uk
Feedback
Релігійно-інформаційна служба України

Релігійно-інформаційна служба України

Відкрити в Telegram

🇺🇦 Найбільший медійний ресурс про релігію ⚡️Тримаємо палець на пульсі релігійного життя України 🔥 Лише актуальні новини, аналітика та інтерв‘ю Сайт - https://risu.ua

Показати більше
881
Підписники
Немає даних24 години
-27 днів
+230 день
Архів дописів
28 жовтня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять великомучениці Параскеви Іконійської. У літургійному календарі ци
28 жовтня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять великомучениці Параскеви Іконійської. У літургійному календарі цих Церков є п’ять святих з таким іменем, що перекладається як “п’ятниця”, так що на рівні іконографічних зображень та літургійних текстів нерідко виникає плутанина. А в деяких регіонах України культ Параскеви був настільки популярним, що п’ятницю в народі шанували більше, ніж неділю. Найвідомішими є три Параскеви – Тирновська (Сербська), Римська та Іконійська. Найбільше плутанини виникає з двома останніми, адже вони мають статус мучениць. Навіть фахівці з іконопису не беруться стверджувати, котра саме Параскева зображена на певній іконі. У зображеннях Параскеви переплітаються як сюжети монашого подвигу преподобної з Тирнова, так і сцени мучеництва за віру святих з Риму та Іконії. Не допомагають і формальні ознаки – монаший каптур для преподобної і корона для мучениці. Вони на іконі бувають одночасно присутніми. Далі детальніше

Нове розслідування The Insider: Як ФСБ під прикриттям Церкви просуває "русскій мир" Через Церкву, "чудотворні" ікони та кримінальних авторитетів Кремль поширює свій вплив у світі. The Insider простежив, як РПЦ стала прикриттям для російських спецслужб. Днями США запровадили санкції проти російських нафтових компаній-гігантів "Rosneft" і "Lukoil". Доходи цих компаній від продажу нафти сягають близько 30% доходів бюджету Росії. Цими грошима фінансується не тільки війна Росії проти України, а й діяльність російської Церкви по всьому світу, зокрема й в Україні. Про це інформує Еспресо. У новому розслідуванні The Insider журналіст Сергій Канєв показує, як через церковні структури ФСБ, генерали Служби зовнішньої розвідки (СЗР) та кримінальні авторитети вибудовують мережу впливу. Символом цього звʼязку стала "чудотворна" ікона - Божої Матері "Пом’якшення злих сердець". The Insider дослідили, що, за легендою, історія ікони почалася у 1998 році, коли москвичка Маргарита Воробйова нібито виявила, що куплена її донькою типографська ікона "замироточила". Про "чудо" швидко поширилися чутки, а охочі побачити "знамення" стояли чергами до її квартири. Воробйова почала шукати гроші на будівництво храму під ікону, і саме тоді, "дивом", поруч опинився Анатолій Петров, відомий у кримінальних колах як "Петруха". Колишній боксер і кримінальний авторитет із Балашихи, Анатолій Петров у 1990-х роках входив до оточення Подольського ОЗУ і фігурував у розслідуваннях про замовні вбивства. У 2000-х він вирішив "відбілити" репутацію — став "генералом" козацьких військ, заснував фонд допомоги боксерам, а головне — налагодив зв’язки з ієрархами РПЦ і силовиками. Саме він профінансував будівництво храму Ікони Божої Матері "Пом’якшення злих сердець" у закритому селищі Бачурино, побудованому для керівництва Служби зовнішньої розвідки РФ. Петров також оплатив навчання доньки Воробйової й подарував їй ділянку поруч із храмом. "Для мене ця ікона — все моя життя", — любив повторювати "благодійник" із кримінальним минулим, який нині входить до спостережної ради Федерації боксу Росії разом із головою "Роснєфті" Ігорем Сєчіним та керівником служби безпеки президента РФ. При цьому Петров не лише будував церкви. Його родина була безпосередньо втягнута у корупційні оборудки місцевої влади. The Insider знайшли відео, де дядько Петрова, Олександр Іванов, і тодішній глава Балашихи Євген Жирков заздалегідь домовляються, хто "виграє" аукціон на будівництво доріг, а на столі лежить сумка, набита готівкою. Після публікації відео Іванова знайшли мертвим, а Жиркова згодом засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво. За словами журналіста The Insider Сергія Канєва, ікона з Бачурина швидко перетворилася на мобільний інструмент пропаганди "русского мира". Її возили в окуповані Крим і на Донбас, а також у Сирію, Європу та навіть США. Далі детальніше

