Terra Kozakorum
982
Підписники
+224 години
+527 днів
+9430 днів
Час активного постингу
Триває завантаження даних...
Find out who reads your channel
This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Аналітика публікацій
| Дописи | Перегляди | Поширення | Динаміка переглядів |
01 Всім хто шаройобиться по Києву та околицях, бути обов'язково:
https://t.me/koshelnik_tv/2819 | 70 | 5 | Loading... |
02 Media files | 195 | 4 | Loading... |
03 Вождеві 133! | 272 | 9 | Loading... |
04 У ніч з 13 на 14 червня 2014 року під час заходу на посадку в аеропорту Луганськ терористи підбили військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України Іл-76, на борту якого знаходилися 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської бригади та 9 членів екіпажу. Всі загинули.
Список загиблих
Екіпаж
1. Підполковник Бєлий Олександр Іванович, командир екіпажу
2. Майор Д'яков Михайло Олегович
3. Капітан Скочков Ігор Іванович
4. Капітан Тєлєгін Сергій Анатолійович
5. Старший лейтенант Буркавцов Володимир Володимирович
6. Старший лейтенант Козолій Олександр Володимирович
7. Старший лейтенант Павленко Олег Анатолійович
8. Прапорщик Ковалік Олександр Сергійович
9. Прапорщик Ментус Віктор Володимирович
25-а окрема повітряно-десантна бригада
1. Старший лейтенант Бахур Віталій Володимирович
2. Старший лейтенант Грабовий Валерій Миколайович
3. Старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович
4. Старший прапорщик Манулов Сергій Федорович
5. Сержант Бабан Віталій Юрійович
6. Сержант Ковальчук Юрій Леонідович
7. Сержант Шумаков Сергій Вікторович
8. Сержант Рєзніков Євгеній Сергійович
9. Сержант Кулібаба Руслан Миколайович
10. Молодший сержант Кучерявий Сергій Васильович
11. Молодший сержант Гончаренко Сергій Валерійович
12. Молодший сержант Кива Владислав Миколайович
13. Молодший сержант Коснар Павло Леонідович
14. Старший солдат Шостак Сергій Михайлович
15. Старший солдат Ліфінцев Олег Васильович
16. Старший солдат Скалозуб Артем Валентинович
17. Старший солдат Каменєв Денис Сергійович
18. Старший солдат Кузнецов Антон Олександрович
19. Старший солдат Авдєєв Костянтин Сергійович
20. Старший солдат Горда Анатолій Анатолійович
21. Старший солдат Мирошниченко Сергій Олександрович
22. Солдат Добропас Сергій Віталійович
23. Солдат Дубяга Станіслав Вікторович
24. Солдат Коренченко Олег Володимирович
25. Солдат Котов Олександр Олександрович
26. Солдат Лісной Сергій Володимирович
27. Солдат Москаленко Сергій Олександрович
28. Солдат Санжаровець Артем Євгенович
29. Солдат Токаренко Ігор Олександрович
30. Солдат Шульга Андрій Миколайович
31. Солдат Левчук Павло Миколайович
32. Солдат Кривошеєв Сергій Ігорович
33. Солдат Самохін Антон Олексійович
34. Солдат Дмитренко Андрій Олегович
35. Солдат Бондаренко Віталій Юрійович
36. Солдат Ніконов Павло Сергійович
37. Солдат Проньков Ростислав Русланович
38. Солдат Малишенко Тарас Сергійович
39. Солдат Гайдук Ілля Віталійович
40. Солдат Авраменко Олександр Сергійович
Світла пам`ять! | 177 | 3 | Loading... |
05 #Radio_Terra_Kozakorum | 264 | 6 | Loading... |
06 10 річниця звільнення Маріуполя, силами тоді ще батальйонів МВС - Азов і Дніпро, 1 і 12 (влилась згодом в Азов) БрОП НГУ, місцевим прикордонним загоном, та підрозділами 79-ї бригади ДШВ і 72-ї ОМБр.
Місто Марії буде вдома, і ніяка євразійська голосрач в нас його не відбере.
https://youtu.be/Ye1qBeXg5KA?si=XAavCfhSdqhlVJQ_ | 326 | 4 | Loading... |
07 Сповнивши наше спасіння і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: «Я з вами і ніхто проти вас». | 376 | 5 | Loading... |
08 Тема з авіацією взагалі досить цікава і давно хотів вставить своїх 5 копійок хлопського розуму в це діло.
Того в довгому очікуванні Ф-16, осьо мою дуже важна думка з приводу.
До блювачок інколи читав високолобих "експертів", що нам не треба зоопарк авіації, бо це все важко обслуговувати/логістика, що старі борти не можуть протистояти кацапським винищувачам, та всяка інша мура.
Сьогодні відбувся черговий масовий ракетний обстріл України і в цьому світлі, багато людей не доганяють що основна функція авіації в нашій війні, та і взагалі у всіх сучасних війнах де в противників рівноцінне ППО зводиться власне до функцій ППО та нанесенню ударів по наземним цілям, а не до догфайту як у дідів.
