Elevatorist.com

На рейді Суліни перебуває близько 80 суден. Час очікування проходження каналу для суден, що прямують до українських портів, становить 14–17 днів, повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко. Протягом 3–6 вересня до українських портів зайшло лише вісім суден із генеральними вантажами. За таких темпів черга на Суліні найближчим часом суттєво не скоротиться. Водночас час очікування суттєво відрізняється залежно від країни призначення. Судна, що прямують до українських портів, зокрема Рені, Ізмаїла та Кілії, очікують проходження Суліни близько 14–17 днів. Для молдовських портів цей показник становить приблизно 4–7 днів, а для румунських — 3–5 днів.

В УЗ вважають реалістичним експортувати через Молдову 4,5 млн тонн українського зерна на рік, пише «Інтерфакс-Україна».   Для збільшення обсягів перевезень необхідно наростити переробні спроможності прикордонних станцій, оптимізувати контрольні процедури, усунути технологічні обмеження на прикордонних переходах та вдосконалити організацію руху поїздів, зазначили в УЗ.  

«Реалізація зазначених заходів дозволить ефективніше використати наявний потенціал коридору та забезпечити стабільність перевезень у разі зростання попиту на цей маршрут», — додали в УЗ.

🌻Жнива соняшнику тривають уже у 8 областях України: Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Закарпатській та Запорізькій. Аграрії обмолотили 56,01 тис. га та намолотили 89,27 тис. т насіння соняшнику. Найвищу врожайність соняшнику станом на 7 вересня отримують на Закарпатті — 2,25 т/га. Нижча врожайність на Дніпропетровщині — 1,96 т/га, Полтавщині — 1,77 т/га та Херсонщині — 1,17 т/га.

🚉 У серпні УЗ передавала через західні прикордонні переходи в середньому 192,8 вагона із зерновими на добу, що у 2,7 раза більше, ніж у липні, пише RAIL.insider.   Найбільший середньодобовий обсяг зерна у серпні прямував через українсько-польські прикордонні переходи — 56,6 вагона. Це на 43 вагони більше, ніж у липні.   У напрямку Угорщини передавали в середньому 49,4 вагона із зерном на добу, що на 10,5 вагона більше порівняно з липнем.   Через українсько-румунські прикордонні переходи середньодобовий показник зріс до 45,5 вагона — на 43,6 вагона більше, ніж місяцем раніше.

📌Кабмін надає можливості для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами для експортерів аграрної продукції.   Тепер за зверненням експортера Мінекономіки зможе продовжити встановлений Національним банком граничний строк розрахунків на строк до 180 днів.   Можливість продовження строків розрахунків поширюється, зокрема, на експорт та імпорт таких товарів:   🔸пшениці, жита, ячменю, вівса та кукурудзи; 🔸сої, насіння ріпаку та соняшнику; 🔸соєвої, соняшникової, ріпакової та гірчичної олії; макухи.   Додатковий час допоможе аграрним виробникам та експортерам виконувати контракти в умовах складної логістики, зберегти обсяги експорту та забезпечити валютні надходження в Україну. Також це має підтримати українських аграріїв і забезпечити їх ресурсами для проведення майбутньої посівної кампанії.

🌽"Аграрна технологічна компанія" цього року очікує зібрати близько 300 тис. т кукурудзи, однак до наступного врожаю може реалізувати лише частину цього обсягу. Через це компанія планує переглянути структуру посівів, розповів засновник компанії Юрій Дробязко.  

«У мене буде 300 тисяч тонн кукурудзи. Так навіщо мені ще її сіяти? Доведеться всім сидіти на ній, як дракони, розумієш, це ж золото. Я продам всю сою, яка в мене буде, і, напевно, якщо мені пощастить, продам відсотків 60 кукурудзи до наступного збирання», — сказав Дробязко.

  За таких умов наступного року компанія планує змінити структуру посівів. На півночі близько 90% її площ займатимуть соя та квасоля.

