uk
Feedback
НБУ | Знати. Розуміти

НБУ | Знати. Розуміти

Відкрити в Telegram

Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦 Всі наші новини – одразу тут☝️ НБУ в інших соцмережах: Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine Twitter: https://twitter.com/NBUkraine Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!

Показати більше

📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу НБУ | Знати. Розуміти

Канал НБУ | Знати. Розуміти (@nbu_ua) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 13 539 підписників, посідаючи 8 957 місце в категорії Економіка та фінанси та 4 421 місце у регіоні Україна.

📊 Показники аудиторії та динаміка

З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 13 539 підписників.

За останніми даними від 28 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 3, а за останні 24 години на 6, загальне охоплення залишається високим.

  • Статус верифікації: Верифікований (Офіційно підтверджено Telegram)
  • Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 26.61%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 13.79% реакцій від загальної кількості підписників.
  • Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 3 602 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 1 867 переглядів.
  • Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 17.
  • Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як нбу, обсяг, політика, інфляція, капітал.

📝 Опис та контентна політика

Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦 Всі наші новини – одразу тут☝️ НБУ в інших соцмережах: Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine Twitter: https://twitter.com/NBUkraine Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!

Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 29 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Економіка та фінанси.

13 539
Підписники
+624 години
+127 днів
+330 день
Архів дописів
photo content
+2

​​📖 Українські народні казки супроводжують нас із дитинства, першими знайомлять із поняттями добра і зла, мужності, справедливості, любові до рідної землі. Передаючись із покоління в покоління, вони формують нашу культурну пам’ять і життєві цінності. 💡У час, коли найбільше хочеться вірити в казку, у те, що добро завжди перемагає зло, ми вирішили ввести в обіг нову пам’ятну монету «Українські народні казки. Кирило Кожум’яка». Цей вибір не випадковий. Кирило Кожум’яка – це узагальнений образ людини, яка завдяки своїй праці, силі духу та сміливості перемагає зло й захищає тих, хто в нелегкий час потребує допомоги. Не одне покоління українців зростало на цій казці, яка і далі нагадує нам, що справжня сила полягає не лише в могутності, а й у готовності захищати інших. 🟢 Про пам’ятну монету Монета має номінал 5 гривень, виготовлена з нейзильберу. ➡️ На аверсі зображені три сюжетні композиції, розділені між собою стилізованими мотузками. Кожна з них ілюструє ключові епізоди казки: ремесло Кирила Кожум’яки; звернення дітей по допомогу; поневолення князівни змієм. ➡️ На реверсі – сцена бою Кирила Кожум’яки зі змієм, що втілює протистояння людської сили, волі та справедливості руйнівному злу. ▪️Художник – Аліса Іванова. ▪️Скульптори: Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук. ▪️Тираж – до 75 000 штук у сувенірному паковані. 🟢 Про продаж монети Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​📑 Сьогодні перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова презентували Звіт про фінансову стабільність. Документ констатує, що в Україні триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років. Наводимо тези зі Звіту, які ілюструють поточну ситуацію. 👇👇👇 ▪️Макроекономічні умови для роботи фінансового сектору за останні пів року погіршилися. НБУ утримував монетарні умови відносно жорсткими для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку. Дисбаланси тривалої війни значною мірою нівелюються зовнішнім фінансуванням, однак для підтримки ритмічності надходжень коштів від партнерів потрібно пришвидшити темпи реформ. ▪️ Триває найдовший період кредитної експансії за понад п'ятнадцять років. Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування більше року гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на третину в рік, співмірний приріст кредитів населенню спостерігається два роки поспіль. Бізнеси усіх розмірів нарощують запозичення, зростає частка кредитів оборонним компаніям та для відбудови енергетики. ▪️Банкам потрібно розвивати ринкові інструменти кредитування. Цьогоріч заборгованість із виплати банкам компенсацій за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” очікувано зросте, тож банкам варто більше покладатися на несубсидійовані продукти, зокрема консорціумні кредити та факторинг. Ефективнішою альтернативою субсидійованого кредитування є використання кредитних гарантій від міжнародних партнерів, однак гаранти могли б поширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувати умови цих програм для розширення доступу до них. ▪️Зростання роздрібних кредитів не створює загроз. Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно й частка прострочених позик скорочується. Водночас затримка трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку. Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників у небаніківських фінансових установ, тож останнім потрібно поліпшити власну практику. ▪️Підвищене оподаткування обмежує здатність банків генерувати капітал. Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого покриття капіталом, ніж безризикові інструменти. Навіть у разі збереження поточної рентабельності банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік. 📌 Детальніше про стан фінансового сектору – за посиланням.