«Екзархат» для УПЦ МП – це спосіб руйнування та дискредитації Томоса, – речник ПЦУ Заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ митрополит Євстратій (Зоря) вважає, що реалізація майбутньої структури православ’я залежить від того, як закінчиться війна. Про це він сказав в інтерв’ю ютубканалу «Віче». Коментуючи запитання журналістки, яка зазначила, що УПЦ (МП) може розвиватися кількома шляхами, серед яких – прохання до Вселенського Патріарха про тимчасовий екзархат для МПвУ, як перехідний місточок до пізнішого об’єднання навколо Томосу, митрополит Євстратій сказав: «Реалізація майбутньої структури православ’я залежить від того, як закінчиться війна. Структурна ситуація в Церкві залежить від структурної ситуації в державі. Власне й автокефалія тісно пов’язана із рухом за незалежність. Але є базові речі, які не можуть бути змінені. Тому що їхня зміна вийде поза межі ситуації в Україні і зможе зруйнувати всю конструкцію існування світового православ’я. Є базова річ – Томос про автокефалію в Україні, виданий Вселенським Патріархом, і головна мета, до якої веде Москва, це боротьба проти того, щоб Томос був виданий. А коли це не вдалося, то щоб Томос був підважений і скасований. Бо питання полягає у тому, чи може повнота православ’я щось вирішити без згоди Москви. Москва хоче показати на прикладі України, що без її згоди нічиє рішення не може бути реалізоване. І тому будь-яка спроба підірвати Томос про автокефалію в України, призводить до руйнації самого права Вселенського Патріарха надавати Томос та проголошувати, що Церква є канонічна та автокефальна», – пояснив владика. На його думку, якщо Томос буде поставлено під питання і хтось з будь-якої сторони буде казати, ну Томос-Томосом, але давайте зробимо щось з тих чи інших міркувань, що Томосу суперечитиме. Тоді, на переконання митрополита Євстратія, буде йтися про руйнування останнього центру збірки та цілісності світового православ’я, яким є Вселенський Патріархат.

У Римі підпишуть оновлену Екуменічну хартію Спільний комітет Ради європейських єпископських конференцій (CCEE) та Конференції європейських Церков (CEC) матиме зустріч у Римі вже найближчим часом, 4‑6 листопада 2025 року. 5 листопада голови цих організацій підпишуть оновлену версію Екуменічної хартії, а через день Папа Лев XIV прийме учасників зустрічі у Ватикані. Підписана у 2001 році президентами CCEE та CEC, Хартія стала «наріжним каменем європейської екуменічної співпраці», яка триває вже понад два десятиліття. В оновленій версії документа йдеться про сучасні виклики та «відображаються мінливі реалії європейського суспільства і християнства». 22 квітня 2001 року в Страсбурзі був підписаний документ під назвою «Екуменічна хартія», або «Напрямні для розвитку співпраці між Церквами в Європі». ad Робота над переглядом Хартії розпочалася 2022 року в межах спільної робочої групи, яку створили СЕС і CCEE. Її співголовами були кардинал РКЦ Ґжеґож Рись із Польщі (від імені CCEE) та Леа Шленкер, лютеранка з Німеччини (від імені СЕС). До робочої групи також входили о.Луїс Окулік (із Комісії CCEE з питань соціального душпастирства), с.Мінсі Естель Мікал Согбу (зі спільноти «Новий шлях» (Chemin Neuf)), о.Девід Вайт з Англіканської Церкви Ірландії та отець Екуменій Аманатідіс із Константинопольського Патріархату. Проект оновленого тексту був готовий у березні 2024 року, а потім переданий на громадське обговорення. Під час розробки остаточної версії було враховано понад 450 сторінок відповідей, поданих понад 70 церковними та екуменічними установами з усієї Європи. Мета — щоб оновлений текст «відповідав сучасним екуменічним потребам». Оновлений документ «сприяє єдності, миру та співпраці між європейськими Церквами». Церемонія підписання оновленої Хартії була запланована на 27 квітня цього року у Вільнюсі, але її скасували через смерть Папи Франциска.

