Elevatorist.com

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №15352. Документ запроваджує обов'язковий перевірочний контроль походження сої та іншої продукції, щоб гарантувати, що їхнє вирощування не призводить до вирубки лісів, пише Latifundist.com.   Документ має наблизити українські правила до вимог Регламенту ЄС 2023/1115. Він стосується сої, великої рогатої худоби, пальмової олії, кави, какао, деревини та каучуку, а також продукції, виготовленої з цієї сировини.   Для аграрного сектору одна з ключових змін стосується сої. Компанії, які ввозять, продають або експортують таку продукцію, повинні будуть збирати та зберігати інформацію про її походження.

Українська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца. Він зараз залишається одним із важливих напрямків збуту. Однак уже в жовтні навантаження на логістику суттєво зросте через активізацію поставок кукурудзи, що посилить конкуренцію між культурами за доступні транспортні потужності.   Про це повідомили аналітики кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.  

«У липні Україна експортувала близько 1 млн тонн пшениці, у серпні — 600 тис. тонн, а у вересні можемо знову наблизитися до 1 млн тонн. Наразі пшениця активно відвантажується через Констанцу. Однак у жовтні на ринок вийде кукурудза, яка конкуруватиме з пшеницею за логістику. Через це темпи експорту пшениці можуть знизитися»,— зазначають у ПУСК.

Філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» продовжує кампанію з укладення довгострокових договорів (договори УСТО) щодо використання власних вантажних вагонів на 2027 рік, пише заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.   В УЗ пропонують такий перелік вагонів:   🔹Зерновози (ЗРВ); 🔹Цистерни нафтобензинові (ЦС); 🔹Цистерни харчові (ЦС); 🔹Напіввагони (ПВ); Цементовози (ЦМВ); Інший рухомий склад філії.

Ціни попиту на фуражну кукурудзу нового врожаю на експортному ринку України пішли донизу, пише АПК-Інформ.  

«Блокування портів Великої Одеси і висока вартість альтернативних маршрутів через Дунай та західні кордони роблять відвантаження кукурудзи нерентабельним у порівнянні з олійними», — зазначають у агенстві.

  Ситуацію додатково ускладнює підвищення Мінекономіки мінімальних експортних цін вище ринкового рівня, що унеможливлює митне оформлення (зокрема до $195 за тонну на CPT).

🌾 У ДАР завершився прийом документів на зернові рукави   Сільгоспвиробники з дев’яти прифронтових областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава для тимчасового зберігання врожаю, повідомляє Мінагрополітики.   📍 Головне про програму:   🔸Обсяги: один полімерний рукав вміщує близько 200 тонн зерна. Загалом заявлена потреба покриває зберігання майже 2,8 млн тонн зернових та олійних культур. 🔸Наступний крок: видача рукавів розпочнеться найближчим часом — одразу після перевірки та верифікації заявок.  

«Для агровиробників прифронтових регіонів можливість зберегти врожай сьогодні критично важлива. Частина складських потужностей пошкоджена або не може повноцінно працювати, тому зернові рукави дають змогу швидко створити додаткові можливості для зберігання без будівництва нової інфраструктури. Наше завдання — підтримати насамперед ті господарства, які найбільше постраждали від війни», – наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

В Україні переробка ріпаку зросла у 2,7 рази, а експорт ріпакової олії — у 2,5 рази порівняно з попереднім маркетинговим роком, повідомляє заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилєвський.  

«Загалом всередині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (минулого року цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом за час вирощування цієї культури в Україні. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази, сягнувши $588 млн»,— пише Кисилєвський.

🚉Можливості України перевозити зерно до портів на Дунаї стало значно складніше через те, що Росія пошкодила міст в Одеській області. Про це повідомила «Укрзалізниця», пише Latifundist.com з посиланням на Reuters.   Коли саме було пошкоджено міст і наскільки серйозними є руйнування, у компанії не уточнили.   За даними «Укрзалізниці», зараз у напрямку дунайських портів для подальшого експорту прямує близько 3 тис. вагонів із зерном. Без використання мосту їм знадобиться 26 днів, щоб дістатися портів.

