СкаЖений агроном - інфореманент
Открыть в Telegram
Статті, схеми, таблиці, довідники з агрономії. Подкасти #agronomia #агроном #скаженийагроном
Больше585
Подписчики
Нет данных24 часа
-17 дней
+730 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
![GrowHow.in.ua • [Як вирощувати]](https://cdn.tlmtr.io/_next/image?url=https%3A%2F%2Fimg.tlmtr.io%2Fc%2F1eNWRe%2F5438480726744567330%3Fty%3Dx&w=96&q=75){kind=small}
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
август '26
август '26
+12
в 0 каналах
июль '26
+9
в 0 каналах
Get PRO
июнь '26
+6
в 0 каналах
Get PRO
май '26
+9
в 0 каналах
Get PRO
апрель '26
+5
в 0 каналах
Get PRO
март '26
+4
в 0 каналах
Get PRO
февраль '26
+13
в 0 каналах
Get PRO
январь '26
+8
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '25
+6
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+4
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '25
+7
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+5
в 0 каналах
Get PRO
август '25
+2
в 0 каналах
Get PRO
июль '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
июнь '25
+4
в 0 каналах
Get PRO
май '25
+15
в 0 каналах
Get PRO
апрель '25
+10
в 0 каналах
Get PRO
март '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
февраль '25
+23
в 0 каналах
Get PRO
январь '25
+17
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '24
+17
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+13
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '24
+11
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+10
в 0 каналах
Get PRO
август '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
июль '24
+14
в 0 каналах
Get PRO
июнь '24
+12
в 0 каналах
Get PRO
май '24
+20
в 0 каналах
Get PRO
апрель '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
март '24
+19
в 0 каналах
Get PRO
февраль '24
+29
в 0 каналах
Get PRO
январь '24
+46
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '23
+394
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 31 августа | 0 | |||
| 30 августа | 0 | |||
| 29 августа | 0 | |||
| 28 августа | 0 | |||
| 27 августа | 0 | |||
| 26 августа | 0 | |||
| 25 августа | 0 | |||
| 24 августа | 0 | |||
| 23 августа | 0 | |||
| 22 августа | 0 | |||
| 21 августа | +1 | |||
| 20 августа | +1 | |||
| 19 августа | 0 | |||
| 18 августа | 0 | |||
| 17 августа | +1 | |||
| 16 августа | 0 | |||
| 15 августа | +1 | |||
| 14 августа | +1 | |||
| 13 августа | +1 | |||
| 12 августа | 0 | |||
| 11 августа | +1 | |||
| 10 августа | 0 | |||
| 09 августа | 0 | |||
| 08 августа | 0 | |||
| 07 августа | +1 | |||
| 06 августа | +1 | |||
| 05 августа | +2 | |||
| 04 августа | 0 | |||
| 03 августа | +1 | |||
| 02 августа | 0 | |||
| 01 августа | 0 |
Посты канала
Ціни на сою надалі знижуватимуться через вартість логістики
Закриття морського експорту з України змушує продавців перенаправляти поставки сої та ріпаку через західний кордон безпосередньо до покупців в ЄС. Тож наразі головним завданням трейдерів є організація логістичних маршрутів поставок залізницею та автотранспортом.
Ціни попиту на ріпак з боку ЄС на старті сезону були досить високими, тому українські продавці активно продавали об’єми на експорт, фактично повністю до грудня викупивши всі європотяги на поставку від кордону України.
Через це продавцям сої зараз важко організувати логістику поставок, тому ціни надалі продовжать знижуватись через зростання вартості логістики.
Так, ціни попиту на сою ГМО становлять 380-400 $/т з доставкою DAP – кордон або 430-450 $/т з доставкою до Польщі чи Угорщини, а на сою без ГМО – 430-440 $/т з доставкою DAP – кордон або 480-500 $/т з доставкою до Угорщини чи Австрії у листопаді – грудні.
https://agrotimes.ua/
| 2 |  Нет текста... | 10 |
| 3 | https://youtu.be/fyRIA4qn3ww?is=waLnQ8TrayT932pI | 22 |
| 4 |  Нет текста... | 24 |
| 5 | 4. Харківщина, Полтавщина, Черкащина
Тут починається друга хвиля розширення сорго.