Сьогодні Церква вшановує Нестора Літописця. В Україні – День української писемності і мови Преподобний Нестор Літописець народився у п'ятдесятих роках XI століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником. Ігумен Стефан, наступник святого Феодосія, звершив над Нестором чернечий постриг. Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. У монастирі преподобний Нестор ніс послух літописця. У вісімдесятих роках він написав «Читання про життя та загибель блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» у зв'язку з перенесенням їх святих мощей до Вишгорода в 1072 році. Згодом він склав житіє преподобного Феодосія Печерського. Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання близько 1112-1113 років «Повісті врем’яних літ». Нестор помер близько 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Його поховали у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського. Святий Нестор є покровителем Київських духовних шкіл. Студенти звертаються до святого, з проханням про допомогу і підтримку в нелегкій справі осягнення богословських наук. Сьогодні, 27 жовтня, в Україні відзначають День української писемності та мови. Існує думка, що саме з Нестора-літописця і починається українська писемність.

На Тернопільщині презентували перевидане Євангеліє XII-XIII століть У Бучацькому ліцеї імені Святого Йосафата відбулася презентація перевиданого Бучацького Євангелія. Воно датується XII-XIII століттями. Про це розповіла заступниця міського голови Бучача Олена Сурм'як: "Воно є старішим за Пересопницьке Євангеліє. Це сакральна книга культурного, духовного, релігійного мистецтва. Євангеліє говорить про Бучач, як про місце, надзвичайно важливе в історії. Ми зробили перевидання, трішечки осучаснили, переклали зі староукраїнської на сучасну українську мову. Кожна сторінка складається із двох частин. Перша частина — це фотографія сторінки оригінального Бучацького Євангелія, а під нею одразу переклад із староукраїнської на сучасну українську мову. Художнє оформлення зберегло стиль і характер оригіналу". За її словами, Бучацьке Євангеліє — це збірник євангельських читань, призначених на кожне свято.

Потураєв розкрив справжню мету вимог Путіна щодо Церкви Вимоги президента РФ Володимира Путіна зберегти в Україні російську Ц
Потураєв розкрив справжню мету вимог Путіна щодо Церкви Вимоги президента РФ Володимира Путіна зберегти в Україні російську Церкву, як вважає нардеп від "Слуги народу", випливає з його бажання знищити все українське. На його думку, це такий спосіб затягнути нашу країну в "русский мир". На думку Микити Потураєва, вимога статусу державної для російської мови, як і збереження російських православних релігійних організацій в Україні, має одну причину. Обидві ці умови глава Кремля згадує у контексті припинення бойових дій. "Ясно, що це намагання, як в тому старому анекдоті, хоч тушкою, хоч чучелом, але, затягнути Україну назад в "русский мир". Тут все зрозуміло. Власне, чому вони на нас і напали? Тому що хочуть знищити все українське: мову, культуру, Церкву", – пояснив Потураєв.

Болгарський Патріарх покарав священнослужителя після того, як той прийняв українських дітей Патріарх Даниїл заборонив архиман
Болгарський Патріарх покарав священнослужителя після того, як той прийняв українських дітей Патріарх Даниїл заборонив архимандриту Никанору (Мішкову) служити Літургію протягом місяця. Заборона накладена після того, як протягом останніх тижнів 38 дітей з українських Сум гостювали в Царногорському монастирі святих Козьми і Дамяна, багаторічним ігуменом якого є отець Никанор. «Я отримав «заслужену нагороду» за те, що ми прийняли українських дітей. Ми будемо продовжувати», – прокоментував те, що сталося, священнослужитель. Трохи пізніше на сайті Софійської митрополії БПЦ з'явилася інформація, що заборона на священнослужіння становить 15 днів. На засіданні Єпархіального собору Патріарх, за словами отця Никанора, покарав його за відсутність бухгалтерської діяльності. Це виявилося і формальним приводом для заборони служіння.