​​💡 У червні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 15%. Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів. Розкриваємо її деталі. ⬇️⬇️⬇️ Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні. Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки. ☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування. Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході. 📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні. Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно. Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше. 📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні. Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців. Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень. 📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням. Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.

​​🔔 Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність. Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова. Захід транслюватиметься в прямому ефірі. ➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

photo content
+8

​​🇺🇦 30 років Конституції України виповнюється сьогодні. 28 червня 1996 року Верховна Рада України після безперервного засідання, яке увійшло в історію як Конституційна ніч, ухвалила основний закон нашої держави. Це стало важливою віхою в історії державотворення України, утвердивши її як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу. ☝️З цієї нагоди ми ввели в обіг нову пам’ятну монету «30 років Конституції України». Сьогодні під час урочистостей з нагоди Дня Конституції України в Парламенті її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан. 💬 «Ця монета – про зв’язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки Парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України», – сказав Олексій Шабан. 🟢 Про монету Номінал пам’ятної монети «30 років Конституції України» – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла. ➡️ На аверсі монети по колу розміщено напис 30 РОКІВ ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ. У середині цього напису по колу розміщені епапи становлення Конституції сучасної держави Україна: 1710 РІК – КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА; 1918 РІК – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ; 1918 РІК – ТИМЧАСОВИЙ ОСНОВНИЙ ЗАКОН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ; 1939 РІК – КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ; 1919, 1929, 1937, 1978 – КОНСТИТУЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ; 28 ЧЕРВНЯ 1996 РОКУ О 9.18 РАНКУ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІІ СКЛИКАННЯ ПРИЙНЯЛА КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ. ➡️ На реверсі зображено стилізоване коріння дуба, у якому зашифровано напис “КОНСТИТУЦІЯ”. Коріння символізує фундамент держави – історичну тяглість та правову спадкоємність. Листя уособлює сучасність – живий розвиток держави, громадянську відповідальність і зрілість суспільства. Плоди-жолуді символізують результат і водночас потенціал: у кожному закладене майбутнє для зростання. Паростки біля коріння – образ майбутніх поколінь України. ▪️Дизайн – Олександра Кучинська. ▪️Тираж – до 10 000 штук. Придбати монету можна буде в інтернет-магазині НБУ та в банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​#ГолосНБУ 💡 Серед тем, які цього тижня обговорювали експерти НБУ, були питання інклюзивної освіти та її роль  розбудові безбар’єрного середовища, побудови європейського страхового ринку в Україні, перспективи економіки та монетарної політики Національного банку, приєднання до Глобального кодексу валютного ринку та вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор. Читайте в дайджесті. 👇👇👇 🚩 Про важливість інклюзивної освіти для суспільства та роль НБУ в процесі створення безбар’єрного середовища розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю NV. 🚩 Побудову європейського страхового ринку в Україні та перспективи його розвитку загалом обговорив Андрій Пишний з президентом Польсько-Української Господарчої Палати Яцеком П'єхотою під час відкритого діалогу в межах заходу, присвяченого страховому ринку під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську. 🚩 Про те, чому варто інвестувати в Україну саме зараз, Андрій Пишний розповів під час бізнес-панелі Ukraine Recovery Conference 2026. 🚩 Про поточний стан та перспективи економіки України, інфляційну динаміку, особливості й ефективність монетарної політики Національного банку розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час вебінару Німецько-Української промислово-торговельної палати. 🚩 Про ключові кроки Національного банку у сфері сталого розвитку, вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор та стан упровадження системи управління ними в банках і небанківських фінансових установах розповіли фахівці Департаменту фінансової стабільності під час лекції сертифікованої програми «ESG-лідерство та сталий вплив: стратегія, управління, трансформації», яка реалізується KSE Graduate Business School у співпраці з Офісом зеленого переходу.