В реаліях коли ми успішно застосовуєм цивільні гвинтові літаки проти розвідувальних бпла, ця війна ще раз яскраво показує що нема застарілих видів техніки та озброєння, та відкриває все нові ніші, в яких актуальним може бути навіть винищувач ДСВ.
Ці французькі літаки котрі збирається передати Аргентина, є 50-літніми ровесниками СУ-24, котрі теж певен за потреби знайдуть свою нішу.
Минулоріч, нам передали свої МіГ-29 Польща і Словаччина, а Су-25 Македонія, котрими ми їх у свій час і виручили проти албанських сепаратистів.
В світі за межами України та ерефії, ще є близько 450 МіГ-29 та їх планерів і скелетів переважно невідомого ступеню придатності. Гіпотетично та при бажанні нам могли б їх викупити в кращому випадку - половину, з урахуванням підорських країн сателітів, чи тих хто експлуатує їх дешевий ВПК.
Залізно, нам рано чи пізно дістанеться залишок парку польських машин в 14 штук, якісь запчастини чи машинокомплекти з Казахстану і цілком уже можливо Молдови. Цілком ймовірно болгарські борти, та непоганим варіантом було б викуплення літаків з приватних колекцій, музеїв та тренувальних центрів західних країн, зокрема США де таких бортів є кілька десятків, зокрема нами ж у свій час і проданих.
СУ-27 в подібних умовах по світу нашкребти можна ще сотню, з котрих ймовірно можливими для нас є десь половина, через те що цей тип набагато менше експортувався.
В тих же пропорціях ще більше 200 СУ-25 і 100 СУ-24.
Частково деякі з цих машин у невідомих кількостях, скоріше за вже є в Україні, зокрема і у вигляді запчастин, через непублічні заходи.
Але крім них є ще чимало видів радянських бортів, які могли б стати нам в нагоді, всього разом до сотні МіГ-25/27/31 половина з яких в невідомому стані і статусі продана Казахстаном.
До 80 МіГ-23, гіпотетично до 350 древніх МіГ-21, серед яких трохи глибоко допиляних західними ніштяками румунських бортів, а також до 300 їхніх китайських бодрих копій, котрі вироблялись до 2017 року. А також близько 60 бортів СУ-17/22, з яких 18 є в активному використанні у Польщі та літають навіть на деяких АРЗ у нас.
Також, ще активно експлуатуються десь коло трьох сотень старих-добрих чеських Л39.
Звісно більшість цих бортів уже старезні, і навіть при бажанні нам максимум може дістатись якась сотня, чи в кращому випадку кілька.
Але як на мене гра коштує свічок, оскільки більшість цих типів стояла в нас на озброєнні, в нас вистачає льотчиків зокрема і пенсійного віку котрі на них літали.
Найбільш боєготовими бортами цілком можна наситити ППО, за сумісництвом з навчально-бойовою задачею для курсантів.
Крім того, машини які просто здатні піднятись у небо, навіть якщо з десятка можна зліпити одну, при бажанні здатні переробитись у дешеві, фактично крилаті ракети, для використання в одну сторону з безпілотним керуванням, паралельно прориваючи кацапське ППО, як ми це вже робили зі "Стрижами" і "Рейсами", передаючи привіт по кацапським тушкам на аеродромах.
Упереджуючи тези про те, що все це дорого, так це очевидно, втім явно не дорожче ніж експлуатація наявного в нас парку, а також втрати людських життів та інфраструктури, котрі взагалі неможливо конвертувати у гроші, так само як і з тими втратами котрі вони можуть завдати противнику в крайньо наведеній конфігурації.
На відео наш СУ-17 із ЗАРЗу. | 340 | 6 | Loading... |
09 Мюрат порожняк не гоне:
https://mil.in.ua/uk/news/argentyna-planuye-peredaty-ukrayini-litaky-zdatni-nesty-protykorabelni-rakety/ | 308 | 3 | Loading... |
10 Media files | 309 | 4 | Loading... |
11 Нас уже 965, тож згадаємо що в цей рік князь Святослав, почав відвоюванню Степу, та києворуську колонізацію межиріччя Дону, Волги і Кубані, а також всього Причорномор'я вертаючи його до європейської Ойкумени, погромивши юдейський Хозарський каганат, чий наступник зараз окопався на москворєцкіх болотах. | 352 | 6 | Loading... |
12 Media files | 329 | 3 | Loading... |
13 Тече Кубань аж у лиман, верст , мабуть, за триста.
Пісок круте, воду муте, щоб не було чисто.
Тече Кубань аж у лиман, а з лиману в море
Та й не знали козаченьки, яке буде горе...
Колись було в людей добро, нажите годами,
Забирали, однімали цілими возами...
А що ж вони забрали?
Хліб, коняку, товаряку, ще й вівцю і курку...
Кинжал, шашку, сідло, шапку, черкеску ще й бурку.
Аж десь взявсь, та й піднявсь більшовик з війною
Третє літо на тім світі кров ллється рікою.
Різав людей: жінок дітей, розбоєм зайнявся.
Офіцерів, командирів побив та й повішав.
Охфіцерів, командирів побив та й повішав.