Святого Димитрія Солунського Церкви візантійської та латинської традиції вшановують 26 жовтня У лютому 303 року імператор Діо
Святого Димитрія Солунського Церкви візантійської та латинської традиції вшановують 26 жовтня У лютому 303 року імператор Діоклетіан наказав спалити новозбудований християнський храм у тодішній східній столиці Римської імперії – Нікомедії. З цього моменту, після більше як 50-річного умовного толерування християнства, почався десятилітній період «очищення» від тих, хто зневажає давню віру. Серед християн цей час став відомий як «Велике Переслідування». За едиктом імператора: «всі церкви мають бути спалені, а так само й священні книги. Християни втрачають право збиратись на богослужіння. Християни втрачають право звертатись до суду. Християни втрачають право займати визначні посади, а всі вільновідпущені християни мають бути повернені в рабство». Та ці закони не принесли бажаного результату, й християни не зникли. Тому вже наступного року за пропозицією зятя Діоклетіана – Галерія – виходить новий едикт, за яким усі християни мають принести жертви язичницьким богам. Далі детальніше

Субота перед празником св. великомученика Димитрія Солунського в літургійних календарях багатьох слов’янських країн, в тому числі й України, позначена як поминальна. Цього року її відзначають 25 жовтня. У тижневому колі візантійської традиції, яку перейняли Балкани і Русь, кожна субота є призначена для поминання померлих. З ІХ-Х ст. в літургійному календарі з’являються дні вселенського поминання, якими є суботи перед М’ясопусною неділею, друга, третя і четверта у Великому Пості, а також перед П'ятдесятницею. Це — найдавніші поминальні дні. Їхній поминальний характер яскраво виражений у структурі Вечірні та Утрені цих днів, значно відмінній від структури богослужінь інших субот. В них моляться “Христу, творячи пам’ять від віку спочилих, щоб від вічного вогню визволив їх, померлих у вірі і в надії життя вічного” (канон Утрені М’ясопусної суботи). Такі ж прохання переважають у єктеніях. З’являються статії “Непорочних”, гимн “Хор святих знайшов джерело життя…”, сідальний “Упокой, Спасе наш, із праведними слуг Твоїх…”, які згодом перейшли до чину Парастасу. Та ще багато інших молитовних текстів, призначених випросити “милості Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів” для спочилих. Димитрівська субота, як і деякі інші дні поминання померлих, — порівняно пізні нововведення, і в уставах, перейнятих з Візантії, їх немає. Далі детальніше

Фінська Церкви розірвала співпрацю зі священиком, який опікувався біженцями з України й мав зв'язки з Росією Парафія Фінської
Фінська Церкви розірвала співпрацю зі священиком, який опікувався біженцями з України й мав зв'язки з Росією Парафія Фінської Православної Церкви розірвала співпрацю зі священиком Олександром Занемонцем, який приїхав у країну після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і працював з українськими біженцями. Усе через виявлені зв’язки з РФ і суперечливі свідчення. Занемонець, що народився в Росії, приїхав до Фінляндії на початку березня 2022 року. Журналістам він казав, що до того жив в Ізраїлі, звідки й сів на літак до Гельсінкі. Згодом з’ясувалося, що чоловік справді прожив в Ізраїлі більшу частину свого дорослого життя, але у 2021 році він переїхав до Москви й навіть показував своє життя в російській столиці в публікаціях у соцмережах. Також священик казав, нібито знає українську мову, і натякав, що й сам є українцем. Через це його й найняла фінська парафія для роботи з українськими біженцями. Насправді ж українською Занемонець володів погано. Далі детальніше

Патріарх Варфоломій вчергове запросив Патріарха Єрусалимського на ювілейні урочистості Першого Вселенського Собору Урочистості з нагоди 1700-річчя скликання Першого Вселенського Собору відбудуться 28 листопада в Нікеї. До участі у святкуванні запрошені Папа Римський Лев XIV, Патріархи Єрусалимський, Александрійський та Антіохійський. Вселенський Патріарх Варфоломій 22 жовтня очолив вечірню службу в храмі Святого Георгія в Неохорі, Боспор, з нагоди престольного свята Єрусалимського Патріархату, присвяченого пам’яті святого апостола Якова, першого єпископа Єрусалимського. Вселенський Патріарх, звертаючись до архиєпископа Нектарія Антідонського, представника Братства Гробу Господнього в Константинополі, згадав про багатовікові зв'язки між Вселенськимта Єрусалимським Патріархатами. «Молитовне спілкування наших двох Церков сьогодні додає ще одну ланку до довгого ланцюга наших братніх відносин — як у часи слави та пошани, так і у більш важкі дні. Увага та повага, які виявляє Первопрестольна Церква Православ'я до Братства Гробу Господнього, наступника «Чину Преподобних Чернеців» та пильного охоронця святих місць нашої непорочної віри, залишаються непохитними протягом століть». З нагоди відвідин подвір'я Гробу Господнього в Константинополі, Вселенський Патріарх повторив своє братнє запрошення Єрусалимському Патріарху взяти участь у святкуваннях у Нікеї, Віфінія, з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського Собору. З цього приводу Патріарх Варфоломій сказав: «Ми користуємося цією нагодою, щоб повторити наше братнє запрошення, яке ми вже надіслали письмово Його Блаженнішому Патріарху Єрусалимському, відсвяткувати разом 28 листопада в Нікеї 1700-річчя скликання Першого Вселенського Собору разом із Його Святістю Папою Левом XIV Римським та нашими найблагословеннішими та найулюбленішими братами Патріархами Теодором Александрійським та Іоанном Антіохійським. Ми також вшануємо 30 листопада на Фанарі пам'ять Святого Андрія Первозванного, засновника Константинопольської Церкви. Цю історичну подію, відчутний прояв єдності східного та західного християнства – чотирьох Патріархів Сходу та Патріарха Заходу, Пентархії Патріархатів, неможливо уявити без присутності наступника Святого Якова, Брата Господнього. Ми молимося та сподіваємося на позитивну відповідь нашого улюбленого брата, Його Блаженнішого Патріарха Феофіла, у виконанні його священного обов'язку "за єдність усіх"».