І тут цікава ситуація.
Сорго не обов'язково буде вирощуватися тому, що область традиційно посушлива.
Воно може розширюватися через зростання нестабільності погоди.
Тобто:
раніше кукурудза була безпечнішою → тепер у деякі роки ризик посухи стає занадто великим → частину площ переводять у сорго.
У Лісостепу дослідження також показують хорошу придатність для сорго, зокрема в Черкаській, Полтавській, Харківській, Вінницькій та Київській областях. �
jna.bio.gov.ua
Але тут я очікую не заміну кукурудзи, а її часткову диверсифікацію.
Що сорго реально буде витісняти?
Я б розташував культури так:
🥇 КУКУРУДЗА — головна жертва
Саме тут найбільший потенціал.
Сценарій:
кукурудза 8 т/га потенціалу → посуха → 3–4 т/га
проти
сорго → 4–6 т/га з більшою стабільністю
У такій ситуації сорго стає економічно дуже цікавим.
Сучасні оцінки також прямо вказують, що через дефіцит вологи й високі температури на Півдні України кукурудза втрачає частину потенціалу, тоді як сорго стає привабливішим. �
Superagronom.com
🥈 ЯРИЙ ЯЧМІН
Особливо:
Миколаївська
Одеська
Дніпропетровська
Запорізька
Харківська області.
Сорго може бути цікавішим там, де ярий ячмінь уже сильно залежить від весняно-літньої посухи.
🥉 ЧАСТИНА СОНЯШНИКУ
А ось тут я б був обережнішим.
Сорго може забрати соняшникові площі не тому, що воно економічно сильніше, а тому, що в окремих зонах виникає проблема водного балансу та частоти повернення соняшнику в сівозміну.
Тобто:
соняшник → сорго
буде локальним рішенням.
А:
кукурудза → сорго
може стати масовим трендом.
🔥 Моя карта майбутнього сорго в Україні
ПЕРША ХВИЛЯ
🟥 Одещина
🟥 Миколаївщина
🟥 Кіровоградщина
🟥 Дніпропетровщина
🟥 Запоріжжя
→ основний замінник кукурудзи.
ДРУГА ХВИЛЯ
🟧 Харківщина
🟧 Полтавщина
🟧 Черкащина
→ частково кукурудза + ярий ячмінь.
ТРЕТЯ ХВИЛЯ
🟨 Вінниччина
🟨 Київщина та інші тепліші райони Лісостепу
→ поки що переважно нішеве розширення, залежне від ціни сорго та частоти посух.
І є ще один дуже важливий момент
Я б прогнозував не просто збільшення площ сорго, а формування нової системи:
ПШЕНИЦЯ → СОРГО → ОЗИМИЙ РІПАК
або
ПШЕНИЦЯ → СОРГО → СОНЯШНИК
і
ПШЕНИЦЯ → КУКУРУДЗА → СОНЯШНИК
Тобто сорго стає елементом управління водним ризиком, а не просто ще однією зерновою культурою.
Моя оцінка на 5–7 років:
Одещина + Миколаївщина + Кіровоградщина + Дніпропетровщина + Запоріжжя = головний пояс експансії сорго.
Із цих областей Одещина та Миколаївщина мають найбільший потенціал саме для заміни частини кукурудзи на богарі.
А Кіровоградщина та Дніпропетровщина можуть стати дуже великими центрами сорго завдяки поєднанню посухи, площ і зернової спеціалізації. �
jna.bio.gov.ua +1
Якщо хочеш, я можу наступним повідомленням зробити карту України з 3 зонами потенціалу сорго — 🔴 високий, 🟠 середній, 🟡 перспективний — і біля кожної області написати, яку саме культуру сорго буде витісняти. | 21 |
| 6 | Якщо дивитися не лише на агрокліматичну придатність, а й на те, яку культуру сорго реально може потіснити економічно, то я б поділив Україну на 3 зони.
