Shrapnel

Вчора забрала з пошти нові книги, серед яких була "Сльози і святі" Еміля Чорана від @shrapnel_publisher. Коли розпаковувала, нічого не помітила, а вранці на підлозі знайшлося послання, яке випало з книги. Ранкове нагадування для продуктивного дня.💫

Відкриваємо передзамовлення на книгу Cімони Вейль: Сила. Згода. Справедливість. Любов. Зло. Збірка текстів Сімони Вейль, в яку входять її роздуми про справедливість. Вейль не вірить, що у нас є права, але закликає зберігати вимогу справедливості. Вона розглядає несправедливість не як недотримання прав, а як порушення згоди або знищення буття. Наклад книги очікуємо наприкінці черевня. www.shrapnel-publisher.com www.instagram.shrapnel

"Там, де є щось прекрасне, скажіть собі, що я теж там" З передсмертного листа Сімони Вейль батькам

Подкаст про життя Сімони Вейль на нашому YouTube-каналі, Spotify і Apple Podcasts🎙️ 🎙️https://youtu.be/tTt7kwqEcRQ 🎙️https://apple.co/48YcfnZ 🎙️https://open.spotify.com/episode/7DK7MWOITSK1

Еміль Чоран — румунський, а за сумісництвом, французький філософ. Можливо, варто сказати у стилі довідника, що він писав книги румунською та французькою мовами, але більш правдивіше звучатиме, що писав він книги сльозами, розпачем, песимізмом у миті безсоння та серед думок смерті. Писав про життя в Бозі і смерть, про самоту і страждання, про ніч, темноту, як стан душі. Не знаємо, як ви, але «Сльози і святі» — це саме та книга, яку придбали наші книгарки, щоб у вільний час між роботою обговорювати щастя, яке за Чораном «полягає в тому, що ми відкрили пекло в нас самих». Або ж ми часто пліткуємо про свої «порожнечі душі, у яких влаштовується Бог». Так, це саме та книга, якщо ви шукаєте вихід із буденної реальності. Це та книга, що відведе вашу душу трохи вбік, щоб та глянула збоку, як проживає своє життя. Читати варто саме у той момент, коли ви зневірені. Або коли вам просто цікаво дізнатись, як можна плакати без сліз… У книзі зібрані ніби нотатки, думки філософа, кожну з яких можна обдумувати годинами. Шукайте книгу у «Закапелку» та у книгарні «Жовтень». І не сумуйте! Читайте Чорана. «Без Бога все ніч, а з ним і світло стає непотрібне» — Еміль Чоран.

Друзі, тут тойво, цікавинка на улюбленому нами ресурсі. Приємної вам ночі у компанії цієї праці.

Подкаст про Чорана на нашому YouTube-каналі, Spotify і Apple Podcasts🎙️ «Я ненавидів мою країну, всіх людей і всесвіт; залишалося мені завзятися на себе: так я і вчинив, звернувшись до відчаю». 🎙️https://youtu.be/0x9Sx9qQo_g 🎙️https://apple.co/48YcfnZ 🎙️ https://open.spotify.com/show/0rmeEYWDuGvjaI57vhNhnG

Вчора забрав свій примірник українського перекладу "Слози і святі" - твору румунського (важко мені фіксувати цього чоловіка як француза) філософа Еміля Чорана. Я вже мав переклад цього тексту польською мовою. Український переклад був зроблений з французького видання, як зазначає видавець і перекладач з румунської на французьку, автор вирішив скоротити свій твір для французького читача. Українська версія втричі менша від польської. У румунській версії автор не приховує свою симпатію до нацизму чи антисемітизму, тому тут не дививуюся. Чудово, що з'являються нові переклади Чорана. Сподіваюсь, що колись ми побачимо збірку всіх його творів українською, а пізніше вартісне наукове дослідження його творчості, де буде подано актуальність поглядів Чорана для нашого часу. З цього приводу хочу нагадати про свою статтю щодо гностичних мотивів у творчості Чорана. А також про подкаст, де обговорювали нещодавній переклад книги творів Чорана від Дух і Літера.

Відкриваємо передзамовлення на книгу Еміля Чорана - "Сльози і Святі" «Сльози і святі» Чоран написав у віці 25-ти років румунською, а через 50 років текст був перекладений на французьку під керівництвом автора. Чоран знайшов у сповідях святих не лише парадокс страждання, але й сумніви і зневіру. Містик без Бога, зі спрагою абсолюту, звільнений від кайданів священного, постає перед обличчям Творця. Чи вірив у Бога Чоран? Чи є серед нас ті, хто в нього не вірив? www.shrapnel-publisher.com www.instagram.shrapnel

По суті, людська історія — це божиста драма. Адже Бог не лише бере участь у творінні та спустошенні, а й водночас і з нескінченно зростаючою інтенсивністю сам зазнає цього процесу, що визначає життя. Спільне лихо, що, з огляду на його становище, можливо, знищить його ще до нас. Наша солідарність у проклятті й пояснює, чому будь-яка іронія на його адресу обертається проти нас самих і призводить до самоіронії. Хто більше від нас, смертних, страждав від того, що Він не є тим, ким мав би бути? Чоран, Сльози і святі