«Ми зараз знаходимося на стадії наближення моменту, коли можуть статися незворотні зміни, і перші — вже у вересні.  Згідно з тих опитувань, які ми проводимо з нашими клієнтами і по ринку, кожен третій або четвертий виробник збирається скорочувати площі під озимою пшеницею», — розповів співзасновник та операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький сайту Elevatorist.com.   За його словами, частота таких намірів збільшується по мірі віддаленості від альтернативних шляхів експорту. Відповідно, на Сумщині, Харківщині чи Чернігівщині, напевно, кожен другий планує скорочувати площі. На Львівщині, Тернопільщині, Хмельниччині — кожен п'ятий.     Якщо сільгоспвиробник припиняє виробництво на своїй землі, то в рік, коли він вирішить його відновити, йому доведеться витратити приблизно 9–10 тисяч гривень на рекультивацію, щоб знову зробити землю придатною для виробництва.  

Повністю розмову з Богданом Костецьким читайте за посиланням.

⬇️Україна може втратити понад $5 млрд експортної виручки, якщо блокування зернового експорту через Чорне море триватиме до кінця 2026/27 МР. За такого сценарію країна не зможе вивезти близько 24 млн т зерна, підрахували в аналітичному відділі Forbes Ukraine.   Українські морські порти вперше з 2022 року зіткнулися з фактичною блокадою.   Після посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у другій половині липня кількість суднозаходів різко скоротилася.   У серпні 2026 року Україна експортувала 981 тис. т зернових — у 2,5 раза менше, ніж у серпні 2025 року, за даними Мінагрополітики.

🎯Шукаєш, куди здати зерно? Замовляй підписку на Карту елеваторів України.   👉 Щоб замовити Карту елеваторів України, переходьте за посиланням.   Або ж звертайтеся на пошту elevatorist@latifundistmedia.com

🇺🇦🇮🇹Міністр агрополітики України Тарас Висоцький зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні Карло Формозою.   Одним із головних питань зустрічі стала можлива допомога Італії з тимчасовим зберіганням зерна. Зокрема, сторони говорили про використання зернових рукавів та інших рішень для зберігання, а також про систему ваучерів, за якими фермери зможуть самостійно отримувати необхідні послуги й обладнання.  

«Україна вже залучила близько $35 млн міжнародної підтримки на тимчасове зберігання зерна, зокрема $25 млн від Світового банку та близько $10 млн від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні», — зазначив Висоцький.

  Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість надати підтримку через програми ФАО.

🚛 На західному кордоні України черги з вантажівок Станом на 4 вересня на виїзд з України очікують 7 052 вантажівки. Найбільша черга — на польському напрямку. 🇵🇱 Польща — 5 418 🇷🇴 Румунія — 1 260 🇲🇩 Молдова — 274 🇸🇰 Словаччина — 93 🇭🇺 Угорщина — 7

🌻 Експорт соняшнику до Туреччини виявився не таким вигідним: агрохолдинг продав його українському заводу Один із українських агрохолдингів прорахував економіку експорту соняшнику до Туреччини за ціною $680/т CIF Мармара. Після доставки з господарства до порту ціна для агровиробника знижувалася приблизно до 23,8 тис. грн/т. Формально експорт давав премію $60–70/т, але її могли «з'їсти» додаткові витрати. Тож агрохолдинг вирішив не ризикувати й продав соняшник українському переробному заводу. Більше розрахунків читайте в новині https://elevatorist.com/novosti/23703-agroholding-prorahuvav-vartist-eksportu-sonyashniku-do-turechchini-i-virishiv-prodati-yogo-zavodu-v-ukrayini

На українському експортному ринку зростають ціни попиту на фуражну кукурудзу нового врожаю з поставкою у січні–лютому.   Водночас ціни на найближчі періоди поставок перебувають під тиском пропозиції та логістичних чинників, повідомляє «АПК-Інформ».   За словами аналітиків, квоти на європотяги до західного кордону практично викуплені під інші культури, а в жовтні-грудні очікується стрибок вартості транспорту.  

