Elevatorist.com

🏗 Польська логістична компанія Frontier Logistics ініціює будівництво спеціалізованого термінала для українського агроекспорту та шукає українських співінвесторів.   За задумом компанії, він має стати своєрідним «страховим полісом» на випадок нових перебоїв із морською логістикою. Про це заявив власник та голова правління Frontier Logistics Бартош Пенчковський, повідомляє УКАБ.

На пункті пропуску «Порубне — Сірет» на кордоні з Румунією завершили перший етап модернізації вантажного термінала. Облаштували нове цементобетонне покриття, систему водовідведення та очищення стічних вод, встановили павільйон прикордонної служби, систему радіаційного контролю та зовнішнє освітлення. Наступний етап передбачає встановлення сучасного обладнання для митного та прикордонного контролю, а також облаштування додаткової інфраструктури.

Дефіцит потужностей для зберігання зерна в Україні цієї осені може сягнути 11 млн т, а на його покриття необхідно $44 млн.   Тому міжнародні донори планують передати українським фермерам до 10 тис. зернових рукавів та модульні сховища. Про це йшлося під час робочої зустрічі Мінагрополітики з представниками ООН, ФАО та Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).   Керівниця ФАО Шахноза Мумінова повідомила, що перші поставки зернових рукавів за підтримки міжнародних донорів очікуються найближчим часом.

«НІБУЛОН» влітку 2026 року встановив наземні сонячні електростанції на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.   Загалом власними СЕС тепер оснащені 5 елеваторів компанії.   Залежно від режиму роботи елеватора кожна сонячна електростанція покриває від 25% до 50% його потреб в електроенергії.   СЕС на трьох філіях мають загальну потужність фотоелектричних модулів до 350 кВт. Станції обладнані інверторами HUAWEI та 546–566 двосторонніми (bifacial) сонячними панелями потужністю до 620 Вт кожна.

Чотири роки тому наші морські порти були єдиними воротами для агроекспорту. А що тепер? Блокада 2022 року перевернула логістику догори дригом: ЄС на час став головним хабом, Китай майже зник із топів по кукурудзі, а Туреччина раптово захопила першість, тим часом як пшениця знову масово поїхала до Північної Африки. Показуємо на сухій статистиці та яскравих графіках, як кардинально змінилася географія нашого зерна та олії. 📌Про зміни в географії експорту українських зернових читайте за посиланням.

Україна спільно з Румунією та Європейською комісією працює над розблокуванням логістичних вузьких місць на Дунаї. Мета — відновити цілодобову роботу румунських лоцманів на морському каналі Суліна, що значно пришвидшить рух суден до українських портів.   Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.   Паралельно йде підготовка українських лоцманів. Після отримання сертифікатів вони зможуть самостійно проводити судна каналом Суліна.

🚢На українському фрахтовому ринку вже другий тиждень майже відсутні пропозиції на перевезення костерами з Рені та Ізмаїла. Причина — вкрай обмежена доступність суден і зростання ризиків виконання рейсів, повідомила CEO ASAP Agri та брокер Atria Brokers Крістіна Серебрякова. Станом на 25 серпня понад 50 суден очікували проходження Сулінського каналу, тоді як у напрямку українських портів Дунаю щодня рухалися лише 5–7 суден. Ситуація може погіршитися у разі несприятливих погодних умов найближчими днями. Під час сильного затору на Суліні у 2022–2023 роках судна чекали понад місяць.

💰На Київщині детективи БЕБ з кіберполіцією викрили конвертаційний центр, через який проводили тіньові операції в аграрному секторі. До схеми залучили понад 60 компаній із ознаками фіктивності, які переводили одержані кошти у готівку та віртуальні активи. Агропродукцію закуповували у виробників за готівку, не відображаючи такі операції в бухгалтерському та податковому обліку. Під час подальшого продажу продукції в Україні та за кордоном використовували документи з неправдивими даними про її походження, вартість і характеристики. За даними слідства, продукції створювали фіктивну історію походження, а гроші від її продажу переводили в тіньовий обіг. Частину коштів конвертували у віртуальні активи, щоб приховати їх походження та уникнути фінансового моніторингу.

🚢 Через зупинку глибоководних портів потоки спрямувалися на Дунай, що призвело до серйозного затора. Біля Сулінського каналу в територіальних водах Румунії на прохід до українських портів зараз чекають 50–60 суден. Частина з них простоює понад тиждень.   Головні причини транспортного колапсу, за даними операційної менеджерки Avalon Shipping Катерини Кононенко:   🔹Зростання черги: критичною позначкою було 20 суден — коли їх стало більше, система не витримала. Ситуацію погіршили погода, закриття каналу на кілька днів та свята в Румунії. 🔹Кадровий голод: прохід можливий лише з румунськими лоцманами, яких банально не вистачає. Українських фахівців на цій ділянці залучити не можна. 🔹Бюрократія: оформленням суден займається лише одна комісія (на одне судно йде до 2 годин). Якби таких комісій було 3–4, чергу вдалося б розігнати швидше. 🔹Закриті списки: суднові агенти не мають доступу до черги й дізнаються про лоцмана лише за годину до проходу, через що неможливо нормально планувати логістику. 🔹Пріоритети сусідів: румунська сторона насамперед пропускає судна, що прямують до власних портів Румунії.   💸 Фінансові втрати: Простоювання коштує дуже дорого. Демередж для судна дедвейтом близько 6 тис. тонн зріс до $6–7 тис. на добу (раніше було близько $4 тис.).   Ця ситуація вкотре доводить, наскільки критично для українського агроекспорту мати стабільно працюючі Великі одеські порти та розвивати альтернативні шляхи.

Україна та Світовий банк готують розширення підтримки агровиробників: додатково $25 млн можуть спрямувати на закупівлю обладнання для тимчасового зберігання зерна в прифронтових регіонах. Як зазначив прем’єр-міністр Сергій Корецький, наразі міжнародні донори вже підтвердили виділення $10,5 млн на ці потреби для малих і середніх господарств. Новий етап фінансування дозволить суттєво покращити логістику врожаю на місцях та зменшити навантаження на транспортні артерії.

⚖️ В Україні зареєстрували два законопроєкти про тимчасове скасування експортних мит на соняшник, сою та ріпак на час воєнного стану. Про можливі наслідки розповіла аналітик олійного ринку ІА «АПК-Информ» Світлани Киричок:   ⚔️ Удар по переробниках: Найбільше ризикує ринок соняшнику. Скасування мита посилить боротьбу за сировину між експортерами та внутрішніми переробниками на тлі заблокованого вивезення олії з глибоководних портів.   🇪🇺 Вихід на ринок ЄС: Потенційними покупцями в новому сезоні можуть стати країни Центральної Європи, де через аномальну літню спеку знизили оцінки власного врожаю.   🇹🇷 Інтерес Туреччини та Молдови: Туреччина залишається залежною від Чорноморського регіону, а проблеми з поставками з РФ можуть перенаправити потоки до нас. Молдова також може збільшити закупівлі після зняття обмежень.   💰 Ціни не злетять одразу: Експертка застерігає від завищених очікувань. Значну частину прибутку від експорту «з'їсть» складна логістика через обмежений доступ до портів.  

«За поточних умов значну частину потенційного додаткового заробітку від експорту заберуть витрати на логістику, особливо за напрямками, де доступ до портів залишається обмеженим», — пояснила аналітик

.

🌻Болгарія перевірятиме всі партії насіння соняшнику, що імпортуються з України, на залишки пестицидів. Про це заявив міністр сільського господарства та продовольства Болгарії Пламен Абровскі, пише ASAP Agri. Болгарія поступово стає ключовим напрямком для експорту нового врожаю українського соняшнику. Частину обсягів уже законтрактували на вересень, а на жовтень також пропонуються нові партії. 💰Посилені перевірки в Болгарії можуть збільшити витрати експортерів на лабораторні аналізи, спричинити затримки під час оформлення вантажів і підвищити ризик відмови у прийманні окремих партій.

📉 Європейські покупці повністю зупинили закупівлі украънськоъ пшениці на західному кордоні через вичерпання безмитної квоти ЄС.   Подальші поставки до Європи тепер вимагають сплати мита, через що наше зерно втрачає цінову перевагу.   📉 Ситуація всередині країни: Минулого тижня внутрішні ціни на пшеницю переважно падали. Пропозиція висока, але через логістику аграріям дедалі складніше знаходити покупців.   🚢 Зміна логістики: Основні потоки зерна зараз переорієнтовані на українські дунайські порти та румунську Констанцу.   📈 Ціни в Констанці: На базисі DAP Констанца зафіксовано невелике зростання: Пшениця 2-го класу: до 244 $/т Пшениця 3-го класу: до 241 $/т   💡 Аграріям доводиться адаптуватися до нових логістичних реалій та перенаправляти експортні потоки в обхід західного кордону.