Кровавою розправою своє серце тішив. | 1 755 | 29 | Loading... |
14 Слева направо: сотник Н. Галдин, командир казачьего отряда; полковник С.В. Павлов, Походный Атаман Донского Войска; полковник Т.К. Хоруженко командир Казачьего боевого отряда Абвера №201, и неизвестный казачий офицер, Новочеркасский фронт, 4 января, 1943 г.
#ekjs_WWII
#ekjs_kosaken | 366 | 1 | Loading... |
15 В феврале 1943 г. казачий боевой отряд АГ-201 (предположительно, сотни полка были сформированы на базе отдельных отрядов. - прим. ред. ) в составе тысячи отлично вооруженных казаков под командованием полковника Т.К. Хоруженко при тяжелом стрелковом оружии (частично моторизованных) занимал боевые позиции под Новочеркасском, ожидая атаки советских танковых частей. Вместе с боевым отрядом АГ-202 (620 человек под командованием капитана Вальтера) они прикрывали отход Казачьего Стана и отступили в направлении Донбасса. Сотня дислоцировалась до августа 1943 г. в г. Сталино, затем в Херсонской области в районе расположения АГ-201. В дальнейшем казачий отряд послужил основой для развертывания на его базе отряда специального назначения «Атаман» Казачьего Стана." - Чуев С.Г. Спецслужбы Третьего Рейха: Книга I. - СПб.: Издательский Дом «Нева». - 2003 г. - С. 101-106.
#ekjs_WWII
#ekjs_kosaken | 348 | 1 | Loading... |
16 При відступі німців в 1943 році разом із військом рушили сотні тисяч козаків і членів їхніх родин, тобто "изменников Родины". Серед них 135850 донських козаків.
Від Червоної Армії козаки відходили тоді двома шляхами. Перший шлях пролягав північним узбережжям Азову, а другий – з Тамані до Криму.
На півдні України і у Криму німцями тоді були сформовані "Сводно-Казачья кавалерийская дивизия полевой полиции "Фон Шуленбург" и Казачья пластунская бригада полевой полиции генерала Духопельникова".
Під час Другої Світової вояками німецького війська "опікувалася" польова жандармерія. Натомість польова поліція відповідала за дотримання окупаційного режиму, а при відступі німців вона перетворювала прифронтову смугу на "Зону выжженой земли".
Бригада польової поліції була не першим козацьким формуванням, яке гітлерівці створили у Криму. Ще у грудні 1941 в містечку Тавель Сімферопольського району вони сформували "казачий разведовательно-диверсионный отряд разведывательной абверкоманды НБО".
Загін був у підпорядкуванні командувача німецькими військово-морськими силами південно-східного басейну, спеціалізуючись на військово-морській розвідці на Чорному, Азовському морях, диверсійній роботі проти Північно-Кавказького та 3-го Українського фронтів і боротьбі з партизанами.
Ця козацька частина розташовувалася в Сімферополі до жовтня 1943. В лютому 1942 Сімферополі створено один із ескадронів "казачьего кавалерийского полка "Юнгшульц". Нарешті в серпні того ж 1942 з донців і кубанців сімферопольського табору військовополонених сформована "1-я Андреевская сотня казачьего полка особого назначения Абвергруппы-201".
Командував цією сотнею німець – лейтенант Гірш. Вона використовувалася при розвідці ближнього запілля радянських військ. Окремих козаків засилали до радянського запілля з диверсійно-розвідувальними завданнями.
На відео збірний козачий пункт у Херсоні, 1944. | 405 | 9 | Loading... |
17 Луганськ побачив донських козаків, коли в січні 1943, вони, у складі війська "Великой Германии", йшли на захід від Червоної Армії.
На підступах до міста й, зокрема, на Гострій Могилі, цю втечу тоді прикривали військові частини Третього рейху – визволителі Донського козацтва. В боях за Луганськ проти Червоної Армії донські козаки "особенно не отличились", проте незабаром надолужили це на Міус-фронті.
Ось як на початку 1943 донці воювали на відстані ста кілометрів на схід від Луганська, в сусідній Ростовській області.
"Казаки 1-го Синегорского полка войскового старшины Журавлева в январе 1943 года вместе с немецкими войсками держали оборону на правом берегу реки Северский Донец.
Здесь, у хутора Ясиновский, особенно отличилась отдельная сотня под командованием сотника Рыковского, которой удалось в одной из контратак отбросить прорвавшиеся советские войска обратно за реку.
Последних бегущих назад красноармейцев вырубил конный взвод казаков прямо у Донца. Из 800 человек спаслись менее двух десятков. При переформировании казачьих соединений войсковому старшине Рыковскому доверили полк. Есть сведения, что он проучал и красных "казаков" 5-го корпуса – набраных и одетых в казачью форму кацапов Воронежской, Тамбовской и Ростовской областей".
Зауважимо, що 5-й кавалерійський корпус Червоної Армії мав назву "Донской казачий".
В лютому 1943 112-а Башкирська кавалерійська дивізія Червоної Армії взяла участь у поході в запілля німців до Дебальцева.
Внаслідок цього зупинився рух німецьких потягів залізничними гілками, що сполучають Дебальцеве зі станціями Микитівка, Алчевськ і Петровеньки. Чималих втрат гітлерівці зазнали тоді в живій силі та військовій техніці.
