ПсихоКлін|Ландер

Поєднаємо теорію гештальт-терапії з аналізом практичних ситуацій та супервізорським поглядом на терапевтичний процес. Від питання «Що клієнт зі мною робить?» до «Що між нами відбувається?» Ведучі: Олена Ландер та Сергій Новощицький — гештальт-терапевти, супервізори. 📍 Онлайн ZOOM| Участь безкоштовна 📅 Дата та час: 7.11 об 11:00 Посилання на це та інші наші безкоштовні вебінари будуть у цієї групі https://t.me/+prwb5_S4Fyc4Mzli Додавайтесь 🫶

З одним клієнтом ми почуваємося впевненими та компетентними терапевтами. З іншим – безпорадними, роздратованими або навіть некомпетентними. З кимось ми стаємо надмірно обережними, а з кимось ледве стримуємо роздратування. А що, якщо ці переживання – не просто наші особисті реакції, а важлива інформація про терапевтичний процес? Запрошуємо колег на безкоштовний вебінар, де ми дослідимо феномен контрпереносу крізь призму теорії та практики гештальт-терапії. Про що поговоримо: ◾ Контрперенос у гештальт-підході. ◾ Теорія поля та співтворення контакту. ◾ Переживання терапевта як діагностичний інструмент. ◾ Від діагностики до інтервенції. ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ 👇

Чоловіки, ви нам дуже потрібні! 3.11 стартує наша з Андрієм Шевченком терапевтична група «Право хотіти». Жіночий склад уже повністю набраний, але для гендерного балансу нам дуже хочеться знайти ще одного чоловіка. Будемо говорити про сексуальність, бажання, сором, агресію, близькість, задоволення та все те, що ми часто не наважуємося обговорювати навіть із найближчими. А ще досліджувати, як ми фліртуємо, відмовляємо, спокушаємо, конкуруємо, проявляємо ініціативу й витримуємо чуже «ні». Якщо давно хотіли дослідити себе у стосунках із протилежною статтю — можливо, це ваш шанс. /Формат/ • Зустріч раз на 2 тижні • 3 години онлайн • 8–12 учасників • Листопад 2026 — травень 2027 Для студентів НАГТУ години участі зараховуються до залікової книжки. /Ведучі/ Олена Ландер — клінічна психологиня, гештальт-терапевтка, супервізорка у навчанні, ведуча терапевтичних груп. Андрій Шевченко — психолог, гештальт-терапевт, ведучий терапевтичних груп, у психотерапевтичній практиці з 2015 року.

Вправа «Мій спосіб бути видимим» У нас п’ятниця, а отже, я знову зустрічалася з психологами на групі «Проявленість» Сьогодні досліджували тему сетингу та особистих кордонів у роботі в балінтовському форматі, а потім зробили одну цікаву вправу, якою хочу поділитися з вами👇 Мета: знайти власний стиль проявленості в соцмережах, спираючись на особистісні особливості, професійні інтереси та цінності. 1. Моя особистість і стиль проявленості ▫️Як я зазвичай проявляюся в спілкуванні з людьми? Розповідаю історії, жартую, дискутую, пояснюю, аналізую, ставлю запитання, підтримую, уважно слухаю? ▫️За що мене цінують у спілкуванні друзі, колеги, клієнти? Які мої особливості роблять контакт зі мною цікавим? ▫️Які формати контенту найбільше відповідають моїй особистості? Експертні пояснення, особисті історії, провокативні думки, гумор, глибокі роздуми, діалоги, візуальний контент? Що мені легше: писати, говорити на камеру чи спілкуватися наживо? ▫️Які свої особливості я не дозволяю собі проявляти в соцмережах? Що мене зупиняє: особисті вподобання, брак навичок чи страх оцінки? 2. Моє професійне позиціонування Завершіть три речення: ▫️Як психолог я найбільше цікавлюся… (теми, проблеми, категорії клієнтів). ▫️У своїй роботі я особливо ціную… (професійні принципи, цінності, особливості підходу). ▫️Я хочу, щоб люди після знайомства з моїм контентом… (що зрозуміли, відчули, з чим мене асоціювали). 3. Експеримент «Одна тема — два способи» Оберіть одну тему, про яку хотіли б говорити у своєму блозі. Придумайте два варіанти початку допису або Reels: Варіант 1. У своєму найбільш природному стилі — так, як вам легко й цікаво. Варіант 2. У стилі, який давно хотіли спробувати, але поки не наважувалися. Порівняйте свої відчуття. Що мені справді не підходить, а чого я просто боюся?

