МОНограм

​​З метою аналізу наявності та стану виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку та фінансування наукової і науково-технічної діяльності в областях України Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України було проведено дослідження стану фінансування науки в регіонах України. Про це йшлося на колегії МОН сьогодні, 2 березня. У межах дослідження було проведено такі заходи: 📌 моніторинг даних з відкритих джерел у інтернеті; 📌 аналіз результатів відповідей голів обласних державних адміністрацій; 📌 проведення регіональних зустрічей; 📌 проведення фокус-дискусій. «Отримані результати показують, що сьогодні жодна із 17 областей, що надали відповідь, не мають окремої регіональної (територіальної) програми наукового чи науково-технічного розвитку. Проте варто зазначити, що в окремих регіонах передбачені невеликі за обсягом видатки, що фінансують наукові заходи і проєкти та є складовими різних цільових програм на розвиток освіти, молоді, інвестиційної або економічної діяльності областей», – зазначила голова Ради молодих вчених при МОН Олеся Ващук. Також вона повідомила, що є області, які взагалі не фінансують наукову та науково-технічну діяльність регіону додатковими місцевими коштами. «Для розвитку інноваційної діяльності країни варто долучати всіх науковців. Провідною інноваційною екосистемою, наприклад, є Sikorsky Challenge, що створена у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського для залучення творчої молоді в інноваційне підприємництво. Позитивні результати діяльності дозволили щороку розширювати свої межі та залучити інноваційні університети. Цей досвід варто врахувати для акумулювання наукового потенціалу в регіонах», – підкреслив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Докладніше

​​Для освітян та управлінців проведуть інформаційну сесію “Еразмус+: можливості міжнародної співпраці для сфери професійної освіти”. Учасників ознайомлять із можливостями участі в освітніх проєктах Еразмус+ до 2027 року, а також розкажуть про використання потенціалу міжнародного співробітництва у реформуванні професійної освіти. Дата вебінару: 4 березня 2021 року. Початок: об 11:00 (орієнтовна тривалість – 1,5 год.). Реєстрація: до 12:00 3 березня за посиланням. Інформація буде цікава: 👉 представникам облдержадміністрацій та навчально-методичних центрів; 👉 закладам професійно-технічної освіти (керівникам, викладачам та майстрам виробничого навчання); 👉 організаціям учнівського самоврядування. Ознайомитись із попередньою програмою вебінару можна тут. Захід відбудеться за підтримки Національного Еразмус+ офісу в Україні та Команди підтримки реформ МОН. Кількість місць обмежена.

​​До 2023 року Міністерство освіти і науки України має побудувати ефективну систему управління закладами профосвіти, посилити їхню співпрацю з бізнесом, покращити зміст та якість такої освіти, а також покращити її імідж. Для швидкого досягнення цих завдань у межах Програми ЄС EU4Skills залучатимуться міжнародні експерти. Вже зараз організації з Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії працюють над втіленням конкретних компонентів. У понеділок, 1 березня 2021 року, закладам профосвіти та регіональним управлінцям презентували проміжні результати роботи команд та подальший план їхньої роботи. Планується, що вже навесні експерти розпочнуть зустрічі в пілотних регіонах Програми: Львівській, Вінницькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Рівненській та Чернівецькій областях. «Уряд і Міністерство освіти та науки щодня працюють над тим, щоб профосвіта стала привабливою для випускників шкіл. Молодь має побачити, як можна перетворити свій талант у справу життя і швидко стати фінансово незалежними. Нашим головним партнером у цьому завданні виступає Європейський Союз, і для нас важливо використати досвід іноземних країн, у яких профосвіта більш престижна серед молоді», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. Докладніше

​​Сьогодні, 1 березня 2021 року, оголошено конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022‑2023 рр. Організаторами конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки і Науково-дослідна рада Литви. Прийом заявок триває до 4 травня 2021 року. Пріоритетні напрями: 👉 інформаційні та нові виробничі технології (лазерні, прецизійні, механотронні, робототехнічні, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо); 👉 енергетика та енергоефективність; 👉 екологія та раціональне природокористування; 👉 науки про життя, нові технології лікування та профілактики найпоширеніших хвороб, дослідження у сфері біотехнології, біоінженерії та генетики; 👉 нові речовини та матеріали; 👉 пріоритетні проблеми у сфері соціальних та гуманітарних наук; 👉 технології оборонного спрямування. Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств у статуті яких зазначається діяльність із проведення наукових досліджень України, та науково-дослідних груп установ Литовської Республіки. Докладніше

