PROФАЗА

📢 У Enzym Group відкрито набір на дві виробничі позиції: 🔹 Оператор пакувальних автоматів 🔹 Оператор виробничої лінії Це постійна зайнятість із офіційним працевлаштуванням. Серед умов — повний соцпакет, медичне страхування, корпоративне розвезення та можливість професійного зростання. В обов’язки входить робота з технологічним обладнанням, контроль процесів та підтримка санітарних норм. Підходить тим, хто зацікавлений у стабільній роботі на сучасному підприємстві з біотехнологічним виробництвом. 📎 Деталі — у прикріплених файлах:

Долучайся до світу науки разом із Science Mentoring! Якщо ти учень 8–10 класів і хочеш створити наукове дослідження у хімії, біології чи біотехнології — це для тебе! Уся інформація та форма для подачі — за посиланням! Не пропусти свій шанс на науковий прорив! Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Кожен з нас не раз гладив і чув муркотіння кота. Через малу кількість поведінкових досліджень на котах, функція цих звуків достеменно невідома 🐈🧬 Виправити це вирішили дослідники, вивчаючи взаємозв'язок між муркотінням та геном андрогенного рецептора. Вчені проаналізувала поведінку і зібрала зразки ДНК 280 котів. Отримані результати підтвердили припущення, що як муркотіння, так інші звуки мають генетичну основу. Коти з коротким типом андрогенного рецептора мали вищий бал муркотіння, ніж коти з довгим типом. Також самці короткого типу демонстрували більшу вокалізацію до людей, а от самки цього типу проявляли агресію до незнайомців. До того, довгий тип гена притаманний для чистопородних котів, а у близьких родичах домашніх котів виявлений лише короткий тип гена. Це свідчить, що довгий тип рецептора є результатом одомашнення та селекції. Отримані результати можуть допомогти виявити тенденції в поведінці на основі генетичних даних й покращити розуміння котів. А як муркоче ваш котик? Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1,

Авторка: @homingagain Дизайнерка: @ukaralius Джерела: 1,2

Нагадуємо, що ще триває реєстрація на екскурсію! Можливо, саме ця подія покладе початок твоїй лабораторній кар'єрі!🧬

Science Mentoring — це менторська програма для учнів 8–10 класів, які цікавляться хімією, біологією, біотехнологіями чи медициною. Програма допоможе тобі створити власне наукове дослідження: від першої ідеї — до участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Хочеш дізнатись, як виглядає шлях учасника? Гортай карусель і дивись, що чекає саме на тебе! Набір уже зовсім скоро!

«Виживання» ракових клітин В нашому організмі щохвилини клітини діляться, але інколи в них виникають генетичні збої. Такі зміни в клітинах можуть, як допомогти в адаптації до стресу, так і стати фатальними, призводячи до раку 🧫🧬 Процес появи мутації відомий, але дослідники вперше показали в реальному часі як передаються генетичні зміни в ряді поколінь клітин. За допомогою флуоресцентних міток вони відстежували процес подвоєння ДНК й утворення мутацій. Якщо материнська клітина зазнавала стресу, то набуті пошкодження ДНК передавалися дочірнім клітинам і наступним клітинам. Це демонструє довготривалий вплив стресового фактора на генетичну мінливість клітин. Одна з можливих мутацій – подвоєння певного гена в клітинах пухлин, що дозволяє швидко набувати стійкість до ліків. В цьому ж дослідженні показані різні механізмі набуття зайвої копії гена, які мають різний подальший вплив на клітини. Ймовірно, це лише верхівка айсберга в багатогранності механізмів генетичної мінливості, які відбуваються в ракових клітинах. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2

Привіт! 💬 Через технічні обставини ми оновили форму реєстрації на подію, що відбудеться 3 червня у лабораторії IMD. 🙌 Якщо ти вже заповнював(ла) форму раніше — перепрошуємо за незручності та просимо перевірити актуальне посилання у першочерговому дописі. Саме там зараз знаходиться оновлена форма реєстрації. Дякуємо за розуміння та до зустрічі зовсім скоро! 🧬🧫✨