Любов, близькість, секс — розмова двох психотерапевтів. Ефір вийшов просто 🔥 ▪️ Чому часто закохуємося не в тих? ▪️ Любов, близькість і секс — не одне й те саме. ▪️ Чому вчитися секс-технікам неефективно без вибудовування здорових стосунків із собою тощо. Запрошую до просмотру.

Майже всі хочуть класних стосунків. Щоб любили, але не душили. Щоб було близько, але залишалась свобода. І щоб секс не перетворився на пункт у сімейному to-do list. А потім починаються стосунки 😁 Ми закохуємося «не в тих», хочемо близькості - а коли хтось підходить надто близько, стає тісно. Можемо любити людину, але перестати її хотіти. Або хотіти когось, із ким точно не збираємося будувати життя. ❓То що з нами відбувається у стосунках У п’ятницю поговоримо про це з Андрій Шевченко | Психолог, Гештальт-терапевт . Без «10 правил здорових стосунків» - натомість про вибір партнера, страх близькості, секс, свободу і суперечності, без яких стосунків, здається, не буває. А наприкінці трохи розкажемо про нашу терапевтичну групу «Право хотіти» - бо вона багато в чому саме про те, як залишатися собою поруч з іншою людиною. У пʼятницю 25.09 о 19:30 в Instagram ❗️Заходьте у сторіз та через відлік часу ефіру поставте нагадування 🫶

Психологи, хто шукає роботу на повну ставку в Одесі? Думаю, колегам-початківцям, дійсно буде цікава ця робота. По суті, це помічник пацієнта у закладі реабілітації ветеранів. Тут ви точно зможете набратися досвіду, робити соціально важливу справу та подивитися, як працює система психологічного здоров’я та реабілітації зсередини. Але точно треба бути готовим працювати зі складними кейсами. Якщо зацікавила вакансія - дзвонити +380 (93) 704 86 03. Катерина Деталі тут

Терапевти можуть повторювати собі своєрідну мантру:

«Річ не в тому, що я роблю, а в тому, як я поводжуся з клієнтом».

Така зміна фокуса може звільнити їх від завдань і вимог, які вони відчувають від клієнтів, а також від самих себе. Намагаючись допомогти нашим клієнтам, ми часто стаємо на заваді природним процесам зцілення. Нам треба навчитися приборкувати свої інстинктивні реакції, щоб перебувати в терапевтичній ситуації без цілей та очікувань, і водночас вміти активно трансформувати спосіб нашої присутності у вільне й радісне підпорядкування надії, що закладена в самій ситуації. Такий спосіб буття вивільняє природну динаміку здорового поля, якої б конкретної форми вона не набувала. Зміна відбувається переважно на рівні функції ід, втілених недиференційованих потреб, які не належать окремим індивідам, а є функцією перебігу ситуації. – дуже відгукується ця філософія. Це гештальт-терапет Ян Рубал у передмові до «Обсесивно-компульсивний переживання. Перспектива гештальт-терапії» Дуже раджу.