На прорив із ворожого запілля дивізія рушила 23 лютого 1943. Під час жорстокого бою біля села Юліне (між селищем Петровським і Штерівкою на Луганщині), командир цієї дивізії генерал Шаймуратов зазнав важкого поранення та потрапив до брану.
"Його схопили німці й донські козаки, що перебували на службі в окупантів. Вони втягли генерала в одну з хат, господарів вигнали. Замість того, щоб проявити великодушність до пораненого ворога, як вимагають правила і звичаї війни, ці люди розпочали криваву оргію, багнетом виколовши йому очі, на плечах вирізавши погони, а на спині – "зірку".
Знівечене тіло поховали полонені кавалеристи, серед яких був і ад’ютант комдива – у присутності господарки хати вони закопали його під стіною стайні".
Мешканцям Луганщини добре відомо, що від лютого до серпня 1943 Червона Армія вела запеклі бої на Міус-фронті.
Але небагато луганців знають, що тут проти неї, у складі 29-го корпусу 6-ї армії Вермахту, воювала "казачья группировка: 1-й Донской казачий полк имени Платова, 17-й Донской казачий пластунский полк Бударина, Отдельный казачий конный полк Шведова, 6-й Семигорьевский казачий пластунский полк, Шахтинский казачий батальон городской полиции".
В цих частинах було близько 8000 козаків. Понад півроку вони завзято нищили тут бійців армії "родного отечества". У складі інших німецьких частин на Міус-фронті воювали ще й І/454-й, ІІ/454-й, ІІІ/454-й, ІV/454-й та 403-й "казачьи дивизионы".
Бої біля Ростова на Дону описані у спогадах "Дон, Кубань и Терек во Второй мировой войне" - Донскова.
"В бою под Батайском в начале февраля 1943 года, при поддержке самолетов германской военной авиации "Люфтваффе", казаки остановили танковый рейд красных силами противотанковой артиллерии, казачьей пехоты, конницы (в том числе конной казачьей полиции), отряда казаков истребителей-танков, вооруженных "противотанковыми кулаками (гранатометами-"панцерфаустами", известными в русскоязычной литературе также под названием "фаустпатронов") и бутылками с горючей жидкостью.
Оборона города Новочеркасска также была упорной. Казакам удалось разгромить передовые части 2-й гвардейской армии красных и захватить 360 пленных, чем они немало удивили видавших виды немецких офицеров".
На фото кінна атака козачого полку Юнгшульца під Новочеркасськом, 1943. | 380 | 8 | Loading... |
18 Козаки в боях в Україні й на Дону, 1941-45.
22 серпня 1941 на службу до гітлерівців перейшов командир 436-го полку 155-ої стрілецької дивізії Червоної Армії Кононов. Разом із ним до німців прийшов великий гурт бійців і командирів цього полку. Відразу по цьому Кононов запропонував їм створити добровольчу козацьку частину для боротьби проти Червоної Армії.
Одержавши на це згоду від німецького командування, він сформував її вже до 28 жовтня 1941, під номером 102, у складі двох кавалерійських ескадронів, двох ескадронів самокатників, одного гарматного взводу на кінній тязі та одного взводу протитанкових гармат. Ця військова частина започаткувала створення 5-го Донського козачого кінного полку.
"Когда в середине октября 1941 года части 14-го немецкого танкового корпуса подошли к реке Миус, за линией фронта, в тылу Красной Армии, уже шло сражение. Будучи уверенными в том, что бой ведут немецкие подразделения воздушных десантников или моторизированные части, каким-то образом попавшие в окружение, танкисты поспешили на помощь.
Каково же было их удивление, когда они обнаружили, что "немецкими десантниками", атаковавшими оборонительные порядки Советской армии с тыла, оказалась казачья сотня под командованием потомственного донского казака – старшего лейтенанта Николая Назаренко. В середине октября эта группа в качестве маршевого батальона была направлена на реку Миус, где заняла позицию в тылу советской 9-й армии.
Сам отряд к тому времени представлял собой довольно внушительную силу, в Таганроге все бойцы были полностью экипированы стрелковым оружием и достаточным количеством боеприпасов, а также продовольствием и медикаментами. К тому же по прибытии на место в качестве усиления отряду были приданы 5 артиллерийских орудий.
Дождавшись удобного момента, Назаренко принял решение "нанести удар в спину" советским подразделениям и прорваться навстречу наступающим немецким танковым частям.
К несчастью для казаков, за несколько часов до атаки была проведена перегруппировка войск, и сразу несколько советских полков оказались в тылу отряда мятежников. Взяв "добровольцев" в кольцо, они принялись методично их уничтожать, но тут-то и подоспела долгожданная помощь с немецкой стороны, спасшая отряд казаков-коллаборационистов.
В немецких документах отряд Назаренко значился как "казачий разведывательный батальон 14-го танкового корпуса Вермахта". Все казаки получили со склада немецкую униформу и стрелковое оружие. Единственным их отличием от немецких солдат стали большие белые нарукавные повязки с нашитой на них черной буквой "К", а у Назаренко на немецкой офицерской фуражке была сине-красная кокарда донского войска".