🌾 В Україні запустили агротехнологічну платформу E-ZERNO, яка дозволяє розміщувати заявки, порівнювати ринкові пропозиції та укладати прямі угоди в одному цифровому середовищі.   Платформа об’єднує фермерів, трейдерів, дистриб’юторів та інших учасників аграрного ринку.   E-ZERNO охоплює весь процес укладання угоди — від пошуку партнера до її завершення і працює за логікою біржової торгівлі, де всі етапи угоди відбуваються в єдиному цифровому середовищі.   Після досягнення домовленостей сторони можуть обмінюватися документами, підписувати їх через сервіс електронного документообігу «Вчасно», проводити взаєморозрахунки та користуватися фінансовими інструментами для супроводу угоди.   Платформа вже працює та має основний функціонал для розміщення заявок, порівняння цін і укладання прямих угод між учасниками аграрного ринку.

🌬«Кернел» підписав кредитну угоду на €100 млн з Експортно-інвестиційним фондом Данії для будівництва вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України.   Це перший вітроенергетичний проєкт «Кернел».   Вітрова електростанція складатиметься з 21 турбіни. Їх поставить та встановить данська компанія Vestas.   Також на об’єкті планують встановити промислові системи накопичення енергії, які допомагатимуть балансувати виробництво електроенергії у години пікового навантаження.

Вартість модульних зерносховищ залежно від місткості становить орієнтовно $6-12 за 1 м³. Про це розповів директор та співвласник компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович.   СТОВ «Млинище» на Житомирщині використовують такі зерносховища четвертий рік.   Керівник господарства Юрій Дмитрієв розповів, що у модульних сховищах зберігають сою, соняшник та кукурудзу. В одне сховище поміщається близько 350 т соняшнику та 550-600 т сої або кукурудзи — залежно від способу завантаження.   📌Більше про модульні зерносховища читайте за посиланням.

Maersk з 1 вересня 2026 року змінює тарифи на інтермодальні перевезення стандартних сухих вантажів між Україною та терміналом Gdańsk DCT у Польщі.   Для експорту з України до Гданська ставка становитиме від $1400 до $1950 за 20DV та від $1500 до $2300 за 40HC/DV залежно від терміналу.   Найнижчі ставки для 20- та 40-футових контейнерів діятимуть при перевезенні з терміналу Мостиська — $1400 та $1500 відповідно.

Минулого тижня закупівельні ціни на соняшник нового врожаю в Україні продовжили стрімко зростати. За даними ІА «АПК-Інформ», подекуди вартість підвищувалася на 500–1000 грн/т.   Головна причина — стриманість аграріїв, які не хочуть продавати сировину за раніше запропонованими рівнями.   🌻Ціни попиту: переважно 20,5–21,5 тис. грн/т СРТ-завод. 🌻Форвардні ціни: окремі компанії все ще тримають рівень 19–19,5 тис. грн/т СРТ. 🌻Продукція переробки: учасники ринку повідомляють про дефіцит вільних запасів як соняшникової олії, так і шроту. 🌻Експортний апетит: попит активно зміщується в порти, зокрема зростає інтерес з боку Болгарії та Туреччини.

Станом на кінець серпня Росія не встановила повної блокади українських портів.  

«Сьогодні немає тотального блокування, є спроба тотального блокування, але по 3-4 кораблі на день заходять і виходять з Великої Одеси, незважаючи на те, що вони (росіяни, — ред.) бʼють по портовій інфраструктурі», — сказав Презедент України Володимир Зеленський.

  Він зазначив, що вирішення цієї проблеми передбачає два напрями: переговори з Росією та посилення протиповітряної оборони зернового коридору.

За придбану у червні українську сільськогосподарську техніку та обладнання Мінекономіки виплатило аграріям 174,7 млн грн компенсації. Загальна вартість придбаного становила 838,3 млн грн з ПДВ. Серед придбаної техніки — культиватори, борони, сівалки, жниварки, трактори, обприскувачі, причепи та напівпричепи, транспортери, зерносушарки, теплогенератори та інше обладнання українського виробництва.