Наукові дослідження відносять до найбільш придатних для зернового сорго Дніпропетровську, Кіровоградську, Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області; перспективними в Лісостепу називаються, зокрема, Київська, Черкаська, Полтавська, Вінницька та Харківська. �
jna.bio.gov.ua +1
Моя оцінка потенціалу росту площ сорго
Область
Потенціал росту
Що сорго може потіснити
Головна причина
Одеська
🔥🔥🔥 дуже високий
кукурудза, частково соняшник, ячмінь
посуха + спека
Миколаївська
🔥🔥🔥 дуже високий
кукурудза, соняшник, ячмінь
дефіцит вологи
Кіровоградська
🔥🔥🔥 високий
кукурудза, частково соняшник
нестабільність вологи
Дніпропетровська
🔥🔥🔥 високий
кукурудза, ячмінь, частково соняшник
посушливий Степ
Запорізька
🔥🔥🔥 високий
кукурудза, ячмінь, соняшник
дуже високий температурний ризик
Херсонська
🔥🔥🔥 агрономічно
кукурудза, соняшник, ячмінь
екстремальний дефіцит води
Донецька
🔥🔥 середній/високий
кукурудза, ячмінь
посушливість, але воєнний фактор
Луганська
🔥🔥 агрономічно
кукурудза, ячмінь
посуха; реалізація обмежена війною
Черкаська
🔥🔥 середній
кукурудза
тепліші й сухіші роки
Полтавська
🔥🔥 середній
кукурудза
ризик посух у другій половині вегетації
Харківська
🔥🔥 середній/високий
кукурудза, ячмінь
посушливість + спека
Вінницька
🔥 середній
частково кукурудза
клімат ще досить сприятливий для кукурудзи
Київська
🔥 середній/низький
частково кукурудза
вологи зазвичай достатньо
Це стратегічна оцінка, а не прогноз площ: воєнні ризики, ціна зерна, логістика та доступність насіння можуть сильно змінити фактичну картину.
1. Південний пояс — головний майбутній ринок сорго
🥇 Одещина
Тут я очікую найбільший потенціал збільшення площ.
Особливо:
Буджак → південна та центральна Одещина.
Сорго насамперед може забирати площі у кукурудзи на богарі.
Другий напрямок — частина соняшнику там, де через дефіцит вологи він уже працює на межі економічної стабільності.
Історично Одещина була одним із лідерів за площами сорго; у дослідженнях за 2020–2021 роки вона займала перше місце або була серед лідерів України. �
Інститут біоенергетичних культур
🥈 Миколаївщина
Тут ситуація дуже схожа на Буджак.
Сорго → заміна частини кукурудзи + частини соняшнику.
Особливо цікава зона південних районів.
Є дуже показовий старий масив даних: у південному Степу сорго за дефіциту вологи давало врожайність на 14–58% вищу за кукурудзу у відповідних дослідженнях. �
Укрінститут експертизи сортів
Тому в Миколаївській області я бачу сорго не просто як альтернативну культуру, а як інструмент стабілізації врожайності в сухі роки.
🥉 Кіровоградщина
Дуже цікава область.
Тут сорго не буде масово витісняти соняшник.
А ось кукурудзу — цілком.
Особливо на полях із:
невеликим запасом продуктивної вологи;
легшими ґрунтами;
ризиком літньої посухи;
історією нестабільної врожайності кукурудзи.
Кіровоградщина вже традиційно належить до основних регіонів виробництва сорго. За 2017–2021 роки на чотири південні області — Дніпропетровську, Кіровоградську, Одеську та Миколаївську — припадало близько 68% площ сорго України. �
elconf.kpi.ua
2. Дніпропетровщина — дуже перспективна
Тут я також очікую збільшення площ.