📍Як аграрії вибирають елеватор? Ми поговорили з ринком і визначили основні критерії Якщо минулого року на елеваторах шукали клієнтів, то зараз через логістичну кризу знайти вільне місце — серйозна задача. Тому фактор номер один — знайти сховище, де візьмуть потрібні об’єми. 📎Щоб обрати елеватори для співпраці, можна користуватися Картою елеваторів. Вона містить дані потужностей, обладнання для доробки зерна та контакти для зв’язку. Купити доступ можна з даними по областях чи по всій Україні.  ✏️Пишіть в коментарях, який критерій для вас найбільш вагомий у виборі елеватора

УЗА направила звернення до Уряду та профільних міністерств із пропозиціями щодо майбутньої системи страхування воєнних ризиків.   ❗️Зокрема Асоціація наполягає, щоб покриття поширювалося не лише на нерухоме майно (елеватори, склади), а й на товарні залишки — зерно, що зберігається на складах і очікує на експорт. Це дозволить безпечно формувати більші торговельні партії та зніме навантаження з прикордонної логістики.   Участь бізнесу в програмі має залишатися виключно добровільною, щоб кожна компанія могла самостійно оцінювати доцільність витрат.

🌻УКАБ запропонував уряду класифікувати експортні вантажі за рівнем доданої вартості, а також першочергово обслуговувати та обробляти в портах продукцію глибокої переробки.   В УКАБі стверджують, що через дефіцит вагонів і труднощі з логістикою, в пріоритет перевезень на експорт необхідно поставити зокрема рослинні олії, шрот та макуху. Бо вартість тонни такої продукції в середньому у 2–4 рази перевищує вартість тонни необробленого зерна.  

«Відповідно, використання дефіцитного залізничного рухомого складу, локомотивної тяги та потужностей припортових терміналів для експорту продуктів переробки забезпечує більший обсяг валюти для економіки держави»,— вважають в УКАБ.

З 2020 року в українській пшениці поступово падає показник клейковини та білка. Про це розповів на конференції «Зерно і переробка: борошно, крупи, комбікорми» представник компанії SGS Сергій Онищенко.  

 «Білок з 20-го року падав, падав, падав і так зараз залишився на показнику 11,5-11%. І клейковина теж падала, падала, падала і опустилась до 18,6-18,4, а останні роки до 19,9-19,7»,— зазначає Онищенко.

  Нагадаємо, показники білка та клейковини дуже важливі для виготовлення борошна. В борошномельній партії потрібно тримати клейковину в інтервалі 22-22,4. Білок має бути десь 12-12,2%.

🔴Російський БПЛА атакував 17 вересня судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів, повідомляє АМПУ. Загинув капітан судна, троє членів екіпажу отримали поранення. Інформація щодо стану судна уточнюється.

Питання з експортом українського зерна можна було б вирішити дуже швидко і бюджетно, якщо організувати експортний коридор у Гданськ чи Констанцу, вважає експерт зернового ринку Ігор Проценко. За його думкою, для цього треба прокласти широку колію до Гданська або Констанци.

«І я знаю, що румуни на це пішли б, вони підтримали б такий проєкт обома руками. Від Вадул-Сірет до Констанци менше 600 км, а з Рені або Ізмаїла всього 200-250 км. Туди міг би поїхати наш вагонний парк — 20 тисяч зерновозів. Це парк, якого, умовно кажучи, в п'ять разів більше, ніж у всій Європі. Він би поїхав на максимальній швидкості і перевіз би необхідні об'єми», — говорить учасник ринку.

📌Більше читайте за посиланням.

Попри зниження цін на пшеницю нового врожаю, споживачам не варто очікувати миттєвого здешевлення продуктів її переробки. Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський.   Він назвав кілька причин, того, чому ціна на борошно та хліб не падає слідом за сировиною.

