UJJWAL IAS AYODHYA®™
Ujjwal IAS official Telegram channel. Youtube- https://www.youtube.com/@UJJAWALIASAYODHYA App- https://play.google.com/store/apps/details?id=com.cbbzwd.oggulz
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу UJJWAL IAS AYODHYA®™
Канал UJJWAL IAS AYODHYA®™ (@ujjawaliasayodhya) у мовному сегменті Хінді є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 21 500 підписників, посідаючи 9 328 місце в категорії Освіта та 19 094 місце у регіоні Індія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 21 500 підписників.
За останніми даними від 14 жовтня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 1 282, а за останні 24 години на 0, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 28.78%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 20.32% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 6 175 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 4 361 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 13.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як टेस्ट, सफलता, मेहनत, तैयारी, सीरीज.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Ujjwal IAS official Telegram channel.
Youtube- https://www.youtube.com/@UJJAWALIASAYODHYA
App- https://play.google.com/store/apps/details?id=com.cbbzwd.oggulz”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 15 жовтня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Освіта.
(1) मोनो सैकराइड : यह कार्बोहाइड्रेट की सबसे सरल अवस्था है। जैसे ग्लूकोज, ग्लैक्टोज, मैनोज ट्राइओज आदि । (2) डाइ सैकराइड्स : समान या भिन्न मोनो सैकराइड्स के दो अणुओं के संयोजन से एक डाइ सैकराइड्स बनता है। जैसे माल्टोज सुक्रोज एवं लैक्टोज। (3) पॉली सैकराइड्स : मोनो सैकराइड्स के कई अणुओं के मिलने से लम्बी श्रृंखला वाली अघुलनशील पॉली सैकराइड्स का निर्माण होता है। यह आर्थोपोडा के बाह्य कंकाल व सेलूलोज में पाया जाता है। इसके अन्य उदाहरण हैं स्टार्च , ग्लाइकोजेन , कोइटिन आदि
▫️ग्लूकोज + फ्रुक्टोज → सुक्रोज ▫️ग्लूकोज + ग्लूकोज → माल्टोज ▫️ग्लूकोज + ग्लैक्टोज → लैक्टोज
(1) मोनो सैकराइड : यह कार्बोहाइड्रेट की सबसे सरल अवस्था है। जैसे ग्लूकोज, ग्लैक्टोज, मैनोज ट्राइओज आदि । (2) डाइ सैकराइड्स : समान या भिन्न मोनो सैकराइड्स के दो अणुओं के संयोजन से एक डाइ सैकराइड्स बनता है। जैसे माल्टोज सुक्रोज एवं लैक्टोज। (3) पॉली सैकराइड्स : मोनो सैकराइड्स के कई अणुओं के मिलने से लम्बी श्रृंखला वाली अघुलनशील पॉली सैकराइड्स का निर्माण होता है। यह आर्थोपोडा के बाह्य कंकाल व सेलूलोज में पाया जाता है। इसके अन्य उदाहरण हैं स्टार्च , ग्लाइकोजेन , कोइटिन आदि
▫️ग्लूकोज + फ्रुक्टोज → सुक्रोज ▫️ग्लूकोज + ग्लूकोज → माल्टोज ▫️ग्लूकोज + ग्लैक्टोज → लैक्टोज
