Політика Андрусіва

Щодо призначення нового міністра оборони рф Безсумнівно, корупція Шойгу була нашим непоганим союзником. Але ця корупція ніколи не була його особистою справою, а стосувалась всього “кооператива Озеро”, з якого путін набрав свою команду. Про це свідчить і той факт, що Шойгу не в сізо поїхав, а в раду безпеки. В нашій медіасфері прозвучали загрозливі оцінки призначення Білоусова, який вважається потужним технократом і не корумпованим. Я згідний з оцінками Білоусова, але не згідний, що це призначення є поганою новиною. Навпаки, якщо б орків було все гаразд, то чи міняв би путін свого вічного оленевода? Думаю, що ні. Скоріше це рішення викликане необхідністю антикризового втручання в управління виробництвом озброєння та боєприпасів. Думаю, не від хорошого життя путіну довелося приймати це рішення.

Як то кажуть не минуло і десять років. Сходив на допит в ДБР в справі... Євромайдану.

Наступ на Харків Росіяни вчаться. Але які росіяни? Солдати на тактичному рівні, командири на оперативному, але чи вчаться і чи можуть вчитись тупі совкові генерали на стратегічному? Власне, я в це не вірю, але переконатися в цьому ми зможемо в найближчі місяці якраз на Харкові. Справа в тому, що наступ на Харків буде колосальним стратегічним прорахунком російського командування. Чому? Бо це вже було в лютому 2022 року. Зараз орки ведуть атакуючі дії по всьому фронту: Роботине, Кринки, Вугледарський напрямок, Часів Яр, Красногорівка, Куп’янський напрям. Щодня вони несуть колосальні втрати, які потребують колосальних поповнень. І ось в умовах відсутності серйозних проривів - вони відкривають ще один напрям. Зрозуміло - ціль розтягнути наші ресурси. Але ми обороняємося і несемо значно менші втрати. То ж для орків це означає ще один напрям втрат в техніці і людях, який треба постійно поповнювати. Я розумію, що зараз багато “розумників” мені почнуть писати, щось там про безліміт путінського мяса і ресурсів. Я це все чув і в березні 22-го року, коли стверджував, що росіянам доведеться відступити з багатьох напрямів. Безлімітних ресурсів - не буває, і чим більше вони витрачаються, тим скоріше закінчаться. путін не любить поразок, навіть найменших. То ж на всіх напрямах має бути просування, а отже ще більше сил і ресурсів, які по факту просто розмазуються на дуже довгу дистанцію фронту. При цьому кожне просування на кілометр коштує сотні солдат і десятки одиниць техніки. То ж, насправді, відкриття Харківського напряму - стратегічна помилка, яку вони вже робили. Саме розмазування військ на 7 напрямів вторгнення призвело до катастрофи путінських планів в 2022. Зараз трохи неприємної правди. На стратегічному рівні війна виглядає зовсім інакше. Потрібне маневрування, розтягування сил ворога, потрібно щось жертвувати, нав’язувати йому небажані бої, виснажувати тощо. Тому перше і головне, що слід засвоїти всім - втрачена територія чи населений пункт не є катастрофою і поразкою. Так, це наші землі, так це наші люди, але нам треба думати як виграти війну, а не кожний бій, який нав’язує ворог. Ми менші, і ще й з партнерами - інвалідами, нам ніколи не виграти війну в лоб. Треба маневрувати, десь відступати, десь контратакувати. Війну можна виграти тільки завдавши ворогу втрат, при яких він не зможе продовжувати вести бойові дії. Це закон війни, який не залежить від наших з вами побажань. Станом на зараз угрупування окупантів на Харківському напрямі майже таке ж за розмірами як і на Часів Яр. Тільки-от Харків не Часів Яр, де просування ворога буксує. Тому, очевидно, що зараз ніякого широкомасштабного наступу на Харків не передбачається. Ціль ворога - захопити ряд населених пунктів і скувати наші сили в спробах їх відбити. То ж чи варто нам вестись на цей план, тоді коли реальним напрямом удару орків є саме Часів Яр та Вугледар? Як військовий я можу вам сказати, що з середини бачив повне розуміння дій ворога в Харківській області. Повірте, їх чекали, і сили оборони більш ніж достатні. Є певний задум, який реалізовує наше командування, і Харківський напрям - це історія, в якій варто довіритись ЗСУ. І не треба впадати в істерику при перших поганих новинах. По - інших напрямах я, на жаль, менший оптиміст. Західна допомога до нас доїхала у дуже мізерному вигляді. Якби в нас було все, що вже навіть виділено - окупанти б не змогли і кордон пройти. Та це не так. Коли ви починаєте писати про мінування територій, то не розумієте, що навіть з мінами у нас вже є серйозні проблеми. І воювати в умовах обмежених ресурсів, виснажених бригад - це дійсно про військовий талант. То ж на фоні поганих новин про окуповані села Харківської області, є і хороша новина - орками продовжують керувати ті ж тупі істоти, які спланували найгіршу операцію вторгнення в історії. Рано чи пізно - це позначиться на війні. Як це і було в 22 -му році. Дожимаємо збір. Залишилось пару тисяч гривень. Всім дякую. Ми всі робимо неможливе, чим можемо, і там де є.