Кіп Торн вперше у Львові! Нобелівський лауреат, всесвітньо відомий фізик-теоретик і науковий консультант фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» та «Контакт» виступить із лекцією у Львові на OL Science & Tech Fest 2025 — всеукраїнському фестивалі про науку, технології й освіту, що формує майбутнє. 📍 Локація: Львівський національний університет імені Івана Франка (Актова зала) 📆Дата: 31 травня 🧠Реєструйся за посиланням і стань частиною історії — разом із одним із найвпливовіших науковців світу! https://www.olfestival.com

Сьогодні, 22травня, відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. У цей день понад 30 років тому була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття ООН. Тоді світова спільнота вперше офіційно визнала, що збереження біорізноманіття є важливим. Рослини, тварини і гриби, яких можна побачити неозброєним оком у найрізноманітніших куточках Землі — від тропічних лісів і коралових рифів до пустель — вражають своєю різноманітністю. Згідно з оцінками вчених, на нашій планеті живе від 2 мільйонів до 3 трильйонів видів, з яких більшість досі не відома науці. Однак приблизно 1 мільйон із них перебуває під загрозою зникнення. Екосистеми — це наче фірми, які складаються з безлічі працівників — живих організмів. Кожен із них виконує певну функцію: рослини переробляють сонячну енергію у форму, доступну для інших істот; хижаки, як служба безпеки, регулюють кількість інших «співробітників»; гриби та бактерії «прибирають» мертві організми. Якщо із цієї злагодженої системи зникне надто багато видів, іншим організмам буде важко перейняти на себе їхні функції. Екосистема зруйнується — наче компанія із нестачею працівників. Ми, люди, — теж частина великої організмової фірми — біосфери, і наше життя та здоров'я залежить від її стабільності. Екосистеми для нас — джерела їжі, близько 75%прісної води і половини всіх ліків. А ще, біорізноманіття впливає на стан мікробіому. Колонії бактерій, які живуть у кишківнику, на шкірі і у дихальних шляхах, поповнюються мікроорганізмами із навколишнього середовища. Останні є частинами екосистем і пов'язані з іншими її компонентами, тож якщо стає менше видів рослин і тварин, знижується і біорізноманіття бактерій. Погіршується і склад нашого мікробіому, а це сприяє виникненню астми, алергій та запальних захворювань. Отож цей день — гарна нагода, щоб замислитися, що кожен з нас може зробити для збереження біорізноманіття. Пишіть свої ідеї у коментарях, адже кожен крок для захисту планети та здоров'я має значення. Джерела: 1, 2, 3, Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @ukaralius

Сумніваєтесь, чи зможете бути ментором програми Science Mentoring? Це нормально! Ми зібрали найтиповіші питання і відповіли на них. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Долучайтесь та заповнюйте заявку до Science Mentoring — менторської програми, що допомагає талановитим учням 8–10 класів створити власний дослідницький проєкт у хімії та біології!

🔬 Хочеш побачити, як працює справжня сучасна медична лабораторія? Коли? 📅 3 червня (вівторок) 🕑 12:00 Разом ми завітаємо до лабораторії IMD (imd.ua) — одного з провідних медичних діагностичних центрів України. Це унікальна нагода зазирнути за лаштунки лабораторії-лідера у сфері мікробіологічного аналізу, побачити сучасне обладнання та поставити запитання фахівцям із практичним досвідом! Для кого? 🎓 Студентів-біологів, медиків, лабораторних діагностів, біотехнологів та випускників. 📌 Увага! Кількість місць обмежена! Участь лише за попередньою реєстрацією. 📍 Детальну адресу проведення ми надішлемо після підтвердження реєстрації. Не проґав шанс побачити науку в дії! 🧫✨

Команда YURiI-PHARM запрошує приєднатися на третю лекцію BioGENext Series! Дата: 27 травня 2025 р. | 18:00 Місце проведення: DHUB (Точну адресу буде надіслано електронною поштою всім зареєстрованим учасникам). Цей захід проводиться у партнерстві з кафедрою біотехнології Київського авіаційного університету (КАІ). Доповідач: Олександр Губар, керівник відділу досліджень та розробок у галузі біотехнології YURiI-PHARM Тема: Кількісна протеоміка у ваших руках – від планування експериментів до аналізу даних Під час лекції буде розглянуто: ✅ прикладний огляд сучасних дизайнів протеомних експериментальних дизайнів, альтернативні методології для кількісного аналізу білків у масштабах протеому (з фокусом на кількісне визначення без міток та кількісне визначення репортерних іонів), принципи планування експериментів, визначення вибірок і стратегії реплікації ✅ підходи до підготовки зразків: протоколи лізису, розщеплення та очищення пептидів, з висвітленням поширених проблем та стратегій оптимізації ✅ ключові параметри системи мас-спектрометрії, що впливають на якість даних, та алгоритми їх налаштування ✅ огляд усіх етапів обробки даних у MaxQuant, його конфігурація для LFQ та TMT даних; інструменти контролю якості (PTXQC) Ключовою частиною лекції буде демонстрація комплексного процесу аналізу даних: від завантаження необроблених даних із архівів PRIDE/ProteomeXchange до пошуку в базах даних та кількісного аналізу в MaxQuant → контролю якості за допомогою PTXQC → базового статистичного аналізу та біологічної інтерпретації за допомогою Perseus. Матеріал, розглянутий під час лекції, дозволить вам: ✅ Зрозуміти, як спроєктувати, провести та проаналізувати протеомний експеримент, щоб відповісти на власні наукові запитання (включаючи повторне використання відкритих даних) ✅ Отримати практичне уявлення про інструменти, які активно застосовуються в цій сфері ✅ Критично оцінювати протеомні дані та інтерпретувати їх у біологічному контексті 👉 Реєстрація на лекцію: https://biogenext_series_lecture_3.eventbrite.com Чекаємо на вас!

Прогностична терморегуляція – такий новий термін запровадили науковці з Трініті-коледжу Дубліна, що дослідили формування та роль пам’яті про холод у регуляції метаболізму.🥶🧠 Виявляється, що при досвіді низької температури, мозок формує специфічні нейронні сліди пам’яті. Ці спогади здатні активувати термогенез навіть за відсутності фактичного холоду, тобто лише у відповідь на умовні сигнали. Після кількох днів такого умовного навчання, миші демонстрували підвищення рівня метаболізму у відповідь на сигнали, які раніше асоціювалися з холодом, навіть перебуваючи при кімнатній температурі. За допомогою генної мітки вченим вдалося виявити та штучно активувати клітини гіпокампа, пов’язані з пам’яттю про холод. При їх стимуляції миші демонстрували термогенез тоді, коли холоду не було, а інгібування цих клітин зупиняло реакцію, навіть якщо тваринам демонстрували візуальні асоціації з холодом. У ширшому контексті це дослідження демонструє наскільки глибоко тілесні відчуття інтегровані в структуру нашої свідомості. Як зазначає професор Раян: “Складні аспекти нашого розуму розвинулися з більш простих, вісцеральних, тілесних уявлень.”. Феномен прогностичної терморегуляції свідчить про здатність мозку не лише реагувати на середовище, але й передбачати його зміни на основі минулого досвіду. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела:1, 2, 3

Оголошуємо набір менторів до Science Mentoring — програми, що допомагає талановитим учням 8–10 класів створити власний дослідницький проєкт з хімії та біології.👩‍🔬 Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Якщо ви маєте досвід у хімії, біології, біотехнологіях або суміжних галузях — приєднуйтесь до команди менторів і допоможіть талановитим школярам реалізувати свій науковий потенціал!🤩 📥Заповніть форму — і нумо змінювати майбутнє науки разом.