"...В ноябре 1941 казаки станицы Синявской при подходе немецких войск перебили местную власть, забрали все имеющееся в наличии оружие и ушли в Донские плавни, где и дождались прихода немецких войск.
Обратившись к освободителям с речью, они попросили посодействовать им в создании казачьей сотни. Немцы удовлетворили их просьбу и снабдили казаков лошадьми и оружием.
Вскоре советские войска нанесли контрудар и отбросили противника к Таганрогу. Казаки отступали вместе со своими новыми союзниками, причем уже под официальным названием: казачий разведывательный эскадрон 4-го охранного самокатного полка Вермахта".
Опріч цього наприкінці 1941 у складі німецького війська створені й інші козацькі частини: "444-я казачья сотня в составе 444-й охранной дивизии, 1-я казачья сотня в составе 1-го армейского корпуса 18-й армии, 2-я казачья сотня в составе 2-го армейского корпуса 16-й армии, 38-я казачья сотня в составе 38-го армейского корпуса 18-й армии, 50-я казачья сотня в составе 50-го армейского корпуса 18-й армии".
А у травні 1942 року по одній козацькій сотні створено в усіх армійських корпусах 17-ої польової армії Вермахту та ще дві козацькі сотні – при штабі цієї армії.
Влітку 1942 співпраця козаків і німців набула іншої якості. Відтоді у складі військ Третього Рейху створювалися вже не козацькі сотні, а козацькі полки та дивізії.
На фото штаб козачих формувань усіх військ у Мелітополі, 1944. | 396 | 7 | Loading... |
19 Media files | 327 | 10 | Loading... |
20 Леонід Юхимович Муха - кулеметник Дивізії "Галичина", син сотника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Юхима Мухи, походить з запорізького козачого роду, воював у Словаччині, Словенії і Австрії, кавалер срібної відзнаки за 30 днів ближніх боїв "Nachkampfspange".
Виданий англійцями більшовикам разом з козаками фон Паннвіца лікуючись з ними в госпіталі, товаришував з ними всі полальші роки в казематах. Хоча народився в Польщі, де був інтернований батько і не був громадянином совдепу, його видали лише за те що назвався українцем, отримав смертний вирок, замінений на 25 років.
Автор спогадів «З Австрії на Колиму».
Помер 3-го травня 2022 року. | 394 | 9 | Loading... |
21 Media files | 323 | 6 | Loading... |
22 Зенон Іванович Врублевський, 97 років - учасник бойової групи Баєрсдорфа, особистий шофер легендарного полковника Армії УНР і Дивізії "Галичина" Івана Ремболовича (розстріляного москалями у 1950), під Бродами потрапив у полон, втік з табору в Пермській області, зумів повернутися до Львова і приєднався до УПА, арештований у 1947, засуджений до 25 років і 5 років позбавлення у правах із конфіскацією, пройшов табори Свердловська, Караганди, Кемерово, Воркути, повернувся додому у 1960.
Не реабілітований.
В ГУЛАГу сидів разом з козаками виданими в Австрії, англійцями, а також разом з упівцями, власівцями, вояками УВВ і лісовими братами, разом воювали проти урок, яких натравлювали на політичних в'язнів і полонених.
В одній з чергових, на жаль, невдалих спроб вибратись на волю, утік з табору з двома радянськими офіцерами посадженими за критику сталінського ладу.
Многая літа! | 427 | 9 | Loading... |
23 Media files | 352 | 5 | Loading... |
24 Мігель (Михайло) Семенович Краснов-Марченко - онук прадідів великих і сподвижник Августо Піночета, бригадир чилійської армії.
Донець по батьку - племіннику легендарного Петра Краснова - Семена Краснова, який разом зі Шкуро відвідував штаб УНА на Великдень 1945, виданий в Лієнці, та страчений в 1947 у Москві з іншими козачими ватажками; і кубанець по матері. Народився в Австрії, вже після видачі батька росіянам. Його мамі і бабі вдалось дивом врятуватись завдяки чилійським дипломатам. В Чилі вони й осіли, де Мігель сповна "віддячив" комунякам за Дон і Кубань.
Приймав участь в операції "Кондор" по скиненню прорадянського уряду в 1973. Потім служив в розвідці DINA, де після спілкування з ним краснопьорі пропадали навіки, і командував гірно-піхотною бригадою ганяючи недобитків в Андах. Після приходу лівого уряду в нульових, посаджений в тюрму за те що вирвав країну з кістлявих рук творців новітнього ГУЛАГу. Нині сидить.
"Ми всі — учасники революції 1973 року — зацьковані, ображені, принижені і зазнаємо репресій лише через те, що позбавили країну марксистської чуми. Брехнею, хитрістю та інтригами сьогоднішні марксисти спотворюють історичні факти, представляючи революцію як «військовий заколот». Незважаючи на звинувачення, я залишаюся в бадьорому настрої і непохитній вірі в Бога. Мерзенні люди, які зґвалтували Чилі, ніколи не переможуть мене! Я воїн і козак, і традиції козацтва і моїх предків-мучеників живі в мені! Нехай всі знають, що я козак і пишаюся тим, що зробив у житті, одягнувши форму офіцера чилійських сухопутних військ!" ©
"Коли країна в небезпеці, вони кличуть Бога та солдата. Коли небезпека минула, про Бога забувають, а солдата засуджують." (с) Августо Піночет
"Скавчать і виють демократи та червоні, що ти їх не добив на тому стадіоні!" (с) ДОК | 469 | 7 | Loading... |
25 Зато фашизм побєділі то!
https://t.me/kyivoperat/147203 | 432 | 8 | Loading... |
26 Media files | 377 | 3 | Loading... |
27 Горліс-Горський про Махна і його донців, згадка про зиму 1920-21.