ДЕСС завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря
ДЕСС завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря Московського Патріархату з Російською Православною Церквою, діяльність якої заборонена в Україні відповідно до Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Дослідження було розпочато 28 липня 2025 року на підставі наказу ДЕСС № Н-114/11 від 24 липня 2025 року та завершено 17 жовтня 2025 року. За його результатами встановлено низку ознак афілійованості монастиря із Російською православною церквою. Зокрема, встановлено, що: 👉Корецький монастир є структурною частиною РПЦ; 👉у статуті монастиря наявні положення про підлеглість та входження до структури РПЦ; 👉у рішеннях керівних органів РПЦ чітко визначено канонічну та організаційну залежність монастиря; 👉РПЦ має можливість впливати на управлінські рішення монастиря; 👉РПЦ призначає керівницю монастиря та затверджує його статут.

Священик РПЦ привіз мощі на російські кораблі, які десь ховаються у Криму Митрополія РПЦ в окупованому Криму повідомила про поїздку помічника командира корабельного з'єднання з роботи з віруючими військовими протоєрея Олександра Бондаренка до своїх підопічних до пункту тимчасової дислокації для духовної підтримки. Час і місце поїздки не уточнюються, а тло на фото, як і особи військовослужбовців, ретельно замазані, щоб не можна було дізнатися про місцеперебування кораблів. Священик привіз ковчег із мощами 24 святих, провів молебень на одному з кораблів і благословив моряків “на ратне служіння”. Він також передав коптер, спеціальні окуляри та інше обладнання. Потім ковчег з мощами хресним ходом пронесли всім кораблям з'єднання. З 2022 року Чорноморський флот РФ втратив свій флагман, крейсер «Москва», затонули 12 і отримали серйозні пошкодження ще 9 кораблів і катерів, а також один підводний човен. Через це Росія сховала більшу частину кораблів із Криму в Новоросійську, трохи далі від України.

