох різних тканинах у молодих та старих мишей. Науковці виявили, що з віком гени, що знаходяться на інактивованій хромосомі Х, експресуються частіше. Їхню увагу привернув ген Plp1, який кодує білок мієлінової оболонки нейронів. Він був досить активним у гіпокампі старих мишей — ділянці мозку, пов'язаній із пам'яттю. На думку вчених, наявність додаткової хромосоми Х таекспресія її генів можуть бути однією із причин витривалості мозку жінок. Це відкриття — важливий крок на шляху до розуміння механізмів старіння мозку на генетичному рівні і відмінностей цього процесу у чоловіків і жінок. У майбутньому це може допомогти у пошуку ефективних ліків від нейродегенеративних захворювань і розвитку персоналізованої медицини, яка б враховувала статеві відмінності. Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @ukaralius Джерела: 1, 2,

Оргкомітет BioGENext Series запрошує на захід! Вже 1 травня 2025 р відбудеться друга лекція BioGENext Series, і цього разу наш спікер буде поруч із нами наживо. Запрошуємо студентів, аспірантів, дослідників і викладачів на зустріч із Миколою Протопоповим — керівником відділу Computational Chemistry у Chemspace та науковим співробітником КНУ ім. Т. Шевченка. Після лекції матимемо час для запитань за чашкою кави, тож готуйте свої найцікавіші питання та ідеї для неформального обговорення! Участь безкоштовна, але реєстрація обов’язкова. Дата й час: 1 травня 2025 р. | 17:00 Місце: Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 212 ауд. Спікер: Микола Протопопов Тема: Structure-Based Drug Discovery: From the Pre-AI Era to the AI Era Анотація: Structure-Based Drug Discovery (SBDD) has undergone a radical transformation in the past few decades. From the early days of crystallography-guided ligand design to today’s AI-assisted exploration of chemical space, the discipline has evolved into a convergence point of structural biology, computational chemistry, and machine learning. In this lecture, we will explore the historical trajectory of SBDD, highlighting key methodological milestones and technological breakthroughs. We will discuss the concept of chemical space — its exponential growth — and how modern AI/ML-driven tools are accelerating screening, target engagement, and optimization. Не зможете бути особисто? Долучайтеся до прямої трансляції на нашому YouTube-каналі. Якщо є питання, то пишіть на info@biogenext.org. З найкращими побажаннями, Оргкомітет BioGENext Series

З моментуперших успіхів генетичної інженерії рослини використовуються для виробництва рекомбінантних білків для потреб людини. Чому рослини є перспективними системи для синтезу білка і які перспективи цього підходу читаєте в нашому дописі. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2

Заколисування — це те, що здавна називають “морською хворобою” або "хворобою руху"; вона є наслідком монотонних коливань та спостерігається як під час подорожей автомобілями, так і літаками.🤢🌊 Але, здається, дослідники з японського Університету Нагоя все ж знайшли спосіб, який допоможе у боротьбі з поконвічним недугом. Вони виявили, що прослуховування звуку частотою 100 Гц перед поїздкою значно зменшує симптоми заколисування: нудоту, запаморочення, дезорієнтацію. Секрет у тому, що цей низький звук активує систему отолітних органів у вусі — сенсорів нашої рівноваги. Така стимуляція активує вестибулярну систему загалом, тим самим допомагає мозку краще орієнтуватися в просторі навіть під час хитань і тряски. Найкраще з цього – достатньо всього 1 хвилини прослуховування, щоб ефект подіяв. Цей метод не лише простий і доступний, а й абсолютно безпечний — гучність звуку не перевищує звичних нам рівнів шуму в побуті. В майбутньому дослідники планують перетворити це відкриття на зручний гаджет, який можна буде використовувати в авто, літаку чи на кораблі. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1

Попри попередні переконання вчених, бактерії виявилися не такими вже й одинаками у цьому великому світі. Нові дослідження Технологічного інституту Джорджії показали, що бактерії не лише утворюють окремі види, а й здатні підтримувати специфічні «зв'язки» всередині своїх спільнот. Раніше вважалося, що утворенню згуртованих видів бактерій заважають унікальні механізми генетичного обміну. Проте дослідження повних геномів двох природних популяцій мікробів розкрили обмін генетичною інформацією між близькоспорідненими видами. Отож, під час цього процесу бактерії обмінюються своїми ДНК. Це дозволяє їм інтегрувати новий генетичний матеріал у свої геноми, ефективно замінюючи подібні послідовності. Цей механізм визнано критичним для збереження ідентичності мікробних видів. Відкриття наближає нас до відповіді на найбільші загадки мікробіології: як визначити види та зрозуміти механізми їхньої згуртованості. У майбутньому результати досліджень можуть знайти застосування в медицині, біоінформатиці, вивченні еволюції та екології. Копірайтер: @yuliia_rk Дизайнерка: @cerulean_sun Джерело: 1

EBNA 1 (Epstein-Barr nuclear antigen 1) — це один із найважливіших генів вірусу Епштейна-Барр (EBV), який відіграє ключову роль у регуляції вірусних процесів у клітинах-хазяїнах. Різні типи EBNA 1 мають специфічні функції, що визначають особливості взаємодії вірусу з клітинами організму. Функції різних типів EBNA 1: 🔹 Перший тип — відповідає за реплікацію вірусних генів, тобто забезпечує копіювання вірусної ДНК всередині заражених клітин. 🔹 Другий тип —регулює транзактивацію вірусних генів, що активує їхню експресію та підтримує життєздатність вірусу. 🔹 Третій тип (підтипи A, B, C) — впливає на регуляцію другого типу, тобто визначає рівень транзактивації вірусних клітин та генів. 🔹 EBNA-LP — цей тип білків взаємодіє з EBNA 2 і також впливає на регуляцію транзактивації вірусних генів. Роль LMP у життєвому циклі вірусу LMP (Latent Membrane Protein) — це мембранний білок, який відіграє важливу роль у регуляції латентної фази вірусу Епштейна-Барр. 🔹 LMP як гомолог CD40 — активує сигнальні шляхи клітин, сприяючи виживанню заражених клітин і перешкоджаючи їхньому апоптозу (запрограмованій загибелі). 🔹 LMP-2 — інгібує реактивацію вірусу, тобто запобігає виходу вірусу зі стану латентності та його повторному розмноженню. Інгібований комплекс та взаємодія з клітинними процесами Коли генетичний матеріал вірусу стає інгібованим, тобто «вимкненим», він тимчасово не активується в клітині. Проте перший тип LMP може запускати каскад реакцій,що призводять до апоптозу клітин, особливо при активному імунному захисті організму. Існують також РО-білки, які контролюють старіння клітин, а другий тип LMP активує NH2 — сигнальну систему, що підтримує виживання та рухливість клітин. EBV та його зв’язок із лімфомою Беркитта Вірус Епштейна-Барр пов’язаний із розвитком лімфоми Беркитта, агресивної форми раку лімфатичної системи. Вірус здатний викликати специфічну транслокацію, що сприяє неконтрольованому поділу клітин. Незважаючи на високу частоту випадків зараження EBV у світі, розвиток лімфоми залишається рідкісним явищем. Висновок EBNA 1 та LMP — це ключові білки вірусу Епштейна-Барра, які регулюють реплікацію, виживання клітин та запобігають їхньому знищенню імунною системою. Розуміння їхньої ролі допомагає краще досліджувати механізми вірусного онкогенезу та знаходити нові підходи до лікування вірус-асоційованих захворювань. Копірайтерка: @Anastasia_Gold1 Дизайнерка: @cerulean_sun