«Спека спричинила рекордний за 19 років дефіцит кукурудзи в ЄС, що підтримує високий довгостроковий попит на українську кукурудзу. Через блокування глибокодних портів покупці переорієнтовуються на західний кордон та обмежене внутрішнє споживання. Додатково підтримують ціни набуття чинності нових європейських тарифних квот (TRQ) у новому році та стриманість аграріїв у продажах, оскільки вони відмовляються фіксувати низькі поточні ціни й вичікують підвищення цін у майбутньому», — пояснюють аналітики.

  Наразі закупівельні ціни на фуражну кукурудзу нового врожаю з поставкою у січні–лютому переважно становл

Колишньому керівнику державного сільгосппідприємства на Полтавщині повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем.   У 2023 році він продавав пшеницю, соняшник, кукурудзу та іншу агропродукцію шістьом підприємствам за цінами, значно нижчими за ринкові.   Через це держпідприємство недоотримало майже 2,7 млн грн, повідомляє БЕБ.   Досудове розслідування триває.

🚉 У серпні 2026 року  УЗ перевезла майже 1,3 млн т зернових вантажів. Це на 34,7% менше, ніж у липні, та на 53,9% менше, ніж у серпні минулого року.   Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов, пише RAIL.insider.   У напрямку західних прикордонних переходів перевезли 61% загального обсягу зернових, ще 8% вантажів транспортували у напрямку портів Великої Одеси.   Водночас суттєво зросла кількість вагонів із зерном, що прямували на експорт через дунайські порти.

Для українських аграріїв тримати врожай в очікуванні кращих цін — не найкраща стратегія через невизначені перспективи відновлення роботи портів. Таку думку висловив співзасновник брокерської компанії White Brokers Костянтин Халахандрик.   На його думку, фермеру треба вже звикати до думки, що морська логістика може не запрацювати ні в 2026, ні в 2027 році.  

«І якщо «сидіти» кілька сезонів на зібраному врожаї, то, на жаль, колись його таки доведеться продавати. Але вже за процедурою банкрутства, разом з усім господарством», — каже Халахандрик

.

🔴Американська агрокорпорація ADM повідомила про пошкодження свого зернового термінала UEP («Укрелеваторпром») в Одесі внаслідок дронової атаки, що сталася 31 серпня. Про це пише Reuters.   Подробиці щодо масштабів пошкоджень термінала та можливого впливу атаки на його роботу компанія поки не розкриває.

У порту Констанца ввели в експлуатацію нову систему рентгенівського сканування. Вона дає змогу перевіряти вантажний транспорт без необхідності його відкривати або розвантажувати, повідомляє Румунська митна служба. Нову систему сканування встановили в прикордонному митному пункті Констанци. Сканувати будуть транспортні засоби, які митниця відбиратиме для перевірки на основі аналізу ризиків. За допомогою нового обладнання митники зможуть отримувати якісніші зображення та ефективніше виявляти незаконні перевезення і спроби митного шахрайства.

Румунія підтримує збільшення транзиту українського зерна через порт Констанца до країн Близького Сходу та Африки. Це має допомогти знизити світові ціни на продовольство та підтримати стійкість української економіки.   Про це заявила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою перед неформальною зустріччю глав МЗС ЄС в Ірландії, передає «Укрінформ».  

«Ми хочемо сприяти зниженню цін на продовольство, щоб більше людей мали надійний доступ до їжі. Для цього ми підтримуємо транзит українського зерна», — зазначила вона.

ВРУ схвалила законопроєкт №12117, спрямований на вдосконалення роботи індустріальних парків.   Законопроєкт чіткіше розмежовує функції суб’єктів ІП та дозволяє ініціатору створення парку одночасно бути його керуючою компанією без необхідності створювати окрему юридичну особу.   Також документ запроваджує поняття «еко-індустріальний парк». Кабмін зможе встановлювати критерії, яким мають відповідати такі парки.   Серед інших змін — запровадження нового виду цільового призначення земельних ділянок — земель індустріальних парків.   Закон також врегульовує процедури розширення або зменшення площі парків, переходу прав власності на земельні ділянки та включення і виключення парків із відповідного Реєстру.