Предстоятель ПЦУ привітав почесного Патріарха Філарета з 30-літтям інтронізації 22 жовтня виповнилося 30 років від часу інтронізації, обраного Собором УПЦ КП свого Предстоятеля, Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Денисенка). Предстоятель ПЦУ Епіфаній привітав владику з цим ювілеєм, наголошуючи на визначному внескові почесного Патріарха у розбудові Православної Церкви в Україні як у часи державного атеїзму, так і у часи становлення незалежної України та боротьби за утвердження її Помісної Церкви, що успішно увінчалася Об’єднавчим Собором у Святій Софії і отриманням Томосу про автокефалію. "Тридцять років тому Ви прийняли обрання Собором УПЦ КП на служіння її Предстоятеля у важкий час, коли різні могутні сили, світські й релігійні, протидіяли самій можливості існування в Україні автокефальної, помісної Православної Церкви. Але завдяки спільним зусиллям повноти вірних, кліру та єпископату УПЦ КП і особисто Вашій наполегливій патріаршій праці нам вдалося подолати численні виклики. Вселенський Патріарх і Священний Синод Вселенського Патріархату 7 років тому, розглянувши шість Ваших апеляцій до них, остаточно засвідчили, що московські рішення проти Вас особисто та проти тих ієрархів, духовенства і вірних, кого Ви очолювали, є не дійсними. На цій підставі та за соборним рішенням всі разом на чолі з Вами ми взяли участь у Об’єднавчому Соборі, який подолав попередні розділення та утворив єдину структуру Помісної Церкви. Ми всі добре пам’ятаємо ті слова про важливість підтримання єдності Церкви навколо Київського Престолу, які Ви часто говорили нам як з амвону, так і у розмовах з єпископатом і духовенством, про важливість соборності та про смирення перед волею Божою і волею повноти Церкви. Тому ми втілювали і будемо продовжувати втілювати у життя ці Ваші вірні й правдиві настанови, зберігаючи та утверджуючи єдність автокефальної Української Православної Церкви перед обличчям як старих, так і нових викликів. З нагоди визначного ювілею 30-ліття від дня Вашої інтронізації прийміть від усіх нас, хто пам’ятає і шанує те, що Ви за довгі десятиліття служіння зробили доброго для помісної Української Православної Церкви, щирі побажання здоров’я, зміцнення духовних і тілесних сил, Божої допомоги на життєвому шляху. Ми від серця молимося про Вас і просимо у Господа всього того, що буде на благо Церкві та Вашій Святості", - йдеться у привітанні Митрополита Епіфанія.

23 жовтня християни візантійського обряду відзначають день пам'яті апостола Якова, брата Господнього. Його ми знаємо як першого єпископа Єрусалимської Церкви та автора новозавітнього послання. Він також є автором Божественної Літургії (її текст внизу). Літургійний календар його називає братом Господнім. Юдеї, не вірячи проповіді Ісуса в синагозі, говорили: «Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?» (Мт. 13, 55). Іншого разу, коли Ісус «промовляв до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити» (Мт. 12, 46). Про Якова як брата Господнього говорить також апостол Павло, згадуючи свій візит до Єрусалиму (Гл. 1, 19). Ортодоксальна традиція визнає Богородицю Дівою до кінця її життя на землі. Латеранський Собор (649 р.) визнає Марію Приснодівою, і це оспівують літургійні тексти: “Як перед народженням ти була Діва, так і в родженні і по народженні, залишилась Дівою” (недільний богородичний 7 гласу). Молячись службу святому апостолу Якову в день його пам’яті, під час Утрені натрапляємо на ікос: «Тебе, чадо Йосифове, єрусалимлян першого єрарха, Якове Боговидцю, і Господнього брата, піснями похвальними оспіваємо благочесно» (тут і далі пер. А. Шкраб`юка). Східна традиція подає св. Йосифа Обручника як вдівця похилого віку, а Яків відповідно виступає його сином від померлої дружини. Далі детальніше

23 жовтня християни латинського обряду відзначають пам’ять Северина Боеція, котрий заклав підвалини середньовічної науки, передав їй здобутки античності та своїм найвідомішим твором “Розрада від філософії” показав ідеал постави людини перед обличчям трагедій та випробувань. Перебуваючи у в’язниці, Боецій написав свій найвизначніший твір “Розрада від філософії”. В очікуванні страти він вдається до того, чим жив усі попередні роки. Боецій роздумує про чесноти, про вічність, про Бога. Своє становище він сприймає так: “Отож коли діється щось таке, що, вочевидь, суперечить твоїм сподіванням, то знай: усе це діється належним порядком, його неправильність — лиш у твоїй голові”. Через те намагається зберегти незворушність: “Мусите вести жорстоку духовну боротьбу з Фортуною в обох її поставах: із суворою — щоб не занепасти у нещасті; із прихильною — щоб не зіпсуватись у щасті”. Уособлена Фортуна — не єдиний античний образ у Боецієвій “Розраді від філософії”. Ними рясно пересипаний увесь твір мислителя. Головна дійова особа, з котрою веде діалог ув’язнений, це — Філософія, що прийшла його відвідати. У розмові з нею він вчиться приймати невідворотне та акцентує свою увагу на чеснотах. Далі детальніше

