Postnatal Support Ukraine

Ранку, притомні! Сьогодні на канал потрібно додати, щось, крім ранішніх вітань )))) Картина сучасного іспанського художника Модесто Трюдо, "Спадкоємці"

Ранку, притомні ❤️😘 І гарного дня!

#кавачай #прекрасне Ви б ніколи не здогадалися, але цей чувак на конячці - ангел міста Венеція. Що він робить? Він просто дуже радий вас бачити, як і я, хоча з деяких фізиологічних причини, моя радість не може бути такою наочною, як в нього. Ангел стоїть навпроти бокового входу на гранд канал і зустрічає гондол'єрів та натовпи туристів. Ви скажете: ну так, художники можуть робити будь-що, хоч ангелів з ерекцією, але хто ж це поставив в публічному місці, де ходять діти, вагітні та інші вразливі групи населення, типу монашек предклімактерічного періоду свого прекрасного життя?! Не хвилюйтеся, все враховано! Жила - була Пеггі Гугенхайм, богемна колекціонерка витворів мистецтв та взагалі, прикольна мала, що тусила з найвидатними творцями свого часу. Вона не просто тринькала гроші батькового спадку, пропиваючи їх з художниками, а створила велику колекцію на благо всіх людей на Землі. Ангел з'явився саме з її ініціативи, але перша радість від того, що тепер всіх у Венеції буде зустрічати такий позитивний ангел, швидко минула, бо Пеггі була дівчиною емпатичною та одразу згадала про вразливі групи населення (дивись вище). І наша Пеггі знайшла вихід. Вона попросила майстра зробити пеніс таким, щоб його можна було відкрутити за потреби. Так вона і бігала по десять разів на день, відкручуючи, коли йдуть монахині, та прикручуючи на місце, коли монахині пройшли. Яка мораль? Якщо у вас був батько мільйонер, який загинув під час катастрофи на Титаніку і залишив вам великий спадок, відкладіть частину грошей на користь для суспільства, наприклад, купівлю дронів, а інше можна сміливо пропиячити з веселими друзями. І бережіть ніжну психіку монахинь у пре - та чого там мєлочиться - і пост клімактерічному періоді.

Ця скульптура стоїть на вулиці в публічному місці. Це я до того, що не порушую етичні норми в інформаційному просторі. ⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Докази глобального потепління в еволюції трусів. Ранку, притомні ❤️😘

Или вот. Купила я себе чайник. Дорогой, сука, чайник, стеклянный, заварочный, немецкий. Заварила я чай и пила его с наслаждением, любуясь цветом напитка. После того, как выпила, попросила в педагогических целях, вымыть чайник своего любимого и единственного подростка. Старательно вытряхивая заварку, он кокнул мою прелесть об унитаз, и целыми остались только ситечко и крышка. Как только я начала орать, позвонила моя подруга Гала из Киева. Я ей всё рассказала и она попросила меня не убивать ребёнка, потому что чайник - это не главное. Потом она купила билет в Харьков, купила новый стеклянный заварочный чайник, тоже, сука, дорогой, и приехала поздравлять меня с прошедшим днём рождения. Достала она коробку из сумки, я запрыгала от радости, хлопая в ладоши, и тут оказалось, что в дороге стеклянная колба разбилась и я опять осталась без чайника. В принципе, к этому чайнику можно купить новую колбу, но когда я попадаю в магазины, где они продаются, то никогда не могу вспомнить нужный диаметр. В общем, через полгода мучений и заваривания в чашке, я купила себе ещё один - стеклянный, но без ситечка. Потому что в Метро были либо дорогие, но маленькие с ситечком, либо - большие, но без ситечка по умеренной цене, причём, одной фирмы. Такой странный принцип формирования цен и само наличие выбора заставили меня провести в Метро в два раза больше времени, чем планировалось, и после долгих, изнурительных процессов в отделах мозга, отвечающих за принятие решений и выбор, я остановилась на большом, но без ситечка. Проведя пару счастливых месяцев с новым чайником, я временно взяла его на работу, чтобы напоить чаем моих, кормящих грудью, клиентов. А потом решила оставить его в своём кабинете, чтобы во время работы регулярно заваривать чай, создавая уют и тёплую атмосферу. Примерно через неделю, мой чайник кто-то кокнул. Не сильно, не до конца, но появилась такая выщерблинка на стеклянном ободке. Конечно, им можно продолжать пользоваться, но вот этот изъян не даёт мне покоя, как не дают покоя и вызывают тревогу неровно положенная плитка тротуара, разный размер клеточек, недостаточно параллельные прямые... Я сказала своим коллегам, которые подозревались в содеянном, что они сломали мне спокойную жизнь и даже не подумали попросить прощения. Коллеги выпали на галимые оправдания, но через месяц, на мой ДР, неожиданно подарили мне прекрасный стеклянный заварочный чайник в красивой коробочке! Радости моей не было предела! Я тут же забрала малютку к себе домой и пила из него чай, испытывая благодарность и небольшие уколы чувства вины за наезд на коллектив. Прошла неделя и как-то раз, доставая своего крошку из посудомоечной машины, я обнаружила на нём трещину через всё его тело. В доме были допрошены все: подросток, Кошка, Малыш (котёнок). Никто не признал свою вину. Когда я выносила приговор всем подозреваемым, позвонила моя подруга Вита из Германии и сказала, чтобы я обязательно прямо сейчас скачала себе в телефон программу, которая показывает, какой день цикла у тебя сегодня, и звонком предупреждает о начале ПМС. А через неделю, когда я была на работе, ко мне в дверь постучали. Это моя подруга Лена вернулась из отпуска и привезла мне в подарок красивый, стеклянный с самым удобным ситечком в мире и, думаю, что очень, сука, недешевый заварочный чайник! To be continued... #кавачай

Моє оповідання про чайник. 2019, публікую в оригіналі ⬇️⬇️⬇️

Це наша Світлана, притомні

А у вас, як день почався?

Нормальна мрія для людини, що займається дитячим харчуванням в країні. Нє, ну а шо?! Він же ж не робить, тільки мріє

Ранку, притомні! Хоча вже свинячий полудень

До речі, класний випуск! Рекомендую

Мої рекомендації на ютубі

Дмитро Ісаєв Зараз медичний світ турбує проблема надмірного споживання солі. Рекомендують споживати 5 г солі на день це якщо враховувати всю сіль в продуктах. Якщо більше, то попереджають що сіль то біла смерть. Радять обмежити споживання солі. Проте те що японці живуть доволі довго, медиків турбує що японці споживають солі вдвічі більше норми. Їм пояснюють можливі механізми гаплика який буде з ними якщо вони не припинять. Нарід погоджується та намагається скоротити споживання солі. Але якось так воно зроблене, що без солі страви стають несмачними попри щасливі обличчя дієтологів що таке радять. Японський професор Хомі Міясіта розробив ложку, яка пропускає невеличкий електричний струм таким чином що концентрує іони натрію на поверхні язика. Коли людина їсть такою ложкою то їжа здається солонішою ніж вона є. За цей винахід Міясіта отримав Ігнобелівську премію того року. А вже цього року солона ложка разом з солоною чашкою виходить у продаж. Прилади мають 4 режими солоності, зі слів виробника можуть підвищувати солоний смак у півтора раза. https://www.kirinholdings.com/en/newsroom/release/2022/0907_01.html

Починаємо день з позитиву. Кому в дитинстві крапали сік алое в носа, щоб вилікувати ваші нескінченні соплі, ставте лайк

В мене сталася тупа історія порятунку зайченя. Спочатку його "врятував" Сальваторе, коли побачив маля, поїхавши на виноградник. Я одразу сказала, що це якась маячня, а не ідея, бо зайці сидять та чекають маму. Сальваторе сказав, що там, де сидів цей, ніхто мам не чекає, що там можна дочекатися в кращому випадку, лисицю. Було задіяно декілька осіб у якості експертів з зайців та постановлено погодувати зайченя молоком. Я чесно спробувала, але воно не відкривало рота і сиділо, не рухаючись, не кліпая очима - так, наче воно іграшкове, а не живе. Згадавши поіменно всіх своїх клієнток, яких я подумки вважала дурепами, що не можуть нагодувати власну дитину, покаявшись перед ними усіма, я пішла гуглити. Нагуглила торбу історій про те, як зайця вигодували коров'ячим молоком, про те, як не вигодували, про те, як робили соски з піпеток і якісь заячі системи для додаткового годування, про діарею у зайців... І пішла гуглити інший запит - "що його в біса з цим робити?!" Відповідь прийшла одразу у вигляді законів, за якими ми маємо сісти в тюрму та рятівною рекомендацією поставити зайця на місце, де взяли, не пізніше, ніж минуть 24 години з моменту "спасіння" бідолашного. Я сказала! Поїхали на виноградник, посадили під ту саму лозу. За 10 хвилин воно непомітно та тихо змилося. Навкруги було повно заячих, як ви кажете, какуль, тому я сподіваюся, що це насерила його мамка але тітка і вони скоро зустрінуться. Штучне годування зайця - це останнє, чого мені не вистачало

Ми з Іваном 8 років тому. Він виріс, а я стала тільки кращою))