Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Agri Coaching Chandigarh
Відкрити в Telegram
Показати більше
📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Agri Coaching Chandigarh
Канал Agri Coaching Chandigarh (@agricoaching) у мовному сегменті Англійська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 136 932 підписників, посідаючи 861 місце в категорії Освіта та 1 660 місце у регіоні Індія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 136 932 підписників.
За останніми даними від 11 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 299, а за останні 24 години на 132, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 6.46%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 4.56% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 8 838 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 6 237 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 17.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як fundamental, officer, acc, पुस्तकें, पूरी.
📝 Опис та контентна політика
Опис каналу не надано.
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 12 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Освіта.
136 932
Підписники
+13224 години
+4957 днів
+29930 день
Архів дописів
136 932
Abhi class khatam hone ke turant baad jaise hi maine Telegram khola, to ek student ne aaj ki class ke notes mujhe share kiye. Sabse khaas baat ye hai ki class sirf 5 minute pehle hi khatam hui thi, aur is student ne chalti hui class ke dauran itne achhe aur systematic notes prepare kiye hain.
Main ye aap sabke saath isliye share kar raha hoon kyunki mehnat ka result hamesha turant nahi milta, lekin mehnat kabhi waste bhi nahi jaati. Jo students is tarah dedication ke saath padhai kar rahe hain, notes bana rahe hain aur har class ko seriously le rahe hain, unhe uska phal zaroor milega.
Aaj nahi to kal, lekin safalta zaroor milegi.
Bas consistency banaye rakhiye, mehnat karte rahiye aur apne goal par focus rakhiye. 100% aapki mehnat rang layegi.
Deepak Wadhwa
136 932
https://youtube.com/live/_nVJX1mYK28?feature=share
Session will be LIVE in 9 Minutes!
136 932
https://youtube.com/live/SucRH_k_kck?feature=share
Session is LIVE NOW!
136 932
https://youtube.com/live/SucRH_k_kck?feature=share
Session will be LIVE @ 8 AM
136 932
https://youtube.com/live/8YcMiK1Xu-w?feature=share
Session will be LIVE in 10 Minutes!
136 932
The Vindhyan agro-climatic zone of UP is characterised by:
उत्तर प्रदेश का विंध्य कृषि-जलवायु क्षेत्र किससे अभिलक्षित होता है?
136 932
The Sharda Canal, important for UP irrigation, draws water from the:
उत्तर प्रदेश की सिंचाई हेतु महत्वपूर्ण शारदा नहर किस नदी से जल लेती है?
136 932
Which canal system is a historic lifeline of irrigation in the upper Doab of UP?
उत्तर प्रदेश के ऊपरी दोआब की सिंचाई की ऐतिहासिक जीवन-रेखा कौन-सी नहर प्रणाली है?
136 932
The Bundelkhand region of UP is agriculturally constrained mainly by:
उत्तर प्रदेश का बुंदेलखंड क्षेत्र कृषि की दृष्टि से मुख्यतः किससे ग्रस्त है?
136 932
Patches of black, clayey, moisture-retentive Vertisols occur in which region of UP?
काली, चिकनी, नमी-धारक Vertisols की पट्टियाँ उत्तर प्रदेश के किस क्षेत्र में मिलती हैं?
136 932
The Doab region of UP, a prime agricultural tract, lies between which two rivers?
उत्तर प्रदेश का दोआब क्षेत्र, एक प्रमुख कृषि पट्टी, किन दो नदियों के बीच स्थित है?
136 932
Uttar Pradesh is divided into how many agro-climatic zones for planning?
नियोजन हेतु उत्तर प्रदेश कितने कृषि-जलवायु क्षेत्रों में विभाजित है?
136 932
For reclaiming acidic soils (where present), the amendment used is lime; for sodic soils it is:
अम्लीय मृदा (जहाँ हो) के सुधार हेतु चूना प्रयुक्त होता है; sodic मृदा के लिए प्रयुक्त होता है:
136 932
The pH range typical of UP's sodic usar soils is generally:
उत्तर प्रदेश की sodic ऊसर मृदा की विशिष्ट pH परास सामान्यतः है:
136 932
The standard chemical amendment for reclaiming sodic soils of UP is:
उत्तर प्रदेश की sodic मृदा के सुधार हेतु मानक रासायनिक संशोधक है:
136 932
https://youtube.com/live/Sjm_h4ZQmlA?feature=share
Session will be LIVE in 10 Minutes!
136 932
https://youtube.com/live/57zrwWYFDn4?feature=share
Session is LIVE NOW!
136 932
https://youtube.com/live/57zrwWYFDn4?feature=share
Session will be LIVE @ 5 PM