"...Спокійно під'їхали до нашої застави і попросили відвести їх до штабу. На вимогу здали, не вагаючись, зброю, залишили коло застави тачанку. У штабі начальник роз'їзду заявив, що його послав сам "батько". Показав посвідку. Штамп і печатка: "1-ша Українська повстанча армія імені батька Махна". Чому не "батькова", лише "імені батька"?
Хмара запитує, як вони так відважно до нас приїхали, попри наш "червоний вигляд". Начальник роз'їзду усміхнувся.
– Ми ще до Кута не дійшли, а вже знали, що ви тут стоїте і хто ви такі. У нас дівчата-розвідниці меткі. Якби справді будьонівці тут стояли, так ми ночували б не в Куті, а тут, а будьонівцям пухом сира земля вже була б. Ми їх давненько вже попереду себе не бачили – все за нами бігають. У нас і свої будьонівці є, тільки справжні. Цілий полк донців від Будьонного до батька перейшов. Тепер рубають червоних, аж дрантя летить.
...
...Проїхав полк "махновських будьонівців" у рогатих шапках із червоними зірками. Вглядівши наші будьонівки, донці махають руками: "Здорово, братішкі! Дайош Ростов!"
...
...– Скільки тепер, батьку, війська маєш? – запитав Чорнота.
"Батька" питання не вразило.
– Під Кримом мав більше двадцяти тисяч. Частину червоні роззброїли та розстріляли. Багато розбіглося по хатах, поки знову покличу... А ви що, може, приєднатися хочете? Непотрібно. Я й цих розжену в різних напрямках. Тепер об'єднуватися в більші групи не можна. Розіб'ють. Треба шарпати червоних всюди, невеликими відділами, – не давати їм ніде спокою. До мене ось Маслак із полком донців від Будьонного перебіг. Так я його тільки десь під Києвом за Дніпро виведу і пошлю на Дон повстання робити…
...
...– Та то ми вже чули. А все-таки легше було б червоних бити, якби під Кримом фронт ще був.
– Наплювати мені на фронт! Ті дурні у Кремлі головою у вогонь самі лізуть. Ще рік такої політики – і будемо мати сто, тисячу селянських фронтів! В Україні, Росії, на Дону – всюди! Селянська революція – право кожного народу, міста чи села на влаштування собі життя по своїй вподобі... Врангеля треба було зарання підсікти, щоб ситуації не використав. Червона армія з Врангелем охоче билася, а подивимося, як буде битися проти батьків і братів! Чи не посиплються на наш бік полки!
– Віриш, батьку, в перемогу селянської революції?
– Вірю.
У цьому короткому "вірю" була справді тверда віра. Хто знає, якби Кремль не змінив би круто того року внутрішньої політики, може, і здійснилось би "батькове" віщування про тисячу внутрішніх фронтів.
...
...Затримуємося і посилаємо тачанки за "люїсистами". Баранів привіз із собою ще й пораненого будьонівця. Той оповів, що червоні приймають нас за донців-будьонівців, котрі перейшли на бік Махна. Отримано наказ: що б там не було, а наздогнати і знищити зрадників.
Відв'язавшись від переслідування, повертаємо ввечері на Голованівськ. Відпочивши пару годин, уранці знову змінюємо напрямок. Та пополудні вже два полки будьонівців знову сіли нам на хвіст. Змучивши коней, дають нам ніч відпочити.
Вдень – знову перегони. І вночі те саме. Так, із короткими перервами, кілька днів і ночей. Тоді беремо на озброєння махновську тактику і з останніх сил робимо за добу майже сто верст, міняючи весь час напрямок.
Будьонівці нарешті загубили наш слід."
Холодний Яр, розділ "Махно і махновці". | 407 | 10 | Loading... |
28 Ексклюзивне фото планування операції зі вчинення тиску на київських гузнограїв. | 448 | 7 | Loading... |
29 Ура, Муженка таки вернули на службу!
Перемога буде, люде!
https://t.me/terra_kozakorum/886 | 429 | 5 | Loading... |
Всім хто шаройобиться по Києву та околицях, бути обов'язково:
https://t.me/koshelnik_tv/2819
KOSHELNIK_TV
МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ Завтра о 09:00 16 червня 2024 року (неділя) відбудеться акція за відстоювання прав Традиційних Сімей!!! Якщо ми схаваємо те, що дозволяють в нашу сторону представники організації, чий власник зареєстрований в одній з країн, які вбивають наших кращих людей - вважайте, що це початок кінця. Вірю в вашу небайдужість!!! Слава Україні!!!
❤🔥 1
Repost from 25 ОПДБр ДШВ
У ніч з 13 на 14 червня 2014 року під час заходу на посадку в аеропорту Луганськ терористи підбили військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України Іл-76, на борту якого знаходилися 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської бригади та 9 членів екіпажу. Всі загинули.
Список загиблих
Екіпаж
1. Підполковник Бєлий Олександр Іванович, командир екіпажу
2. Майор Д'яков Михайло Олегович
3. Капітан Скочков Ігор Іванович
4. Капітан Тєлєгін Сергій Анатолійович
5. Старший лейтенант Буркавцов Володимир Володимирович
6. Старший лейтенант Козолій Олександр Володимирович
7. Старший лейтенант Павленко Олег Анатолійович
8. Прапорщик Ковалік Олександр Сергійович
9. Прапорщик Ментус Віктор Володимирович
25-а окрема повітряно-десантна бригада
1. Старший лейтенант Бахур Віталій Володимирович
2. Старший лейтенант Грабовий Валерій Миколайович
3. Старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович
4. Старший прапорщик Манулов Сергій Федорович
5. Сержант Бабан Віталій Юрійович
6. Сержант Ковальчук Юрій Леонідович
7. Сержант Шумаков Сергій Вікторович
8. Сержант Рєзніков Євгеній Сергійович
9. Сержант Кулібаба Руслан Миколайович
10. Молодший сержант Кучерявий Сергій Васильович
11. Молодший сержант Гончаренко Сергій Валерійович
12. Молодший сержант Кива Владислав Миколайович
13. Молодший сержант Коснар Павло Леонідович
14. Старший солдат Шостак Сергій Михайлович
15. Старший солдат Ліфінцев Олег Васильович
16. Старший солдат Скалозуб Артем Валентинович
17. Старший солдат Каменєв Денис Сергійович
18. Старший солдат Кузнецов Антон Олександрович
19. Старший солдат Авдєєв Костянтин Сергійович
20. Старший солдат Горда Анатолій Анатолійович
21. Старший солдат Мирошниченко Сергій Олександрович
22. Солдат Добропас Сергій Віталійович
23. Солдат Дубяга Станіслав Вікторович
24. Солдат Коренченко Олег Володимирович
25. Солдат Котов Олександр Олександрович
26. Солдат Лісной Сергій Володимирович
27. Солдат Москаленко Сергій Олександрович
28. Солдат Санжаровець Артем Євгенович
29. Солдат Токаренко Ігор Олександрович
30. Солдат Шульга Андрій Миколайович
31. Солдат Левчук Павло Миколайович
32. Солдат Кривошеєв Сергій Ігорович
33. Солдат Самохін Антон Олексійович
34. Солдат Дмитренко Андрій Олегович
35. Солдат Бондаренко Віталій Юрійович
36. Солдат Ніконов Павло Сергійович
37. Солдат Проньков Ростислав Русланович
38. Солдат Малишенко Тарас Сергійович
39. Солдат Гайдук Ілля Віталійович
40. Солдат Авраменко Олександр Сергійович
Світла пам`ять!
🫡 15🙏 5
#Radio_Terra_Kozakorum
Азов_Повний_контакт_Сокира_Перуна.mp38.00 MB
Я_Сегодня_В_Поле_Чистом_Застрелил_Сепаратиста_Муж_воюет_на_Д.m4a2.68 MB
Місто Марії.mp33.35 MB
❤🔥 5
10 річниця звільнення Маріуполя, силами тоді ще батальйонів МВС - Азов і Дніпро, 1 і 12 (влилась згодом в Азов) БрОП НГУ, місцевим прикордонним загоном, та підрозділами 79-ї бригади ДШВ і 72-ї ОМБр.
Місто Марії буде вдома, і ніяка євразійська голосрач в нас його не відбере.
https://youtu.be/Ye1qBeXg5KA?si=XAavCfhSdqhlVJQ_
"АЗОВ" | АТО. БІЙ ЗА МАРІУПОЛЬ
"АЗОВ" | АТО. БІЙ ЗА МАРІУПОЛЬ
https://youtu.be/Ye1qBeXg5KA#АЗОВ. #МАРІУПОЛЬ. #АТО. #2014. #ЗВІЛЬНЕННЯ. #БІЛЕЦЬКИЙ 13 червня 2014 року, о 4:50 ранку обстрілом із ЗУ-23 розпочався штурм позицій терористів в м. Маріуполь. Після цього в бій вступили штурмові групи «Азова», метою яких було взяття під контроль банку на вулиці Грецькій — там знаходилась штаб-квартира терористів. На шляху штурмових груп була система саперних загороджень, включаючи міни. У результаті операції відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради, ПТУ, знищено «укріпрайон» по вулиці Грецькій. Під час бою отримали поранення п'ять бійців Національної гвардії України, ліквідовані 5 бойовиків та їхня військова техніка, 17 терористів зазнали поранень, 20 сепаратистів затримано. Ніхто з мирних жителів не постраждав. По закінченні операції розпочався демонтаж барикад. У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецпідрозділ МВС. Блок-пости на в'їздах до міста контролювали військові, допомога надходила також від членів Правого сектора та місцевих активістів. Для блокування району проведення спецоперації було залучено близько 500 військовослужбовців ЗСУ та НГУ. Загальне керівництво операцією здійснював командувач Сектору «М» генерал Нацгвардії М. Климчук. Авторка відео: Катерина Стулень. http://surl.li/hdzp #Війна #GoPro #ActionCamera #War #Бій #Азов #Маріуполь ================================================================= Підпишись і дивись нові відео на каналі першим!
https://www.youtube.com/c/MilitaryvideoOFUKRAINE❤🔥 15👍 2😁 1
Фото недоступнеДивитись в Telegram
Сповнивши наше спасіння і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: «Я з вами і ніхто проти вас».
