[естéт] газета: канал редакції

#анонс 📢 культурно-мистецька ініціатива "Внутрішність" оголосила старт прийому заявок на участь у "Фестивалі імені Зіни Самвидавко" До участі організатори запрошують усіх, хто має : ▪️зін ▪️артбук ▪️комікс ▪️ фотокнигу ▪️або інше друковане незалежне видання 📌 подаватися на одноденний фестиваль самвидаву можна до 15 липня включно ⏱️ Коли: 19 липня 📍Де: укриття "Друк" (м. Харків) [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

Музей Ханенків попередив про ризик повернення евакуйованих експонатів в Україну Невдовзі спливають терміни законного перебування українських музейних предметів за кордоном. Однак Верховна Рада досі не розглянула законопроєкти про збереження та евакуацію культурної спадщини під час воєнного стану. Через це частину експонатів, можливо, доведеться повернути в Україну попри постійні російські обстріли. На це звернула увагу директорка музею Ханенків Юлія Ваганова. Вона також наголосила, що міжнародні виставки є важливим інструментом культурної дипломатії і дозволяють розповідати світові про українську культуру.

для повноти картини:

актуальний матеріал у колег: https://lb.ua/culture/2026/07/02/749064_ukrayinski_muzeyniki_zaklikayut.html?fbclid=IwZnRzaASzcRRleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAo2NjI4NTY4Mzc5AAEeuLNgN0ZPjmh6dFzNL02kfDMJvb_8IrE5avwgdVyejDeji0MpAKD1gx21OYc_aem_T8YFlWgceAeC90G0MSgr3w#mr3pyc2zg6tzrah2h

🚢 🇺🇦 2 липня - День військово-морських сил Збройних Сил України "Підняття українського прапора над кораблями Чорноморського флоту 1918 р.", Леонід Перфецький [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

#адміноффтоп на передовицях західних ЗМІ і соцмереж сьогодні — двоє російських персонажів, які видерлися на Empire State Building з прапором з якимось рандомним слоганом а-ля "Мир во всём мире" і там заручилися... "Совет да любовь", звісно, але після такої ночі як була сьогодні в Україні, російські молодята — не те, що очікуєш побачити першим ділом в медіа

🇨🇦 1 липня — Національний день Канади тому сьогодні показуємо Вам Leo Mol Sculpture Park у Вінніпегу Leo Mol (Леонід Молодожанин) - народився 1915 р. в місті Полонне (Хмельницька область), мистецьку освіту отримував у Відні, Берлінській академії мистецтв та Королівській академії мистецтв у Гаазі (Нідерланди). У вихорі Другої світової Леонід Григорович опинився за межами України і 1948 року осів у Канаді. Там багато і плідно працював, в основному з монументальною скульптурою. 1962 року його проєкт пам'ятника Шевченку для Вашинґтона переміг у міжнародному конкурсі; він створив пам’ятники Папам Римським (Павлу VI, Івану XXIII, та Івану-Павлу II), кардиналу Йосипу Сліпому, королеві Великобританії Єлизаветі ІІ, багато паркової та міської скульптури за значні досягнення у мистецтві його нагородили Орденом Канади, він отримав звання академіка Королівської канадської академії мистецтв 1990 року Лео Мол подарував Вінніпегу близько 300 своїх скульптур, частина яких розміщена у парку, який нині має його ім'я. Тут же розміщенні галерея (Leo Mol Gallery) і меморіальний музей митця [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

"Голову Селянина" (1911) Казимира Малевича днями продали на лондонських торгах Sotehby's за трохи більше £3 млн цікаво, що провенанс цієї невеликої гуаші веде аж до колекції Герінга, роботи з якої тепер вже не часті гості аукціонів загалом на цьому аукціоні наторгували на £393,4 млн і побили європейський рекорд оффлайн торгів 📌 більше — в матеріалі [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

Христос-Архітект, 1910 Микола Касперович 📌 1 липня — День архітектури України

у львівському парку з'явився новий фонтан-скульптура «Викрадення Європи», створений митцем Ярославом Мотикою (1943–2025) спільно з його колегами-скульпторами та ветеранами російсько-української війни 📌 детальніше — у матеріалі [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

у Львові обрали очільницю Львівського муніципального мистецького центру [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

не все в середу Петра, як казала бабця адміна, цього року — Петра в понеділок, що теж в принципі непогано 😉 Вітаємо всіх Петрів і Павлів!