По фортифікаціям в Харківській області - зради немає! Мушу відреагувати коротко зараз, бо бачу несеться активно про зраду. Отже, кордон з росією - це фактично лінія фронту. На глибину 10 км від лінії фронту фортифікації можуть будувати тільки інженерні підрозділи ЗСУ!!! Це називається перша лінія фортифікацій. Зрозуміло, що у них обмежені можливості, особливо на фоні браку людей. Тому як правило - це не серйозні фортифікації і укріпрайони. Те, що є реальними фортифікаціями будується на відстані умовно від 10-15 км від лінії фронту - друга лінія, а умовно від 20-25 км - третя лінія. Це вже будується силами військово-цивільних адміністрацій. Там є значний ресурс, залучаються будівельні компанії тощо. І вони реально будуються. По Харківському наступу дам більш розгорнуто завтра-післязавтра. Наразі ніякого наступу на сам Харків я не бачу. А головне очікування ворога, що ми кинемо всі сили визволяти прикордонні села і міста. Ще раз - це його головний розрахунок. Подумайте чому? А поки дожміть збір на ремонти машин. Залишилось 22 тисячі гривень.

«Добробат» допомагає убезпечити медичні заклади Херсона. Щодня місто потерпає від російських атак. Під ворожий удар потрапляють і лікарні. Волонтери Херсонського підрозділу «Добробату» провели прибирання в підвальному приміщенні одного з медзакладів. Невдовзі укриття буде переобладнане й стане надійним захистом для городян під час повітряних тривог.

Колись на фейсбуці я часто постив витяги з розумних книг. Я зараз намагаюсь не коментувати внутрішню політику і кадрові рішення. Але ось цей уривок думаю дуже актуальний

Нарешті ССО очолив ССОшник. Дуже сильне рішення напередодні сильних кроків. В добру путь!

Третій рік путін без "подарунка" на 9 травня. 2022 - не змогли взяти Маріуполь 2023 - не змогли взяти Бахмут 2024 - не змогли взяти Часів Яр Всі ми знаємо як він помішаний на сакральних датах, і генерали його знають. А результат на 9 травня дати не можуть. І все тому, що ми нація героїв. Я знаю, що останнім часом багато сумних новин і можливо будуть ще сумніші. Але ось вам простий факт: на третій рік війни бої тривають всього лише 20 км від Донецька. Підтримуємо збір. Залишилось 66 тисяч грн.

Чудово. Як тільки наші партнери починають роздумувати про якісь там переговори - російська мавпа дістає ядерну гранату і починає нею махати. Ця дічь зразу ставить на місце всіх, хто думає, що з ними можна домовитись. Сьогодні ще й Сі у Франції. Так собі і уявляю, що Макрон його питає, що він думає про російські махання ядеркою. А Сі такий "дебіли, блять". Бо хто - хто, а Сі точно поки не готовий впрягатись в ядерні гонки.