Чи знали Ви, що найбільше вступників із Донбасу прагнуть здобути в Україні медичну (1-ше місце) та юридичну освіту (2-ге місце). Саме ці спеціальності є нині лідерами для вступу на бюджетну форму навчання.  3-тє місце – спеціальність «Комп'ютерні науки».  4-те місце – «Менеджмент». 5-те місце – «Економіка». А для кримчан найбільш привабливими спеціальностями (за рахунок коштів Державного бюджету) є «Менеджмент» (1-ше місце) та «Інженерія програмного забезпечення» (2-ге місце).  3-тє місце – «Медицина». 4-те місце – «Право».  5-те місце – «Економіка».  Вступники з тимчасово окупованих територій обирають абсолютно різні університети для здобуття в Україні вищої освіти. Лідерами за кількістю студентів з Криму є такі заклади вищої освіти:  1) Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського;  2) Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; 3) Національний університет «Львівська політехніка».  Найбільш популярні за кількістю вступників з Донбасу наступні ЗВО:  1) Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля; 2) Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; 3) Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». За ініціативою Президента України у 2020 році вперше (за квотою-2) право вступати до українських ЗВО отримали не тільки діти з тимчасово окупованого Криму та м. Севастополя, а і діти з тимчасово окупованої частини Донбасу та лінії зіткнення.  Минулого року обсяг квоти-2 збільшено до 12 755 місць, що майже в 5 разів більше, ніж у 2019 році. Ми чекаємо українців з тимчасово окупованих територій на навчання додому!

Думаєте, що розвивати дуальну освіту в профтехзакладах складно? А от Краматорське вище професійне училище №14 доводить протилежне! 😎 Тут успішно співпрацюють з роботодавцем понад 20 років. Разом з Новокраматорським машинобудівним заводом профтех готує кваліфікованих верстатників. На підприємстві для учнів створюють стипендійні програми та доплачують за добре виконану роботу. Не дивно, що у 2020 році з 176 учнів, які навчались за дуальною формою, на Новокраматорському заводі залишилися працювати аж 123 випускника. 😏 Про ефективну співпрацю училища з підприємством читайте у нашому спецпроєкті на порталі LIGA.net bit.ly/2MrFx9x

​​Завдяки оновленню конкурсу на створення навчально-практичних центрів місцева влада разом із закладами профосвіти зможе самостійно вирішувати, за якими професіями відкривати навчально-практичний центр. Про це розповів заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук сьогодні, 26 лютого 2021 року, під час огляду одного з таких центрів на базі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу. На його створення було надано майже 2 млн гривень з держбюджету. Новостворений центр орієнтований на професії «Кухар», «Кондитер» та «Офіціант». Для практичного навчання учнів встановили нову професійну техніку, меблі та посуд, системи вентиляції. Також у приміщеннях здійснили капітальний ремонт. «Коли ми бачимо реальні успіхи закладів профосвіти: від ідеї створення сучасних осередків до вже завершених проєктів, – це дуже мотивує боротися за більші інвестиції в профосвіту. Цього року ми маємо намір створити щонайменше 50 таких центрів у профтехах. Тож сподіваємося, що ще декілька десятків закладів невдовзі матимуть такі сучасні, модернізовані центри», – зазначив Ігор Гарбарук. У грудні 2020 року у Львівському коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу, зокрема, відкрили навчально-практичний центр готельного комплексу «Діамант». Окрім практики для учнів, там проводитимуть перенавчання дорослих та підвищення кваліфікації фахівців, які вже працюють.

Ми прагнемо залучити якомога більше дітей, які завершили навчання в закладах загальної середньої освіти на тимчасово окупованій території після квітня 2014 року, до здобуття освіти в Україні. Про всі кроки МОН у цьому напрямі детально розповідаю у відео, опублікованому вище. ☝️ Окремо хочу навести важливі статистичні дані, що говорять самі за себе.   Студенти, які вступили до українських закладів вищої освіти  • через освітні центри «Крим-Україна»: 2016 рік – 153 особи; 2017 рік – 204 особи; 2018 рік – 254 особи; 2019 рік – 265 осіб; 2020 рік – 397 осіб; • через освітні центри «Донбас-Україна»: 2016 рік – 855 осіб;  2017 рік – 1346 осіб;  2018 рік – 1522 особи;  2019 рік – 1600 осіб; 2020 рік – 1629 осіб. У 2020 році було створено освітні центри на базі 195 закладів вищої освіти України. До роботи щодо прийому осіб з тимчасово окупованих територій за спрощеною процедурою вперше долучилися всі ЗВО, які належать до сфери управління МОЗ, а також 14 ЗВО, які належать до сфери управління Мінкультури, та 3 ЗВО – від МВС. У 2020 році запрацювала окрема Урядова гаряча лінія (0-800-504-425) для вступників з ТОТ, яким надано понад 7 тисяч консультацій.