Але є одна незручна реальність. Сучасний психотерапевт, який сам будує свою практику, існує не тільки в кабінеті. Ми працюємо на дуже конкурентному ринку. Нам потрібно бути помітними, зрозумілими, цікавими❗️ І потенційний клієнт обирає не тільки дипломи та сертифікати. Він хоче зрозуміти, ЯК цей терапевт/супервізор думає, як працює, як обходиться зі складністю і навіть як осмислює власні помилки. Тому для мене питання не стільки в тому, «можна чи не можна говорити про клієнтів», а в тому, ЯК говорити про свою роботу, не використовуючи при цьому клієнта. Я для себе поступово вибудувала кілька правил: 1. Не давати конкретних біографічних чи інших деталей, за якими людину можна ідентифікувати. 2. Не виносити в публічний простір того з нашої роботи, про що не обізнаний сам клієнт. 3. Розуміти, що є певні клієнти та певні ситуації, в яких навіть сама ідея оприлюднення будь-якої інформації з терапії може бути недоречною. 4. Подавати історії узагальнено та більше орієнтуватися не на те, яким був клієнт, а на те, якою терапевткою я була поруч із ним: говорити про свої реакції, навички та професійні відкриття. А тепер найбільш провокаційна частина. Я не думаю, що кожен психолог, який не говорить публічно про клієнтську роботу, просто боїться проявлятися. Звісно, ні. Але я точно думаю, що іноді за дуже категоричним уявленням про «етичність» може ховатися не тільки турбота про клієнта. Там може бути власний страх видимості, страх здатися колегам недостатньо компетентним тощо. І тоді професійна етика може стати дуже зручним поясненням власної невидимості. Є ще одна складна для мене тема. Іноді, начебто захищаючи клієнта, ми можемо непомітно забирати в нього суб’єктність. Вирішувати за дорослу людину, наскільки вона здатна оцінити наслідки власної згоди і що для неї прийнятно. Я бачила ситуацію, коли доросла дієздатна клієнтка свідомо погодилася на детальний розгляд свого кейсу та особисте інтерв’ю в професійному колі, отримуючи від цього певну користь для себе, а деякі колеги все одно засуджували терапевта вже за сам факт такої домовленості. І ось тут мені цікаво: а кого в цей момент насправді захищав психолог? Бо іноді мені здається, що ми можемо проєктувати на клієнта і власний сором за психічну вразливість. Наче мати симптоми, складну історію, травми чи труднощі у стосунках - це щось настільки соромне, що це обов’язково потрібно приховувати, навіть якщо сама людина так не вважає. Для мене етичність не зводиться до списку правил. Це не стерильність і не мовчання. Це ще й здатність щоразу запитувати себе: навіщо я це розповідаю? Чи можна впізнати людину? Чия це історія - моя чи клієнта? Чи не використовую я його вразливість заради власного просування? Якщо резюмувати, то між «робити контент із клієнтів» і «ніколи публічно не говорити про свою терапевтичну роботу» є величезний простір. І мені здається, саме про нього нам як професійній спільноті давно час нормально поговорити. Де для вас проходить ця межа?

Хочу поговорити на складну і трохи провокаційну тему кейсів клієнтів у соцмережах. Відчуваю, що тут у мене можуть полетіти тапки від певної категорії колег 👀 Нещодавно (на скрині) я ділилася своїм сприйняттям ситуації з минулою клієнткою, де я в якийсь момент втратила терапевтичну позицію. Там немає деталей, за якими можна впізнати людину. По суті, я розповідала не стільки про клієнтку, скільки про себе як терапевтку. І все одно отримала зауваження, що це порушення конфіденційності. І ось мені цікаво: а де взагалі проходить межа між конфіденційністю та професійним мовчанням? Бо, звісно, дуже легко зайняти красиву позицію: «Я настільки етичний психолог, що взагалі нічого не розповідаю про роботу з клієнтами».

Можна довго говорити про освіту, досвід, ринок, попит і середню вартість сесії. Але ціна в терапії - це значно більше, ніж цифра. Це і про наші кордони. Про те, скільки ми готові віддавати й отримувати. Про власну цінність. Про страх втратити клієнта. Про владу, провину, конкуренцію і навіть про те, які стосунки ми будуємо з клієнтами. 9.09 о 21:00 ми з Сергієм Новощицьким поговоримо про гроші як частину терапевтичних стосунків. ▫️Чому одному терапевту легко назвати свою ціну, а інший почувається винним навіть за невелике підвищення? ▫️Що відбувається у стосунках, коли ми робимо знижку? ▫️Чи може низька ціна бути проблемою кордонів? Хочемо подивитися на гроші як на дуже живу частину терапії й поговорити про те, про що серед психологів часто говорити незручно. 9.09 | 21:00 | прямий ефір в Instagram https://instagram.com/olenalander 🔺А для тих, хто в Одесі та захоче піти в цю тему глибше й поговорити вже про ціноутворення власної практики - запрошуємо на відкриту зустріч 12.08 о 18:00 на Базарна,77

😎Заморочилась та створила вам корисну підбірку своїх вебінарів та виступів на конференціях на тему проявленості, зокрема професійної. Ловіть актуальні посилання🫶 1. «Образ психотерапевта в соцмережах» - про проявленість, позиціювання та пошук власного образу в публічному просторі. 2. «Анатомія страху видимості» - вебінар про природу сорому, страху відкидання та оцінки. 3. «Як психотерапевту побудувати стійку та розвинену практику» - вебінар про три важливі складові🪑 у розвитку практики з живими розборами учасників. 4. «Що вам потрібно знати про страх осуду на хейту» - 20хв відеоурок, де я даю простий покроковий алгоритм: що робити, коли вас критикують або провокують, і як навіть неприємну увагу можна використати на користь своєму особистому бренду. Приємного перегляду! І як завжди рада вашому зворотньому звязку!

