Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Rpsc 2nd Grade Notes™
𝗔𝗱𝗺𝗶𝗻 ~ @Aspirant_robot ❤️ 2nd Grade Exams 1st Grade Exams PYQ Test Series ||
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Rpsc 2nd Grade Notes™
Канал Rpsc 2nd Grade Notes™ (@rpsc2ndgradenotes) у мовному сегменті Хінді є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 73 107 підписників, посідаючи 2 209 місце в категорії Освіта та 4 554 місце у регіоні Індія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 73 107 підписників.
За останніми даними від 13 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 2 295, а за останні 24 години на -38, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 16.35%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 11.35% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 11 957 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 8 299 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 19.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як भर्ती, राजस्थान, grade, kalam, 2nd.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“𝗔𝗱𝗺𝗶𝗻 ~ @Aspirant_robot ❤️
2nd Grade Exams 1st Grade Exams PYQ Test Series ||”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 14 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Освіта.
![भारत के रामसर स्थल (100)...❤️👆 [नवीनतम आंकड़े 05 जून 2026] 🧑💻 Share जरूर करें ‼️...]()
इसे आधारभूत/मूलभूत ढाँचे का वाद कहा जाता है। इस वाद में 13 न्यायाधीशों की बैंच ने निर्णय दिया। इस बैच के अध्यक्ष एस.एम. सिकरी थे। सर्वाधिक (13) न्यायाधीशों वाली बैंच - एस.एम. सीकरी बैंच सर्वाधिक (13) न्यायाधीशों वाला वाद- केशवानंद भारतीवाद इस वाद में कहा गया कि संसद संविधान के किसी भी भाग में संशोधन कर सकती है, लेकिन संसद द्वारा किया संशोधन आधारभूत ढाँचे को क्षति पहुँचाता हो तो मान्य नहीं होगा।
इस वाद में कहा गया कि विधि शब्द में "संविधान संशोधन विधि" भी शामिल है। अर्थात् संवैधानिक संशोधन भी भारत के संविधान के अनुच्छेद 13 के अधीन विधि है, जिन्हें मूल अधिकारों से असंगत होने पर शून्य घोषित किया जा सकता है। - गोलकनाथ वाद को "भविष्यलक्षी विधि का वाद" कहा जाता है।