​​У Стратегії розвитку профтехосвіти до 2023 року, схвалену колегією Міністерства освіти і науки України, виписані основні напрями, за якими відбуватиметься модернізація галузі. Вже зараз МОН працює над критеріями вдосконалення мережі. До того ж розпочато роботу над профільним законопроєктом, на який галузь чекає вже кілька років. Про це йшлося сьогодні, 26 лютого 2021 року, під час наради представників Міністерства, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій з директорами закладів профосвіти та управлінцями Львівщини. «Наприкінці минулого року колегія МОН схвалила Стратегію розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року. Вона визначає чотири основні цілі для профтехосвіти: побудову ефективної системи управління, посилення співпраці закладів та бізнесу, покращення змісту та якості такої освіти, а ще – зміну її іміджу. Це дуже важливий стратегічний документ, який разом з новим законом докорінно змінить профосвіту в Україні. Звісно, після схвалення всіх документів ми покроково розпишемо напрями подальшої роботи як на національному рівні, так і на регіональному», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. Докладніше

​​До завершення реєстрації для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні 2021 року лишився тиждень – вона триватиме до 5 березня. До цього ж дня також можна внести зміни в персональні дані учасника ЗНО, якщо в Сертифікаті учасника ЗНО виявлено помилку. Наразі для участі в ЗНО й державній підсумковій атестації зареєстровано 211 259 осіб, які обрали 859 321 тестування. До п’ятірки найпопулярніших предметів ЗНО, які обирають учні, входять: ▪️ історія України – цей навчальний предмет обрали 164 018 осіб, ▪️ математика – 163 696 осіб, ▪️ українська мова і література – 141 665 осіб (66 640 осіб зареєструвалися для участі в тестуванні з української мови), ▪️ географія – 99 935 осіб, ▪️ англійська мова – 84 514 осіб. Підтвердженням факту реєстрації для участі в ЗНО є Сертифікат, який особа, що реєструвалась, отримує в індивідуальному конверті разом із реєстраційним повідомленням. Якщо Сертифікат не надійшов, слід перевірити стан опрацювання реєстраційних документів за допомогою спеціального сервісу. Якщо особа вже має Сертифікат, однак виявила помилку в персональних даних, можна внести необхідні зміни до 5 березня, скориставшись спеціальним сервісом ”Внести зміни”. Основна сесія ЗНО цьогоріч розпочнеться 21 травня тестуванням з хімії й триватиме до 15 червня – цього дня відбудеться тестування з географії. Про всі деталі цьогорічного ЗНО можна дізнатися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

26 лютого в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Одним із пріоритетних напрямів держави з початку російської агресії проти України є збереження життя і здоров’я дітей, які проживали або проживають на тимчасово окупованій території України, та забезпечення їхнього права на освіту. Дякую телеканалу "ДОМ" за можливість долучитися до телемарафону та розповісти про основні кроки Міністерства освіти і науки України для навчання дітей з тимчасово окупованих територій. Крим – це Україна!

​​Торік 6 закладів професійної освіти Львівської області отримали кошти на створення навчально-практичних центрів за 13 робітничими професіями. На їхнє облаштування з державного бюджету було спрямовано понад 8,5 млн гривень. Цього року регіон подав 9 заявок на створення таких центрів за рахунок субвенції в розмірі 13,7 млн гривень. Уже в березні МОН визначить заклади, які отримають фінансування на створення центрів. Про це розповів заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук сьогодні, 25 лютого 2021 року, під час робочого візиту до Львівщини. Разом із представниками МОН заклади, де торік були створені навчально-практичні центри за кошти держбюджету, також відвідала голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль. «Зараз на Львівщині працює чи не найбільша мережа профосвіти у всій країні: 56 закладів. Тому логічно, що щороку ми отримуємо від них багато, порівняно з іншими регіонами, заявок на створення навчально-практичних центрів. Уряд заклав у бюджет 2021 року 150 млн гривень, і ми плануємо вже найближчим часом розподілити ці кошти між закладами, які ініціювали створення центру. До того ж, співфінансуюючи їх створення з місцевою владою, ми бачимо реальну мотивацію областей розвивати робітничі професії та профосвіту», – пояснив Ігор Гарбарук. Докладніше

