[естéт] газета: канал редакції

🔹 "Під тентами", 1967. Роман Сельський 🔹 "Біля моря. 16-та станція Великого фонтану", 1980-ті. Василь Рябченко 🔹 "Пляж", 1987. Зеновій Флінта 🔹 "Крим. Мис "Ріг Кабана", 1983. Любомир Медвідь [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

🔥 у фейсбуці знову палає цього разу палкá (арт)суперечка зайнялася через дописи митця Нікіти Зігури. Він опублікував кілька світлин своєї скульптури "Пластиліновий чоловічок", яка зараз експонується на салонній груповій виставці у Монако, і доповнив пост авторським описом концепції проєкту, де було зокрема й таке: "...зараз політики грають в таку ж гру (гра пластиліновими чоловічками, в яку грав Зігура з братом у дитинстві - ред.) тільки живими людьми, але на відміну від наших дитячих ігор ніхто не оживає… Нових солдатиків або силою відловлюють на вулицях або обманом, пропагандою та грошима заманюють до армії. А далі вони відправляються у м’ясорубку війни і сотнями тисяч гинуть у цій жахливій грі. Дуже радий що є можливість представити цю роботу на міжнародній виставці, адже українські куратори здебільшого не приймають антивоєнні висловлювання, сьогодні інша «повістка». Дивна відбувається ситуація, з одного боку багато хто цінує мистецтво авангарду, як сміливий вислів митців минулого, з іншої сторони сьогодні ці ж поціновувачі авангарду бояться антивоєнних висловлювань і вторять слово в слово державній пропаганді" у коментарях, яких під дописами назбиралося вже кілька сотень, опоненти прямо кажуть, що зараз такі "антивоєнні висловлювання" від українського митця (тим паче на міжнародну аудиторію) - це повний зашквар і пахне абсолютно беззмістовними "просто перестать стрелять" і "это война Путина", наративів, які здебільшого просувають т. зв. "хорошие русские". Коментатори також закидають мистцю те, що з початку повномасштабного вторгнення він не живе і не працює в Україні, тому не коректно з його боку коментувати питання військової служби та мобілізації (хтось з коментаторів навіть затегав СБУ з закликом звернути увагу на цей "антивоєнний" артоб'єкт і його автора) сам митець написав, що є люди, які його підтримують, з розумінням ставляться до концепції його твору, яка, перш за все, про жахливе становище з правами людини (с), але публічно про це не заявляють, бо бояться "культури відміни", погроз і доносів

уточнення до попереднього допису: наразі оприлюднено інформацію, що до суду Польщі надійшов не позов, а заява щодо забезпечення позову, тобто прохання до суду тимчасово захистити права позивача, щоб рішення суду потім можна було виконати. Така заява, наприклад, може мати на меті зупинити певні дії з майном (у цьому випадку — з творами мистецтва), зокрема повернення їх до України після закінчення виставки заяву щодо забезпечення позову подають до подачі позову, разом із ним або під час судового розгляду, з чого можна зробити висновок, що сам позов про відновлення майнових прав або у планах, або вже поданий

у Польщі спадкоємці роду Любомирських подали судовий позов про відновлення їхніх майнових прав на дві картини з колекції Львівського історичного музею, які зараз експонуються на виставці у польському Слупську представники спадкоємців Любомирських стверджують, що вони походять із колишньої колекції їхнього предка Анджея Любомирського йдеться про «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття та «Портрет юнака» роботи Алойза Рейхана (1850). твори належать до державної частини Музейного фонду України та перебувають у Польщі виключно на умовах тимчасового експонування в межах міжнародного виставкового проєкту «Пограниччя Європи. Зі скарбниці Львівського історичного музею», повідомили у Львівському історичному музеї про ситуацію вже поінформували Міністерство культури України, Львівську обласну раду, Львівську обласну державну адміністрацію, та інші компетентні органи державної влади, які координуватимуть подальші правові дії попри судовий позов, Львівський історичний музей очікує завершення всіх необхідних правових процедур та розраховує, що після завершення експонування всі музейні предмети, включно із зазначеними двома картинами, будуть безпечно повернуті до України

