uk
Feedback
СкаЖений агроном - інфореманент

СкаЖений агроном - інфореманент

Відкрити в Telegram

Статті, схеми, таблиці, довідники з агрономії. Подкасти #agronomia #агроном #скаженийагроном

Показати більше
585
Підписники
Немає даних24 години
-17 днів
+830 день
Залучення підписників
серпень '26
серпень '26
+12
в 0 каналах
липень '26
+9
в 0 каналах
Get PRO
червень '26
+6
в 0 каналах
Get PRO
травень '26
+9
в 0 каналах
Get PRO
квітень '26
+5
в 0 каналах
Get PRO
березень '26
+4
в 0 каналах
Get PRO
лютий '26
+13
в 0 каналах
Get PRO
січень '26
+8
в 0 каналах
Get PRO
грудень '25
+6
в 0 каналах
Get PRO
листопад '25
+4
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '25
+7
в 0 каналах
Get PRO
вересень '25
+5
в 0 каналах
Get PRO
серпень '25
+2
в 0 каналах
Get PRO
липень '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
червень '25
+4
в 0 каналах
Get PRO
травень '25
+15
в 0 каналах
Get PRO
квітень '25
+10
в 0 каналах
Get PRO
березень '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
лютий '25
+23
в 0 каналах
Get PRO
січень '25
+17
в 0 каналах
Get PRO
грудень '24
+17
в 0 каналах
Get PRO
листопад '24
+13
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '24
+11
в 0 каналах
Get PRO
вересень '24
+10
в 0 каналах
Get PRO
серпень '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
липень '24
+14
в 0 каналах
Get PRO
червень '24
+12
в 0 каналах
Get PRO
травень '24
+20
в 0 каналах
Get PRO
квітень '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
березень '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
лютий '24
+29
в 0 каналах
Get PRO
січень '24
+46
в 0 каналах
Get PRO
грудень '23
+394
в 0 каналах
Дата
Залучення підписників
Згадування
Канали
30 серпня0
29 серпня0
28 серпня0
27 серпня0
26 серпня0
25 серпня0
24 серпня0
23 серпня0
22 серпня0
21 серпня+1
20 серпня+1
19 серпня0
18 серпня0
17 серпня+1
16 серпня0
15 серпня+1
14 серпня+1
13 серпня+1
12 серпня0
11 серпня+1
10 серпня0
09 серпня0
08 серпня0
07 серпня+1
06 серпня+1
05 серпня+2
04 серпня0
03 серпня+1
02 серпня0
01 серпня0
Дописи каналу
Саме тому я очікую не падіння, а зростання інтересу до інокулянтів та мікробіології. Але не як до «чарівної таблетки». А як до інструмента: менше дорогого ресурсу → ефективніше використання наявного ресурсу. Наприклад: мікробіологія → розвиток кореня → мобілізація P/K → краща доступність поживних речовин → більша ефективність внесеного добрива. Особливо це цікаво для: фосфору; калію; азоту; води. 8. На чому аграрій НЕ буде економити Ось це, на мою думку, найважливіше. 🟢 1. Якісне насіння Особливо для: соняшнику, кукурудзи, ріпаку. 🟢 2. Критичний захист рослин Якщо хвороба або шкідник реально загрожує врожаю — захист залишиться. 🟢 3. Своєчасність операцій Запізнитися з: посівом / гербіцидом / фунгіцидом / підживленням може бути дорожче, ніж препарат. 🟢 4. Зрошення Якщо вода доступна і культура має високу маржу, економити на воді аграрій не буде. Навпаки — буде інвестувати в: краплю → автоматику → фертигацію → контроль вологості. 🟢 5. Технології, які зменшують ризик Наприклад: якісний протруйник; захист ріпаку; захист соняшнику; контроль ґрунтових шкідників; боротьба з резистентними бур'янами. І найцікавіше — зміниться сама структура затрат Я прогнозую приблизно таку логіку: Стара модель **Більше добрив більше проходів більше препаратів більше техніки = більше врожаю** Нова модель **точніша агрономія менше проходів оптимальна норма добрив сильна генетика мікробіологія моніторинг = максимальний прибуток/га** А для Півдня України це буде ще радикальніше На Одещині, Миколаївщині, Херсонщині головним показником поступово стане не просто: грн/га а: грн прибутку на 1 мм води + 1 грн інвестицій. І тут дуже добре складається комбінація: strip-till + сильна генетика + оптимізація N + біологізація + зрошення + точний захист. Я б навіть сформулював майбутню стратегію українського аграрія так: Економити не на врожаї. Економити на всьому, що не створює врожай або не захищає його. І саме тому я очікую, що найбільше скорочення буде в механічних операціях, надлишкових добривах, другорядних мікродобривах і профілактичних ЗЗР; найменше — у генетиці, критичному захисті, воді та технологіях, які підвищують ефективність використання ресурсів. Цей тренд уже видно: держава у 2026 році прямо називає зростання цін на пальне, добрива та загальних виробничих витрат серед ключових проблем . Ігор Бойко