 «Переробні підприємства не переходять на нове зерно одномоментно через період післязбирального дозрівання пшениці. Наразі млини лише частково (від 10% до 50%) додають зерно врожаю 2026 року до помольних партій, продовжуючи працювати на сировині 2025 року, закупленій за вищими цінами. Повний перехід на новий врожай відбудеться не раніше листопада», — говорить Родіон Рибчинський.

За словами експерта, пряма трансформація ціни сировини в ціну готового продукту неможлива. Певне коригування цін на борошно у бік зниження можливе лише наприкінці осені.

🌾Українські експортери пшениці можуть скористатися окремою квотою ЄС для третіх країн обсягом 2,3 млн т після того, як Єврокомісія відмовилася збільшувати квоту безпосередньо для України, розповіла голова комітету УКАБ з євроінтеграції Олександра Авраменко на конференції «Зерно і переробка». За її словами, Україна зверталася до Європейської комісії із запитом щодо збільшення квоти на пшеницю. Однак у ЄК зазначили, що торговельні умови вже переглядали минулого року, тому наразі змінювати обсяг квоти не планують. При цьому для українського зерна залишається інший канал постачання. В ЄС діє окрема квота для третіх країн на імпорт пшениці, її обсяг становить 2,3 млн т, і, за словами Авраменко, наразі вона майже не використана.

В Україні зараз є більше запитів на модернізацію переробних підприємств, аніж на будівництво нових. Про це на конференції «Зерно і переробка: борошно, крупи, комбікорми», розповів генеральний директор українського представництва компанії Buhler Андрій Шаран.  

«Реальність така, що зараз не час будувати нове, зараз час зберегти те, що є. І не тільки зберегти, а й укріпити, і модернізувати, і довести до такого рівня, щоб дійсно гідно зустріти виклики європейського ринку, до якого ми всі прямуємо», — говорить керівник

.

Від сьогодні в Україні прийнято Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку ГМО».    Але, як стверджують експерти, в Україні зараз не зареєстровано жодного ГМО сорту/гібриду жодної культури. ГМ-соя та ріпак вирощують, але поки не буде офіційно зареєстровано хоч один ГМ-сорт, система повноцінно не запрацює, пише видання SuperAgronom.com.   Виконавчий та регіональний директор у Східній Європі Асоціації «Дунайська Соя»  Володимир Пугачов говорить, що для вітчизняного виробника поки що майже нічого не змінюється. Він або працює з оригінальним сертифікованим не-ГМ насінням, яке внесено в державний реєстр сортів. Або працює з ГМ-сортом, знаючи, що порушує закон (або ж із сортом невідомого походження чи з контамінованим насінням).   Коли ж все запрацює, з’являться нові виклики. Одним з них стане готовність усієї інфраструктури — від державного управління та експертних комісій до лабораторій і, учасників ринку.

🔥Отримати теплоенергію можна від будь-якого сухого зерна, але це не означає, що його можна просто засипати в перший ліпший котел замість пелет, ствержують експерти елеваторного ринку.   

«… Під час спалювання треба враховувати, наскільки елементи котлів чи цього теплогенеруючого обладнання пристосовані до спалювання культур, які можуть мати дещо інші параметри — за зольністю чи за якимись іншими характеристиками», — каже експерт Роман Лукашенко.

  📌Більше по темі читайте за посиланням.

До кінця року торгівля українською кукурудзою в напрямку ЄС упирається в логістичні обмеження як з українського, так і з європейського боку. Через це ліквідність та спотові ціни перебувають під тиском, повідомляють аналітики Spike Brokers. Європейські покупці мають обмежені можливості подавати додаткові вагони через дефіцит доступного парку. З українського боку збільшення обсягів стримує пропускна спроможність перевалки. Водночас форвардний ринок на період після Нового року виглядає ліквіднішим. Українську кукурудзу із завантаженням у європейський вагон на січень-березень можна торгувати в діапазоні 195–196 €/т, а на квітень-червень — 197–198 €/т. Фізичний експорт кукурудзи з України за 1–10 вересня становив 150,7 тис. т.