Elevatorist.com

🚉Через неефективну систему румунської залізниці, планові обсяги вивозу українського зерна знижуються, констатує керівник служби флоту та комерційної діяльності перевалки департаменту логістики агрохолдингу «Кернел» Михайло Кравченко.  

«Реалії залізниці Румунії є більш важливими для майбутньої реформи української залізниці ніж положення європейських директив», — говорить Михайло Кравченко.

  Він зазначає, що головна проблема румунської залізниці у несинхронізованісті дії інфраструктури та приватного перевізника у напрямку порту Констанца через використання румунської системи IMComm.  

«Поїзд може тривалий час очікувати дозволу на подальший рух, а коли таке «вікно» з'являється, у перевізника саме в цей момент може не бути локомотива»,— розповідає Михайло Кравченко.

  Коли локомотив прибуває, раніше узгоджена нитка в системі вже зникає, і поїзд знову простоює. Тому попри готовність інфраструктури, через неузгодженість ресурсів незалежних учасників зернові поїзди надовго застрягають у дорозі, що створює дефіцит порожніх вагонів.

Ситуація з невчасним поверненням державою ПДВ трейдерам приводить до того, що вони починають виплачувати аграріями виплати за зерно частинами. Таку схему оплати ввела вже трейдингова компанія Yurol .   В компанії 86% вартості зерна виплачують одразу, а решту 14% — після отримання бюджетного відшкодування ПДВ.   Генеральний директор компанії Віталій Рачун пояснив, поки ПДВ не повертається, з кожним оборотом грошей на закупівлю зерна залишається дедалі менше. А дорогий експорт через Дунай і простої суден додатково тиснуть на бізнес.  

«Зроблю сім-вісім оборотів — значна частина мого капіталу залишиться у невідшкодованому ПДВ. То за що мені далі купувати зерно? Чим працювати? Основна робота зернотрейдера — це ж не просто зерном торгувати. Це працювати з капіталом, з оборотними коштами. А якщо вони заморожені й ти не можеш їх крутити — все. Гроші, які лежать без діла, — це мертвий капітал», — пояснює Віталій Рачун. 

За його словами, у компанії вже застрягло понад 26 млн грн бюджетного відшкодування.

Два птахівничі господарства на Закарпатті інвестували у власні потужності для переробки та зберігання. Про це повідомляє компанія-виробник елеваторного обладнання «Зерновий дім».   Загалом встановлено 12 оперативних ємностей SUKUP із конусним дном загальною місткістю 2400 м³.   Інвестиції у ємності дають змогу завчасно закуповувати зернову сировину за нижчими цінами, поступово переробляти її на корми та зберігати готову продукцію для подальшого використання, говориться в повідомленні.

Єгипет для державних закупівель пшениці встановив мінімальне значення сили борошна (показник W) на рівні 160. Така інформація поступає з ринку, розповів ASAP Agri.генеральний директор компанії Mediterranean Star For Trading Company Ltd Хешам Соліман (Hesham Soliman).  

«Я чув про це сьогодні, але поки що не бачив жодних офіційних документів. Я думав, що це стандартні специфікації, за якими ми всі імпортуємо, то чому ж навколо W зараз точиться стільки розмов?» — зазначає Хешам Соліман.

  За його словами, ця вимога стосується лише державного сектору, і їй відповідає російська, українська, румунська та французька пшениця.   Цей крок стався після проблем із хлібопеченням, пов'язаних із попередньою болгарською партією з показником W нижче 160 близько трьох місяців тому.

Європейці дивляться на вступ України до ЄС з погляду захисту себе від великого і дуже конкурентного агросектору. Про це  розповіла голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко в інтерв’ю Latifundist.com.   Вона зазначає, що є певні подвійні стандарти. З одного боку — від українського агро вимагають виконувати стандарти ЄС, з іншого — обмежують доступ до власного ринку.  

«Ми намагаємося пояснити, в яких умовах живемо. Європейці нам кажуть: «Прийміть наші стандарти». Добре, ми їх приймемо. Далі що? Ми ні вивеземо, ні доїдемо, ні до вас не зайдемо. Самі собі будемо продавати продукцію за європейськими стандартами. А економіка в цьому тоді де?», — говорить представниця УКАБ.