​​🏘️ Іпотека у квітні Банки України у квітні видали 910 іпотечних кредитів на загальну суму 1,7 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування. ☝️Коротко про результати опитування: ▪️522 кредити на суму 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 262 кредити на 497 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно; ▪️388 кредитів на суму 697 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості; ▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,25% річних на первинному ринку та 9,38% на вторинному ринку; ▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%. ✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у квітні видано: ▪️у Київській області (307 договорів на загальну суму 595 млн грн, або 34% від загального обсягу); ▪️у Києві (204 договори на 439 млн грн); ▪️у Львівській області (45 договорів на 101 млн грн); ▪️в Івано-Франківській області (41 договір на 79 млн грн); ▪️у Волинській області (36 договорів на 64 млн грн). Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків. Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​Національний банк ставить перед собою амбітну мету – створити одну з найінклюзивніших фінансових систем у світі. 💬 «Наш орієнтир – щоб уже за кілька років інклюзія стала для фінансового сектору такою ж базовою вимогою, як достатність капіталу чи ліквідність. А військові, ветерани та їхні родини мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю для NV. Він також поділився своїми думками щодо важливості інклюзивної освіти для суспільства. Її головна мета – створити середовище, де люди вчаться взаємодіяти без упереджень, повернути людині відчуття залученості, дати їй можливість бути частиною спільноти, реалізовувати себе в житті та кар'єрі. 💬 «Для України це питання набуло особливої ваги через повномасштабну війну. Вона збільшила кількість людей, які потребують адаптації та підтримки, але водночас продемонструвала надзвичайну силу суспільної солідарності. Адже насправді від умовної нормальності кожного з нас відділяє один діагноз, один постріл, один вибух, одна мить. Мені здається, що ставлення до інклюзії поступово змінюється. Ми дедалі частіше говоримо не про обмеження людини, а про те, які умови потрібно створити для її повноцінної участі в житті суспільства», – сказав Андрій Пишний. Голова НБУ також розповів про власний досвід повернення до активного та професійного життя після втрати слуху, про те, як змінюється ставлення суспільства до інклюзивної освіти, що мають робити держава, бізнес і громадський сектор, щоб безбар’єрність та інклюзивна освіта стали нормою для всієї країни, а також про роль Національного банку в процесі створення безбар’єрного середовища. 📰 Читайте інтерв’ю за посиланням.

​​#ГолосНБУ 💡 Цього тижня експерти НБУ зосередили увагу на обговоренні тем монетарної політики, кредитування, розвитку фінтеху та регулювання НУР. Про це і не тільки традиційно читайте в дайджесті. 👇👇👇 🚩 Про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Reuters. 🚩 Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та що буде далі, пояснив Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики. 🚩 Гнучкість курсоутворення, можливий вплив підвищення виплат військовослужбовцям на інфляцію, відмінність макропрогнозів НБУ та уряду – на ці та інші теми з журналістами традиційно поспілкувалися Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики. 🚩 Про розвиток сталого фінансування та ESG-підходів як одного з ключових напрямів для забезпечення подальшої стійкості банківської системи та її спроможності підтримувати економіку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на Міжнародному екологічному форумі. 🚩 Про шляхи розширення доступу будівельної галузі до банківських кредитів Сергій Ніколайчук розповів під час воркшопу, організованого Світовим банком. 🚩 Про те, як Україна розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає власний фінтех-ринок до європейських стандартів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю PaySpace Magazine. 🚩 Про майбутнє українського платіжного ринку розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Наталія Лапко під час діалогу на презентації Fintech Catalog 2026 від УАФІК. 🚩 Про регулювання Національної установи розвитку з боку Національного банку розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час презентації Стратегії Національної установи розвитку до 2030 року.