23 липня після тривалої важкої хвороби пішла з життя львівська мисткиня-керамістка Ганна Друль

who wore it hugged the kitty better? Lucian Freud vs Lyubomyr Medvid 😼

21 липня — день народження Давида Бурлюка (1882-1967), поета-футуриста і художника-авангардиста, одного із найяскравіших у своєму поколінні, а ще артпродюсера, імпресаріо та містифікатора циліндр і лорнет, які на початок минулого століття вже вийшли з моди, були прикметною частиною образу Бурлюка, майстра епатувати "пристойну публіку" дебелий, поважний чоловік, Давид Давидович носив розкішні костюми і екстравагантні аксесуари... особливо любив чорні шовкові циліндри, мав їх кілька, а на вухо чіпляв моносережку з великою перлиною цей образ доповнювався лорнетом (який начебто колись належав якомусь наполеонівському маршалу) і скляним оком (Бурлюк свого часу втратив одне око і носив протез), яке Давид Давидович міг виймати й протирати прямо під час читання поезії в богемних ресторанах та кабаках. Іноді цим оком він навіть замахувався на глядачів... деякі дослідники вважають, що саме втрата ока вплинула на те, як Бурлюк сприймав світ, і відобразилася в його авангардному живописі [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

🔹 "Купальниці на річці Рибищі. Косів", кінець 1960-их 🔹 "Мати з дітьми на пляжі", 1970-ті 🔹 "Купальниці біля річки", середина 1970-х 🔹 "Пляжниці", 1961 (роботи Романа Сельського) [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

#артстарт_тижня Марґіт Сельська на пленері у Жовкві, 1973 [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

"Футбол", 1961 Пабло Пікассо [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

італійський бренд Loro Piana уклав трирічне партнерство з римською Галереєю Боргезе і фінансуватиме реставрацію однієї картини на рік. Перша на черзі — "Весна" зі знаменитого триптиха Якопо Бассано "Весна, осінь і зима" [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

вихідні у Львові прогнозуються спекотними, втім прохолоду завжди можна знайти у тутешніх музеях та галереях. Зробили добірку проєктів, на які ходили цього тижня дивитися самі і можемо тепер порадити й вам: 🔹 "КРОК. КРОС. О-КЛИК" 📍 Львівський палац мистецтв ретроспективна виставка малярства Любомира Медвідя зібрала понад 70 його робіт, створених впродовж майже шести десятиліть, — від ранніх циклів “Периферії” та “Евакуації” до масштабної серії “Блудний син” 🔹 "Штрихом і духом" 📍 Львівська національна галерея імені Бориса Возницького одна з двох виставок творів Любомира Медвідя, які зараз тривають у Львові і присвячені ювілею художника. В експозиційних просторах Палацу Лозинського представлені його графіка (з 1960-х рр й до сучасних композицій) та сакральне мистецтво 🔹 "ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак" 📍 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького в експозиції зібрані твори Василя Ярича, Олександра Дяченка та Олександра Бабака — художників-монументалістів, які все життя працюють із простором. Виставка триває до 19 липня (неділя), у день фінісажу — експозиція працюватиме лише до 16:00. Більше про "ТУТ" - читайте у матеріалі від кураторки проєкту на нашому сайті 🔹 "Тривога лягає поруч" 📍Львівський муніципальний мистецький центр вернісажний проєкт цього тижня, особиста виставка Софії Короткевич присвячена, як можна здогадатися з назви, тривозі. Проєкт — своєрідна документація культури виживання, яку авторка репрезентує в художньому склі, відеоінсталяціях та інших медіумах [естéт]-ичних вихідних! [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

минулого тижня Джонатан Андерсон представив кутюрну колекцію Dior осінь/зима 2026-2027 у садах паризького музею Родена колекція стала своєрідним омажем творчому доробку американської скульпторки Лінди Бенгліс (Lynda Benglis). Таким чином Андерсон підхопив традицію своєї попередниці Марії Грації К'юрі — створювати кутюр, надихаючись постатями мисткинь. Його дебютна кутюрна колекція, представлена в січні, була триб'ютом творчості керамістки Магдалини Одундо (Magdalene Odundo) прикметний метод Бенгліс — трансформація тканин у тривимірні об'єкти за допомогою скручування, плісування та формування. Андерсон для кутюрної колекції Dior переносить цю логіку на шовк, атлас, денім та тюль: тканина перестає бути просто драпуванням і набуває форми арт-об'єкта маловідомий, але цікавий момент: сам Крістіан Діор спочатку починав як галерист, робив покази картин Сальвадора Далі, Альберто Джакометті та Жана Кокто ще до того як взявся до показів на подіумі. Тож співпраця Андерсона (і попередників) із сучасними митцями — не якась новація, а послідовна робота з ДНК бренду після показу багатьох, звісно, цікавило одне питання, чи була якась з runway-суконь спойлером весільної сукні Тейлор Свіфт, яку для співачки створив Джонатан Андерсон. Вигляд весільної сукні Свіфт навіть після весілля, яке відбулося напередодні паризького показу, тримався у суворій таємниці, тому це було гарячою темою для обговорення [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

до 19 липня у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові триває виставка «ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак» Ярич, Дяченко та Бабак — художники-монументалісти, які все життя працюють із простором. Упродовж десятиліть вони створювали роботи, покликані жити в колективній пам’яті, вкорінюватися в міське середовище і формувати візуальний ландшафт незалежної України виставка «ТУТ» у Львові — унікальна нагода простежити еволюцію художніх пошуків цих трьох авторів, які впродовж десятиліть формували власні мистецькі світи, балансуючи між глибиною філософського осмислення та досконалістю академічної пластичності й виразної живописної мови також львівська експозиція стала дебютним майданчиком для низки творів, вперше на масову авдиторію представлена скульптура Олександра Дяченка «Піраміда», малярське полотно Олександра Бабака «Ноги» та скульптурна композиція Василя Ярича «Адам і Єва» у матеріалі для [естéт] газети кураторка Карина Лазарук розповідає про виставку та одну з трьох ниток її експозиційного наративу — скульптуру Василя Ярича 📌 ВИРАЗНІСТЬ НЕДОСКОНАЛОСТІ У ПЛАСТИЦІ ВАСИЛЯ ЯРИЧА [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

десятки тисяч людей намагаються дістати квитки, щоб побачити гобелен із Байо у Британському музеї виставка відкриється лише у вересні, але всі білети розкупили вже зараз, абсолютний sold out впродовж доби. Музей каже, що це був найуспішніший день із продажу квитків за всю його (майже трьохсотлітню) історію у день відкриття продажів в онлайн-черзі було зафіксовано 80 000 людей, час очікування на покупку — 9 годин. Наступного дня в черзі очікувало 40 000 охочих, але квитки закінчилися майже одразу, вранці. Наступні старти продажів анонсовані на жовтень та січень 2027 гобелен з Байо повернувся до Британії вперше за останні тисячу років. Одна з найбільш знаних пам’яток середньовічного мистецтва, яку створили в Англії в перші десятиліття нормандського вторгнення. Цікаво, що предмет, який всі називають "гобеленом", насправді не гобелен у класичному визначенні файбер арту, а гаптоване (вишите) у специфічній техніці сюжетне полотно. Воно має приголомшливу довжину 70 метрів і зображає сцени нормандського завоювання невдовзі після створення, полотно вивезли до Франції. Досі воно зберігалося у спеціальному музеї норманського містечка Байо. Торік музей закрили на реконструкцію, тому гобелен, після реставрації, відправили на гастролі до Лондона [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram

😉 цікаво, чи тепер у Львові будуть черги на наїв? нова виставка "НАШІ" в ZAG [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram