Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📌Вони зробили цікаве відкриття: батальне полотно Пітера Снаєрса «Облога Сулейманом Відня 1529 року» була створена на основі гравюри Лауро. У італійця буквально скопіювали укріплення Хотина (які стали австрійським Віднем), артилерійську батарею, переправу, султана Османа ІІ на коні (який швидко став Сулейманом І) та багато інших деталей. Роздивіться деталі обох зображень і спробуйте знайти 10 відмінностей🤔 #мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення

Вчені розробили карту середньовічного Каракоруму, столиці Великого Монгольського Улусу. Раніше його розміри та топографію уявляли за писемними джерелами, хоча залишки споруд ХІІІ стліття проглядались навіть з повітря. Археолог Ян Бемманн (у-т Бонни) разом з командою провели 52 дні, досліджуючи територію площею 465 гектари. Поєднавши отримані дані з аерофотознімками та попередніми дослідженнями, вони створили детальне уявлення про щільність Каракорума та його топографію. Тепер можна точніше локалізувати, де в середньовічній ставці великого хана були монументальні споруди, а де проходили дороги й комунікації. З науковими результатами можна ознайомитись у журналі "Antiquity" за посиланням: https://www.cambridge.org/core/journals/antiquity/article/mapping-karakorum-the-capital-of-the-mongol-empire/6E86EC9807E3354074D101D1AA15056F #Монголія #стаття #Каракорум #археологія #відкриття

Фрагмент одного з експонатів на виставці #Хотин_1621. Сцена "битви з турками", якою прикрашений пістоль поч. XVIII століття. Наданий на час виставки нашими партнерами: Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав». #виставка #експонат #МІСТ #НМІУ #НІЕЗ

📷Трохи фото з довгоочікуваного відкриття виставки "Хотинська битва 1621 року та доля Центрально-Східної Європи" в Національному музеї історії України. #виставка #НМІУ #Хотин_1621 #МІСТ

📖Титульна сторінка з мемуарів Якуба Собеського, учасника битви під Хотином 1621 р. та батька майбутнього короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. ✍️Тут зображена "Вікторія", що лавровими вінками увінчує тріумфаторів, під ногами яких лежать переможені османи. Полонених турків у чалмах також зображено у правому нижньому куті. Їх зв'язаними ведуть на фоні мурів Хотина. 📌Це одне з перших відомих друкованих видань про Хотинську битву 1621 р. Воно побачило світ у 1646 р. за сприяння Владислава IV Вази, у розпал підготовки до війни з Туреччиною. Мемуари славетного учасника цих подій мали підняти бойовий дух і нагадати про те, що минулого разу Річ Посполита таки перемогла османську армію. 📝Сьогодні цей примірник зберігається у ЦНБ ім. Вернадського (Київ), та експонується на виставці #Хотин_1621 в #НМІУ. #ілюстрація #Османська_імперія #Річ_Посполита #експонат #музей

В Узбекистані перевидали "Вітер зі Сходу", книгу українського письменника Григорія Гусейнова. Вона присвячена долі правлячої династії Хорезму (або ж Хівинського ханства), представники якої після завоювання цієї держави були вивезені більшовиками на Лубянку, а потім у степи Криворіжжя. Саме тут під час Голодомору 1933 р. помер Сеїд Абдулла (1871-1933), останній хан Хіви, а його родичі осіли в степовій частині Україні. «У 1980-х я випадково у Кривому Розі познайомився з Абдурасулом Мадіяровим — племінником останнього хана Хіви… Мадіяров після заслання більшовиками залишився жити в Кривому Розі, як і багато представників хівинської сім'ї ханів. Пан Абдурасул… добре пам'ятав захоплення більшовиками Хіви, арешт сім'ї. На основі його розповідей і була написала спочатку стаття в 1980-х, а потім і книга…» - розповідає Григорій Гусейнов. https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/v-uzbekistani-vpershe-viyshla-knizhka-grigoriya-guseynova-i-vidrazu-troma-movami #Анонс #книга #Хіва #Узбекистан

https://nmiu.org/anonsy-museum/2559-natsionalnyi-muzei-istorii-ukrainy-vidkryvaie-vystavku-do-400-richchia-vid-zavershennia-khotynskoi-viiny #анонс #виставка #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ

⚡Останнім часом було мало дописів, так як працювали разом з друзями й колегами над великим виставковим проектом до 400-ліття битви під Хотином: «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи». Виставка відкривається вже цієї п’ятниці, й буде тривати щонайменше кілька місяців в Національному музеї історії України (#НМІУ #МІСТ). До проекту долучились Національна бібліотека ім. В. Вернадського, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Чернігівський музей ім. В. Тарновського, Музей Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», а також реконструктори, консультанти й митці, які надали свої авторські роботи. 📝Тут можна буде побачити десятки оригінальних предметів, зразків холодної й вогнепальної зброї, рукописних документів, стародруків, предметів побуту, реконструкцій одягу та художніх картин, які комплексно репрезентують ключових учасників воюючих сторін. Достойно буде представлений також «східний» блок – османська й кримськотатарська армії. Тут ви приємно здивуєтесь оригінальним експонатам, які вдалось зібрати у книгозбірнях, архівах та фондах. 📌До виставки був розроблений цілий блок заходів: публічні лекції й екскурсії від наукових експертів та реконструкторів, презентація монографії та інше. Стежте за хештегом #Хотин_1621, щоб не пропустити анонси цих подій та нові дописи про виставку. #виставка #анонс

"Гірське селище", від Фуджіти Фуміо. Ямамура, Японія. 1976. #мистецтво #Японія #осінь

«Коли?». Карикатура на поразку Російської імперії у війні з Японією. Обкладинка сатиричного щотижневого журналу «Пак». Нью-Йорк, травень 1905. #карикатура #мистецтво #Пак

✍️«Щось за дверима шурхотить. “Хтось тре там льон?” - подумав я. Мишак із книгою сидить І книжником себе вважа..». 🎥Жартівлива кримськотатарська пісня «Kör sıçan» («Сліпий мишак») доволі іронічного змісту. У центрі її сюжету "сліпа на обидва ока миша", яка цурається свого середовища, займаючись не тим, що у неї добре виходить і що їй до душі, а "лізе у чужий мед", шукаючи вигоди. 📌Прислуховуйтесь до народноії мудрості та не будьте, як "сліпий мишак"🙂. https://www.youtube.com/watch?v=6s9kjhjjtNM&ab_channel=Alem_Ornek

"Дюна" - історія з сильним колоніальним духом, а Весь цикл книг Френка Герберта міцно просякнутий орієнтальними образами "загадкового іншого" (за Е. Саїдом). Цей еффект у кіно підсилив Вільньов, додавши ще й безмежні пустельні пейзажі та пірамідальну архітектуру колонізованої планети, на якій місцеві мешканці читають молитви під звуки азану та живуть за суворими законами честі. Такі асоціації викликані лише поверховим першим враженням від "Дюни", адже заглиблюючись далі у сюжет, починаєш звертати увагу на такі питання, як уявлення героїв про владу й титули, а також їхнє розуміння "спасіння", надприродного чи містичного. Суттєво глибші рефлексії про "Дюну" можна прочитати у цікавій статті "Is Dune a White Savior Narrative?", від доцента університету Бакнелл, Алі Карджу-Раварі. https://slate.com/culture/2021/10/dune-2021-movie-vs-book-white-savior-islam.html #текст #Дюна #кіно #книга #рецензія #орієнталізм #постколоніалізм

🎥Мої друзі зараз працюють над цікавим проектом «Emel», що з кримськотатарської перекладається як «Прагнення». Вони втілюють у сучасному звучанні давні кримськотатарські народні пісні, які були зібрані в околицях Євпаторії серед жінок – носіїв традиційної манери виконання народних співів, на початку 2000-х років. Круто, що до текстів пісень був здійснений художній переклад українською мовою, який передає відсилки до звичаїв і традиційної культури, не втрачаючи їх першочергового значення. ✍️Для прикладу, пісня «Gezeyim yalı-yalı» (у пер. «Як піду я бережком») виконується у стилі традиційних імпровізованих пісенних змагань між юнаками та дівчатами, під час яких молодь мала можливість демонструвати своїм ровесникам поетичний талант та здібності. У характерній для цього жанру манері, пісню виконує Ельвіра Сарихаліл, кримськотатарська етнічна й джазова співачка та дослідниця кримськотатарського фольклору. 📌Інші відео також на ютуб-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=ELlB6g8y-Og&ab_channel=Alem_Ornek

🗺️Ще одна цікава карта: Колоніальні володіння Нідерландів. #карта #Нідерланди #колоніалізм

📷Пам'ятник на "Алеї мислителів" у Харкові, на якому зображені: Григорій Сковорода (український філософ, богослов, поет), Мірза Фаталі Ахундов (азербайджанський просвітитель, філософ та громадський діяч) та Абай Кунанбаєв (казахський поет і мислитель). #памятник #Україна #Азербайджан #Казахстан

📝Продовження історії про повернення скарбів Беніну, вивезених у 1897 році колоніальними військами з Західної Африки (переважно суч. Нігерії та Беніну). Більшість цих предметів (унікальні вироби з дерева, латуні, бронзи) були розпорошені по європейським музеям і приватним колекціям. Раніше писали, що кілька німецьких та британських музеїв розпочали процес повернення т.з. "Бенінської бронзи". Тепер до них долучилась Франція, яка готова частково профінансувати відкриття у м. Абомей нового музею, де й розмістять цю колекцію. 🖊️"Важко миритись з тим, що значна частина культурної спадщини багатьох африканських країн тепер знаходиться у Франції..." - зазначив президент Макрон у 2017 році. Ця промова стала поштовхом до нового етапу деколонізації французьких музеїв та створення "дорожньої карти" повернення скарбів Беніну. 📌П.С. Всі ці заяви виглядають доволі рішучо, але реальна статистика дуже скромна: обіцяні 26 предметів з Бенінської колекції це ніщо, у порівнянні з більш ніж 90 тис. предметів у французьких музеях, що походять з різних регіонів Африки на південь від Сахари. #Бенін #Африка #Франція #деколоніалізм #музей https://www.dailysabah.com/arts/after-129-years-france-decides-to-return-colonial-benin-treasures/news

♟️Набір для гри в шахи. XII століття. Нішапур, Персія. Колекція музею Метрополітен у США. 📌Ексклюзивність цього набору у тому, що він майже повний. Тут не вистачає лише одного пішака. "Шах" (король) і "візир" (королева) мають вигляд трону. Впізнаються також фігури "слона" (зі схематично позначеними бивнями), "лицаря" (коня), та "колісниці" (тури). Матеріал: глина, кам'яна паста, полива (бірюзова глазур). https://www.metmuseum.org/art/collection/search/452204 #Персія #шахи #експонат #музей

Візуалізація річкових басейнів Африки. #Африка #карта

До вашої уваги добірка цікавих українських каналів в Telegram, на які варто підписатися: 💎 @hiphopukraine — Про український хіп-хоп. 🎬 @kinoukrain — Безкоштовний перегляд фільмів. 🔞 @oprosiska2 — Опитування про секс та відносини. 🕹 @DigiSquare — Про технології та медіа в Україні. 🇺🇦 @vydatni_ukrayintsi — Українці, якими варто пишатися. 🧠 @growth_vector — Free-контент для твого розвитку. ✏️ @chystoslivja — На сторожі мовної чистоти. 🧒🏼 @Kyivdity — Дитяче дозвілля Києва. 📸 @WW2_KRIEGSBERICHTER — Військово-історичний фотоальбом. 🎒 @MD_Ukraine_travel — Ваш затишний путівник Україною. 🎹 @Kukimusicselector — Авторський музичний канал. 👼 @svitdidey — Дитячий контент українською. 🍟 @fiveminengmotivation — Забуваєш вчити інгліш - нагадаємо. ✌️ @faynogram — Файні новини України. Жодних зрад. ⚠️ @centerUA — Національний центр попереджень. 📚 @ka1dzen — Вижимки з книг та саморозвиток. 🏜 @intravelUA — Цікаві подорожі та вікторини. 👛 @amazing_crafts — Дивовижні вироби своїми руками. 🔥 @PoklykYaru — Тут тебе навчать любити Україну. 🐝 @ukrgedzyk — Українська з ґедзиком. 🔮 @vsesvit_tviy — Щоденна порція послання Всесвіту. 🌕 @rutmvsesvity — Живи у ритмі Всесвіту. 🍃 @dushevno_pivnich — Куточок естетики та краси. 🧐 @History_Q — Опитування на різні історичні теми. 😴 @sarajofMorpheus — Crazy сни, від яких очі дибом. 📸 @raretet_photo — Історія у фотографіях. 🥸 @historydonbass — Історія Донеччини. 🔴 @amazing_interiors — Дивовижні інтер‘єри та дизайн. ❓ @obyrai — Зроби свій вибір серед цих дилем. ⛲️ @ukrainian_traveler — Канал про цікаві місця України. ⛩️ @orientalistnotes — Український погляд на схід. 🎧 @musictv_ua — Нові українські хіти. ❤️ @Territory_of_inspiration — Сторінка для сучасних жінок.

Один з портретів Фарах Пехлеві, роботи Енді Воргола. 1976. Художник залишив його собі і привіз до США. Тепер він виставлений серед інших шедеврів у Casa Lever, знаменитому італійському ресторані Нью-Йорка. #мистецтво #Енді_Воргол #Іран