‼️ Супер-новина про Netflix для психологів. Можливо, ви вже знаєте про Psyflix, а я от тільки нещодавно почала її досліджувати. Якщо коротко, що там є: — 900+ годин професійного контенту — майстер-класи від відомих міжнародних психотерапевтів — записи реальних терапевтичних сесій та демонстрації технік — різні підходи й теми: КПТ, схема-терапія, EFT, комплексна травма, ADHD та багато іншого — регулярні вебінари та нові матеріали. А тепер найприємніше для українських психологів 🇺🇦 Колега Оксана Боустані написала Psyflix із запитом про спеціальну ціну для українських фахівців — і вони дали знижку 75%. Тобто річна підписка замість €159 коштує €39 🤯 За інформацією Оксани, промокод діє на англомовній версії Psyflix до кінця 2026 року, і ним дозволили вільно ділитися з українськими колегами. Є нюанс: основна мова — англійська, тому знання мови все ж знадобиться. Але €39 за рік доступу до такої професійної бібліотеки — як на мене, дуже цікава пропозиція. Промокод: UKRAINE39

Колеги-одесити, запрошуємо на ще одну відкриту зустріч Це буде воркшоп з вправами та інформ вставками: обговоримо складнощі ціноутворення, поділимся досвідом, а наприкінці ми з моїм котерапевтом Сергієм проведемо відкриту супервізію клієнтського випадку або вашої практики. А ще познайомимось ближче, пригостимо кавою та покажемо вам новий психологічний офіс в Одесі «Логово гештальту» 🗓️12.09 о 18:00 🕐1,5 години 🆓БЕЗОПЛАТНО 📍 Одеса, Базарна,77 Ведучі: акредитовані гештальт-терапевти, супервізори та групові терапевти Олена Ландер та Сергій Новощицкий Кількість місць обмежена. Запис у дірект @olenalander🫶

І я зацікавилась цим нетфліксом для психологів. Тепер думаю, чи воно мені треба? Psyflix – це стримінгова платформа саме для психологів і психотерапевтів. Там 900+ годин контенту: реальні й демонстраційні терапевтичні сесії, майстер-класи, робота з парами, травмою, схема-терапія, КПТ, EFT та інші підходи. 💰 Індивідуальна підписка від €159 на рік. Але є групова підписка, і там ціна може бути суттєво нижчою – приблизно від €99 за людину на рік залежно від кількості учасників. При цьому кожен отримує свій окремий акаунт. І ось тут я подумала: а може, зібратися психологами й оформити групову? Але в мене є одне велике «але» 😅 Контент переважно англійською, українських субтитрів я не знайшла. І якщо там академічна англійська ще й з різними акцентами – боюся, що замість навчання в мене буде окрема супервізія моїх стосунків з англійською 😂 Хтось щось чув про цей https://psyflix.com?

Вас усе одно хтось буде засуджувати. Поки ви є 😂 Тож пропоную навчитися з цим справлятися. А іноді навіть використовувати на свою користь. Я вже багато років працюю з темою проявленості, зокрема зі страхом осуду. І я готова безкоштовно поділитися з вами своїми напрацюваннями. 🎥 Відеоурок про страх осуду Звідки він береться, чому так сильно на нас впливає та що робити, коли вас критикують, засуджують чи провокують. 📓 Робочий зошит «30 днів без страху осуду» Практичні завдання на основі КПТ та гештальт-підходу, щоб дослідити власний страх і поступово менше дозволяти йому керувати вашою проявленістю. Усе це — БЕЗКОШТОВНО. Тут в моєму боті

Ось так весело ми, колеги, запрошуємо вас на супервізійну групу в Одесі – «Автор своєї практики» – про власний стиль, професійну опору та практику, яка має сенс і приносить дохід. Ми створили цю групу, тому що віримо: становлення терапевта – це не лише знання та розбір клієнтських випадків. Це шлях до професійної зрілості, коли поступово формується власний стиль, клінічне мислення, внутрішня опора та здатність будувати практику, яка відповідає вашим цінностям. /Формат/ 1 раз на місяць (середа) 8-12 учасників Вересень 2026 - травень 2027 Одеса, центр міста /Ведучі/ Олена Ландер та Сергій Новощицький — акредитовані гештальт-терапевти, групові терапевти та супервізори. ‼️Найближчим часом ми проведемо відкриту зустріч-знайомство на тему «Скільки коштує мій час?Ціноутворення в практиці психотерапевта» 3.09 о 18:00, Базарна,77 Для реєстрації — пишіть у Direct.