​​Оприлюднено план заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. Саму Концепцію Уряд ухвалив 5 серпня 2020-го. Документ визначає комплекс заходів, пов’язаних з формуванням і розвитком навичок науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності та готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії, популяризацією науково-технічних та інженерних професій, поширенням інновацій у сфері освіти. “Відповідаючи на глобальні виклики цифрової трансформації та ключові наукові й технологічні тенденції, одним з пріоритетних напрямів розвитку усіх країн світу стає STEM-освіта (наука, технології, інженерія і математика). Сьогодні у світі велику увагу приділяють вивченню математики та інженерії. Тому відповідність змісту навчання суспільно-економічним запитам держави має бути основою нової філософії природничо-математичної освіти”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Докладніше

​​Сьогодні, 24 лютого, Уряд ухвалив розпорядження КМУ «Деякі питання реорганізації закладів освіти» з метою вдосконалення структури Національної академії державного управління при Президентові України та Дніпропетровського, Львівського, Одеського, Харківського регіональних інститутів державного управління. «В умовах децентралізації наше завдання – модернізувати мережу закладів вищої освіти, створити потужні та сучасні університети з метою покращення конкурентних можливостей здобуття якісної освіти та забезпечення потреб регіонального ринку праці висококласними й мотивованими фахівцями, а також поліпшити рівень підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і фахівців місцевого самоврядування», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Докладніше

Учора відбулося перше засідання робочої групи з підготовки законопроєкту «Про професійну освіту». На цей документ профтехосвіта очікувала багато років. Я вітаю старт розробки документа, який має стати справжнім поштовхом до розвитку та модернізації галузі. Без професійної освіти економічний розвиток країни просто неможливий. Багато можна говорити про економіку, але якщо не буде кваліфікованих робітничих кадрів, то не варто очікувати її зростання. Саме тому новий закон про професійну освіту, безсумнівно, має слугувати тому, щоб зруйнувати стереотипи про непотрібність або буцімто непрестижність кваліфікованих робітничих кадрів. Адже насправді все з точністю до навпаки. Ще з 2016 року у сфері професійної освіти розпочато процес децентралізації, але юридично це питання так і залишається невнормованим. Зокрема, важливо врегулювати відповідальність різних рівнів управління системою, створити умови для її розвитку. Нагадаю, що Міністерство освіти і науки у співпраці з фахівцями на колегії схвалило Стратегію розвитку професійно-технічної освіти. Цей документ враховує головні виклики сучасної економіки. Крім того, МОН та управління освіти на місцях вже зараз активно працюють над оновленням обладнання й створенням ефективної мережі закладів професійної освіти. Переконаний, що новий законопроект відповідатиме нашим стратегічним цілям, ґрунтуватиметься на найкращих практиках українських стейкхолдерів і європейських стандартах. Водночас закликаю розробників законопроєкту враховувати реалії на місцях, дослухатися до практичного досвіду та позиції самих закладів освіти, а також місцевих органів влади, яким вони підпорядковані. Дякую депутатському корпусу та колегам за початок плідної роботи й професійний підхід.

​​Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо процедури обрання керівника закладу вищої освіти» № 1216-IX, який Верховна Рада підтримала 5 лютого 2021 року. Документ удосконалює процес обрання керівника закладу вищої освіти шляхом запровадження другого туру виборів. Також уточнюється процедура встановлення результатів виборів та конкретизуються умови для проведення повторного конкурсу на заміщення посади керівника вишу. Зокрема, закон доповнює статтю 42 Закону України «Про вищу освіту» положеннями, згідно з якими у разі, якщо у виборах керівника вишу взяли участь дві або більше кандидатур і жодна з них не набрала понад 50% голосів, на сьомий день проводиться другий тур виборів поміж двох осіб, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів. Якщо обрана за конкурсом кандидатура не пройшла спеціальну перевірку, протягом тижня після закінчення спецперевірки оголошується новий конкурс на заміщення посади керівника вишу. У разі якщо вибори визнані такими, що не відбулися, або жодна з кандидатур не набрала необхідної кількості голосів, протягом тижня з дня встановлення результатів виборів оголошується новий конкурс. Таким чином забезпечується волевиявлення трудового колективу, якість виборчого процесу, усуваються корупційні ризики, які виникають при призначенні виконувача обов’язків керівника закладу вищої освіти, а також численні проблемні питання щодо умов і порядку обрання та призначення на посаду його керівника. Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