​​📲 Україна одночасно розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає регулювання фінансового ринку до європейських стандартів. ▪️Наскільки банки готові до Open Banking? ▪️Які переваги мають платежі з рахунку на рахунок, зокрема миттєві? ▪️Які зміни чекають на фінансовий сектор у найближчі п’ять років? На ці та інші питання відповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю для онлайн-видання PaySpace Magazine. ☝️За його словами, фінтех-екосистема майбутнього – це банки, небанківські фінансові установи та технологічні компанії, які працюють у спільному регуляторному середовищі без регуляторного арбітражу між сегментами. Окрему роль відіграватимуть рішення на основі штучного інтелекту та data-driven підходу. Вони вже сьогодні використовуються для оцінки ризиків, виявлення шахрайства та персоналізації фінансових продуктів, а їх значення лише збільшуватиметься. Водночас ключовим пріоритетом залишатиметься захист споживача як у питаннях безпеки коштів, так і щодо конфіденційності даних та прозорості автоматизованих рішень. 💬 «Загалом фінансова екосистема рухатиметься до моделі регульованої інноваційності, де технологічний розвиток поєднується з ефективним управлінням ризиками, захистом даних та сумісністю з європейськими правилами», – наголосив Олексій Шабан, розповідаючи, яким бачить український фінансовий ринок за п’ять років. 📰 Читайте інтерв’ю повністю за посиланням.

​​📉 У І кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі. Про це свідчать дані Держстату. ☝️Така динаміка зумовлювалася: ▪️дефіцитом електроенергії через руйнування інфраструктури з огляду на масштабні російські атаки; ▪️низькими видатками бюджету на тлі затримок із зовнішнім фінансуванням; ▪️аномально холодною погодою. Найбільших втрат економіка зазнала у першій половині кварталу, тоді як надалі ситуація в енергосистемі поступово поліпшилася завдяки теплішій погоді та частковому відновленню потужностей. ❓Чого очікувати далі? НБУ очікує, що у II кварталі економіка повернеться до зростання. Його підтримають: ▪️стійкий споживчий попит; ▪️подальші інвестиції в оборонний комплекс; ▪️поступове відновлення виробничих потужностей. Водночас відновлення економіки буде стриманішим, ніж минулого року через високі витрати бізнесу на енергозабезпечення, збереження дефіциту електроенергії та менші фіскальні стимули. ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.

​​⚡️ Облікову ставку збережено на рівні 15% Це рішення враховує: ▪️достатню жорсткість поточних монетарних умов; ▪️жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень; ▪️послаблення ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування. Збереження облікової ставки незмінною дасть змогу зберегти попит на гривневі інструменти для заощадження та водночас підтримати подальший розвиток кредитування. Детальніше.⤵️ У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, натомість базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування були стійкими, однак залишалися підвищеними. Очікувана активізація надходжень зовнішньої допомоги дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку. Так, у червні Україна може отримати близько 13 млрд дол. США. Також досягнення угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду програми з МВФ є важливим кроком для подальшого надходження фінансування. Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Посилення атак росії на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру в промислових регіонах України може обмежувати економічну активність та водночас посилювати тиск на витрати бізнесу. Водночас упродовж останніх тижнів зменшилися ризики, пов’язані із надходженням фінансування від міжнародних партнерів, та збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході. Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%. Більше подробиць – у релізі.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики. Захід транслюватиметься у прямому ефірі. ➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​📰 В інтерв’ю інформаційному агентству “Reuters” Голова НБУ Андрій Пишний розповів про те, як НБУ пришвидшує адаптацію фінансового сектору до стандартів ЄС навіть в умовах повномасштабної війни. 🇺🇦 🇪🇺 Сьогодні рівень еквівалентності українського законодавства до регуляторних та наглядових підходів ЄС у банківському секторі вже сягає 78%, тоді як до початку повномасштабного вторгнення цей показник був близько 50%. У страховому секторі цей рівень становить 55%, і його подальше зростання є одним із пріоритетів НБУ. ➡️ Попереду масштабна робота: тільки законодавче поле вимагає понад 50 законодавчих та нормативних змін, які стосуватимуться розвитку фінансової інфраструктури, валютної лібералізації та створення умов для залучення приватного капіталу, який має стати ключовим драйвером відбудови України. 💬 «Ми вважаємо, що війна та трансформація, які ми зараз переживаємо, не означають, що нам слід сповільнювати темпи. Навпаки, це означає, що ми маємо використати їх для пришвидшення прогресу», – наголосив Андрій Пишний. ℹ️ Детальніше про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації – за посиланням.

​​☝️Відбувся щорічний перегляд діяльності банків. За його результатами підтверджено статус 16 системно важливих банків: ▪️АТ “А-БАНК”; ▪️АТ “Ідея Банк”; ▪️АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”; ▪️АТ “КРЕДОБАНК”; ▪️АТ “ОТП БАНК”; ▪️АТ “Ощадбанк”; ▪️АБ “Південний”; ▪️АТ КБ “ПриватБанк”; ▪️АТ “ПУМБ”; ▪️АТ “Райффайзен Банк”; ▪️АТ “Сенс Банк”; ▪️АТ “ТАСКОМБАНК”; ▪️АБ “УКРГАЗБАНК”; ▪️АТ “Укрексімбанк”; ▪️АТ “УКРСИББАНК”; ▪️АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”. ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​✅️ НБУ ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії (БФІ). 🏦 Це дасть змогу розширити доступ до якісних та безпечних фінансових послуг на територіях з особливими умовами, зокрема прифронтових та деокупованих. 💬 "Ми даємо початок безпрецедентній ініціативі. Банк фінансової інклюзії має вирішити питання повноцінного доступу населення, зокрема соціально вразливих груп, та малого бізнесу до фінансових послуг на віддалених малонаселених територіях, наближених до воєнних дій, та на звільнених територіях, – пояснив Голова НБУ Андрій Пишний. – Це питання виживання зазначених регіонів у складних реаліях і важлива складова глибинної трансформації фінансового сектору, яку ми розпочали у 2024 році, з метою розбудови найінклюзивнішої фінансової системи у світі" 🗂 Схвалений пакет змін до нормативно-правових актів НБУ врегульовує порядок надання обмеженої банківської ліцензії новоствореному БФІ та переоформлення банківської ліцензії діючого банку на обмежену ліцензію БФІ; вимоги щодо розроблення та щорічного перегляду радою БФІ стратегії та бізнес-плану тощо. 🗂 Ознайомитися з документами.

​​💡З 16 червня вводимо у обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень – з гаслом "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!". Патріотичне гасло сучасної України розміщено у правій верхній частині на зворотному боці цих модифікованих банкнот. Відповідно всі інші елементи їх дизайну та захисту відповідають банкнотам номіналом 100 гривень зразка 2014 року. ☝️Введення в обіг таких банкнот номіналом 100 гривень завершує модифікацію усього банкнотного ряду національної валюти, розпочату Національним банком у серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ 💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання  корпоративного управління в банках, розвиток страхового ринку, фінансової інклюзії, перспективи кредитування, регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків та роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві, а також відповідальне використання ШІ у фінансовому секторі. Читайте про все в дайджесті. ⤵️⤵️⤵️ 🚩 Про корпоративне управління в банках, а також про те,  як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад та чому корпоративне управління для Національного банку — основа фінансової стабільності, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю в подкасті «Вища ліга». 🚩 Про розвиток страхового ринку, його інвестиційну привабливість та залучення міжнародного капіталу, страхування воєнних ризиків, євроінтеграцію та нові підходи до регулювання й нагляду говорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Дмитро Олійник під час зустрічі з керівниками страхових компаній та профільних асоціацій. 🚩 Про розвиток фінансової інклюзії в Україні розповів Сергій Ніколайчук під час вступної промови на презентації відповідного звіту Світового банку. 🚩 Про перспективи роздрібного кредитування в Україні Сергій Ніколайчук розповів під час конференції Credit Risk 2026 Retail.    🚩 Про те, чим займається Національний банк України, його головні функції та ключовий мандат та як він керує інфляційними процесами розповів Сергій Ніколайчук школярам під час заходу «Школа майбутніх міністрів», що проходить на базі Центру «Дія.Бізнес у КНУ» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 🚩 Про стійкість фінансового сектору, безперервність діяльності та регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків, а також про роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві говорив Дмитро Олійник під час участі в Європейському фінансовому конгресі. 🚩 Про роботу над практичною рамкою відповідального використання штучного інтелекту у фінансовому секторі розповіли фахівці Департаменту стратегії та розвитку після завершення частини обговорень з фінансовим сектором та експертами.