Головний конкурент:
сорго ↔ кукурудза.
Другий:
сорго ↔ ярий ячмінь.
А ось із соняшником конкуренція складніша через його високу ліквідність.
Дослідження показують високу пластичність сорго саме для Дніпропетровської області. �
jna.bio.gov.ua
3. Запорізька область
Агрономічно — одна з найперспективніших.
Але тут треба розділяти:
потенціал культури
і
можливість нормального виробництва.
За кліматом сорго дуже добре відповідає Запоріжжю.
Основний конкурент:
кукурудза.
Другий:
ярий ячмінь.
Соняшник теж може втрачати частину площ, але економічно витіснити його складніше. | 21 |
| 7 | https://youtu.be/fyRIA4qn3ww?is=f2vFAQ53H8s_6S8r | 1 |
| 8 | https://youtu.be/fyRIA4qn3ww?is=KbcPqUUERlVFDgW2 | 1 |
| 9 | https://youtu.be/fyRIA4qn3ww?is=LPCJAEZCRn_jjI3S | 24 |
| 10 | ᐉ Очищення сої перед зберіганням - Журнал Агроном
https://www.agronom.com.ua/ochyshhennya-soyi-pered-zberigannyam/ | 47 |
| 11 | Головня на пшениці, основні методи боротьби з сажкою — Пропозиція
https://propozitsiya.com/articles/tekhnolohiyi-vyroshchuvannya/shcho-take-sazhka-i-yak-z-neyu-borotysya | 48 |
| 12 | Економіка замість емоцій - ifarming.ua
https://ifarming.ua/resursi/ekonomika-zamist-emocij | 38 |
| 13 | https://youtu.be/T9DWaCgrlDE?is=IxuhcyYIqRtfjJWv | 33 |
| 14 |  +2🇨🇳 📰 Kyiv School of Economics (KSE) відкрила набір на China Bootcamp, який пройде 26–28 серпня.
Це програма-інтенсив для українських керівників, які будують бізнес з китайськими постачальниками, покупцями й партнерами.
Формат навчання: офлайн.
Мова: англійська.
💵 Учасники розберуть економіку й суспільство Китаю, переговори, торгівлю, фінанси та роботу з командами разом із експертами з України та Китаю, зокрема Lola Woetzel — експертка з менеджмент-консалтингу з понад 35 років досвіду в McKinsey & Company, з 1994 року працює в Шанхаї.
На фінальному Business Problem-Solving Workshop учасники проаналізують власний кейс разом із викладачами.
🔗 Р е є с т р а ц і я
Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube | 40 |
| 15 |  Зірка СкаЖеного Агроному, чарівна жінка, фахівець вищого ґатунку, друг нашої спільноти ІРИНА ЛОГІНОВА Ira Loginova святкує сьогодні день свого народження! Зичимо іменинниці щирі побажання всього найкращого в цьому світі: радості буття, натхнення, позитивної енергії, миру і добра! Хай щастить! | 49 |
| 16 | Саме тому я очікую не падіння, а зростання інтересу до інокулянтів та мікробіології.
Але не як до «чарівної таблетки».
А як до інструмента:
менше дорогого ресурсу → ефективніше використання наявного ресурсу.
Наприклад:
мікробіологія → розвиток кореня → мобілізація P/K → краща доступність поживних речовин → більша ефективність внесеного добрива.
Особливо це цікаво для:
фосфору;
калію;
азоту;
води.
8. На чому аграрій НЕ буде економити
Ось це, на мою думку, найважливіше.
🟢 1. Якісне насіння
Особливо для:
соняшнику, кукурудзи, ріпаку.
🟢 2. Критичний захист рослин
Якщо хвороба або шкідник реально загрожує врожаю — захист залишиться.
🟢 3. Своєчасність операцій
Запізнитися з:
посівом / гербіцидом / фунгіцидом / підживленням
може бути дорожче, ніж препарат.