Делегація ВРЦіРО у межах офіційного візиту до Норвегії зустрілася із Форумом для релігійних лідерів та життєвих позицій «Наш візит до Норвегії — це видиме відображення українського громадянського суспільства. Тому що ми, як Рада Церков і релігійних організацій, представляємо не уряд, не політиків, а простий народ України», — зазначив Глава УГКЦ, наголосивши на особливій місії українських Церков у захисті демократичних цінностей та релігійної свободи. Звертаючись до норвезьких колег, Блаженніший Святослав процитував Головного рабина України Якова Дова Блайха, назвавши ВРЦіРО «найпотужнішою неурядовою організацією в Україні». Предстоятель пояснив унікальність Ради, яка представляє багатоетнічну, багатоконфесійну та багаторелігійну країну. Згадуючи про наближення 30-річчя існування ВРЦіРО, Блаженніший Святослав підкреслив її вирішальну роль у трансформації України. «Ми вже відіграємо вирішальну роль у трансформації суспільства України від пострадянського корумпованого тоталітарного суспільства до демократичного суспільства, яке має образ справжньої європейської демократії, — зазначив він. — І ця трансформація відбулася головним чином тому, що ми сприяли та захищали релігійну свободу. Для нас вільна Україна означає релігійну свободу». Блаженніший Святослав провів пряму паралель між цілями російської агресії та історичним гнобленням Церков. Глава УГКЦ поділився особистим досвідом, зазначивши, що за часів СРСР «почав свій шлях до священства в підпільній семінарії». Він також навів приклади систематичного придушення релігійної свободи на окупованих росією територіях, де церкви забороняються, а «Біблії навіть спалювали публічно, бо вони написані українською мовою». «Ось чому ми всі є наглядачами за релігійною свободою в Україні та просуваємо цю свободу, — пояснив Глава УГКЦ. — Сам девіз нашої Ради Церков полягає в наступному: „Усі ми різні, але всі ми рівні“».

Російський монах, який проживає в монашій спільноті Святої Гори Афон, заарештований за незаконне перебування в Греції протягом останніх трьох років Грецька влада стверджує, що монах проживав у монастирі «Святий Пантелеймон», відомому також називають російським монастирем на Святій Горі. Він був затриманий в аеропорту Салонік, коли намагався вилетіти до Стамбула з кінцевим пунктом призначення в Москві. Співробітники аеропорту встановили, що він не мав дійсних документів для подорожі, які б підтверджували його законне перебування в Греції. За даними поліцейських джерел, монах вперше в'їхав до Греції на початку 2022 року з двомісячним дозволом на перебування. Коли термін дії дозволу закінчився, монах отримав триденний дозвіл на в'їзд до Святої Гори, але більше її не покидав. Згідно з повідомленнями, він пробув там ще три роки. «Я мав намір повернутися до своєї країни в 2022 році, але не зміг знайти квиток», — сказав він у суді під час дачі свідчень. «Всі ці роки я жив у монастирі Святого Пантелеймона. Зараз я просто хочу повернутися додому», — додав він, стверджуючи, що не знав, що скоїв порушення, і думав, що просто заплатить штраф. Суд з питань правопорушень у Салоніках визнав його винним, засудивши до двох років тюремного ув'язнення та штрафу в розмірі 5000 євро без відстрочки або перетворення на грошову санкцію. Однак, згідно з грецьким законодавством, вирок не виконується, якщо засуджений добровільно погоджується повернутися до своєї країни. Чернець підтвердив у суді, що бажає бути негайно репатрійованим.

Федерація єврейських громад України представила перше повне видання Тори українською мовою. Це результат тривалої кропіткої роботи цілої команди перекладачів, лінгвістів і рабинів під керівництвом видавця Михайла Шифріна та за підтримки Марка (Менахема-Менделя) Вінарського — постійних партнерів ФЄГУ у видавничих проектах. Проект спільно координували рабин Леві Енгельсман і Варвара Коробкова, які розповіли, що над перекладом працювали понад десять перекладачів і редакторів, а вся робота тривала близько двох років. «Було складно знайти рабинів, які вільно володіють українською, але нам вдалося створити професійну команду найвищого рівня. Інколи вони могли цілий день обговорювати переклад лише одного слова, — каже рабин Мейєр Стамблер, голова ФЄГУ. — Ми спиралися на авторитетні переклади іншими мовами, щоб досягти максимальної точності. Перекласти Тору мовою, якою її ніколи раніше не видавали, — це велика честь і водночас відповідальність. Адже так ми відкриваємо доступ до Слова Вс-вишнього для сотень тисяч євреїв, які говорять українською».