«Петрування» Теофіл Копистинський 1873 р. «Петрування» – невеликого розміру картина Теофіла Копистинського, в якій митець зобразив давній український звичай – свято пастухів, яке відзначалося влітку кожного року у день святих Петра і Павла. За селом на пасовищі зібралася група молодих пастухів і дівчат у народному одязі відзначити своє свято. Хтось частується, хтось танцює. Своїм характером картина нагадує сентиментально-ідилічні жанрові сцени тогочасного віденського живопису, під впливом якого був молодий Копистинський (картина є частиною колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького)

поки одна адмін каналу вечір п'ятниці у Львові провела дивлячись сагу про генія, прядиво, плентання і тд, інша адмін у Києві була на вернісажі проєкту, де теж було про генія і прядиво, нитки, але є один нюанс, як то кажуть 😅 «Геній — той, хто віднаходить далекі нитки в цьому прядиві, де не діє причинність. Творить мовчання і розуміє, що його мовчання — з іншого матеріалу, ніж в інших» — цитата Дубовика з експозиції «Лабіринтів значень»

вчора в Українському Домі в Києві відбувся вернісаж персонального виставкового проєкту «Лабіринти значень» Олександра Дубовика виставка зібрала ~ 250 робіт: від полотен 1950-х аж до робіт крайніх років. Тут і його сугестивно-релістичні полотна, і гуашеві серійні варіації, і невеликі тиражні ліногравюри, і пейзажі Києва (зокрема Лаври, яку він з товаришами називав Лувром), є й про його монументальні проєкти — мозаїки, вітражі та розписи споруд особлива частина виставки (і осердя художнього наративу експозиції) — славнозвісний знак-символ «Букет», що його митець сам протиставляє квадрату Малевича чим «населений» світ митця: фантомами, обелісками, конями, тріумфаторами? Треба йти на виставку, аби побачити 😉

#анонс 📢 у Львівському культурному хабі триває OPEN CALL митців-початківців з усієї України до участі у груповому виставковому проєкті “Зростання” проєкт, реалізований у межах програми ЮНЕСКО, покликаний зафіксувати зріз мистецтва художників-початківців, що “зростають” під час російсько-української війни в Україні. Виставка сфокусується на мистецтві як просторі посттравматичної рефлексії та дослідить, як мистецькі практики виникають і трансформуються в умовах триваючої війни у межах програми буде відібрано п’ять митців, які отримають: ▪️ фінансову підтримку у розмірі до 2000 дол. США для створення нових або завершення початих робіт; ▪️ кураторський супровід від Олесі Домарадзької; ▪️ можливість представити свої твори у груповій виставці “Зростання” у Львівському культурному хабі. 📌 подати проєкт можна до 28 червня [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

#адміноффтоп гадаю, Музей Івана Марчука у нас вже є, просто він постав у формі тригодинної* кіносаги про те, чому його бути немає *- насправді, довшої, просто я сьогодні могла собі дозволити тільки 3 години

25 червня 1951 року помер український живописець, графік та педагог, очільник мистецького відділу Пресової кватири Легіону УСС Осип Курилас навчаючись у Краківській академії мистецтв, він належав до найактивніших студентів свого часу: здобув п’ять срібних медалей і дев’ятнадцять нагород у мистецьких конкурсах. Згодом став комерційно успішним митцем, педагогом та очільником мистецької школи Олекси Новаківського у Львові особливе місце у спадщині Осипа Куриласа посіли роботи, присвячені Українським Січовим Стрільцям. Не менш вагомою стала релігійна творчість мистця: у своїх іконах та храмових розписах він сміливо вплітав українські етнографічні мотиви та живу народну образність. Роботи Куриласа й сьогодні можна побачити у храмах Львівщини, Польщі та української діаспори в Північній Америці через рік після смерті художника, радянська влада знищила 164 його роботи. Вилучені до спецфонду творів «що не мають музейного значення», вони були спалені за рішенням спеціальної комісії 1952 року помер Осип Курилас у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі ▪️Осип Курилас з виконаними ним портретами товаришів по службі / Фотоархів Легіону Українських Січових Стрільців ▪️ Осип Курилас у фронтовій майстерні / Фотоархів Легіону Українських Січових Стрільців ▪️"В Коші УСС", 1915 ▪️ "Ревія мод у краківському парку", 1912 ▪️ "На Гуцульщині", 1942 (художні твори з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького) [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

"Моряк із гвинтівкою", 1932. Онуфрій Бізюков (колекція Національного художнього музею України) [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

⛵25 червня — день Моряка “Мистецька кар’єра Татліна пролягала через море. (...) Старанного хлопця взяли на морський корабель, саме так Володимир Татлін уперше побачив світ: плавав у Чорному, Середземному і Червоному морях, дістався аж до Індії. Після подорожей загартований морем Володимир повернувся до батьківського дому в Харкові. За рік Євграф Татлін помер, і Володимир зрозумів, що єдиний шанс заробити грошей на життя – повернутися на корабель. Улітку 1904 року Татлін вступив до Одеського училища торгового мореплавання. У морі двадцятирічний юнак провів ще один рік. Заробив достатньо грошей і зійшов на велику землю, щоб навчатися в художніх школах Пензи і Москви. У море він повернеться ще 1911 року і привезе звідти щонайменше дві картини у стилі кубізму – “Матрос” (автопортрет) і “Рибний торговець”. "Татлін: Київ" (стаття Г. Бегічевої "Зустріч з минулим". Вітчизна. 1968 #2) "Матрос" (автопортрет), 1911. Володимир Татлін [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram