Elevatorist.com

Український фрахтовий ринок залишається під тиском через триваючі атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси.    Це призводить до скорочення кількості вантажних замовлень для суден класу хендісайз і більших, а охочих виконувати такі рейси практично немає. Про це повідомляють аналітики ASAP Agri.   Водночас ринок перевезень костерами з українських дунайських портів залишається активним завдяки достатній кількості вантажних пропозицій, хоча більшість із них поки не має твердого підтвердження.

Сучасні елеватори «Контінентал Фармерз Груп» — це вже не просто сховища для врожаю, а потужні логістичні хаби, які працюють 365 днів на рік без міжсезоння та простоїв. Інфраструктура компанії у західному регіоні об'єднує 6 елеваторів і 3 сушильно-зернові комплекси потужністю 634 тис. тонн одночасного зберігання.   🔹$52 млн інвестицій у розвиток елеваторного напряму за 2019–2026 роки (модернізація, купівля нових об'єктів та обладнання). 🔹11 місяців на рік триває приймання зерна (завдяки запуску у 2024 році програми закупівлі у фермерів замість класичних 5–6 місяців). 🔹Повна переорієнтація на безперервний операційний цикл завдяки автоматизації, новим цифровим рішенням та зміні філософії партнерства.   Подробиці читайте у нашому новому матеріалі.

Через російську атаку значних руйнувань зазнав Лебединський елеватор у Сумській області, що входить до агрохолдингу Prometey.   Знищено два зерносклади та присушильну будівлю підприємства. Про це повідомила пресслужба компанії.   Зазначається, що перший удар російського дрона по елеватору стався ввечері 8 серпня. Приблизно через пів години безпілотник повторно атакував ті самі складські приміщення.   Власник і голова наглядової ради агрохолдингу Рафаель Гороян назвав втрату елеватора серйозним ударом для компанії. За його словами, він був одним «із найбільших, найпотужніших і найприбутковіших підприємств» агрохолдингу.

Внутрішні ціни на зерно у найближчі місяці навряд чи суттєво зростуть, навіть якщо логістична ситуація покращиться через значну пропозицію нового врожаю, повідомив аналітик УКАБ Максим Гопка. Аналітик зазначив, що ефективність альтернативних маршрутів експорту слід оцінювати через їхню собівартість. 🔸Доставка зерна з центральної України до портів Великої Одеси коштує близько 24,7 $/т 🔸До польських портів Гданськ і Гдиня — 75,7 $/т 🔸До румунської Констанци — 82,6 $/т. Таким чином, використання європейських портів збільшує логістичні витрати на 51–58 $/т. За нинішніх цін пшениця поки що залишається прибутковою незалежно від маршруту. Для ячменю експорт через Гданськ і Констанцу вже може приносити збитки на рівні 24–25 $/т. Водночас кукурудза за прогнозної ціни 204 $/т зберігає маржу при відвантаженні через порти Великої Одеси та через Гданськ. А маршрут через Констанцу може формувати збиток близько 14 $/т.

Можливість розширення транзиту українського зерна через Польщу наразі виглядає політично малоймовірним, а Україні буде простіше досягти відповідних домовленостей з Угорщиною. Таку думку висловив анонімний польский аналітик виданню Top Agrar Polska.   За його словами, питання транзиту українського зерна є «політичним» і навряд чи отримає підтримку польського уряду.   Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з Польщею, Румунією, Молдовою, Словаччиною та Угорщиною щодо використання їхньої залізничної, автомобільної та портової інфраструктури для транзиту агропродукції.   При цьому українська сторона наголошує, що йдеться виключно про транзит до портів для подальшого експорту до країн Африки, Азії та Близького Сходу.

🚢Туреччина відновила пропуск суден через протоки Босфор і Дарданелли до Чорного моря після затримок через погіршення безпекової ситуації в регіоні, повідомляє Bloomberg. Раніше Bloomberg повідомляв, що турецька влада тимчасово перестала видавати дозволи на прохід суднам, які прямували до російських та українських портів. Причини такого рішення офіційно не пояснювали. Затримки сталися після серії атак на торговельні судна в Чорному морі, серед яких були й судна під турецьким прапором або ті, що належать турецьким компаніям. Водночас, за даними Bloomberg, Україна погодилася сприяти безпечному проходу окремих нафтових танкерів, які не належать Росії. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан повідомив, що Анкара запропонувала Україні та Росії запровадити мораторій на атаки в Чорному морі.

За перші 6 днів серпня через автомобільні пункти пропуску з України експортували 59,6 тис. т агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня (53,6 тис. т). Про це повідомиляє Spike Brokers.  

«На відміну від слабшого загального темпу аграрного експорту, автомобільний канал почав серпень активніше, ніж липень. Проте його абсолютна місткість залишається недостатньою для компенсації скорочення великотоннажних зернових потоків через морські порти», — пояснюють експерти.

  Загалом за 1–6 серпня Україна експортувала 312,9 тис. т агропродукції, що на 60,1% менше, ніж за аналогічний період липня.   Найбільше скоротився експорт зернових.

🔴Росія 9 серпня вдарила по мосту в селі Маяки на трасі Одеса—Рені.   Міст на автомагістралі М-15 з'єднує південь України з Молдовою та Румунією. Після російського удару 9 серпня Державна прикордонна служба України повідомила про тимчасове обмеження руху транспорту цією трасою, однак згодом рух був частково відновлений.   Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що удар міг бути спрямований на зрив експорту українського зерна та інших товарів через альтернативний сухопутний коридор.

На «Чорнотисівському терміналі» на Закарпатті вже почали бронювати перевалку кукурудзи на осінь. Про це повідомив керівник терміналу Гордій Міщенко.   За його словами, головний урок нинішнього сезону полягає в необхідності завчасного планування логістики. Це дозволить уникнути труднощів під час експорту кукурудзи, з якими учасники ринку вже зіткнулися в сезоні ріпаку та ранніх зернових.   Міщенко пояснює, якщо логістичний ланцюг працює за графіком, частину врожаю можна практично одразу відправляти на експорт, зменшуючи навантаження на елеватори та складські потужності.   Більше читайте: Якщо логістична криза затягнеться: як ринок готується зберігати та експортувати зерно

🌾5 карт, корисних аграріям: про ґрунти, посіви, дохідність та інші цікаві речі 📎 А доступ до Карти елеваторів можна придбати до елеваторів всієї України або до окремих областей. Також можна купити Excel-файл з основними даними зерносховищ по всій Україні. 👉Для замовлення карти переходьте за посиланням Або ж звертайтеся до менеджера: пошта elevatorist@latifundistmedia.com телефон +38 095 405 40 93

Через залізничні прикордонні переходи з Румунією у серпні середньодобовий обсяг передачі зернових вантажів зріс майже у 15 разів — до 31,2 вагона на добу, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов, повідомляє RAIL.insider.   На інших напрямках:   🔸Переходи з Польщею — щодоби у середньому 27,4 вагона із зерном, що на 13,8 вагона більше, ніж у липні.   🔸Переходи з Угорщиною та Словаччиною — щодоби прямують у середньому 23 вагони із зерном, що на 16 вагонів менше порівняно з липнем.   🔸На словацькому напрямку середньодобовий обсяг передачі зерна знизився на 2,7 вагона — до 14,2 вагона на добу.

У Туреччині різко зросли внутрішні ціни на кукурудзу через скорочення поставок з України.   Про це повідомила провідна аналітикиня зернового ринку ASAP Agri Інна Степаненко, пише Latifundist.com.   За даними товарної біржі Коньї, 31 липня ціни на кукурудзу в Туреччині досягли близько 300 $/т, що на 32 $/т більше, ніж на початку місяця. До 4 серпня вони зросли ще на 2 $/т — приблизно до 302 $/т.   Аналітики очікують, що дефіцит пропозиції збережеться щонайменше ще один-два тижні — до початку внутрішнього збирання. Водночас високі ціни можуть утриматися й після виходу на ринок кукурудзи нового врожаю.

🎯Агенція регіонального розвитку Одеської області підписала меморандум про партнерство з американською інжиніринговою компанією AGRICO SALES, Inc., яка спеціалізується на проєктуванні та будівництві об'єктів портової логістики, зернових терміналів і систем перевалки навалювальних вантажів. Співпраця спрямована на залучення американських інвестицій, розвиток портової та логістичної інфраструктури, а також підтримку проєктів післявоєнного відновлення регіону. У межах меморандуму сторони планують: ▪️просувати інвестиційний потенціал Одеської області на міжнародному рівні; ▪️організовувати зустрічі з потенційними інвесторами; ▪️готувати інвестиційні проєкти за міжнародними стандартами; ▪️залучати міжнародних експертів до оцінки перспективних проєктів; ▪️ розвивати портову, логістичну та зерноперевалочну інфраструктуру із використанням міжнародної експертизи та фінансових інструментів.

🟢Уряд Молдови не планує обмежувати імпорт українського зерна, попри заклики частини місцевих аграріїв. Про це заявив прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан.  

«Українці не привезли нам цього сезону жодного кілограма зерна. Не варто шукати проблему там, де її немає. Якщо з’являться ознаки демпінгу або масового імпорту, тоді це питання можна буде обговорювати», — сказав він.

  Прем’єр також повідомив, що на уряд чиниться тиск із вимогою обмежити не лише імпорт, а й транзит українського зерна територією Молдови до румунського порту Констанца. Водночас він наголосив, що країна не відмовлятиметься від доходів, які отримує від залізничного транзиту, і продовжить підтримувати Україну.

Суд визнав недостовірною інформацію про нібито наявність небезпечних концентрацій бензопірену в зерні після сушіння на обладнанні GRECO Group.   У лютому 2023 року під час однієї з галузевих конференцій пролунала публічна заява про нібито наявність небезпечних концентрацій бензопірену в зерні, висушеному на обладнанні GRECO Group.    Після цього компанія звернулася до суду з позовом. У грудні 2025 року суд визнав поширену інформацію недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію компанії, а також зобов'язав відповідача спростувати її у визначений судом спосіб.    Торгово-промислова палата України самостійно здійснила відбір проб кукурудзи після сушіння на теплогенераторі GRECO Group та направила їх до міжнародної лабораторії SGS для дослідження.   Згідно з аналітичним звітом SGS вміст бензопірену у досліджених зразках становив менше 0,5 мкг/кг, тобто був нижчим за межу кількісного визначення лабораторії.   За інформацією компанії, ці самі зразки також були досліджені у випробувальному центрі «Вінницястандартметрологія». Вміст бензопірену там також не перевищив межі визначення методу та становив менше 0,07 мкг/кг.

На Рівненщині ввели в експлуатацію сучасний елеваторний комплекс потужністю 20 тис. т одночасного зберігання. Об'єкт збудували «з нуля» та запустили в роботу за 6 місяців. Про це повідомили в компанії «ЛУБНИМАШ», яка поставляла обладнання.   Комплекс працює як для власних потреб підприємства, так і надає послуги зі зберігання зерна аграріям регіону на давальницьких умовах.   Першим випробуванням для елеватора став сезон сушіння кукурудзи, який розпочався взимку. За даними компанії, зерносушарка працювала з кукурудзою вологістю від 21% до 31% і за сезон забезпечила якісне сушіння близько 30 тис. т зерна.

Соя залишається однією з небагатьох культур, що забезпечує стабільну прибутковість українським аграріям.  На неї високий попит, і у новому сезоні можуть зрости ціни, вважають аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК (ВАР).  

«Вона має важливу перевагу — її можна продати як на внутрішню переробку, так і експортувати. Для сої доступні автомобільна та залізнична логістика, а також зберігається попит у дунайських портах. Крім того, для експорту не потрібно формувати великі партії, як у випадку з кукурудзою: достатньо 200–300 тонн. Саме тому попит на сою традиційно залишається більш гнучким», — пояснюють аналітики.

  Окремі переробники вже озвучують закупівельні ціни на сою нового врожаю на рівні 17–18 тис. грн/т. Водночас за сприятливих логістичних умов, за їхніми оцінками, ціна може зрости до 20–22 тис. грн/т.   Натомість на початку нового МР найбільший ризик зниження цін прогнозують на кукурудзу, говорять аналітики ПУСК.

Основним резервним варіантом зберігання зерна в разі затяжної логістичної кризи більшість учасників ринку називають полімерні рукави.   У НОВААГРО, що працює на Харківщині, зазначають, що окремі елеватори вже майже заповнені.  

«Якщо виникнуть проблеми з розміщенням зерна, будемо максимально використовувати всі складські потужності елеваторів, а додаткові обсяги розміщувати в полімерних рукавах»,— говорить директор департаменту елеваторного бізнесу компанії Дмитро Доброштан.

За його оцінкою, собівартість такого способу зберігання становить близько 450 грн/т за умови оренди пакувальної техніки. Якщо ж підприємство має власне обладнання, витрати можуть знизитися приблизно до 250 грн/т.   В компанії «Кернел» планують масово переводити зерно на зберігання в рукави, якщо клієнти не заберуть його до вересня.  

«Це буде вимушений крок, тому що через використання рукавів зросте собівартість зберігання», — каже Сергій Щербань.   

Більше читайте: Якщо логістична криза затягнеться: як ринок готується зберігати

Ціни попиту на продовольчу пшеницю в дунайських портах України продовжують падати.   Основні причини зниження цін:   ▪️Безпекові ризики та логістика: Через регулярні російські атаки експорт із глибоководних портів практично заблокований, а судноплавні компанії масово уникають цього регіону. Основне експортне навантаження лягло на дунайські порти, проте логістика залишається ускладненою. ▪️Слабкий інтерес покупців: Імпортери наразі не проявляють активного попиту. ▪️Ринкові фактори: Ключові країни-імпортери мають достатні перехідні запаси зерна. Водночас в Україні тривають активні жнива, що супроводжуються проблемами з транспортуванням і вивезенням врожаю нового сезону.   Поточні цінові показники (станом на 5 серпня 2026 року):   🌾Пшениця 2 класу: 170–180 $/т CPT-порт (падіння на 5–15 $/т порівняно з кінцем минулого тижня). 🌾Пшениця 3 класу: 166–178 $/т CPT-порт (зниження на 9–17 $/т).

Станом на 6 серпня в чергах перед п'ятьма сусідніми країнами стоїть 4948 вантажівок на 38 пунктах пропуску. Такі дані у системі «єЧерга».   Найскладніша ситуація на польському напрямку, де зосереджено 4306 автомобілів, або майже 87% усієї черги. Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України.   Найбільші черги зафіксовані на таких пунктах пропуску:   🔹Ягодин – Дорогуськ (вантажівки понад 7,5 т) — 1357 авто, орієнтовний час очікування 6 діб 11 годин; 🔹Шегині – Медика (порожні вантажівки понад 3,5 т) — 492 авто, 4 доби 18 годин; 🔹Шегині – Медика (вантажівки понад 7,5 т) — 374 авто, 4 доби 9 годин; 🔹Орлівка – Ісакча (вантажівки понад 3,5 т) — 308 авто, 2 доби 16 годин; 🔹Рава-Руська – Хребенне (вантажівки понад 7,5 т) — 430 авто, 2 доби 14 годин.