2
Зниження затратної частини агротехнології в Україні я вважаю дуже ймовірним, але важливо розуміти: аграрії не будуть просто «різати технологію». Вони будуть перерозподіляти гроші з операцій, які слабко впливають на врожай, у ті, що захищають урожай і маржу. У 2026 році тиск уже дуже сильний: матеріальні витрати можуть формувати до 60% собівартості, з них добрива — близько 20–25%, пальне — 10–12%, насіння — близько 10%, ЗЗР — 7–10%. � При цьому ціни на добрива та пальне різко зросли. � AgroPortal.ua +1 Reuters +1 Мій прогноз: де будуть економити Стаття Ймовірність скорочення Що робитимуть Мінеральні добрива 🔴🔴🔴 дуже висока зменшення норм, точніше внесення Пальне 🔴🔴🔴 дуже висока мінімальний обробіток, менше проходів Ґрунтообробіток 🔴🔴🔴 дуже висока strip-till / mini-till / no-till Насіння 🟠 середня оптимізація густоти, але не масова відмова від гібридів ЗЗР 🟠 середня менше профілактичних обробок, точніше застосування Мікродобрива 🔴 висока залишать лише економічно виправдані Біопрепарати 🟢 скоріше зростання як спосіб компенсувати частину дорогих ресурсів Моніторинг/аналізи 🟢 зростання більше діагностики перед внесенням Сушіння/зберігання 🟠 оптимізація режимів Технології, що захищають урожай 🟢 низька тут економити будуть найменше 1. Найперше «під ніж» піде ґрунтообробіток Це один із найпростіших способів зменшити собівартість. Якщо господарство робить: оранка → культивація → передпосівна → посів то воно витрачає значну кількість дизеля, часу та ресурсу техніки. Тому кризовий сценарій підштовхує до: strip-till → мінімум проходів → посів. І тут економія буде не тільки на пальному. Менше: мотогодин; амортизації; ремонту; персоналу; простоїв. Тобто я очікую прискорення переходу від інтенсивного механічного обробітку до ресурсозберігаючих систем. 2. Найбільша битва буде за добрива Ось тут буде найцікавіше. Добрива вже стали одним із найбільш проблемних ресурсів. За даними S&P Global, ціна карбаміду в Україні в березні 2026 року піднімалася приблизно до $850/т проти $450–500 раніше. � S&P Global Тому фермер починає рахувати не: «Скільки азоту треба культурі?» а: «Скільки гривень додаткового врожаю дасть кожен кілограм N?» Це дуже велика зміна мислення. 3. Але я НЕ очікую різкого скорочення добрив у хороших господарствах Це важливий момент. Аграрій може зменшити: N 180 → 140 кг/га але навряд чи він захоче зробити: 180 → 70 кг/га якщо це гарантовано забере врожай. Тому відбуватиметься оптимізація, а не просто скорочення. Наприклад: аналіз ґрунту → карта продуктивності → потенціал поля → норма N → коригування протягом сезону. 4. На ЗЗР теж почнуть економити Але дуже вибірково. Найбільше ризикують: «профілактичні» обробки без реальної загрози; зайві фунгіцидні проходи; дорогі комбінації препаратів; повторні обробки без моніторингу; частина дорогих стимуляторів. А ось на захисті культури від критичного захворювання економити будуть значно менше. Наприклад, якщо є високий ризик: Sclerotinia на соняшнику → захист залишиться. Якщо є реальний ризик: фузаріозу колоса → фунгіцид залишиться. Тому відбуватиметься перехід: «ЗЗР за календарем» → «ЗЗР за ризиком». 5. Насіння — цікава ситуація Я не думаю, що український аграрій масово перейде на дешеве насіння. Навпаки. Він може зменшити: густоту посіву 65 → 55 тис./га але залишити хороший гібрид. Тому що дешеве насіння може дати: економію $20/га → втрату $100/га врожаю. Це погана економія. Особливо на соняшнику, кукурудзі, ріпаку. 6. А ось на «другорядних» продуктах економія буде дуже серйозною Я очікую скорочення: дорогих листкових коктейлів; частини мікродобрив; стимуляторів без доказової економіки; «модних» препаратів; препаратів, які дають +2–3%, але коштують дорого. Аграрій все частіше питатиме: «Скільки гривень повернеться на 1 гривню цього препарату?» Це буде головний критерій. 7. І тут виникає цікава можливість для біологічних продуктів
22
3
Родина фермерів із Кентуккі відмовилася від $26 млн за землю під дата-центр — вирішили, що сільськогосподарські угіддя важлив
Родина фермерів із Кентуккі відмовилася від $26 млн за землю під дата-центр — вирішили, що сільськогосподарські угіддя важливіші за сервери. 82-річна Айда Хаддлстон володіє фермою разом із родиною. Ця земля належить їхній сім’ї вже понад 200 років, а загальна площа господарства становить близько 1200 акрів. За частину території їм запропонували $26 млн — у кілька разів більше за звичайну вартість землі в цьому районі. Але сім’я відмовилася продавати ділянку. «Із дата-центру їжу не дістанеш», — пояснила фермерка. Родина побоюється величезного споживання води, втрати сільськогосподарських земель і не вірить, що такий проєкт створить для регіону багато постійних робочих місць. Водночас від самого будівництва дата-центру інвестори не відмовилися — наразі розглядається проєкт площею понад 2000 акрів неподалік їхньої землі. @bankinvest
36
4
ᐉ Як вносити добрива без агрохімічного аналізу - Журнал Агроном https://www.agronom.com.ua/yak-vnosyty-dobryva-bez-agrohimichnogo-analizu/
63
5
Як садівникові зберегти бізнес під час війни, коли знищено фізичні активи - Інфоіндустрія https://infoindustria.com.ua/yak-sadivnykovi-zberegty-biznes-pid-chas-vijny-koly-znyshheno-fizychni-aktyvy/
57
6
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП? Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (ПСП) за її наявності. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ. Тобто, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також ПСП за її наявності. 29.08.2026
45
7
https://youtu.be/ZNXPClEmKSs?is=PI8goE6WuqNS7Mne
45
8
Українська пшениця дорожчає: ціни в Констанці зросли до $255 за тонну — АГРОПОЛІТ https://agropolit.com/news/32124-ukrayinska-pshenitsya-dorojchaye-tsini-v-konstantsi-zrosli-do-255-za-tonnu
47
9
Виробництво цукру в ЄС буде найнижчим з 1988 року | Новини України | LIGA.net https://biz.liga.net/ua/agriculture/news/posukha-v-yevropi-skorotyt-vyrobnytstvo-tsukru-do-38-richnoho-minimumu?utm_source=fb&utm_medium=cpc&utm_campaign=social&fbclid=Iwb21leAUAwUpjbGNrBQDBRXBkb2YFZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMzUwNjg1NTMxNzI4AAEeCQP55n0SoKH1GQ05mQ_wL4fgx5vMh9XvRq6jS2uU9Hz2_KES8YpytEL8HK0_aem_5k5ldgDublhXkLqQ9Sd57g
48
10
https://youtu.be/cnLJOt20xWQ?is=Vy35lD4__M3R8Oaj
66
11
Немає тексту...
70
12
Менше ризику, більше врожаю — як сіють ріпак у 2026 році — КУРКУЛЬ https://kurkul.com/spetsproekty/1932-posivna-ripaku-u-2026-rotsi--yak-i-skilki-ripaku-siyut-fermeri
64
13
ᐉ Вплив різних норм дигестату на врожайність цукрового буряку КОНВІЗО® СМАРТ - Журнал Агроном https://www.agronom.com.ua/vplyv-riznyh-norm-dygestatu-na-vrozhajnist-tsukrovogo-buryaku-konvizo-smart/
60
14
Сучасні дискові борони: багатофункціональність і неперевершена технологічність | Пропозиція – Головний журнал з питань агробізнесу https://propozitsiya.com/articles/tekhnika-ta-obladnannya-tekhnika-dlya-obrobitku-gruntu/suchasni-dyskovi-borony
58
15
Дім для технологій: сучасні технології українського фермерства - ifarming.ua https://ifarming.ua/vid-expertiv/dim-dlya-tehnologij
64
16
https://youtu.be/3icNUIckxUU?is=tfnx-HeZcT_cGrDI
53
17
Квест Агро Груп
Квест Агро Груп
70
18
https://youtu.be/CRF402YPXs8?is=yDokqfaQuiknckDe
73
19
ФІНІШ БЕЗ ВТРАТ | Пропозиція – Головний журнал з питань агробізнесу https://propozitsiya.com/articles/ahrokhimiya-herbitsydy/finish-bez-vtrat
59
20
ᐉ Визначення критичних фаз озимих культур на основі міжнародних шкал росту й розвитку - Журнал Агроном https://www.agronom.com.ua/vyznachennya-krytychnyh-faz-ozymyh-kultur-na-osnovi-mizhnarodnyh-shkal-rostu-j-rozvytku/
54