🟢 4. Зрошення
Якщо вода доступна і культура має високу маржу, економити на воді аграрій не буде.
Навпаки — буде інвестувати в:
краплю → автоматику → фертигацію → контроль вологості.
🟢 5. Технології, які зменшують ризик
Наприклад:
якісний протруйник;
захист ріпаку;
захист соняшнику;
контроль ґрунтових шкідників;
боротьба з резистентними бур'янами.
І найцікавіше — зміниться сама структура затрат
Я прогнозую приблизно таку логіку:
Стара модель
**Більше добрив
більше проходів
більше препаратів
більше техніки
= більше врожаю**
Нова модель
**точніша агрономія
менше проходів
оптимальна норма добрив
сильна генетика
мікробіологія
моніторинг
= максимальний прибуток/га**
А для Півдня України це буде ще радикальніше
На Одещині, Миколаївщині, Херсонщині головним показником поступово стане не просто:
грн/га
а:
грн прибутку на 1 мм води + 1 грн інвестицій.
І тут дуже добре складається комбінація:
strip-till + сильна генетика + оптимізація N + біологізація + зрошення + точний захист.
Я б навіть сформулював майбутню стратегію українського аграрія так:
Економити не на врожаї. Економити на всьому, що не створює врожай або не захищає його.
І саме тому я очікую, що найбільше скорочення буде в механічних операціях, надлишкових добривах, другорядних мікродобривах і профілактичних ЗЗР; найменше — у генетиці, критичному захисті, воді та технологіях, які підвищують ефективність використання ресурсів.
Цей тренд уже видно: держава у 2026 році прямо називає зростання цін на пальне, добрива та загальних виробничих витрат серед ключових проблем .
Ігор Бойко | 69 |
| 17 | Зниження затратної частини агротехнології в Україні я вважаю дуже ймовірним, але важливо розуміти: аграрії не будуть просто «різати технологію». Вони будуть перерозподіляти гроші з операцій, які слабко впливають на врожай, у ті, що захищають урожай і маржу.
У 2026 році тиск уже дуже сильний: матеріальні витрати можуть формувати до 60% собівартості, з них добрива — близько 20–25%, пальне — 10–12%, насіння — близько 10%, ЗЗР — 7–10%. � При цьому ціни на добрива та пальне різко зросли. �
AgroPortal.ua +1
Reuters +1
Мій прогноз: де будуть економити
Стаття
Ймовірність скорочення
Що робитимуть
Мінеральні добрива
🔴🔴🔴 дуже висока
зменшення норм, точніше внесення
Пальне
🔴🔴🔴 дуже висока
мінімальний обробіток, менше проходів
Ґрунтообробіток
🔴🔴🔴 дуже висока
strip-till / mini-till / no-till
Насіння
🟠 середня
оптимізація густоти, але не масова відмова від гібридів
ЗЗР
🟠 середня
менше профілактичних обробок, точніше застосування
Мікродобрива
🔴 висока
залишать лише економічно виправдані
Біопрепарати
🟢 скоріше зростання
як спосіб компенсувати частину дорогих ресурсів
Моніторинг/аналізи
🟢 зростання
більше діагностики перед внесенням
Сушіння/зберігання
🟠
оптимізація режимів
Технології, що захищають урожай
🟢 низька
тут економити будуть найменше
1. Найперше «під ніж» піде ґрунтообробіток
Це один із найпростіших способів зменшити собівартість.
Якщо господарство робить:
оранка → культивація → передпосівна → посів
то воно витрачає значну кількість дизеля, часу та ресурсу техніки.
Тому кризовий сценарій підштовхує до:
strip-till → мінімум проходів → посів.
І тут економія буде не тільки на пальному.
Менше:
мотогодин;
амортизації;
ремонту;
персоналу;
простоїв.
Тобто я очікую прискорення переходу від інтенсивного механічного обробітку до ресурсозберігаючих систем.