🙏 10
Тема з авіацією взагалі досить цікава і давно хотів вставить своїх 5 копійок хлопського розуму в це діло.
Того в довгому очікуванні Ф-16, осьо мою дуже важна думка з приводу.
До блювачок інколи читав високолобих "експертів", що нам не треба зоопарк авіації, бо це все важко обслуговувати/логістика, що старі борти не можуть протистояти кацапським винищувачам, та всяка інша мура.
Сьогодні відбувся черговий масовий ракетний обстріл України і в цьому світлі, багато людей не доганяють що основна функція авіації в нашій війні, та і взагалі у всіх сучасних війнах де в противників рівноцінне ППО зводиться власне до функцій ППО та нанесенню ударів по наземним цілям, а не до догфайту як у дідів.
В реаліях коли ми успішно застосовуєм цивільні гвинтові літаки проти розвідувальних бпла, ця війна ще раз яскраво показує що нема застарілих видів техніки та озброєння, та відкриває все нові ніші, в яких актуальним може бути навіть винищувач ДСВ.
Ці французькі літаки котрі збирається передати Аргентина, є 50-літніми ровесниками СУ-24, котрі теж певен за потреби знайдуть свою нішу.
Минулоріч, нам передали свої МіГ-29 Польща і Словаччина, а Су-25 Македонія, котрими ми їх у свій час і виручили проти албанських сепаратистів.
В світі за межами України та ерефії, ще є близько 450 МіГ-29 та їх планерів і скелетів переважно невідомого ступеню придатності. Гіпотетично та при бажанні нам могли б їх викупити в кращому випадку - половину, з урахуванням підорських країн сателітів, чи тих хто експлуатує їх дешевий ВПК.
Залізно, нам рано чи пізно дістанеться залишок парку польських машин в 14 штук, якісь запчастини чи машинокомплекти з Казахстану і цілком уже можливо Молдови. Цілком ймовірно болгарські борти, та непоганим варіантом було б викуплення літаків з приватних колекцій, музеїв та тренувальних центрів західних країн, зокрема США де таких бортів є кілька десятків, зокрема нами ж у свій час і проданих.
СУ-27 в подібних умовах по світу нашкребти можна ще сотню, з котрих ймовірно можливими для нас є десь половина, через те що цей тип набагато менше експортувався.
В тих же пропорціях ще більше 200 СУ-25 і 100 СУ-24.
Частково деякі з цих машин у невідомих кількостях, скоріше за вже є в Україні, зокрема і у вигляді запчастин, через непублічні заходи.
Але крім них є ще чимало видів радянських бортів, які могли б стати нам в нагоді, всього разом до сотні МіГ-25/27/31 половина з яких в невідомому стані і статусі продана Казахстаном.
До 80 МіГ-23, гіпотетично до 350 древніх МіГ-21, серед яких трохи глибоко допиляних західними ніштяками румунських бортів, а також до 300 їхніх китайських бодрих копій, котрі вироблялись до 2017 року. А також близько 60 бортів СУ-17/22, з яких 18 є в активному використанні у Польщі та літають навіть на деяких АРЗ у нас.
Також, ще активно експлуатуються десь коло трьох сотень старих-добрих чеських Л39.
Звісно більшість цих бортів уже старезні, і навіть при бажанні нам максимум може дістатись якась сотня, чи в кращому випадку кілька.
Але як на мене гра коштує свічок, оскільки більшість цих типів стояла в нас на озброєнні, в нас вистачає льотчиків зокрема і пенсійного віку котрі на них літали.
Найбільш боєготовими бортами цілком можна наситити ППО, за сумісництвом з навчально-бойовою задачею для курсантів.
Крім того, машини які просто здатні піднятись у небо, навіть якщо з десятка можна зліпити одну, при бажанні здатні переробитись у дешеві, фактично крилаті ракети, для використання в одну сторону з безпілотним керуванням, паралельно прориваючи кацапське ППО, як ми це вже робили зі "Стрижами" і "Рейсами", передаючи привіт по кацапським тушкам на аеродромах.
Упереджуючи тези про те, що все це дорого, так це очевидно, втім явно не дорожче ніж експлуатація наявного в нас парку, а також втрати людських життів та інфраструктури, котрі взагалі неможливо конвертувати у гроші, так само як і з тими втратами котрі вони можуть завдати противнику в крайньо наведеній конфігурації.
На відео наш СУ-17 із ЗАРЗу.
👍 6👏 2✍ 1
Показати все...
Аргентина планує передати Україні літаки, здатні нести протикорабельні ракети
Уряд Аргентини планує передати Україні палубні штурмовики Super Etendard, які здатні нести протикорабельні ракети
👍 8❤🔥 4