🚢 Перевезення зерна костерами з українських дунайських портів до Єгипту може коштувати 120$/т і більше, повідомляє ASAP Agri з посиланням на фрахтовий відділ Atria Brokers. За оцінками брокерів, судновласники, яким потрібно пройти через Суліну для подачі судна під завантаження, пропонують ставки переважно в межах 95–105$/т. Однак через можливі затримки на два-три тижні фактичні витрати на перевезення можуть зрости до 115–120$/т або навіть перевищити цей рівень. Ситуація ускладнилася 13 жовтня, коли з 6:00 ранку Сулінський канал знову закрили для судноплавства через несприятливі погодні умови. За прогнозами, складна погода може зберігатися протягом 13–20 жовтня, що створює ризик нових затримок.

В Україні продовжують рости ціни на сою, повідомляють аналітики ІА «АПК-Інформ». Причиною стала конкуренція між переробниками та експортерами за сировину, пропозиція якої залишається обмеженою. Переробники переважно пропонували за сою 16,7–17,2 тис. грн/т на умовах CPT. В окремих випадках ціни попиту сягали 18 тис. грн/т.

🌾💰E-ZERNO планує запустити систему, яка гарантуватиме аграріям оплату за продане зерно.   Гроші покупця зберігатимуться в банку, а продавець отримуватиме їх після того, як елеватор підтвердить поставку. Про це в інтерв'ю Latifundist.com розповів засновник E-ZERNO Владислав Кремено.   Компанія розглядає можливість укладання тристороннього договору, в якому елеватор або зерновий термінал виступатиме незалежною стороною.   Більше про систему читайте за посиланням.

У «Кернел» випробували новий підхід до завантаження модульного зерносховища. Цього разу компанія розмістила його безпосередньо на ґрунті та обійшлася без телескопічного транспортера, розповів керівник департаменту зберігання «Кернела» Сергій Щербань. Оскільки зерносховище розташоване далеко від технологічного обладнання, компанія організувала заїзд вантажівок безпосередньо всередину складу. Це дозволило завантажувати зерно без використання телескопічного транспортера «Брестон».

У Чорному морі 13 жовтня під удар трьох безпілотників потрапило судно Chelsea 3, яке належить українському власнику та ходить під прапором Мальти, пише Reuters.   Атака сталася приблизно за 33 км від узбережжя Болгарії. Судно зазнало пошкоджень, однак усіх 15 членів екіпажу — 7 українців та 8 азербайджанців — вдалося врятувати. П'ятьом морякам знадобилася медична допомога, серйозних травм немає.   За інформацією Reuters, тієї ж ночі безпілотники атакували ще одне судно поблизу Болгарії. Воно затонуло. Відомо про порятунок одного члена екіпажу.

В Україні призупинили відшкодування ПДВ бізнесу на суму близько 18 млрд грн через брак коштів у державному бюджеті. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко. За словами Марченка, уряд намагається покрити нестачу фінансування внутрішніми ресурсами. Для цього активізували роботу з детінізації економіки та залучення коштів через державні запозичення. Паралельно тривають переговори з міжнародними партнерами.

🚢 За даними ASAP Agri, фрахтовий ринок демонструє різноспрямовану динаміку. Ставки на перевезення зерна костерами переважно залишаються стабільними, тоді як баржевий фрахт на Дунаї продовжує зростати.   Канал Суліна знову працює, тому замовники перевезень просять знижки. Але власники кораблів знижувати ціни відмовляються (а дехто навіть піднімає), бо бояться обстрілів цивільних суден.   У підсумку замовники й власники кораблів не можуть домовитися, тому нових контрактів підписують дуже мало.   Окремо судновласники виставляють вищі ставки на судна, які завершують розвантаження в дунайських портах і можуть швидше стати під нове завантаження. За такий тоннаж вони просять премію в середньому 10–15$/т.

Лідерка фракції «Національне об’єднання» в Національній асамблеї Франції Марін Ле Пен заявила, що вступ України до Європейського Союзу може посилити конкуренцію для французьких фермерів і скоротити частку Франції в аграрному бюджеті ЄС.   Про це вона написала в соцмережі X, передає Укрінформ.  