2. Найбільша битва буде за добрива
Ось тут буде найцікавіше.
Добрива вже стали одним із найбільш проблемних ресурсів. За даними S&P Global, ціна карбаміду в Україні в березні 2026 року піднімалася приблизно до $850/т проти $450–500 раніше. �
S&P Global
Тому фермер починає рахувати не:
«Скільки азоту треба культурі?»
а:
«Скільки гривень додаткового врожаю дасть кожен кілограм N?»
Це дуже велика зміна мислення.
3. Але я НЕ очікую різкого скорочення добрив у хороших господарствах
Це важливий момент.
Аграрій може зменшити:
N 180 → 140 кг/га
але навряд чи він захоче зробити:
180 → 70 кг/га
якщо це гарантовано забере врожай.
Тому відбуватиметься оптимізація, а не просто скорочення.
Наприклад:
аналіз ґрунту → карта продуктивності → потенціал поля → норма N → коригування протягом сезону.
4. На ЗЗР теж почнуть економити
Але дуже вибірково.
Найбільше ризикують:
«профілактичні» обробки без реальної загрози;
зайві фунгіцидні проходи;
дорогі комбінації препаратів;
повторні обробки без моніторингу;
частина дорогих стимуляторів.
А ось на захисті культури від критичного захворювання економити будуть значно менше.
Наприклад, якщо є високий ризик:
Sclerotinia на соняшнику → захист залишиться.
Якщо є реальний ризик:
фузаріозу колоса → фунгіцид залишиться.
Тому відбуватиметься перехід:
«ЗЗР за календарем» → «ЗЗР за ризиком».
5. Насіння — цікава ситуація
Я не думаю, що український аграрій масово перейде на дешеве насіння.
Навпаки.
Він може зменшити:
густоту посіву 65 → 55 тис./га
але залишити хороший гібрид.
Тому що дешеве насіння може дати:
економію $20/га → втрату $100/га врожаю.
Це погана економія.
Особливо на соняшнику, кукурудзі, ріпаку.
6. А ось на «другорядних» продуктах економія буде дуже серйозною
Я очікую скорочення:
дорогих листкових коктейлів;
частини мікродобрив;
стимуляторів без доказової економіки;
«модних» препаратів;
препаратів, які дають +2–3%, але коштують дорого.
Аграрій все частіше питатиме:
«Скільки гривень повернеться на 1 гривню цього препарату?»
Це буде головний критерій.
7. І тут виникає цікава можливість для біологічних продуктів | 63 |
| 18 |  Родина фермерів із Кентуккі відмовилася від $26 млн за землю під дата-центр — вирішили, що сільськогосподарські угіддя важливіші за сервери.
82-річна Айда Хаддлстон володіє фермою разом із родиною. Ця земля належить їхній сім’ї вже понад 200 років, а загальна площа господарства становить близько 1200 акрів.
За частину території їм запропонували $26 млн — у кілька разів більше за звичайну вартість землі в цьому районі. Але сім’я відмовилася продавати ділянку.
«Із дата-центру їжу не дістанеш», — пояснила фермерка. Родина побоюється величезного споживання води, втрати сільськогосподарських земель і не вірить, що такий проєкт створить для регіону багато постійних робочих місць.
Водночас від самого будівництва дата-центру інвестори не відмовилися — наразі розглядається проєкт площею понад 2000 акрів неподалік їхньої землі.
@bankinvest | 65 |
| 19 | ᐉ Як вносити добрива без агрохімічного аналізу - Журнал Агроном
https://www.agronom.com.ua/yak-vnosyty-dobryva-bez-agrohimichnogo-analizu/ | 71 |
| 20 | Як садівникові зберегти бізнес під час війни, коли знищено фізичні активи - Інфоіндустрія
https://infoindustria.com.ua/yak-sadivnykovi-zberegty-biznes-pid-chas-vijny-koly-znyshheno-fizychni-aktyvy/ | 66 |