​​У середу, 3 березня 2021 року, відбудеться національний семінар «Фінансові інструменти підтримки імплементації завдань Спільного порядку денного для Чорного моря та Стратегічного порядку денного з досліджень та інновацій в Україні». Головною метою семінару є отримання інформації щодо можливостей залучення фінансування проєктів у межах Чорноморської діяльності та отримання інформації про можливі механізми підтримки відповідно до інструменту Спільного порядку денного для Чорного моря. Дата: 3 березня, 10:00-14:00 Онлайн-трансляція: платформа Webex. Реєстрація за формою – до 1 березня. Під час семінару учасники зможуть дізнатися про наступне: ▪️ можливості в межах Спільного порядку денного для Чорного моря; ▪️ наявні інструменти та механізми підтримки, зокрема й фінансові; ▪️ досвід участі українських та європейських інституцій у вищезазначених інструментах; ▪️ можливості фінансування конкретних проєктних пропозицій. Семінар розраховано на широке коло стейкхолдерів, чия діяльність пов'язана з Чорним та Азовським морями.

Дослідження цифрових навичок педагогів та керівників профтехів допомогло зрозуміти реальний стан справ і скерувати ресурси в найбільш популярні напрями. Наприклад, у межах EU4Skills кілька закладів профосвіти отримали нове обладнання. Також наприкінці року понад 1000 викладачів профтехів пройшли 128 онлайн-вебінарів з підвищення цифрових компетентностей. Опитування, проведене після завершення вебінарів, показало, що 95,6% учасників готові застосовувати здобуті знання та лише 3,2% сумніваються в їх практичності. Про це розповіли представники Міністерства освіти і науки, Програми ЄС EU4Skills та компанії Microsoft Україна сьогодні, 23 лютого 2021 року, під час спільної онлайн-презентації результатів та подальшого плану впровадження цифрових технологій у профосвіту. Докладніше

​​Сьогодні, 23 лютого 2021 року, відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. «У сучасному світі успіхи держави багато в чому обумовлені рівнем розвитку науки. Саме науковці своїми досягненнями, напрацюваннями, знаннями визначають місце нашої держави у світовому економічному просторі. Ваша наполеглива праця, творчий потенціал та багаторічний досвід знайшли своє відображення в роботах, які заслуговують найвищої оцінки та світового визнання. Пишаюся тим, що серед нас є інноватори, які сприяють обороноздатності нашої держави, розробляють новітні оптичні матеріали та інші важливі наукові розробки», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Докладніше

​​Щонайменше два тижні залишилося до завершення реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2021 року. Наразі для участі в ЗНО й державній підсумковій атестації зареєстровано 149 540 осіб, які обрали 611 220 тестувань. Найпопулярнішими предметами у здобувачів освіти є математика, цей навчальний предмет обрали 117 811 осіб, історія України – 115 707 осіб, а також українська мова і література – 102 371 особа (46 077 осіб зареєструвалися для участі в тестуванні з української мови). Традиційно популярними є також географія (70 847 осіб), англійська мова (61 985 осіб) і біологія (48 795 осіб). Щодо регіонального розподілу, то в Харківській і Полтавській областях найбільша частка здобувачів повної загальної середньої освіти поточного року, які станом на 23 лютого 2021 року успішно зареєстровані для проходження ЗНО (57% і 54% відповідно), найменше така частка в Хмельницькій області (19%). Звертаємо увагу осіб, які надіслали реєстраційні документи, на те, що підтвердженням факту реєстрації для участі в ЗНО є Сертифікат, який особа отримує в індивідуальному конверті разом із реєстраційним повідомленням. Якщо особа ще не отримала такого документа, слід перевірити стан опрацювання реєстраційних документів за допомогою спеціального сервісу. Якщо особа вже має Сертифікат ЗНО, однак виявила помилку в деяких персональних даних, то може внести необхідні зміни до 5 березня 2021 року, скориставшись спеціальним сервісом «Внести зміни». Основна сесія ЗНО проходитиме з 21 травня, коли відбудеться тестування з хімії, до 15 червня (тестування з географії). Про всі деталі цьогорічного ЗНО можна дізнатися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.