«Якщо Україна вступить до Європейського Союзу, ми будемо першими, хто програє, причому з двох причин. Ми не лише зіткнемося із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики, виділена французькому сільському господарству, істотно скоротиться», — стверджує Ле Пен.

Поблизу хорватського міста Рієка 10 жовтня сталася аварія вантажного потяга, який перевозив зерно, ймовірно, з України. Одинадцять вагонів зійшли з рейок і впали в ущелину, повідомила Європейська правда з посиланням на Teklic.hr. Інцидент стався 10 жовтня о 9:25 на під'їзді до станції Мея. Потяг належав приватному залізничному оператору «Трансагент». Причини аварії встановлюють поліція та профільне агентство з розслідування транспортних інцидентів. Коли на пошкодженій ділянці відновлять рух поїздів, поки невідомо.

Перехідні залишки зерна в Україні можуть сягнути 38 млн т. Але зберігання збіжжя на є критичною проблемою для України загалом. Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, пише Kurkul.com.   За його словами, дефіцит потужностей може сягати 8–12 млн т зерна. Однак його компенсують зернові рукави.  

«На жаль, в нас є випадки обстрілів елеваторів. А рукави не має сенсу обстрілювати, бо вони розосереджені на великій площі. Ті пошкодження, які цьому рукаву може нанести умовний шахед, і те, що в ньому зберігається, вони за вартістю просто не співставні з вартістю того шахеда», — пояснив Соколов.

  Водночас, він зауважує, що у прифронтових областях ситуація складніша. Там пошкоджені елеватори, важко знайти майданчики для розміщення зернових рукавів, а зерно доводиться перевозити в інші місця.

МХП очікує, що витрати на досушування кукурудзи нового врожаю будуть приблизно на рівні минулого року.   Наразі компанія збирає зерно з вологістю 16–22%, а врожайність культури, за попередніми результатами, становить 5–10 т/га, розповів Федір Куртєв, директор з агровиробництва у рослинництві МХП, пише SuperAgronom.com.  

«У сучасних умовах важливо оцінювати не лише отриману врожайність, а й сукупні витрати на вирощування, збирання, досушування та логістику. Саме співвідношення витрат і кінцевого результату визначає економічну ефективність вирощування культури. Тому під час планування наступного сезону будемо враховувати фактичні результати 2026 року, щоб ухвалювати зважені рішення щодо технології вирощування та оптимізації витрат», — кажуть в МХП.

  Суттєво скорочувати площі під кукурудзою у 2027 році компанія не планує, оскільки значну частину врожаю використовує для власних потреб.

🚉 За перші шість діб жовтня УЗ перевезла на експорт 184,4 тис. т зерна. Це на 9,3% більше, ніж у вересні. Майже 94% експортних перевезень припало на західні прикордонні переходи (166,2 тис. т). Про це повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов. На Дунайський напрямок, до Ізмаїла та Рені, доправили 14,5 тис. т зерна — на 65,7% менше, ніж у вересні. До портів Великої Одеси залізницею перевезли лише 3,77 тис. т.

Елеватори НВБУЛОНу прийняли понад 1 млн тонн зерна врожаю 2026 року.  

«Перший мільйон тонн нового врожаю — це насамперед результат довіри наших партнерів-агровиробників і щоденної роботи команди «НІБУЛОНу». Ця довіра особливо цінна для нас у прифронтових регіонах, де кожна тонна зібраного та доставленого зерна потребує надзвичайних зусиль», — зазначив директор з логістики та експлуатації елеваторів «НІБУЛОНу» Сергій Калкутін.

🎵 Мої очі ліхтарики, а в голові — де знайти потрібний елеватор? 👀 Просто відкривайте Карту елеваторів 😎 Шукаєте елеватор поблизу? Треба дізнатися про потужності та послуги? Плануєте логістику зерна? Хочете менше блукати у відрядженнях? Усе на одній карті. Менше пошуків — більше конкретики. Карта елеваторів від Elevatorist.com — щоб очі світилися від знайдених варіантів, а не від розпачу! ➡️ ПОСИЛАННЯ ⬅️